Форми передачi технологiй у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Одеський державний економiчний унiверситет

Кафедра мiжнародноi економiки

Курсова робота

З мiжнародноi економiки

Тема: "Форми передачi технологiй у ЗЕД"

Студ. РЖV курсу

Факультета Мiжнародноi Економiки

Спецiальностi Мiжнародна Економiка

44 групи

Якунiноi Марii

Науковий керiвник:

проф.Козак Ю.Г.

Одеса 2010

Змiст

Вступ

1. Сутнiсть та форми мiжнародного технологiчного обмiну

1.1 Мiжнародна торгiвля iнжинiринговими послугами

1.2 Мiжнароднi лiцензiйнi операцii

1.3 Лiзинг

1.4 Франчайзинг

2. Особливостi мiжнародного технологiчного обмiну в сучасних умовах

2.1 Досвiд краiн Захiдноi РДвропи

2.2 Мiжнародне регулювання ринку технологiй ( TRIPS )

2.3 Формування технополiсiв, технопаркiв та кластерiв

3. Сучаснi тенденцii розвитку передачi технологiй в Украiнi

3.1 Аналiз розвитку передачi технологiй

3.2 Пропозицii щодо полiпшення розвитку iнновацiйних технологiй в Украiнi

Висновок

Лiтература

Додатки

Вступ

Одним iз визначальних критерiiв динамiки та спрямованостi руху свiтовоi економiки в останнi десятирiччя стаi його "технологiчний вимiр". Технологiчний детермiнiзм позбувся свого iдеологiзованого наповнення i дедалi бiльше зумовлюi мiжнародну конкурентоспроможнiсть, темпи економiчного зростання, структуризацiю свiтогосподарських зв'язкiв. РЖншими словами, глобальний розвиток i рух технологiй перетворюiться на системоутворювальний чинник трансформацii свiтовоi економiки.

В економiчнiй лiтературi термiн "iнновацiя" iнтерпретуiться як перетворення потенцiйного науково-технiчного прогресу в реальний, який втiлюiться в нових продуктах i технологiях. РЖнновацiйний продукт характеризуiться вищим технологiчним рiвнем, новими споживчими якостями товару або послуги порiвняно з попереднiм продуктом.

Вiдповiдно до мiжнародних стандартiв, iнновацiя визначаiться як кiнцевий результат iнновацiйноi дiяльностi, який дiстав втiлення у виглядi нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку нового або удосконаленого технологiчного процесу, що знайшов використання у практичнiй дiяльностi.

РЖнновацiйна дiяльнiсть тАФ це комплекс практичних дiй, спрямованих на використання науково-технiчних результатiв для отримання нових або полiпшення iснуючих виробiв, технологiй, методiв управлiння та iн.

РЖнновацiйний процес i ширшим поняттям. Його можна визначити як сукупнiсть етапiв, стадiй, дiй, повтАЩязаних з iнiцiюванням, розробкою та виготовленням продукцii, технологiй, що матимуть новi властивостi, якi бiльш ефективно задовольнятимуть iснуючi потреби i такi, що зтАЩявляються або можуть зтАЩявитися. Американський економiст Д. Брайт зазначав, що це тАФ iдиний процес, який поiднуi науку, технiку, економiку, пiдприiмництво та управлiння.

Конкуренцiя на мiжнародному i внутрiшньому ринках загострюiться, що й визначаi необхiднiсть пiдвищення уваги керiвникiв корпорацiй i фiрм до iнновацiйноi дiяльностi, оскiльки тiльки ii результати дають змогу створити продукцiю, яка б задовольняла щораз вищi, мiнливi вимоги ринку та забезпечувала високий рiвень прибуткiв корпорацiям. Провiднi, промислово розвиненi краiни розробляють i здiйснюють iнновацiйнi програми у прiоритетних наукових i технологiчних напрямках (бiотехнологii, мiкроелектронiки, комптАЩютерних технологiй, генноi iнженерii тощо), тобто у напрямках, якi здатнi забезпечити високi норми прибутку. На цiй основi змiнюiться структура виробництва, безперервно збiльшуiться обсяг i питома вага наукомiсткоi продукцii.

Розробка сучасних технологiй i продукцii даi змогу пiдприiмствам збiльшувати прибуток, тим самим полiпшуючи економiчне становище i конкурентоспроможнiсть як самих пiдприiмств, так i краiн, де вони розташованi. У цьому звтАЩязку прискорення iнновацiйних процесiв i важливою складовою державноi полiтики в усiх розвинених краiнах. Науково-технологiчний, технiчний рiвень нинi значною мiрою визначаi мiжнародне становище краiни, ii мiсце на свiтовому ринку, стабiльнiсть нацiональноi економiки в цiлому. РЖнтенсивне науково-технологiчне суперництво останнiм часом спостерiгаiться не тiльки мiж краiнами з рiзними соцiальними та iдеологiчними систе-мами, а й мiж краiнами з розвиненою економiкою тАФ США, Японiiю, краiнами РДС тощо. Всi вони здiйснювали i здiйснюють продуману iнновацiйну полiтику, що даi значнi економiчнi результати. Так, рiвень технологiчного розвитку Японii з 60-х рокiв пiдвищився (порiвняно з технологiчним рiвнем США) з 22 % до бiльш як 60 %. Значно збiльшились масштаби пiдготовки кадрiв науково-технiчних працiвникiв, кiлькiсть працiвникiв, зайнятих у сферi НДЕКР. Швидко зросла кiлькiсть виданих патентiв. Позитивне сальдо у торгiвлi наукомiсткою продукцiiю в Японii досягло 27 млрд. дол., у США тАФ 12 млрд. дол.

У США та Японii кiлькiсть науково-технiчних працiвникiв, зайнятих у сферi НДЕКР, у розрахунку на 10000 працюючих наприкiнцi 90-х рокiв XX ст. сягала 76 чол., у Нiмеччинi тАФ 59, у Францii тАФ 50, у Великобританii тАФ 36, в РЖталii тАФ 37 чол.

До iнтелектуального продукту належить також i ноу-хау тАФ сукупнiсть технiчних, комерцiйних та iнших знань, оформлених у виглядi технiчноi документацii, навичок та виробничого досвiду, необхiдних для органiзацii того чи iншого виду виробництва, але незапатентованих. До ноу-хау можна зараховувати i технiчнi рiшення, що виконуються на рiвнi винаходiв, якi з рiзноманiтних причин було запатентовано. Таким чином, характерним для цього поняття i новизна технiчних знань та досвiду, iх кориснiсть для вирiшення конкретних виробничих та комерцiйних завдань. Оскiльки ноу-хау не пiдкрiплено патентами, важливе значення в процесi його реалiзацii маi дотримання конфiденцiйностi iнформацii, документацii, креслень тощо.

1. Сутнiсть та форми мiжнародного технологiчного обмiну

Пiд мiжнародним технологiчним обмiном розумiються сукупнiсть економiчних вiдносин рiзних краiн з приводу передавання науково-технiчних досягнень.

Краiни, що розвиваються, щоб бути конкурентоспроможними на свiтовому ринку, змушенi розвивати свою технiчну базу в тому ж напрямi, що i розвинутi краiни.

Купiвля передовоi iноземноi технологii i важливим засобом подолання технiчноi вiдсталостi, створення власноi промисловостi, яка здатна задовольни ти потреби внутрiшнього ринку i зменшити залежнiсть вiд iмпорту.

Поглиблення мiжнародного науково-технiчного подiлу працi приводить до дедалi бiльшоi спецiалiзацii фiрм у вузьких галузях науки i технiки. Обмiн науково-технiчними знаннями забезпечуi окремим краiнам, що не мають достатньо фiнансових ресурсiв для проведення НДДКР, досягнення високих темпiв економiчного розвитку за рахунок використання передових технологiй iнших краiн.

На мiжнародному ринку технологiй передача технологiй здiйснюiться комерцiйним i некомерцiйним шляхом.

Некомерцiйнi форми технологiчного обмiну:

- технiчнi, науковi i професiйнi журнали, патентнi видання, перiодика й iнша спецiальна лiтература;

- бази i банки даних;

- мiжнароднi виставки, ярмарки, симпозiуми, конференцii;

- обмiн делегацiями;

- мiграцiя вчених i фахiвцiв;

- стажування вчених i фахiвцiв у фiрмах, унiверситетах, органiзацiях;

- навчання студентiв i аспiрантiв;

- дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй у сферi науки i технiки.

До форм технологii, що пiдлягаi мiжнародному обмiну на комерцiйнiй основi, вiдносяться:

1. Матерiальнi види технологiй:

- пiдприiмства "пiд ключ";

- технологiчнi лiнii;

- агрегати, устаткування, iнструменти та iн.

Цей тип технологiчного обмiну повтАЩязаний з прямими iнвестицiями в будiвництво, реконструкцiю, модернiзацiю фiрм i виробництв.

Питання щодо мiжнародного технологiчного обмiну матерiальними видами технологiй вiдноситься до мiжнародноi торгiвлi промисловими товарами.

2. Нематерiальнi види технологiй:

- патент тАУ свiдоцтво, яке видаiться вiдповiдно державною установою винахiднику i засвiдчуi його монопольне право на використання цього винаходу;

- лiцензiя тАУ дозвiл, який видаiться власником технологii, захищеноi чи незахищеноi патентом, зацiкавленiй сторонi на використання цiii технологii упродовж визначеного часу i за визначену плату;

- копiрайт тАУ ексклюзивне право автора лiтературного, аудiо- чи вiдео продукту на показ i вiдтворення своii роботи;

- товарний знак тАУ символ ( малюнок, графiчне зображення, поiднання букв, тощо ) певноi органiзацii, що використовуiться для iндивiдуалiзацii виробника товару i не може бути використаний iншими органiзацiями без офiцiйного дозволу власника;

- ноу-хау тАУ надання технiчних знань, практичного досвiду технiчного, комерцiйного, управлiнського, фiнансового й iншого характеру, що i комерцiйною цiннiстю, застосовуються у виробництвi i професiйнiй практицi i не забезпеченi патентним захистом.

