Сучаснi iнформацiйнi технологii в туризмi

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Сучаснi iнформацiйнi технологii в туризмi

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Поняття i сутнiсть iнформацiйних технологiй в туризмi

1.1 РЖнформацiя сполучна ланка туристичноi дiяльностi

1.2 Системи резервування

1.3 Системи автоматизацii документоотбору

Роздiл 2. Можливостi сучасних iнформацiйних технологiй в туризмi

2.1 Можливостi супутникових технологiй

2.2 Використання сучасних iнформацiйних технологiй у туристичнiй галузi Криму

Роздiл 3. Автоматизацiя управлiння дiяльнiстю тур фiрми

3.1 Переваги впровадження в дiяльнiсть тур фiрми iнформацiйних технологiй

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Зараз як на Украiнi, так i за кордоном РЖнтернет стаi активним учасником життя людини. Звичайно, на Заходi це виявляiться бiльше: там уже навiть ставлять експерименти з людьми, що повиннi цiлий рiк жити на самотi i тiльки комп'ютер та РЖнтернет покликанi розважати iх. За допомогою РЖнтернету знаходять родичiв, спiлкуються, одружуються, роблять покупки, будують величезнi стани. РЖнтернет тАУ блискуче мiсце для реалiзацii творчих прагнень. РЖнтернет добре сполучить у собi практично все те, що вже придумало людство з успiхом це замiнюi, це активне середовище. Сполучаючи все це можна говорити i про рекламу.

Реклама досить швидко проникнула в РЖнтернет, практично вiдразу ж, як тiльки вiн став доступний для широкого кола користувачiв. Спочатку це термiнали, Fido, e-mail, коли реклама була тiльки поштовою, потiм появу концепцii " onclick="return false">

Однак, незабаром пiсля того, як завершилися основнi технологiчнi моменти постало питання: як робити правильну iнтерактивну рекламу? Якi методи застосовувати? З'явилися першi ресурси, що висвiтлюють цю проблему. Спочатку в США, потiм у РДвропi, а зараз починають зтАЩявлятися i у нас на Украiнi. Стало зрозумiло, що в бiльшостi випадкiв такою рекламою займаються непрофесiонали: це або програмiсти, або дизайнери i найчастiше, навiть професiонали в рiзних областях реклами, навiть у малому ступенi не iнформованi в такому поняттi, як iнтернет-реклама.

Вплив iнформацiйних технологiй на розвиток туризму величезний, оскiльки прямо повтАЩязаний з пiдвищенням ефективностi роботи як кожного туроператора окремо, так i усього туристичного бiзнесу в цiлому. Це прямо впливаi на конкурентоздатнiсть фiрми на сьогоднiшньому ринку. Використання комп'ютерних мереж, РЖнтернету та iнтернет-технологiй, програмнi продукти наскрiзноi автоматизацii всiх бiзнес-процесiв туристичного бiзнесу сьогоднi не просто питання лiдерства i створення конкурентних переваг, але i виживання на ринку в найближчому майбутньому.

РЖнформацiйно-технiчна революцiя змiнила характер i методи ведення бiзнесу. Використання можливостей технiчного обмiну сьогоднi дозволяi легше i швидше створювати i продавати пакети послуг споживачам, вирiшувати задачi фiнансово-операцiйного управлiння, маркетингового планування, пiдвищувати конкурентоздатнiсть i кiлькiсть продажiв.

Кожен день приносить новi та ще бiльш оптимiстичнi прогнози щодо ролi автоматизацii iнформацiйних технологiй в туризмi.

Ефективне автоматизоване iнформацiйне i технологiчне (АРЖТ) управлiння - це ключова ланка в пiдвищеннi економiчноi ефективностi i полiпшеннi якостi послуг. Тому для швидкого i безпомилкового контролю, повноцiнного аналiзу iснуючоi ситуацii, швидкостi i повноти обслуговування клiiнта, неминучим i незамiнним стаi впровадження автоматизованих iнформацiйних систем.

У сьогоднiшнiх економiчних умовах жорсткоi конкуренцii i ринковоi економiки жодна успiшна туристична фiрма не може повноцiнно розвиватися й ефективно просуватися без сучасних автоматизованих iнформацiйних технологiй.

РЖнформацiйнi технологii (РЖТ) управлiння з'явилися у свiтовiй iндустрii давно - бiля двадцяти п'яти рокiв тому, i пройшли великий шлях розвитку. На украiнському ринку РЖТ управлiння присутнi вiдносно недавно. Експерименти з впровадження даних систем в Украiнi стали проводиться з середини 90-х рокiв. Кiлькiсть впроваджень вимiрюiться в десятках, а якiсть упровадження найчастiше i предметом суперечок, слухiв, домислiв i розчарувань по сьогоднiшнiй день.

Предметом цiii роботи i комплекс сучасних удосконалень у способах i механiзмах, якi використовуються для збору,обробки, аналiзу, зберiгання, розповсюдження i використання iнформацii в галузi туризму.

Роздiл 1. Поняття i сутнiсть iнформацiйних технологiй в туризмi

РЖнформацiйнi технологii - термiн, який застосовуiться для позначення самих сучасних удосконалень у способах i механiзмах, якi використовуються для збору, обробки, аналiзу, зберiгання, розповсюдження i застосування iнформацii. Про iнформацiйнi технологii говорять як про технологii столiття, якi здатнi зробити серйозний вплив на виробничу дiяльнiсть, сферу обслуговування, зайнятiсть населення i на життя людства в цiлому, завдяки досягненням у областi мiкроелектронiки. Саме мiкроелектронiка створила основи для розробок у сферi проектування та виробництва за допомогою комп'ютера; гнучких виробничих систем; роботiв; персональних комп'ютерiв; автоматизованих систем управлiння (АСУ); вiдеотексту; телеконференцiй i т.д.

Саме поняття Влiнформацiйна технологiяВ» виникло останнiм десятилiттям ХХ столiття у процесi становлення iнформатики. Головною особливiстю iнформацiйних технологiй i те, що в них i предметом,i продуктом працi i iнформацiя, а знаряддям працi тАУ засоби обчислювальноi технiки i зв'язку. Причому сьогоднi iнформацiя стала розглядатися як цiлком реальний виробничий ресурс поряд з iншими матерiальними ресурсами. Виробництво ж iнформацii та ii верхнього рiвня - знань робить вирiшальний вплив на модифiкацiю iснуючих i створення нових технологiй. Ще десять рокiв тому iнформацiйнi технологii та туризм здавалися не сумiсними партнерами. А сьогоднi два цi поняття настiльки тiсно взаiмопов'язанi мiж собою, що з'явився навiть новий вид туризму - Влальтернативний туризмВ» або Влелектронний туризмВ» .

Як вiдомо, туризм являi собою торгiвлю послугами. Причому, по-перше, - це комплексна i рiзноманiтна послуга, як з точки зору виробника, так i споживача. По-друге, - це невидима, мiнлива, iнтегрована послуга. РЖ, нарештi, по-третi, - це iнформацiйно-насичена послуга. Саме цi характеристики туризму представляють його як галузь iдеально пiдходить для застосування iнформацiйних технологiй.

Пристрiй туристськоi галузi дуже схожий на будь-який iнший пристрiй економiчноi сфери дiяльностi. Виробники туристських послуг дiють всерединi цiлком певноi керованоi структури, що складаiться з урядових i комерцiйних органiзацiй, торгових асоцiацiй наприклад: готельних, повiтряного транспорту, туристичних агентiв i т.д.

Виробники туристських послуг класифiкуються на цiлком певнi категорii постачальникiв (авiакомпанii, готелi, оренда автомобiлiв, обслуговування в туристськоi Дестiнацiя), оптовi фiрми (туроператори) i роздрiбнi фiрми (турагенти). Споживачi (туристи) i останньою сходинкою всiii туристськоi системи .

Що стосуiться регулювання дiяльностi пiдприiмств галузi, реклами,просування та оподаткування, то тут iнформацiя вiдiграi важливу роль у процесi з'iднання постачальникiв туристських послуг в iдину соцiально-економiчну систему. Саме iнформацiя i тою сполучною ланкою, яка пов'язуi в iдине цiле рiзних постачальникiв в рамках iдиноi туристичноi галузi. Причому, найважливiшою особливiстю туризму i те, що взаiмозв'язок мiж виробниками та постачальниками здiйснюiться не товаром, а потоками iнформацii.

Цi iнформацiйнi потоки являють собою не тiльки потоки конкретних даних, але також - послуги та платежi. Послуги, такi як розмiщення в готелi, мiсця в лiтаках, не виставляються у фiзичному виглядi i не оглядаються при продажу в пунктi призначення. РДдиним путiвником до наявностi i якостi продукту i iнформацiя.

Вiдзначимо, що впровадження iнформацiйних технологiй у туристичну iндустрiю включало в себе кiлька етапiв. Перший етап - ВлСтворення даних В». Його головна мета полягала у пiдвищеннi ефективностi оперативноi дiяльностi пiдприiмств за допомогою автоматизацii процесiв, заснованих на iнформацii. Цей перiод почався в 1960-х рр. i для нього було характерно використання мiнi-комп'ютерiв. Другий етап - ВлРЖнформацiйнi системи управлiнняВ». Представляв собою етап розробки таких iнформацiйних технологiй, якi сприяли пiдвищенню ефективностi управлiнськоi через вдосконалення вимог до безпосередньоi органiзацii передачi iнформацii. Вони були впровадженi в 70-i рр. i використовували вже специфiчнi галузевi методи управлiння пiдприiмствами, пов'язанi з iнформацiйними ресурсами. У цей час, iнформацiйнi технологii, як правило, застосовувалися для потреб внутрiшнього маркетингу та адмiнiстративних функцiй.

На початку 80-х рр. настав етап ВлСистеми стратегiчноi iнформацiiВ»,мета якого полягала у полiпшеннi конкурентоспроможностi фiрми шляхом змiни або самоi природи, чи на поведiнку в туристичному бiзнесi. Були впровадженi рiзного виду iнтегрованi мережi з урахуванням пiдвищення конкурентоспроможностi: для удосконалення безпосереднiй дiяльностi, для координацii дiяльностi з функцiональним i дiловим лiнiях, а також для налагодження зв'язку iз зовнiшнiми органiзацiями. РЖ, нарештi,на початку 90-х рр. настав четвертий етап - ВлЕтап мережВ». На даному етапi вiдбулося з'iднання мереж усiх рiвнiв: пiдприiмств, регiональних i глобальних.

Головнi характеристики даного етапу - це пiдвищення можливостей iнформацiйних технологiй, зменшення розмiрiв обладнання, зниження витрат на його придбання з одночасним збiльшенням надiйностi,взаiмозв'язок термiналiв, розташованих у рiзних точках планети. Все це сприяло тому, що iнформацiйнi технологii стали важливим iнструментом у дiяльностi всiх органiзацiй туризму. У результатi всерединi 90-х рокiв всi пiдприiмства, не залежно вiд розмiру,пропонованого продукту та географii, пережили серйозний процес переорганiзацii бiзнесу .

Загалом, аналiзуючи роль i значення iнформацiйних технологiй для сучасного етапу розвитку суспiльства, можна зробити цiлком обТСрунтованi висновки про те, що ця роль i стратегiчно важливою, а значення цих технологiй в найближчому майбутньому буде швидко зростати. Саме цим технологiям належить сьогоднi визначальна роль у областi технологiчного розвитку держави. Аргументами для цих висновкiв i ряд унiкальних властивостей iнформацiйних технологiй (оперативнiсть, доступнiсть) якi i висувають iх на прiоритетне мiсце по вiдношенню до виробничих i соцiальних технологiй . У числi вiдмiтних властивостей iнформацiйних технологiй, що мають стратегiчне значення для розвитку суспiльства представляiться доцiльним видiлити наступнi, найбiльш важливi.

По-перше, iнформацiйнi технологii дозволяють активiзувати i ефективно використовувати iнформацiйнi ресурси суспiльства, якi сьогоднi i найбiльш важливим стратегiчним фактором його розвитку. Досвiд показуi, що активiзацiя/поширення та ефективне використання iнформацiйних ресурсiв (наукових знань, вiдкриттiв, винаходiв, технологiй,передового досвiду) дозволяють одержати iстотну економiю iнших видiв ресурсiв: сировини, енергii, корисних копалин, матерiалiв i устаткування, людських ресурсiв, соцiального часу.

По-друге, iнформацiйнi технологii дозволяють оптимiзувати i пiд багатьох випадках автоматизувати iнформацiйнi процеси, якi в останнi роки займають усе бiльше мiсце в життiдiяльностi людського суспiльства. Загальновiдомо, що розвиток цивiлiзацii вiдбуваiться в напрямку становлення iнформацiйного суспiльства, в якому об'iктами i результатами працi бiльшостi зайнятого населення стають уже не матерiальнi цiнностi, а головним чином, iнформацiя i науковi знання. В даний часiв бiльшостi розвинених краiн велика частина зайнятого населення у своiй дiяльностi в тiй чи iншiй мiрi пов'язана з процесами пiдготовки, зберiгання,обробки i передачi iнформацii i тому змушена освоювати i практично використовувати вiдповiднi цим процесам iнформацiйних технологii.

Слiд сказати, що iнформацiйнi технологii вiдiграють винятково важливу роль у забезпеченнi iнформацiйноi взаiмодii мiж людьми, а також у системах пiдготовки та поширення масовоi iнформацii. Цi засоби швидко асимiлюються культурою суспiльства, так як вони не тiльки створюють великi зручностi, але знiмають багато виробничi, соцiальнi i побутовi проблеми, що викликаються процесами глобалiзацii та iнтеграцii свiтового спiвтовариства, розширенням внутрiшнiх i мiжнародних економiчних i культурних зв'язкiв, мiграцiiю населення i його все бiльш динамiчним перемiщенням по планетi. На додаток що стали вже традицiйними засобами зв'язку (телефон, телеграф радiо i телебачення) все бiльш широко використовуються системи електронних телекомунiкацiй, електронна пошта, факсимiльний передача iнформацii та iншi види зв'язку.

У свою чергу мережевi iнформацiйнi технологii i актуальний i перспективний напрямок розвитку iнформацiйних технологiй.

РЗх мета - не тiльки забезпечення обмiну iнформацiiю мiж окремими користувачами iнформацiйно-обчислювальних систем, але також i створення для них можливостi кооперативного використання розподiлених iнформацiйних ресурсiв суспiльства, отримання довiдковоi, документальноi та iншоi iнформацii з рiзного роду спецiалiзованих iнформацiйних фондiв. Останнiм часом центральною темою публiкацiй не тiльки комп'ютерноi преси, а й масових видань, став - РЖнтернет, прикувавши до себе увагу фахiвцiв з iнформацiйних технологiй, бiзнесменiв, рядових користувачiв i всього цивiлiзованого свiту. Справжнiй бум РЖнтернет припав на початок 90-х рокiв, коли з'явилися перший навiгацiйнi програми типу Mosaic, що дозволяють власникам звичайних комп'ютерiв бродити по мережi. Разом з тим, РЖнтернет - це не одна комп'ютерна мережа, а десятки тисяч локальних i глобальних нацiональних мереж, з'iднаних мiж собою. Серед росiйських комп'ютерних мереж до РЖнтернет пiдключенi Relcom, Glasnet i багато iнших. В даний час всесвiтня павутина налiчуi понад 40 мiльйонiв передплатникiв у бiльш нiж 100 краiнах свiту на всiх семи континентах. Про популярнiсть РЖнтернет говорить хоча б той факт, що кiлькiсть передплатникiв мережi подвоюiться кожнi 10мiсяцiв. Обмiн iнформацiiю через мережу щорiчно зростаi майже в 10 разiв.

1.1 РЖнформацiя - сполучна ланка туристськоi дiяльностi

Як вiдомо основу туристичноi iндустрii становлять фiрми туроператори та турагенти займаються туристичними поiздками, продажем iх у виглядi путiвок i турiв; що надають послуги з розмiщення та харчування туристiв (готелi, кемпiнги тощо), iх пересування по краiнi, а також органи управлiння, iнформацii, реклами з дослiдження туризму i пiдготовцi для нього кадрiв, пiдприiмства з виробництва та продажу товарiв туристського попиту. На туризм працюють i iншi галузi, для яких обслуговування туристiв не i основним видом дiяльностi (пiдприiмства культури, торгiвлi та iн.) Туризм тАУ iнформацiйно-насичена дiяльнiсть.

РЖснуi небагато iнших галузей, в яких збiр, обробка, застосування i передача iнформацii були б настiльки ж важливi для щоденного функцiонування, як в туристичнiй iндустрii. Послуга в туризмi не може бути виставлена i розглянута в пунктi продажу, як споживчi або виробничi товари РЗi зазвичай купують заздалегiдь i далеко вiд мiсця споживання. Таким чином, туризм на ринку майже повнiстю залежить вiд зображень, описiв, засобiв комунiкацiй i передачi iнформацii .

Пристрiй туристичноi галузi дуже схоже на органiзацiю будь-якоi iншоi економiчноi сфери дiяльностi. Турагент - фiзична або юридична особа, яка виступаi посередником у продажу сформованих туроператором турiв. Тур - туристична органiзацiя,займаiться комплектацiiю турiв.

Однак видiляiться особливiсть - сполучною центром, який утримуi рiзних виробникiв у рамках туристичноi галузi, i iнформацiя. Саме iнформацiйнi потоки, а не товари забезпечують зв'язки мiж виробниками туристичних послуг. Вони йдуть не тiльки у виглядi потокiв даних, але виступають також у формi послуг i платежiв. Послуги, наприклад (ночiвля в готелi; оренда автомобiля; комплекснi тури i мiсцях лiтаках) не пересилаються турагентам якi в свою чергу не зберiгають iх до тих пiр, поки не продадуть споживачам. Передавання та використовуiться iнформацiя про наявнiсть, вартостi та якостi цих послуг. Точно так самореальнi платежi не переводяться вiд турагентiв турпоставщiкам а комiсiйнi

- Вiд турпоставщiков турагентам. Насправдi перекладаiться iнформацiя про платежi i надходження .

Можна видiлити три характернi риси туризму. По-перше, це - рiзноманiтна i iнтегрована торгiвля послугами. По-друге, це - комплексна послуга, як з точки зору виробника, так i споживача.

Нарештi, туризм це тАУ iнформацiйно-насичена послуга. Тому туризм тАУ як мiжнародний, так i внутрiшнiй, - сфера зростаючого застосування iнформацiйних технологiй. Система iнформацiйних технологiй, що використовуються в туризмi, складаiться з комп'ютерноi системи резервування, системи проведення телеконференцiй, вiдео систем, комп'ютерiв, iнформацiйних систем управлiння, електронних iнформацiйних систем авiалiнiй електронноi пересилання грошей, телефонних мереж, рухливих засобiв повiдомлення i т.д. При цьому необхiдно зазначити, що ця система технологiй розгортаiться не туристичними агенцiями, готелями або авiакомпанiями кожним в окремо, а всiма ними. Бiльше того, використання кожним сегментом туризму системи iнформацiйних технологiй маi значення для всiх iнших частин. Наприклад, системи внутрiшнього управлiння готелем можуть бути пов'язанi з глобальними комп'ютерними мережами, якi забезпечують, у свою чергу, основу для зв'язку з готельними системами резервування, якi, вже у зворотному напрямку, можуть бути доступнi туристичним агентствам через iхнi комп'ютери.

Отже, тут ми маiмо справу з iнтегрованою системою iнформацiйних технологiй, яка поширюiться в туризмi. З викладеного вище стаi зрозумiло, що в туристичнiй iндустрii поширюються не комп'ютери, не телефони, i не вiдео термiналiв самi по собi - тут функцiонуi система взаiмопов'язаних комп'ютерних i комунiкацiйних технологiй. Крiм того, окремi компоненти туристичноi галузi тiсно взаiмозалежнi один з одним - адже багато туровиробники вертикально або горизонтально залученi в дiяльнiсть одне одного. Все це дозволяi розглядати туризм як високо iнтегровану послугу, що робить його ще бiльш чутливим для застосування iнформацiйних технологiй в органiзацii та управлiннi.

1.2 Системи резервування

Як вiдомо, туристичний продукт являi собою комплекс рiзних послуг мандрiвниковi, i туристична фiрма тАУ реалiзатор i лише однiiю з ланок ланцюжка великих партнерiв по органiзацii туру. Швидкiсть iнформацii, оперативний зв'язок мiж ними набувають першорядне значення, тому iнформацiйних технологiй в туризмi придiляiться величезна роль. Системи бронювання авiаквиткiв стали з'являтися в кiнцi 50-х рокiв XX столiття. У 90-х почалося масштабне впровадження електронних технологiй в готельне господарство, трохи пiзнiше тАУ в туристичнi фiрми . Про масштаб сучасних систем бронювання свiдчить статистика: в офiсах туристичних фiрм та авiакомпанiй, якi цiлодобово користуються послугами систем бронювання, встановлено близько 600 тис. термiналов. В останнi роки комп'ютернi системи бронювання в зв'язку зi зростанням масштабiв застосування отримали нову назву

- Глобальнi системи резервування .

Комп'ютернi системи резервування активно використовуються регiональними туристичними агентствами - без них, неможливо представити щоденне планування та управлiння операцiями. Слiд сказати, що в цiлому комп'ютернi системи резервування впливають на всю туристичну галузь. Так близько 90% туристичних агенцiй у США та Великобританii пов'язанi в GDS, оскiльки системи резервування надають собою не тiльки авiа послуги, але також ночiвлю у готелях,оренду автомобiлiв, круiзнi поiздки, iнформацiю про мiсце перебування, курси валют, повiдомлення про погоднi умови, автобусне i залiзничне сполучення. Такi системи дозволяють резервувати всi основнi сегменти туру - вiд мiсць в готелях i авiаперельотiв до квиткiв в театр i страхових полiсiв.

Фактично вони складають загальну iнформацiйну систему,що пропонуi найважливiшi розподiльнi мережi для всiii туристичноi торгiвлi. Одним з'iднанням через модем iз серверами, що мають вiдповiдну базу даних, туристичнi агенцii отримують доступ до iнформацii про наявнiсть можливих послуг, вартостi, якостi, часу прибуття та вiдправлення по рiзноманiтному рядi туристичних послуг вiд своiх постачальникiв. Бiльш того, туристичнi агентства можуть зв'язатися з цими базами даних для того, щоб зробити i пiдтвердити своi замовлення.

Функцiонування i ефективнiсть цих систем вимагають, щоб постачальники туристичних послуг засвоiли, принаймнi, мiнiмальний рiвень технологii (наприклад, навички роботи з персональними комп'ютерами та використання мережевих ресурсiв в туристичних агентствах), щоб отримувати доступ до таких систем i бути на них представленими.

Найбiльшими комп'ютерними системами резервування на мiжнародному ринку туризму i системи Amadeus, Galileo, Worldspan.

Середнi агентства бiльше влаштуi стандартна версiя, що встановлюiться в офiсi i що включаi, окрiм програмного забезпечення, особливi комп'ютери i принтери для друку квиткiв, програмне забезпечення. Великим агентствам, котрi володiють власними локальними комп'ютерними мережами, встановлюiться система клiiнт-сервер. Через шлюз, сервер локальноi мережi, агентства зв'язуються з центральним сервером Amadeus. Таким чином, кожен термiнал агентства маi доступ до системи бронювання. Причому плата за пiдключення до Amadeus кожного наступного робочого мiсця досить незначна.

Worldspan вважаiться наймолодшою комп'ютерною системою бронювання, однак корiння системи йдуть дуже глибоко. На сьогоднiшнiй система Worldspan дозволяi зарезервувати авiаквитки в 487-ми авiакомпанiях в цiлому свiтi, оформити оренду автомобiля в 45-ти компанiях (що представляють послуги приблизно в 15854 точках свiту), замовити номер в однiй з 35000 готелiв.

Система Worldspan вважаiться найбiльш динамiчно розвиваiться з усiх систем глобального резервування в свiтi i вже майже 7 рокiв, як ця система резервування представлена на росiйському ринку. Сьогоднi передплатниками

Одна з провiдних GDS у свiтi - Galileo, лише зовсiм недавно вiдкрило своi представництво в Москвi. Проте, ця система являi собою серйозного конкурента i Amadeus, i Worldspan, оскiльки позицii Galileo всвiтi дуже сильнi. Система резервування Galileo - i однiiю з найбiльш передових систем бронювання в технiчному вiдношеннi. Саме Galileoоднiiю з перших надала агентствам Windows-версiю системи резервацii. Програма Premier дозволяi агентствам повнiстю автоматизувати роботу з обслуговування клiiнтiв. Наприклад, вести клiiнтськi бази даних, створювати власнi екраннi форми i меню, зберiгати найбiльш часто повторюванi запити i т.д.

Залишаiться додати, що зазначенi вище системи резервування вiдрiзняються один вiд одного тiльки:

- Повнотою й оперативнiстю видаваноi iнформацii - набором послуг i кiлькiстю власникiв рiзних видiв ресурсiв, що мають угоду з конкретноi GDS, i рiвнем доступностi до iх баз даних;

- Зручнiстю формування запитiв на бронювання, дружелюбнiсть програмного забезпечення використовуiться в GDS i встановлюiться на персональному комп'ютерi туристичного агентства;

- Надiйнiстю технiки i засобiв зв'язку мiж агентством i центром обробки даних GDS;

- Розмiром оплати за користування iнформацiйними послугами та порядком ii формування.

1.3 Системи автоматизацii документообiгу

Сьогоднi, коли серед найважливiших досягнень сфери туризму стала ii комп'ютеризацiя, яка сталася комп'ютерна революцiя в туризмi одночасно набула характерних iй особливостi, на якi варто звернути увагу.

Кожна з них розповiдаi про застосування комп'ютерiв у сере управлiння, прямо або побiчно даi рекомендацii менеджерам туристичних компанiй,якi зiткнулися з труднощами в застосуваннi комп'ютерних технологiй.

РЖснуючий сьогоднi широкий дiапазон економiчно перспективних комп'ютерних програм (Voyage Office Pro, Turwin-MultiPro, Едельвейс та iн.) доступний бiльшiй частинi туристських фiрм, часто обмежуiться недостатньою пiдготовкою персоналу, безпосередньо працюi з комп'ютерами, а також недостатньою iнiцiативнiстю керiвноi ланки.

Разом з тим, керiвники туристичних фiрм вже почали усвiдомлювати, що для найбiльш плiдного використання комп'ютерних технологiй у майбутньому необхiдно пiдвищувати рiвень квалiфiкацii спiвробiтникiв вже сьогоднi, а також iнформувати спiвробiтникiв про великих можливостях комп'ютера. РЖ окрема, в туристичному агентствi ВлЮнонаВ» при об'iднаннi всiх комп'ютерiв в iдину мережу спiвробiтники пройшли спецiальний курс навчання, що iстотно пiдвищило оцiночнi критерii продуктивностi працi. Очевидно, що i зросла при цьому якiсть обслуговування клiiнтiв, так як менеджери отримали можливiсть швидше i точнiше компонувати тур, кожен з них може вивести на екран свого комп'ютера iнформацiю про рiзнi тури,заповнюваностi готелiв, авiаперельотах i т. д.

Роздiл 2. Можливостi сучасних iнформацiйних технологiй в туризмi

Сучасна iндустрiя туризму i однiiю з прiоритетних галузей нацiональноi економiки, бiзнесу, культурного й духовного життя краiни. Одним з напрямкiв розвитку туристичноi галузi i активiзацiя просування регiонального туристичного продукту на внутрiшньому i на мiжнародному ринках туристичних послуг, пiдвищення якостi та ефективностi iнформацiйноi iнфраструктури. На сьогоднiшнiй день туризм став явищем, що увiйшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Бiльше того, на початку XXI ст. туризм за обсягами доходу справедливо посiв третi мiсце серед iнших галузей. В багатьох краiнах туризм i основним джерелом прибуткiв.

Саме ця галузь вiдiграi значну роль у збереженнi та вiдновленнi здоровтАЩя нацii. Недарма вийшов Указ Президента Украiни ВлПро заходи щодо розвитку туризму i курортiв УкраiниВ», а наступний 2008 рiк оголошений роком туризму i курортiв.

Аналiзуючи стан та враховуючи просторовий аспект туризму, дуже перспективним i застосування сучасних Web\ ГРЖС технологiй. Найбiльший ефект вiд iх застосування може бути досягнутий в наступних видах туристичноi дiяльностi.

Створення туристичних WebтАУпродуктiв, зокрема, Нацiонального туристичного Web-порталу, туристичних Web-сайтiв в регiонах, Web-сторiнок туристичних обтАЩiктiв.

Створення та ведення кадастру туристично-рекреацiйних ресурсiв.

Створення рiзноманiтних геоiнформацiйних систем туристичного призначення. Це можуть бути ГРЖС туристичноi iнфраструктури на рiзних рiвнях (нацiональному, регiональному, мiсцевому), ГРЖС для туристичних центрiв, ГРЖС курортiв, ГРЖС окремих туристичних обтАЩiктiв, маршрутiв, ГРЖС туристичноi iнфраструктури автомагiстралей, великих мiст тощо.

Монiторинг рекреацiйно-туристичних територiй засобами ГРЖС i дистанцiйного зондування. Здiйснення монiторингу, особливо навколо курортiв державного i мiсцевого значення, контроль за використанням природних лiкувальних ресурсiв, за забудовою всерединi курортних зон.

У ДНВЦ ВлПриродаВ» на протязi 2007 року розроблено ряд демонстрацiйних проектiв ГРЖС ВлТуристВ». Такi iнформацiйнi системи були створенi на територiю м. Чорткiв Тернопiльськоi обл., м. КамтАЩянець-Подiльський Хмельницькоi обл., м. Херсон i м. Генiчеськ Херсонськоi обл., а також Киiвську область в загалом та доступнi по мережi РЖнтернет. Використаннi сучаснi геоiнформацiйнi технологii (програмнi комплекси Erdas Imagine та ArcGIS) i матерiали ДЗЗ.

Вони складаються з географiчних даних та бази даних туристичних обтАШiктiв, додатковоi iнформацii туристичноi iнфраструктури (готелi, заклади харчування, транспорт, лiкарнi, аптеки, органи управлiння тощо) з можливiстю детальноi довiдковоi iнформацii про цi обтАШiкти. При цьому збiр iнформацii, що становить основу довiдковоi бази даних, проводиться з рiзних джерел, в тому числi з друкованих видань, ресурсiв РЖнтернет та вивчення обтАШiктiв на мiсцевостi й уточнення iх мiсце знаходження. Вся пiдiбрана iнформацiя розбита по тематичним категорiям, у кожнiй з яких представлено декiлька картографiчних шарiв з можливiстю iдентифiкацii об'iкта й одержання додатковоi iнформацii з нього.

Такi туристичнi ГРЖС створенi на базi використання технологiй ESRI ArcGIS Server. Система складаiться з клiiнтського iнтерфейсу та серверного рiвня. Клiiнтська частина ГРЖС реалiзована засобами Internet браузерiв. Клiiнти обробляють тiльки функцii клiiнтського iнтерфейсу, а всi данi вiдправляють на ArcGIS Server. Результати вiдпрацьовування запитiв iнтерпретуються браузером i вiдображаiться на екранi.

Реалiзованi такi функцii:

вiдображення обтАШiктiв, маршрутiв, регiонiв;

перемiщення по картi, змiна масштабу вiдображення;

пiдключення та вiдключення даних до набору вiдображення;

пiдключення космiчних знiмкiв для вiдображення;

друк обраного фрагменту карти;

вiдображення даних по окремому обтАШiкту та детальноi довiдниковоi iнформацii;

виконання просторових i атрибутивних запитiв;

вимiрювання вiдстаней;

можливiсть пошуку;

Але це далеко неповний перелiк можливостей клiiнтськоi частини запропонованоi ГРЖС системи, яка при необхiдностi може бути додатково функцiонально розширена.

Вважаiмо, що створення туристичних iнформацiйних систем на базi ГРЖС/ДЗЗ технологiй з можливiстю доступу в мережi РЖнтернет i перспективним варiантом використання ГРЖС в сферi туризму. Зростаючий у нашому суспiльствi попит на довiдкову iнформацiю не задовольняiться повною мiрою паперовими виданнями й електронними довiдниками в РЖнтернет. Основним недолiком цих ресурсiв i вiдiрванiсть даних, якi описують об'iкт, вiд його географiчного положення, що значно звужуi область iхнього використання. Довiдково-iнформацiйна система в РЖнтернет з картографiчним iнтерфейсом здатна поiднувати в собi всi переваги ГРЖС й РЖнтернет-довiдника й слугувати для комп'ютеризованоi частини населення оптимальною формою довiдковоi системи. Використання таких систем даi змогу оперативно отримувати найбiльш обтАЩiктивну iнформацiю та набагато точнiше орiiнтуватися на мiсцевостi.

2.1 Можливостi супутникових технологiй в сферi туризму

Украiна володii потужними рекреацiйними ресурсами, якi забезпечуi ii природна складова, i тому туризм i однiiю з прiоритетних галузей нацiональноi економiки, бiзнесу, культурного й духовного життя краiни. В Державнiй програмi розвитку туризму на 2002-2010 роки пiдкреслюiться, що важливим напрямом туризму i активiзацiя просування регiонального туристичного продукту на внутрiшньому i на мiжнародному ринках туристичних послуг, пiдвищення якостi та ефективностi iнформацiйно-комунiкацiйноi iнфраструктури. Слiд зазначити, що за Указом Президента Украiни ВлПро заходи щодо розвитку туризму i курортiв УкраiниВ», 2008 рiк оголошений роком туризму i курортiв.

Враховуючи просторовий аспект цiii дiяльностi, дуже перспективним i застосування сучасних Web/ГРЖC/ДЗЗ тАУ технологiй. При цьому значну роль вiдiграють картографiчнi матерiали для потреб туризму, як просторовi, образно-знаковi моделi туристично-рекреацiйних ресурсiв територii.

У ДНВЦ ВлПриродаВ» створенi ГРЖС туристичних атракцiй (обтАЩiктiв туристичного вiдвiдування) на територiю м. Чорткiв Тернопiльськоi обл., м. КамтАЩянець-Подiльський Хмельницькоi обл., м. Херсон i м. Генiчеськ Херсонськоi обл., а також Киiвськоi та Житомирськоi областей. При iх створеннi були використаннi програмнi комплекси Erdas Imagine та ArcGIS i матерiали ДЗЗ.

Не менш цiкавою з туристичноi точки зору i i Чернiгiвська область. Культурно-мистецьке життя Чернiгiвщини формують 4 театри, обласний фiлармонiйний центр фестивалiв та концертних програм, 772 публiчних бiблiотек, 806 закладiв культури клубного типу, 29 музеiв державноi та комунальноi форм власностi, 39 початкових спецiалiзованих мистецьких навчальних закладiв, Нiжинське училище культури i мистецтв iм. М.Заньковецькоi, Чернiгiвське музичне училище iм. Л.Ревуцького. В областi дii близько 3 тис. колективiв художньоi самодiяльностi, працюють 300 народних майстрiв та умiльцiв, на територii областi знаходиться понад 4,5 тис. памтАЩяток iсторii та культури. В музеях областi зберiгаiться близько 350 тис. експонатiв. Широко вiдомi своiми раритетами обласний iсторичний музей iм. В.В.Тарновського, лiтературно-меморiальний музей-заповiдник М.М.Коцюбинського, обласний художнiй музей, Сосницький лiтературно-меморiальний музей О.Довженка, Нацiональний архiтектурно-iсторичний заповiдник ВлЧернiгiв стародавнiйВ», Новгород-Сiверський державний iсторико-культурний музей-заповiдник ВлСлово о полку РЖгоревiмВ», Батуринський iсторико-культурний заповiдник ВлГетьманська столицяВ», Нацiональний iсторико-культурний заповiдник ВлКачанiвкаВ».

РЖнформацiйна компонента ГРЖС складаiться з географiчних даних i туристичних атракцiй (памтАШятки, музеi, театри, церкви) та обтАЩiктiв туристичноi iнфраструктури (готелi, заклади харчування, транспорт, лiкарнi, аптеки, органи управлiння тощо) з можливiстю детальноi довiдниковоi iнформацii по цим обтАЩiктам. Завдяки використанню космiчних зображень високого розрiзнення мiсцевiсть легше ВлвпiзнаiтьсяВ» та сприймаiться природно. Використання космiчних знiмкiв, разом з географiчними даними, даi змогу отримувати найбiльш обтАЩiктивну iнформацiю про сучасний стан мiсцевостi та змiни, що вiдбулися, а також пiд час маршруту приймати бiльш обТСрунтованi рiшення в орiiнтуваннi. Збiр iнформацii, що становить основу довiдковоi бази даних, проводився з рiзних джерел, в тому числi з друкованих видань, ресурсiв РЖнтернет та вивчення обтАШiктiв на мiсцевостi й уточнення iх мiсце знаходження. РЖнформацiя розбита по тематичним категорiям, у кожнiй з яких представленi декiлька шарiв з можливiстю iдентифiкацii обтАЩiкта й одержання додатковоi iнформацii з нього. Всi туристичнi атракцii класифiкованi наступним чином:

ПамтАЩятки архiтектури та мiстобудування:

памтАЩятки фортифiкацiйного зодчества (землянi вали та рови, фортецi, замки);

культовi споруди (релiгiйнi споруди рiзних конфесiй: костьоли, церкви, монастирi, собори, синагоги);

архiтектурна спадщина громадського призначення (адмiнiстративнi будiвлi, палаци, садибнi будiвлi, адмiнiстративнi будинки, ратушi, палаци, маiтки).

Археологiчнi памтАЩятки (городища, кургани, залишки стародавнiх поселень, стоянок, укрiплень, вiйськових таборiв, виробництв, iригацiйних споруд, шляхiв).

РЖсторичнi памтАЩятки: будинки, споруди, iхнi комплекси (ансамблi), окремi поховання та некрополi, визначнi мiсця повтАЩязанi з важливими iсторичними подiями, з життям та дiяльнiстю вiдомих осiб, культурою та побутом народiв.

Мистецькi обтАЩiкти (театри, палаци, будинки та центри культури, музеi, школи мистецтв, фiлармонii).

Природо-заповiдний фонд:

природнi територii та обтАЩiкти: заповiдники, нацiональнi природнi парки, регiональнi ландшафтнi парки, заказники, памтАЩятки природи (печери, як памтАЩятки природи), заповiднi урочища;

штучно створенi обтАЩiкти: ботанiчнi сади, дендрологiчнi парки, зоологiчнi парки, парки-памтАЩятки садово-паркового мистецтва.

ОбтАЩiкти туристичноi iнфраструктури:ul>

готелi, мотелi;

заклади харчування (кафе , ресторани);

транспортнi обтАЩiкти ( залiзничний вокзал, автостанцiя, автозаправнi станцii, автомобiльнi стоянки, станцiя

Вместе с этим смотрят:

Адаптивная физическая культура как наука

Аквааеробiка

Анализ историко-культурного и природно-рекреационного потенциала Орехово-Зуевского района Московской области

Анализ коммуникационных процессов службы бронирования в гостинице "Москва"

Анализ мировых гостиничных цепей как основы для оптимизации и модернизации индустрии гостеприимства современной России