Аналiтичний огляд розмiщення продуктивних сил Львiвськоi областi

Вступ

Львíвська о́бласть тАФадмiнiстративно-територiальна одиниця (область) на крайньому заходi Украiни. РД однiiю з трьох областей iсторично-культурного регiону Галичина, частиною Карпатського iврорегiону. Одна з найрозвиненiших областей краiни в економiчному, туристичному, культурному та науковому напрямках.

Львiвська область розташована на заходi краiни. Характерною особливiстю Львiвського регiону i строкатiсть природних умов i багатство природних ресурсiв. Пприродно-ресурсна база Львiвськоi областi внаслiдок ii несистемноi експлуатацii у минулому, за рiзноманiтнiстю своiх складових частин, рiдкiснiстю та навiть запасами становить матерiальний добробут господарського розвитку регiону. Однiiю iз адмiнiстративних одиниць Украiни i Львiвська область, яка була утворена в результатi воззтАЩiднання захiдноукраiнських земель у 1939 роцi. Область посiдаi 16 мiсце в державi, займаючи площу, рiвну 21,8 тис. км2. Населення регiону складаi 2728,6 тис. чол. чи 5,47 % населення Украiни.


I Роздiл. Характеристика Львiвськоi областi

1.1 Географiчне положення

В якостi адмiнiстративноi одиницi Украiни з центром у м. Львовi, Львiвська область утворена у груднi 1939 року.

На даний час область займаi територiю площею 21.8 тис. км кв., що дозволяi вiднести ii до середнiх за величиною областей Украiни. Разом з тим, вона i бiльшою вiд багатьох держав РДвропи та свiту (Македонii, Словенii, Лiвану, РЖзраiлю та iн.).

Форма територii областi наближаiться до прямокутника, з довжинами сторiн бiля 200 на 100 км, витягнутого вздовж напряму Пiвденний Захiд тАФ Пiвнiчний Схiд (перпендикулярно до Карпат).

Область розташована в наступних межах географiчних координат: мiж 48В°44' i 50В°39' пiвнiчноi широти та мiж 22В°40' i 25В°25' схiдноi довготи.

Обласний центр тАФ м. Львiв розташований приблизно в геометричному центрi територii областi, i маi географiчнi координати 48В°50' пiвнiчноi широти та 24В° 1' схiдноi довготи.

Львiвська область повнiстю вписуiться в межi другого годинного поясу, серединний меридiан якого (30В°сх. д.) проходить на 0В°5' захiднiше столицi Украiни м. Киiва, а тому область користуiться Киiвським поясним часом. Момент дiйсного полудня, астрономiчного часу сходу i заходу сонця у Львовi настаi на 24 хв. пiзнiше, нiж на серединному меридiанi поясу i на 26 хв. пiзнiше, нiж у Киiвi.

Львiвська область розташована на захiдному пограниччi нашоi держави: захiднi та пiвденно-захiднi межi областi i частиною державного кордону Украiни з Польщею. Решта меж тАФ внутрiшньодержавнi.

Межi Львiвськоi областi в переважнiй своiй частинi прокладенi за вольовими рiшеннями владних структур рiзних часiв, i часто не спiвпадають з природними рубежами чи бар'iрами. На заходi (границя з Польщею) вони перетинають Волинську височину, Мале Полiсся, Розточчя, Верхньо-Сянську рiвнину, Передкарпаття, зовнiшнi хребти Карпат, Бескиди i частину хребтiв Верховини. Пiвденнi межi, що пролягають в Карпатах прокладенi вздовж верхiв'я рiки Сян (кордон з Польщею) та вздовж Вододiльного хребта, що роздiляi витоки мiж басейнами рiк Днiстер та Тиса (межа з Закарпатською областю Украiни).

Пiвденно-схiднi межi областi (з РЖвано-Франкiвською областю) в межах Карпат спiвпадають, в основному, з вододiлом мiж рiками Опiр та Стрий з боку Львiвськоi областi та Мiзунка i Сукель (басейн р. Свiча) з боку РЖвано-Франкiвськоi областi. Пiсля виходу з гiр межi областi знову проведенi без огляду на природнi границi i перетинають в Передкарпаттi рiки Свiчу та Днiстер, а при виходi на Подiльську височину звиваються по другорядних вододiлах та долинах рiк. Перетнувши гряду Вороняки межа спускаiться в пониззя Малого Полiсся проходить через нього в басейнi р. Стир i знову виходить на Волинську височину.

1.2 Природнi умови та ресурси областi

Характерною особливiстю Львiвськоi областi i строкатiсть природних умов i багатство природних ресурсiв.

Рельiф Львiвщини на пiвднi гiрський, далi на пiвнiч змiнюiться на височинний у Передкарпаттi, горбогiрний на Подiльськiй височинi, низовинний на Малому Полiссi i Верхньосянськiй рiвнинi та знову на височинний у межах Волинськоi височини. Клiмат Львiвськоi областi помiрно континентальний. Вiн формуiться в основному пiд впливом Атлантичного океану (що проявляiться у значнiй кiлькостi опадiв та швидкiй змiнi погоди), а також континентальних повiтряних мас. Бiльша частина регiону лежить у вологiй, помiрно теплiй агро клiматичнiй зонi, лише пiвденно-захiдна частина областi знаходиться у Карпатському агро клiматичному регiонi вертикальноi клiматичноi зональностi. Площа Львiвськоi областi рiвна 21,8 тис. км2, що складаi 3,6 % територii Украiни. понад 53,88 % територii належить до сiльськогосподарських угiдь, якi рiвнi 1174,5 тис. га, в тому числi площа рiллi становить 814,6 тис. га (чи 69 % сiльськогосподарських угiдь), сiножатей i пасовищ тАУ 337,9 тис. га (чи 29 % земель, зайнятих у сiльському господарствi), багаторiчних насаджень тАУ 22 тис. га (чи 2 % сiльськогосподарських угiдь). Близько 25 % територii областi зайнято пiд лiсами тАУ 545 тис. га. У пiвнiчнiй частинi областi (Мале Полiсся) переважають дерново-пiдзолистi ТСрунти, у пiвнiчно-схiднiй тАУ чорноземи, в центральнiй тАУ сiрi лiсовi, опiдзоленi, в Карпатських районах тАУ буроземнi ТСрунти, в долинах рiчок тАУ лучнi, лучно-болотнi, дерновi та болотнi ТСрунти. Доцiльним буде зауважити, що близько 70 % територii регiону становлять ерозiйно небезпечнi ТСрунти (в рiвниннiй частинi тАУ 60 %, в гiрськiй незаселенiй тАУ 90%). Львiвська область багата на лiсовi ресурси. Показник лiсистостi областi становить 25 %, в той час як середнiй по Украiнi тАУ 14 %. Основними лiсоутворюючими породами i сосна (23 % площi лiсiв), ялина (20 %), бук (17 %), дуб (16 %). Для гiрських i пiвнiчних районiв областi характернi великi масиви соснових i сосново-дубових лiсiв; Малого Полiсся тАУ сосново-дубових; Розточчя тАУ буково-соснових, грабово-букових; Подiльськоi височини тАУ буково-дубових, грабово-дубових; Передкарпаття тАУ дубово-буково-ялицевих. Воднi ресурси областi складають поверхневi води рiчок, озер, водосховищ та пiдземнi води. Територiiю областi течуть 8950 рiчок, з них 216 довжиною понад 10 км кожна. Вони належать до басейнiв Днiпра та Днiстра (басейн Чорного моря) та Захiдного Бугу (басейн Балтiйського моря). Головна рiчка регiону тАУ Днiстер (довжина якоi в межах областi тАУ 250 км), його притоки: Бистриця, Стрий, Свiча, Стривiгор, Верещиця. До басейну Чорного моря належить також рiчка Стир (притока ПриптАЩятi); до басейну Балтiйського моря тАУ Захiдний Буг та його притоки Полтва, Рата; притоки Сяну тАУ Вишня i Шкло. На 50 % рiчки регiону живляться за рахунок дощiв, талих снiгiв тАУ 37 %, пiдземних вод тАУ 13 %. Пересiчна густота рiчковоi сiтки на Малому Полiссi 0,35 км/км2, Передкарпаттi тАУ 0,7 км/км2, в Карпатах тАУ 1,5 км/км2. На територii областi i багато невеликих озер. Найбiльшими озерами регiону i Янiвське, Дроздовицьке, Любiнське. В областi збудовано близько 1200 водойм штучного характеру загальною площею водного дзеркала 60 тис. га. Рiчки i озера Львiвщини використовуються у промисловостi, комунальному господарствi та риборозведеннi. Надра Львiвськоi областi багатi на кориснi копалини, найбiльше значення серед яких мають паливно-енергетичнi та сировина для хiмiчноi i промисловостi будiвельних матерiалiв. Горючi кориснi копалини представленi нафтою та природним газом (Передкарпатська нафтогазоносна область), камтАЩяним вугiллям (частина Львiвсько-Волинського камтАЩяновугiльного басейну), торфом. Область володii рiзноманiтними нерудними ресурсами, якi представленi як сировиною для хiмiчноi промисловостi, так i природними будiвельними матерiалами. На Львiвщинi i значнi поклади калiйноi та камтАЩяноi солi (Передкарпатський соленосний басейн, у тому числi Стебницьке родовище калiйних солей), сiрки (Передкарпатський сiрконосний басейн), озокериту (Бориславське родовище озокериту). Важливе значення у народногосподарському областi Львiвщини мають запаси будiвельних матерiалiв: гiпсу, вапняку, мергелю, пiсковикiв, глини, у тому числi цементноi. Львiвська область маi значнi рекреацiйнi ресурси, якi, в першу чергу, зумовленi наявнiстю великоi кiлькостi рiзноманiтних джерел мiнеральних вод, а також лiкувальних грязей: гiдрокарбонатна кальцiiво-магнiiва слабо мiнералiзована тАЬНафтусятАЭ у Трускавцi, Шклi та Схiдницi; хлоридно-сульфатна або сульфатно-хлоридна натрiiво-магнiiва у Моршинi; сiрководневi сульфатно-гiдрокарбонатнi кальцiiвi у Немировi; торфовi лiкувальнi грязi у Немировi, Шклi, Любiнi; озокерит у Моршинi, Трускавцi.

Пiдсумовуючи усе вище сказане, доцiльним буде зазначити, що, незважаючи на вичерпання природно-ресурсноi бази Львiвськоi областi внаслiдок ii несистемноi експлуатацii у минулому, вона за рiзноманiтнiстю своiх складових частин, рiдкiснiстю та навiть запасами становить матерiальний добробут господарського розвитку регiону. Теплий помiрно-континентальний клiмат, 2100 годин сонячного сяйва на рiк сприяють вирощуванню раннiх сiльськогосподарських культур та садiвництву. Густа рiчкова система забезпечуi район водними ресурсами. Рiзноманiтнi кориснi копалини дали можливiсть розвиватися обробним галузям промисловостi.

1.3 Населення та трудовi ресурси Львiвщини

Наступний етап нашоi роботи присвячений людському чиннику. Як уже згадувалося вище, чисельнiсть населення областi становить близько 2728,6 тис. чол. (станом на 01.01.2002 р.), що складаi 5,47 % населення Украiни. Доцiльним буде зауважити, що Львiвщина займаi 4 мiсце серед областей нашоi держави за кiлькiстю населення. Слiд зазначити, що чисельнiсть населення регiону за перiод 1990-2002 рр. зменшилося на 25,5 тис. чол. (чи на 0,93 %), причому лише за 2001-2002 рр. даний показник зменшився на 4,6 тис. чол. Львiвська область належить до одного з густонаселених регiонiв Украiни, середня густота населення тут рiвна 125 чол. на 1 км2 (в той час, коли середня густота населення по Украiнi тАУ 8,3 чол. на 1 км2). Найгустiше заселене Передкарпаття, а найменше тАУ гiрська частина.

Львiвщина найбiльш урбанiзована серед захiдних галузей Украiни. Найбiльша густота мiських поселень у Передкарпаттi. Мiське населення областi становить 60,8 % чи 1658,5 тис. чол. В областi i 43 мiста, в тому числi 7 тАУ обласного значення, 34 селища мiського типу та 1854 сiльських населених пунктiв, де проживаi 1070,1 тис. чол.

У нацiональному складi населення областi переважають украiнцi (89,5%). У гiрськiй частинi проживаi етнiчна група украiнцiв тАУ бойки. Росiяни (7,6 %) живуть переважно у мiстах. В областi проживаi незначна кiлькiсть полякiв, iвреiв, бiлорусiв. Вiково-статева структура населення Львiвськоi областi подiбна до структури населення всiii Украiни. Зокрема, частка жiнок тут становить 52,33 % чи 1428 тис. чол. У 2001 р. на 1000 жiнок припадало 911 жiнок (в Украiнi тАУ 871).

А зараз вважаiмо за доцiльне зупинитися на характеристицi руху населення. Природний рух населення Львiвськоi областi маi тi ж тенденцii, що i природний рух населення Украiни. Тобто характерним для нього i вiдтАЩiмне значення показника природного приросту населення, а саме -1,70/00 станом на 01.01.2002 р. (-6,0 0/00 в Украiнi). Водночас в мiських поселеннях даний показник становив тАУ0,2 0/00, тодi як у сiльськiй мiсцевостi тАУ -3,5 0/00. Доцiльним буде зауважити, що коефiцiiнт народжуваностi по Львiвськiй областi рiвний 10,0 0/00, тодi як в цiлому по Украiнi вiн становить 8,3 0/00, а коефiцiiнти смертностi вiдповiдно становлять 11,5 та 14,3 0/00. Коефiцiiнти народжуваностi та смертностi у мiських поселеннях Львiвщини становлять 9,1 та 9,3 0/00, а у сiльськiй мiсцевостi тАУ 11,4 та 14,9 0/00 вiдповiдно .Слiд також зазначити, як позитивну слiд розцiнювати тенденцiю зменшення значення коефiцiiнта дитячоi смертностi у регiонi з 14,8 0/00 у 1995 р. до 13,4 0/00 у 2002 р.

Для великих i середнiх мiст регiону та зон iх впливу (особливо для зони впливу мiста Львова) характерною i маятникова мiграцiя. Бiльше того, Львiв, посiдаючи за чисельнiстю населення 7-е мiсце в Украiнi, вийшов на третi мiсце (пiсля м. Киiва та Харкова) за кiлькiстю маятникових мiгрантiв (понад 140 тис. чол. щодня).

Львiвська область багата на трудовi ресурси тАУ 1672,0 тис. чол. чи 5,6 % трудових ресурсiв Украiни, в тому числi 1485,5 тис. чол. працездатного вiку (88,8 % трудових ресурсiв), i 186,5 тис. чол. тАУ зайнятi особи старшого вiку. В цiлому ж в регiонi у всiх сферах економiчноi дiяльностi зайнято близько 1182,0 тис. чол. на 01.01.2002 р.

Доволi складною i ситуацiя у Львiвськiй областi на ринку працi. Так, впродовж перiоду 2001-2002 р. в областi було зареiстровано 90144 чол. безробiтних, серед яких 51501 чол. тАУ жiнки (57,1 %) i 29357 чол. тАУ осiб, молодших 28 рокiв, що становить вiдповiдно 8,98; 8,30 та 9,20 % аналогiчних показникiв в цiлому по Украiнi. Та слiд зазначити, що фактична кiлькiсть безробiтних у Львiвськiй областi становить 229 тис. чол. чи 7,8 % загальнодержавного рiвня. Доцiльним буде зазначити, що рiвень безробiття в Украiнi (офiцiйний) у 2005 роцi становив 3,7 %, що в 1,6 рази менше, нiж на Львiвщинi. Таким чином, в областi склалася складна i негативна тенденцiя погiршення ситуацii в сферi зайнятостi населення.


II Роздiл. Аналiз факторiв розмiщення продуктивних сил

2.1 Основнi показники соцiально-економiчного розвитку Львiвськоi областi

Згiдно з даними обласного управлiння статистики у РЖ пiврiччi 2009 року проти РЖ пiврiччя 2008 року випуск промисловоi продукцii зменшився на 25,6%, у тому числi в добувнiй промисловостi тАУ на 18,6%, переробнiй промисловостi тАУ на 29,2%, на пiдприiмствах з виробництва та розподiлення електроенергii, газу та води тАУ на 13,9%.

За даними Держмитслужби Украiни, у сiчнi тАУ травнi 2009 року експорт товарiв iз Львiвськоi областi становив 263,4 млн. дол., iмпорт в область тАУ 576,2 млн. дол. Порiвняно з сiчнем тАУ травнем 2008 року експорт зменшився на 41%, або на 182,9 млн. дол., iмпорт тАУ на 43,1%, або на 436,9 млн. дол. ВiдтАЩiмне сальдо зовнiшньоi торгiвлi склало 312,8 млн. дол.

РЖндекс iнфляцii споживчого ринку Украiни у червнi 2009 року становив 101,1%. РЖндекс споживчих цiн у Львiвськiй областi у червнi 2009 року вiдносно травня 2008 року становив 100,7%.

За шiсть мiсяцiв 2009 року прирiст споживчих цiн (тарифiв) в Украiнi становив 8,6%, у Львiвськiй областi тАУ 8,4%. Порiвняно з вiдповiдним перiодом 2008 року темпи приросту споживчих цiн в Украiнi та Львiвськiй областi були значно меншими. Так, за сiчень-червень 2008 року споживчi цiни в Украiнi зросли на 15,5%, у Львiвськiй областi тАУ на 16,8%.

Фiнансовий результат пiдприiмств вiд звичайноi дiяльностi до оподаткування (крiм малих пiдприiмств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) за сiчень тАУ травень 2009 року за оперативними даними становив 366,7 млн. грн. збитку проти 749,7 млн. грн. прибутку за вiдповiдний перiод попереднього року.

Прибутковими пiдприiмствами, частка яких у загальнiй кiлькостi становила 54,9%, отримано 1092,1 млн. грн. прибутку, що на 14,5% менше, нiж за сiчень тАУ травень 2008 року. Основна його частка сформована у промисловостi (42,3%), торгiвлi, ремонтi автомобiлiв, побутових виробiв та предметiв особистого вжитку (24,5%), дiяльностi транспорту i звтАЩязку (15,5%).

За сiчень тАУ травень 2009 року збитково спрацювало 45,1% пiдприiмств. Цими пiдприiмствами отримано 1458,8 млн. грн. збиткiв, що в 2,8 раза бiльше, нiж за вiдповiдний перiод попереднього року. Найбiльшi суми збиткiв допущено у торгiвлi, ремонтi автомобiлiв, побутових виробiв та предметiв особистого вжитку (511,8 млн. грн.), промисловостi (450,1 млн. грн.), фiнансовiй дiяльностi (321,8 млн. грн.).

Соцiально-економiчний розвиток Львiвщини в контекстi процесiв, що нинi вiдбуваються на теренах Украiни, покликаний вийти на якiсно новий рiвень господарювання. Стратегiчним iнструментарiiм виконання прiоритетних завдань його розвитку i: бюджетно-податкова полiтика, розвиток системи зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв, iнвестицiйна пiдтримка економiчноi активностi, а також соцiальна та екологiчна полiтика, спрямованi на формування сприятливого середовища життiдiяльностi в регiонi.

Табл. 1. Основнi соцiально-економiчнi показники розвитку Львiвськоi областi

Показники

економiчноi дiяльностi

2003 р.2004 р.2005 р.2006 р.2007 р.

2007,в % до

2003 р.

Валовий регiональний продукт,млн грн10547,013992,017192,021486,023407,0у 2,2 р.
у розрахунку на 1 особу, грн40495396665783519097у 2,2 р.
Основнi засоби за первiсною вартiстю на кiнець року,млн грн47085,451890,259232,368867,478386,6166,5

Бюджет областi, млн грн

доходи

1693,01921,73142,94581,05316,7у 3,1 р.
видатки1619,32581,62590,93712,25180,5у 3,2 р.
дефiцит (профiцит)73,7тАУ 37,229,746,2136,2184,8
Фiнансовий результат вiд звичайноi дiяльностi до оподаткування, млн грн778,4302,5990,71096,31382,9177,6
Обсяг реалiзованоi продукцii промисловостi, млн грн7781,29117,511759,314368,718051,1у 2,3 р.
у розрахунку на 1 особу, грн2987,4 у.3515,94554,35584,97040,02,4 р
Продукцiя сiльського господарства за порiвняльними цiнами 2005 р., млн грн4070,54126,44057,74264,74292,7105,5
Кап.iнвестицii, млн. грн3082,64377,05441,86835,39872,4у 3,2 р.
РЖнвестицii в основний капiтал,млнгрн2559,03634,04681,75875,58287,3у 3,2 р.

Введення в експлуатацiю загальноi площi житла, тис. М2

397,5545,4499,4482,9669,5168,4
у розрахунку на 1000 осiб, м2153,7211,8194,8189,1263,0171,1

Обсяг виконаних будiвельних

робiт, млн грн

854,51096,91155,91972,62807,5у 3,3 р.
Вiдправлення(перевезення)вантажiв усiма видами транспорту, млн т33,028,526,728,828,586,4

Вiдправлення (перевезення) па-

сажирiв усiма видами транспорту, млн

306,8292,3298,9320,5333,3108,6
Обiг роздрiбноi торгiвлi,млн грн4639,96211,18795,910968,415037,2у 3,2 р.
у розрахунку на 1 особу, грн17812395340642635865у 3,3 р.

Прямi iноз.iнвестицii,

млн дол.США

304,9358,2426,9515,0841,4у 2,8 р.
у розрахунку на 1 особу,дол. США117,9136,0148,5201,6330,5у 2,8 р.

Вместе с этим смотрят:


"Нивхи"


32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)


About Canada


Economy in South Korea


РЖнституцiональнi напрямки в економiчнiй теорii