РЖсторiя та архiтектура Софii Киiвськоi

КИРЗВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

iм. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Реферат

Студентки iсторичного факультету

1 курсу 3 групи

Кононенко Уляни

Киiв 2009

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. РЖсторiя собору

Роздiл РЖРЖ. РЖнтертАЩiр собору

1. Мозаiка

2. Фрески

3. Графiтi

4. РЖконостас

Вступ

Собор святоi Софii (Софiйський Собор) тАФ християнський собор в центрi Киiва, пам'ятка украiнськоi архiтектури i монументального живопису 11 тАФ 18 столiть, одна з небагатьох уцiлiлих споруд часiв Киiвськоi Русi. Був однiiю з головних святинь Схiдноi РДвропи та центром православноi Киiвськоi митрополii. Знаходиться на територii Софiйського монастиря, що перетворений сьогоднi на державний архiтектурно-iсторичний заповiдник "Софiйський музей".

Собор, як головний храм держави, вiдiгравав роль не тiльки духовного, а й полiтичного та культурного центру. Пiд склепiнням Cв. Софii вiдбувалися урочистi "посадження" на великокняжий престол, церковнi собори, прийоми послiв, затвердження полiтичних угод. При соборi велося лiтописання i були створенi першi вiдомi на Русi бiблiотека та школа.

Роздiл РЖ. РЖсторiя Собору

У лiтописах закладини собору датуються 1017 або 1037 роком. Храм був закладений Ярославом Мудрим. Його будiвництво велося в 20-30-i роки XI столiття. Навколо Софiйського собору тАФ центральноi споруди Ярославового мiста тАФ стояли кам'янi храми, боярськi палаци, житла городян, а подвiр'я митрополii було огороджено муром. До наших днiв з XI столiття збереглися лише Софiйський собор i руiни Золотих ворiт- парадного в'iзду в древнiй Киiв.

Храм присвячено Софii тАФ Премудростi Божiй. Це одна з найскладнiших абстрактних категорiй християнського богослiв'я, що маi багато тлумачень. За апостолом Павлом, Софii символiчно вiдповiдаi iпостась Христа тАФ втiленого Слова Божого. Тiльки пiзнiше, коли розповсюдилося ототожнення Софii з Божою Матiр'ю, храмове свято киiвського собору перенесли на 8 (21) вересня тАФ день Рiздва Богородицi. Художнiй образ Софiйського собору мав втiлити багатогранний змiст, вкладений у цей символ. Тим пояснюються його грандiознi розмiри та надзвичайно ускладнена структура. Загально кажучи, iнтер'iр Софii вiдтворюi середньовiчну модель Всесвiту, а зовнiшнiй вигляд тАФ образ Граду Божого тАФ Небесного РДрусалима. За свою багатовiкову iсторiю собор пережив навали ворогiв, пограбування, частковi руйнування, ремонти i перебудови. Киiвський Софiйський собор був однiiю з найбiльших будiвель свого часу. Загальна ширина храму тАФ 54,6 м, довжина тАФ 41,7 м, висота до зенiту центральноi банi тАФ 28,6 м. Собор маi п'ять нав, завершених на сходi апсидами, увiнчаний 13-ма верхами, що утворюють пiрамiдальний силует, i оточений з трьох бокiв двома рядами вiдкритих галерей, з яких внутрiшнiй маi два яруси. Довгий час вважалося, що галереi прибудованi до собору пiзнiше, але дослiдженнями останнього часу доведено, що вони пов'язанi з ним iдиним задумом i виникли водночас. Тiльки хрестильня, вбудована у захiдну галерею, належить до середини XII ст.

Увiнчувала собор ступiнчаста композицiя з тринадцяти бань, покритих свинцевими листами. Стiни викладалися з великих природних каменiв тАФ гранiту й рожевого кварциту, що чергувалися з рядами плитоподiбноi цегли тАФ плiнфи. Мурування виконували на рожевому вапняно-цем'янковому розчинi. Первiсно собор не був зовнi потинькований i побiлений.

У 1051 р. на Киiвський престол в Соборi висвячений митрополит РЖларiон.

У 1054 р. в Соборi похований Киiвський князь Ярослав Мудрий.

У 1055тАФ1062 рр. Собор розбудовував Великий князь Киiвський РЖзяслав Ярославович.

У 1093 р. в Соборi похований князь Всеволод РЖ.

У 1113 р. в Соборi вiдбулася коронацiя Великого князя Киiвського Володимира РЖРЖ Мономаха

У 1125 р. в Соборi вiдбувся похорон Володимира РЖРЖ Мономаха

У 1154 в Соборi вiдбувся похорон князя Вячеслава.

У 1169 Киiв захопив та зруйнував володимиро-суздальський князь Андрiй Боголюбський, син Юрiя Долгорукого та половецькоi князiвни, який пограбував Софiю, вкравши всi цiннi золотi речi та релiгiйнi релiквii, в тому числi безцiнну iкону Пресвятоi Богородицi

В 1240 роцi Киiв захопив хан Батий та зруйнував i пограбував бiльшiсть культурних пам'яток. Софiiвський собор встояв, але був поруйнований та пограбований.

У 1375 р. собор ремонтував митрополит Кiпрiян.

У 1416 роцi Киiв розграбував i спалив хан Едiгей, у 1482 роцi тАФ Менглi-Гiрей.

У 1497тАФ1577 рр Собор лишаiться без догляду.

У 1577 р. Богуш-Гулькевич Глiбовський на свiй кошт ремонтував собор.

Малюнок (1651 р.) голландського художника А. ван Вестерфельда

Нове вiдродження Софii Киiвськоi пов'язане з киiвським митрополитом Петром Могилою У 1633тАФ1647 рр. митрополит проводить кап. ремонт собору та оздоблюi його. Навколо нього споруджено дерев'янi монастирськi будiвлi, а всю територiю обнесено високою дерев'яною огорожею. До робiт у соборi Петро Могила залучив iталiйського архiтектора Октавiано Манчiнi. Основним будiвельним матерiалом була цегла i вапняно-пiщаний розчин. Причому цегла часто застосовувалась не тiльки для мурування стiн i склепiнь, але й для фундаментiв. Стандартних розмiрiв цегли не було, тому iнодi навiть в одному будинку можна зустрiти цеглу рiзноi величини. Внаслiдок нерiвномiрностi випалювання цеглини мали рiзнi вiдтiнки тАФ вiд темно- червоного до свiтло-жовтого. Як правило, всi внутрiшнi примiщення будинкiв мали склепiнчастi перекриття. У житлових примiщеннях стояли печi, облицьованi вiзерунчастими полив'яними плитками, що надавало iнтер'iрам особливого колориту.

У 1638 р. в Соборi засновано чоловiчий монастир.

У 1654 роцi кияни затверджували у Софiйському соборi рiшення Переяславськоi ради про вiйськовий союз з Московiiю.

У 1690тАФ1707 рр. митрополит Варлаам Ясинський проводить кап. ремонт собору при особливому зацiкавленнi та матерiальнiй допомозi гетьмана РЖ. Мазепи. В галереях надбудовано поверхи, вибудовано 4 новi куполи, перебудовано на бароковий стиль верхи старих веж. Збудовано нову муровану дзвiнницю, звану мешканцями Киiва "Трiумфальна дзвiнниця". Головний купол гетьман РЖ. Мазепа наказав позолотити своiм коштом.

У 1651 р. позолочено верхнi малi куполи.

У 1697 роцi велика пожежа знищила дерев'янi будiвлi Софiйського монастиря.

У 1699 р. почалося спорудження нових кам'яних будинкiв навколо собору. Будiвництво тривало по 1767 рiк. У цей перiод споруджено дзвiницю, трапезну, хлiбню (пекарню), будинок митрополита, захiднi ворота (Браму Заборовського), монастирський мур, пiвденну в'iзну башту, Братський корпус, бурсу. В архiтектурi цих будiвель i в зовнiшньому виглядi Софiiвського собору пiсля поновлень знаходимо характернi риси украiнськоi барочноi архiтектури XVIIтАФXVIII столiть.

У 1843тАФ1853 рр. позолочено iконостаси. Надбудовано четвертий поверх дзвiнницi.

У 1786 монастир скасовано, а його землi секуляризовано.

У 1851тАФ1852 реконструйована дзвiниця.

У 1917 р. тАФ початок дослiджень Софii комiтетом охорони старовини та мистецтва.

У 1921 р. тАФ всесоборна висвята протоiрея Василя Липкiвського на Митрополита Киiвського i всiii Украiни.

Всеукраiнська академiя наук створюi Софiйську комiсiю, яка рятуi собор вiд знищення радянською владою. Вiд 1928 до 1930 тАФ секретар комiсii Барвiнок Володимир РЖванович.

В 1934 територiя Софiйського монастиря оголошена Державним iсторико-архiтектурним заповiдником.

Комунiстичний уряд забороняi служiння в соборi. Всi золотi та срiбнi цiнностi (царськi ворота, iкони, срiбнi кадила, свiчники, дорогi церковнi ризи, книги) забрано, позолоченi iконостаси розiбрано, золото здерто, а решту- спалено.

У вереснi 1941 р. за свiдченням колишнього завiдувача Софiйського заповiдника Олексiя Повстенка бiльшовики намагалися замiнувати та пiдiрвати Собор, але, на щастя, ця спроба виявилася невдалою.

В 1941тАФ1943 рр. за нiмецько-гiтлерiвськоi окупацii Киiва, зграбовано експонати Софiiвського архiтекткрно-iсторичного музею, частину дорогих iкон та фотоархiвiв. Все те нiмцi вивезли до Нiмеччини.

У 1950их, за часiв СРСР, проводились реставрацiйнi роботи, пiд час яких виявленi та вiдкритi фрески 11 сторiччя (фрагментарно, там, де вони збереглися) та вiдновленi фрески 18 сторiччя.

У 1990 ансамбль Софiйського монастиря занесено до Перелiку всесвiтньоi спадщини ЮНЕСКО.

Зараз це тАФ Нацiональний заповiдник "Софiя Киiвська".

Роздiл РЖРЖ. РЖнтер'iр собору

Збереглися i крiзь вiки до нас дiйшли 260 кв. метрiв мозаiк та 3 тисячi кв. метрiв фресок. Навряд чи десь в РДвропi можна знайти стiльки фресок та мозаiк 11 сторiччя, що зберiгалися в однiй церквi. Бiля кожноi мозаiчноi композицii i написи грецькою мовою, що пояснюють сюжет. РЖмена мозаiстiв невiдомi. Однак художнi особливостi окремих зображень i способи укладання смальти дають можливiсть визначити склад бригади майстрiв у кiлькостi восьми чоловiк (не рахуючи пiдмайстрiв).

1. Мозаiка

Особливу цiннiсть становлять мозаiки ХРЖ ст., якi прикрашають головнi частини храму тАФ центральну баню i головний вiвтар. Тут зображенi основнi персонажi християнського вiровчення. Вони розташованi в строгому порядку згiдно з "небесною iiрархiiю".

Шедевром мистецтва мозаiки вважаiться зображення Оранти- розмiщеноi в центральному апсидi тАФ фiгури Святоi Дiви Марii, руки якоi пiднятi в молитвi. Мозаiка маi 6 метрiв в вишину. Унiкальнiсть зображення полягаi в тому, що воно виконане на внутрiшнiй поверхнi куполу Собору, i з рiзних точок Оранта виглядаi зображеною у рiзних позах тАФ стоячи, схилившись у молитвi чи на колiнах.

Усi мозаiки собору виконанi на сяючому золотому фонi. РЗм притаманнi багатство барв, яскравiсть i насиченiсть тонiв. При всiй кольоровiй рiзноманiтностi мозаiк переважними тонами i синiй i сiро-бiлий у поiднаннi з пурпуровим.

Кожний колiр маi багато вiдтiнкiв: синiй-21, зелений-34, червоно-рожевий-19, золотий-25 та iн. Це свiдчить про високий розвиток у Стародавнiй Русi скловарноi справи i технiки виготовлення смальти. Всього палiтра мозаiк собору налiчуi 177 вiдтiнкiв кольорiв. Наразi сучаснi майстри, використовуючи методи 11 сторiччя, не в змозi виготовити таку рiзноманiтнiсть кольорiв мозаiки.

