Економiчна iнтеграцiя Пiвнiчноi Америки (друга половина ХХ ст.)
ВСТУП
iнтеграцiйний процес пiвнiчноамериканський
Актуальнiсть. Сполученi Штати Америки тАУ найбiльший торговельно-економiчний партнер, найближчий полiтичний i вiйськовий союзник Канади i Мексики. Асиметрiя потенцiалiв сильним чином позначаiться на всiй державнiй дiяльностi Канади i Мексики, у тому числi й на iх зовнiшнiй полiтицi.
Канадо-американськi економiчнi вiдносини тАУ це вiдносини, що склалися мiж двома високорозвинутими краiнами. Трохи перевершуючи свого сусiда за розмiрами територii (на 6%), Канада поступаiться йому по населенню майже в 9 разiв, а за об'iмом валового внутрiшнього продукту (ВВП) тАУ бiльш, нiж в 13 разiв (данi на 1997 р.) [1]
. Впродовж декiлькох тисяч кiлометрiв Канада межуi з США, що, поза сумнiвом, сприяло глибокiй економiчнiй iнтеграцii i тiсним зв'язкам двох пiвнiчноамериканських держав.
На вiдмiну вiд канадо-американських, економiчнi вiдносини мiж Мексикою i США i вiдносинами, що склалися мiж двома сусiднiми краiнами з рiзним рiвнем розвитку економiки.
Американо-мексиканськi вiдносини впродовж всього XX столiття представляли унiкальний комплекс двостороннiх зв'язкiв, що рiдко зустрiчаiться в свiтовiй практицi, до межi насичений i могутнiми компонентами i безлiччю вузлiв суперечностей i конфлiктiв. Вiдомо, що Сполученi Штати Америки тАУ основний торговий тАУ економiчний партнер як Канади, так i Мексики; на них доводиться близько 75% зовнiшньоторговельного обороту Канади i бiльше 70% тАУ Мексики [2]
. ВВП Мексики в 25 разiв менше американського, дохiд на душу населення в 8 разiв нижче, а мексиканський експорт в 16 разiв поступаiться американскому [3]
.
Серед всiх краiн свiту Канада i першим торговим партнером США, а Мексика тАУ третiм.
У те ж час торговий тАУ економiчнi зв'язки мiж Канадою i Мексикою були украй незначнi. Частка Мексики в зовнiшньоторговельному балансi Канади складала 0,4%, а частка Канади в зовнiшнiй торгiвлi Мексики тАУ 1,2 % [4]
. Украй незначною була i присутнiсть канадського капiталу в Мексицi. Навiть серед краiн Латинськоi Америки Мексика не була для канадських iнвесторiв привiлейованою сферою iнтересiв.
Таким чином, вивчення американо-канадських, американо-мексиканських i канадо-мексиканських економiчних вiдносин представляi значний iнтерес, оскiльки деякi явища мають схожий характер, iншi рiзко вiдрiзняються один вiд одного. Вiдносно Мексики потрiбно вiдзначити, що гiгантська асиметрiя економiчних i вiйськово-полiтичних потужностей мiж Мексикою i США породжуi стiйкi стереотипи сприйняття двома нацiями i державами один одного. Для Вашингтона аж до того ускладнення вiдносин, що почалося з кiнця 70- х рокiв, Мексика розглядалася як природний, хоч i декiлька неспокiйний партнер, який через геополiтичнi реалii нiколи не ставив пiд питання американське лiдерство. У Сполучених Штатiв Мексика довгий час на шкалi приорiтетiв взагалi не числилася. У своiй книзi тАЮГоды в Белом дометАЭ Г. Киссинджер всього лише один раз згадуi Мексику, хоча в 70-i роки контекст американо-мексиканських вiдносин став стрiмко мiнятися. Також важливо i те, що розвиток двох рiзних цивiлiзацiй протiкаi в умовах глибоких внутрiшнiх суперечностей. За дотепним зауваженням А. Лоуенталя, в другiй половинi XX столiття США i Мексицi конфлiктували з проблем таких рiзних, як, наприклад, цiна на мексиканський газ i розмiри помiдорiв, що iмпортуються, вiдношення до мексиканських робочих в США i американським туристам в Мексицi [5]
.
РЖсторiографiя. У роботах рiзних авторiв, присвячених проблемам свiтового господарства, дослiдження в областi пiвденноамериканськоi iнтеграцii досить часте явище. Вивчаються трансконтинентальнi зв'язки з Латинською Америкою. Проникнення приватного американського капiталу до Мексики одержало вiддзеркалення в працях багатьох дослiдникiв: мексиканських, американських; також проблему американо-мексиканських вiдносин вивчали радянськi ученi, а в даний час тАУ пострадянськi дослiдники [6]
.
Вiдносно канадо-американських вiдносин потрiбно вiдзначити, що фахiвцi рiзних областей наук (iсторики, економiсти, полiтологи) розглядали питання взаiмин мiж США i Канадою з рiзних точок зору.
Погляди радянських учених iстотно вiдрiзняються вiд поглядiв сучасних учених пострадянського часу. Автори раннього часу не мали можливостi виразити своi погляди в повному об'iмi, оскiльки iм дозволено було друкувати тiльки те, що допускалося цензурою. До таких авторiв вiдносяться Т.К. Белащенко, С. Щербатих, З.РЖ. Романова, Г.Г. Чибрiков, А.Н. Глiнкин, В.Н. Лунiн та iншi [7]
. Навiть назви iх робiт говорять самi за себе. Наприклад, одна з книг Т.К. Белащенка книга маi назву тАЮФорпости ПентагонутАЭ, у С. Щербатих тАУ тАЮКанада тАУ вотчина американського iмперiалiзмутАЭ [8]
.
Лiтература радянського часу супроводжуiться великою кiлькiстю таблиць, в яких простежуються доходи США вiд зовнiшньоi торгiвлi з Канадою i Мексикою, рух iнвестицiй США в сусiднiх державах, капиталовкладення Сполучених Штатiв Америки. Так, у книзi А.А. Шлiхтера вже в другiй частинi вiдчуваiться стиль, властивий радянському часу: тАЮзалежнiсть Канади вiд США не i одностороннiю, i постачання товарiв iз Сполучених Штатiв до Канади мають суттiве значення для американських експортерiв. Проте, якщо США можуть пережити гiпотетичну ситуацiю закриття для них канадського ринку, то для Канади закриття американського означало б катастрофутАЭ [9]
.
РЖнший дослiдник В.П. Трепелков в своiй роботi вiдзначаi з властивим радянському часу стилем: тАЮЧинником зростання експорту капiталу з одних краiн в iншi i виникнення i розвиток мiжнародних монополiй, прагнучих прибрати до рук виробництво i збут певного виду товарiв у всьому свiтi, захопивши ключовi позицii в економiцi iнших странтАЭ [10]
.
Радянський стиль написання робiт простежуiться аж до кiнця 80-х рокiв XX столiття. Гостро вiдчуваiться негативне вiдношення до Сполучених Штатiв Америки, що очевидно в умовах протистояння Радянського Союзу i США. В той же час, в роботах радянських дослiдникiв простежуiться i об'iктивнiша думка щодо взаiмин Сполучених Штатiв Америки, iх пiвнiчного i пiвденного сусiдiв. Наприклад, Л.А.Баграмов в роботi тАЮГосударство и экономика КанадытАЭ вiдзначаi, що тАЮiнтенсивне проникнення в економiку Канади американського капiталу до середини 80-х рокiв цiлком вiдповiдало iнтересам канадських дiлових кiл. Американськi i канадськi капiтали виступали як партнери, а не конкуренти, оскiльки дiяли в рiзних галузях i багато в чому доповнювали друг другатАЭ [11]
. На думку Л.А.Баграмова, Канада не була експлуатованою державою, як писали радянськi автори, якi займалися вивченням американо-канадських вiдносин. Також вiн вiдзначаi, що аж до 70-х рокiв уряд Канади не тiльки не перешкоджало притоцi в краiну iноземного капiталу, але i прямо заохочувало його.
Вiдносно американо-мексиканських вiдносин: простежуiться явна перевага Сполучених Штатiв Америки над Мексикою, яка довгий час вважалася слаборозвиненою краiною. Багато дослiдникiв в цiй областi доводили, що США прагнуть не допустити краiни, що розвиваються, до проведення зовнiшньоi полiтики, вiдзначали величезну кiлькiсть суперечностей економiчного i полiтичного характеру.
Сучаснi ж ученi по-iншому представляють вiдносини Мексики i США в економiчнiй областi. Вiдзначають, що Мексика належить до ключових краiн, прямо або що побiчно впливають на хiд свiтовоi економiки. Таке становище краiни обумовлено низкою чинникiв: Мексика тАУ найближчий тил головного фiнансово-iндустрiального полюса тАУ США; наявнiсть крупного економiчного потенцiалу в Мексицi та ii високий авторитет в Латинськiй Америцi.
Сучаснi дослiдники розглядають еволюцiю латиноамериканськоi полiтики i приходять до висновку, що до певноi мiри американський капiтал позитивно впливаi на економiку Мексики. Так, наприклад, В.П. Сударев вiдзначаi, що тАЮпроцеси, що розвинулися в прикордонних районах, в концентрованому виглядi вiдображали тенденцii, що набирають силу в американо-мексиканських вiдносинах в цiлому. Економiки двох краiн в пiслявоiннi роки всi бiльшою мiрою тАЮвросталитАЭ одна в однутАЭ [12]
.
Великий iнтерес представляють роботи З.РЖ. Романовоi. У них простежуiться еволюцiя ii поглядiв залежно вiд полiтичних змiн. Наприклад, в роботi, виданiй в 1963 р. [13]
, вона говорить про економiчну экспансiю США до Латинськоi Америки. А в статтi в журналi тАЮМировая экономика и международные отношениятАЭ вiдзначаi, що тАЮМексика демонструi зразки для наслiдування, наприклад, тАЮмексиканське чудотАЭтАЭ [14]
.
Що стосуiться робiт сучасних авторiв, присвячених американо-канадським вiдносинам, також слiд вiдмiтити, що пострадянськi дослiдники справедливо вважають, що США i Канада знаходяться в одному цивiлiзацiйному полi, i Канада i високорозвинутою державою. Канада володii сприятливими можливостями для свого розвитку. Це iдине з крупних держав, що розташовують достатньою мiрою всiма необхiдними природними багатствами i ресурсами. У Канади високий рiвень виробництва, значнi експортнi можливостi i iмпортнi потреби. Сучаснi дослiдники об'iктивно вiдображають взаiмний вплив двох високорозвинутих держав один на одного Вони говорять саме про партнерство мiж США, Канадою, Мексикою, в те що ж час вiдмiчаючи перевагу США. У роботах дослiдникiв пострадянського часу мовиться про спiвпрацю мiж двома державами, а не про тАЮекспансiю американського iмперiалiзмутАЭ, як представляли радянськi вченi [15]
.
Таким чином, дана проблема освiтлюiться дослiдниками по-рiзному. РЖстотну роль зiграв час написання i видання робiт. Погляди учених радянського часу практично прямо протилежнi поглядам сучасних учених.
Робота виконана у звтАЩязку з курсам Новiтньоi iсторii та iсторii мiжнародних вiдносин, що викладаються на iсторичному факультетi.
ОбтАЩiктом даноi дипломноi роботи i iнтеграцiйнi процеси на Пiвнiчноамериканському континентi.
Мета квалiфiкацiйноi роботи тАУ дослiдження американо-канадських, американо-мексиканських, канадо-мексиканських вiдносин, виявлення iх специфiки i перспектив, а також аналiз iнтеграцiйних процесiв в США, Мексицi i Канадi.
Основнi завданнядослiдження полягають в тому, щоб, проаналiзувавши дiяльнiсть президентiв i урядiв США, Мексики i Канади, виявити iх позитивнi i негативнi сторони як по вiдношенню до економiки Мексики, так i по вiдношенню до економiки Канади i США; з'ясувати основнi напрями розвитку краiн в аналiзований перiод, характер провiдних тенденцiй, що визначають рiзнi фази партнерства Мексики, Сполучених Штатiв Америки i Канади.
Географiчнi рамки роботи охоплюють територiю сучасних Канади, Мексики та США. Хронологiчнi рамки дослiдження обмеженi 1945-1993 роками. Нижня межа вiдповiдаi закiнченню Другоi Свiтовоi вiйни, а верхня межа тАУ укладенню договору НАФТА мiж США, Канадою i Мексикою.
У роботi використанi рiзноманiтнi джерела, що дозволяють скласти повнiше уявлення про взаiмини мiж США, Канадою i Мексикою, проаналiзувати процес формування НАФТА, а також зробити певнi висновки з даноi проблеми. Наприклад, важливу iнформацiю про ставлення мексиканських правлячих кiл до iнтеграцii становлять iнтервтАЩю мексиканського президента Хосе Лопеса Портiльо та вибранi висловлювання американського президента Р. Рейгана [16]
. Важливим джерелом для розкриття даноi теми i щоденниковi записи радянських журналiстiв, якi перебували у розглянутих краiнах пiд час розвинення iнтеграцiйних процесiв. При цьому не слiд забувати, що iх вiдомостi носять iдеологiзiрований характер, оскiльки писалися за радянських часiв. Однак цiлi та ведучi механiзми iнтеграцii розкрити ними в цiлому вiрно [17]
.
Нарештi, важливим джерелом i текст договору про створення НАФТА, розмiщений на офiцiйному сайтi органiзацii [18]
.
Таким чином, тема забезпечена достатньою кiлькiстю джерел.
Робота складаiться зi вступу, трьох роздiлiв, висновку, методичного роздiлу та списку джерел i лiтератури.
Роздiл 1. Американо-канадськi економiчнi вiдносини
Географiчна близькiсть Канади i США (протяжнiсть сумiсного кордону складаi близько 4 тыс. км), схожiсть природно-клiматичних умов в прикордоннiй смузi, комплекс iнтеграцiйних зв'язкiв мiж двома краiнами, що накладаi глибокий вiдбиток на багато сторiн економiчного i соцiально-полiтичного життя Канади, однотипнiсть форми державного пристрою двох краiн, мовна спiльнiсть бiльшостi населення обох держав тАУ цi передумови в тому або iншому ступенi зумовили провiдне мiсце, яке займають США в мiждержавних зв'язках як Канади в цiлому, так i окремих канадських провiнцiях. США i найбiльшим торговельно-економiчним партнером, найближчим полiтичним союзником Канади. Зближення США i Канади почалося в роки Другоi свiтовоi вiйни, пiсля пiдписання в квiтнi 1941 р. Гайд-парковського угоди про вiйськово-економiчну спiвпрацю. У 1945 р. основи цiii угоди були пiдтвердженi, а в 1947 р. був установлений Об'iднаний комiтет з промисловоi мобiлiзацii. У пiслявоiнний перiод в економiчних вiдносинах Сполучених Штатiв Америки i Канади вiдбувся стрибок, який на довгий час надзвичайно тiсно зв'язав економiки двох пiвнiчноамериканських краiн. Перiод з 1945 по 1959 роки був перiодом найбiльшого зростання капиталовкладень в Канадi. Пiсля Другоi свiтовоi вiйни американськi монополii прагнули зберегти i змiцнити своi позицii в Канадi, яка привертала iх як надiйна сфера додатку капiталу. Посол США в Канадi в 50-i роки П. Мерчант так пояснював курс на економiчне зближення США з Канадою: тАЮНiколи не було жодноi краiни, вiдносини з якою були б для нас важливiшi, чим нашi вiдносини з Канадою. Це дiйсно так з багатьох причин: географiя, величезна торгiвля мiж нами; величезний об'iм iнвестицiй громадян кожноi краiни, якими вони володiють в iншiй краiнiтАЭ [19]
.
Дiйсно, показники даних економiчних контактiв екстраординарнi за своiю величиною порiвняно з вiдповiдними показниками розмiрiв зв'язкiв США з iншими краiнами. У канадськiй економiцi в 50-60-х роках зосереджувалося до 25% всiх закордонних капiталовкладень США, що перевершувало на 1/3 всi iх iнвестицii в Латинськiй Америцi i майже дорiвнювало всiм американським iнвестицiям в Захiднiй РДвропi [20]
.
Специфiкою експорту американського капiталу до Канади i не тiльки його величезнi розмiри, але i те, що тут вкладають своi капiтали незвичайно велике число американських компанiй, причому впродовж вже багатьох десятилiть. Хоча Канада торгуi приблизно з 150 державами миру, велика частка ii експорту прямуi в США. Корпорацii США оволодiли перш за все сировинними галузями. Незабаром пiсля вiдкриття крупних родовищ нафти i газу в провiнцii Альберта (1947 р.), в Канадi почала стрiмко розвиватися нова енергетична галузь, майже виключно на американськi засоби. У нафтовiй промисловостi затвердилися фiлiали таких корпорацiй, як тАЮСтандарт ойл оф Нью-ДжерсiтАЭ, тАЮТексакотАЭ, тАЮГолф ойлтАЭ. Таким чином, канадська нафтогазова промисловiсть iз самого початку виникла як продовження паливно-енергетичного комплексу США.
У 1947 р. прийнятий тАЮплан ЕбботатАЭ, який передбачав заохочення виробництва товарiв для потреб американського ринку. тАЮПлан ЕбботатАЭ вiдкрив американським корпорацiям широкi можливостi для впровадження в канадську економiку: рiзко прискорилося зростання американських довгострокових капиталовкладень в Канадi.
Для американських капiталовкладень характернi прямi iнвестицii, тобто вкладення, якi забезпечують повний контроль над тим або iншим пiдприiмством. Адже тАЮмотивом прямих iнвестицiй i володiння фiлiалами i дочiрнiми компанiями i перш за все придбання контролю над природними ресурсами, промисловими активами i ринками. Материнська компанiя прагне до того, щоб забезпечити собi стiйкi позицii в економiцi чужоi краiнитАЭ [21]
.
Багатомiльярднi капiталовкладення США в Канадi були основою Пiвнiчноамериканськоi економiчноi iнтеграцii i приречили провiдну роль в нiй Сполучених Штатiв [22]
.
Канадський (будь то нацiональний або контрольований американцями) капiтал в США розмiщувався в основному в тих же галузях, якi досягли найбiльшого ступеня розвитку i монополiзацii в самiй Канадi (сiльськогосподарська, машинобудування, здобич рудий i кольорових металiв, целюлозно-паперова промисловiсть, здобич нафти i газу, виробництво спиртних напоiв). Великi також вкладення в галузi економiки, зв'язанi з ресурсним i оброблювальним секторами, тАУ залiзницi i нафтопроводи, сфера операцiй з нерухомiстю, торгiвля [23]
.
На основi аналiзу безпосереднiх вкладень американського капiталу в конкретнi галузi господарства Канади, можна зробити висновок, що в перiод з 1945 р. по1964 р. головнi об'iкти вкладень американських капiталiв мали такi зростаючi показники: у нафтову промисловiсть в 1945 р. було вкладено 4,21% американських капiталiв, тодi як в 1964 р. цей показник зрiс до 22,97%; у гiрничодобувних галузях в 1945 р. було 7,91% американських капiталiв проти 12,2% в 1964 р.; фiнансовi установи мають наступнi показники: 8,05% в 1945 р. i 11,19% в 1964 р. В той же час показники вкладення американських капiталiв в оброблювальну промисловiсть дещо зменшилася: 39,04% в 1945 р. проти 34,35 % у 1964 р. [24]
.
Спираючись на сектори, де вiдбулося впровадження капiталу США, останнiй став впливати на розвиток канадськоi економiки у вигiдному для Штатiв напрямi. Перешкоди розвитку в Канадi оброблювальноi, особливо вторинноi оброблюваноi промисловостi з боку американських корпорацiй закладенi вже в самiй концентрацii цими корпорацiями своiх iнвестицiй в сировиннi галузi.
Стримання розвитку оброблювальноi промисловостi Канади американськi монополii, що дiють в цiй краiнi, здiйснювали i iншими методами. Один з найбiльш поширених методiв полягаi у вiдмовi пiдприiмств, що належать названим монополiям або контрольованих ними, купувати для своiх потреб готовi вироби, виробленi на канадських пiдприiмствах. Наприклад, найбiльшi автомобiльнi фiрми Канади що належать капiталу США, впродовж багатьох рокiв боролися за те, щоб зберегти для себе можливiсть використовувати при будiвництвi автомобiлiв якомога бiльше комплектуючих елементiв американського виробництва. Не дивлячись на численнi рiшення канадського уряду про те, щоб примусити цi фiрми перенести повнiстю все виробництво до Канади, тАЮФорд мотор оф КенадатАЭ, тАЮДженерал моторс оф КенадатАЭ i тАЮКрайслер корпорейшн оф КенадатАЭ навiть в 1959-1960 рр. ввозили iз Сполучених Штатiв майже 43% всiх комплектуючих елементiв автомобилiв [25]
. Що стосуiться авiабудiвноi промисловостi Канади, то до кiнця 50-х рокiв дiючi в нiй американськi пiдприiмства, наприклад тАЮКанадейртАЭ, будували своi лiтаки тiльки пiд американськi двигуни. РЖ так в багатьох галузях.
Таке ж положення iснувало i для закупiвель американськими компанiями, що дiють в Канадi, устаткування. Колишнiй мiнiстр економiки провiнцii Онтарiо Р. Макколей скаржився, наприклад, в 1962 р., що компанii в США забороняють своiм канадським фiлiалам набувати необхiдного устаткування у канадських виробникiв, зобов'язують купувати американське устаткування, вироблюване в Сполучених Штатах [26]
.
В результатi подiбного курсу дiй американських корпорацiй i iх дочiрнiх пiдприiмств в Канадi, а вони, як ми вiдзначали, складають значне число загальноi кiлькостi дiючих в цiй краiнi компанiй, мало мiсце помiтне гальмування зростання ринку для продукцii канадськоi оброблювальноi промисловостi.
Гальмування розвитку оброблювальноi промисловостi Канади вiдбувалося в результатi наступноi обставини. Як указував професор Манiтобського унiверситету Кларенс Барбер, американськi монополii, створюючи своi пiдприiмства в оброблювальнiй промисловостi Канади, вiдмовлялися поставляти iх продукцiю на зовнiшнi ринки в тому випадку, якщо вона могла конкурувати з подiбною продукцiiю материнських компанiй Сполучених Штатiв [27]
. Особливо це стосувалося продукцii автомобiльноi, авiацiйноi, електротехнiчноi i хiмiчноi галузей.
Пiсля Другоi Свiтовоi вiйни американцi створили i розширили своi автомобiльнi пiдприiмства в Англii й iнших захiдноiвропейських краiнах, якi були ранiше крупними споживачами канадських автомашин, корпорацii США почали обмежувати вивiз автомобiлiв з Канади, щоб не заважати дiяльностi названих своiх фiлiалiв в Захiднiй РДвропi. У 1963 р., наприклад, з Канади було вивезено близько 3% легкових автомобiлiв, вироблених в краiнi [28]
. Саме у цьому потрiбно шукати причину украй повiльного зростання виробництва автомобiлiв в Канадi впродовж 50-х тАУ на початку 60-х рокiв.
З перемогою на федеральних виборах 1968 р. лiберальноi партii Канади на чолi з П.Е. Трюдо в ii вiдносинах з США одержала розвиток тенденцiя до визначеного вiд них дистанцiювання, до пошукiв противаг двостороннiм зв'язкам, а також до бiльшого облiку iнтересiв нацiональних секторiв канадськоi промисловостi. Ця тенденцiя супроводжувалася посиленням державного контролю над iноземними iнвестицiями, експортом нафти i газу в США, а також цiнами на них.
Визнання канадськими лiбералами важливостi континентальних зв'язкiв для долi Канади не дозволяло iм йти на крайнi заходи i примушувало дiяти обережно. РЖдеологiчним кредо лiбералiзму i тАЬсереднiй шляхтАЭ. Вiн припускаi помiрнiсть, терпимiсть i вiдмову вiд крайнiх методiв в полiтицi. вiн допускаi вiльне пiдприiмництво, але вiдкидаi економiчну анархию [29]
. Звiдси стаi ясним, чому Трюдо нiколи не виступав прихильником жорстокого економiчного нацiоналiзму.
Курс лiберального уряду у внутри- i зовнiшньоекономiчнiй полiтицi викристалiзувався далеко не вiдразу. До 1972 р. в урядових кругах, серед економiчних i полiтичних експертiв не було ясностi в тому, як по-новому будувати вiдносини з США. Наприклад, в опублiкованiй в 1970 р. тАЮБiлiй книзiтАЭ уряду тАЮЗовнiшня полiтика для канадцiвтАЭ взагалi вiдсутня роздiл щодо вказаних вiдносин. РЖ все-таки вже в цьому державному документi, на утриманнi якого лежить друк особистих переконань прем'iр-мiнiстра, виражено прагнення до диверсифiкацii економiчних, полiтичних, наукових i культурних зв'язкiв Канади шляхом розширення iх з краiнами Захiдноi РДвропи, державами Тихоокеанського басейна [30]
.
Називаючи США тАЮкращим другом i союзником КанадитАЭ, Трюдо разом з тим не мiг не бачити, що, приносячи безперечнi вигоди для краiни, такий союз спричиняi за собою i накопичення небажаних для Канади результатiв. А тому вважав необхiдним забезпечити Канадi альтернативнi ринки в рiзних краiнах свiту i привертати капiтали з iнших краiн.
У 70-i роки виразнiше стало виявлятися прагнення сусiднiх провiнцiй i штатiв спiльними зусиллями вирiшувати багато загальних i деякi приватнi проблеми, з якими iм не вдавалося справитися в рамках своiх держав. Все це знайшло вiддзеркалення в числi, що рiзко збiльшилося, провiнцiйних представництв, пiдписаннi рiзного роду угод з штатами i розширеннi сфери спiвпрацi з ними.
Не можна не вiдзначити наявнiсть чинникiв, якi ускладнюють розширення зв'язкiв канадських провiнцiй з США. Так, провiнцii i штати i суб'iктами рiзних федерацiй, котрi iстотно вiдрiзняються один вiд одного в своiму розвитку. Крiм того, i Канада, i США прагнуть забезпечити проведення iдиною для кожноi краiни зовнiшньоi i зовнiшньоекономiчноi полiтики з своiми цiлями i завданнями. Цим вони обмежують самостiйнiсть членiв федерацii у областi вiдносин двох держав.
Таким чином, розвиток контактiв провiнцiй Канади з США протiкав пiд знаком переплетення двох протилежних тенденцiй тАУ як сприяючоi, так i стримуючоi взаiмну спiвпрацю.
Уряди провiнцiй надають велике значення створенню розвiтвленоi мережi представництв в США як важливому iнструменту в забезпеченнi своiх економiчних iнтересiв в цiй краiнi. Найбiльшу активнiсть в даному напрямi проявляли Онтарiо i Квебек. Перша провiнцiя в 60-i роки вiдкрила представництва в Нью-Йорку, Лос-Анджелесi, Чiкаго, Атлантi, Клiвлендi, Мiннеаполiсе, а друга (на додаток до вже iснувавшого ранiше представництва в Нью-Йорку) тАУ в Чiкаго, Бостонi, Далласi, Лос-Анджелесi. У 70-х роках Онтарiо вiдкрила додаткове представництво в Бостонi, а Квебек тАУ в Атлантi, Лафейетте i Хьюстонi [31]
. Економiчнi iнтереси цих провiнцiй розповсюджуються фактично на всi регiони Сполучених Штатiв.
Захiднi провiнцii мають представництва на тихоокеанському побережжi США: Альберта тАУ в Лос-Анджелесi, Британська Колумбiя тАУ в Лос-Анджелесi i Сан-Франциско. Атлантичнi провiнцii концентрують свою дiяльнiсть на сходi i пiвднi США. Нова Шотландiя, наприклад, маi представництва в Нью-Йорку i Х'юстонi [32]
.
У розвитку вiдносин провiнцiй з США можна видiлити три основнi напрями:
1) прямi зв'язки провiнцiй з штатами;
2) контакти провiнцiй з федеральною адмiнiстрацiiю Сполучених Штатiв;
3) участь канадських провiнцiй сумiсна з федеральним правительством в рiшеннi питань двостороннiх вiдносин Канади i США.
Контакти провiнцiй i штатiв розвиваються на основi рiзних угод i домовленостей мiж двома сторонами, якi i свого роду адмiнiстративно-правовою iнфраструктурою канадо-американськоi економiчноi iнтеграцii. Угоди мiж провiнцiями i штатами розрiзняються як формою так i за змiстом. Офiцiйнi угоди тАУ найбiльш висока форма договiрно-правовоi спiвпрацi провiнцiй i штатiв тАУ складала 5,7% вiд загального числа взаiмних контактiв; на домовленостi i напiвофiцiйнi угоди доводилося 70,6% i 23,6% вiдповiдно [33]
. Найпоширенiшою формою зв'язкiв мiж провiнцiями i штатами сталi домовленостi.
Спiвпраця канадських провiнцiй i штатiв США охоплюi широкий круг питань, що вiдносяться до рiзних сторiн життя цих держав. Як показуi таблиця 1, найбiльша кiлькiсть угод утворених у областi торгiвлi i промисловостi, природних ресурсiв, транспортi, у сферi соцiальних послуг.
Таблиця 1. Предмет i форми угод мiж канадськими провiнцiями i штатами США (за станом на 1985г.) [34]
2
Область спiвпрацi | Офiцiйна угода | Полуофiцiйна угода | Домовленiсть | Всього в данiй областi |
| Сiльське господарство | | | 27 | 27 |
| Торгiвля i промисловiсть | 2 | 5 | 73 | 80 |
| Освiта, культура | | 10 | 34 | 44 |
| Енергетика | 1 | 12 | 23 | 36 |
| Охорона навколишнього середовища | 1 | | 64 | 65 |
| Соцiальнi послуги | | 12 | 64 | 76 |
| Вiйськова сфера | 4 | 3 | 9 | 16 |
| Природнi ресурси | | 24 | 125 | 149 |
| Суспiльна безпека | | | 36 | 36 |
| Транспорт | 35 | 112 | 64 | 211 |
| Неквалiфiкована спiвпраця | 1 | 3 | 22 | 26 |
| Разом формою | 44 | 181 | 541 | 766 |
Вместе с этим смотрят:
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)
The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis
The UK as a member of the EU
РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни