Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

РЕФЕРАТ

На тему: Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

Змiст

Вступ

Фактори, що виникають при аварiях

Характеристики основних СДОР

Аварii з викидом сильнодiючих отруйних речовин

Основнi заходи щодо попередження техногенних надзвичайних ситуацiй

Лiтература

Вступ

Вiдмiнною особливiстю аварiй на хiмiчно небезпечних об'iктах (ХНО) з викидом сильнодiючих отруйних речовин (СДОР) i те, що при високих концентрацiях хiмiчних речовин ураження людей може вiдбуватися в короткi термiни. Тому збереження життя i здоров'я людей буде залежати вiд умiлих i швидких дiй населення.

В даний час в промисловостi, сiльському господарствi, в побутi використовуiться понад 10 мiльйонiв хiмiчних сполук, переважна бiльшiсть яких у природному середовищi не iснуi. Щорiчно створюiться людиною до 250 тис. найменувань нових сполук. У Бiлорусi i 107 видiв сильнодiючих отруйних речовин, але тiльки 34 з них широко використовуються в народному господарствi.

Фактори, що виникають при аварiях

Сильнодiючi отруйнi речовини (СДОР) - це речовини, при попаданнi яких у навколишнi середовище в кiлькостях, що перевищують гранично допустимi концентрацii (ГДК), на людей, тварин i рослини виявляiться вплив, що викликаi у них ураження рiзного ступеня тяжкостi, в тому числi смертельнi.

Небезпечними хiмiчними речовинами називаються токсичнi хiмiчнi речовини, що застосовуються в промисловостi i в сiльському господарствi, якi при розливi або викидi забруднюють навколишнi середовище i можуть призвести до загибелi або ураження людей, тварин i рослин.

Хiмiчно небезпечний об'iкт - це об'iкт економiки чи транспортний засiб, при аварiях i руйнування якого можуть вiдбутися масовi ураження людей, сiльськогосподарських тварин i рослин СДОР.

Хiмiчна аварiя - аварiя на хiмiчно небезпечному об'iктi, що супроводжуiться протокою або викидом небезпечних хiмiчних речовин, здатна привести до загибелi або хiмiчного зараження людей, продовольства, харчовоi сировини i кормiв, сiльськогосподарських тварин i рослин, або до хiмiчного зараження навколишнього природного середовища.

Хiмiчне зараження - поширення небезпечних хiмiчних речовин у навколишньому природному середовищi в концентрацiях або кiлькостях, що створюють загрозу для людей, сiльськогосподарських тварин i рослин протягом певного часу.

Зона хiмiчного ураження - територiя, заражена сильнодiючими отруйними речовинами в небезпечних для життя людей концентрацiях.

Розмiри зони залежать вiд напрямку i швидкостi поширення вiтру, стану погоди, кiлькостi вилився або викинутого СДОР, його агрегатного стану, фiзичних властивостей, токсичностi та iн.

Осередок ураження - територiя, в межах якоi в результатi аварii на хiмiчно небезпечному об'iктi вiдбулися масовi ураження людей, тварин, рослин.

Токсичнiсть - властивiсть речовини викликати отруiння (iнтоксикацiю) органiзму; характеризуiться дозою речовини, здатноi викликати ту чи iншу ступiнь отруiння.

Токсодоза - кiлькiсна характеристика токсичностi СДОР, вiдповiдна певному рiвню ураження при його впливi на живий органiзм.

Розрiзняють наступне, часто вживанi на практицi, токсодоза:

- Середньо смертельну iнгаляцiйну та шкiро - резорбтивних, що викликають смертельний результат у 50% уражених;

- Середньо виводить iнгаляцiйну та шкiро - резорбтивних, що викликають вихiд iз ладу 50% уражених;

- Середню порогову iнгаляцiйну та шкiро - резорбтивних, викликають початковi симптоми отруiння у 50% уражених.

Концентрацiя - кiлькiсна характеристика токсичноi хмари, зараженого повiтря (кiлькiсть СДОР в одиницi об'iму повiтря). Одиницi вимiру мг / л, г/м3, мг/м3.

Концентрацiю використовують при санiтарно-гiгiiнiчноi оцiнки (нормування викидiв, скидiв) i т.п. Для концентрацiй показовими часто використовуваними величинами i:

- Гранична концентрацiя (ГК) - мiнiмальна ефективна концентрацiя СДОР, тобто найменшу кiлькiсть речовини, яка може викликати вiдчутний фiзiологiчний ефект (первиннi ознаки ураження зi збереженням працездатностi);

- Межа перенесення (МП) - мiнiмальна концентрацiя СДОР, яку людина може витримувати визначений час без стiйкого ураження.

У промисловостi в якостi МП використовуiться поняття гранично допустимоi концентрацii (ГДК). Вона регламентуi допустиму ступiнь зараження СДОР повiтря робочоi зони i використовуiться в iнтересах дотримання вимог безпеки на виробництвi.

ГДК - максимально-допустима концентрацiя, яка при постiйнiй дii на органiзм людини протягом робочого дня (8 годин) не може викликати через тривалий промiжок часу патологiчних змiн або захворювань.

ГДК не може використовуватися при оцiнцi небезпеки аварiйних ситуацiй у зв'язку зi значно меншим iнтервалом часу впливу СДОР.

У РБ бiльше 540 об'iктiв, де зберiгаються, використовуються або виробляються небезпечнi хiмiчнi речовини. Загальна кiлькiсть людей, що може потрапити в зони зараження, може досягти 5 мiльйонiв чоловiк. Хiмiчно небезпечнi об'iкти можуть мати 4 ступеня небезпеки:

1-я ступiнь - у зону зараження потрапляi бiльше 75 тисяч чоловiк, масштаб зараження регiональний, час зараження повiтря - кiлька дiб, зараження води - вiд декiлькох днiв до декiлькох мiсяцiв.

2-я ступiнь - у зону ураження потрапляi вiд 40 до 75 тисяч осiб, масштаб зараження мiсцевий, час зараження повiтря становить вiд кiлькох годин до кiлькох дiб, зараження води - до декiлькох дiб.

3-я ступiнь - у зону ураження потрапляi менше 40 тисяч осiб, масштаб об'iктовий, час зараження повiтря - вiд декiлькох хвилин до декiлькох годин, зараження води - вiд кiлькох годин до кiлькох дiб.

4-я ступiнь - зона зараження не виходить за межi санiтарно-захисноi зони або за територiю об'iкта, масштаб локальний, зараження повiтря - вiд декiлькох хвилин до декiлькох годин, зараження води - вiд кiлькох годин до кiлькох дiб.

У Республiцi Бiлорусь i: 3 об'iкти першого ступеня небезпеки, 11 об'iктiв другого ступеня небезпеки, 221 об'iкт третього ступеня небезпеки i понад 110 об'iктiв четвертого ступеня небезпеки.

Приклади об'iктiв першого i другого ступеня небезпеки: ВО ВлПолiмiрВ», м. Новополоцьк - запаси акрилонiтриловоi кислоти складають 5 тис. тонн, синильноi кислоти - 12,6 тонн, амiаку - 1140 тонн, хлору - 6 тонн; водозабору м. Новополоцька - 3 тонни хлору; ВО ВлНафтанВ», м. Новополоцьк - 400 тонн амiаку; ВО ВлАзотВ», м. Гродно - 20 тис. тонн амiаку; ВО ВлХiмволокноВ», м. Гродно - 2 тонни хлору; м'ясокомбiнат, м. Гродно - 40 тонн амiаку; ВО ВлВодоканалВ», м. Мiнськ - 40 тонн хлору; завод ЕОМ, м. Мiнськ - 60 тонн соляноi кислоти; ПО м'ясноi промисловостi, м. Мiнськ - 46 тонн амiаку та iн

Аварii та катастрофи на хiмiчно небезпечних об'iктах - нерiдке явище. Так, у свiтi щодоби реiструiться 17-18 хiмiчних аварiй. У республiцi щорiчно вiдбуваiться вiд 10 до 25 аварiй з викидом СДОР.

Класифiкацiя аварiй на ХН О може здiйснюватися за рiзними ознаками, в тому числi по:

- Масштабами поширення СДОР;

- Вражаючим властивостями СДОР;

- Тривалостi дii СДОР;

- Ступеня хiмiчноi небезпеки.

Викид СДОР - вихiд при розгерметизацii за короткий промiжок часу з технологiчних установок, iмностей для зберiгання або транспортування СДОР в кiлькостi, здатнiй викликати хiмiчну аварiю.

Протока СДОР - витiкання при розгерметизацii з технологiчних установок, iмностей для зберiгання або транспортування СДОР в кiлькостi, здатнiй викликати хiмiчну аварiю.

Хiмiчно небезпечними об'iктами i:

- Пiдприiмства, де виготовляються СДОР;

- Пiдприiмства, де СДОР використовуються в технологiчному циклi виробництва;

- Складськi примiщення, де зберiгаються СДОР;

- РДмностi, в яких транспортуються СДОР.

Аварii на ХОО подiляються на:

- Аварii з викидом СДОР при iх виробництвi, переробцi i зберiганнi;

- Аварii на транспортi з викидом (загрозою викиду) СДОР;

- Утворення та розповсюдження СДОР в процесi протiкання хiмiчних реакцiй, що почалися в результатi аварii;

- Аварii з хiмiчними боiприпасами.

Основними джерелами небезпеки у разi аварiй на хiмiчно небезпечних об'iктах i:

- Залповi викиди СДОР в атмосферу з подальшим зараженням повiтря, мiсцевостi та водойм;

- Скидання СДОР у водойми;

- ВлХiмiчнийВ» пожежа з надходженням СДОР i продуктiв iх горiння в навколишнi середовище;

- Вибухи СДОР, сировини для iх отримання або вихiдних продуктiв;

- Утворення зон задимлення з подальшим осадженням СДОР, у виглядi ВлплямВ» по слiду поширення хмари зараженого повiтря, сублiмацiiю та мiграцiiю.

Кожен iз зазначених вище джерел небезпеки (ураження) по мiсцю i часу може виявлятися окремо, послiдовно або в поiднаннi з iншими джерелами, а також багаторазово повторений у рiзних комбiнацiях. Все залежить вiд фiзико-хiмiчних характеристик СДОР, умов аварii, метео умов i особливостей мiсцевостi.

За ступенем токсичностi хiмiчнi речовини дiлять:

- Надзвичайно токсичнi (смертельна концентрацiя менше 1 мг / л, тобто викликаi смерть у 50% уражених);

- Високотоксичнi (смертельна концентрацiя складаi 1-5 мг / л);

- Сильно токсичнi (смертельна концентрацiя 6-20 мг / л);

- Помiрно токсичнi (смертельна концентрацiя 21-80 мг / л);

- Малотоксичнi (смертельна доза 81-160 мг / л);

- Практично нетоксичнi (смертельна доза понад 160 мг / л);

До надзвичайно токсичним i високотоксичним речовин вiдносяться:

- Деякi сполуки металiв (органiчнi i неорганiчнi похiднi миш'яку, ртутi, кадмiю, свинцю, талiю, цинку);

- Карбонiли металiв (тетракарбонiл нiкелю, пентакарбонiл залiза);

- Речовини, що мiстять нiтрильну (синильна кислота i ii солi, нiтоiли, органiчнi iзоцiанати);

- З'iднання фосфору (хлорид фосфору, фосфiн, фосфiдин та iн.);

- Фторорганiчнi з'iднання (фосген, етиленоксиду, хлор, бром).

До сильно токсичним вiдносяться:

- Мiнеральнi та органiчнi кислоти (сiрчана, азотна, фосфорна, оцтова, соляна);

- Луги (амiак, натронна вапно);

- З'iднання сiрки (диметилсульфат, розчиннi сульфiди, сiрковуглець, хлорид сiрки, фторид сiрки, розчиннi тiоцiанати);

- Хлористий i бромистий метил;

- Органiчнi i неорганiчнi нiтратнi амiносполуки.

Характеристики основних СДОР

В даний час в промисловостi використовуються бiльше ста найменувань СДОР. Найбiльш поширеними i: азотна, сiрчана, соляна i фосфорна кислоти, амiак, метан, хлор, ртуть i iн.

Азотна кислота. Використовуiться при виробництвi мiнеральних добрив, травленнi металiв, виробництвi вибухових речовин, лакiв, для виготовлення хiмiчних реактивiв.

Безбарвна важка рiдина, паруюча в повiтрi. Пiд впливом свiтла i при нагрiваннi частково розкладаiться з видiленням бурих оксидiв азоту. Найсильнiший окисник, добре змiшуiться з водою.

Негорюча, але обпилювання при зiткненнi з нею загоряються. Високотоксична рiдина, подразнюi дихальнi шляхи, може викликати руйнування зубiв, кон'юнктивiти. Вплив парiв рiзко посилюiться при наявностi в повiтрi моторних масел. При попаданнi на шкiру викликаi сильнi опiки, виразки.

Амiак зрiджений. Широко застосовуiться у виробництвi азотноi кислоти, мiнеральних добрив, використовуiться при фарбуваннi тканин, виробництвi дзеркал, в холодильних установках.

Безбарвний газ з рiзким запахом. Розчинний у водi, легко випаровуiться. Перевозиться у зрiдженому станi пiд тиском у сталевих iмностях. При попаданнi в атмосферу димить.

Горючий газ. Горить при наявностi постiйного джерела вогню. Пари з повiтрям утворюють вибухонебезпечнi сумiшi. РДмкостi можуть вибухати при нагрiваннi. У порожнiх iмкостях утворюiться вибухонебезпечна сумiш. Небезпечний при вдиханнi. При високих концентрацiях можливий летальний результат. Викликаi сильний кашель, задуха. Пари дiють сильно, викликаючи сльозотеча. Контакт з шкiрою викликаi обмороження. При витоку забруднюi водойми.

Метан. Найпростiший вуглеводень, i компонентом природного газу; хiмiчно небезпечна речовина.

Безбарвний легкий газ, який не маi запаху. Майже розчинний у водi. Транспортуiться в зрiдженому станi. Горить синюватим полум'ям з видiленням великоi кiлькостi теплоти.

Горючий газ, паливо. Сумiш метану з повiтрям вкрай вибухонебезпечна (особливо у спiввiдношеннi 1:10). Небезпечний при вдиханнi, дii на центральну нервову систему, викликаючи наркотичний стан.

Ртуть. Широко застосовуiться в електротехнiцi, електронiцi, приладобудуваннi, металургii, хiмii (термометри, барометра, реле, електричнi дзвiнки, лампи денного свiтла, кварцовi ртутнi лампи), виробництвi хлору i лугiв, для отримання металiв високоi чистоти, як каталiзатор в органiчнiй хiмii.

Блискучий, срiблясто-бiлий, рiдкий, важкий метал. Помiтно випаровуiться при кiмнатнiй температурi, при пiдвищенiй температурi швидкiсть випаровування сильно зростаi. Розчиняi золото, срiбло, цинк та iн., утворюючи твердi розчини (амальгами).

Ртуть, особливо ii пари, хiмiчнi сполуки, токсичнi, небезпечнi для вдихання i iнтенсивно забруднюють навколишнi середовище. Потрапляючи в органiзм людини, блокуi бiологiчно активнi групи бiлковоi молекули, що викликаi гострi та хронiчнi отруiння. Робить вражаючу дiю на центральну нервову систему, серцево-судинну, шлунково-кишковий тракт, органи дихання, печiнку, селезiнку, нирки. Вражаюча дiя проявляiться, як правило, через певний промiжок часу (при гострому отруiннi через 8-24 години).

Сiрчана кислота. Широко застосовуiться при виробництвi мiнеральних добрив, очищеннi нафтопродуктiв, сушiннi вологих газiв, травленнi металiв, використовуiться в харчовiй промисловостi, акумуляторах автотранспорту, в побутi.

Безбарвна, важка масляниста рiдина, без запаху. На повiтрi повiльно випаровуiться. Корозiйна для бiльшостi металiв. Сильний окислювач. Добре розчиняiться у водi. З водою реагуi активно, з видiленням тепла та бризок.

Негорюча. Зневоднюi дерево. Пiдвищуi чутливiсть дерева до горiння. Запалюi органiчнi розчинники та олii. Високотоксична рiдина. Небезпечна при вдиханнi парiв, проковтуваннi ii з водою i iжею, викликаi сильне роздратування верхнiх дихальних шляхiв; при попаданнi на шкiру викликаi сильнi опiки, виразки.

Сiрчистий ангiдрид. Це безбарвний газ з рiзким запахом дратiвливим, в 2,2 рази важчий за повiтря, на повiтрi димить, добре розчиняiться у водi, в спиртах. Негорючий, вибухонебезпечний при нагрiваннi iмностей.

Сiрководень. Безбарвний газ з рiзким неприiмним запахом. Зрiджуiться при температурi -60,3 0С. Щiльнiсть при нормальних умовах складаi 1,7, тобто бiльше нiж у пiвтора рази важчий за повiтря. Тому при аварiях накопичуiться в низинах, пiдвалах, тунелях, перших поверхах будiвель. Забруднюi водойми. Мiститься у попутних газах родовищ нафти, у вулканiчних газах, у водах мiнеральних джерел. Застосовуiться у виробництвi сiрчаноi кислоти, сiрки, сульфiдiв, сiро-органiчних сполук.

Сiрководень небезпечний при вдиханнi, подразнюi шкiру та слизовi оболонки. Першi ознаки отруiння: головний бiль, сльозотеча, свiтлобоязнь, вiдчуття печiння в очах, металевий присмак у ротi, нудота, блювання, холодний пiт.

Синильна кислота. Це цiанiстий водень, цiанистоводнева кислота - безбарвна прозора рiдина. Вона володii своiрiдним дурманним запахом, що нагадуi запах гiркого мигдалю. При звичайнiй температурi дуже летюча. РЗi краплi на повiтрi швидко випаровуються: влiтку - протягом 5 хв, взимку - близько 1 ч. З водою змiшуiться в усiх вiдношеннях, легко розчиняiться у спиртах, бензинi.

Синильну кислоту використовують для одержання хлорцiану, акрилонiтрилу, амiнокислот, акрилатiв, необхiдних при виробництвi пластмас, а також як фумiгант - засоби боротьби з шкiдниками сiльського господарства, для обробки закритих примiщень i транспортних засобiв.

Використовуiться у виробництвi сiрчаноi кислоти, солей сiрчаноi та серноватистой кислот, в паперовому i текстильному виробництвi. Рiдкий сiрчистий ангiдрид застосовуiться як хладагент i розчинник. Небезпечний при вдиханнi, вражаi органи дихання.

Соляна кислота. Використовуiться для виготовлення хiмiчних реактивiв, в медичнiй i харчовiй промисловостi, при травленнi металiв, у виробництвi пластмас i лакофарбових матерiалiв.

Безбарвна рiдина з рiзким задушливим запахом. Легко випаровуiться i димить у повiтрi. Добре розчиняiться у водi. Корозiйна для бiльшостi металiв.

Негорюча. При взаiмодii з металами видiляiться легкозаймистий газ. Високотоксична рiдина. Небезпечна при вдиханнi, ковтаннi i попаданнi на шкiру та слизовi оболонки.

Фосфорна кислота. Використовуiться у виробництвi мiнеральних добрив, фармакологiчних препаратiв, нафтопереробцi i металообробцi, текстильноi, харчовоi промисловостi.

Безбарвна важка рiдина, гидроскопiчна. При нагрiваннi понад 150 0С повнiстю розкладаiться. Середнiй окислювач, розчинна в гарячiй водi.

Негорюча. При взаiмодii з металами видiляiться легкозаймистий газ. Токсична рiдина. Пари кислоти викликають подразнення слизовоi оболонки носа, носовi кровотечi, сухiсть у носi i горлi. При попаданнi на шкiру кислота викликаi запальнi процеси.

Хлор. Використовуiться в хiмiчнiй промисловостi для отримання органiчних i неорганiчних сполук, хлорування руд в металургii, дезiнфекцii води, вiдбiлювання тканин.

Зеленувато жовтий газ з рiзким запахом дратiвливим. Щiльнiше повiтря в 2,5 рази. Помiрно розчинний у водi. Пiд тиском 0,6 мПа перетворюiться в рiдину. Сильний окислювач.

Небезпечний при вдиханнi. Викликаi сильне роздратування очей i дихальних шляхiв, яке може призвести до набряку легенiв. Високi концентрацii хлору можуть призвести до швидкоi смертi вiд рефлекторного гальмування дихального центру.

Аварii з викидом сильнодiючих отруйних речовин

аварiя сильнодiючий отруйний техногенний

Основним способом оповiщення населення про аварii з викидом (виливши) отруйних речовин i передача мовноi iнформацii через мiсцеву теле - та радiомовну мережу. Для оповiщення населення про аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах використовуiться встановлений сигнал ВлУвага всiм!В», При якому для залучення уваги населення включаються електросирени, дубльованi виробничими гудками та iншими сигнальними засобами. Почувши сигнал ВлУвага всiм!В», Населення зобов'язане включити радiо-i телевiзiйнi приймачi та прослухати мовне повiдомлення про надзвичайну ситуацiю та необхiднi дii.

Норми поведiнки та дii населення при аварiях з викидом СДОР залежать вiд його виду, концентрацii, метео умов i т.д.

Для захисту персоналу та населення при аварiях на хiмiчно небезпечних об'iктах рекомендуiться:

- Використання iндивiдуальних засобiв захисту та сховищ з режимом повноi iзоляцii;

- Евакуацiя людей iз зони зараження, що виникла при аварii;

- Застосування антидотiв та засобiв обробки шкiрних покривiв;

- Дотримання режимiв поведiнки (захисту) на зараженiй територii;

- Санiтарна обробка людей, дегазацiя одягу, територii, споруд, транспорту, технiки та майна.

Населення, яке проживаi поблизу хiмiчно небезпечних об'iктiв, повинно знати властивостi, вiдмiннi ознаки i потенцiйну небезпеку СДОР, використовуваних на даному об'iктi, способи iндивiдуального захисту вiд ураження СДОР, вмiти дiяти при виникненнi аварii, надавати першу медичну допомогу ураженим.

Населення, яке проживаi поблизу хiмiчно небезпечних об'iктiв, при аварiях з викидом СДОР, почувши iнформацiю, передану по радiо, телебаченню, через рухливi гучномовнi засоби або iншими способами, маi надiти засоби захисту органiв дихання, закрити вiкна i кватирки, вимкнути електронагрiвнi та побутовi прилади, газ , погасити вогонь у печах, одягти дiтей, взяти при необхiдностi теплий одяг i харчування (триденний запас непортящихся продуктiв), попередити сусiдiв, швидко, але без панiки, вийти з житлового масиву у вказаному напрямку або в бiк, перпендикулярну напрямку вiтру, бажано на пiднесений добре провiтрюваний дiлянка мiсцевостi, на вiдстань не менше 1,5 км вiд мiсця проживання, де перебуватиме до отримання подальших розпоряджень.

У разi вiдсутностi протигаза необхiдно негайно вийти iз зони зараження. При цьому для захисту органiв дихання можна використовувати ватно-марлевi пов'язки, пiдручнi вироби з тканини, змоченi водою. Якщо немаi можливостi вийти iз зони зараження, потрiбно негайно сховатися в примiщеннi i загерметизувати його.

Слiд пам'ятати, що СДОР важче за повiтря будуть проникати в пiдвальнi примiщення та нижнi поверхи будiвель, в низини i яри, а СДОР легший за повiтря, навпаки, будуть заповнювати вищi поверхи будинкiв.

При русi на зараженiй мiсцевостi необхiдно суворо дотримуватися таких правил:

- Рухати швидко, але не бiгти i не пiднiмати пилу;

- Не притулятися до будинкiв i не торкатися навколишнiх предметiв;

- Не наступати на зустрiчаються на шляху краплi рiдини або порошкоподiбнi розсипи невiдомих речовин;

- Не знiмати засоби iндивiдуального захисту до розпорядження;

- При виявленнi крапель СДОР на шкiрi, одязi, взуттi, засобах iндивiдуального захисту видалити iх тампоном з паперу, ганчiр'я або носовою хусткою, по можливостi заражене мiсце промити водою;

- Надавати допомогу постраждалим дiтям, людям похилого вiку, не здатним рухатися самостiйно.

Вийшовши iз зони зараження, верхнiй одяг знiмають i залишають ii на вулицi, приймають душ з милом, ретельно промивають очi i прополiскують рот.

При пiдозрi на ураження сильнодiючими отруйними речовинами необхiдно виключити будь-якi фiзичнi навантаження, прийняти рясне тепле пиття (чай, молоко) i звернутися до медичного працiвника для визначення ступеня ураження та проведення профiлактичних i лiкувальних заходiв.

Про усунення небезпеки хiмiчного ураження i про порядок подальших дiй населення сповiщаiться спецiально уповноваженими органами або мiлiцiiю.

Треба пам'ятати, що при поверненнi населення в мiсця постiйного проживання вхiд у житловi примiщення та виробничi будiвлi, пiдвали та iншi примiщення дозволяiться тiльки пiсля контрольноi перевiрки на утримання СДОР в повiтрi примiщень.

Основнi заходи щодо попередження техногенних надзвичайних ситуацiй

Для попередження НС техногенного характеру проводиться комплекс заходiв органiзацiйного, технiчного, правового характеру, спрямованих на недопущення аварiй i катастроф, перш за все на потенцiйно небезпечних об'iктах i на транспортi. У 1973 роцi Мiжнародною органiзацiiю працi прийнята Конвенцiя по запобiганню промислових катастроф. Цiiю Конвенцiiю керуiться i Республiка Бiлорусь.

Основнi заходи щодо попередження аварiй i катастроф на потенцiйно небезпечних об'iктах господарювання:

- Розмiщення потенцiйно небезпечних об'iктiв на безпечну вiдстань вiд житловоi забудови та iнших об'iктiв;

- Розробка, виробництво i застосування надiйних потенцiйно небезпечних промислових установок;

- Впровадження автоматичних i автоматизованих систем контролю безпеки виробництва;

- Пiдвищення надiйностi самих систем контролю;

- Своiчасна замiна застарiлого обладнання;

- Своiчасна профiлактика i технiчне обслуговування технiки та обладнання;

- Дотримання обслуговуючим персоналом правил експлуатацii обладнання;

- Вдосконалення протипожежного захисту та контроль системи пожежноi безпеки;

- Зниження небезпечних речовин на об'iктах до необхiдноi кiлькостi;

- Дотримання правил безпеки при транспортуваннi небезпечних речовин;

- Використання результатiв прогнозування надзвичайних ситуацiй для вдосконалення систем безпеки.

Для попередження пожеж проводять профiлактичнi органiзацiйнi, технiчнi, режимнi та експлуатацiйнi заходи.

До органiзацiйних вiдносяться: правильна експлуатацiя машин i транспорту, правильне утримання будiвель, територiй, своiчасний iнструктаж людей з пожежноi безпеки, органiзацiя добровiльних пожежних дружин, видання наказiв щодо забезпечення пожежноi безпеки.

До технiчних заходiв належать: дотримання норм i правил при проектуваннi будинкiв, споруд, пристроi електропроводки, опалювання, вентиляцii, освiтлення, правильне розмiщення обладнання.

До режимним заходiв належать: заборона курiння у невстановлених мiсцях, заборона виробництва вогневих та зварювальних робiт в пожежонебезпечних мiсцях.

До експлуатацiйних заходiв належать: своiчасна пiдготовка ремонту та випробування обладнання, профiлактичнi огляди.

Для попередження аварiй i катастроф на транспортi проводять комплекс заходiв органiзацiйного, технiчного i соцiального характеру. Основними заходами i:

- Контроль технiчного стану транспортних засобiв, iх своiчасний профiлактичний ремонт i технiчне обслуговування;

- Вибiр часу найбiльш безпечного використання транспорту;

- Вибiр найбiльш безпечних маршрутiв руху транспорту;

- Дотримання водiями правил дорожнього руху;

- Вибiр транспортних засобiв для перевезення найбiльш небезпечних вантажiв;

- Контроль стану здоров'я водiiв та осiб, вiдповiдальних за безпеку дорожнього руху;

- Пiдтримання задовiльного стану автомобiльних i залiзничних дорiг;

- Облiк водiями автотранспорту стану дорiг у рiзнi пори року i стану погоди;

- Дотримання правил безпеки пасажирами рiзних видiв транспорту.

Лiтература

1. ВлЗахист населення i господарських об'iктiв у надзвичайних ситуацiях. Радiацiйна безпека В»- В.М. Салтаровiч, А.В. Долiдовiч, В.В. Захарченко - Мiнськ, 2007.

Вместе с этим смотрят:

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством

Анализ и улучшение условий труда в ремонтно-механическом цехе ОАО "Минский моторный завод"

Атмосферные опасности