РЖндустрiальна спадщина Украiни

Киiвський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка

Кафедра мiжнародного туризму

РЖндустрiальна спадщина Украiни

Киiв тАУ 2011

РЖндустрiальний туризм тАУ це вiдвiдування обтАЩiктiв промисловоi спадщини, тобто непрацюючих пiдприiмств, пристосованих для туристiв та музеiв. ставши окремим видом туризму, iндустрiальний туризм не загубив звтАЩязку з iншими рiзновидами туристичноi i галузi. Окрiм дiлового туризму, iндустрiальний туризм мiцно повтАЩязаний iз сiльським, культурним, пiзнавальним туризмом. Одним iз рiзновидiв iндустрiальних турiв i тури для молодих спецiалiстiв, якi вивчають продукцiю пiдприiмства та процес виробництва. Цей вид туризму тАУ дуже перспективний для тих промислових регiонiв, на територii яких розташовано декiлька пiдприiмств. Вiд комплексних турiв туроператори отримують бiльше прибутку, нiж вiд iндивiдуальних маршрутiв.

РЖндустрiальний туризм стимулюi розвиток малонаселених i слаборозвинених регiонiв. Вiн дозволяi використовувати iснуючi промисловi обтАЩiкти в повному обсязi i й не вимагаi створення додатковоi iнфраструктури в промисловому регiонi. Завдяки використанню вже наявних промислових обтАЩiктiв iндустрiальний туризм потребу i менше часу для свого розвитку, нiж iншi види туризму й, вiдповiдно, меншого розмiру iнвестицiй. Таким чином, цей вид туризму окупаiться набагато швидше iнших туристичних проектiв, що, безсумнiвно, позитивно позначаiться на показниках розвитку регiональноi економiки.

РЖндустрiальний туризм як вид вiдпочинку допомагаi вiдновити сили й працездатнiсть людини i вiдповiдно тАУ психофiзiологiчнi ресурси суспiльства. Вiн сприяi рацiональному використанню вiльного часу людини, збагачуi соцiально-економiчну iнфраструктуру, поглиблюi мiжрегiональне спiвробiтництво краiн, держав i народiв. Саме у вiдтвореннi робочоi сили полягаi головна соцiальна функцiя i туризму загалом, i iндустрiального туризму зокрема.

Окрiм того, iндустрiальний туризм маi виховне значення, що полягаi у пiдвищеннi свiдомостi учасникiв екскурсiй, якi вiдвiдують рiзнi промисловi обтАЩiкти, ознайомлюються iз виробничим процесом i досягненнями пiдприiмства. Адже екскурсiя тАУ це не тiльки продукт споживання, а й спосiб виховання, прищеплення культури, смаку. Вiдвiдування iндустрiальних пiдприiмств може викликати у молодих людей iнтерес до технiки й промисловоi iсторii свого краю. Це особливо важливо в нашiй краiнi, адже не i таiмницею, що Украiна на нацiональному рiвнi зiштовхнулася iз проблемою нестачi квалiфiкованоi робочоi сили. Розвиток iндустрiального туризму тАУ можливiсть привернути увагу молодi до справдi трудових цiнностей.

Основна iдея iндустрiального туризму тАУ подолання негативного ставлення до промислових мiст, ознайомлення людей з надбаннями iндустрiальноi епохи, показ кращих творiнь iндустрiальноi цивiлiзацii.

ОбтАЩiкти iндустрiального туризму тАУ тiла та явища видобувноi та переробноi промисловостi, що вiдображають, вiдтворюють, iмiтують розвиток ландшафту, повтАЩязаного з промисловою дiяльнiсть людини та мають ту чи iншу пiзнавальну цiннiсть.

За походженням обтАЩiкти iндустрiального туризму доволi рiзноманiтнi, але основоположне значення мають: промисловi будiвлi та споруди; техногеннi форми рельiфу; машинне устаткування. В той же час обтАЩiктами iндустрiального туризму можуть бути лише тi, якi являють собою техногенну цiннiсть, i надбанням iндустрiальноi цивiлiзацii, до того ж всi цi обтАЩiкти повиннi бути безпосередньо включенi до процесу виробництва.

Рiзниця у мотивацii людей до подорожей зумовлюi орiiнтацiю iндустрiального туризму у таких напрямках: навчальний тАУ в першу чергу стосуiться студентiв полiтехнiчних ВУЗiв, що отриманi пiд час навчання ландшафтно-техногеннi образи та уявлення конкретизують на практицi; науковий тАУ розрахований на фахiвцiв, що займаються вивченням та покращення процесу виробництва; професiйний тАУ обмiн досвiдом працiвникiв рiзних пiдприiмств та iх структурних одиниць; дiловий тАУ вiдвiдування пiдприiмств з метою укладання договорiв купiвлi-продажу машинного устаткування, патентування певних технологiчних процесiв; спортивний тАУ проведення рiзноманiтних змагань на антропогенно-змiнених ландшафтах; екстремальний тАУ вiдвiдування промислових ландшафтiв з метою отримання гострих вражень; екологiчний тАУ ознайомлення з негативним впливом людини на гiдрологiчнi, орографiчнi та аеросистеми; пiзнавальний - вiдвiдування пiдприiмств-гiгантiв та унiкальних промислових ландшафтiв i спостереження за процесами виробництва на них; соцiальний тАУ формування позитивного ставлення до обтАЩiктiв iндустрiальноi культури; економiчний тАУ отримання доходiв вiд вiдвiдування туристами промислових ландшафтiв.

Одним iз найпоширенiших видiв iндустрiального туризму i вiдвiдування залишених (занедбаних) об'iктiв. Це можуть бути залишенi недобудованi спорудження, що колись дiяли, промисловi, господарськi й вiйськовi об'iкти, кинутi житловi будинки, райони й навiть мiста (так званi мiста-примари). Мiста-примари i села iз залишеними мешканцями, якi складають особливу частину туристичного iндустрiального капiталу. В Украiнi це тАУ Чорнобиль i ПриптАЩять.

Так iдея, яка може користуватися попитом, тАУ перетворення в природнi музеi глухих покинутих сiл у Карпатах i на Луганщинi, а на Донеччинi будуть цiкавити туристiв покинутi селища, якi було побудовано бiля шахт, що нинi закритi.

Ближче всього до втiлення iдей iндустрiального туризму в Украiнi знаходиться Кривий Рiг Днiпропетровськоi областi, де сконцентровано значну кiлькiсть помешкань та мостiв дореволюцiйного будiвництва, "законсервованих" заводiв, залiзорудних шахт, картАЩiрiв, якi не такi небезпечнi, як вугiльнi шахти Донеччини.

Проект "Украiнський техноленд", який виник в м.РДнакiiво Донецькоi областi культурного центру на базi закритих шахт "Юний Комунар" (в нiй було проведено в 1979 р. пiдземний ядерний вибух з метою дегазацii вугiльних пластiв, пiсля чого там зтАЩявилася скляна капсула з радiацiiю в серединi) i "Профiнтерн", маi пiдтримку в парламентi. Законопроект про його створення пiдтримали всi фракцii. За оцiнкою фахiвцiв з консервацii вiдпрацьованих шахт, грошi, якi зараз використовуються саме на консервацiю, можна використати на органiзацiю музею та ще й мати прибуток. А поки що на Донеччинi функцiонують два обтАЩiкта промислового туризму тАУ Артемiвський завод шампанських вин i соляноi шахти м. Соледару (Донецька обл.). На сьогоднiшнiй день вiдомий спецiальний тур до соляноi шахти м. Соледару (Донецька обл.), Екскурсiя триваi 1,5-2 години i чисельнiсть однiii групи не перевищуi 20 чоловiк. Спуск i пiдйом iз шахти здiйснюiться в клiтцi (лiфтi) на глибину 300 м., на глибинi якоi в 280 м проводяться опернi та симфонiчнi концерти. Вартiсть такоi екскурсii не перевищуi 65 грн. До речi, цi екскурсii популярнi в iноземних футбольних вболiвальникiв, якi вiдвiдують футбольнi матчi в м. Донецьку. Пропонований маршрут по шахтi становить близько 700 метрiв, включаючи зворотну дорогу до стволу. В перелiку обовтАЩязкових вимог i дотримання правил технiки безпеки, затвердженi фiзiологiчнi обмеження щодо стану i здоровтАЩя туристiв. Екскурсiя проводиться з екскурсоводом.

В Луганськiй областi також з 2002 р. вiдпрацьовуiться питання створення технопарку "Рудник". У мiсцях, де вперше почалося видобування камтАЩяного вугiлля, втiлюiться iдея вiдновлення в театралiзованiй формi металургiйного виробництва початку минулого столiття та древностi з вiдновленням обладнання, паровозу, а також iмiтуванням для туристiв обвалу та аварii на шахтах, вiдвiдування землянки, переодягнення в робiтничий одяг та iн. Причому, за розрахунками спецiалiстiв Управлiння культури та туризму Луганськоi ОДА, вказанi заходи будуть коштувати значно дешевше, нiж вiдновлення промислових обтАЩiктiв.

Неабияку зацiкавленiсть у туристiв викликаi кладовище будiвельних i промислових кранiв у м.Киiвi (район Видубичi).

Харкiв тАУ одне з найбiльших промислових i науково-дослiдницьких мiст Украiни, мегаполiс з майже двохмiльйонним населенням. Основнi туристичнi потоки, що проходять через мiсто тАУ це або транзит, або дiловий туризм. Сам по собi Харкiв не маi ту харизму туристичних центрiв РДвропи, що, примiром, i в столицi Украiни Киiвi. Однак говорити про те, що в Харковi звичайному туристовi робити нема чого в коренi невiрно. Харкiв чудовий хоча б тим, що, залишаючись зразком радянськоi типовоi архiтектури, маi безлiч унiкальних i цiкавих мiсць, якi викликають набагато бiльший iнтерес, нiж застарiлi фотообрази з глянсових туристичних листiвок. Перше, що пропонують туристовi в Харковi тАУ вiдвiдати площу Свободи тАУ величезний простiр у центрi мiста, обмежений будинками в стилi типово радянського гiгантизму. Про те, що Харкiв тАУ мiсто в першу чергу iндустрiальне, свiдчить головна будова на площi тАУ будинок Держпрому. Цей зразок сталiнськоi архiтектури став першим висотним будинком СРСР.

У Харковi вперше в Радянському Союзi було розщеплено ядро атому, на ХДАВП (колишнiй авiацiйний завод) виготовлялися крилатi ракети та декiлька типiв унiкальних лiтакiв, до речi на пiдприiмствi i унiкальний музей технiки пiд вiдкритим небом. На ДП "Завод iм. Малишева" було створено легендарний танк Т-34, на ВП "Монокристал" виготовляються унiкальнi штучнi алмази.

В Харковi вперше в Росiйськiй iмперii втiлилися новiтнi на той час технологii, наприклад, було обладнано лiфтом i смiттiпроводом житловий будинок на вул. Сумськiй, в так званому будинку "Саламандри".

Слiд зазначити, що значну кiлькiсть корпусiв заводiв i фабрик, у тому числi дiючих, було побудовано в ХРЖХ - початку ХХ ст. та ще й досi укомплектовано обладнанням, яке майже не експлуатуiться в iвропейських краiнах, саме це може приваблювати туристiв.

У самому мiстi i багато привабливих для вказаноi категорii туристiв обтАЩiктiв цивiльноi оборони, закинутих чи демонтованих заводiв i споруд, а для архiтекторiв будуть цiкавi типовi житловi будинки, що побудованi в ХРЖХ ст. (наприклад, в м. Днiпропетровську пiсля Другоi свiтовоi вiйни такi не збереглися). Незважаючи на те, що Харкiв за кiлькiстю музеiв поступаiться не тiльки м. Киiву, а й, наприклад, м. Чернiгову, все ж такi специфiчнi, ВлзакритiВ» вiдомчi музеi, як музей Швидкоi допомоги чи Нацiонального банку можуть вразити примхливого туриста. А в музеях заводiв "Комунар" i "Хартрон" зiбрана вся iсторiя промислового Харкова.

РЖндустрiальнi (промисловi) обтАЩiкти м. Харкова (райони "Турбоатом", ХЕМЗ, ХТЗ, "Електротяжмаш", Рогань та iн.) розташовано майже в одному секторi мiста з гарними транспортними розвтАЩязками та транспортними артерiями (Холодногiрсько-заводська лiнiя метрополiтену), розвинутою iнфраструктурою харчування та вiдпочинку. Найближчi примiськi залiзничнi станцii, автомагiстралi також проходять поблизу промисловоi зони. Науково-дослiднi мiстечка (наприклад, селища Жуковського, ПтАЩятихатки ) теж розташовано в мiськiй зонi з гарними транспортними можливостями.

Практика проведень екскурсiй на промисловi обтАЩiкти iснуi i в м. Кривий Рiг, проте такi екскурсii тут носять не систематичний, а скорiше разовий характер. Так, пiд час проведення РЖРЖ Мiжнародноi науковоi конференцii з проблем антропогенноi географii та ландшафтознавства (Кривий Рiг, 5 тАУ 8 жовтня 2005 р.), запропонували двi екскурсii за регiональним принципом. Перша тАУ до Пiвденного гiрничо-збагачувального комбiнату, друга тАУ до Пiвнiчного гiрничо-збагачувального комбiнату та РУ iм. Р. Люксембург.

Проведено екскурсiю на шахту "Батькiвщина" - найглибшу залiзорудну шахту РДвропи, де екскурсантiв було опущено на горизонт глибиною 1315 м.

За пiдкласами промислових ландшафтiв запропоновано видiляти гiрничопромисловий i фабрично-заводський туризм.

Цiкавою i диференцiацiя мiст за придатнiстю до iндустрiального туризму, в основу якоi можна взяти критерiй рiзнорiдностi обтАЩiктiв промислового туризму. Так було видiлено монофункцiональнi мiста, тобто мiста, в яких iснують умови для розвитку одного напрямку туризму тАУ або гiрничопромислового (як правило, представлений у невеликих мiстах типу Марганця, Токмак, Червоноград, Олександрiя, Торез тощо) або фабрично-заводського (представлений переважно у великих мiстах, типу Харкова, Днiпропетровська, Запорiжжя, Киiва), а також полiфункцiональнi мiста, де ймовiрний розвиток обох напрямкiв, прикладами i Кривий Рiг, Марiуполь, Донецьк.

Додатковими стимулами розвитку iндустрiального туризму i те, що Украiна володii цiлим рядом унiкальних всесвiтньовiдомих промислових пiдприiмств, таких як "Мiттал Стiл Кривий Рiг", Днiпрогес i "Запорiжсталь", "Пiвденмаш" та завод iм. Петровського у Днiпропетровську, Харкiвський "Турбоатом" тощо; промисловi регiони i потужним осередком фiнансових ресурсiв, що можуть бути використаннi як для розвитку потужноi матерiально-технiчноi бази, проведення iнтенсивноi рекламноi кампанii, так i для створення атрактивних закладiв культурного та пiзнавального характеру; до того ж у, промислових центрах зосереджуються освiтнi та науковi заклади, де можливе створення наукових розробок, якi стосувалися б iндустрiального туризму, та емпiрична iх перевiрка.

До обтАЩiктiв промислового туризму вiдносяться:

- заводи та фабрики, шахти та картАЩiри, промисловi споруди та обладнання (дiючi й такi, що не використовуються);

- вiйськовi обтАЩiкти, якi виведено з пiд управлiння та керування Мiнiстерства оборони Украiни чи iнших вiйськових формувань;

- обтАЩiкти цивiльноi оборони, що не використовуються за призначенням;

- обтАЩiкти транспортного комплексу та звтАЩязку (дiючi й такi, що не використовуються);

- виставки та музейнi комплекси (експонати) промислових, транспортних, вiйськових обтАЩiктiв, обтАЩiктiв цивiльноi оборони;

- обтАЩiкти науково-дослiдницькоi сфери, якi не використовуються за призначенням чи не пiдпадають пiд категорiю з обмеженим доступом.

СубтАЩiктами кооперацii, якi можуть бути задiянi до органiзацii та впровадження системи iндустрiального туризму, i:

- туристичнi агенцii та готелi;

- адмiнiстрацii обтАЩiктiв iндустрiального туризму;

- мiсцевi органи влади та управлiння;

- страховi компанii та рекламнi агенцii;

- пiдроздiли МНС;

- охороннi структури;

- транспортнi компанii;

- виробники спецiального одягу та приладiв;

- ремонтно-вiдновлювальнi органiзацii;

- установи торгiвлi та харчування;

- органiзацii (оператори) iз забезпечення звтАЩязку.

До проблемних питань щодо налагодження системи органiзацii та проведення турiв iндустрiального туризму можна вiднести:

- недосконалiсть законодавчо-нормативноi бази в цiй областi;

- необхiднiсть впровадження системи технiки безпеки при проведеннi екскурсiй на обтАЩiкти пiдвищеноi безпеки;

- вiдсутнiсть достатньоi кiлькостi гiдiв та спецiалiстiв в областi проведення екскурсiй на обтАЩiктах iндустрiального туризму.

Висновки. Отже, iндустрiальний туризм маi всi перспективи, для того, щоб зайняти певний сегмент туристичного ринку Украiни, плацдармом для цього i потужний промисловий осередок.

Завдання географiчноi науки у реалiзацii iдеi розвитку iндустрiального туризму вбачаiмо в обТСрунтуваннi його основних концептуальних положень, зтАЩясуваннi туристичного потенцiалу iндустрiальних регiонiв, розробцi конструктивно-географiчних пропозицiй щодо стимулювання розвитку туризму в промислових центрах.

iндустрiальний промисловий туризм

Список використаноi лiтератури

1. Про туризм: Закон Украiни (324/95-ВР) // http://zakon.rada.gov.ua.

2. Чередниченко О.Ю., Чередниченко А.О. ВзаiмозвтАЩязок мiж туристичним сектором економiки та залiзничним транспортом Украiни // Вiсник економiки транспорту i промисловостi. Вип.21. тАУ Харкiв: УкрДАЗТ, 2008. тАУ С.141-144.

3. Казакова Т.А. Екскурсii в шахту тАУ перспективний напрямок розвитку техногенного туризму // Теоретичнi, регiональнi, прикладнi напрями розвитку антропогенноi географii та ландшафтознавства: Мат. РЖРЖ мiжнар. наук. конф. тАУ Кривий Рiг, 2005. тАУ С. 124-127.

4. Манюк В.В. Проблема збереження геологiчних памтАЩяток природи Днiпропетровщини та iх використання для краiзнавства та потреб туризму // Туристично-краiзнавчi дослiдження. тАУ Вип. 2. тАУ К.: ЧП Кармалiта, 1999. тАУ 656 с.

5. Алейнiкова Г. М. Органiзацiя i управлiння турбiзнесом / Г. М. Алейнiкова. тАУ Донецьк : ДРЖТБ, 2002. тАУ 184 с.

6. Богомолова Е. С. Организация и регулирование туристско-рекреационного комплекса региона : монографiя / Е. С. Богомолова. тАУ Майкоп, 2005. тАУ 153 с.

Вместе с этим смотрят:

Адаптивная физическая культура как наука

Аквааеробiка

Анализ историко-культурного и природно-рекреационного потенциала Орехово-Зуевского района Московской области

Анализ коммуникационных процессов службы бронирования в гостинице "Москва"

Анализ мировых гостиничных цепей как основы для оптимизации и модернизации индустрии гостеприимства современной России