Смальта виготовлена зi скла, забарвленого в рiзнi кольори додаванням солей i окислiв металiв. Зображення виконанi безпосередньо на стiнi шляхом вдавлювання у вогку штукатурку кубикiв смальти, розмiри яких у середньому близько 1 куб. см. У наборi облич часто зустрiчаються дрiбнiшi кубики тАФ близько 0,25 куб. см. ТРрунт пiд мозаiками тришаровий, загальна товщина його 4 тАФ 6 см. Крiм смальти, використано кубики з природного камiння.

У зенiтi центральноi банi зображений Христос Пантократор (Вседержитель), який царюi над усiм простором.

Навколо Христа-Вседержителя тАФ чотири архангели, з яких лише один тАФ мозаiчний, а iнших в кiнцi XIX ст. домалював олiiю М. О. Врубель.

У простiнках мiж вiкнами барабана зображенi дванадцять апостолiв, з них мозаiчною збереглася лише верхня частина постатi Павла.

З чотирьох зображень iвангелiстiв на парусах, що пiдтримують баню, цiлком залишилась постать Марка на пiвденно-захiдному парусi.

На пiвнiчнiй i пiвденнiй пiдпружних арках розташовано п'ятнадцять мозаiчних медальйонiв iз зображенням мученикiв. На стовпах передвiвтарноi арки тАФ мозаiчна сцена "Благовiщення"

2. Фрески

Частина фресок, що збереглися в Софiйському соборi, датуiться ХРЖ столiттям тАФ вони були виконанi пiд час будiвництва собору. В XIX столiттi, пiд час реконструкцii собору, на стiни були нанесенi новi малюнки, виконанi олiйними фарбами, якi, як правило, повторювали контури старих зображень. В ХХ столiттi, пiд час черговоi реставрацii вченими було виявлено, що велика частина фресок ХРЖ столiття збереглася пiд шаром тиньку та олiйних фарб, i, де це було можливо, старi фрески були вiдкритi.

Колiрна гама древнiх фресок створювалася на поiднаннi темно-червоних, жовтих, оливкових, бiлих тонiв та блакитного тла. Для розпису Софii характерна чiткiсть композицii, виразнiсть образiв, барвистiсть, органiчний зв'язок з архiтектурою. Весь ансамбль стiнопису Софii Киiвськоi за своiм змiстом був пiдпорядкований iдиному задуму тАФ християнського вiровчення й утвердженню феодальноi влади. Разом з тим розпис головного храму держави повинен був показати велич Киiвськоi Русi, ii мiжнародне визнання, роль киiвського князiвського дому в полiтичному життi РДвропи. Тому в Софii значне мiсце вiдведено свiтським композицiям. На трьох стiнах центрального нефу, напроти головного вiвтаря, було написано сiмейний портрет засновника собору князя Ярослава Мудрого. У центрi величезноi композицii мiстилося зображення Христа з постатями княгинi Ольги та князя Володимира. З обох бокiв до цiii групи пiдходили Ярослав, його дружина княгиня РЖрина, iхнi сини й дочки. Очолював процесiю Ярослав, який тримав у руках модель собору.

Тут Ярослав тАФ будiвничий мiста i засновник митрополичого храму тАФ виступав як продовжувач справ своii прабабки Ольги та батька Володимира, якi багато зробили для об'iднання слов'янських племен, змiцнення Киiвськоi Русi та установлення рiвноправних вiдносин з Вiзантiiю та iншими краiнами. Члени сiм'i Ярослава також вiдiгравали значну роль у полiтичному життi РДвропи: дружина князя була дочкою шведського короля, два його сини були одруженi з вiзантiйськими принцесами, дочки були королевами Францii, Норвегii, Угорщини. За словами письменника того часу РЖларiона, Русь була "ведома й сльiшима iсть всеми четьiрьми конци земли".

На жаль, до нашого часу вiд цiii фресковоi композицii уцiлiли лише постатi дiтей Ярослава на пiвденнiй i частково на пiвнiчнiй стiнах. Про решту зображень розповiдаi малюнок голландського художника А. ван Вестерфельда, який бачив фреску в серединi XVII столiття.

Та ж сама смислова лiнiя продовжуiться у розпису двох сходових веж собору. В наш час вченi довели (доктор iсторичних наук С. О. Висоцький), що фрески веж оповiдають про важливу полiтичну i культурну подiю в життi Киiвськоi Русi середини Х сторiччя тАФ про приiзд до столицi Вiзантii киiвськоi княгинi Ольги i про шану, яку виявив iй iмператор Костянтин Багрянородний. У пiвнiчнiй та пiвденнiй вежах живописна оповiдь починаiться знизу i вiдповiдно продовжуiться в мiру сходження вгору.

"Зiшестя Святого Духа" XIX ст., олiя, Кирилiвська церква. Фрески пiвнiчноi вежi розповiдають про урочистий в'iзд Ольги до Константинополя. Вiд цiii композицii вцiлiли лише фрагменти окремих сцен, де зображено iмператрицю з почтом та iмператора Романа (сина Костянтина Багрянородного) на бiлому конi. На верхньому майданчику сходiв збереглася велика композицiя "Княгиня Ольга на прийомi у Костянтина Багрянородного". Лiворуч тАФ iмператор, який сидить у палацi на тронi, та два охоронцi, озброiнi списами i щитами. Праворуч, у центрi, зображено княгиню Ольгу. На ii головi тАФ корона, зпiд якоi на плечi спадаi бiлий прозорий плат. Поруч з Ольгою тАФ жiнки з ii почту.

Головною композицiiю пiвденноi вежi i фреска "РЖподром", що розповiдаi про другий прийом княгинi iмператором тАФ на константинопольському iподромi, де вона була свiдком кiнних змагань.

У верхнiй частинi вежi добре збереглося зображення палацу iподрому тАФ великоi триповерховоi споруди з вiдкритими галереями, де розташувалися глядачi. Праворуч в iмператорськiй ложi сидить iмператор Костянтин Багрянородний. Художник переконливо передав його портретнi риси тАФ виразнi очi, великий нiс з горбочком, бороду. Поруч тАФ княгиня Ольга у свiтлих шатах, зi складеними на грудях руками. З виставами на iподромi, очевидно, пов'язанi фресковi композицii "Акробати" i "Скоморохи", де музиканти грають на струнних, ударних i духових iнструментах (серед них тАФ пневматичний орган).

Звертаi на себе увагу розпис, що зберiгся в колишнiй хрещальнi собору, зокрема фрескова композицiя XI столiття "Сорок севастiйських мученикiв". Хрещальнею примiщення стало на рубежi XIтАФXII сторiч, коли в арку галереi було вбудовано апсиду. Фрески апсиди тАФ "Хрещення" i постатi святителiв тАФ вiдбивають стилiстичнi особливостi монументального мистецтва того часу.

Фрески збереглися в усiх древнiх примiщеннях собору, в першу чергу на стiнах центрального пiдбанного простору (iвангельськi сцени).

У бокових вiвтарях тАФ жертовнику i дияконнику тАФ збереглися цикли фрескових композицiй, що розповiдають про дiву Марiю (вiвтар РЖоакима та Анни) i про дiяння апостола Петра (вiвтар Петра i Павла).

Розпис пiвденного вiвтаря (Михайлiвського) присвячений архангелу Михаiлу, який вважався на Русi покровителем Киiва i князiвськоi дружини. Фрески крайнього, пiвнiчного вiвтаря оповiдають про святого Георгiя тАФ духовного патрона князя Ярослава Мудрого. Великий iнтерес викликаi цикл фрескового розпису, що зберiгся на хорах. Це сюжети "Зустрiч Авраамом трьох подорожнiх", "Гостиннiсть Авраама", "Жертвоприношення РЖсаака", "Три отроки в пещi огненнiй", "Тайна вечеря", "Чудо в Канi Галiлейськiй" тощо.

Значне мiсце в розписах собору займають орнаменти: вони обрамовують вiконнi та двернi прорiзи, пiдкреслюють лiнii арок i склепiнь, збiгають по пiлонах i стовпах, панеллю проходять понад пiдлогою.

На стiнах обох веж добре видно орнаменти, символiчнi малюнки та численнi мисливськi сцени: "Полювання на ведмедя", "Боротьба ряджених", "Полювання на вепра" тощо. Цi фрески розповiдають про побут феодального двора, про мисливський промисел, про тваринний i рослинний свiт Киiвськоi Русi.

Фрески веж тАФ унiкальна пам'ятка середньовiчного монументального мистецтва i важливе iсторичне джерело, що свiдчить про культурнi зв'язки Киiвськоi Русi та Вiзантii.

3. Графiтi

На стiнах Софiйського Собору до цього часу залишилися написи та малюнки, залишенi священиками та вiдвiдувачами собору.

Цi написи та малюнки мають загальноприйняту назву тАФ графiтi. Кiлькiсть графiтi та малюнкiв (збереглися понад 300) свiдчать про високий рiвень писемностi в Киiвськiй Русi.

Найперше тАУ це цiннi знахiдки давньоруськоi письменностi, оскiльки найдавнiшi з них виконанi не кирилицею, а глаголицею.

Автограф Володимира Мономаха

РЖ, незважаючи на широке розповсюдження кирилицi, створеноi Кирилом та Мефодiiм та використовуваноi для церковних текстiв, знайденi численнi написи глаголицею, свiдчать про те, що загал ще довгий час не сприймав штучно вигадану писемнiсть.

--93.74.62.2 18:43, 12 листопада 2009 (UTC) Графiтi мiстять цiннi вiдомостi про рiзнi сторони життя Киiвськоi Русi тАФ зокрема збереглися записи про смерть Ярослава, автограф Володимира Мономаха, запис про мирний договiр, укладений наприкiнцi XI ст. мiж князями Святополком РЖзяславичем, Володимиром Мономахом та Олегом Святославичем на р. Желанi (зараз тАФ Жуляни), купiвлю княгинею, дружиною Всеволода Ольговича, Бояновоi землi (середина ХРЖРЖ ст.).

Також вiдоме графiтi дружини князя РЖзяслава Ярославовича Гертруди-Олiсави: "Господи помози рабi своiй Олiсавi Святополчi матерi, руський княгинi."

4. РЖконостас

В ХРЖ ст. пiд час будiвництва Собору вiвтар був вiдокремлений загального примiщення лише невисокою передвiвтарною огорожею, виготовленою з мармуру.

Перший iконостас був виготовлений та встановлений пiд час перебудови Собору Митрополитом Петром Могилою у 1637-38рр.

Пiд час великоi перебудови XVIII змiни в бiк бароко торкнулися i iнтер'iру Собору. Виконаний у цьому стилi дерев'яний позолочений iконостас був виготовлений в 1747 роцi украiнськими майстрами i i чудовим взiрцем рiзьблення по дереву та станкового живопису. РЖконостас мав 3 яруси, з яких до цього часу зберiгся тiльки нижнiй, оскiльки в 1935-37рр. бiльшовики зруйнували та спалили вiсiм барокових iконостасiв бiчних вiвтарiв та верзнi яруси головного вiвтаря.

Окремою цiннiстю в iконостасi були виготовленi iз срiбла та позолоченi царськi врата, виготовленi вiдомими киiвськими золотарями Петром Волохом, РЖоанном Завадовським та Петром Тараном у 1747тАФ1750 роках.

Врата простояли в Соборi 184 роки, аж до 1934 року, коли бiльшовики розпорядилися розрiзати iх на шматки (що б легше було винести з Собору та переплавити) та вiдправити в резервний фонд дорогоцiнних металiв.

Випадково кiлька фрагментiв ворiт 1977 роцi знайшли у запасниках Киiво-Печерськоi лаври, де в сталiнськi роки було розмiщене т.зв. Музейне мiстечко. Туди зi всiii Украiни звозили конфiскованi церковнi цiнностi, якi в основному переплавляли на метал.

Вдалося з'ясувати, що уцiлiлi частини врат потрапили туди з резервного фонду дорогоцiнних металiв у 40-i роки минулого столiття. РЖншi, ймовiрно, були переплавленi.

В радянськi роки реставрувати врата не вдалося, бо Москва не дала дозволу на купiвлю 2,2 кг. срiбла необхiдних на реставрацiю вцiлiлих частин.

Зараз реставрацiйнi роботи ведуться з залученням спонсорських коштiв, i в майбутньому Собор поверне собi вкраденi та знищенi врата.

Вместе с этим смотрят:

"Quo vadis": проекцiя на сучаснiсть

"Культура": типология определений

French Culture. Traditions and Customs

Old and new wedding customs and traditions in Great Britain and the USA

ВлМадонна АннунциатаВ» Симоне Мартини из Государственного Эрмитажа