Комерцiйнi операцii по закупiвлi та формуванню товарних запасiв
Вступ
Управлiння товарними ресурсами розглядаiться через призму досягнення стратегiчних цiлей регiону, пiдприiмств, обтАЩiднань i оптимiзацii його основних оперативних процесiв. Головним завданням управлiння економiкою i досягнення максимальноi пристосованостi пiдприiмств до ринкових умов, якi змiнюються з найменшими витратами, пiдвищення iх частки на ринку, досягнення певних переваг порiвняно з конкурентами. У вирiшеннi поставленого завдання важливе мiсце надаiться управлiнню товарно-матерiальними ресурсами як складовiй частинi управлiння економiкою.
Управлiння товарно-матерiальними потоками тАУ це система органiзацiй, вiдомств, служб, пiдприiмств, спрямована на забезпечення безперервного процесу торгiвлi ефективноi органiзацii використання матерiальних ресурсiв.
Надiйнiсть роботи пiдприiмства його стабiльнiсть та перспективнiсть, конкурентоспроможнiсть продукцii пiдприiмства напряму залежать вiд вмiння розвтАЩязувати широке коло питань, повтАЩязаних з органiзацiiю управлiння товарними ресурсами пiдприiмства.
Якiсна органiзацiя управлiння товарними ресурсами пiдприiмства надаi можливiсть пiдвищити прибутковiсть товарних операцiй, оптимiзувати структуру оборотних активiв, пiдвищити якiсть обслуговування клiiнтiв.
Актуальнiсть даноi теми полягаi у пiдвищеннi ефективностi управлiння товарними запасами за рахунок збiльшення iх оборотностi, створення оптимальноi кiлькостi складiв, оптимiзацii товарного асортименту. Завдяки урегульованостi дii даних показникiв торгiвельне пiдприiмство забезпечить безперервнiсть процесу реалiзацii товарiв та обслуговування споживачiв.
Метою роботи i дослiдження сутностi товарних запасiв пiдприiмств продукцii та виявлення шляхiв пiдвищення ефективностi iх використання.
Для досягнення мети роботи поставленi наступнi завдання:
тАУ розглянути сутнiсть товарних запасiв;
тАУ дослiдити механiзм управлiння товарними запасами;
тАУ визначити методичнi пiдходи до оцiнки ефективностi управлiння товарними запасами;
тАУ навести загальну характеристику комерцiйних операцiй по закупiвлi товарних запасiв;
тАУ сформулювати шляхи пiдвищення ефективностi системи управлiння товарними запасами.
ОбтАШiктом дослiдження виступають комерцiйнi операцii по закупiвлi та формуванню товарних запасiв.
Предметом дослiдження i проблеми управлiння товарними запасами пiдприiмств.
Робота складаiться з вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел.
При написаннi даноi роботи були використанi учбовi та науковi працi провiдних вiтчизняних та зарубiжних вчених, статтi перiодичного друку.
При написаннi роботи були використанi методи наукового пiзнання та статистики.
1.Суть та основнi принципи комерцiйних операцiй
1.1 Закупiвля товарiв
запас управлiння комерцiйний товарний
Оптова закупiвля товарiв тАУ важлива складова частина комерцiйноi роботи торговельного пiдприiмства. Оптовi закупки можуть вести оптовi та роздрiбнi торговельнi пiдприiмства, незалежно вiд форми власностi. Для торговельних пiдприiмств оптовi закупки дають можливiсть сформувати необхiдний асортимент товарiв, здiйснювати вплив торгiвлi на виробництво вiдповiдно до вимог споживчого попиту. Правильно органiзованi оптовi закупки товарiв i важливою умовою для нормального функцiонування пiдприiмства, виконання намiчених планових завдань, створення оптимальних товарних запасiв. Широт повнота асортименту товарiв у роздрiбнiй мережi, ступiнь задоволення попиту населення, забезпеченiсть товарами багато в чому залежать вiд процесу закупiвельноi дiяльностi торговельного пiдприiмства, його фiнансового стану.
Кожне торговельне пiдприiмство самостiйно повинно правильно, рацiонально органiзовувати процес закупiвельноi роботи, активно вести пошук джерел закупки товарiв.
На процес органiзацii оптових закупок впливають рiзнi фактори (рис. 1.1) [3, с. 66].
Рис. 1.1. Фактори, якi впливають на процес органiзацii оптових закупок
Увесь процес закупiвельноi роботи складаiться з попереднiх, власне закупiвельних та завершальних комерцiйних операцiй щодо закупiвель. До попереднiх операцiй щодо закупiвель належать:
тАУ вивчення споживчого попиту;
тАУ вивчення джерел закупiвлi та постачальникiв товарiв;
тАУ визначення необхiдного обсягу закупiвлi товарiв;
тАУ складання комерцiйноi пропозицii (прайс-листiв) для пошуку постачальникiв;
тАУ розробка переддоговiрних вимог до постачальникiв та умов постачання;
тАУ розробка типового зразка (проекту) договору; Власне закупiвельнi операцii включають:
1) проведення комерцiйних переговорiв, узгодження умов, що стосуiться договору;
2) укладання договору на постачання товарiв;
3) уточнення обсягу та розгорнутого асортименту товарiв, якi доставлятимуться, узгодження специфiкацii;
4) постачання та прийомка товарiв.
До завершальних операцiй iз закупiвель вiдносяться:
тАУ оцiнка дiяльностi постачальника;
тАУ оперативний контроль за постачанням товарiв та виконанням договорiв;
тАУ оформлення та пред'явлення штрафних санкцiй за порушення умов договорiв [3, с. 75].
Це елементи закупiвельноi дiяльностi як комплекс комерцiйних операцiй. Такi операцii повиннi виконуватися з урахуванням економiчноi ефективностi роботи пiдприiмств. Це досягаiться шляхом чiткого планування та рацiональноi органiзацii усього процесу оптових закупiвель товарiв.
Важливе значення в органiзацii оптових закупок маi визначення потреби у товарах, обсягу закупки вiдповiдно до попиту населення, визначення строкiв та частоти доставки партiй товарiв, забезпечення ритмiчностi та безперервностi постачання товарiв вiд постачальникiв. Вирiшення цих завдань вимагаi вiд комерцiйних працiвникiв всебiчного вивчення попиту населення та обТСрунтування замовлень на закупiвлю товарiв. У зв'язку з цим торговельнi пiдприiмства повиннi вивчати споживчий попит. Матерiали вивчення попиту необхiдно використовувати у закупiвельнiй роботi.
При органiзацii оптових закупiвель слiд дотримуватись таких вимог:
1)вести закупiвлю товарiв на пiдставi матерiалiв вивчення попиту покупцiв;
2)закуповувати товари у необхiдному обсязi та асортиментi з тим, щоб виконати планованi завдання з товарообороту, пiдтримувати вiдповiдний рiвень товарних запасiв;
3)забезпечувати регулярнiсть товаропостачання шляхом укрiплення та розвитку господарських зв'язкiв з постачальниками;
4)за необхiднiстю виявляти можливостi додаткових закупiвель потрiбних товарiв на пiдставi укладання договорiв або в порядку одноразових комерцiйних угод;
5)вивчати не тiльки iснуючих постачальникiв, а й вести пошук нових потенцiйних джерел закупiвлi товарiв;
6)контролювати хiд доставки за строками, асортиментом та якiстю продукцii, дотримуватись встановлених графiкiв вiдвантаження та централiзованоi доставки товарiв;
7) вимагати вiд постачальникiв постiйного оновлення асортименту товарiв, пiдвищення iхньоi якостi, включення до постачання нових видiв товарiв.
Органiзацiя оптових закупiвель товарiв у промисловостi та iнших пiдприiмств для подальшого продажу роздрiбним торговцям i основною функцiiю оптовоi торгiвлi.
Комерцiйнi операцii оптових торговельних пiдприiмств за спрямуванням можна подiлити на двi групи:
1)комерцiйнi операцii iз закупiвлi товарiв;
2)комерцiйнi операцii з оптового продажу покупцям.
Комерцiйнi операцii iз закупiвлi товарiв вiдображають зв'язок оптового пiдприiмства з постачальниками-виробниками. Комерцiйнi операцii з оптового продажу вiдображають зв'язок оптового торговельного пiдприiмства з роздрiбною торгiвлею. Це випливаi з посередницьких функцiй оптовоi торгiвлi.
Фахiвець iз закупiвель товарiв для торговельного пiдприiмства повинен мати високу квалiфiкацiю, великий обсяг знань з комерцii, приймати на себе вiдповiдальнiсть за закупiвлю товарiв вiдповiдних категорiй або груп товарiв. Фахiвець повинен знати не тiльки про товари, а й про мiсця, де продаються цi товари, групи покупцiв (споживачiв), якi обслуговуються. Число закупiвельникiв для торговельного пiдприiмства визначаiться вiдповiдно до його розмiру та масштабiв дiяльностi [8, с. 110].
Закупiвельники, що працюють у сферi торгiвлi, повиннi бути добре проiнформованi про стан ринку. Най важливiшими джерелами ринковоi iнформацii i: торговi професiйнi видання; довiдники; щоденнi газети для споживачiв; торговi агенти, мерчандайзери, комiвояжери; внутрiшня корпоративна iнформацiя; виставки, ярмарки; конференцii, семiнари, наради;РЖнтернет.
Торговi професiйнi видання мiстять детальну iнформацiю про рiзнi категорii i новi продукти, товарознавчий i демонстрацiйно-рекламний матерiал, статтi, присвяченi новим iдеям у сферi торгiвлi, компетентнi точки зору професiоналiв. РЖнформацiя з описом дiяльностi iнших фiрм, що публiкуiться у рiзних торгових виданнях, може стати досить цiнною для фахiвцiв вищого рiвня. Новини про компанii, об'iднання та звiти про iхню дiяльнiсть, намiри i перспективи розвитку часто мiстять iдеi, якi можуть стати корисними у роботi даного пiдприiмства.
Фiнансовi та комерцiйнi газети забезпечують у своiх матерiалах широке охоплення товарних позицiй, цiнового дiапазону, закупiвельники товарiв отримують також iнформацiю про новi види товарiв, знижки, що надаються для iх просування на ринок, новi тенденцii у бiзнесi. Деякi газети друкують перiодичнi звiти, у яких часто висвiтлюються позицii торгових марок рiзних виробникiв та дистриб'юторiв на даному ринку. Закупiвельники можуть консультуватися з керiвниками дослiдницьких вiддiлiв у редакцiях провiдних газет з тих чи iнших питаннях.
Багато закупiвельникiв використовують довiдники, у яких зiбрано iнформацiю щодо пропозицiй товарiв виробникiв i оптових компанiй продовольчих товарiв та промисловоi продукцii.
Основна складова закупiвельноi функцii тАУ це вибiр джерел закупiвель. Для цього кожний закупiвельних складаi базу даних про всi джерела поставок iз зазначенням: якостi товарiв; цiни; умов поставок; послуг, що надаються; реiстрацiйних записiв про продаж новинок i новi торговi марки; рекламну пiдтримку. Ця iнформацiя необхiдна для прийняття рiшень щодо закупiвлi [3, с. 81].
Джерела закупiвель продовольчих товарiв: фермерськi господарства, агрофiрми; оптовi торговцi, дистриб'ютори; птахофабрики; тваринницькi ферми; кооперативи, пiдприiмства системи споживчоi кооперацii; товарнi бiржi; пiдприiмства харчовоi, молочноi промисловостi, рибного господарства; продовольчi ринки; дрiбнi оптовики типу cash & carry; власне виробництво, що належить торговельним мережам; iмпортнi поставки.
Джерела закупiвель непродовольчих товарiв: пiдприiмства легкоi промисловостi; пiдприiмства галузей важкоi промисловостi, якi випускають вироби культурно-побутового i господарського призначення; оптовi торговцi, дрiбнi оптовики, посередники; товарнi бiржi; пiдприiмства мiсцевоi промисловостi, залучення в оборот виробiв художнiх промислiв; продукцiя iндивiдуальних пiдприiмцiв; промисловi товари, що приймаються на комiсiю через комiсiйнi магазини або окремi вiддiли (секцii) роздрiбних пiдприiмств; iмпортнi поставки.
Спецiалiстам iз закупiвель необхiдно постiйно шукати новi джерела для придбання товарiв нового типу або для замiни тих постачальникiв, якi вже не задовольняють вимогам торговця.
Для бiльшостi видiв товарiв i багато джерел постачання, але було б непрактично i невиправдано замовляти товари у широкого кола постачальникiв. Тому закупiвельник повинен пiдбирати тi iз них, якi можуть пропонувати не тiльки продукти, а й необхiднi послуги за прийнятною цiною.
При виборi джерела поставок велике значення мають:
1. Фактор продукту. Уся продукцiя, що закуповуiться для доповнення товарного запасу, повинна бути сумiсна з точки зору цiни, якостi i зовнiшнього вигляду з iншими товарами даного магазину. Товари з фiрмовою упаковкою повиннi мати здатнiсть до ВлсамопродажуВ», тобто мати виграшний вид. Товар повинен бути прийнятний для постiйних покупцiв магазинiв i надходити у достатнiй кiлькостi.
2.Фактор цiни. Зазвичай пiдбираiться той постачальник, який пропонуi найнижчi цiни i найкращi умови продажу товару.
3.Фактор послуги. Послуги, що пропонуються, враховуються при виборi джерела постачання. Для закупiвельника важливо, щоб усi джерела надходження товарiв були надiйнi, тобто потрiбна пiдтримка якостi послуг, суворе дотримання графiку поставок i виконання умов усiх узгоджень щодо послуг, якi надаються [14, с. 17].
Рiвень закупiвельноi дiяльностi та обслуговування у системi товаропостачання залежить також вiд таких факторiв:
тАУ швидкiсть виконання замовлення (час вiд вiдправки замовлення до отримання товару);
тАУ можливiсть термiновоi доставки товару на спецiальне замовлення;
тАУ готовнiсть прийняти назад поставлений товар, якщо в ньому виявлений дефект, i якомога швидше замiнити його на доброякiсний;
тАУ забезпечення рiзноi партiонностi вiдвантаження на бажання покупця, вмiння скористатись найзручнiшим видом транспорту;
тАУ високоефективна служба сервiсу;
тАУ добре поставлена складська мережа;
тАУ достатнiй рiвень товарних запасiв;
тАУ рiвень цiн, за якими надаються послуги.
Принципи закупiвель товарiв у магазинi:
1.На початкових етапах формування асортименту закуповувати i продавати лише обмежену кiлькiсть найменувань товарiв, щоб комерцiйнi служби могли зосередити своi зусилля на пiдвищеннi якостi товарiв. Пiсля цього можна надалi розширювати асортимент.
2.Встановити тiсне спiвробiтництво на всiх рiвнях мiж працiвниками комерцiйних служб i технологiями виробництва, мiж постачальниками i оптовими покупцями. Використовувати рiзнi форми спiльноi роботi: з формування асортименту, розробки новинок.
Рацiональна органiзацiя закупiвель означаi придбання товарiв: потрiбноi якостi, у потрiбнiй кiлькостi, у вiдповiдний час, у надiйного постачальника, за прийнятною цiною [3, с. 99].
При виборi постачальника керуються двома основними критерiями:
тАУ вартiсть придбання продукцii;
тАУ якiсть обслуговування.
Крiм зазначених головних критерiiв вибору постачальника, i й iншi критерii, зокрема:
тАУ вiддаленiсть постачальника вiд покупця;
тАУ строки виконання поточних i термiнових (екстрених) замовлень;
тАУ наявнiсть у постачальника резервних потужностей;
тАУ органiзацiя управлiння якiстю продукцii у постачальника;
тАУ здатнiсть постачальника забезпечити поставку запасних частин протягом усього строку служби технiчно-складного товару, що постачаiться;
тАУ фiнансовий стан постачальника.
Важливе значення маi спiвробiтництво мiж торговцем та постачальником у договiрних вiдносинах. Налагодженi вiдносини з постачальниками сприяють розвитку вiдповiдних умов для надання додаткових послуг, включаючи забезпечення ринковою iнформацiiю та iнформацiiю про цiноутворення.
Спiвробiтництво мiж виробником, оптовиком та роздрiбним торговцем дозволяi пiдвищити ефективнiсть роботи супермаркету та принести велику користь покупцю. Головнi удосконалення включають впровадження штрихового кодування продуктiв, системи мiжкомп'ютерного поiднання, що об'iднуi всi лiнii передавання даних для електронноi обробки iнформацii (магазин-виробник), а також стандартизованих пiддонiв. Вони забезпечують високий органiзацiйно-технiчний рiвень дiяльностi торговельного пiдприiмства. Саме цi нововведення залежать вiд виробникiв. Крiм того, завдяки введенню унiфiкованих процедур повторного замовлення та пiдвищення надiйностi у дотриманнi встановленого часу поставок скорочуiться число вiдсутнiх товарiв у магазинних запасах [17, с. 87].
Залежно вiд частоти придбання товару можуть використовуватись такi методи закупiвель:
1. Закупiвля товару однiiю партiiю. Метод передбачаi поставку товарiв великою партiiю за один раз.
Переваги: простота оформлення документiв, гарантiя поставки всiii партii, бiльш високi торговi знижки. Недолiки: бiльша потреба у складських примiщеннях, уповiльнення оборотностi капiталу.
2. Регулярнi закупiвлi дрiбними партiями. У цьому випадку покупець замовляi необхiдну кiлькiсть товарiв, що поставляiться йому партiями протягом певного перiоду.
Переваги: прискорюiться обороти капiталу, оскiльки товари сплачуються в мiру постачання окремих партiй; досягаiться економiя складських примiщень; скорочуються витрати на оформлення документацii поставки, оскiльки оформляiться тiльки замовлення на всю поставку.
Недолiки: ймовiрнiсть замовлення надмiрноi кiлькостi; необхiднiсть оплати всiii кiлькостi, що передбачена в замовленнi.
3. Отримання товару з необхiдностi.
Переваги: вiдсутнiсть твердих зобов'язань з покупки певноi кiлькостi; прискорення обороту капiталу; мiнiмум роботи з оформлення документiв.
4. Закупiвля товару з термiновим здаванням. Сфера застосування цього методу тАУ покупка товарiв, якi не часто використовуються або коли неможливо отримати iх за необхiдностi. Товар замовляiться тодi, коли вiн потрiбний, i вивозиться зi складiв постачальникiв.
Недолiк цього методу: збiльшення витрат, пов'язаних з необхiднiстю детального оформлення документацii при кожному замовленнi, проблеми з транспортом, вiдсутнiсть товару в даний момент [3, с. 112].
Функцiя закупiвлi товару подiляiться на двi складовi:
тАвВаВаВаВаВаВаВа процедура перезамовлення товарiв, що включаються до основного списку товарних позицiй (повторне замовлення);
тАвВаВаВаВаВаВаВа прийняття рiшення щодо придбання нових видiв продукцii. Обидвi складовi з точки зору бiзнесу повиннi виконуватись якомога точнiше, щоб магазини заповнювались товарами, на якi i попит у споживачiв.
1.2 Сутнiсть закупiвельних операцiй
Основою комерцiйноi дiяльностi в торгiвлi i закупiвельна робота. Для того, щоб продати товар i одержати прибуток, необхiдно мати товар у своiму розпорядженнi, тобто виготовити або придбати у власнiсть. Комерцiйна робота в торгiвлi починаiться iз закупiвлi товарiв з метою подальшого iх продажу.
При продажу змiнюiться вартiсть товару. Класична формула, що розкриваi суть комерцiйноi роботи в торгiвлi: Г тАУ Т i Т тАУ Г, узагальнюi, якi процеси при цьому вiдбуваються, на яких засадах, умовах, принципах. ii суть полягаi в тому, що пiдприiмець закуповуi товар, який потiм продаi дорожче й одержуi суму коштiв iз деяким приростом (прибутком).
Сутнiсть комерцiйноi дiяльностi з оптовоi закупiвлi товарiв розкриваiться через принципи, на яких вона ТСрунтуiться. Це:
тАУ свобода вибору партнерiв при закупiвлi товарiв;
тАУ органiзацiя торгiвлi за власнi кошти;
тАУ економiчна вiдповiдальнiсть за свою дiяльнiсть (за ризики, розроблену програму);
тАУ вiльний вибiр робочоi сили;
тАУ вiльне цiноутворення;
тАУ самостiйний розподiл результатiв своii дiяльностi;
тАУ конкуренцiя постачальникiв i покупцiв, товарiв i послуг [28, с. 528].
Змiст комерцiйноi дiяльностi з оптовоi закупiвлi товарiв проявляiться у функцiях, якi здiйснюi посередник. Основнi напрями роботи посередника умовно можна об'iднати в чотири групи:
1) вивчення i прогнозування купiвельного попиту на ринку;
2) виявлення i вивчення потенцiйних постачальникiв товарiв;
3) органiзацiя ефективних господарських зв'язкiв iз постачальниками товарiв;
4) безпосередня робота щодо здiйснення процесу закупiвель, аналiзу, облiку i контролю.
Закупiвля товарiв на оптових ярмарках-виставках.
Ярмарки тАУ доступний захiд для всiх виробникiв продукцii i посередникiв. Вони проводяться у заздалегiдь визначеному мiсцi з метою укладення договорiв купiвлi-продажу товарiв, що демонструються.
Виставка тАУ це публiчний показ досягнень певноi галузi. В сучасному ринковому середовищi виставки одночасно з демонстрацiiю досягнень мають комерцiйне спрямування щодо збуту продукцii. З розвитком ринкових вiдносин вiдмiнностi мiж цими двома явищами поступово зникають. Про високу ефективнiсть ярмаркiв-виставок свiдчить той факт, що iх кiлькiсть з року в рiк зростаi.
Оптова ярмаркова торгiвля характеризуiться певними рисами:
тАУ реалiзацiя-закупiвля товарiв за представленими зразками;
тАУ перiодичнiсть проведення;
тАУ попереднi визначення термiнiв i мiсця проведення;
тАУ масова участь оптових продавцiв i покупцiв товарiв.
Оптовi ярмарки-виставки розрiзняють за певними ознаками:
а)ВаВаВаВаВа територiальна тАУ проводяться оптовi ярмарки загальнодержавного рiвня, а також регiонального або мiсцевого значення. У мiжнародних оптових ярмарках беруть участь свiтовi компанii (фiрми);
б)ВаВаВаВаВа товарна тАУ на ярмарку реалiзуiться певний вид товарiв. За товарною ознакою видiляють спецiалiзованi (наприклад, виробiв легкоi промисловостi, будiвельних матерiалiв, автомобiлiв та iн.) й унiверсальнi ярмарки, на яких реалiзуються рiзнi види товарiв як промислового, так i сiльськогосподарського виробництва;
в) галузева тАУ ярмарок проводить одна галузь виробництва товарiв (галузевий ярмарок) або продаються вироби рiзних галузей тАУ легкоi, харчовоi та iн. (мiжгалузевi ярмарки) [29, с. 56].
Метою проведення ярмарку-виставки i сприяння розширенню господарських зв'язкiв i розвитку пiдприiмництва. На ярмарках органiзовують оптовий продаж i закупiвлю товарiв, укладають договори, налагоджують дiловi контакти i т. п. Основним методом органiзацii торгiвлi товарами на ярмарках i виставка-продаж товарiв за представленими зразками. Зразки товарiв доставляються на ярмарок учасниками за власний рахунок. Учасниками ярмарку вважаються юридичнi та фiзичнi особи, яких згiдно iз заявками включено до реiстру учасникiв ярмарку, що уклали вiдповiдний договiр i сплатили органiзацiйний внесок.
Учасник ярмарку маi право одержувати вiд комiтету додаткову iнформацiю про склад учасникiв i вiдвiдувачiв, план-карту ярмарку iз зазначенням мiсцезнаходження та площi павiльйонiв тощо.
Учасник ярмарку зобов'язаний:
тАУ визначити форму участi в ярмарку (виставка, виставка-продаж та iн.);
тАУ своiчасно внести плату за участь у ярмарку в сумi, передбаченiй договором;
тАУ забезпечити своiчасну доставку, розмiщення стендiв, експозицiй, продукцii, товарiв i реiстрацiю своiх представникiв;
тАУ дотримуватись вимог законодавства, а також умов, визначених вiдповiдними договорами.
Головним джерелом доходiв вiд ярмарковоi дiяльностi i плата за участь в ярмарку, за оренду площi пiд експозицiiю, складських примiщень, оплата послуг за вантажно-розвантажувальнi, транспортнi, експедицiйнi та iншi роботи, оплата юридичних консультацiй i надання додаткових послуг.
Органiзацiйно ярмаркову дiяльнiсть можна подiлити на три основних етапи: попереднiй, органiзацiйний i заключний.
На попередньому етапi приймаються рiшення про проведення оптового ярмарку. Створюiться ярмарковий комiтет, розробляються необхiднi документи про проведення ярмарку, розсилаються листи потенцiйним учасникам з iнформацiiю про умови участi в заходi через засоби масовоi iнформацii проводиться рекламна кампанiя про органiзацiю ярмарку. Розробляiться план проведення, складаiться кошторис та готуiться необхiдна документацiя з iнформацiiю про умови та вартiсть участi в ярмарку, оренди павiльйонiв, розмiщення рекламних матерiалiв.
Для участi в ярмарку учасники сплачують реiстрацiйний внесок i оформляють вiдповiдну заявку, де вказують iнформацiю про себе i необхiднi реквiзити, вимоги щодо розмiщення експозицiй та iн.
Органiзацiйний етап передбачаi безпосередньо органiзацiю проведення ярмарку, пiдготовку рекламних матерiалiв, проведення оперативноi роботи щодо розмiщення учасникiв, органiзацii iхнього дозвiлля, презентацiй та iнших заходiв.
На заключному етапi пiдводять пiдсумки роботи, аналiзують позитивнi й негативнi моменти у проведеннi ярмарку. Узагальненi результати аналiзу торгiвлi на ярмарку, пропозицii, побажання враховують з метою пiдвищення ефективностi дiяльностi ярмарку й повнiшого задоволення споживчого попиту [3, с. 120].
Дрiбнооптовi магазини-склади.
Магазин-склад тАУ це примiщення з великою площею, обладнане рядами стелажiв складського типу, працюi за методом самообслуговування. Покупець маi доступ до всiх товарiв i може розраховуватись як готiвкою, так i у безготiвковiй формi. На стелажах товар викладено так, щоб покупцевi було зручно вибрати необхiдне. Як i в магазинi самообслуговування вiн сплачуi за вибраний товар у касi, де отримуi вiд оператора рахунок-фактуру. Доставку придбаного товару покупець забезпечуi самостiйно.
У магазинах-складах обсяг товарообiгу дуже великий, а витрати зведено до мiнiмуму: немаi потреби в комплектувальних та експедицiйних примiщеннях, пiдiймально-транспортному i вантажно-розвантажувальному обладнаннi, яке дорого коштуi, у великому штатi комiрникiв, складських працiвникiв, вантажникiв тощо. Невисокий рiвень витрат магазину-складу та прямi закупiвлi у виробникiв дають змогу встановлювати для покупцiв нижчi цiни. У цьому полягаi одна з iстотних переваг магазину-складу тАУ широкий асортимент товарiв, орiiнтований на невеликi роздрiбнi пiдприiмства.
В умовах ринкових вiдносин у нашiй краiнi, де значна частка роздрiбного товарообiгу припадаi на дрiбних приватних торговцiв, розвиток мережi дрiбнооптових магазинiв-складiв i досить перспективним напрямом.
Органiзацiя проведення тендерiв.
Тендер (конкурс) тАУ особлива форма торгiв, метою яких i конкурентний вiдбiр учасникiв, згiдно з визначеними процедурами, для забезпечення найвигiднiших комерцiйних та iнших умов закупiвель [3, с. 80].
Стисло суть конкурсних торгiв можна охарактеризувати так: покупець оголошуi конкурс для продавцiв на товар, проведення роботи або надання послуги iз заздалегiдь визначеними характеристиками i пiсля порiвняння отриманих пропозицiй (оферти) тАУ акцептуi ii, а потiм пiдписуi договiр з тим продавцем, який запропонував найвигiднiшi для покупця умови.
У сучасних умовах тендернi торги i обов'язковим способом закупiвель товарiв, одержання робiт i послуг за державнi кошти, що здiйснюються за процедурами тендерних закупiвель вiдповiдно до положень Закону Украiни ВлПро закупiвлю товарiв, робiт i послуг за державнi коштиВ». Цей Закон поширюiться на всi закупiвлi товарiв, робiт i послуг, якi повнiстю або частково здiйснюються за рахунок державних коштiв, за умови, що вартiсть закупiвлi дорiвнюi або перевищуi 30 тис. гривень, а робiт тАУ 300 тис. гривень. Закон визначаi нижченаведенi термiни у такому значеннi:
товари тАУ продукцiя будь-якого виду та призначення, у тому числi сировина, вироби, устаткування, технологii, предмети у твердому, рiдкому, газоподiбному станi, включаючи електроенергiю, а також послуги, пов'язанi з поставкою товарiв, якщо iхня вартiсть не перевищуi вартостi самих товарiв;
роботи тАУ будь-яка дiяльнiсть, пов'язана з проектуванням, будiвництвом нових, розширенням, реконструкцiiю, капiтальним ремонтом та реставрацiiю об'iктiв i споруд виробничого та невиробничого призначення, технiчним переозброiнням дiючих пiдприiмств, а також супровiднi роботам послуги, у тому числi геодезичнi роботи, бурiння, сейсмiчнi дослiдження, аеро- й супутникова фотозйомки та iншi, якщо вартiсть виконання цих послуг не перевищуi вартостi самих робiт;
послуги тАУ будь-яка закупiвля, крiм товарiв i робiт, включаючи пiдготовку спецiалiстiв, забезпечення транспортом i зв'язком, освоiння технологiй, науковi дослiдження, медичне та побутове обслуговування, а також консультацiйнi послуги, до яких належать послуги, пов'язанi з консультуванням, експертизою, оцiнкою, пiдготовкою висновкiв i рекомендацiй [17, с. 530].
Органiзатором торгiв i замовник тАУ розпорядник державних коштiв, який здiйснюi закупiвлю в порядку, визначеному цим Законом. Органiзатори торгiв (замовники) створюють тендернi комiтети, якi проводять процедури закупiвлi й одночасно укладають з переможцем договiр про закупiвлю. До складу тендерних комiтетiв можуть входити технiчнi та комерцiйнi експерти, представники адмiнiстрацii.
На тендернi комiтети покладаiться органiзацiйна робота з проведення торгiв. Вони публiкують оголошення про торги, розповсюджують iхнi умови мiж учасниками, аналiзують представленi пропозицii i визначають переможця конкурсного торгу. Умови торгiв, як правило, оформляють у формi тендерноi документацii, що мiстить порядок подання пропозицiй, розгляду iх тендерним комiтетом i прийняття рiшень про переможця (акцептування), умови договорiв, якi будуть пiдписанi мiж замовником i переможцем, а також перелiк спецiальних гарантiй, що iх мають представити учасники торгiв.
РЖнформацiя про майбутнi торги надаiться залежно вiд iхнього виду. При проведеннi вiдкритих торгiв в офiцiйних друкованих органах (спецiальних бюлетенях) та мережi РЖнтернет розмiщують оголошення. Вони мiстять лише основнi вiдомостi про торги, зокрема найменування органiзацii, що проводить торги, перелiк i кiлькiсть товару або обсяг робiт, на постачання i виконання яких оголошено торги, порядок i термiн подання пропозицiй та iн., де можна отримати тендерну документацiю.
У день торгiв тендерний комiтет органiзовуi публiчне оголошення пропозицiй. У присутностi всiх учасникiв торгiв керiвник тендерного комiтету розкриваi пакети з пропозицiями, називаi фiрми, якi подали пропозицii, а також оголошуi запропонованi учасниками цiни.
Завершальним етапом проведення конкурсних торгiв i пiдписання договору з фiрмою, що виграла iх.
2. Планування та класифiкацiя товарних запасiв
2.1 Нормування та планування товарних запасiв
Метою планування i нормування товарних запасiв i визначення iх оптимальних розмiрiв, встановлення середнього запасу в днях, який при найменших витратах забезпечував би безперебiйний продаж товарiв рiзноманiтного асортименту. Нормування товарних запасiв повинне вiдповiдати таким принципам: оптимальностi, надiйностi, науковостi, реальностi, ефективностi.
Торговельнi пiдприiмства розробляють нормативи товарних запасiв для обТСрунтування замовлення для закупiвлi товарiв на майбутнiй перiод.
РЖснують рiзнi методи нормування товарних запасiв: дослiдно-статистичний, технiко-економiчний, економiко-математичний, метод експертних оцiнок. Залежно вiд наявностi економiчноi iнформацii й iнших умов користуються тими або iншими методами.
Дослiдно-статистичний метод заснований на вивченнi сформованоi оборотностi окремих груп товарiв за минулi роки, на облiку впливу рiзних факторiв на швидкiсть оборотностi.
Для визначення нормативу на майбутнiй перiод будуються динамiчнi ряди фактичних товарних запасiв поточного збереження й аналiзуiться рiчна товарооборотнiсть за 3тАУ5 минулих рокiв. Виявленi при аналiзi тенденцii розвитку запасiв екстраполюються з облiком об'iктивних i суб'iктивних факторiв [3, с. 153].
У результатi аналiзу впливу цих факторiв обчислюiться розрахунковий норматив у днях обороту. Для визначення нормативу товарних запасiв на планований перiод необхiдно середньоденний оборот за планом на IV квартал помножити на розрахунковий норматив товарних запасiв у днях за окремими товарними групами.
Встановивши норматив запасiв за окремими товарними групами, визначають суму нормативу запасiв за групою товарiв. Потiм цю суму дiлять на середньоденний оборот по всiх товарах i в результатi одержують зважений норматив у днях для всiii групи товарiв.
Треба зазначити, що дослiдно-статистичний метод розрахунку товарних запасiв недостатньо досконалий, тому що зводиться в основному до простоi екстраполяцii фактично сформованого рiвня товарних запасiв за ряд рокiв. При цьому в розрахунок переносяться в тiй або iншiй мiрi недолiки минулого, не повнiстю враховуiться вплив факторiв, що формують обсяг товарних запасiв, що призводить до необТСрунтованостi нормативу.
Товарнi запаси можуть нормуватися також технiко-економiчним методом. Суть його полягаi в тому, що розрахунок норм запасу товарiв проводиться за елементами вiдповiдно до процесу формування запасу. При цьому норма товарних запасiв включаi наступнi елементи: час для приймання, перевiрки i пiдготовки товарiв до продажу; час перебування товарiв у формi торговельного запасу; гарантiйний запас (у випадку нерiвномiрностi постачань, змiн в оборотi i купiвельному попитi).
Складовою частиною загального нормативу товарних запасiв i час перебування товарiв у формi торговельного запасу. Торговельний запас складаiться з двох частин:
тАУ запасу, що повинен постiйно знаходитися в торговельному залi для показу наявних у продажi товарiв i безпосереднього вiдпуску iх покупцям;
тАУ запасу, призначеного для забезпечення безперебiйного продажу товарiв на перiод до чергового надходження [28, с. 530].
Для визначення першоi частини торговельного запасу за кожною групою товарiв встановлюють кiлькiсть асортиментних рiзновидiв, якими повинно торгувати пiдприiмство, i середню цiну одиницi товару; потiм до добутку цих двох величин додають суму середньоденного обороту. Для вираження цiii частини запасу в днях варто обчислену суму роздiлити на середньоденний оборот за даною групою товарiв.
Другу частину торговельного запасу встановлюють за кожною групою товарiв виходячи з частоти завезення, що характеризуi перiодичнiсть надходження товару. Частота завезення визначаiться за договорами з постачальниками.
За товарними групами складного асортименту враховують також комплектнiсть надходження (середню кiлькiсть рiзновидiв товару, що надходять в однiй партii), тому що весь асортимент таких товарiв не оновлюiться в кожному черговому надходженнi.
Середню кiлькiсть рiзновидiв товару, що надходять в однiй партii, встановлюють на основi аналiзу фактичних надходжень за ряд минулих рокiв. Вiдношення кiлькостi рiзновидiв товарiв, що надходять в однiй партii, до всiii кiлькостi рiзновидiв, що постiйно повиннi перебувати у продажу, характеризуi комплектнiсть постачань.
За частотою завезення з урахуванням комплектностi постачань визначають час, необхiдний для вiдновлення асортименту.
У процесi завезення запаси окремих товарiв будуть коливатися вiд максимуму (у момент завезення) до мiнiмуму (напередоднi завезення). Тому норма другоi частини торговельного запасу приймаiться в розмiрi половини частоти завезення товарiв.
Гарантiйний (страховий) запас встановлюiться за кожною групою товарiв стосовно торговельного запасу в наступних розмiрах: за товарами повсякденного попиту тАУ у розмiрi до 100% торговельного запасу; за iншими товарними групами (залежно вiд конкретних умов) тАУ у розмiрi до 50% торговельного запасу [29, с. 57].
При визначеннi потоварних норм запасу не беруть до уваги час перебування товарiв у дорозi. Його враховують при нормуваннi товарних запасiв у цiлому по торговельному пiдприiмству. Отже, формула нетоварних норм запасу маi вигляд:
Ннз = tnn+Зр+ 1\2Зн+ Зг
де Ннз тАУ норма нетоварних запасiв;
tnn тАУ час на приймання i пiдготовку товарiв до продажу;
Зр тАУ робочий запас;
Зн тАУ запас до наступного завезення товарiв;
Зг тАУ гарантiйний запас.
Аналогiчнi розрахунки норми i нормативу запасiв проводяться i за всiма iншими товарними групами пiдприiмства. Норматив по магазину в цiлому i сумою вiдповiдних нормативiв за окремими товарними групами.
Методологiчнi засади формування у бухгалтерському облiку iнформацii про запаси i розкриття ii у фiнансовiй звiтностi визначенi П(С) БО 9 ВлЗапасиВ». Вiдповiдно до його вимог придбанi або виробленi запаси товарiв i сировини зараховуються на баланс пiдприiмства за первiсною вартiстю. Первiсною вартiстю запасiв товарiв i сировини може бути:
тАУ собiвартiсть запасiв (фактичнi витрати), що придбанi за плату;
тАУ собiвартiсть виготовлених власними силами запасiв;
тАУ справедлива вартiст
Вместе с этим смотрят:
Advertising in the trade market
PR в банковской системе
PR как технология эффективного управления фирмой
PR-анализ фирмы
PR-кампания спортивной организации на примере спортивного клуба ФК ЦСКА