Корпоративнi стратегii глобальноi дiяльностi

Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни

Подiльський державний аграрно-технiчний унiверситет

РЖнститут бiзнесу i фiнансiв

Кафедра менеджменту i бiзнесу

РЕФЕРАТ

На тему:

Корпоративнi стратегii глобальноi дiяльностi

Виконала:

студентка магiстратури

спецiальнiсть ВлФiнансиВ»

Стефанишина РЖрина

Кам'янець-Подiльський 2011

Корпоративнi стратегii глобальноi дiяльностi

Як правило, мiжнароднi компанii використовують стратегiю зростання, тобто розглядають кожну краiну або регiон як новий ринок, ставлячи за мету збiльшення обсягiв продажу та прибуткiв. У процесi виходу на новi ринки мiжнародна корпорацiя стикаiться з необхiднiстю зробити вибiр па користь глобальноi iнтеграцii чи високоi швидкостi реакцii на цих ринках. В першому випадку головна компанiя використовуi стандартнi централiзованi процедури у структурних пiдроздiлах, в другому - надаi iм вiдносну автономiю.

Система чинникiв, якi сприяють вибору глобальноi iнтеграцii, маi назву тиск щодо глобалiзацii. Цi чинники можна подiлити на двi групи: чинники, що сприяють розширенню, та чинники пов'язанi зi специфiкою галузi. Перша група складаiться з лiбералiзацii торгiвлi, наявностi глобальних фiнансових послуг та ринкiв капiталiв, успiхiв в технологii комунiкацiй. До чинникiв, пов'язаних зi специфiкою галузi, належать: унiверсальнi потреби споживачiв, глобальнi споживачi, глобальнi конкуренти, висока iнтенсивнiсть iнвестицiй, необхiднiсть зменшення цiни.

Лiбералiзацiя торгiвлi. Поступове усунення тарифних та нетарифних бар'iрiв протягом останнiх 50 рокiв значно зменшило економiчну роль держав, натомiсть пропонуючи компанiям Влмислити глобальноВ».

Глобальнi фiнансовi послуги та ринки капiталiв. Глобалiзацiя фiнансових послуг та ринкiв капiталiв сприяi цiлям багатьох компанiй глобально iнтегрувати свою дiяльнiсть. За сучасних умов будь-яка компанiя може позичити фiнансовi ресурси в транснацiональному банку, у закордонних венчурних власникiв капiталу та через мережу РЖнтернет. Сучаснi фiнансовi технологii дозволяють отримувати доступ до необхiдних ресурсiв 24 години на добу 365 днiв на рiк, незалежно вiд мiсця розташування компанii.

Розвиток технологii комунiкацiй. Доступнiсть великих, онлайнових баз даних, домашнiх систем електронноi пошти, а також РЖнтернету значно пiдвищуi можливостi компанiй в управлiннi мiжнародними операцiями. В серединi мiжнародноi корпорацii комунiкацiйнi можливостi широко використовуються особливо тодi, коли необхiдно отримати вигоду щодо розмiщення. Наприклад, розробка нових видiв продуктiв, iнодi навiть таких складних, як лiтаки, може здiйснюватися спiльно двома конструкторськими бюро, що знаходяться в рiзних частинах свiту - сучасна технологiя передачi даних це дозволяi. Або величезнi банки даних, якими володii головна компанiя у Нью-Йорку, можуть передаватися для обробки до РЖрландii, де рiвень заробiтноi плати аналiтикiв та програмiстiв нижчий.

Унiверсальнi потреби споживачiв. Завдяки стрiмкому розвитку телебачення, кiно, радiо, друкованих видань, телефонii та РЖнтернету iнформацiя досягаi все бiльшоi кiлькостi споживачiв у всьому свiтi. Люди на всiх континентах формують своi уподобання вiдповiдно до пропозицii споживчих продуктiв провiдних торгових марок: вiд телевiзорiв, вiдеокамер, мобiльних телефонiв, до засобiв гiгiiни та харчових продуктiв. Тому кажуть, що пропозицiя формуi попит, хоча правильнiше було б сказати, що реклама формуi попит. Сучасна реклама вже перестала бути просто засобом для просування товару на ринок, вона поступово набуваi статусу законодавця моди, а рекламо-мейкери стають майже дiячами культури; реклама задаi моду на стиль життя, примушуi посмiхатися чи бентежить, але в будь-якому випадку не проходить непомiченою. У якому виглядi не надавалася б нам реклама (за допомогою телебачення, бiгбордiв, електронноi пошти чи модних журналiв), результат один - споживачi у всьому свiтi починають потребувати певних продуктiв, тобто потреби стають унiверсальними.

Глобальнi споживачi. З урахуванням того, що, крiм товарiв споживчого призначення, iснують i товари промислового характеру, багато мiжнародних корпорацiй реалiзують свою продукцiю одна однiй. Наприклад, General Motors не виробляi самостiйно всi деталi для своiх автомобiлiв, деякi складовi частини, а закуповуi iх у iнших виробникiв. Причому компанiя з виробництва автомобiльних складових для General Motors маi вiдповiдати глобальним стандартам якостi, характеристик та цiни. Постачальником приладових дощок та внутрiшнiх автомобiльних панелей для General Motors стала нiдерландська Prinse, основне виробництво якоi розташоване в штатi Мiчиган. Взаiмовiдносини двох компанiй настiльки тiснi, що коли General Motors вирiшила розпочати виробництво в Латинськiй Америцi, Prinse довелося створити виробничi потужностi в безпосереднiй близькостi - у Бразилii.

Глобальнi конкуренти. Поряд з перевагами, що приносить глобалiзацiя, з'являються i додатковi небезпеки у виглядi мiжнародноi конкуренцii, яка вимагаi вiд фiрми бiльших зусиль, нiж в умовах нацiональноi конкуренцii.

Висока iнтенсивнiсть iнвестицiй. РЖнтенсивнiсть iнвестицiй включаi витрати на розвиток продукту та впровадження його у виробництво. Взагалi, iз зростанням iнтенсивностi iнвестицiй збiльшуiться тиск на компанii щодо випуску глобально стандартизованоi продукцii. Якщо компанiя iнвестуi значнi кошти в нову модель продукту, то для повернення грошей та отримання прибуткiв, обсяг та географiя продажу мають бути глобальними та стрiмкими для того, щоб продукт не встиг ВлпостарiтиВ».

Необхiднiсть зниження цiни. В галузях, де цiна i ключовим критерiiм, виробники мають значний стимул винаходу нових шляхiв зменшення втрат для збiльшення прибуткiв. Основний спосiб мiнiмiзувати затрати на одиницю продукцii - скористатися ефектом масштабу. Якщо мiсцевий ринок не спроможний вмiстити обсяг продукцii, який i оптимальним для мiнiмiзацii затрат компанii, iй доводиться експортувати надлишок у сусiднi краiни. Слiд зазначити, що правило дii лише для галузей iз стандартизованими продуктами, як, наприклад, бензин.

Система чинникiв, що потребують швидкоi реакцii на мiсцевий попит, маi назву тиск щодо локалiзацii. Необхiднiсть чутливого реагування на мiсцевий попит вимагаi вiд фiрми диференцiювати свою товарну пропозицiю i маркетингову стратегiю з рiзних краiнах, щоб пристосуватися до видiв попиту, зумовлених нацiональними вiдмiнностями у споживчих прихильностях та уподобаннях, каналiв розподiлу, практики бiзнесу, конкурентних умов, полiтики уряду та iн. РЖснують наступнi чинники, якi спричинюють тиск щодо локалiзацii.

Вiдмiнностi в iнфраструктурi i традицiйнiй практицi. Для пристосування продукту до певноi iнфраструктури i традицiйноi практики окремоi краiни iнодi доводиться навiть делегувати виробничi повноваження регiональним пiдроздiлам. Прикладом пристосування до iноземноi iнфраструктури може служити потреба випускати лiхтарики, розрахованi на рiзну напругу, залежно вiд того, якi електромережi застосовуються в краiнi. Традицii також вiдiграють важливу роль i вимагають пристосування: наприклад, в мусульманських краiнах релiгiйна традицiя забороняi вживання свинини, тому пiд час виходу на мусульманський ринок McDonald's виключила з меню вiдповiднi складовi. Також McDonald's запровадила в кожнiй краiнi свого базування нацiональнi меню, до складу яких входять страви на основi мiсцевих традицiй.

Вiдмiнностi в прихильностях та уподобаннях споживачiв. У разi iснування вiдмiнностей в прихильностях та уподобаннях споживачiв, якщо вони спричиненi культурними чи iсторичними факторами, сам продукт та маркетингова програма з його просування мають вiдповiдати нацiональнiй специфiцi. Для досягнення цiii мети головна компанiя делегуi функцii маркетингу та виробництва iноземним фiлiям, якi зазвичай спочатку ретельно вивчають мiсцевий ринок, цiльовi групи та можливу реакцiю па ту чи iншу модель продукту, а потiм випускають продукт на ринок.

Вiдмiнностi в каналах розподiлу. Системи розподiлу в рiзних краiнах iстотно вiдрiзняються одна вiд одноi, тому нав'язування власноi системи корпорацii без врахування мiсцевих особливостей може призвести до неефективного збуту товару. З метою уникнення небажаних наслiдкiв мiжнародна корпорацiя делегуi право вибору системи розподiлу iноземним фiлiям.

Вимоги урядiв краiн-господарiв можуть стосуватися обмеження щодо реклами, використання iноземноi мови, оподаткування, придбання земельних дiлянок iноземцями для будiвництва, обов'язкове створення спiльного пiдприiмства та iн.

Залежно вiд дii тиску щодо локалiзацii та глобалiзацii та на основi моделей мiжнародного менеджменту мiжнароднi корпорацii обирають одну з чотирьох стратегiй глобальноi дiяльностi:

- глобальна стратегiя;

- мiжнародна стратегiя;

- мультиринкова стратегiя;

- транснацiональна стратегiя.

Глобальна стратегiя мiжнародноi корпорацii передбачаi фокусування на максимiзацii мiжнародноi ефективностi шляхом локалiзацii дiяльностi у краiнах з найменшими витратами, виробництва стандартизованоi продукцii на основi свiтових стандартiв та використання глобально iнтегрованих операцiй, а також шляхом завоювання ринкових часток на свiтовому ринку.

Глобальнi компанii розробляють продукцiю, призначену для свiтових ринкiв з самого початку. Часто структурнi пiдроздiли, що дiють на ключових ринках, роблять свiй внесок у дизайн, але з того часу, як головна компанiя, запускаi продукт у виробництво, iх роль зводиться до виконавчих функцiй.

Глобальна продукцiя зазвичай тiльки пiдкреслюi схожi мiжнароднi риси, а не культурнi вiдмiнностi. Не дивно_; що маркетинговi стратегii, як правило, впроваджуються головною компанiiю i мають глобальний характер. Продукцiя виробляiться в тiй частинi свiту, де можуть бути досягнутi необхiднi стандарти якостi з найменшими затратами, включаючи транспортування до найважливiших ринкiв. З практичноi точки зору, великi ринки приваблюють виробництво через те, що частка ринку зростаi завдяки наявностi виробничих потужностей. РЖнодi уряд краiни базування пропускаi продукцiю через нетарифнi торговi бар'iри, але в класичному варiантi глобальноi стратегii немаi штучних перешкод руху товарiв.

високий	Авiацiйна промисловiсть Камери Комп'ютери Споживча електронiка	Телекомунiкацii Аерокосмiчна галузь
Тиск щодо глобалiзацii	ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГРЖЯ	ТРАНСНАЦРЖОНАЛЬНА СТРАТЕГРЖЯ
	Фармацевтика Автомобiлi
	Синтетичнi волокна
		Сталь
		Одяг
	МРЖЖНАРОДНА СТРАТЕГРЖЯ	МУЛЬТРЖРИНКОВА СТРАТЕГРЖЯ
низький		Продукти тривалого зберiгання
	Цемент

Рис.1 Корпоративнi стратегii глобальноi дiяльностi

стратегiя глобальний ринок комунiкацiя

Переваги вiд застосування мiжнародною корпорацiiю глобальноi стратегii очевиднi - це використання у свiтовому масштабi ефектiв кривоi досвiду та економii за рахунок масштабiв. Але глобальна стратегiя маi один iстотнiй недолiк - майже не враховуiться мiсцевий попит, уподобання та звички споживачiв, iсторичнi та культурнi традицii краiни.

Необхiднiсть пристосовувати свiй товар до локальних ринкiв змушуi мiжнародну корпорацiю обирати мультиринкову стратегiю, яка передбачаi адаптацiю кожного закордонного пiдроздiлу до умов конкуренцii в кожнiй краiнi. Мiжнароднi корпорацii, якi використовують мультиринковi стратегii, спочатку розробляють продукт для ринку краiни базування головноi компанii, а потiм продають той самий продукт чи його адаптований до мiсцевих умов варiант через закордоннi пiдроздiли. Пiдроздiли мають повноваження виробляти адаптований продукт, скориставшись технологiiю головноi компанii, а також здiйснювати власну маркетингову та науково-дослiдницьку дiяльнiсть. В результатi компанii з мультиринковою стратегiiю мають затрати бiльшi, нiж компанii з глобальною стратегiiю. Це пояснюiться вiдсутнiстю для перших ефекту кривоi досвiду та економii вiд мiсцезнаходження. Значна автономнiсть кожного пiдроздiлу iнодi також призводить до того, що iх дiяльнiсть погано контролюiться з боку головноi компанii.

Тобто основою мультиринковоi стратегii i автономнiсть окремих пiдроздiлiв щодо функцii виробництва, нацiональнi кордони перетинають не продукти, а технологii та досвiд головноi компанii. Така стратегiя i доцiльною, коли мiж краiнами дiють високi тарифи та квоти, для уникнення яких вигiднiше виробляти продукцiю всерединi краiни. Але з розвитком глобалiзацii ефективнiсть мультиринкових стратегiй значно слабшаi, бо значна роль вiдводиться розмiрам виробництв, а не iхнiй спецiалiзацii.

Таким чином, мультиринкова стратегiя використовуiться в галузях, що зазнають тиску щодо локалiзацii, i для продуктiв, якi потребують адаптацii до мiсцевих умов; вона неприйнятна, коли необхiдним i зменшення витрат.

Мiжнародна стратегiя з'явилася першою на етапi розвитку мiжнародних вiдносин. Мiжнароднi корпорацii, якi використовують мiжнародну стратегiiю, володiють певною конкурентною перевагою (технологiчною, маркетинговою, управлiнською та iн.) перед iноземними пiдприiмствами. Тому пiд час виходу на мiжнародний ринок така перевага використовуiться для отримання вигод, а продукцiя адаптуiться до умов нацiональних ринкiв, але незначною мiрою. Як правило, головна компанiя залишаi за собою контроль за маркетинговою, виробничою та науково-дослiдницькою дiяльнiстю, а в кожному структурному пiдроздiлi вiдповiднi функцii можуть здiйснюватися за умови узгодження з центром. Виробництво диференцiйованих продуктiв на кiлькох виробничих потужностях свiту не дозволяi збiльшувати операцiйнi затрати компанii, бо ефекту вiд кривоi досвiду та економii на мiсце знаходженнi та масштабах досягти важко.

Таким чином, мiжнародна стратегiя використовуiться, якщо немаi сенсу реагувати на мiсцевий попит i максимально зменшувати витрати, i якщо мiжнародна корпорацiя володii унiкальними базовими знаннями, якi дозволяють iй виокремитися серед конкурентiв.

Транснацiональна стратегiя використовуiться, якщо тиск щодо локалiзацii та глобалiзацii i однаково сильним. Тобто за таких конкурентних умов, коли мiжнароднiй корпорацii необхiдно одночасно з урахуванням мiсцевих умов зменшувати затрати, а використання жодноi з перелiчених вище стратегiй не може забезпечити достойне мiсце на мiжнародному ринку. В сучасному багатонацiональному ринковому середовищi знання та навички передаються не тiльки в напрямi вiд головноi компанii пiдроздiлам (як при мiжнароднiй стратегii), але й у зворотному. Цей процес отримав назву Влглобальне навчанняВ» i маi за мету максимiзацiю накопиченоi корисноi iнформацii, яка може бути використана в межах корпорацii. Глобальне навчання i основним кроком на шляху до транснацiональноi стратегii, метою використання якоi i зменшення витрат з одночасною адаптацiiю до мiсцевих ринкiв.

Дотримуватися транснацiональноi стратегii найважче. Це пов'язано iз суперечностями, що обумовленi самою внутрiшньою природою транснацiональноi стратегii. З одного боку, мiжнародна корпорацiя, яка вирiшила ii дотримуватися, маi максимально пристосувати свiй продукт до вимог всiх нацiональних ринкiв, на яких вона дii, диференцiацiя продукту, в свою чергу, вимагаi збiльшення витрат, якi необхiдно зменшити. Незважаючи на очевидний парадокс, деякi компанii змогли знайти спосiб дотримання транснацiональноi стратегii. Загалом один iз таких способiв полягаi у наступному. Припустимо, мiжнародна корпорацiя маi виробничi потужностi у кiлькох краiнах i випускаi продукцiю, що якнайкраще задовольняi вимоги мiсцевих ринкiв. Але через те, що обсяги випуску в кожнiй краiнi порiвняно невеликi, економiя за рахунок масштабу та ефекту кривоi досвiду не досягаються, витрати якщо не зростають, то залишаються на постiйно високому рiвнi. Щоб змагатися з низьковитратними конкурентами, якi дотримуються глобальноi стратегii, необхiдно також зменшувати затрати. Мета може бути досягнута, якщо випускати стандартнi складовi компоненти продукцii на кiлькох великих заводах, розташованих у зручних мiсцях з погляду вартостi ресурсiв та транспортних затрат, а безпосередньо збирання та доповнення диференцiйованими складовими частинами робити на кожному з ринкiв збуту. Це дозволяi одночасно зменшити затрати та запропонувати адаптовану продукцiю.

Таким чином, використання транснацiональноi стратегii дозволяi зменшити витрати за допомогою кривоi досвiду та економii за рахунок масштабiв та мiсця розташування i в той же час пристосувати свою продукцiю до мiсцевих потреб й отримати вигоди вiд глобального навчання. Основний недолiк транснацiональноi стратегii полягаi у складностi ii реалiзацii.

Всi чотири перелiченi корпоративнi стратегii глобальноi дiяльностi мають право на iснування за певних умов, в яких дii мiжнародна корпорацiя: галузi дiяльностi, виду та характеристик продукцii, конкурентного середовища, кон'юнктури на свiтових ринках, полiтики урядiв та iн. Одна й та сама мiжнародна корпорацiя на певних етапах свого iснування може використовувати ту чи iншу стратегiю, в залежностi вiд того, якоi мети прагне досягти керiвництво, та вiд того, якi тенденцii спостерiгаються на ринку.

Вместе с этим смотрят:

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)

The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis

The UK as a member of the EU

РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни