Cистема законодавства i систематизацiя нормативно-правових актiв
Вступ
Тема цiii курсовоi роботи тАУ ВлСистема законодавстваВ». Питання системи законодавства довгий час i актуальним у межах теорii держави i права. Система законодавства тiсно пов'язана з системою права, але маi деякi вiдмiнностi. Ця тема i цiкавою в теорii держави i права, тому що багато вчених розглядають рiзних характер звтАЩязкiв мiж цими двома системами.
Ця тема достатньо освiтлена в юридичнiй лiтературi. Укази Президента, закони, виданi Парламентом, нормативно-правовi акти тАУ елементи системи законодавства. РЖснуi ряд публiкацiй в лiтературi (статтi в юридичних журналах i газетах), якi розкривають рiзнi питання звтАЩязанi з системою законодавства. Також i ряд монографiчних праць з цiii теми.
Мета роботи:
тАУ дослiдження системи законодавства;
тАУ визначення взаiмозвтАЩязкiв системи права i системи законодавства;
тАУ дослiдження систематизацii нормативно-правових актiв;
тАУ розгляд системи законодавства та систематизацii нормативного матерiалу на прикладi Украiни.
Курсова робота складаiться з кiлькох частин. У першiй частинi йде мова про систему законодавства, ii структуру. Також розкриваються теми галузей i iнститутiв законодавства. Друга частина присвячена проблемам систематизацii нормативно-правових актiв. У третiй частинi роботи розглянута система законодавства на прикладi Украiни, також визначенi недолiки систематизацii нормативних актiв в нашiй державi.
Актуальнiсть дослiджень цiii теми в тому, що знання особливостей системи законодавства, а також систематизацii правових актiв важливе як для майбутнiх фахiвцiв в галузi права, так i для людей iнших сфер дiяльностi: полiтикiв, соцiологiв i т.д.
1. Система законодавства: поняття, види
1.1 Поняття ВлзаконодавствоВ» i Влсистема законодавства
Деякi фахiвцi в галузi права зазначають, що термiн ВлзаконодавствоВ» i Влсистема законодавстваВ» дуже близькi i водночас не тотожнi. Термiном ВлзаконодавствоВ» пiдкреслюiться зовнiшнiй результат законотворчостi, виражений у його формах, а термiном Влсистема законодавстваВ» розкриваiться внутрiшня структура iiрархiчно супiдрядних елементiв законодавства.
Система законодавства тАУ це сукупнiсть дiючих у державi нормативно тАУ правових актiв, якi вiдбивають внутрiшнi характеристики права i яким притаманнi iднiсть та структурна узгодженiсть. Система законодавства складаiться в результатi закрiплення правових норм у нормативно-правових актах i систематизацii цих актiв. РЖншими словами, система законодавства тАУ це сукупнiсть джерел права, якi i формою вираження правових норм. Право не iснуi поза законодавством. Вони спiввiдносяться як форма та змiст. Саме в законодавствi правовi норми та iх рiзнi структурнi утворення отримують свiй реальний вираз, зовнiшнiй прояв. В цьому система права та система законодавства в цiлому узгоджуються.
В юридичнiй науцi поняття Влсистема законодавстваВ» розглядаiться у широкому та вузькому розумiннi. Так, у широкому розумiннi, система законодавства
тАУ це одна з форм iснування права, спосiб надання юридичного значення нормам права, засiб iх органiзацii та поiднання у статтi нормативно-правових актiв та iнших правових приписiв. Широке трактування включаi в поняття законодавства: акти законодавчих органiв i пiдзаконнi акти (акти органiв управлiння та iн.). Крiм того, це система всiх виданих i впорядкованих державними органами, безпосередньо народом або-уповноваженими субтАЩiктами нормативно-правових актiв (законiв та пiдзаконних нормативно-правових актiв). У вузькому розумiннi система законодавства тАУ це система усiх виданих парламентом або уповноваженими субтАЩiктами, у тому числi i народом на референдумi тАУ законiв. Вузьке розумiння тАУ акти законодавчих органiв: закони i постанови парламенту про введення цих законiв у дiю. Система законодавства i формою iснування правових норм, засобом iх органiзацii у правовi акти.
Сьогоднi перевага вiддана вузькому трактуванню законодавства. Ця система i зовнiшнiм вiдображенням системи права, яка набуваi реальностi саме в чiтких, формально-визначених нормативно-правових актах, що служить зовнiшньою формою обтАЩiктивацii правових норм. Вона маi складну структуру. Можна видiлити горизонтальну, вертикальну, федеративну i комплексну будови системи законодавства.
1.2 Структура системи законодавства
Структура системи законодавства тАУ це зумовлена системою права внутрiшня органiзацiя нормативно-правових актiв, що виражаiться у iх iдностi, обтАЩiктивностi, визначеностi, а також у розподiлi законiв та пiдзаконних нормативно-правових актiв за галузями та iнститутами.
РЖснують такi види системи законодавства: горизонтальна (галузева) будова системи законодавства тАУ за предметом правового регулювання; вертикальна (iiрархiчна) будова системи законодавства тАУ класифiкацiя за тАУ юридичною чиннiстю актiв; федеративна будова системи законодавства тАУкласифiкацiя за особливостями форми державного устрою (державно-органiзацiйна); комплексна будова системи законодавства.
Горизонтальна (галузева) будова системи законодавства тАУ це структура системи законодавства зумовлена предметом правового регулювання тАУ фактичними суспiльними вiдносинами, на основi яких вiдокремлюються галузi системи законодавства, що вiдповiдають галузям системи права. Наприклад, конституцiйне право тАУ конституцiйне законодавство, трудове право тАУ трудове законодавство. В iнших випадках тАУ iснуi галузь права, а галузь законодавства нi. Наприклад, морське право i, а вiдповiдноi галузi законодавства не iснуi.
Вертикальна (iiрархiчна) будова системи законодавства тАУ це структура системи законодавства побудована на юридичнiй силi нормативно-правових актiв, зумовлена iiрархiiю органiв державноi влади, якi приймають вiдповiднi нормативно-правовi акти. Найвищу силу маi Конституцiя, прийнята парламентом або в результатi референдуму. На ii основi приймаються всi iншi нормативно-правовi акти. Далi йдуть конституцiйнi закони, кодифiкованi закони, звичайнi закони та пiдзаконнi нормативно-правовi акти, якi видаються на виконання законiв i не повиннi суперечити iм.
Не обов'язково, щоб нормативнi акти, що входять до складу законодавства, мали форму закону. Важливо, щоб у конституцii була вказiвка на них як таких, що мають силу закону. До складу законодавства припустимо включати нормативно-правовi акти Президента, уряду, виданi в порядку делегування iм законодавчих повноважень, тобто переданих законодавчим органом (парламентом) вiдповiдно до конституцii. Це так зване Влделегування ЗаконодавствоВ» (Францiя, Великобританiя та iн.).
Федеративна будова системи законодавства тАУ це структура системи законодавства зумовлена федеративною формою державного устрою, у межах якоi розрiзняють два рiвнi системи нормативно-правових актiв: федеративне законодавство i законодавство субтАЩiктiв федерацii, якi внутрiшньо мають горизонтальну i вертикальну будову.
Комплексна будова системи законодавства тАУ це структура системи законодавства, яка зумовлена iснуванням у системi законодавства комплексних утворень, що складаються на основi певного обтАЩiкта правового регулювання i особливостей державного правлiння у цiй сферi. До таких утворень належать природоохоронне, транспортне, господарське законодавство. На рахунок комплексноi системи законодавства виникають рiзнi тлумачення. Наприклад, кандидат юридичних наук тАУ К.Г. Волинка виносить його, як окремий вид до галузевоi, вертикальноi i федеративноi будови. РЖнша точка зору у доктора юридичних наук тАУ О.Ф. Скакун, яка визначаi комплексне (мiжгалузеве) законодавство, як вид галузевого законодавства. Вона дiлить галузеве законодавство на 2 види:
Спецiальне (внутрiшньогалузеве) законодавство тАУ це система нормативних приписiв, що виражають норми пiдгалузi (рiдше iнституту) права. Тут пiдгалузь або iнститут права становить спецiальне законодавство, що i частиною певноi галузi законодавства.
Комплексне (мiжгалузеве) законодавство тАУ система нормативних приписiв, що виражають норми декiлькох галузей, пiдгалузей, iнститутiв права, якi становлять вiдносно самостiйну (комплексну) сферу громадського життя. Тут галузь законодавства створюють об'iднанi мiжгалузевi iнститути права.
1.3 Види галузей i iнститутiв законодавства
Галузь законодавства вважаiться вищим рiвнем галузевоi структури системи законодавства. Це найбiльш велике обтАЩiднання нормативних актiв та iхнiх частин з певних сфер правового регулювання. РЖншими словами, галузь законодавства тАУ це система нормативно-правових актiв, обтАЩiднаних за певними сферами правового регулювання суспiльних вiдносин. Внутрiшню будову галузi законодавства складають iнститути законодавства, якi регулюють певну сторону однорiдних суспiльних вiдносин.
Скакун О.Ф. наводить такi ознаки галузi законодавства:
тАУ наявнiсть основного акта, як правило, кодифiкованого, котрий визначаi цiлiснiсть галузi (конституцiя кодекс, основи законодавства).
тАУ сукупнiсть актiв обтАЩiднаних за предметом правового регулювання, яким i вид або сфера якiсно однорiдних суспiльних вiдносин (охорона здоровтАЩя, культура, наука;
тАУ iднiсть змiсту обтАЩiднаних актiв тАУ це iднiсть принципiв правового регулювання, iднiсть джерел формування норм, спiльнiсть основних положень;
тАУ iднiсть форми тАУ акти усерединi галузi повиннi бути зовнi упорядкованi таким чином, щоб собою складали iдине цiле;
тАУ системнi звтАЩязки актiв усерединi даноi галузi з актами iнших галузей законодавства через нормативнi приписи, що мiстяться в iх статтях;
тАУ формально-логiчний подiл галузей законодавства на iнститути законодавства.
Не доцiльно буде здiйснювати подiл галузей на основнi i не основнi, видiляти i пiдносити однi галузi над iншими, адже кожна галузь слугуi загальним цiлям усiii системи законодавства i одночасно виконуi цiлком визначену власну роль, маi свою соцiальну цiннiсть.
РЖнститут законодавства тАУ сукупнiсть нормативних приписiв галузi законодавства, що виражають змiст взаiмозалежних правових норм, якi регулюють певну групу (вид) суспiльних вiдносин, а також суспiльнi вiдносини або iх елемент. РЖнститут законодавства тАУ i нижчий, але водночас важливий елемент в системi законодавства. Функцiонування всiii системи законодавства залежить вiд ефективностi його дii. РЖснують такi ознаки законодавства: iнститут законодавства i сукупнiстю нормативних приписiв галузi законодавства; виступаi матерiальним вираженням iнституту права; базуiться не лише на загальних положеннях i принципах законодавства, але й на певному (головному для нього) внутрiшньо-галузевому регулятивному принципi. Як правило, види iнститутiв законодавства визначаються iнститутами права.
Юридична практика видiляi такi види законодавства: галузевi тАУ це сукупнiсть нормативних приписiв, що виражають змiст взаiмозалежних норм однiii галузi права; мiжгалузевi тАУ сукупнiсть нормативних приписiв, що виражають змiст взаiмозалежних галузей права; комплекснi (сумiжнi) тАУ сукупнiсть нормативних приписiв, що виражають змiст взаiмозалежних норм, обтАЩiднаних з декiлькох сумiжних галузей права.
Галузь i iнститут законодавства рiзняться мiж собою. Насамперед, за обсягом регулювання. Галузь виражаi змiст системи норм права, яка регулюi усю сукупнiсть однорiдних суспiльних вiдносин, а iнститут же вiдтворюi змiст норм права, що регулюють рiзнi сторони одних типових суспiльних вiдносин, або його вiдмiнi ознаки.
1.4 Спiввiдношення системи права i системи законодавства
Система права | Система законодавства |
1. невидима, тому будову права; 2. динамiчна система; 3. це система норм, логiчно подiлених на галузi, пiдгалузi, iнститути права залежно вiд предмета i метода правового регулювання; 4. формуiться обтАЩiктивно вiдповiдно до iснуючих суспiльних вiдносин; 5. нормативно-правовий матерiал не маi юридичноi чинностi; 6. маi лише галузеву (горизонтальну) будову; 7. норма права тАУ первинний елемент галузi права, що завжди маi чiтку структуру (диспозицiя, санкцiя, гiпотеза); 8. усi галузi права мають свiй предмет i метод правового регулювання, де метод i визначальним; 9. первинний елемент системи права тАУ норма; 10. структурнi елементи (норми права) не мають назв статей, глав, роздiлiв тощо. | 1. видима, зовнiшня форма вираження i закрiплення системи правових норм; 2. статична система; 3. це система законодавчих актiв, що складаються з нормативних приписiв, якi подiленi на галузi i iнститути законодавства в залежностi вiд предмета регулювання; 4. явище субтАЩiктивно-об'iктивне, оскiльки виникаi в результатi цiлеспрямованих дiй уповноважених субтАЩiктiв (парламенту чи народу) i тому включаi ще й субтАЩiктивний момент, окрiм обтАЩiктивного; 5. iснуi юридична сила законодавчих актiв; 6. маi як горизонтальну, так i вертикальну будову в залежностi вiд устрою держави; 7. первинним елементом законодавчого акта i нормативний припис, що служить формою виразу норми права й укладений в статтi акта; 8. у рядi галузей законодавства i лише предмет правового регулювання, вони не мають iдиного методу; 9. первинний елемент системи законодавства тАУ нормативно-правовий акт; 10. структурнi елементи (нормативно-правовi акти) завжди мають назви роздiлiв, глав, статей тощо. |
Вместе с этим смотрят:
"Заказные" убийства и их предупреждение
"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины
"Русская правда" П.И. Пестеля
Cмертна кара та тiлеснi покарання в iсторii Украiни
РЖнститут спiвучастi у вчиненнi злочину у кримiнальному правi Украiни, Францii та англо-американському правi