3. Послуги:

- науково-технiчнi;

- iнжинiринговi;

- консультацiйнi;

- навчання персоналу та iн.

За призначенням технологii подiляються на технологii продукцii, технологii процесiв, технологii керування.

1.1 Мiжнародна торгiвля iнжинiринговими послугами

Поширеною формою мiжнародного технологiчного обмiну i iнжинiринг.

РЖнжинiринг тАУ це комплекс iнженерно-консультацiйних послуг щодо використання технологiчних та iнших науково-технiчних розробок.

Сутнiсть мiжнародноi торгiвлi iнжинiринговими послугами полягаi в наданнi однiiю стороною iншiй на основi договорiв комерцiйних iнженерно-розрахункових, консультацiйних, iнженерно-будiвельних послуг щодо:

- пiдготовки виробництва;

- забезпечення процесу виробництва ( послуги з органiзацii процесу виробництва, керування пiдприiмством, навчання персоналу);

- забезпечення реалiзацii продукцii;

- обслуговування будiвництва й експлуатацii промислових, iнфраструктурних, сiльськогосподарських та iнших обтАЩiктiв.

Усi цi послуги мають iнтелектуальний характер i спрямованi на оптимiзацiю iнвестицiйних проектiв на всiх етапах iх реалiзацii.

Основними чинниками, що впливають на розвиток мiжнародного ринку iнжинiрингових послуг i:

- прискорення науково-технiчного прогресу, що призводить до iстотних зрушень у структурi мiжнародноi торгiвлi у бiк збiльшення торгiвлi сумiжними видами устаткування, що потребують спецiальних знань для вирiшення технологiчних i органiзацiйних питань, починаючи вiд проектування пiдприiмства до введення його в експлуатацiю;

- зростання обсягу державних i приватних iнвестицiй, що дозволяi розширювати будiвництво i вводити новi обтАЩiкти, при проектуваннi яких можуть знадобитися iнжинiринговi послуги;

- наявнiсть вiльного капiталу, розмiщуваного на ринку iнжинiрингових послуг;

- високий попит на iнжинiринговi послуги з боку краiн, що вступили на шлях самостiйного економiчного розвитку i не мають необхiдного досвiду i кадрiв фахiвцiв для розвiдки i розробки своiх природних ресурсiв, розвитку паливно-енергетичноi бази, створення галузей важкоi промисловостi тощо;

- прагнення великих ТНК до зовнiшньоекономiчноi експансii, тобто розширення сфер впливу. Вони використовують надання технiчних послуг як один iз засобiв проникнення в економiку iнших краiн. Наприклад, надання iнжинiрингових послуг якiй-небудь краiнi спричинюi згодом постачання машин i устаткування, вартiсть яких у 10 тАУ 20 разiв вища вiд вартостi послуг, що обумовили iхнi постачання.;

- збiльшення числа великих iнженерних фiрм з великими оборотами i широкою сферою дiяльностi, створення нацiональних та мiжнародних асоцiацiй iнженерних фiрм, що сприяють розвитку iнжинiрингу.

До особливостей ринку iнжинiрингових послуг як ринку технологiй належать:

- результати торгiвлi iнжинiринговими послугами, втiленнi не в речовиннiй формi продукту, як це маi мiсце при торгiвлi технологiiю, а в деякому корисному ефектi, що може мати чи не мати матерiальний носiй, тобто iнжинiринг i непрямою формою передачi технологiй;

- iнжинiринговi послуги повтАЩязанi з пiдготовкою i забезпеченням процесу виробництва i реалiзацii, розрахованих на промiжне споживання матерiальних благ та послуг;

- обтАЩiктом купiвлi-продажу i послуги, якi пристосованi до використання в конкурентних умовах i передач в середньому доступних науково-технiчних, виробничих, комерцiйних та iнших знань та досвiду.

Наданням iнжинiрингових послуг займаються спецiалiзованi фiрми, великi промисловi i будiвельнi компанii, органiзацii. У розвинутих краiнах нараховуiться багато тисяч фiрм i органiзацiй, що надають iнженерно-технiчнi послуги.

Ринок iнжинiрингових послуг умовно подiляiться на ринок iнженерно-консультацiйних послуг i ринок iнженерно-будiвельних послуг. Це зумовило розподiл фiрм, компанiй, що займаються наданням iнжинiрингових послуг, на iнженерно-кунсультацiйнi й iнженерно-будiвельнi.

РЖнженерно-консультацiйнi фiрми надають технiчнi послуги у формi консультацiй. Сферою iх дiяльностi i цивiльне будiвництво ( аеродроми, порти, транспортнi магiстралi, мiське будiвництво, тощо) i промисловi обтАЩiкти, що використовують специфiчнi технологiчнi процеси. Серед розвинутих краiн значна частина iнженерно-консультацiйних послуг припадаi на фiрми Францii, Великобританii, РЖталii, Нiмеччини, якi здебiльшого орiiнтуються на експорт послуг за межi РДС.

РЖнженерно-будiвельнi фiрми надають повний комплекс послуг: проектування обтАЩiкта, постачання устаткування, монтаж, налагодження i пуск устаткування в експлуатацiю. Вони також спецiалiзуються на розробленнi промислових обтАЩiктiв, заснованих на використаннi специфiчних технологiчних процесiв. Цi фiрми, як правило, виконують функцii генерального пiдрядчика, а в субпiдрядникiв виступають машинобудiвнi i будiвельнi компанii.

Найбiльшi iнженерно-будiвельнi фiрми знаходяться в США, Великiй Британii, Японii, РЖталii.

Залежно вiд характеру й обсягу наданих iнжинiрингових послуг на практицi використовуються рiзнi види договорiв. РЖнженерно-консультацiйнi послуги оформляються контрактом на надання iнженерно-консультацiйних послуг чи угодою про вiдрядження фахiвцiв для виконання визначеного роду робiт.

РЖнженерно-будiвельнi послуги найчастiше надаються на основi договору пiдряду чи контракту про надання технiчного сприяння в будiвництвi.

1.2 Мiжнароднi лiцензiйнi операцii

Зовнiшньоторговi операцii по торгiвлi патентами i лiцензiями передбачають реалiзацiю винаходiв передовоi виробничоi технологii, технiчних знань i досвiду. Основу цих операцiй, як уже говорилося, складаi захист винаходiв при допомозi патентного законодавства. Останнi надаi патентовласнику монопольне право на використання винаходу. Це означаi, що на протязi перiоду дii патенту тiльки вiн маi право на виготовлення, використання i продаж товарiв, що втiлюють даний винахiд, чи використання певних способiв виготовлення даноi продукцii.

Пiд лiцензiiю (патентною) розумiють дозвiл, виданий або проданий патентовласником (названим лiцензiаром) iншiй особi (названiй лiцензiатом) на використання об'iкта промисловоi власностi, який охороняiться, на узгоджених мiж сторонами умовах.

Патентна лiцензiя повинна обов'язково реiструватися в патентному вiдомствi краiни лiцензiата, iнакше лiцензiя вважаiться недiйсною. Надання за кордон лiцензiй на використання винаходу, технiчних знань i досвiду, а також товарних знакiв називаiться мiжнародним лiцензуванням.

Мiжнароднi лiцензiйнi операцii вiдрiзняються вiд операцiй купiвлi-продажу товарiв. Ця рiзниця полягаi в наступному:

1) об'iкти лiцензiйних операцiй (винаходи, передовий виробничий досвiд i т.п.) з'являються без прямоi орiiнтацii на ринок;

2) зацiкавленiсть лiцензiара в наданнi лiцензii часто викликана не чисто комерцiйними помислами, а прагненням змiцнити своi позицii на iноземному ринку шляхом встановлення довготривалих зв'язкiв з партнерами;

3) в лiцензiйних операцiях, на вiдмiну вiд угод купiвлi-продажу, не вiдбуваiться повного вiдчуження об'iкта угоди вiд свого власника;

4) в лiцензiйних операцiях маi мiсце по сутi передача прав лiцензiату на спосiб господарювання.

Мiжнародний обмiн лiцензiями в сучасних умовах широко розвиваiться. Сьогоднi це головна форма науково-технiчного-обмiну мiж краiнами.

Швидкий рiст мiжнародноi торгiвлi лiцензiями обумовлений рядом факторiв, таких як розвиток науки на сучасному етапi НТР, прагнення до швидкого вкорiнення на ринок новоi продукцii, загостренням конкурентноi боротьби на свiтових товарних ринках та iн. В зв'язку з ростом протекцiонiзму мiжнародне лiцензування стало одним iз перспективних способiв, що забезпечують пiдприiмствам проникнення на важкодоступнi ринки. Мiжнародне лiцензування використовуiться також з метою розширення прямого товарного експорту. Нерiдко покупець лiцензii даi згоду придбати у лiцензiара обладнання, необхiдного для налагодження виробництва за лiцензiiю, а також окремi деталi та вузли для збирання лiцензованоi продукцii чи сировину для ii виробництва.

Переваги торгiвлi лiцензiями для лiцензiара полягають в тому, що вiн маi можливiсть:

1)в короткi строки окупити витрати на науково-дослiдницькi роботи, використанi на розробку винаходу;

2)одержати додатковий прибуток за рахунок швидкого освоiння винаходу i випуску на його основi новоi продукцii;

3) використати мiсцеву, бiльш дешеву, робочу силу;

забезпечити близькiсть до джерел сировини;

перебороти валютнi й митнi обмеження.

Переваги торгiвлi лiцензiями для лiцензiата - це:

1)можливiсть економii на науково-дослiдних роботах;

2)одночасно доступ до передових науково-технiчних досягнень;

3)купiвля лiцензiй доповнюi i розширюi власнi дослiдження;

4)можливiсть здiйснення процесу диверсифiкацii;

5)купiвля лiцензii дозволяi виграти час, що особливо важливо в зв'язку iз скороченням перiоду морального старiння товару i приiднання до найновiших технологiчних досягнень.

В той же час мiжнародна торгiвля лiцензiями маi i деякi негативнi наслiдки. Насамперед вiдбуваiться посилення залежностi лiцензiата вiд iноземноi технiки i технологii. Одночасно вiдбуваiться припинення деяких власних наукових дослiджень, що в кiнцевому результатi тормозить розвиток нацiональноi науки i технiки. Однак мiжнародна торгiвля лiцензiями являiться вигiдною як для лiцензiара, так i для лiцензiата. Вiдзначаiться, що кожен долар, витрачений на покупку iноземноi лiцензii, за своiм ефектом еквiвалентний (без урахування фактору часу) в США приблизно 6,2 дол., у Великобританii - - 3,1, у Францii - 5,4, iнвестованих в НДДКР. Ефективнiсть закупки лiцензiй i виробництва продукцii на ii базi досягаiться ' також за рахунок того, що лiцензiя значно дешевше власних НДДКР для одержання подiбного результату.

1.3 Мiжнароднi лiзинговi операцii

Термiн лiзинг означаi вид пiдприiмницькоi дiяльностi, що полягаi в iнвестуваннi власних або залучених фiнансових засобiв шляхом придбання виробничого майна для наступноi здачi його в оренду, або, бiльш широко, як спецiальний вид оренди майна виробничого призначення.

Переваги лiзингових операцiй для клiiнтiв наступнi:

Лояльнiсть та оперативнiсть. До платоспроможностi покупця обладнання лiзингодавцi висувають меншi вимоги, нiж банки. Страхування майна включаiться до лiзингових платежiв, а заставою у цьому випадку виступаi сам предмет лiзингу. Додаткова застава зазвичай не вимагаiться.

Придбання майна через лiзинг звiльняi покупця вiд необхiдностi укладати безлiч договорiв: кредиту, купiвлi-продажу майна, страхування, застави. У банку заяву на придбання в кредит авто розглядатимуть не менш нiж два тижнi, лiзинговi ж компанii обiцяють поставку замовленого майна протягом тижня пiсля подачi всiх документiв. Найчастiше саме завдяки оперативностi та менших вимог до документацii лiзинговим компанiям вдаiться переманити у банкiв покупцiв дорогого обладнання тАУ пiдприiмства з високою рентабельнiстю, для яких рiзниця мiж вартiстю банкiвськоi позики та лiзингу в 5-10% рiчних не i принциповою.

Сервiс. Крiм фiнансування купiвлi майна лiзинговi компанii забезпечують низку додаткових послуг. Примiром, клiiнту, який придбав у лiзинг автомобiль, лiзингова компанiя органiзовуi реiстрацiю його у МРЕВ, щорiчне проходження техогляду, оплату транспортного податку, ремонт автомобiля, замiну шин тощо. РЖнакше кажучи, бере на себе частину виробничих витрат на обслуговування придбаних основних засобiв. Ще одна приваблива риса лiзинговоi схеми тАУ у разi потреби пiдприiмство може без зайвих клопотiв повернути майно.

У розвинених краiнах капiтальнi iнвестицii у виробництво значною мiрою здiйснюються за допомогою лiзингу. У краiнах РДС, за даними Свiтового банку, через лiзинг здiйснюiться 15-30% iнвестицiй в основнi фонди. В Украiнi ця цифра становить 1,2%. При цьому для промислового сектору економiки цей показник близький до нуля. Адже понад 80% усiх активiв, наданих у лiзинг, припадаi на транспортнi засоби, якi використовуються переважно пiдприiмствами транспортноi, торговельноi та iнших галузей.

Основнi види лiзингових операцiй:

Оперативний лiзинг. Майно залишаiться у лiзингодавця, тобто, по сутi, це операцiя оренди майна. Вигiдний пiдприiмствам, якi не бажають обтяжувати свiй баланс додатковими основними засобами. Прийняття на баланс дорогого нелiквiдного обладнання автоматично погiршуi показники лiквiдностi, що робить пiдприiмство менш привабливим з погляду банкiв-кредиторiв.

Фiнансовий лiзинг. Майно переходить у власнiсть лiзингоотримувача пiсля закiнчення дii договору, тобто, по сутi, лiзингодавець кредитуi купiвлю майна. При податковому облiку дозволяi враховувати амортизацiйнi вiдрахування. Оперативний лiзинг легкових авто торiшнi змiни до закону про бюджет зробили невигiдним (ПДВ, що сплачуiться у складi лiзингових платежiв, зараховуiться в податковий кредит лише в розмiрi 50%). Але лiзингодавцi знайшли вихiд тАУ фiнансовий лiзинг за формою легко перетворюiться на оперативний за суттю. Тобто лiзингодавцi вiддають легковi авто у фiнансовий лiзинг, домовившись з покупцями про продаж авто по закiнченнi термiну лiзингового договору.

Зворотний лiзинг цiкавий можливiстю поповнення оборотних коштiв тАУ продавець обтАЩiкта лiзингу одночасно виступаi i лiзингоотримувачем. Схема наступна: пiдприiмство продаi лiзинговiй компанii певне майно, одночасно бере це майно в лiзинг i зобовтАЩязуiться викупити його по закiнченнi термiну дii лiзинговоi угоди. Така оборудка даi пiдприiмству можливiсть тимчасово вивiльнити кошти за рахунок продажу майна й водночас продовжувати використовувати це майно.

1.4 Франчайзинг

Франчайзинг i угодою, згiдно з якою одна iз сторiн, звана франчайзером, передаi iншiй сторонi, званiй франчайзi, право практикувати певний бiзнес згiдно формату франчайзера i за встановлену плату. Франчайзинг надаi можливiсть "копiювання" успiшного бiзнесу фiрми, що володii багатим досвiдом i хорошою репутацiiю. Згiдно з визначенням Мiжнародноi асоцiацii франчайзингу, "франчайзинг тАУ це система перманентних вiдносин, що встановлюються мiж франчайзером i франчайзi, в результатi яких знання, iмiдж, успiх, методи виробництва i маркетинг передаються франчайзi в обмiн на взаiмне задоволення iнтересiв".

Франчайзинг по сутi i бiзнес-практикою нарiвнi з дилерством, мережевим маркетингом, виробництвом по лiцензii та iн. Проте франчайзинг i найбiльш сприятливою формою для пiдприiмцiв, що починають. Це пояснюiться тим, що мiж франчайзером i франчайзi встановлюються вiдносини постiйноi спiвпрацi. В результатi ризик невдач набагато знижуiться в порiвняннi з iндивiдуальним пiдприiмництвом. У США лише 5% франчайзингових пiдприiмств терплять невдачi в першi п'ять рокiв, тодi як 90% iнших дрiбних i малих пiдприiмств за той же перiод часу терплять банкрутство.

Статистика поширення франчайзингу по всьому свiту i переконливим доказом його ефективностi. Так, у США частка франчайзингу в загальному об'iмi роздрiбного товарообiгу складаi 34%, в краiнах Захiдноi РДвропи тАУ 5-12%, а кiлькiсть франчайзингових мереж постiйно росте.

У мiжнароднiй бiзнес-практицi франчайзинг приймаi рiзнi форми залежно вiд наступних критерiiв:

1. Профiль економiчноi дiяльностi

Промисловий (виробничий). Договiр промислового франчайзингу торкаiться виробництва товарiв. Франчайзi уповноважений за допомогою лiцензii виробляти товари пiд маркою франчайзера i за його пiдтримкою. Франчайзер маi, таким чином, можливiсть просувати своi товари i марки без значних додаткових iнвестицiй. Франчайзер надаi управлiнськi консультацii, проводить навчання персоналу, подаi технiчну i комерцiйну пiдтримку, надаi ноу-хау, право використання торговоi марки та iншi права на iнтелектуальну власнiсть, займаiться рiшенням питань, пов'язаних з рекламою. Найбiльш вiдомими договорами промислового франчайзингу пов'язанi з виробництвом таких товарiв як: Campari, Schweppes, Coca-Cola, Pepsi-Cola.

Франчайзинг розподiлу. В даному випадку франчайзер i або виробником, або оптовиком, що реалiзовуi товари пiд своiю маркою через франчайзингову мережу. Обов'язки франчайзера полягають в наданнi консультацiй, пiдготовцi персоналу, наданнi прав використання марок товарiв, що i предметом франшизи. Широко вiдомими франшизами в данiй областi i: Santal, Veritas, Unic, Yves Rocher, Christiansens.

Франчайзинг послуг. Франчайзинг у областi послуг полягаi в тому, що франчайзер, що володii специфiчним методом або практикою надання певних послуг, уповноважуi франчайзi використовувати цi ж методи або практики в наданнi таких же послуг. Найбiльш поширеними франчайзинговими мережами у областi послуг i: McDonaldтАЩs, Pizza Hut, Fast-Foods, Hertz, Avis, Rent а car, Sheratton, Hilton, Holiday Inn. [24]

2. Рiвнi посередництва

Прямий франчайзинг i традицiйною формою франчайзингу i полягаi в тому, що франчайзер спiвробiтничаi безпосередньо зi всiма франчайзi, що дiють на рiзних територiях i входять в його мережу.

Майстер-франчайзинг полягаi в тому, що франчайзер пiдписуi договiр Майстер-франчайзингу (базовий договiр) з пiдфранчайзером на певнiй територii, а останнiй, у свою чергу тАУ договори франчайзингу з множиною франчайзi на вiдповiднiй територii.

3. Ступенi участi партнера в статутному капiталi

Франчайзi тАУ засновник. У своiй класичнiй формi франчайзинг не передбачаi участi франчайзера в статутному капiталi. Вiдповiдно, як засновники виступають фiзичнi або юридичнi особи, що представляють франчайзi. Суть франчайзингу в тому i полягаi, що притягуються особи, якi хочуть i вмiють управляти бiзнесом, але вважають за краще мiнiмiзувати пiдприiмницький ризик за допомогою спiвпрацi з досвiдченим партнером.

Спiльне заснування пiдприiмства. У практицi бiзнесу зустрiчаються такi умови, коли перевага вiддаiться спiльнiй участi партнерiв (франчайзi i франчайзера) в створеннi пiдприiмства-франчайзi. Як приклад таких умов можуть бути: нестача фiнансових ресурсiв у франчайзi (частка франчайзера тАУ в грошовiй формi, але частiше тАУ у виглядi устаткування для бiзнесу), бажання франчайзера одержати додатковi важелi для контролю. Звичайно частка франчайзера в статутному капiталi менше 50%, оскiльки його первинною метою не i повний контроль бiзнесу, тим паче, що договiр франчайзингу надаi йому широкi можливостi в цьому напрямi. Залучення органiв мiсцевоi влади в якостi засновника. В даному випадку в заснуваннi пiдприiмства беруть участь франчайзер, з одного боку, i мiсцева публiчна влада, з iншого. Як приклади таких франшиз i ресторани McDonaldтАЩs у Москвi, якi в кiнцi 80-х рокiв були спiльними пiдприiмствами (50% × 50%) iноземного партнера i московськоi мерii. Це було умовою, характерною для радянського перiоду, що мала на метi встановлення контролю над дiяльнiстю iноземних компанiй. В той же час, ця модель може бути використана i сьогоднi, особливо у випадках, коли зарубiжний партнер хоче одержати гарантii захисту iнвестицiй з боку держави або мiсцевих органiв. Основний ризик подiбних пiдприiмств полягаi в зайвому втручаннi публiчного партнера в дiяльностi пiдприiмства. Тому певнi обмеження в цьому вiдношеннi повиннi бути обумовленi в установчих документах.

Франчайзинг i ефективним засобом спiвпрацi у сферi передачф технологiй. Компанiя Франчайзинг повинна ефективно розподiляти iнновацiйнi технологii серед дочiрнiх пiдприiмств.

2. Особливостi мiжнародного технологiчного обмiну в сучасних умовах

У сучасних умовах мiжнародному технологiчному обмiну притаманнi певнi особливостi:

1. Розвиток ринку наукоiмних технологiй. Прогресивною вважаiться тенденцiя не просто зростання експортного потенцiалу краiни, а його "iнтелектуалiзацiя", тобто збiльшення частки наукоiмних високотехнiчних товарiв у загальнiй структурi експорту. Це i чинником економiчного зростання.

2. Монополiзацiя найбiльших фiрм на ринку технологiй. Науково-дослiднi розробки концентруються в найбiльших фiрмах промислово-розвинутих краiн, оскiльки тiльки вони володiють достатнiми фiнансовими коштами для проведення дорогих дослiджень.

3. Технологiчна полiтика ТНК. Важливе мiсце в технологiчнiй полiтицi ТНК займаi мiжнародне науково-технiчне спiвробiтництво шляхом створення стратегiчних альянсiв мiж ТНК рiзних краiн для спiльного рiшення науково-технiчних проблем. У рамках стратегiчних альянсiв ТНК проводять спiльнi НДДКР, здiйснюють взаiмний обмiн науковими досягненнями i виробничим досвiдом, пiдготовку квалiфiкованих кадрiв.

4. Взаiмини ТНК iз краiнами, що розвиваються. ТНК намагаються створити таку структуру мiжнародного подiлу працi, яка забезпечувала б економiчну i технiчну залежнiсть краiн, що розвиваються. Так, у цих краiнах ТНК створюють пiдприiмства по випуску комплектуючих виробiв, що поставляються на дочiрнi пiдприiмства в iнших краiнах. Передбачаючи технологii на виготовлення промiжноi продукцii в краiнi з дешевою робочою силою, ТНК тим самим знижуi собiвартiсть своiх товарiв.

5. Участь у мiжнародному технологiчному обмiнi "венчурних" фiрм. Перевага цих фiрм на ринку технологiй полягаi у вузький спецiалiзацii. Випускаючи обмежену номенклатуру товарiв, цi фiрми отримують доступ на низько спецiалiзованi свiтовi ринки; не несуть додаткових витрат на вивчення ринку, рекламу; придiляють бiльше уваги безпосередньому вирiшенню науково-технiчних завдань.

6. Розвиток мiжнародноi технiчноi допомоги. Ця допомога надаiться розвинутими краiнами краiнам, що розвиваються, i краiнам з перехiдною економiкою в галузi передачi технiчних знань, досвiду, технологii, навчання персоналу.

2.1 Досвiд краiн Захiдноi РДвропи

У Захiдних краiнах iнновацiйнi центри вiдiграють важливу роль в iнфраструктурi науки i технологiй. У бiльшостi краiн iнновацiйнi центри були створенi в серединi вiсiмдесятих рокiв для полiпшення взаiмодii мiж науково-технiчним сектором i ринком, а також для створення нових можливостей для фiнансування науково-технiчноi дiяльностi. РЖнновацiйнi центри розглядаються як один з найбiльш важливих i найбiльш успiшних iнструментiв в умовах виникаi iнтерес до науково-технiчноi полiтики, орiiнтованоi на механiзми розповсюдження. При цьому робиться акцент на застосування iснуючих ноу-хау i технологiй в промисловостi замiсть стимулювання бiльш складних дослiджень.

Спектр послуг, що надаються iнновацiйними центрами захiдноiвропейських краiн досить багатогранний i починаiться, як правило, з вирiшення традицiйних завдань, таких як передача технологiй i закiнчуiться бiльш просунутими послугами. У бiльшостi ж випадкiв iнновацiйнi центри надають цiлком певний набiр послуг.

Трансферт (передача) технологiй

Впровадження нових технологiй i результатiв дослiджень з науково-технiчного сектору в промисловiсть i традицiйною завданням, а часто i основним видом дiяльностi iнновацiйних центрiв. РЖснуi кiлька основних прийомiв передачi технологiй.

Допомога у бiзнесi: комерцiйнi компанii, що надають послуги з певних питань, пов'язаних з технологiями можна розглядати як спецiалiзованi органiзацii, що працюють у науково-технiчному секторi. Щоб правильно орiiнтуватися серед таких компанiй багато iнновацiйнi центри мають розвинену базу даних, а консультанти iнновацiйних центрiв у свою чергу мають власну область спецiалiзацii.

Поширення технологiй: означаi передачу певних знань з дослiдницьких iнститутiв групi МСП, якi мають спiльнi потреби в технологiях (проекти, розрахованi на багатьох користувачiв).

Пошук технологiй: полягаi в дослiдженнi нацiонального i мiжнародного ринку з метою придбання перспективних технологiй i комерцiйних можливостей, якi можуть бути використанi компанiями даного регiону. Це завдання часто вiдбуваiться незалежно вiд конкретних запитiв промисловостi.

Крiм цих прямих пiдходiв до трансферу технологiй, iнновацiйнi центри тепер починають придiляти бiльше уваги застосуванню рiзного роду непрямих механiзмiв передачi технологiй, таких, як бiзнес парки, обмiн технологiями по мережах, об'iднуючим компанii, центри розробки товару (продукцii), залучення зовнiшнiх субпiдрядникiв i т. д. Це означаi, що увага придiляiться не тiльки трансферу технологiй вiд дослiдницьких iнститутiв до промисловостi, але й стимулювання обмiну технологiями безпосередньо всерединi промисловостi.

Великобритания Великобританiя

Пiдтримка iнновацiйноi дiяльностi у Великобританii i винятком iз захiдноiвропейськоi практики, оскiльки повнiстю фiнансуiться з приватних джерел. Тому iх дiяльнiсть в основному зосереджена на прямому трансферт технологiй. Компанii можуть отримати доступ до iнновацiйних центрiв, ставши членами цих центрiв i заплативши внесок.

Германия Нiмеччина

У Нiмеччинi вiдсутня централiзована мережа iнновацiйних центрiв. Кожен регiон ("Lander") маi власну структуру i навiть усерединi одного регiону можливе iснування кiлькох органiзацii, що займаються просуванням iнновацii послуг.

2.2 Мiжнародне регулювання ринку технологiй (TRIPS)

Предметом мiжнародного регулювання на ринку технологiй i насамперед охорона прав на винахiд, промисловi зразки, товарнi знаки, що являють собою обтАЩiкти iнтелектуальноi власностi. Будь-яке несанкцiоноване використання iнтелектуальноi власностi i порушенням прав власника. Стандарти, якi приймаються рiзними краiнами для захисту своiх винаходiв, промислових зразкiв, товарних знакiв, а також ефективнiсть, з якою вони застосовуються, впливають на розвиток мiжнародного технологiчного обмiну.

Однак готовнiсть промисловцiв з розвинутих краiн передавати своi технологii залежить вiд того, наскiльки система захисту права iнтелектуальноi власностi у краiнi-одержувачi може забезпечити iм те, що iх права власностi на технологii будуть адекватно захищенi i не будуть узурпованi мiсцевими партнерами, якi можуть використовувати чужi розробки. У тих краiнах, де законодавство з прав iнтелектуальноi власностi не чутко впроваджуiться в життя, це призводить до виробництва пiдроблених товарiв чи пiратськоi продукцii не тiльки для продажу на вiтчизняному ринку, а й для продажу на експорт.

Проблемами захисту прав iнтелектуальноi власностi займаються такi мiжнароднi органiзацii, як РДвропейська патентна органiзацiя (РДПО), Свiтова органiзацiя iнтелектуальноi власностi (СОРЖВ), Свiтова органiзацiя торгiвлi (СОТ).

У правовiй системi СОТ одним iз трьох складових i Угода про торговельнi аспекти прав iнтелектуальноi власностi (TRIPS).

Передумовами прийняття угоди i наявнiсть значних розходжень у стандартах, що регулюють охорону i реалiзацiю прав iнтелектуальноi власностi, а також вiдсутнiсть багатостороннiх правил, якi стосуються мiжнародноi торгiвлi пiдробленими товарами, що стало джерелом зростаючоi напруженостi в мiжнародних економiчних вiдносинах.

Угода TRIPS визначаi мiнiмальнi стандарти i перiоди, на якi надаiться ПРЖВ: патенти, товарнi знаки, промисловi зразки,

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)