Роль мiжнародних тендерiв у розвитку мiжнародноi торгiвлi
ЗМРЖСТ
Вступ. 2
1 Загальнi характеристики мiжнародних тендерiв. 4
1.1 Поняття та сутнiсть мiжнародних тендерiв. 4
1.2 Види мiжнародних тендерiв. 7
2 Етапи проведення мiжнародних тендерiв. 13
2.1 Пiдготовка тендеру. 14
2.2 Етап подачi пропозицiй. 17
2.3 Визначення переможця тендеру та укладання угоди. 23
3 Роль мiжнародних тендерiв у розвитку мiжнародноi торгiвлi 25
Висновки. 32
Список використаноi лiтератури. 35
ВступВ умовах iнтенсифiкацii процесiв глобалiзацii, швидкоi iндустрiалiзацii i стрiмкого збiльшення масштабiв iнфраструктурного будiвництва в краiнах, що розвиваються перспективи мiжнародноi тендерноi дiяльностi видаються вельми сприятливими. Зростаi число проведених тендерiв i кiлькiсть фiрм-учасниць останнiх; розширюiться коло товарiв i послуг, що реалiзовуються за допомогою тендерiв, i укрупнюються якi укладаються з iх допомогою контракти; виникають новi органiзацiйнi форми тендерiв (наприклад, електроннi торги) i пiдвищуiться увагу до тендерiв з боку багатостороннiх органiзацiй, у тому числi установи системи ООН, якi прагнуть порядок практику тендерноi дiяльностi у всьому свiтi i сприяти поширенню ii передових прикладiв, а також вирiшують iншi завдання. Значна увага придiляiться полiпшенню тендерноi практики в регiональних об'iднаннях, особливо в РДвросоюзi, i в окремих краiнах розвинених i розвиваються.
В останнi десятилiття в свiтi накопичений великий досвiд проведення мiжнародних тендерiв, i багато свiдчить про переваги даного механiзму. Разом з тим, далеко не всi питання тендерноi дiяльностi знайшли оптимальне рiшення з точки зору iнтересiв краiн-учасниць свiтового спiвтовариства, компанiй та державних органiзацiй, залучених в цю дiяльнiсть
Актуальнiсть теми дослiдження. Значення мiжнародних тендерiв визначаiться тим, що вони i важливим iнструментом у сучасному механiзмi ринкового господарства: сприяють розвитку зовнiшньоi торгiвлi, яка, у свою чергу, служить засобом забезпечення бiльш високих темпiв зростання нацiональноi економiки. Необхiдно пiдкреслити, що використання тендерiв дозволяi ефективно здiйснювати операцii купiвлi-продажу як покупцю, так i продавцевi великоi групи переважно капiтало- та наукомiстких товарiв i послуг, у тому числi реалiзованих часто в комплексi.
Мета роботи тАУ отримати загальне уявлення про мiжнароднi торги, методи та способи проведення тендерiв, а також виявити сучасний стан органiзацii мiжнародних торгiв.
ОбтАЩiкт дослiдження тАУ мiжнароднi тендери.
Задачi:
- дослiдити дану тему курсовоi роботи;
- проаналiзувати ii;
- видiлити особливостi проведення мiжнародних торгiв та укладення тендерних угод;
- зробити висновки.
1 Загальнi характеристики мiжнародних тендерiвмiжнародний тендер торгiвля
Мiжнародний тендер i методом мiжнародноi торгiвлi, сутнiсть якого полягаi в конкурентному вiдборi зарубiжних постачальникiв i пiдрядникiв через органiзований товарний ринок шляхом залучення до певноi, заздалегiдь встановленоi дати пропозицii вiд зарубiжних i нацiональних постачальникiв та пiдрядникiв, проведення конкурсу (порiвняння) представлених проектiв (умов) та укладання контракту з тим з них, пропозицii якого найповнiше задовольняють потреби i вимоги iмпортерiв-замовникiв.
Термiн ВлтендерВ» походить вiд англiйського ВлtenderВ» тАУ офiцiйна пропозицiя, замовлення на пiдряд та Влto tenderВ» тАУ подавати замовлення (заявку) на участь у торгах. Посередником мiж покупцем i продавцем при цьому методi торгiвлi i тендерний комiтет, який утворюiться iмпортером. Основною функцiiю його i органiзацiя надходження замовлень на участь у торгах та робота з ними. Слiд також мати на увазi, що термiн ВлтендерВ» включаi птАЩять основних понять. Так, тендер тАУ це:
- повiдомлення про проведення торгiв;
- комплект тендерноi документацii тАУ умови проведення торгу;
- проформа пропозицii, складена органiзатором торгiв i включена до комплекту тендерноi документацii (проформа тендеру i формуляром, що пiдлягаi заповненню оферентом, якщо вiн i згодним з умовами проведення торгу та готовий взяти на себе обовтАЩязки з виконання робiт);
- власне оферта;
- власне торг як процедура.
Найпоширенiшими обтАЩiктами тендерiв у мiжнароднiй торгiвлi i:
- пiдряди на спорудження пiдприiмств, будiвель i споруд виробничого i невиробничого призначення, в т. ч. тих, що споруджуються Влпiд ключВ»;
- виконання комплексiв будiвельних i монтажних робiт та iх окремих видiв;
- виконання комплексу пуско-налагоджувальних робiт;
- постачання комплектного устаткування;
- концесii на розробку корисних копалин;
- iмпортнi закупiвлi;
- проекти на основi пiдприiмств з iноземними iнвестицiями;
- надання державних кредитiв;
- розробка проектiв i виконання робiт у сферi природоохоронноi дiяльностi;
- залучення експертiв i консультантiв;
- поставки, пiдряди, закупiвля для створення обтАЩiктiв нацiональноi економiки.
Зважаючи на викладене, саме тендери на сьогоднi дуже поширенi в свiтовiй практицi торгiвлi, особливо на ринках машинно-технiчноi продукцii (за оцiнками експертiв, вартiсть замовлень на поставку обладнання та обтАЩiктiв капiтального будiвництва, отриманих за допомогою проведення торгiв, становить близько 1/3 загальноi вартостi експорту машинно-технiчноi продукцii з промислово розвинутих краiн). РЖснування проблеми збуту на свiтовому ринку стимулюi iмпортерiв не тiльки розширювати й iнтенсифiкувати сферу використання тендерiв, а й застосовувати iх як механiзм створення певних (а iнодi i значних) переваг при розмiщеннi iмпортних замовлень. Так, за даними захiдних фахiвцiв, цiни на енергетичне обладнання за замовленнями, розмiщеними через мiжнароднi торги, в середньому на 20-25 % нижчi, нiж при пiдписаннi контрактiв у результатi двостороннiх переговорiв, навiть з кiлькома конкуруючими постачальниками. Це пояснюiться насамперед тим, що мiжнароднi торги стимулюють конкуренцiю мiж продавцями, дозволяють покупцям вибирати найбiльш технiчно досконалий та комерцiйно доцiльний для них варiант з багатьох запропонованих, а для переможцiв тендеру цей факт i офiцiйним визнанням iх конкурентоспроможностi.
Мiжнароднi тендери використовуються як iндустрiально розвинутими краiнами, так i краiнами, що розвиваються, але мотиви iх застосування рiзнi. Першi в бiльшостi випадкiв використовують механiзм проведення тендерiв у межах здiйснення полiтики прихованого протекцiонiзму та стимулювання розвитку нацiонального виробництва. Так, законодавство бiльшостi розвинутих краiн дозволяi органiзацiям з переважанням державного капiталу розмiщувати замовлення на придбання товарiв i послуг тiльки через систему тендерiв, а проведення iмпортних операцiй без використання торгiв дозволяiться лише у випадках необхiдностi придбання унiкального обладнання, запасних частин, а також у разi необхiдностi екстреноi закупiвлi обладнання для лiквiдацii наслiдкiв стихiйного лиха або за рахунок спецiальних мiждержавних угод.
Для краiн, що розвиваються, домiнуючими мотивами застосування тендерiв як методу розмiщення замовлень i вiдсутнiсть досвiду органiзацii укладання великих мiжнародних контрактiв i прагнення знизити вартiсть замовлення. Крiм того, практика проведення мiжнародних торгiв показала, що найбiльшого поширення вони як iнструмент держави, великих державних органiзацiй та мунiципальних органiв, одержали саме в краiнах, що розвиваються, якi характеризуються наявнiстю значноi питомоi ваги державного сектора в основних галузях нацiонального господарства, здiйсненням iндустрiалiзацii та реiндустрiалiзацii економiки, вiдсутнiстю необхiдних технiчних знань i квалiфiкацii для самостiйного вирiшення iснуючих технiко-технологiчних проблем.
Не в контекстi нацiональних iнтересiв органiзаторiв мiжнароднi тендери виконують такi основнi функцii:
- торговельну (як метод реалiзацii товарiв та отримання замовлень для експортерiв i вiдповiдно метод закупiвлi продукцii та розмiщення пiдрядiв для iмпортера тАУ органiзатора тендеру);
- науково-технiчну (як процес, що сприяi вiдбору найпрогресивнiших технiко-технологiчних рiшень конкретних проблем i сучасного високотехнологiчного обладнання);
- цiнову (як механiзм пошуку вiдповiдностi мiж цiною та рiвнем вартостi проекту чи партii товару та iнструмент мiнiмiзацii iх кiнцевоi (контрактноi) цiни);
- фiнансову (як механiзм оптимiзацii витрат на реалiзацiю проекту чи закупiвлю товарiв не тiльки за допомогою цiни, а й шляхом отримання кредитiв i рацiоналiзацii системи розрахункiв);
- маркетингову (як можливiсть вибору найкращого партнера, адаптацii цiни до власних можливостей i впливу на ефективнiсть каналiв надходження товарiв (послуг) у краiну тАУ з одного боку, i можливiсть створення позитивного iмiджу краiни та вiдповiдного замовника (iмпортера) як серйозного та надiйного партнера тАУ з iншого);
- регулятивну (як iнструмент впливу на обсяги, динамiку, цiни та нацiональне походження iмпорту) [16].
Мiжнароднi тендери слiд розрiзняти за такими критерiями: нацiональний склад учасникiв, мета органiзаторiв, юридичний статус учасникiв, предмет торгiвлi, свобода доступу до участi в тендерi, фiнансовi умови, вiдкритiсть iнформацii щодо учасникiв i переможцiв тощо.
За нацiональним складом учасникiв мiжнароднi тендери можуть проходити за участю тiльки зарубiжних фiрм або за участю як iноземних, так i вiтчизняних учасникiв. Поширенiшим, безумовно, i другий тип торгiв, а деякi органiзатори навiть зазначають в умовах торгiв прiоритетнiсть позицiй нацiональних учасникiв.
Неофiцiйним, але iснуючим на практицi, i подiл торгiв за метою органiзаторiв на реальнi i процесуальнi. Реальнi торги, що випливаi з самоi iх назви, органiзуються з метою проведення дiйсно конкурентного вiдбору та визначення реального переможця. А процесуальнi торги, навпаки, мають на метi за допомогою процесу проведення тендеру, який часто i законодавчо необхiдним, легалiзувати постачальника чи пiдрядника, вибiр якого було здiйснено ще до початку тендера. Граничною формою прояву процесуальних торгiв i проведення одиничних тендерiв, тобто за участю тiльки однiii фiрми. Такi торги i винятком iз загального правила i стосуються в основному торгiвлi машинно-технiчною продукцiiю, коли ii можливо або доцiльно закупати тiльки в однiii фiрми, а укладання звичайного контракту купiвлi-продажу у вiдповiдностi з законами краiни-iмпортера заборонено. У даному разi органiзатори тендеру, дотримуючись зовнiшньоi форми та процедури торгiв згiдно iз нацiональним законодавством звертаються тiльки до однiii фiрми, яку визнають переможцем тендеру та укладають з нею контракт на поставку необхiдноi продукцii [11].
За юридичним статусом учасникiв тендери подiляються на такi, що вiдбуваються за участю виключно юридичних осiб, за участю виключно консорцiумiв, а також змiшанi тАУ за участю як юридичних осiб, так i консорцiумiв. Тендери за участю тiльки юридичних осiб проходять, як правило, в тих випадках, коли предметом торгiв i нескладне, стандартне обладнання (або послуги), яке (або якi) виробляi кiлька фiрм у рiзних краiнах або коли умови тендеру, обсяги поставок i термiни контракту i не дуже привабливими. У противному разi з метою пiдвищення конкурентоспроможностi в боротьбi за отримання крупних замовлень фiрми зазвичай обтАЩiднуються в консорцiуми, якi i тимчасовими союзами картельного типу. При цьому комплекс майбутнiх поставок i робiт розподiляiться мiж членами консорцiуму, виходячи з того, яка з фiрм досягла найвищого технiчного рiвня та найнижчих витрат при виробництвi певних видiв товарiв i виконаннi робiт. Нацiональнi фiрми можуть бути залученi як субпостачальники або субпiдрядники, чи введенi в склад консорцiуму. У цих випадках всi члени консорцiуму несуть перед замовником солiдарну вiдповiдальнiсть, в т. ч. i за нацiональнi фiрми замовника. Вимога солiдарноi вiдповiдальностi всiх членiв консорцiуму i обовтАЩязковою умовою фактично всiх сучасних тендерiв.
Кожен член консорцiуму готуi комерцiйнi пропозицii та технiко-економiчне обТСрунтування на свою частину поставок i послуг. Зiбравши цi пропозицii та розрахунки, керiвництво консорцiуму готуi iдину пропозицiю вiд консорцiуму, добиваючись при цьому максимального пiдвищення конкурентоспроможностi за рахунок покращення технiчних параметрiв, зниження цiни та надання замовникам найсприятливiших для них умов фiнансування.
Управлiння дiяльнiстю консорцiуму здiйснюiться лiдером, який обираiться з числа найдосвiдченiших та авторитетнiших фiрм. При цьому на роль лiдера можуть бути обранi не тiльки постачальники основного обладнання, а й iнженерно-консультацiйнi фiрми. Часто функцii лiдера бере на себе фiрма, що маi тiснiшi контакти з адмiнiстрацiiю замовника, або така, що користуiться преференцiями в торгiвлi з краiною замовника.
Лiдер консорцiуму координуi його роботу та представляi спiльнi iнтереси учасникiв перед замовником та iншими контактними фiрмами й органiзацiями. Конкретнi функцii та повноваження лiдера визначаються в угодi про створення консорцiуму, що укладаiться всiма його учасниками. Зазвичай лiдер дii суворо в межах визначених повноважень та узгоджуi принциповi питання з усiма учасниками. Для цього скликаються наради членiв консорцiуму. У разi необхiдностi лiдер вiдкриваi представництво в краiнi замовника та/або на мiстi спорудження обтАЩiкта, а в разi перемоги на тендерi координуi дii членiв при виконаннi взятих зобовтАЩязань. За свою роботу лiдер (фiрма або органiзацiя) отримуi вiд iнших членiв консорцiуму винагороду в розмiрi 3-5 % вiд частки учасника в спiльному контрактi [6].
За предметом торгiвлi тендери можуть бути на поставку товарiв, виконання пiдрядних робiт та комбiнованi, що включатимуть у майбутньому як поставку необхiдних товарiв, так i виконання робiт, надання послуг. Враховуючи, що предметом торгiв i, як правило, комплектне обладнання, що потребуi й iнжинiрингових послуг, найпоширенiшими за цим критерiiм i комбiнованi тендери.
Рiшення щодо кiлькостi та якiсного складу майбутнiх учасникiв тендеру приймаi замовник або тендерний комiтет, тому доступ до участi в тендерi може бути обмеженим.
Залежно вiд рiвня свободи доступу до участi в тендерах iх подiляють на два основнi типи: вiдкритi i закритi. Додатковим обмеженням на участь у закритих торгах може бути попередня квалiфiкацiя учасникiв.
До участi у вiдкритих тендерах запрошуються всi бажаючi зарубiжнi i нацiональнi фiрми та установи. Повiдомлення про проведення вiдкритих торгiв публiкуються в офiцiйних органах тАУ газетах, спецiальних бюлетенях, економiчних журналах, розсилаються в iншi держави через торговельнi представництва, консульства або торговельно-промисловi палати для розповсюдження iх серед дiлових кiл, передаються каналами комптАЩютерних мереж. Зазвичай оприлюднення такоi iнформацii вiдбуваiться за 1-1,5 мiсяця до дати проведення торгiв, а у разi оголошення тендеру на стандартне обладнання та невеликi партii цей термiн скорочуiться до 3-4 тижнiв. РЖнформацiя про великi тендери на виконання пiдрядних робiт зтАЩявляiться в пресi за 2-4 мiсяцi до iх вiдкриття. Якщо оголошення мають стриманий, формальний характер, а iх публiкацiя робиться з великим запiзненням щодо загальновизнаних норм, то це опосередковано свiдчить про те, що тендер матиме процесуальний характер.
Значна кiлькiсть учасникiв вiдкритих торгiв загострюi конкуренцiю, що i позитивним для iмпортера, однак не гарантуi ефективностi закупок або спорудження обтАЩiктiв у майбутньому внаслiдок того, що переможцем може стати недостатньо квалiфiкована або навiть недобросовiсна фiрма. Для запобiгання цьому слiд розробити методику комплексноi оцiнки пропозицii та вибору переможця, або провадити закритий тендер.
Мiжнароднi тендери, до участi в яких запрошуiться обмежений, заздалегiдь визначений склад фiрм, називаються закритими. Оголошення про проведення таких торгiв не оприлюднюються, а учасники запрошуються в iндивiдуальному порядку. При цьому органiзатори торгiв впевненi у добросовiсностi запрошених до конкурсу фiрм, пересвiдчившись у конкурентоспроможностi iх продукцii (послуг). Крiм того, закритi торги дозволяють органiзаторам вiдмовитись вiд послуг небажаних (через рiзнi причини) учасникiв. До участi в закритих торгах запрошуiться зазвичай 5-7 фiрм або консорцiумiв, а реально може брати участь i менша кiлькiсть претендентiв. Конкурентна боротьба при проведеннi закритих торгiв не i слабшою, нiж при вiдкритих, але органiзатори впевненi в фiнансових, технiчних та органiзацiйних можливостях запрошених до конкурсу фiрм.
Тендери з попередньою квалiфiкацiiю i першою стадiiю проведення закритих торгiв. Але при цьому сам преквалiфiкацiйний торг i вiдкритим. Порядок при цьому такий: органiзатори тендера повiдомляють засоби масовоi iнформацii про проведення торгу, умовою участi в якому i попередня квалiфiкацiя учасникiв. Тi фiрми, що бажають взяти участь у конкурсi, передають у тендерний комiтет не технiко-комерцiйнi пропозицii, а документи, що пiдтверджують iх спроможнiсть взяти участь у тендерi (технiко-економiчна характеристика продукцii, iнформацiя про новi розробки; перелiк найвагомiших покупцiв, яким були поставленi товари, або замовникiв, для яких були спорудженi обтАЩiкти; листи з рекомендацiями вiд попереднiх замовникiв, гарантii банкiв та страхових компанiй тощо). Члени тендерного комiтету аналiзують квалiфiкацiйнi документи, вiдбирають фiрми, що вiдповiдають вимогам замовника та направляють iм запрошення взяти участь у закритому тендерi.
За фiнансовими умовами торги можуть провадитися таким чином: з пропозицiiю цiни, коли фiрми-учасники самi розраховують i пропонують цiновi умови; зi знижкою тАУ цiна фiксуiться в тендернiй документацii, а оференти в умовах конкуренцii намагаються ii знизити; на кредитнiй основi тАУ з використанням кредита експортера, мiжнародноi органiзацii, уряду тощо; на компенсацiйнiй основi тАУ коли розрахунки за поставлений товар або виконанi роботи здiйснюватимуться з використанням рiзних схем зустрiчноi торгiвлi, у виглядi компенсацiй.
Замовник та утворений ним тендерний комiтет також вирiшують питання щодо ступеня вiдкритостi iнформацii про пропозицii учасникiв торгiв та оголошення умов, запропонованих переможцем. Залежно вiд цього тендери подiляються на голоснi i неголоснi. Голосними i тендери, при проведеннi яких голова тендерного комiтету вiдкриваi конверти з пропозицiями фiрм i оголошуi iх основнi умови в присутностi представникiв фiрм та консорцiумiв, що беруть участь у конкурсi. Пiсля закiнчення конкурсу iнформацiя про переможця iз зазначенням обсягу замовлення та загальноi суми контракту, як правило, оприлюднюiться.
Неголосними i торги, при проведеннi яких тендернi комiтети вiдкривають конверти з пропозицiями без присутностi представникiв фiрм i не публiкують даних щодо умов укладання контракту з переможцем. Такi торги найчастiше застосовують замовники, що розмiщують стандартнi та повторюванi замовлення. Це робиться з метою пiдтримки конкуренцii мiж постачальниками (пiдрядниками).
За глибиною розподiлу працi при виконаннi замовлення мiжнароднi тендери подiляються на первиннi, вториннi i третиннi. Це зумовлено тим, що в сучасних умовах одиничнi та груповi оференти, якi виступають генеральними пiдрядниками, не завжди спроможнi виконати якiсно всi контрактнi зобовтАЩязання власними силами. Внаслiдок цього важливу роль для перемоги в торгах набув вiрний вибiр субпостачальникiв i субпiдрядникiв. Цей вибiр iнодi здiйснюiться шляхом оголошення торгiв самим оферентом. Такi торги отримали назву вторинних. У свою чергу, субпостачальник або субпiдрядник, який виграi подiбнi торги, може передавати частину своiх зобовтАЩязань iншим фiрмам, оголосивши третиннi торги [2].
2 Етапи проведення мiжнародних тендерiвЗ погляду органiзацii i технiки зовнiшньоi торгiвлi тендери являють собою одну з рiзновидiв угоди з використанням механiзму пропозицii й акцепту. На вiдмiну вiд двостороннiх угод, де цi два акти найчастiше бувають необхiдного i достатнiми для здiйснення угоди, практика проведення мiжнародних тендерiв мiстить у собi, принаймнi, чотири етапи, на кожнiм з яких вiдбуваiться складання або пiдписання вiдповiдних документiв.
Рис. 2.1. тАУ Етапи проведення мiжнародного тендеру
На першому етапi замовник повiдомляi претендентiв на виконання замовлення про свiй намiр вступити в угоду. При цьому складаiться документ, iменований у рiзних краiнах як Влпропозицiя указати свою цiнуВ», Влзапрошення до торгiвВ», Влтендерна специфiкацiяВ» або Влтендерна документацiяВ».
На наступному етапi претенденти представляють замовниковi своi тендернi пропозицii, iменованi також як тАЮоферта" або тАЮтендер".
Третiй етап настаi при визначеннi переможця торгiв. Документально це вiдбиваi оформленням протоколу тендерного комiтету, однак не i актом юридичного скрiплення угоди, а веде до подальших переговорiв мiж замовником i оферентом.
На останньому етапi у випадку успiшних переговорiв полягаi формальна угода i пiдписуiться контракт [14].
Як уже зазначалося, для проведення торгiв замовники створюють тендерний комiтет, до складу якого входять технiчнi спецiалiсти (залежно вiд предмета торгу), комерцiйнi фахiвцi та представники адмiнiстрацii. Вiдомчi або регiональнi тендернi комiтети складаються з постiйних членiв (голови, членiв комiтету та секретаря) та консультантiв (експертiв), якi залучаються до роботи на тимчасовiй основi. На пiдставi угоди iз замовником тендерний комiтет виконуi такi функцii:
- органiзуi публiкацiю повiдомлення про проведення тендеру або розсилаi вiдповiднi запрошення фiрмам тАУ потенцiйним експортерам;
- провадить збiр замовлень на участь у передквалiфiкацiйних торгах;
- органiзуi i провадить квалiфiкацiйний вiдбiр учасникiв;
- органiзуi розробку та розповсюдження тендерноi документацii серед можливих учасникiв торгiв;
- здiйснюi реiстрацiю та зберiгання тендерних пропозицiй, що надходять вiд фiрм;
- органiзуi розгляд i оцiнку тендерних пропозицiй та визначаi переможця або приймаi iнше рiшення за результатами торгiв;
- готуi i подаi на затвердження замовнику рiшення за результатами торгiв та органiзуi висвiтлення в засобах масовоi iнформацii процесу торгiв.
Тендернi комiтети, як правило, мають право делегувати частину своiх повноважень iнженерно-консультацiйнiй фiрмi, вiдносини з якою будуються на договiрнiй основi. Найчастiше такi фiрми беруть участь у розробцi тендерноi документацii, тобто комплекту документiв, що мiстять iнформацiю щодо предмета торгiв, а також умови та вимоги тендерного комiтету, якi мають бути безумовно прийнятi та врахованi учасниками торгiв при пiдготовцi тендерних пропозицiй.
Тендерна документацiя подiляiться на такi роздiли:
1. Загальнi умови торгiв;
2. РЖнструкцiя для учасникiв торгiв;
3. Фiнансовi умови торгiв та договору поставки або пiдряду;
4. Технiчнi умови проекту;
5. Зразки документiв, що мають бути заповненi учасниками.
Загальнi умови тендеру мiстять: данi про предмет торгiв (мiсцезнаходження обтАЩiкта, його загальна характеристика, термiни початку i закiнчення робiт); данi про замовника; основнi положення чинного в краiнi замовника тендерного законодавства та iнших нормативних актiв, що регулюють дiяльнiсть учасникiв торгiв i пiдрядникiв; данi щодо iснуючих у краiнi обмежень i пiльг (митних, лiцензiйних, податкових тощо).
РЖнструкцiя для учасникiв тендеру мiстить: реквiзити тендерного комiтету; мiсце, термiни та порядок подання тендерних пропозицiй; вимоги до оформлення пропозицii; розмiр, форму та порядок внесення застави; вимоги до структури та калькуляцii цiни пропозицii; право i порядок вiдвiдання будiвельного майданчика або мiсцевостi, де буде розташований обтАЩiкт; можливiсть подання оферентом альтернативноi пропозицii; рекомендацii оферентам щодо залучення мiсцевих субпiдрядних фiрм; попередження про те, що оферент не маi права вiдзивати свою пропозицiю або змiнювати ii умови пiсля закiнчення термiну подання пропозицii; право (або вiдсутнiсть такого) участi представникiв оферентiв при розглядi пропозицiй у тендерному комiтетi; нагадування про те, що тендерний комiтет не даi пояснень щодо причин вiдхилення пропозицii та визначення переможця, а також не компенсуi учасникам тендеру витрат на пiдготовку тендерних пропозицiй; порядок оголошення результатiв торгiв.
Фiнансовi умови тендеру можуть мiстити: пропозицiю про надання розстрочки платежiв (кредиту) на поставку обладнання та виконання будiвельно-монтажних робiт; здiйснення зустрiчних закупiвель у рахунок платежiв за виконанi роботи; можливiсть i порядок перерахування цiн на будiвельно-монтажнi роботи на стадii контракту.
Технiчнi умови тендеру мiстять: найменування та призначення обтАЩiкта або обладнання; креслення, схеми, графiки виконання робiт; специфiкацii на технологiчне обладнання та матерiали; технiчнi норми; правила виконання будiвельно-монтажних робiт; технiчнi вимоги до матерiалiв, виробiв, конструкцiй тощо. Змiст технiчних умов тендеру залежить вiд його предмета та складностi проекту.
Зразки (проформи) документiв також визначаються характером предмета торгiв. Крiм того, iх склад формуiться пiд впливом прагнення тендерного комiтету отримати вичерпну iнформацiю про оферентiв (фiнансовий стан, матерiально-технiчна база, iснуючий досвiд поставки обладнання або спорудження обтАЩiктiв тощо). До цих документiв також додаються зразки банкiвських гарантiй, якi оферент може подати як заставу i зразок договору поставки (пiдряду), в якому зазначаються основнi умови угоди щодо виконання замовлення.
Для складання тендерноi документацii бiльшiсть замовникiв, особливо в краiнах, що розвиваються, звертаються до послуг консультантiв, роль яких частiше за все виконують спецiалiзованi iнженерно-консультацiйнi фiрми. Функцiiю консультантiв на першому етапi i складання технiчноi специфiкацii та контрактних умов для проведення торгiв. На наступних етапах консультанти беруть участь в оцiнцi тендерiв, що надiйшли вiд учасникiв, виявленнi iх переваг i недолiкiв, а також у переговорах, якi передують укладанню контрактiв. РЖнодi консультанти поширюють своi послуги i на догляд за належним виконанням переможцями торгiв своiх контрактних зобовтАЩязань. Таким чином, консультант i стороною, яка вiдiграi значну роль у формуваннi вимог до предмета торгiв, виборi переможця торгiв i функцiонуваннi придбаного замовником майна. Виконання консультантами всiх цих функцiй вимагаi значноi кiлькостi висококвалiфiкованого персоналу та розглядаiться iнженерно-консультацiйними фiрмами як важлива самостiйна стаття доходу.
Суттiве значення маi вибiр сторони фiнансування замовлення, що бажано визначити ще до початку проведення торгiв. Це може бути банк або державна органiзацiя краiни проведення торгiв, а також зарубiжнi, нацiональнi, мiжнароднi економiчнi органiзацii та банки. Коли ж джерело фiнансування не знайдено, оферта замовника включаi зауваження про необхiднiсть супроводження тендерних пропозицiй учасникiв торгiв умовами фiнансування.
Пiсля того, як комплект тендерноi документацii пiдготовлено, вiдбуваiться оголошення торгiв: пiдготовка та публiкацiя оголошення (при вiдкритих тендерах) та розсилка запрошень взяти участь у тендерi певному колу фiрм (при закритих тендерах) [12].
Перед тим, як подати пропозицiю у потенцiйних учасникiв тендеру виникають двi основнi проблеми: проходження передквалифiкацiйного добору, а також вiдповiдностi технiчних i класифiкацiйних норм, прийнятих у краiнi експортера, умовам тендерних специфiкацiй.
Перша проблема виникаi у випадку, якщо до тендера допускаються не всi бажаючi. Мотивами замовникiв при проведеннi тендера з попередньою квалiфiкацiiю учасникiв можуть бути прагнення обмежитися невеликим колом претендентiв з визначеним професiйним досвiдом, обмеження числа iноземних учасникiв з метою пiдтримки мiсцевих, обмеження кола учасникiв за умовами сторони, що фiнансуi, i, нарештi, торгово-полiтичнi преференцii стосовно визначеноi групи краiн. До рiшення проблеми попереднього добору експортери приступають на пiдготовчому етапi, вступаючи в попереднi контакти з замовниками з метою з'ясування, у яких планованих торгах буде проводитися попередня квалiфiкацiя учасникiв.
При проведеннi попередньоi квалiфiкацii пiдрядчикiв замовник пропонуi потенцiйним пiдрядчикам представити великий обсяг iнформацii про свою поточну дiяльнiсть. Сюди вiдносяться зведення про структуру i профiль дiяльностi фiрми, ii керiвництвi, iсторii, виробничих потужностях, матерiально-технiчному забезпеченнi i клiiнтах. Окремо представляються засвiдченi копii документiв, що вiдносяться до статуту i правил внутрiшнього розпорядку фiрми i ii фiнансовому становищу, включаючи копiю останнього балансу, зведення про оборот капiталу i чистого прибутку за визначене число рокiв i данi про банки, що фiнансують.
Технiчна квалiфiкацiя претендентiв повинна бути пiдтверджена документацiiю про об'iкти, споруджених ними в минулому. При цьому вказуються найменування об'iктiв i iхнi мiсцезнаходження, основнi технiчнi характеристики, частка участi фiрми в створеннi об'iкта, його вартiсть, а також данi про осiб, що можуть пiдтвердити представлену про це iнформацiю. Крiм того, запитуються фотографii, брошури, статтi, довiдковi матерiали i будь-якi iншi документи i свiдчення, що характеризують здатнiсть претендента виконати визначенi роботи.
При оголошеннi тендеру з попередньою квалiфiкацiiю замовник запрошуi до подачi тендерних пропозицiй тiльки претендентiв, що представили вищевказану iнформацiю i пройшли конкурсний добiр.
Друга проблема (проблема вiдповiдностi норм i стандартiв) експортерiв на даному етапi не може бути вирiшена в попередньому порядку i залежить насамперед вiд консультанта, що складаi тендерну специфiкацiю.
Факторами, що впливають на, що закладаються в тендерну документацiю концепцii, i насамперед рiвень науково-виробничого й економiчного розвитку краiни перебування iнженерно-консультацiйноi фiрми. До них вiдносяться: масштаби й iнтенсивнiсть проведених у краiнi науково-дослiдних i дослiдно-конструкторських розробок, стан виробничих потужностей i iхня вiдповiднiсть структурi свiтового попиту в областi предметiв торгiв, рiвень продуктивностi працi i витрат у галузi, що вiдповiдаi тематицi торгiв. До суб'iктивного фактора, зв'язаному з внутрiшньою обстановкою в краiнi консультанта, вiдноситься стан його дiлових взаiмозв'язкiв з ведучими нацiональними продуцентами машинно-технiчноi продукцii й iнженерно-будiвельних послуг.
Перша група факторiв безпосередньо впливаi на типи i технiчнi характеристики устаткування, що закладаiться в тендерну документацiю, термiни виконання i постачань, передбаченi в документацii.
При розвитому суб'iктивному факторi нацiональнi пiдрядчики i виробники краiни консультанта виявляються в переважному положеннi перед iншими учасниками торгiв, яким, у випадку розбiжностi з вимогами тендерних специфiкацiй, приходиться доводити замовниковi обТСрунтованiсть вiдхилень вiд вимог специфiкацiй.
У практицi проведення мiжнародних торгiв тендерна пропозицiя учасника торгiв вважаiться офертою продавця. У цiй якостi вона може бути прийнята замовником (покупцем) i обов'язкова для виконання претендентом. Це загальне положення, однак, може бути модифiковане в тих випадках, коли в пропозицii оферента чiтко зафiксоване положення про те, що пропозицiя не i обовтАЩязковою, пiдлягаi обговоренню на наступних переговорах або оформленню у видi формального контракту.
У силу даноi обставини важливого значення набуваi право, застосовуване до тендерних угод, що звичайно обмовляiться в тендернiй документацii. Матерiальна вiдповiдальнiсть оферента на цьому етапi виражаiться в тiм, що подача пропозицii супроводжуiться представленням документа, що пiдтверджуi внесення в банк краiни тАФ органiзатора торгiв застави Влсерйозностi пропозицiiВ», що може доходити до 5 % вiд загальноi цiни пропозицii. Застава не повертаiться, якщо претендент вiдзиваi свою пропозицiю до закiнчення термiну його дii або виявляiться нездатним виконати замовлення вiдповiдно до контракту, пiдписаному в результатi виграшу тендеру.
На етапi подачi пропозицiй основною проблемою експортера стаi ухвалення рiшення про доцiльнiсть участi в конкретних торгах. Згiдно даним спецiальноi лiтератури, основними факторами, що впливають на рiшення потенцiйного претендента, i:
- розмiр замовлення;
- спiввiдношення обсягiв постачань i послуг;
- термiни виконання замовлення;
- власнi можливостi експортера i частка предмета торгiв у загальному обсязi замовлень, розташовуваних органiзаторами торгiв;
- вартiсть пiдготовки тендерних пропозицiй;
- ступiнь можливоi конкуренцii;
- прогнозований прибуток;
- засобу, видiлюванi замовником для виконання замовлення;
- перспектива одержання наступних замовлень, зв'язаних iз предметом торгiв.
Як вiдзначаi ряд дослiдникiв, останнiй фактор на практицi може виявитися вирiшальноi для експортерiв, що часто йдуть на заниження цiн пропозицiй по оголошених торгах у розрахунку на одержання бiльш вигiдних замовлень надалi.
Наступним проблематичним моментом на етапi пiдготовки тендерних пропозицiй i оцiнка оферентами своiх можливостей укластися в термiни розробки пропозицiй. При цьому не i виключенням випадки, коли претенденти звертаються до замовника з проханням про збiльшення часу, спочатку видiленого для пiдготовки оферти. У практицi проведення мiжнародних торгiв подiбнi дii оферентiв не розглядаються як непрестижнi при наявностi в претендентiв вагомих причин обТСрунтувати своi прохання, наприклад необхiднiстю розробки бiльш ретельного i науково обТСрунтованоi технiко-комерцiйноi пропозицii.
У захiднiй концепцii головними критерiями успiху при складаннi оферентами тендерних пропозицiй i: найменше вiдхилення вiд вимог тендерноi документацii, включення в пропозицiю найбiльш передових технологiй, конкурентоздатна цiна i ВлрозумнийВ» термiн виконання замовлення.
Найбiльш важливою частиною тендерноi пропозицii вважаiться його технiчна частина. У нiй не тiльки розкриваються професiйнi можливостi потенцiйного контрагента, але й обмовляються цiни i термiни виконання замовлення. Як правило, технiчна частина пропозицii складаiться з двох частин: що констатуi i перелiку вiдхилень. У частинi, що констатуi, часто iменованоi Влтехнiчний описВ», наводяться данi про властивостi пропонованих товарiв i послуг вiдповiдно до вимог тендерних специфiкацiй. У перелiку технiчних вiдхилень утримуються пояснення причин невiдповiдностi пропозицii по ряду технiчних параметрiв вимогам тендерноi документацii. Даний перелiк дозволяi замовниковi оцiнити переваги або недолiки пропонованих технологiй, товарiв або послуг у порiвняннi з моделлю, закладеноi в первiсних специфiкацiях.
Аналогiчна структура властива також комерцiйноi частини пропозицii, що включаi опис комерцiйних умов контракту i перелiк пунктiв, по яких у претендента маються розбiжностi з контрактними умовами, записаними в тендернiй документацii.
Як вважають захiднi економiсти, контрактнi умови тендерних пропозицiй мають пiдлегле значення на першому етапi торгiв, тому що iхнi остаточне узгодження вiдб
Вместе с этим смотрят:
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)
The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis
The UK as a member of the EU
РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни