Аналiз зовнiшньоi торгiвлi Украiни послугами

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Приднiпровська державна академiя будiвництва та архiтектури

Кафедра: ВлМiжнародна економiкаВ»

Курсова робота

по курсу: ВлМiжнародна економiкаВ»

Тема: ВлАналiз зовнiшньоi торгiвлi Украiни послугамиВ»

Днiпропетровськ 2008

ЗМРЖСТ

Вступ

1. Теорiя мiжнародноi торгiвлi послугами

2. Аналiз тенденцiй, проблем, шляхiв iх вирiшення та перспектив зовнiшньоi торгiвлi Украiни послугами за роки незалежностi (1992-2007 рр.)

2.1 Сучасний стан торгiвлi послугами в свiтi та механiзми ii регулювання

2.2 Сучасний стан зовнiшньоi торгiвлi послугами Украiни, ii проблеми та шляхи iх вирiшення

Висновок

Лiтература

Вступ

послуга зовнiшньоекономiчний мiжнародна торгiвля

Сьогоднi мiжнародна торгiвля послугами набуваi все бiльшого значення i стаi предметом уваги з боку провiдних спецiалiстiв свiту. У багатьох краiнах торгiвля послугами займаi значне мiсце в обсязi мiжнародноi торгiвлi. Це викликано науково-технiчним прогресом у сферi матерiального виробництва, поглибленням мiжнародного подiлу працi i ростом соцiально-економiчних потреб багатьох краiн. Функцiонування ринку послуг в сучасних умовах i дуже важливим i актуальним. Отже метою даноi курсовоi роботи i вивчення закономiрностей, особливостей, тенденцiй.

Об'iктом дослiдження i зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, повтАЩязана з торгiвлею послугами.

Серед основних завдань можна видiлити:

- вивчення теоретичних положень, якi характеризують ринок послуг;

- аналiз особливостей формування складових елементiв сфери мiжнародних послуг;

- висвiтлення сучасних тенденцiй розвитку цього ринку;

При проведеннi дослiдження автор користувався навчальними посiбниками таких фахiвцiв, як Румянцев А.П., Коваленко Ю.О., Дахно РЖ.РЖ., Рокоча В.В. та iн., а також статтями про сучасний стан зовнiшньоi торгiвлi таких авторiв, як Колесников А., Корнiiнко В.В.

Теоретична i практична цiннiсть роботи полягаi в узагальненнi i поглибленнi знань в областi мiжнародноi торгiвлi Украiни послугами.

При виконаннi роботи автор користувався наступними методами:

- метод аналiзу;

- метод синтезу;

- ретроспективний (iсторичний) метод;

- порiвняльний метод;

- метод iндукцii;

- метод дедукцii.

1. Теорiя мiжнародноi торгiвлi послугами

Сьогоднi функцiонування ринку послуг в рiзних краiнах i досить перспективним. Вiн значно розширився i модифiкувався в ходi новоi економiчноi революцii. Помiтно змiнилася структура послуг. В нiй збiльшився обсяг виробничих i фахових послуг, для яких характерним i високий ступiнь централiзацii керування, фiнансiв i оперативного контролю [1, с. 7]. Збiльшення масштабiв торгiвлi виробничими i фаховими послугами варто розглядати як одну з форм iнтеграцii рiзноманiтних нацiональних господарств тАУ форму, по сутi, бiльш розвинену, нiж економiчна взаiмозалежнiсть, яка виникаi внаслiдок розширення торгiвлi товарами. Паралельно стаi швидшим процес iнтернацiоналiзацii виробництва i споживання товарiв i послуг.

Нинi ринок послуг успiшно розвиваiться i розширюiться. Рiст добробуту, збiльшення вiльного часу й ускладнення товарiв, що потребують технологiчного обслуговування, дають можливiсть багатьом краiнам свiту зайняти своi особливе мiсце в сферi послуг, галузi якоi дуже рiзноманiтнi.

Мiжнародна торгiвля послугами володii рядом особливостей у порiвняннi з традицiйною товарною торгiвлею. Вона маi свою специфiку (невiдчутнiсть, нерозривнiсть виробництва i споживання, неоднорiднiсть або мiнливiсть якостi, нездатнiсть послуг до збереження). На вiдмiну вiд операцiй з товарами вони не пiдлягають митному контролю. У той же час послуги можуть приймати уречевленi форми (у виглядi програм для комп'ютера, кiно- i вiдеокасет, рiзноi документацii). Послуги можуть бути капiталомiсткими чи наукомiсткими, мати промисловий характер або задовольняти особистi потреби, можуть бути неквалiфiкованими або вимагати дуже високого рiвня квалiфiкацii виконавцiв. Ми можемо визначити послуги, як будь-якi заходи, що i невiдчутними, не призводять до володiння чимось i можуть бути запропонованi однiiю стороною iншiй.

Зазвичай, мiжнародну торгiвлю послугами розглядають невiдривно вiд мiжнародноi товарноi торгiвлi, а пiд мiжнародною торгiвлею розумiють торгiвлю як товарами, так i послугами. Проте, поняття послуги i бiльш багатогранним, нiж поняття товару. Послуга тАУ це широка гамма рiзноманiтних видiв дiяльностi. На думку багатьох вчених, в практичнiй дiяльностi немаi iншого поняття, яке б мало таку кiлькiсть значень, як ВлпослугаВ». Адже лише така галузь як побутове обслуговування надаi бiльше 800 видiв послуг [1, с. 8].

Наступнi визначення характеризують сутнiсть цього поняття, вони викладенi в рiзних джерелах. Послуга тАУ змiна в положеннi iнституцiональноi одиницi, що вiдбулося в результатi дiй i на основi взаiмноi угоди з iншою iнституцiональною одиницею [8, с. 89]. Послуга тАУ це пiдприiмницька дiяльнiсть, спрямована на задоволення потреб iнших осiб, за виключенням дiяльностi, що здiйснюiться на основi трудових правовiдносин [10, с. 62]. Послуга тАУ такий вид працi, при якому виробництво корисного ефекту спiвпадаi в часi з його споживанням [9, с. 55]. Послуга тАУ вид дiяльностi, робiт, в процесi виконання яких не створюiться новий матерiально-уречевлений продукт, який ранiше не iснував, але змiнюiться якiсть вже створеного продукту [11, с. 47]. Крiм того, послугу можна визначити як вид дiяльностi, який задовольняi певну людську потребу, може мати або не мати матерiальну форму, тiсно пов'язаний з виробництвом товарiв або повнiстю самостiйно оформлений.

Секретарiат Свiтовоi органiзацii торгiвлi подiляi послуги на 12 секторiв:

- бiзнесовi, включаючи професiйнi i комптАЩютернi;

- комунiкацiйнi;

- будiвельнi та iнжинiринговi;

- дистриб'юторськi;

- освiтнi;

- природоохороннi;

- фiнансовi (страховi та банкiвськi);

- медичнi;

- туристичнi;

- рекреацiйнi, культурнi та спортивнi;

- транспортнi;

- iншi [2, с. 104].

Зазначенi 12 секторiв подiляються на 155 пiдсекторiв.

У краiнах тАУ членах Органiзацii економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР) та публiкацiях Конференцii ООН з торгiвлi i розвитку дотримуються такоi класифiкацii послуг:

- фiнансовi;

- iнформацiйнi (комунiкацiйнi):

- професiйнi (виробничi);

- туристичнi;

- соцiальнi [2, с. 104].

Мiжнародний валютний фонд застосовуi таку класифiкацiю послуг:

- морськi перевезення;

- iншi види транспортування;

- подорожi;

- iншi приватнi послуги;

- iншi офiцiйнi послуги [2, с. 104].

У Свiтовому банку, наприклад, прийнятий розширений пiдхiд до послуг, у число яких включаiться i рух прибутку. Так, послуги подiляються на:

- факторнi тАУ платежi, що виникають у зв'язку з мiжнародним рухом факторiв виробництва, перш за все капiталу i робочоi силi (прибутки на iнвестицii, роялтi i лiцензiйнi платежi, зарплата, виплачена нерезидентам);

- нефакторнi тАУ транспорт, подорожi та iншi нефiнансовi послуги. Цей розподiл i особливо важливим для обговорення проблем регулювання мiжнародноi торгiвлi послугами в рамках СОТ, що концентруються переважно на нефакторних послугах.

Очевидно також, що надання послуг у бiльшостi випадкiв вiдбуваiться одночасно з продажем товару або здiйсненням iнвестицiй в ту або iншу краiну. Тому, вiдповiдно до засобiв доставки послуг споживачу, послуги подiляються на:

- послуги, пов'язанi з iнвестицiями тАУ банкiвськi, готельнi i фаховi послуги;

- послуги, пов'язанi з торгiвлею тАУ транспорт, страхування;

- послуги, пов'язанi одночасно з iнвестицiями i торгiвлею тАУ зв'язок, будiвництво, комп'ютернi й iнформацiйнi послуги, особистi, культурнi i рекреацiйнi послуги.

РЖснуi корисний з аналiтичноi точки зору розподiл мiжнародних угод про послуги залежно вiд характеру поводження продавця i покупця послуг (табл. 1).

Таблиця 1. тАУ Розподiл мiжнародних угод про послуги залежно вiд

характеру поводження продавця i покупця послуг

	Споживач не перемiщуiться	Споживач перемiщуiться
Виробник не перемiщуiться	Транспорт, комп'ютернi й iнформацiйнi послуги	Подорожi (туризм), освiта i медичнi послуги
Виробник перемiщуiться	Прямi iноземнi iнвестицii, тимчасова трудова мiграцiя	Подорожi в третi краiни, органiзованi фiрмами-нерезидентами

Як ми бачимо, дана класифiкацiя включаi не тiльки послуги в традицiйному значеннi, а й рух факторiв виробництва, що i носiями цих послуг. Вона дозволяi видiлити 4 типи угод, що укладаються мiж експортерами та iмпортерами послуг. До них належать:

- угоди, у яких для надання послуги виробник рухаiться до споживача;

- угоди, у яких вiдбуваiться зворотнiй рух;

- угоди, у яких вiдбуваiться рух як продавця, так i покупця;

- угоди, у яких виробник i споживач не змiнюють свого мiсцезнаходження.

РЖноземнi спецiалiсти класифiкують послуги також за ознакою можливоi участi в мiжнародному обмiнi. У такий спосiб iх можна пiдроздiлити на три групи: першу складають послуги, що можуть бути об'iктом зовнiшньоi торгiвлi. На iхню частку припадаi приблизно 8% загального обсягу послуг, що надаються. Йдеться, насамперед, про повiтрянi i морськi перевезення пасажирiв i вантажiв, зв'язок, мiжнароднi кредитнi i страховi угоди. До другоi групи вiдносяться послуги, що за своiю природою взагалi не можуть бути предметом експорту. Це всi види iндивiдуальних, соцiальних, державних, iнфраструктурних послуг. РЖ, нарештi, iснуi третя велика група послуг, що можуть вироблятися як для внутрiшнiх потреб, так i на експорт. Вiдповiдно, потреби в послугах цього типу можуть задовольнятися як за рахунок внутрiшнiх джерел, так i за рахунок iмпорту.

На жаль, вiдсутнiсть чiтких критерiiв розмежування товарiв i послуг, нацiональнi розходження в пiдходах до регулювання цiii сфери нерiдко стають причиною виникнення конфлiктних ситуацiй. Подолання теоретичних розбiжностей i розробка iдиного методологiчного пiдходу дозволять закласти фундамент нового механiзму регулювання мiжнародноi торгiвлi послугами.

Мiжнародна торгiвля товарами передбачаi iх фiзичне перемiщення через державнi кордони. Таке перемiщення послуг трапляiться рiдко. Час i мiсце споживання послуги повиннi збiгатися. Потрiбна близькiсть мiж надавачем послуг i споживачем, що досягаiться завдяки комерцiйнiй присутностi надавача послуг у краiнi, яка його приймаi, тобто створення у нiй фiлii або дочiрнього пiдприiмства. Близькостi можна досягти, перемiщуючи фiзичних осiб тАУ фахiвцiв до iнших краiн з метою надання послуг. Для одержання певних послуг зацiкавленим особам потрiбно приiхати до краiни, де надаються вiдповiднi послуги (наприклад, туристичнi, рекреацiйнi, лiкувальнi, освiтнi тощо).

Отже, мiжнародна торгiвля послугами може вiдбуватися у формi:

- перетинання кордонiв сервiсними продуктами;

- руху споживачiв до краiни iмпорту;

- встановлення комерцiйноi присутностi у краiнi, де надаватиметься послуга",

- тимчасового переiзду фахiвцiв до краiни з метою надання послуг.

В Украiнi класифiкацiя та визначення понять в сферi мiжнародноi торгiвлi послугами наведенi в Наказi Державного комiтету статистики Украiни вiд 15 липня 2002 р. №266 ВлПро затвердження форми державного статистичного спостереження №9-ЗЕЗ "Звiт про експорт (iмпорт) послуг" та "РЖнструкцii щодо ii заповнення"В». В "РЖнструкцii", зокрема, зазначаiться, що моментом здiйснення процедури експорту (iмпорту) послуг i вiдповiдно iх облiку вважаiться дата iх фактичного надання або одержання на основi принципу нарахування (за виписаними рахунками). Найчастiше, як правило, дата реiстрацii таких операцiй збiгаiться з часом виробництва послуг. Документами первинного облiку експорту (iмпорту) послуг i оформленi рахунки на виконанi згiдно з договорами (контрактами) послуги. ВлРЖнструкцiя про порядок складання звiту за формою №9-ЗЕЗ "Звiт про експорт (iмпорт) послуг"В» мiстить формулювання термiнiв "зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть", "економiчна територiя краiни", "зовнiшньоекономiчний договiр (контракт)", "резиденти", "нерезиденти", а також "Класифiкатор держав свiту", "Класифiкатор валют" i Додаток №2 з перелiком основних видiв зовнiшньоекономiчних послуг, текст якого наводиться повнiстю в табл. 2.

Вместе с этим смотрят:

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)

The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis

РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни

Анализ основных тенденций социально-экономического развития Индии

Балканский узел