Дотримання здорового способу життя у Киiвськiй Русi

Киiвський унiверситет iм. Б. Д. Грiнченка

РЖнститут дошкiльноi, початковоi i мистецькоi освiти

Реферат на тему:

Дотримання здорового способу життя у Киiвськiй Русi

Роботу виконала:

Студентка групи

ДОБ-1-08-4-0-д

Бакшанська Марiя

Роботу перевiрила:

Вертугiна Валентина

Миколаiвна

Киiв-2010

Змiст

Вступ

Поняття Влздоровий спосiб життяВ»

Особливостi виникнення термiну Влздоров'яВ» у Киiвськiй Русi

Вплив християнства на ЗСЖ

Засоби ЗСЖ у Киiвськiй Русi

Мiсце фiзичних вправ в Киiвськiй Русi

Народнi iгри як частина ЗСЖ украiнцiв

Висновок

Список використаноi лiтератури

Вступ

Вчений РЖ.П.Павлов стверджував:

ВлЗдоров'я тАУ це безцiнний дар природи, воно даiться, на жаль, не навiки, його треба берегти. Але здоров'я людини багато в чому залежить вiд неi самоi, вiд ii способу життя, умов працi, харчування, ii звичок..В»

Сама мета гармонiйного (всебiчного) розвитку особистостi i продуктом iсторii розвитку людства. Але умови для ii реалiзацii особистiсть одержуi лише на певному етапi iсторичного розвитку.

Зважаючи на iсторичнi коренi украiнського народу, вважаю особливо актуальним ознайомлення з валеологiчним вихованням у Киiвськiй Русi, зокрема дотриманням здорового способу життя нашими предками.

Киiвська Русь (РЖХ тАУ ХРЖРЖРЖ ст.), а згодом i Галицько-Волинське князiвство (ХРЖРЖ тАУ ХРЖV ст.) були могутнiми державними утвореннями з високорозвиненим виробництвом, освiтою, медициною, вiйськовою справою. Окремi аспекти фiзичноi пiдготовки у Киiвськiй Русi були висвiтленi у наукових працях. У дисертацii В.А.Старкова (1997) на основi фольклорних даних прокласифiковано окремi рiзновиди давньоруських вправ побутового, змагального та вiйськово-прикладного спрямування. У працях РД.Н.Приступи (1996) дослiджено педагогiчнi аспекти народноi фiзичноi культури украiнцiв. Предметом дослiдження Я.В.Тимчака (1998) була вiйськово-фiзична пiдготовка в Украiнi РЖХ тАУ ХVРЖРЖРЖ столiть: порiвнювалися системи вiйськово-фiзичноi пiдготовки воiнiв перiоду Киiвськоi Русi та доби козаччини. РЖгрова культура слов'ян проаналiзована у працях А.В.Цьося (2000). Водночас цi дослiдження лише епiзодично висвiтлюють сутнiсть фiзичного виховання у Киiвськiй Русi.

Поняття Вл Здоровий спосiб життяВ»

(ЗСЖ) Здоровий спосiб життя тАУ це дiяльнiсть, спрямована на формування, збереження та змiцнення здоров'я людей як необхiдноi умови для прогресивного розвитку суспiльства в усiх його напрямках. Здоровий спосiб життя передбачаi знання i дотримання режиму навчання та вiдпочинку, правил харчування й особистоi гiгiiни, визначення й обов'язкове виконання фiзичних вправ, якi забезпечують оптимальний руховий режим, а також усвiдомлення шкiдливостi вживання наркотикiв, алкоголю, тютюну. При цьому велике значення маi правильний вибiр iндивiдуальних оздоровчих систем або iхнi поiднання та практичне використання з метою змiцнення здоров'я (самомасаж, загартовування, дихальнi вправи, аутогенне тренування тощо).

Складовi ЗСЖ мiстять рiзноманiтнi елементи, що стосуються усiх сфер здоров`я - фiзичноi, психiчноi, соцiальноi i духовноi. Найважливiшi з них - харчування (в тому числи споживання якiсноi питноi води, необхiдноi кiлькостi вiтамiнiв, мiкроелементiв, протеiнiв, жирiв, вуглеводiв, спецiальних продуктiв i харчових добавок), побут (якiсть житла, умови для пасивного i активного вiдпочинку, рiвень психiчноi i фiзичноi безпеки на територii життiдiяльностi), умови працi (безпека не тiльки у фiзичному, а й психiчному аспектi, наявнiсть стимулiв i умов професiйного розвитку), рухова активнiсть (фiзична культура i спорт, використання засобiв рiзноманiтних систем оздоровлення, спрямованих на пiдвищення рiвня фiзичного розвитку, його пiдтримку, вiдновлення сил пiсля фiзичних i психiчних навантажень) тощо.

Особливостi виникнення термiну Влздоров'яВ» у Киiвськiй Русi

Як свiдчать лiтературнi i фольклорнi матерiали, нацiональний iдеал здоров'я формувався через систему обрядiв, повiр'iв, порiвнянь, приказок. Характерною особливiстю свiтогляду населення було ототожнення iдеалу здоров'я рослинами, тваринами, природною стихiiю. Результати дослiдження свiдчать, що термiн "здоров'я" дуже рано з'явився у писемних джерелах. Наприклад, руськi княжичi надсилали половецькому хану Боняку побажання здоров'я (1140 р.), а посли половецького хана зичили здоров'я князю Святославу (1147 р.). У словнику давньоруськоi мови подано велику кiлькiсть слiв, що характеризували фiзичну пiдготовленiсть людини. Досить ТСрунтовний iх аналiз виконав В.Старков (1997). Результати його дослiджень показали, що в тi часи цiнувалися такi якостi людини, як сила, швидкiсть, спритнiсть, на комбiнацii яких можна побудувати практично всi рухи людини i таким чином описати ii рухову активнiсть.

Вплив прийняття християнства на ЗСЖ

У 988 роцi вiдбулося хрещення Киiвськоi Русi. Прийняття християнства суттiво вплинуло на всi сторони життя давньоруського населення, у тому числi й на дотримання украiнцями здорового способу життя . Християнство спрямовувало увагу на верховенство духу над тiлом, на внутрiшнiй свiт людини, на вiдмову вiд матерiальних благ заради духовних. Аналiз iсторичних джерел свiдчить, що лiтописи Киiвськоi Русi були своiрiдною лiтературною антологiiю реальних подiй в iсторii розвитку суспiльства. Так, "Повiсть минулих лiт", укладена на початку ХРЖРЖ ст., змальовуi подii попереднiх рокiв. У нiй вiдображено велич i силу народу, поiднання духовного й фiзичного виховання на прикладах самовiдданих вчинкiв, патрiотизму, непохитностi духу як окремих людей, так i народу в цiлому, показано образ життя украiнцiв тАУ який в бiльшостi вiдповiдаi ЗСЖ. У РЖХ тАУ ХРЖV ст. у Киiвськiй Русi було створено значну кiлькiсть лiтературних праць. Вони мали релiгiйний змiст i мету утвердити православну вiру. Великого значення у них надавали питанням здорового способу життя, що забезпечувало пiдготовку молодi до трудовоi i вiйськовоi дiяльностi. "Поучення" Володимира Мономаха поiднало вiковiчний досвiд народноi педагогiки з основними положеннями православноi вiри та захiдноiвропейськоi лiтератури. Володимир Мономах подав унiверсальну систему здорового способу життя, що включаi: продуктивну трудову дiяльнiсть, психiчне здоров'я, рухову активнiсть, загартування, рацiональне харчування, особисту гiгiiну.

Засоби ЗСЖ у Киiвськiй Русi

Засоби ЗСЖ у Киiвськiй Русi подiляються на три основнi групи: фiзичнi вправи, природнi сили, гiгiiнiчнi чинники. Фiзичнi вправи подiляються на пiдгрупи залежно вiд специфiки руховоi активностi: народнi iгри, танцi та розваги (хороводи, танцi, рухливi iгри, розваги, iгри з предметами), кулачнi боi i боротьба (кулачнi боi, боротьба, культовi боi, рукопашний бiй), вправи з предметами (палицями, зброiю, арканом, стрiльба з лука), вправи з використанням засобiв пересування (верхова iзда, веслування, пересування на лижах, катання на ковзанах, санках, крижинах), природнi локомоцii (ходьба, бiг, стрибки, лазiння, перелiзання, повзання, пiрнання, плавання).

Форми ЗСЖ у Киiвськiй Русi були зумовленi свiтоглядом, звичаями та способом життя населення. Результати дослiдження дозволили визначити такi форми: народно-побутовi (сiм'я, родина, парубочi i дiвочi громади, "вулицi", вечорницi), релiгiйно-культовi (весняна, лiтня, осiння, зимова календарна обрядовiсть), освiтнi (княжi школи, монастирi, товариства стрiльцiв, школи верховоi iзди, фехтування), змагальнi ("руськi iгрища", народнi змагання), вiйськово-фiзична пiдготовка (вiйськово-прикладна практика, вiйськовi походи, полювання, лицарськi турнiри). На пiдставi аналiзу науковоi лiтератури, давньоруських лiтописiв, етнографiчних записiв, археологiчних знахiдок, фольклорних матерiалiв та результатiв власного дослiдження визначено основнi закономiрностi функцiонування фiзичного виховання у Киiвськiй Русi: зв'язок фiзичного виховання зi свiтоглядом, способом життя та мiсцем проживання населення; взаiмопроникнення мiжнацiональних елементiв фiзичного виховання; взаiмозв'язок святково-iгровоi дiяльностi та вiйськово-фiзичноi пiдготовки; поступовий перехiд до органiзованих форм фiзичного виховання.

Мiсце фiзичних вправ в Киiвськiй Русi

Одне з найвагомiших мiсць серед ЗСЖ в перiод Киiвськоi Русi посiдали фiзичнi вправи з використанням предметiв, насамперед рiзноманiтноi зброi (списи, луки, мечi, бойовi палицi та сокири, ножi, щити тощо), а також предметiв, якi могли бути використанi як зброя (камiння, палицi, мотузки, аркани). До цiii групи засобiв фiзичного виховання варто зарахувати фiзичнi вправи з використанням засобiв пересування (конi, човни, лижi тощо). Значне мiсце серед таких вправ посiдала верхова iзда. Загалом верхова iзда, кiннi ристалища-перегони були розповсюдженими i в середовищi княжоi дружини, i серед широких верств населення. Вони були основним елементом вiйськово-фiзичноi пiдготовки молодi, що вiдображено в дисертацiйнiй роботi Я.Тимчака (1998).

Не менш важливими засобами фiзичного виховання молодi та воiнiв залишалися природнi локомоцii (ходьба, бiг, стрибки, лазiння, перелiзання, повзання, пiрнання, плавання). Вони застосовувалися для розвитку фiзичних якостей людини i змалку, i у зрiлому вiцi, зокрема у фiзичному вихованнi та у вiйськовому вишколi русичiв. Серед рiзновидiв природних локомоцiй для фiзичноi пiдготовки використовувався бiг на 20-25 верст. Крiм того, розповсюдженими були швидкiсне лазiння по деревах, перенесення на собi одного чи двох товаришiв. Використовувалися також стрибки у довжину та висоту з жердиною. Поширеним на Русi було плавання i пiрнання, особливо серед населення, що жило на берегах природних водойм. Плавання було важливою складовою фiзичноi пiдготовки молодi й дорослого населення. Використовувалися стрибки та пiрнання у воду, плавання "навперегiн" проти течii i за течiiю.

Засоби загартування органiзму у перiод Киiвськоi Русi

У перiод Киiвськоi Русi iснували чiтко сформованi засоби загартування органiзму, якi застосовувалися з раннього вiку i впродовж усього життя були невiд'iмною запорукою збереження i змiцнення здоров'я кожноi людини. Реалiзацiя завдань фiзичного виховання у Киiвськiй Русi вiдбувалася у процесi святково-iгровоi дiяльностi та спецiально органiзованоi практики. Пiд час занять дiти i молодь оволодiвали спецiальними знаннями, вмiннями i навичками, що забезпечували iх пiдготовку до трудовоi i вiйськовоi дiяльностi. Для Киiвськоi Русi характерна велика кiлькiсть форм фiзичного виховання, що не лише забезпечували збiльшення руховоi активностi населення, а й спрямовували вплив на виховання необхiдних якостей особистостi. Тобто заняття мали специфiчний змiст, що дозволяв цiлеспрямовано вирiшувати певнi завдання фiзичного виховання. Народно-побутовi форми ЗСЖ пов'язанi з повсякденним життям народу. Для дiтей виготовляли рiзноманiтнi iграшки, здебiльшого з глини (датуються Х-ХРЖРЖРЖ ст.), до яких належать кулястi брязкальця з конiчними виступами та фiТСурки вершникiв, виявленi у Дорогиничi, фраТСменти полив'яних орнаментованих писанок з Белза, Береста i Червена. У Володимирi-Волинському знайдено пошкоджену фiТСурку коня, на якiй видно зброю i нижню частину вершника. Аналогiчнi iграшки вiдомi з розкопок у Киiвi. Широкого розповсюдження набули дитячi рухливi iгри, якi умовно подiлялися за порами року, статтю та вiком. Традицiйною формою самоорганiзацii молодi були парубочi i дiвочi громади. Прийняття в парубоцтво супроводжувалося випробуванням фiзичноi пiдготовленостi кандидатiв. М.Грушевський писав, що "церемонiя вступу нового члена до парубочоi громади подекуди i досi зветься "коронуванням", iмiтуючи "висажання на коня", пiднесення на князiвство, на ватажкiвство.."

Життя i побут молодi постiйно супроводжувалися виконанням фiзичних вправ i доведенням своii сили, спритностi, витривалостi та смiливостi. Велика кiлькiсть фiзичних вправ та iгор супроводжувала релiгiйно-культовi свята. Вони були пов'язанi з уявленням людини про навколишнiй свiт, про взаiмозв'язки мiж його частинами, про мiсце людини у цьому свiтi. Складовою частиною свят були рухливi iгри, змагання, одноборства. З часом календарнi свята втратили своi магiчне значення, а обряди, що виконувалися, трансформувалися в молодiжнi i дитячi iгри та забави. Для вiйськово-фiзичноi пiдготовки воiнiв використовувалися спецiальнi вiйськовi iгри, тренування, поiдинки. У вiльний час воiни постiйно вправлялися у стрiльбi з лука чи самострiла, володiннi мечем, сокирою чи шаблею, метаннi списа i ножа. Вiйськово-фiзичне виховання у Киiвськiй Русi мало не замкнутий i не обмежений характер. На його розвиток впливали культурнi надбання сусiднiх народiв. Зокрема вiдомо, що в Русi проводилися своiрiднi лицарськi турнiри тАУ "руськi iгрища", де воiни набували вправностi та вiдваги. У перiод Киiвськоi Русi на достатньо високому рiвнi функцiонувала школа наставництва. Роль наставникiв виконували матерi, пестуни i дидаскали тАУ шанованi досвiдченi люди, яким громада доручала важливу справу: доглядаючи дiтей, турбуватися про iхнiй фiзичний розвиток, допомагати iм засвоювати знання i навички, необхiднi для працi i захисту Батькiвщини.

Народнi iгри як частина ЗСЖ украiнцiв

Народнi iгри та фiзичнi вправи вiдображали, насамперед, виробничу дiяльнiсть людей (полювання, землеробство, тваринництво, риболовство), Також народнi iгри особливо веснянi, вiдображали, з одного боку, побут людей, а з iншого тАУ своiм змiстом впливали на навколишнiй свiт i людину, а тому виконували свiтогляднi функцii (родинно-побутову, профiлактичну, оздоровчу, хвалебну, вегетацiйну, спонукальну, релаксацiйну).

Народнi iгри та фiзичнi вправи вiдображали, насамперед, виробничу дiяльнiсть людей (полювання, землеробство, тваринництво, риболовство), вiйськовий i сiмейний побут, свiтогляд. До них належать iгри зi спiвом i примовками, iгри з предметами, iгри без предметiв. Про велику поширенiсть у Киiвськiй Русi iгор з предметами свiдчать археологiчнi знахiдки, серед яких значне мiсце посiдають шкiрянi м'ячi рiзних розмiрiв та ваги, кiстки для iгор у "Пацi", ковзани, фiшки для гри у шашки. За часiв Киiвськоi Русi продовжували розвиватися кулачнi боi, якi часто застосовувалися пiд час вiйськових дiй. У ХРЖРЖРЖ столiттi князь Мстислав Удатний перед битвою запитав своiх воiнiв, як вони хочуть битися: пiшими чи на конях. Вони дружно вiдповiли: "Ми не хочемо на конях, а за прикладом предкiв наших пiши i на кулаках битися". У мирний час кулачнi боi вiдбувалися на льоду рiчок, ставкiв, озер, нерiдко там, де вiдбувався обряд водохрещення.

Нероздiльнi на перших етапах свого розвитку боротьба i кулачнi боi у давньоруський перiод виступають як цiлком самостiйнi види фiзичних вправ змагального характеру. Вже з Х-ХРЖРЖ столiть бiй вiв натовп пiд керiвництвом старшого з роду, хоча iнколи зiткнення зводилося до одноборства найсильнiших. Технiчний арсенал давньоруських iдиноборств був досить значним, складався з десяткiв прийомiв, а навички кулачного бою i боротьби виховувалися з дитячих рокiв. Боротьба у Киiвськiй Русi була розповсюджена практично в усiх сферах життя людей. Поiдинки були звичайним явищем пiд час свят, на ярмарках, урочистих подiях. Боротьба часто використовувалася як засiб вирiшення суперечок та спiрних питань мiж людьми i сприймалася як справедливий суд. Серед давньоруських професiй iснували бiйцi судових поiдинкiв тАУ "полiвники", а сам поiдинок тАУ суд тАУ мав назву "поле".

Висновок

Нацiональний iдеал тiлесноi i духовноi досконалостi, система побутових та святкових обрядiв, вiрувань, уявлень, звичаiв i ритуалiв щодо тiловиховання визначали свiтогляднi основи ЗСЖ Киiвськоi Русi .У свiдомостi давньоруського населення ЗСЖ, здоров'я i фiзичнi здiбностi мали надзвичайно важливе значення, забезпечували повноцiнне життя, високопродуктивну працю та захист Батькiвщини. РЖдеал богатиря, який поiднуi в собi високi моральнi якостi i фiзичну досконалiсть, подано у фольклорних матерiалах, зокрема у билинах, веснянках та колядках. Прийняття християнства вплинуло на всi сторони життя давньоруського населення, у тому числi i на дотримання ЗСЖ. Доступнiсть, емоцiйна насиченiсть та ефективнiсть дотримання ЗСЖ у Киiвськiй Русi даi можливiсть широкого використання цiii спадщини у сучасних формах фiзкультурно-оздоровчоi,спортивно-масовоi та iндивiдуальноi роботи. Отже, за часiв Киiвськоi Русi був сформований ЗСЖ украiнцiв, який дотримувався за допомогою рiзних засобiв та форм. Досвiд минулих рокiв суттiво вплинув на розвиток i удосконалення поняття ВлЗСЖВ».

Список використаних джерел та лiтератури:

1. Лозко Г. С. Украiнське народознавство. - К., 1995. - 368 с.

2. Наулко В. РЖ. Культура i побут населення Украiни. - К., 1993. - 288 с.

3. Паламарчук Л. Культура здоровя в традицiях украiнського народу // Хiмiя. Бiологiя. - 2004. - №24. - С. 49-53.

4. Пономарьов А. Украiнська минувшина: iлюстрований етнографiчний довiдник. - К., 1993. - 256 с.

5. Украiнська етнологiя. За ред. В. Борисенко. - К., 2007. - 400 с.

6. Украiнське народознавство / За ред. С. П. Павлюка. - К., 2006. - 568с.

Вместе с этим смотрят:

"Нивхи"

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

About Canada

Economy in South Korea

РЖнституцiональнi напрямки в економiчнiй теорii