Конвенцiя ООН про незалежнi гарантii та резервнi акредитиви

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Мiжнародний гуманiтарний унiверситет

Факультет: Економiки та менеджменту

Кафедра: Економiки та мiжнародних економiчних вiдносин

Спецiальнiсть: Мiжнароднi економiчнi вiдносини

Реферат

По дисциплiнi: Мiжнароднi комерцiйнi угоди та розрахунки

На тему: Конвенцiя ООН про незалежнi гарантii та резервнi акредитиви

Виконала:

студентка 5 курсу

РЖгнатова РЖ.В.

Перевiрила:

Вiшлiна Р.РЖ.

Одеса 2010

Вступ

Гарантiя - це спосiб забезпечення виконання зобовтАЩязань, вiдповiдно до якого банк-гарант приймаi на себе грошове зобовтАЩязання перед бенефiцiаром сплатити кошти за принципала в разi невиконання останнiм своiх зобовтАЩязань у повному обсязi або iх частину в разi предтАЩявлення бенефiцiаром вимоги. Гарантiя не залежить вiд основного зобовтАЩязання.

Акредитив - вигляд розрахункiв, при яких банк, що дii за дорученням платника про вiдкриття акредитиву i вiдповiдно до його вказiвки (банк - емiтент), зобов'язався виробити платежi одержувачевi засобiв або сплатити, акцептувати або врахувати перевiдний вексель або дати повноваження iншому банку (виконуючому банку) виробити платежi одержувачевi засобiв або сплатити, акцептувати або врахувати перевiдний вексель. Найчастiше вживаються так званi документарнi акредитиви.

Гарантii та акредитиви на сьогоднiшнiй день дуже широко застосовуються в мiжнароднiй практицi, i для цього була прийнята Конвенцiя Органiзацii ОбтАЩiднаних Нацiй про незалежнi гарантii та резервнi акредитиви.

В тлумаченнi цiii Конвенцii повиннi враховуватися ii мiжнародний характер i необхiднiсть забезпечення одноманiтностi у ii застосуваннi, а також дотримання сумлiнностi в мiжнароднiй практицi незалежних гарантiй i резервних акредитивiв.

1. Значення та види гарантii

Гарантiя - це спосiб забезпечення виконання зобов'язань згiдно з якими Банк-гарант приймаi на себе грошове зобов'язання перед бенефiцiаром (оформлене в письмовому виглядi) оплатити кошти за принципала в разi невиконання останнiм своiх зобов'язань в повному обсязi або в частинi, в разi надання бенефiцiаром вимоги платежу i дотриманням вимог, передбаченими гарантiiю. Зобов'язання банка-гаранта перед бенефiцiаром не залежать вiд основного зобов'язання принципала (його закiнчення чи недiйснiсть), навiть якщо посилання на таке зобов'язання i в текстi гарантii.

Види гарантiй:

за цiлями:

- платiжна гарантiя (це гарантiя здiйснення принципалом платежу на користь бенефiцiара);

- гарантiя авансового платежу;

- тендерна гарантiя (це гарантiя, яка надаiться органiзатору тендера щодо виконання особами, якi беруть участь у тендерi, своiх зобовтАЩязань);

- гарантiя повернення кредиту та iншi;

за умовами:

- вiдклична та безвiдклична (вiдклична тАУ це гарантiя, умови якоi можуть бути в будь-який час змiненi i вона може бути вiдкликана банком-гарантом за заявою принципала);

- умовна i безумовна (умовна тАУ це гарантiя, за якою банк-гарант у разi порушення принципалом свого зобовтАЩязання, забезпеченого гарантiiю, сплачуi кошти бенефiцiару);

- за резидентнiстю бенефiцiара:

- бенефiцiар-резидент;

- бенефiцiар-нерезидент;

- за забезпеченням:

- забезпеченi;

- незабезпеченi.

А тепер ми розглянемо деякi з них бiльш детальнiше.

1. Гарантiя пропозицii або конкурсна (тендерна) гарантiя (Bid Bond)

Таке гарантiйне забезпечення найчастiше потрiбно при проведеннi мiжнародних вiдкритих тендерiв. Якщо фiрма бере участь у такому тендерi, то разом iз своiю пропозицiiю вона повинна подати гарантiю пропозицii. Гарантiя пропозицii забезпечуi виплату гарантованоi грошовоi суми:

- у випадку зняття учасником тендера своii пропозицii до закiнчення термiну дii цiii пропозицii;

- у випадку вiдмови учасника тендера прийняти запропоноване замовлення (контракт);

- у випадку, якщо пiсля перемоги у тендерi учасник не внiс забезпечення виконання контракту пiсля його пiдписання шляхом замiну гарантii пропозицii гарантiiю виконання.

Сума гарантii передбачаiться в умовах тендера. За звичай складаi 1тАФ5 % вiд загальноi суми поданоi пропозицii.

Звичайно такi гарантii i короткостроковими i термiн дii визначаiться часом до пiдписання договору або вiдкриття гарантii виконання. Але покупцю може знадобитися для оцiнки тендерiв бiльше часу, на який вiн спочатку розраховував. Коли таке трапляiться, оферентiв (тобто осiб, що роблять пропозицiю) просять продовжити строк дii своiх гарантiй. При цьому не варто недооцiнювати ризики, повтАЩязанi з подiбного роду продовженням гарантiй (можливi змiни на ринку й у структурi цiн, вплив iнфляцii i т п.).

2. Гарантiя виконання (Performance Bond)

На пiдставi гарантii виконання банк, за дорученням продавця, зобовтАЩязуiться виплатити бенефiцiару гарантовану суму у випадку невиконання постачальником своiх договiрних зобовтАЩязань по постачанню або виконання iх не вiдповiдно до договору.

Сума гарантii передбачаiться в контрактi. Найчастiше складаi вiд 5 % до 20 % загальноi суми контракту.

Гарантiя в повному обтАЩiмi дii аж до повного виконання контракту. Строк дii гарантii виконання може складати до 2-х i бiльше рокiв.

3. Гарантiя авансового платежу (Advance Payment Guarantee)

Умови платежу при виконаннi великих експортних замовлень в бiльшостi випадкiв передбачають авансову оплату покупцем закупiвель сировини i вартостi виробництва. Однак покупець може погодитися на таку передоплату тiльки пiсля одержання авансовоi гарантii, що передбачаi повернення суми авансового платежу у випадку невиконання продавцем своiх контрактних зобовтАЩязань по постачанню.

Сума гарантii дорiвнюi сумi авансового платежу або передоплати. На вiдмiну вiд гарантii виконання, сума авансовоi гарантii повинна автоматично зменшуватися пропорцiйно вартостi виконаних часткових постачань. Як правило, виконання постачань можна пiдтвердити шляхом використання повтАЩязаного з ними акредитиву.

Строк дii авансовоi гарантii повинний бути обмежений таким чином, щоб вiн минав iз завершенням постачання предмета договору.

Авансова гарантiя, як правило, видаiться до одержання передплати, однак вона повинна набирати сили тiльки пiсля надходження такоi передплати. Таке положення по можливостi завжди необхiдно вказувати в гарантii.

4. Платiжна гарантiя на випадок несплати (Payment Guarantee)

Призначення даноi гарантii тАФ забезпечити виконання будь-яких платiжних претензiй продавця по вiдношенню до покупця в частинi виплати контрактноi цiни в межах обумовленого для цього термiна. Гарантiя може видаватися як гарантiя повноi оплати постачання товару або виконання послуг. Оплата вимоги по гарантii звичайно робиться на пiдставi письмовоi заяви бенефiцiара, що вiн поставив товари, але не одержав оплату в термiн платежу. РЖнша можливiсть використання платiжноi гарантii полягаi в частковому забезпеченнi, наприклад, рiчного контракту на постачання споживчих товарiв або виконання послуг, укладеного мiж покупцем та продавцем. Це гарантiйне зобовтАЩязання банку дii до повного виконання рiчного контракту i використовуiться тiльки у тому випадку, якщо покупець товару або послуг не сплатив суму обумовленоi щомiсячноi плати.

5. Резервний акредитив (Standby Letter of Credit)

Резервний акредитив можна використовувати замiсть гарантii пропозицii, гарантii виконання або авансовоi гарантii, а також натомiсть платiжноi гарантii; вiн також служить забезпеченням платежу у випадку невиконання третьою стороною договiрного зобовтАЩязання. Порядок використання резервного акредитиву регламентуiться ВлУнiфiкованими правилами та звичаями для документарних акредитивiвВ».

Текст акредитива вiдповiдаi прийнятим нормам укладання документарних акредитивiв, але вiдрiзняiться тим, що:

використання даного iнструмента передбачено тiльки у випадку невиконання договiрного зобовтАЩязання по постачанню товару або виконання послуг

у якостi доказу невиконання договiрного зобовтАЩязання досить вiдповiдноi заяви одержувача резервного акредитива разом iз копiями товарно-транспортних документiв.

Одним з видiв забезпечення можна вважати контргарантiю тАУ це гарантiя, яку надаi банк-контргарант. Контргарантiя маi закiнчуватись пiзнiше строку дii самоi гарантii. За надання гарантii стягуiться комiсiйна винагорода або з принципала, або з бенефiцiара. Для резидентiв гарантiя надаiться лише в нацiональнiй валютi.

2. Суть акредитиву та його види

Акредитив (letter of credit) - це зобов'язання банку виробити на прохання i вiдповiдно до вказiвок iмпортера платiж експортеровi.

Документарний акредитив - це зобов'язання банку сплатити вартiсть товару (послуг) бенефiцiару (продавцевi) за умови вистави продавцем в банк документiв, оформлених в повнiй вiдповiдностi з умовами акредитиву.

У практицi мiжнародних розрахункiв використовуються рiзнi види акредитивiв:

В· вiдзивнi i безвiдзивнi;

В· пiдтвердженi i непiдтвердженi;

В· перевiднi (трансферабельнi);

В· револьвернi (поновлюванi);

В· покритi i непокритi;

В· документарнi i грошовi;

В· резервнi.

Вiдзивний акредитив може бути змiнений або анулюваний банком-емiтентом у будь-який момент без попереднього повiдомлення бенефiцiара. У зв'язку з цим в мiжнароднiй торгiвлi в основному застосовуються безвiдзивнi акредитиви, якi не можуть бути анулюванi або змiненi без згоди всiх зацiкавлених сторiн.

Пiдтвердженi акредитиви мають на увазi додаткову гарантiю платежу з боку iншого банку, що не i емiтентом. Банк, що пiдтвердив акредитив, переймаi на себе зобов'язання оплачувати документи, вiдповiднi умовам акредитиву, якщо банк-емiтент вiдмовиться зробити платiж. У мiжнароднiй практицi акредитиви, що вiдкриваються банком iмпортера, зазвичай пiдтверджуi банк експортера.

Перевiдний акредитив передбачаi можливiсть здобуття грошей не лише експортером, але i по його вказiвцi iншими юридичними особами.

Револьверний акредитив використовуiться в розрахунках за постiйнi крупнi постачання, здiйснюванi зазвичай по графiку, зафiксованому в контрактi. Такi акредитиви можуть передбачати автоматичне вiдновлення суми акредитиву квоти) через певний час або пiсля кожного використання.

Покритими називаються акредитиви, при вiдкриттi яких банк-емiтент перераховуi власнi кошти платника (або наданий йому кредит) в розпорядження банку постачальника на окремий балансовий рахунок на весь термiн дii зобов'язань банку-емiтента. Непокритий акредитив може вiдкриватися при встановленнi мiж банками прямих кореспондентських стосункiв. В цьому випадку виконуючому банку надаiться право списувати всю суму акредитиву з рахунку банку-емiтента, що ведеться у нього.

Розрiзняють також документарнi акредитиви, виплати з яких обумовленi представленням комерцiйних i фiнансових документiв, i грошовi акредитиви, якi i iменним документом, що мiстить доручення про виплату грошей одержувачевi протягом певного термiну при дотриманнi вказаних в нiм умов. Документарний акредитив - найбiльш вигiдна форма розрахункiв для експортера завдяки надiйностi платежу i прискоренню здобуття експортноi виручки.

У 1983 р. Мiжнародна торгiвельна палата видала переглянутi Унiфiкованi правила i звичаi для документарних акредитивiв, якi регламентують правовiдносини сторiн по цiй формi розрахункiв.

Резервний акредитив - це спецiальний вигляд акредитиву, що представляi гарантiю платежу експортеровi або його банку. Вiн виставляiться банком-емiтентом за дорученням iмпортера i забезпечуi платiж в разi невиконання iмпортером своiх зобов'язань.

У кожному акредитивi повиннi мiститися наступнi реквiзити:

- найменування i адреса експортера i його банка;

- вiдмiтка про те, чи i акредитив вiдзивним або безвiдзивним (у останньому випадку маi бути вказана тривалiсть акредитиву);

- сума акредитиву;

- вигляд вiдвантажувальних документiв;

- кiлькiсть, цiна i точне позначення товару;

- умови постачання;

- максимальний термiн постачання.

Акредитив з моменту його вiдкриття розглядаiться як самостiйна операцiя, незалежна вiд контракту, на якому вона заснована.

Акредитив вигiдний експортеровi, оскiльки забезпечуi йому:

- надiйнiсть розрахункiв (обiцянка банку на оплату);

- швидкiсть розрахункiв (здобуття грошей пiсля вiдвантаження товару);

- можливiсть здобуття додаткового фiнансування пiд вiдкритий i пiдтверджений акредитив.

Для iмпортера, при акредитивнiй формi розрахункiв також пiдвищуiться надiйнiсть постачання товару, але в той же час йому це менш вигiдно, оскiльки вiн:

- платить банку за вiдкриття акредитиву;

- вiдкриваi акредитив до постачання товару (ВлзаморожуiВ» своi грошi або платить за кредит).

Найбiльш вигiдним i надiйним для експортера i документарний акредитив, який часто застосовуiться в зарубiжнiй практицi.

3. Особливостi Конвенцii ООН про незалежнi гарантii та резервнi акредитиви

Конвенцiя Органiзацii ОбтАЩiднаних Нацiй про незалежнi гарантii та резервнi акредитиви передбачаi, що для цiлей Конвенцii зобовтАЩязання означаi незалежне зобовтАЩязання, пiд яким у мiжнароднiй практицi розумiiться незалежна гарантiя чи резервний акредитив i яке видаiться банком або iншою установою або особою (тАЮгарантом/емiтентомтАЭ), сплатити бенефiцiару певну суму за простою вимогою або за вимогою з представленням iнших документiв вiдповiдно до будь-яких документраних умов зобовтАЩязання, що вказують або з яких слiдуi, що платiж маi бути проведений через невиконання будь-якого зобовтАЩязання чи настання iншого зобовтАЩязання, або в сплату за позиченi чи авансованi грошовi кошти або як платiж будь-якоi строковоi заборгованостi принципала або iншоi особи. Конвенцiя про незалежнi гарантii i резервнi акредитиви була прийнята 11 грудня 1995 року.

Конвенцiя про незалежнi гарантii i резервнi акредитиви

Наводяться витяги з Конвенцii

Роздiл РЖ. Сфера застосування

Стаття 1. Сфера застосування

1. Ця Конвенцiя застосовуiться до мiжнародного зобов'язання, про яке говориться в статтi 2:

a) якщо комерцiйне пiдприiмство гаранта/емiтента, в якому видано зобов'язанняВ» розмiщене в державi, яка договорюiться, або

b) якщо норми мiжнародного приватного права посилають до права держави, яка договорюiться, якщо тiльки зобов'язання не виключаi застосування Конвенцii

2. Ця Конвенцiя застосовуiться також до мiжнародного акредитива, що не охоплюiться статтею 2, якщо в ньому прямо вказано, що вiн пiдпадаi пiд дiю цiii Конвенцii,

3. Положення статей 21 i 22 застосовуються до мiжнародних зобов'язань, згаданих у статтi 2 незалежно вiд пункту 1 цiii статтi.

Стаття 2. Зобов'язання

1. Для цiлей цiй Конвенцii зобов'язання означаi незалежне зобов'язання, пiд яким у мiжнароднiй практицi розумiiться незалежна гарантiя або резервний акредитив i яке видаiться банком або iншою установою або особою (Влгарантом/емiтентомВ»), сплатити бенефiцiару певну або визначну суму на просту вимогу або на вимогу з представленням iнших документiв вiдповiдно до будь-яких документарних умов зобов'язання, вказуючих або з яких виходить, що платiж належить внаслiдок невиконання якого-небудь зобов'язання або настання iншоi обставини, або на сплату за позиковi чи авансованi грошовi кошти, або як платiж у погашення будь-якоi термiновоi заборгованостi принципала/наказодавця або iншоi особи.

2. Зобов'язання може бути видане:

a) на прохання або iнструкцii клiiнта (Влпринципала/наказодавцяВ») гаранта/емiтента;

b) за iнструкцiiю iншого банку, установи або особи (Влiнструктуючоi сторониВ»), що дii на прохання клiiнта (Влпринципала/наказодавцяВ») цiii iнструктуючоi сторони; або

c) за дорученням самого гаранта/емiтента.

3. У зобов'язаннi може передбачатися платiж у будь-якiй формi, включаючи;

a) платiж у вказанiй валютi або розрахунковiй одиницi;

b) акцепт переказного векселя (тратти);

c) платiж на вiдстроченiй основi;

сi) передачу обмовленоi одиницi вартостi.

4. У зобов'язаннi може обмовлятися, що бенефiцiаром i сам гарант/емiтент, коли вiн дii на користь iншоi особи.

Стаття 3. Незалежнiсть зобов'язання

Для цiлей цiii Конвенцii зобов'язання i незалежним у випадках, коли зобов'язання гаранта/емiтента перед бенефiцiаром:

а) не залежить вiд наявностi або дiйсностi основноi операцii або якого-небудь iншого зобов'язання (включаючи резервнi акредитиви або незалежнi гарантii, зокрема пiдтвердження або контргарантii); або

b) не визначаiться якою-небудь умовою, не вказаною в зобов'язаннi, або якою-небудь майбутньою невизначеною дiiю або подiiю, за винятком представлення документiв або РЖншоi подiбноi дii чи подii в рамках сфери дiяльностi гаранта/емiтента.

Стаття 4. Мiжнародний характер зобов'язання

1. Зобов'язання i мiжнародним, якщо вказанi в зобов'язаннi комерцiйнi пiдприiмства будь-яких двох з наступних осiб розмiшенi в рiзних державах: гарант/емiтент, бенефiцiар, принципал/наказодавець, iнструктуюча сторона, пiдтверджуюча сторона.

2. Для цiлей попереднього пункту:

a) якщо в зобов'язаннi вказано бiльш за одне комерцiйне пiдприiмство певноi особи, вiдповiдним комерцiйним пiдприiмством i те, яке маi найтiснiший зв'язок iз зобов'язанням;

b) якщо в зобов'язаннi не вказано комерцiйне пiдприiмство певноi особи, але вказано його постiйне мiсцепроживання, це мiсцепроживання вважаiться достатнiм для визначення мiжнародного характеру зобов'язання.

Роздiл II. Тлумачення

Стаття 5. Принципи тлумачення

При тлумаченнi цiii Конвенцii повиннi враховуватися ii мiжнародний характер i необхiднiсть забезпечити одноманiтнiсть у ii застосуваннi i дотримання сумлiнностi в мiжнароднiй практицi незалежних гарантiй i резервних акредитивiв.

Стаття 6. Визначення

Для цiлей цiii Конвенцii i якщо iнше не вказане в положеннях цiii Конвенцii або не потрiбне вiдповiдно до контексту:

a) Влзобов'язання включаi ВлконтргарантiюВ» i Влпiдтвердження зобов'язання;

b) Влгарант/емiтент включаi ВлконтргарантаВ» i Влпiдтверджуючу сторону;

c) Влконтргарантiя означаi зобов'язання, що видаiться гарантовi/емiтенту iншого зобов'язання його iнструктуючою стороною i що передбачаi платiж на просту вимогу або на вимогу з представленням iнших документiв вiдповiдно до будь-яких документарних умов зобов'язання, вказуючих або з яких виходить, що платiж по такому iншому зобов'язанню був затребуваний вiд особи, що видала це iнше зобов'язання, або здiйснений ним;

d) ВлконтргарантВ» означаi особу, що видаi контргарантiю;

е) Влпiдтвердження зобов'язання означаi зобов'язання, видане на додаток до зобов'язання гаранта/емiтента за дорученням гаранта/емiтента i що надаi бенефiцiару право за своiм вибором затребувати платiж у пiдтверджуючоi сторони замiсть гаранта/емiтента на просту вимогу або на вимогу з представленням iнших документiв вiдповiдно до будь-яких документарних умов пiдтвердженого зобов'язання без збитку для права бенефiцiара затребувати платiж у гаранта/емiтента;

f) Влпiдтверджувальна сторона означаi особу, яка доповнюi зобов'язання пiдтвердженням;

g) Влдокумент означаi повiдомлення, зроблене у формi, що даi змогу забезпечити повну реiстрацiю iнформацii, що мiститься в ньому.

Роздiл III. Форма i змiст зобов'язання

Стаття 7. Видача, форма i безвiдкличнiсть зобов'язання

1. Видача зобов'язання вiдбуваiться в той момент i в тому мiсцi, коли й де зобов'язання залишаi сферу контролю вiдповiдного гаранта/емiтента.

2. Зобов'язання може бути видане в будь-якiй формi, яка дозволяi забезпечити повну реiстрацiю тексту зобов'язання i провести посвiдчення достовiрностi його

джерела за допомогою загальновизнаних засобiв або процедури, узгодженоi мiж гарантом/емiтентом i бенефiцiаром.

3. Вимога платежу може пред'являтися вiдповiдно до умов зобов'язання з моменту його видачi, якщо в зобов'язаннi не вказано iншого термiну.

4. Зобов'язання i безвiдкличним з моменту видачi, якщо в ньому не вказано, що воно i вiдкличним.

Стаття 8. Змiна

1. Зобов'язання може бути змiнене тiльки у формi, вказанiй у самому зобов' язаннi, або, у вiдсутнiсть такоi вказiвки, у формi, вказанiй у пунктi 2 статтi 7.

2. Якщо iнше не обумовлене в зобов'язаннi або iншим чином не узгоджене мiж гарантом/емiтентом i бенефiцiаром, зобов'язання вважаiться змiненим з моменту видачi змiни, якщо бенефiцiар наперед дав на нього дозвiл.

3. Якщо iнше не обумовлене в зобов'язаннi або iншим чином не узгоджене мiж гарантом /емiтентом i бенефiцiаром, тодi як бенефiцiар наперед не дав дозволу на яку-небудь змiну, зобов'язання вважаiться змiненим, тiльки коли гарант/емiтент отримаi повiдомлення про згоду бенефiцiара на змiну у формi, вказанiйу пунктi 2 статтi 7.

4. Змiна зобов'язання не зачiпаi прав i обов'язкiв принцюiала/наказодавця (або iнструктуючоi сторони) або пiдтверджувальноi сторони зобов'язання, якщо тiльки така особа не даi згоди на цю змiну.

Стаття 9. Передача права бенефiцiара вимагати платежу

1. Право бенефiцiара вимагати платежу може бути передане, тiльки якщо це дозволено в зобов'язаннi, а також тiльки в тому об'iмi i таким чином, як це дозволено в зобов'язаннi

2. Якщо зобов'язання визначене як дозволене до передавання i прямо не указуiться, чи потрiбна згода гаранта/емiтента або iншоi уповноваженоi особи на фактичне передавання, нi гарант/емiтент, нi будь-яка iнша уповноважена особа не зобов'язанi здiйснювати передавання, iнакше як у тому обсязi i таким чином, на якi вони прямо дали свою згоду.

Стаття 10. Поступка надходжень

1. Якщо iнше не обмовлене в зобов'язаннi або iншим чином не узгоджене мiж гарантом/емiтентом i бенефiцiаром, бенефiцiар може поступитися iншiй особi будь-якими надходженнями, на якi вiн може мати або може отримати право згiдно iз зобов'язанням.

2. Якщо гарант/емiтент або iнша особа, зобов'язана провести платiж, отримуi повiдомлення, що йде вiд бенефiцiара, у формi, вказанiй у пунктi 2 статтi 7, про здiйснення ним безвiдкличноi поступки, платiж цесiонарiю звiльняi боржника в обсязi його платежу вiд вiдповiдальностi за цим зобов'язанням.

Стаття 11. Припинення права вимагати платежу

1. Право бенефiцiара вимагати платежу за зобов'язанням припиняiться, коли:

a) гарант/емiтент отримав заяву бенефiцiара про звiльнення вiд вiдповiдальностi у формi, вказанiй у пунктi 2 статтi 7;

b) бенефiцiар i гарант/емiтент висловили згоду на припинення зобов'язання у формi, вказанiй у зобов'язаннi, або, за вiдсутностi такоi вказiвки, у формi, вказанiй у пунктi 2 статтi 7;

с) сума зобов'язання була сплачена, за винятком випадкiв, коли зобов'язання передбачаi автоматичне вiдновлення або автоматичне збiльшення цiii суми чи iншим чином передбачаi продовження дii зобов'язання;

а) термiн дii зобов'язання закiнчуiться вiдповiдно до положень статтi 12.

2. У зобов'язаннi може бути вказано чи гарант/емiтент i бенефiцiар можуть iншим чином домовитися про те, що повернення документа, який мiстить зобов'язання, гарантовi/емiтенту або дотримання процедури, функцiонально еквiвалентноi поверненню документа в разi, коли зобов'язання, видане в непаперовiй формi, необхiдне для припинення права вимоги платежу саме по собi або в поiднаннi з однiiю з подiй, указаних у пiдпунктах а i b пункту 1 цiii статтi. Проте утримання будь-якого такого документа бенефiцiаром пiсля припинення права вимоги платежу вiдповiдно до пiдпункту з або (пункту 1 цiii статтi у жодному випадку не зберiгаi за бенефiцiаром яких-небудь прав за зобов'язанням.

Стаття 12. Закiнчення термiну дii

Термiн дii зобов'язання закiнчуiться:

a) пiсля настання дати закiнчення термiну дii, яка може бути обумовлена календарною датою або останнiм днем фiксованого термiну, вказаного в зобов'язаннi, за умови, що, якщо дата закiнчення термiну дii i неробочим днем у мiсцi знаходження комерцiйного пiдприiмства гаранта/емiтента, в якому видано зобов'язання, або iншоi особи або в iншому мiсцi, вказаному в зобов'язаннi для цiлей представлення вимоги платежу, термiн дii закiнчуiться в перший наступний робочий день;

b) якщо закiнчення термiну дii залежить згiдно iз зобов'язанням вiд здiйснення якоi-небудь дii або настання подii, що не входить до сфери дiяльностi гаранта/емiтента, тАФ коли гаранта/емiтента iнформують про те, що дiя або подiя мала мiсце на пiдставi представлення документа, вказаного для цiii мети в зобов'язаннi, або, якщо такий документ не вказаний, на пiдставi посвiдчення бенефiцiаром того, що така дiя або подiя мала мiсце;

c) якщо в зобов'язаннi не вказана дата закiнчення термiну дii або якщо здiйснення вказаноi дii або настання подii, вiд яких залежить закiнчення термiну дii, ще не встановлено шляхом представлення необхiдного документа i дата закiнчення термiну дii не вказана додатково, тАФ пiсля шести рокiв з дати видачi зобов'язання.

Роздiл IV. Права, обов'язки i заперечення

Стаття 13. Визначення прав i обов'язкiв

1. Права i обов'язки гаранта/емiтента i бенефiцiара, що випливають iз зобов'язання, визначаються умовами, встановленими в зобов'язаннi, включаючи конкретно згаданi в ньому правила, загальнi умови або звичаi, а також положення цiii Конвенцii.

2. При тлумаченнi умов зобов'язання i врегулюваннi питань, не охоплених умовами зобов'язання або положеннями цiii Конвенцii, враховуються загальновизнанi мiжнароднi правила i звичаi практики незалежних гарантiй i резервних акредитивiв.

Стаття 14. Стандарт поведiнки i вiдповiдальнiсть гаранта/емiтента

1. При виконаннi своiх обов'язкiв за зобов'язанням i цiiю Конвенцiiю гарант/ емiтент дii сумлiнно i проявляi розумну обачнiсть, належним чином враховуючи загальновизнанi стандарти мiжнародноi практики незалежних гарантiй або резервних акредитивiв.

2. Гарант/емiтент не може бути звiльнений вiд вiдповiдальностi за недобросовiснi дii або за грубу недбалiсть.

Стаття 15. Вимога

1. Будь-яка вимога платежу за зобов'язанням пред'являiться у формi, вказанiй у пунктi 2 статтi 7, i вiдповiдно до умов зобов'язання.

2. Якщо iнше не обумовлене в зобов'язаннi, вимога i будь-яке посвiдчення або iнший документ, потрiбний за зобов'язанням, представляiться гарантовi/емiтенту протягом термiну, в який може бути пред'явлена вимога платежу, в мiсцi видачi зобов'язання.

3. Вважаiться, що при вимозi платежу бенефiцiар засвiдчуi, що його вимога не i недобросовiсною i що не присутнiй жоден з елементiв, згаданих у пiдпунктах а, b i с пункту 1 статтi 19.

Стаття 16. Розгляд вимога i супроводжувальних документiв

1. Гарант/емiтент розглядаi вимогу i будь-якi супроводжувальнi документи вiдповiдно до стандарту поведiнки, вказаного в пунктi 1 статтi 14. При визначеннi того, чи вiдповiдають цi документи за зовнiшнiми ознаками умовам зобов'язання i чи узгоджуються вони один з одним, гарант/емiтент належним чином враховуi мiжнародний стандарт практики незалежних гарантiй i резервних акредитивiв.

2. Якщо iнше не обмовлене в зобов'язаннi або iншим чином не узгоджене мiж гарантом/емiтентом i бенефiцiаром, гарантовi/емiтенту надаiться розумний термiн, проте не бiльше семи робочих днiв, що вiдлiчуються з наступного дня пiсля дня отримання вимоги i будь-яких супроводжувальних документiв, для:

a) розгляду вимоги i будь-яких супроводжувальних документiв;

b) ухвалення рiшення про платiж;

c) напрями вiдповiдного повiдомлення бенефiцiару, якщо ухвалюiться рiшення не проводити платiж.

Повiдомлення, згадане в пiдпунктi ВлсВ» вище, якщо iнше не обумовлене в зобов'язаннi або iншим чином не узгоджене мiж гарантом/емiтентом i бенефiцiаром, скеровуiться за допомогою електронних засобiв зв'язку або, якщо це неможливо, iнших оперативних засобiв, i в ньому вказуiться пiдстава для вирiшення не проводити платежу.

Стаття 17. Платiж

1. З урахуванням статтi 19 гарант/емiтент проводить платiж на вимогу, представленому вiдповiдно до положень статтi 15. Пiсля визначення вiдповiдностi вимоги платежу умовам зобов'язання платiж проводиться негайно, якщо тiльки в зобов'язаннi не обумовлено вiдстрочення платежу, i в цьому випадку платiж проводиться в обмовлений термiн.

2. Будь-який платiж на вимогу, не вiдповiдний положенням статтi 15, не зачiпаi прав принципала/наказодавця.

Стаття 18. Залiк

Якщо iнше не обумовлене в зобовтАЩязаннi або iншим чином не узгоджене мiж гарантом/емiтентом i бенефiцiаром, гарант/емiтент може провести платiж за зобовтАЩязанням шляхом використання права залiку вимог, за винятком будь-якоi вимоги, що поступилася йому принципалом/наказодавцем або iнструктуючоi стороною.

Стаття 19. Виключення iз зобовтАЩязання проводити платiж

1. Якщо абсолютно очевидно, що:

а) який-небудь документ не i справжнiм або був пiдроблений;

b) платiж не належить на пiдставi, вказанiй у вимозi i допомiжних документах; або

c) з урахуванням вигляду i мети зобов'язання для вимоги не i достатнiх пiдстав, гарант/емiтент, дiючи сумлiнно, маi по вiдношенню до бенефiцiара право припинити платiж.

2. Для цiлей пiдпункту з пункту 1 цiii статтi вимога не маi достатнiх пiдстав у таких випадках:

a) обставина або ризик, на випадок яких зобов'язання повинне було забезпечити бенефiцiар, безперечно, не виникли;

b) основне зобов'язання принципала/наказодавця оголошене недiйсним судом або арбiтражем, якщо тiльки в зобов'язаннi не вказано, що така обставина охоплюiться ризиком, на випадок якого видано зобов'язання;

c) основне зобов'язання, безперечно, було виконане задовiльним для бенефiцiара чином;

d) виконання основного зобов'язання явно перешкодила умисна неправомiрна поведiнка бенефiцiара;

е) при пред'явленнi вимоги по контргарантii бенефiцiар цiii контргарантii, дiючи як гарант/емiтент зобов'язання, до якого належить ця контргарантiя, недобросовiсно проводить платiж.

3. У обставинах, згаданих у пiдпунктах а, b i с пункту 1 цiii статтi, принципал/наказодавець маi право на тимчасовi судовi заходи згiдно зi статею 20.

Роздiл V. Тимчасовi судовi заходи

Стаття 20. Тимчасовi судовi заходи

1. У разi, коли на пiдставi заяви принципала/наказодавця або iнструктуючоi сторони можна зробити висновок, що iснуi велика вiрогiднiсть того, що у вимозi, яка пред'явлена або iмовiрно буде пред'явлена бенефiцiаром, наявна одна з обставин, вказаних у пiдпунктах а, b i с пункту 1 статтi 19, суд на пiдставi безпосереднiх наявних у його розпорядженнi вагомих доказiв може:

a) видати попереднiй наказ, що забороняi бенефiцiару приймати платiж, включаючи наказ про затримання гарантом/емiтентом засобiв за зобов'язанням, або

b) видати попереднiй наказ про блокування надходжень за зобов'язанням, сплачених бенефщiару, з урахуванням того, що вiдсутнiсть такого наказу могла б заподiяти принципалу/наказодавцевi серйозний збиток.

2. При видачi попереднього наказу, згаданого в пунктi 1 цiii статтi, суд може зажадати вiд особи, що клопоче про такий наказ, представити такий вид забезпечення, який суд визнаi необхiдним.

3. Суд не може видати попереднiй наказ, про який мовиться в пунктi 1 цiii статтi, на пiдставi якого-небудь заперечення проти платежу, iншого, нiж заперечення, вказанi в пiдпунктах а, b i с пункту 1 статтi 19, або в разi використання зобов'язання в злочинних цiлях.

Роздiл VI. Колiзiя норм права

Стаття 21. Вибiр застосовного права

Зобов'язання регулюiться правом, вибiр якого:

a) обумовлений в зобовтАЩязаннi або випливаi з умов зобовтАЩязання; або

b) iншим чином узгоджений мiж гарантом ( емiтентом i бенiфiциаром.

Стаття 22. Визначення застосовного права

У вiдсутнiсть вибору права вiдповiдно до статтi 21 зобовтАЩязання регулюються правом держави, де розмiщене комерцiйне пiдприiмство гаранта/емiтента, в якому зобовтАЩязання було видане.

Висновок

гарантiя акредитив конвенцiя зобов'язання

Мiжнароднi розрахунки здiйснюються банкiвськими установами. У звтАЩязку з цим з органiзацiйно-технiчного погляду мiжнароднi розрахунки тАФ це регулювання платежiв за грошовими вимогами i зобовтАЩязаннями, якi виникають мiж субтАЩiктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.

Основними субтАЩiктами мiжнародних розрахункiв i експортери та iмпортери, а також банки, що iх обслуговують. Усi вони вступають у вiдповiднi вiдносини, якi повтАЩязанi з рухом товаророзпорядчих документiв i операцiйним оформленням платежiв. При цьому провiдна роль у мiжнародних розрахунках належить банкам.

РЖснують документарнi та недокументарнi форми мiжнародних розрахункiв. Акредитив та гарантiя вiдносяться до документарних розрахункiв, i завдяки таким формам розрахункiв дуже зручно купувати та продавати товари на мiжнародному ринку.

Список використаних джерел

1. Козак Ю.Г., Логвiнова Н.С. Мiжнароднi комерцiйнi угоди та розрахунки нормативно-правове регламентування. - К: ЦУЛ, 2010 тАУ 646 с.

2. http://" onclick="return false">

3. http://" onclick="return false">

4. http://capitaltimes.com.ua/slovar/show/id/46

Вместе с этим смотрят:

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)

The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis