Мiжнароднi мiграцiйно-трудовi вiдносини як об'iкт мiжнародно-правового регулювання

РЕФЕРАТ

Мiжнароднi мiграцiйно-трудовi вiдносини як об'iкт мiжнародно-правового регулювання

Сучасне мiжнародне право i дуже обтАЩiмним i складним комплексом iсторичних, доктринальних, юридичних i практичних положень, що характеризують, регулюють, коментують i в цiлому визначають мiжнародно-правовi вiдносини у свiтовому спiвтовариствi. Цi вiдносини стають усе бiльш рiзноманiтними, рiзнобiчними, i це, у свою чергу, розширюi та ускладнюi мiжнародне право [6, с. 3].

Прогресуючий розвиток мiжнародних мiграцiйно-трудових вiдносин, регульованих також мiжнародним правом, висуваi мiжнародне право в число найважливiших координаторiв мiжнародного життя. В сучасному мiжнародному правi склався механiзм мiжнародно-правового регулювання, покликаний сприяти полiпшенню умов працi, створенню умов для захисту прав трудящих-мiгрантiв [8, с. 32].

У питаннi про механiзм мiжнародно-правового регулювання трудовоi мiграцii населення (надалi МПРТМН) слiд зазначити, що дiя цього механiзму виявляiться у впливi держав на своi взаiмовiдносини за допомогою норм мiжнародного права. Це обумовлено тим, що мiжнародне право виступаi як координатор i правовий регулятор мiжнародних мiграцiйно-трудових вiдносин. Через це такi вiдносини, якi складаються мiж державами, мають юридично-владний характер, тому що держави, хоча й добровiльно, але узгоджено беруть на себе певнi обовтАЩязки i за iхнi дотримання несуть вiдповiдальнiсть перед мiжнародним спiвтовариством.

При цьому слiд зазначити, що серед факторiв, якi впливають на вiдносини мiж субтАЩiктами мiжнародного права, i насамперед державами, крiм факторiв юридичного характеру присутнi ще й полiтичнi, дипломатичнi, iдеологiчнi, економiчнi та iншi засоби. Система мiжнародно-правового регулювання i найбiльш органiзованою, цiлiсною i глобальною системою координацii мiждержавних вiдносин мiграцiйно-трудового характеру. Механiзм мiжнародно-правового регулювання тАУ це система засобiв i способiв регулювання i реалiзацii мiжнародних вiдносин. В якостi основних елементiв механiзму виступають тАЮзасоби i способитАЬ, зазвичай розумiються: принципи i норми мiжнародного права, мiжнародно-правова свiдомiсть i мiжнародно-правовi вiдносини. При цьому принципи i норми, як засоби, вiдiграють роль безпосереднього впливу на процес реалiзацii iхнiх положень, а мiжнародно-правова свiдомiсть i мiжнародно-правовi вiдносини як способи сприяють успiху цiii реалiзацii. Зазначений механiзм маi на метi регулювати мiжнароднi вiдносини в рамках мiжнародного права. Для найбiльш повного досягнення цiii мети паралельно з механiзмом i нiби йому в допомогу, як правило, використовуються методи функцiонування мiжнародного права, за дii яких реалiзацiя мiжнародно-правових норм здiйснюiться бiльш ефективно [6, с. 79тАУ80].

Основними критерiями для розмежування вiдносин i предмет регулювання (однорiднi суспiльнi вiдносини) та метод (сукупнiсть прийомiв правового впливу на учасникiв суспiльних вiдносин, якi зумовленi предметом регулювання) [7, с. 375; 8, с. 432; 4, с. 21тАУ22].

У сучасному мiжнародному правi iснуi велика кiлькiсть норм, якi регулюють мiжнароднi мiграцiйно-трудовi вiдносини субтАЩiктiв мiжнародного права [8, с. 113; 5, с. 4тАУ5]. ОбтАЩiм регламентацii i якiсна своiрiднiсть дозволили видiлити мiжнароднi мiграцiйно-трудовi вiдносини iз всiii сукупностi мiжнародних вiдносин в окрему групу, яка маi свою специфiку [6, с. 3]. Виникнення мiжнародних мiграцiйно-трудових вiдносин зумовлено обтАЩiктивними причинами тАУ розвитком суспiльних вiдносин у сферi мiжнародного права. По сутi, норми, що регулюють мiжнароднi мiграцiйно-трудовi вiдносини iснують як мiжгалузевий функцiональний комплексний iнститут. Це повтАЩязано з тим, що однi й тi ж мiжнароднi мiграцiйно-трудовi вiдносини регулюються рiзними галузями права. Створення та iснування таких iнститутiв не i штучним, воно зумовлюiться обтАЩiктивним розвитком суспiльства, необхiднiстю комплексно регулювати певнi види суспiльних вiдносин. Особливо це стосуiться мiжнародних вiдносин, адже вони вiдображають постiйно зростаючу взаiмозалежнiсть держав (у контекстi мiжнародноi трудовоi мiграцii тАУ держав iммiграцii та держав емiграцii), що дозволяi в результатi говорити про iднiсть свiту [9, с. 3тАУ6; 9, с. 27тАУ39]. Ця цiлiснiсть даi можливiсть розглядати сучаснi мiжнароднi мiграцiйно-трудовi вiдносини як певну систему правових норм. Поступовий розвиток мiжнародних мiграцiйно-трудових вiдносин спричинив виокремлення предмета, методу, принципiв та механiзму правового регулювання [6, с. 35; 8, с. 21тАУ29].

Роль мiжнародних мiграцiйно-трудових вiдносин полягаi в суттiвiй i переважнiй ролi публiчно-правових вiдносин у нормативнiй надбудовi, що регулюi мiжнародних ринок працi. Водночас звертаi на себе увагу той факт, що саме в цiй сферi мiжнародне право, а саме тАЬправо МОПтАЭ, глибоко проникло у внутрiшнi право: норми конвенцiй МОП так чи iнакше стали складовою частиною внутрiшньодержавного трудового права, охопивши своiм регулюванням практично всi важливi сторони внутрiшнiх трудових вiдносин [3, с. 4; 9, с. 180].

Унаслiдок масового характеру будь-яких мiграцiйних процесiв (як комплексного явища), у тому числi й трудових (як специфiчних за складом i вагомих для економiчного та суспiльного життя), що перебувають на стадii становлення i вимагають внутрiшньодержавного та мiжнародно-правового регулювання. Оскiльки в результатi мiграцii робочоi сили склався i функцiонуi мiжнародний ринок працi, а не лише нацiональнi ринки, який охоплюi рiзноспрямованi потоки трудових ресурсiв, що перетинають нацiональнi державнi кордони [5, с. 245]. Предметом МПРТМН беззаперечно виступають мiжнароднi мiграцiйно-трудовi вiдносини, якi включають у себе рiзнi види дiяльностi як на макрорiвнi, так i на мiкрорiвнi [1, с. 5; 5, с. 12]. Мiжнародне економiчне право, будучи складною галуззю мiжнародного права, також регулюi мiждержавнi вiдносини економiчного характеру шляхом досягнення згоди мiж зацiкавленими учасниками таких вiдносин (саме учасниками, а не тiльки субтАЩiктами) щодо створення певних мiжнародно-правових норм [6, с. 4, 46]. Це i одночасно i обтАЩiктивним, i субтАЩiктивним процесом, якi один без одного не можуть iснувати [9, с. 5].

У мiжнародних економiчних вiдносинах обтАЩiктивна необхiднiсть регулювання мiжнародних суспiльних вiдносин виникаi перш за все у вiдносинах торгових [5]. Отже, ми говоримо про мiжнародну торгiвлю, яка власне i i основою мiжнародних економiчних вiдносин i становить основний iнтерес iх учасникiв, у тому числi держав [8]. Якщо розглядати торгiвлю в широкому розумiннi, то до неi також слiд включити й торгiвлю працею. Адже праця, як i ii результат, тАУ це товар, однак дуже специфiчний[1]
. Причому, якщо результат працi, порядок ii використання тАУ це завжди приватноправовi вiдносини, то сама праця, процес присвоiння результатiв працi тАУ це публiчно-правовi вiдносини. Тобто сама праця як складова виробництва суспiльно корисного продукту вимагаi публiчно-правового регулювання, як на внутрiшньодержавному, так i на мiжнародному рiвнях, унаслiдок взаiмозалежностi, взаiмообумовленостi та взаiмозвтАЩязку багатьох процесiв у свiтi (особливо економiчного та екологiчного характеру). Власне такi вiдносини i будуть обтАЩiктом правового регулювання. Однак у будь-якому разi праця маi перш за все економiчний змiст i економiчнi наслiдки.

В основi мiжнародноi трудовоi мiграцii лежить субтАЩiктивна необхiднiсть продати товар (працю) внаслiдок вiдсутностi в державi резидентностi попиту або тАЬналежного ставлення (оцiнювання)тАЭ, абочерез те, що такий товар доцiльнiше або вигiднiше реалiзовувати на iнших ринках, де вiн коштуi дорожче. Отже, предметом мiжнародно-правового регулювання трудовоi мiграцii населення виступаi мiжнародний ринок працi, на якому здатнiсть трудящих-мiгрантiв до працi i товаром.

Друга складова -- мiжнародна трудова мiграцiя як поняття вiдображаi два взаiмоповтАЩязанi мiж собою процеси економiчного (трудового) та мiграцiйного характеру (iммiграцiйнi та емiграцiйнi). На взаiмозвтАЩязок зазначених процесiв вказуi, зокрема, процес реемiграцii, тобто повернення робочоi сили в державу емiграцii [9]. Мiжнародна мiграцiя робочоi сили спричиняiться факторами внутрiшнього економiчного розвитку окремоi держави, а також станом мiжнародноi економiки, економiчних взаiмозвтАЩязкiв мiж державами та позицii та ролi держави в регулюваннi даних процесiв тощо.

У певнi перiоди та етапи iсторii розвитку трудових мiграцiйних процесiв факторами впливу можуть виступати: вiйськово-полiтичнi, полiтичнi (нестабiльнiсть, вiйськовi та полiтичнi перевороти), територiальнi, демографiчнi, етнiчнi, релiгiйнi, соцiальнi, економiчнi (у тому числi ресурснi, фiнансовi рiвнi розвитку тощо), природо-ресурснi, науково-технiчнi, природничi, екологiчнi, клiматичнi та iншi соцiальнi умови (захищенiсть, зайнятiсть, рiвень доходiв) у будь-якому поiднаннi, взаiмозвтАЩязку, впливi, обумовленостi, значущостi та послiдовностi.

Особливо характернi переселення в пошуках роботи, що обумовленi економiчною нестабiльнiстю та безробiттям [7, с. 182]. При класифiкацii форм велике значення маi причина (мотиви) мiграцii, i залежно вiд цього ii субтАЩiктiв подiляють на: економiчних та неекономiчних (бiженцiв) з багатьма пiдвидами (залежно вiд причин, про якi йшлося вище). Традицiйно основною причиною мiграцii i економiчний фактор, повтАЩязаний з масштабами, темпами та структурою накопичення капiталу [5, с. 67]. Мiжнародна трудова мiграцiя тАУ це форма руху надлишкового населення з одного центру накопичення ресурсу в iнший. У цьому й полягаi суть економiчноi природи трудовоi мiграцii та регуляторна роль у даному процесi держав.

Крiм економiчних причин, мiжнародна трудова мiграцiя маi економiчнi наслiдки (позитивнi та негативнi), зокрема економiчний ефект як для держави-iмпортера, так i для держави-експортера трудовоi сили. Наприклад, грошовi перекази трудових мiгрантiв вивели Украiну на шосте мiсце в свiтi за сумою отриманих коштiв тАУ 8,4 млрд дол. США, що стаi особливо актуальним у часи свiтовоi фiнансовоi кризи [5, с. 20тАУ24]. Характерно, що на мiжнародному ринку працi держави далекi вiд полiтики лiбералiзацii, за винятком спрощень у рамках iнтеграцiйних економiчних обтАЩiднань. Транскордонний рух робочоi сили породжуi наприклад, проблему зайнятостi, фiнансового навантаження для приймаючоi держави (матерiальна пiдтримка, депортацiя тощо). У результатi в бiльшостi розвинених краiн склалося або складаiться досить жорстке державне регулювання трудовоi мiграцii.

Звiдси, власне, i випливаi полiсистемнiсть та комплекснiсть вiдносин, повтАЩязаних iз мiжнародною трудовою мiграцiiю, тАУ з одного боку цi вiдносини мають публiчний характер, а другого тАУ приватний [9, с. 22]. З метою мiжнародно-правового регулювання рiзних аспектiв трудовоi мiграцii держава укладаi двостороннi або багатостороннi угоди. У сферi мiжнародно-правового регулювання мiжнародного ринку працi спiввiдношення мiж конвенцiйним та звичаiвим регулюванням безперечно складаiться за суттiвого прiоритету конвенцiйного методу регулювання. Роль публiчних тАЮоператорiвтАЬ на мiжнародному ринку переважаi над роллю приватних тАЮоператорiвтАЬ [9, с. 175].

Незважаючи на це, в основi правового регулювання знаходяться норми мiжнародного публiчно-правового характеру. Це випливаi як iз предмета, так i з методiв правового регулювання [4, с. 20тАУ22]. Бiльше того, для мiжнародно-правового регулювання трудовоi мiграцiiпритаманна цiла система принципiв правового регулювання .

Вiдносини, що виникають у звтАЩязку з мiжнародною трудовою мiграцiiю, мають системний (комплексний) характер, тобто перебувають у системi, яка з формальноi точки зору передбачаi наявнiсть складу елементiв, специфiчну взаiмодiю мiж ними, структуру та оточення [1, с. 168]. Причому поняття тАЮоточеннятАЬ маi два аспекти тАУ зовнiшнiй та внутрiшнiй. Внутрiшнiй аспект тАУ це сукупнiсть специфiчних внутрiшньодержавних (нацiональних) умов, якi характернi для функцiонування мiжнародних мiграцiйно-трудових вiдносин у кожнiй краiнi. Зовнiшнiй аспект тАУ сукупнiсть суспiльних вiдносин економiчного, а саме трудового, характеру, якi мають стосунок до мiжнародноi трудовоi мiграцii, участi та ролi в них держави.

Якщо ж розглядати цi поняття з точки зору теорii мiжнародного права [3, с. 9], то як уже зазначалося, елементи та взаiмодiю мiж ними можна вiднести до предмета МПРТМН тАУ мiжнародного ринку працi, на якому здатнiсть трудящих-мiгрантiв до працi i товаром, а оточення можна вiднести до форми, тобто до норм, якi регулюють елементи та iх взаiмодiю. МПРТМН маi своi системнi межi, що зумовленi специфiчним предметом, тАУ суспiльними вiдносинами мiграцiйно-трудового характеру, якi виникають у звтАЩязку iз транскордонним перемiщенням трудовоi сили (трудових ресурсiв), i у свою чергу зумовлюють функцiональний характер, адже такi межi (рамки), по сутi, i тАЮприкордоннимитАЬ нормами тАУ нормами i мiжнародного мiграцiйного права, i мiжнародного трудового права, i мiжнародного приватного права, i мiжнародного економiчного права.

МПРТМН у сучасний момент являi собою рухомий механiзм у перiод становлення, який включаi в себе мiжнародно-правовi норми (джерела) унiверсального, регiонального походження, що мають лише рамковий характер, а безпосереднiми регуляторами i держави з iх нацiональними позицiями (концепцiями, стратегiями, законодавством тощо).

Для того щоб чiткiше визначити змiст МПРТМН необхiдно проаналiзувати власне обтАЩiкт, на регулювання якого i спрямована сукупнiсть норм такого регулювання. Основним елементом обтАЩiкта i трудящий-мiгрант, який виступаi в той же час субтАЩiктом зовнiшньоi мiграцii. Трудящий-мiгрант, виходячи за межi своii правовоi системи, стаi субтАЩiктом вiдносин зовнiшньоi (мiжнародноi) мiграцii i одночасно обтАЩiктом мiжнародно-правового регулювання в планi забезпечення i захисту його прав та прав членiв його сiмтАЩi .

До субтАЩiктiв зовнiшньоi мiграцii вiдносять осiб, що вiдтАЩiжджають з однiii держави та втАЩiжджають до iншоi. Необхiдно вiдрiзняти iммiграцiю, тобто втАЩiзд працездатного населення в краiну, та емiграцiю, тобто виiзд працездатного населення з краiни, рiзниця мiж якими утворюi мiграцiйне сальдо. Мiжнародна трудова мiграцiя тАУ це транснацiональне перемiщення самоi працi, переселення працездатного населення з однiii краiни до iншоi з метою отримання роботи. Таких мiгрантiв називають субтАЩiктами зовнiшньоi трудовоi мiграцii [9, с. 172].

РЖснуi кiлька класифiкацiй мiжнародних мiгрантiв як категорii зовнiшнiх мiгрантiв [6, с. 16тАУ18]. Однак усi класифiкацii мають певнi вади, оскiльки поняття тАЮсубтАЩiктитАЬ мiжнародних трудових мiграцiйних вiдносин у рiзних джерелах та видах, формах i категорiях, доводить iх (класифiкацiй) неоднозначнiсть та недосконалiсть, що спостерiгаiться навiть у версii МОП, тим бiльше, що вони в жодному з джерел не розглядаються як обтАЩiкт правового регулювання [4, с. 67тАУ70]. У першу чергу необхiдно звернути увагу на класифiкацii всiх iснуючих зовнiшнiх мiгрантiв, що допоможе зтАЩясувати мiсце в них трудящих-мiгрантiв та визначити правовий статус останнiх. Основними класифiкацiйними ознаками в данiй сферi можуть бути цiлi та завдання перебування мiгрантiв на територii держави.

Одним iз найпроблемнiших питань сучасноi мiжнародноi доктрини i вирiшення юридичного та практичного завдання щодо розмежування двох основних категорiй субтАЩiктiв мiграцiйних процесiв, а саме: економiчних (трудових) i полiтичних (бiженцiв) мiгрантiв [9, с. 6; 5, с. 3-5].

Термiн тАЬекономiчнi мiгрантитАЭ використовуiться переважно для характеристики мiгрантiв, бiльшiсть з яких залучаiться на тимчасовiй основi, але деяким iз них може надаватися право довготривалого проживання, якщо мiгрант iнвестуi певну (мiнiмальну) кiлькiсть коштiв в економiку приймаючоi краiни чи органiзуi рiзнi пiдприiмства (субтАЩiкти господарськоi дiяльностi), що дозволяi працевлаштувати певну кiлькiсть працiвникiв цiii краiни [6, с. 12]. Термiн тАЮМiгрант у дiлових цiляхтАЬ використовуiться для визначення тимчасовоi економiчноi мiграцii. Термiн тАЮiммiгруючi iнвесторитАЬ використовуiться для визначення категорiй iноземних працедавцiв, що органiзували свою справу в краiнi прибування трудящих-мiгрантiв, чи iноземцiв, якi здiйснюють у державi значне капiталовкладення iншого типу замiсть права довгострокового проживання.

Будучи частиною механiзму мiжнародно-правового регулювання, регулювання мiжнародних мiграцiйно-трудових вiдносин у свою чергу користуiться методами мiжнародного права [6, с. 80]. У МПРТМН активно застосовуються методи договiрного (двостороннього та багатостороннього; регiонального, субрегiонального та унiверсального) регулювання. При цьому в рамках iнтеграцiйних обтАЩiднань (регiонального регулювання) спостерiгаiться тенденцiя до замiщення багатостороннього регулювання методом наднацiонального регулювання, зокрема в рамках РДС.

Розглядаючи, таким чином, методи, слiд зазначити, що в основi методологii мiжнародного економiчного права лежать два методи тАУ iмперативний i диспозитивний. РЖмперативний метод майже не застосовуiться, оскiльки в основi виникнення мiжнародно-правовоi норми лежать домовленiсть субтАЩiктiв, що притаманна диспозитивного методу [4, с. 21]. Однак уже саме положення про те, що норми в мiжнародному правi виникають виключно через домовленiсть тАУ це приклад застосування iмперативного методу. Ще Х. Трiпель зазначав, що спiльна воля стоiть над волею окремоi держави, i волею наддержавною i i джерелом обовтАЩязкових для держав норм права [3, с. 32].

Передумови створення iмперативного регулювання було закладено Статутом ООН. РЖмперативному регулюванню мають пiддаватися вiдносини, якi виникають у звтАЩязку з реалiзацiiю та захистом загальносвiтового iнтересу (ergo omnes). Наявнiсть такого явища, як ergo omnes, пiдкрiплена Мiжнародним Судом ООН у консультативному рiшеннi щодо Схiдного Тимору (Португалiя проти Австралii) вiд 30.06.1995 [3]. Завдяки iмперативному методу формуiться таке обтАЩiктивне явище, як мiжнародний публiчний порядок, i основне завдання методу тАУ пiдтримувати iснуючий правопорядок у будь-якiй сферi [6, с. 67]. Поширення на трудящих-мiгрантiв правил iз захисту своiх трудящих, рiвноправнiсть громадян держави та iноземцiв щодо вiдшкодування трудящим при нещасних випадках, право всiх людей, незалежно вiд раси, вiри чи статi на забезпечення свого матерiального стану та духовного розвитку в умовах свободи, економiчноi стабiльностi та рiвних можливостей та iншi положення i, по сутi, вiдображенням застосування iмперативного методу регулювання.

Окрiм двох основних методiв, у мiжнародному мiграцiйно-трудовому регулюваннi використовуються й iншi методи мiжнародного права. Зупинимося на деяких iз них.

Полiтико-правовий метод [4, с. 166], коли йдеться про полiтичнi методи в мiжнародних мiграцiйно-трудових вiдносинах. Особливо це стосуiться принципiв мiжнародно-правового регулювання трудовоi мiграцii населення, наприклад принцип спiвробiтництва, де обовтАЩязково разом iз правовими елементами iснують полiтичнi. (Наприклад, Угода мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни та Урядом Грузii про взаiмне працевлаштування i соцiальний захист громадян Украiни та Грузii [2]), Угода мiж Украiною i Королiвством РЖспанiя про соцiальне забезпечення громадян [6] та iн.).

Морально-правовий метод [4, с. 165] передбачаi, що для збiльшення ефективностi мiжнародно-правового регулювання мiжнародних трудових (мiграцiйних) процесiв слiд говорити про мобiлiзацiю моральних засобiв для сумлiнного виконання взятих на себе зобовтАЩязань, одним з основних серед яких i дотримання положення про однакове ставлення до трудових мiгрантiв: нацiональних i iноземних та iноземних мiж собою. РЖдейно-правовий метод тАУ це вплив на мiжнароднi вiдносини, якi виникають у звтАЩязку з мiжнародною трудовою мiграцiiю шляхом створення впевненостi в необхiдностi реалiзацii норм мiжнародного права [3, с. 60].

Органiзацiйно-правовий метод полягаi у здiйсненнi органiзацiйних заходiв для прийняття та виконання мiжнародно-правових норм у сферi мiжнародних трудових мiграцiйних вiдносин. Цей метод регулювання вiдносин у сферi трудовоi мiграцii посiдаi особливе мiсце, адже вiн маi два аспекти: нацiональний i мiжнародний. При чому зi збiльшенням ролi мiжнародного права зростаi значення саме нацiонального аспекту [8, с. 60]. РЖз розвитком i ускладненням МПРТМН усе бiльша кiлькiсть державних органiв бере участь у проектуваннi мiжнародно-правових норм, а також в iх реалiзацii. Наприклад, Меморандум Мiнпрацi Украiни i Мiнпрацi Польщi про спiвробiтництво в галузi розвитку системи iнспекцii працi на 2004тАУ2007 рр. вiд 24.06.2004 [5], або Договiр мiж Мiнiстром працi Украiни i Мiнiстром працi та соцiальноi полiтики Республiки Польща про спiвробiтництво в галузi працi та соцiальноi полiтики вiд 16.02.1994 [13].Мiжнародний аспект цього методу виявляiться у формi мiжнародноi взаiмодii субтАЩiктiв щодо створення та реалiзацii мiжнародних норм [15, с. 117], якi регулюють питання мiжнародноi трудовоi мiграцii. Сюди можна вiднести також i спiвробiтництво держав у рамках спецiалiзованих мiжнародних органiзацiй МОП [3] та МОМ . Адже одна з основних функцiй мiжнародних органiзацiй тАУ це сприяння створенню та реалiзацii норм мiжнародного права. Як приклад документа, прийнятого саме завдяки цьому методу, можна назвати Рекомендацiю МОП № 19 тАЮПро надання Мiжнародному бюро працi статистичних та iнших даних, якi стосуються емiграцii, iммiграцii, а також репатрiацii та транзиту емiгрантiвтАЬ.

Як i будь-яка система правових норм МПРТМНспрямоване на регулювання певних видiв суспiльних вiдносин, тобто виконуi певнi функцii. Роль (функцiя) мiжнародних мiграцiйно-трудових норм як системи принципiв i норм тАУ це реакцiя на вплив оточення, спрямована на збереження певного типу взаiмозвтАЩязкiв мiж елементами системи (нормами). Вiд стабiльностi цих взаiмозвтАЩязкiв залежить стабiльнiсть iснування та розвиток усiii системи мiжнародно-правового регулювання трудовоi мiграцii населення.

З точки зору теорii мiжнародного права, до основних функцiй права належать: регулююча, стабiлiзуюча, координацiйна, контрольна та охоронна.

Основна функцiя тАУ регулююча. Система правових норм маi регулювати вiдносини мiжнародноi трудовоi мiграцii максимально комплексно та ефективно, чiтко визначаючи механiзми взаiмодii держав у сферi мiжнародно-правового регулювання трудових вiдносин з елементами мiграцiйного процесу. ПовтАЩязаною з регулюючою, i стабiлiзуюча функцiя МПРТМН, яка закрiплюi вiдносини, що склалися мiж державами з приводу мiжнародних зобовтАЩязань, якi виникають у данiй сферi. Зi стабiлiзуючою функцiiю межуi координацiйна, яка вiдображаiться у загальноприйнятих стандартах поведiнки держав, наприклад стандарти щодо порядку захисту прав трудящих-мiгрантiв та прав членiв iхнiх сiмей. Регулюючи та координуючи, держави мають забезпечувати прийняття норм, якi зобовтАЩязують держави дотримуватися мiжнародних норм рамкового характеру щодо мiжнародних трудових мiгрантiв. Однак для повноi реалiзацii цiii функцii мiжнародно-правового регулювання трудовоi мiграцii населення необхiдно створити дiiвi механiзми контролю за дотриманням договорiв у сферi мiжнародноi трудовоi мiграцii. Охоронна функцiя МПРТМН маi на метi захищати держави та iхнi iнтереси, в тому числi прав своiх громадян на працю за кордоном та iноземних на своiй територii, а також вирiшувати iншi питання адмiнiстративного, судового та iншого характеру. Охоронна функцiя спрямована на захист iнтересiв держави, в тому числi через захист державою своiх громадян i забезпечення реалiзацii прав громадян на працю, як усерединi держави, так i за ii межами, що вiдповiдаi принципам мiжнародного права: спiвробiтництва та захисту прав людини.

Змiст правового регулювання вiдносин залежить вiд субтАЩiктного складу цих вiдносин. Доктрина мiжнародного права неоднозначно визначаi приналежнiсть учасникiв мiжнародних вiдносин до субтАЩiктiв мiжнародного права, починаючи вiд концепцii держави як iдиного субтАЩiкта мiжнародного права i закiнчуючи бiльш широким колом субтАЩiктiв, що включають у себе як класичних субтАЩiктiв мiжнародного права, так i юридичних та фiзичних осiб. Критерiiм для розмежування учасникiв-субтАЩiктiв i просто учасникiв виступаi наявнiсть мiжнародноi правосубтАЩiктностi тАУ сукупностi право- та дiiздатностi. Основним елементом цiii правосубтАЩiктностi виступаi можливiсть своiми дiями набувати для себе прав та обовтАЩязкiв, а не просто користуватися правами, якi надаються в результатi дiяльностi iнших субтАЩiктiв.

РДдине, в чому сходяться всi автори, це те, що держава i основним субтАЩiктом мiжнародно-правових вiдносин публiчного характеру в будь-якiй сферi, оскiльки володii найбiльшим обсягом правосубтАЩiктностi. Хоча, маючи рiвну правосубтАЩiктнiсть, держави внаслiдок обтАЩiктивних причин мають рiзнi можливостi ii реалiзацii, тобто обтАЩiктивна правосубтАЩiктнiсть збiгаiться, а субтАЩiктивна правосубтАЩiктнiсть i абсолютно рiзною. Принцип рiвностi держав у сферi правового регулювання мiжнародних мiграцiйних (трудових) потокiв може бути дотриманий mutatis mutandis: iснуi розмежування держав на держав-iмпортерiв, держав-експортерiв та держав-посередникiв з вiдповiдним набором прав i обовтАЩязкiв, що знаходить своi вiдображення в мiжнародних договорах (наприклад, Угодi мiж Украiною та РДвропейським Спiвтовариством про реадмiсiю осiб вiд 18 червня 2007р., ратифiковано Украiною 15.01.2008 [2]).

Забезпечення та захист прав людини, зокрема зовнiшнiх мiгрантiв, входить до виключноi компетенцii держав [3]. Для визначення правового статусу необхiдно звернути увагу на правовий режим держави щодо трудящих-мiгрантiв та сукупнiсть методiв впливу в цiй сферi. Для вирiшення питань загального характеру держави, обтАЩiднуючись (мiжнародне договiрне спiвробiтництва та створення мiжнародних органiзацiй), беруть на себе зобовтАЩязання дiяти вiдповiдно до взятих на себе обовтАЩязкiв. Крiм того, держави-учасницi мiжнародних договорiв у випадку, якщо в межах iх територii знаходяться трудящi-мiгранти та члени iх сiмей, що не мають постiйного статусу, повиннi застосовувати належнi заходи, спрямованi на впорядкування положення таких осiб у вiдповiдностi до нацiонального законодавства та двостороннiх чи багатостороннiх угод [1, с. 53]. тАЮНiхто не заважаi державам пiддавати мiжнародно-правовому регулюванню цi питання та брати на себе вiдповiднi зобовтАЩязаннятАЬ [8, с. 125тАУ128]. Тому мiжнародно-правовий захист трудящих-мiгрантiв здiйснюiться засобами регулювання вiдносин на мiждержавному (мiжнародному) та нацiональному (внутрiшньодержавному) рiвнях у сферi забезпечення економiчних, соцiальних, культурних, полiтичних та особистих прав трудящих-мiгрантiв. Це регулювання здiйснюiться головним чином шляхом укладання рiзних видiв мiжнародних (мiждержавних) договорiв та здiйснення контролю за iх виконанням.

Окремою ознакою механiзму МПРТМН i система певних принципiв i норм (джерел) [1, с. 55тАУ66]. Що стосуiться загальноi характеристики джерельноi бази МПРТМН, то ii умовно можна подiлити залежно вiд:

ВатАУ простору дii тАУ на три рiвнi: мiжнародний (всесвiтнiй), регiональний та нацiональний (внутрiшньодержавний);

ВатАУ походження нормативного акта тАУ на три рiзновиди: унiверсальний, регiональний, у тому числi субрегiональний;

ВатАУ кiлькостi учасникiв (стосуiться лише мiжнародних документiв (унiверсальних та регiональних): на двостороннi та багатостороннi.

Будучи основним субтАЩiктом МПРТМН, держави в умовах глобалiзацii не можуть ефективно здiйснювати правове регулювання без участi мiжнародних iнституцiй [1, с. 66тАУ77]. Перша категорiя мiжнародних iнституцiй тАУ це мiжнароднi мiждержавнi органiзацii та iхнi органи. Перш за все йдеться про ООН (Дiалог на вищому рiвнi щодо мiграцii та розвитку ГА ООН [5, с. 63]) та органiзацii системи ООН тАУ МОП [222], Свiтовий Банк (Дослiдження в рамках економiчних перспектив тАУ економiчнi наслiдки мiграцiйних процесiв), МОМ [5]. Деякi аспекти мiжнародноi мiграцii розглядаються в ходi дiяльностi РРД (в аспектi регiонального забезпечення захисту прав людини), ОБСРД (спiльно з МОМ та МОП розробила Довiдник щодо встановлення Ефективноi полiтики мiграцii робочоi сили в державах походження та призначення [8]) та ряду iнших iнституцiй. Детальнiше про дiяльнiсть цих органiзацiй мова пiде в Роздiлi 2 дисертацii.

Говорячи про субтАЩiктний склад МПРТМН, не можна оминути питання правосубтАЩiктностi мiжнародних неурядових органiзацiй (non-governmentаl orgаnizаtions) [16, с. 68]. Мiжнароднi неурядовi органiзацii, не будучи тАЬповноцiннимитАЭ субтАЩiктами мiжнародного права, значною мiрою впливають (переважно за рахунок неправових методiв) на формування правових стандартiв у сферi захисту прав людини, в тому числi й планi мiжнародно-правового регулювання захисту прав трудових мiгрантiв. Саме тому в рамках Седеркопiнгського процесу [3] (Процес прикордонного спiвробiтництва) було проведено низку зустрiчей за участю неурядових органiзацiй.

Отже, механiзм МПРТМН маi власнi структурнi елементи: змiст, обтАЩiкт i предмет регулювання, субтАЩiктний склад, методи та функцii, принципи та норми (джерела) [17, с. 21].

Виходячи з вищезазначеного МПРТМН тАУ це функцiональний механiзм (система способiв та методiв) мiжнародного права, що являi собою систему мiжнародно-правових норм та принципiв, якi знаходяться в стадii формування, спрямованi на регулювання мiждержавних вiдносин мiграцiйно-трудового характеру зi специфiчним обтАЩiктом регулювання, який виникаi у звтАЩязку з мiграцiйним (постiйним i масовим) перемiщенням робочоi сили з однiii нацiональноi юрисдикцii в iншу та захистом прав трудових мiгрантiв.

мiжнародний право трудовий мiграцiя

Лiтература

1. Лукашук, И.И. Международное право : элементарный курс [Текст] / И.И. Лукашук, Г.Г. Шинкарецкая. тАУ 2-е изд., перераб. и доп. тАУ М. : Юристъ, 2004. тАУ 224 с.

2. Малиновська, О. Розширення РДС i зони чинностi Шенгенськоi угоди та мiграцiйнi процеси в Украiнi [Текст] / О. Малиновська // Вiсн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентовi Украiни. тАУ 2003. тАУ № 1. тАУ С. 475тАУ483.

3. Малиновська, О.А. Формування спiльноi мiграцiйноi полiтики РДвропейського Союзу [Текст] / О.А. Малиновська // Стратегiчна панорама. тАУ 2006. тАУ № 2. тАУ C. 142тАУ151.

4. Мальський, Олег Маркiянович. Мiжнародне торговельне право [Текст] : навч. посiб. / О. М. Мальський, А. М. Ягольник. тАУ К. : Знання, 2005. тАУ 596 с.

5. Международное торговое право: некоторые вопросы теории и практики [Текст] : cб. статей / под ред. В. И. Лисовского. тАУ М.: Международные отношения, 1979. тАУ 272 c.

6. Международные экономические отношения [Текст] : учеб. / А. И. Евдокимов. тАУ М. : Проспект, 2003. тАУ 548 с.

7. Международные экономические отношения [Текст] : учеб. / ред. Н. Н. Ливенцев. тАУМ. : МГИМО : РОССПЭН, 2001. тАУ 512 с.

8. Метелев, Сергей Ефимович. Международная трудовая миграция в условиях глобализации и нелегальная миграция в России [Текст] : моногр. / С. Е. Метелев. тАУ М. : Изд-во РГТЭУ. тАУ 2006. тАУ 267 с.

9. Метелев, Сергей Ефимович. Международная трудовая миграция и развитие российской экономики [Текст] : моногр. / С. Е. Метелев. тАУ М. : ЮНИТИ: Закон и право. тАУ 2006. тАУ 271 с.

10. Методология исследования теоретических проблем международного права [Текст] / [Д. И. Фельдман, Г. И. Курдюков, Л. Х. Мингазов и др.]; науч. ред. Ю. Я. Баскин. тАУ Казань : Изд-во Казан. ун-та. тАУ 1986. тАУ 136 с.

11. Мигранты шлют миллиарды [Текст ] // Дело. тАУ 2007. тАУ 23 окт. (№ 176). тАУ С. 20тАУ24.

12. Миграция рабочей силы как вид внешнеэкономической деятельности [Текст ] // Бюллетень иностранной коммерческой литературы. тАУ 1999. тАУ № 107. тАУ С. 4тАУ5.

13. Мiграцiйнi процеси в сучасному свiтi : свiтовий, регiональний та нацiональний вимiри [Текст] : понятiйний апарат, концептуальнi пiдходи, теорiя та практика: енцикл. / ред. Ю. РЖ. Римаренко. тАУ К. : Довiра, 1998. тАУ 912 с.

14. Мiжнародне приватне право [Текст] / вiдп. ред. А. Довгерт. тАУ К. : Port Royal, 2000 тАУ Т. 2 : Двостороннi мiжнароднi економiчнi договори Украiни / ред. А. Довгерт. тАУ 1312 с

15. Мiжнародно-правовi проблеми протидii нелегальнiй мiграцii та торгiвлi жiнками (теоретико-методологiчний аналiз) [Текст] / вiдп. ред. Ю. РЖ. Римаренко. тАУ К. : РЖн-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украiни, 2003. тАУ 532 с.

16. Мозоль, А. Характеристика i аналiз мiграцiйного законодавства та мiграцiйних процесiв в Украiнi [Текст] : [Регулювання мiграцiйних процесiв у галузях публiчного права тАУ конституцiйного i адмiнiстративного] / А. Мозоль; Нацiональна академiя внутрiшнiх справ Украiни // Право Украiни. тАУ 2001. тАУ № 4. тАУ С. 118тАУ122. тАУ (Становлення законодавчих систем Украiни).

17. Морозов, Григорий Иосифович. Международные организации. Некоторые вопросы теории [Текст] / Г. И. Морозов ; Ин-т мировой экон. и междунар. отношений АН СССР. тАУ 2-е изд., доп. тАУ М. : Мысль, 1974. тАУ 332 с.

18. Москвин, Л. Миграционные процессы в СНГ : тенденции развития, проблемы, перспективы [Текст] / Л. Москвин, О. Потемкина // Социально-политический журнал. тАУ 1995. тАУ № 1. тАУ С. 34тАУ36.

19. Мосьондз, Сергiй Олександрович. АдмiнiстративнотАУправовi основи державноi мiграцiйноi полiтики в Украiнi [Текст] : навч. посiб. / С. О. Мосьондз; Унiверситет економiки i права ВлКРОКВ». тАУ К. : Магiстр-ХХРЖ сторiччя, 2005. тАУ 208 с. тАУ Бiблiогр.: с. 203тАУ206.

20. Надьон, О. Мiжнародна жiноча мiграцiя: соцiальний та правовий аспекти [Текст] / О. Надьон // Право Украiни. тАУ 2004. тАУ № 3. тАУ С. 29тАУ33.

21. Население и глобализация [Текст] : моногр. / ред. Н. М. Римашевская. тАУ 2-е изд. тАУ М. : Наука, 2004. тАУ 322 с.

22. Нацiональний тристороннiй семiнар ВлПолiтика у галузi трудовоi мiграцii, нормативнотАУправова база та ii застосування з метою запобiгання торгiвлi жiнками в УкраiнiВ» [Текст] : матерiали Нац. тристороннього семiнару, 15тАУ17 берез. 2004 р., м. Киiв. тАУ К., 2004. тАУ 173 с.

Вместе с этим смотрят:

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)

The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis

The UK as a member of the EU

РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни