Вiкова перiодизацiя дiтей для занять футболом

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Рiвненський державний гуманiтарний унiверситет

Курсова робота

На тему:

ВлВiкова перiодизацiя дiтей для занять футболомВ»

Пiдготувала

Студентка РЖРЖРЖ курсу

Паш Руслана

Перевiрила: Ярмощук О.О.

Рiвне 2010

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Особливостi розвитку органiзму дiтей що спецiалiзуються у футболi

1.1 Морфо-функцiональна характеристика органiзму дiтей та пiдлiткiв в звтАЩязку з цiленаправленим розвитком моторики

1.2 Морфо-функцiональнi особливостi органiзму дiтей молодшого шкiльного вiку та iх облiк при органiзацii тренувального процесу

1.3 Морфо-функцiональнi особливостi органiзму пiдлiткiв та iх облiк в тренувальному процесi

Висновок

Список використаноi лiтератури

ВСТУП

Актуальнiсть. Футбол тАУ це завжди таiмниця, завжди загадка, нiколи не можна сказати, як складеться той або iнший матч, хто вийде переможцем у тих або iнших турнiрах. РЖнтерес до футболу з кожним роком зростаi не тiльки серед хлопчикiв, але i серед дiвчат, по масовостi i популярностi вiн випереджаi багато видiв спорту.

У футболi i ще одна цiнна якiсть тАУ вiн унiверсальний. Так, систематичнi заняття футболом школярiв роблять на органiзм усебiчний вплив, пiдвищують загальний рiвень руховоi активностi, удосконалюють функцiональну дiяльнiсть органiзму, забезпечуючи правильний фiзичний розвиток.

У молодшому шкiльному вiцi добре диференцiюються м'язовi вiдчуття i окремi складнi координацiйнi рухи при навчаннi технiцi i в iгрових вправах, якi бiльш доступнi , нiж в старшому вiцi. В 14-15 рокiв здiбнiсть до оволодiння складною координацiiю рухiв стаi гiрше, нiж у пiдлiткiв в 12-13 рокiв. Тому , в перiод з 7 до 12 рокiв 50% вправ повиннi бути на спритнiсть, гнучкiсть, координацiю рухiв: естафети, рухомi i спортивнi iгри з елементами футболу . Важливим показником рухових здiбностей школярiв i моторна адаптацiя, тобто умiння пристосовувати структуру освоiних технiчних прийомiв i дiй в поiднаннi з рiзними умовами в грi.

При проведеннi урокiв футболу в тижневому розкладi школи i на заняттях пiсля урокiв найвищi вимоги пред'являються до функцiональних можливостей органiзму. Дитячий органiзм володii цiлком сформованими фiзiологiчними механiзмами адаптацii, як до змiнних умов зовнiшнього середовища, так i до фiзичних навантажень, якi сприятливо позначаються на нормальному розвитку всiх систем i адаптацii серцево-судинноi i дихальноi систем органiзму пiд час тренувань. Розробки росiйських i зарубiжних вчених виявили важливi закономiрностi в змiнi адаптивних можливостей дiтей шкiльного вiку до тривалоi малоiнтенсивноi роботи. Вони пов'язанi в першу чергу з вдосконаленням апаратiв дихання i кровообiгу, а також iз специфiчними бiохiмiчними змiнами в клiтинному обмiнi, що приводить до збiльшення потреби кисню, що супроводжуiться вiдповiдними змiнами в кровообiгу i диханнi, якi дозволяють кисню з бiльшою швидкiстю транспортуватися вiд легенiв до тканин.

Загальна фiзична пiдготовка , спецiальна фiзична пiдготовка , технiко-тактична пiдготовка вимагають напруженоi м'язовоi роботи i пред'являють високi вимоги до систем дихання i кровообiгу. Серце ранiше, нiж м'язи, досягаi меж працездатностi, тобто саме межi його функцiональних можливостей визначають здiбнiсть вчитися до перенесення фiзичного навантаження у навчально-тренувальному уроцi, тому рiвень серцевоi продуктивностi маi важливе значення в забезпеченнi енергетичних потреб органiзму, пов'язаних з м'язовою роботою.

Метою даноi роботи було розкрити вплив вiковоi перiодизацii дiтей на заняття футболом.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ морфо-функцiональний розвиток дiтей що займаються футболом.

Предмет дослiдження тАУ вiкова перiодизацiя на заняттях футболом.

Завдання :

1. Дослiдити морфо-функцiональнi характеристики органiзму дiтей та пiдлiткiв в звтАЩязку з цiленаправленим розвитком моторики.

2. Проаналiзувати морфо-функцiональнi особливостi органiзму дiтей молодшого шкiльного вiку та iх облiк при органiзацii тренувального процесу.

3. Виявити морфо-функцiональнi особливостi органiзму пiдлiткiв та iх облiк в тренувальному процесi.

РОЗДРЖЛ 1. Особливостi розвитку органiзму дiтей що спецiалiзуються у футболi

1.1 Морфо-функцiональна характеристика органiзму дiтей, пiдлiткiв i юнакiв у зв'язку з цiлеспрямованим розвитком моторики

Правильно органiзований процес спортивного тренування буде успiшний лише в тому випадку, якщо вiн враховуi бiологiчнi закономiрностi зростання i розвитку органiзму тих, що займаються.

Для розвитку рухових здiбностей дiтей необхiдна спецiальна морфологiчна зрiлiсть органiзму i вiдповiдний функцiональний фундамент. Невiдповiднiсть вживаних засобiв i методiв фiзичноi пiдготовки фактичному рiвню розвитку органiзму можуть бути дуже важкими для одних дiтей i дуже легкими для iнших, а тому не матимуть тренуючого ефекту. Тому тренеровi необхiдно знати i враховувати загальнi закономiрностi розвитку органiзму.

Однiiю з них i нерiвномiрнiсть (циклiчнiсть) розвитку, яка полягаi в тому, що перiоди посиленого зростання, енергii, що поiднуються iз значною витратою, посиленням змiнних процесiв, змiнилися перiодами уповiльненого зростання, що супроводжуiться найбiльшим накопиченням маси i переважанням процесiв диференцiювання (функцiональнiй спецiалiзацii) тканин.

Другою закономiрнiстю розвитку органiзму дiтей i гетерохроннiсть (неодночаснiсть) розвитку. Рiзнi органи i системи формуються у дiтей в рiзний час. Отже, в кожному вiковому перiодi можуть бути морфологiчно i функцiонально доспiлими однi органи i фiзiологiчнi системи i не доспiлими iншi, що i обумовлюi найбiльш сприятливi (сенситивнi) перiоди життя для оптимального розвитку певних рухових якостей, сприйняття рiзних видiв iнформацii.

Слiд також враховувати факт iндивiдуальних вiдхилень в розвитку органiзму. Встановлено, що певна частина дiтей маi прискоренi, iнша тАФ сповiльненi темпи розвитку органiзму. РЖнакше, дiти одного хронологiчного вiку вiдносяться до рiзному бiологiчному вiку i по-рiзному реагують на спортивну дiяльнiсть, неоднаково пiддаються педагогiчнi дii. Ця обставина передбачаi iндивiдуальний пiдхiд до навчання i тренування.

У циклi розвитку органiзму можна видiлити окремi вiковi етапи, якi характеризуються вiдносно однозначними морфологiчними, функцiональними i психологiчними особливостями, у зв'язку з чим виникла вiкова перiодизацiя.

РЖснуi як бiологiчна зростаюча перiодизацiя, так i педагогiчна. Остання передбачаi такi вiковi перiоди: молодший шкiльний вiк (7-10 рокiв), середнiй шкiльний вiк або пiдлiтковий (11-16 рокiв хлопчики i 11-15 дiвчатка) i юнацький тАФ пiсля 17 рокiв хлопчики i пiсля 16 тАФ дiвчатка.

1.2 Морфо-функцiональнi особливостi органiзму дiтей молодшого шкiльного вiку i iх облiк при органiзацii тренувального процесу

Вiковий перiод (7-10 рокiв) пов'язаний iз значними змiнами в життi дитини: починаються регулярнi заняття в школi, заняття в спортивних секцiях, у зв'язку з чим зростаi розумове i фiзичне навантаження. Для органiзму в цьому вiцi характерна низька працездатнiсть, швидка стомлюванiсть, оскiльки ще не досягнута гармонiя в розвитку i функцiонуваннi всiх систем. Тому фiзичне навантаження без врахування вiкових особливостей органiзму може привести до функцiональних порушень.

У молодшому шкiльному вiцi за морфо-функцiональним показниками дiвчатка i хлопчики не мають iстотних вiдмiнностей. У цьому вiцi вiдбуваiться активне вдосконалення центральноi нервовоi системи. Маса головного мозку складаi 75-80% вiд маси мозку дорослоi людини. Найiнтенсивнiше у функцiональному планi розвиваiться кiрковий апарат регуляцii рухiв. Завершуiться формування функцiй мозочка, що бере активну участь в координацii рухiв. Цi особливостi центральноi нервовоi системи служать основою ефективного освоiння нових рухiв.

Вища нервова дiяльнiсть у дiтей цього вiку маi своi особливостi, якi пов'язанi iз змiнами властивостей нервових процесiв i, зокрема, з пiдвищенням iх сили i рухливостi, що забезпечуi швидше i мiцне утворення умовно-рефлекторних зв'язкiв в тому числi i освоiння нових рухiв.

Збiльшення довжини тiла вiдбуваiться нерiвномiрно. У 7 рокiв довжина тiла збiльшуiться за рiк на 7-10 см, а потiм темпи зростання знижуються i довжина тiла (з 8 до 10 рокiв) за рiк збiльшуiться на 3-4 см переважно за рахунок довжини нiг.

На бiологiчний чинник змiни довжини тiла значно впливаi соцiальний i, зокрема, заняття спортом. Так довжина тiла у юних футболiстiв 8-ми рокiв за рiк занять футболом збiльшуiться на 7,2 см, в 9-ти лiтнiх тАФ на 5,5 см, в 10-ти лiтнiх тАФ на 10,3 см (табл.1..3).

Фiзичнi вправи i особливо стрибки стимулюють точки зростання.

Продовжуiться окостенiння скелета, яке вiдбуваiться нерiвномiрно. Зв'язковий апарат ще недостатньо укрiплений, гнучкий, суглоби володiють великою рухливiстю.

У молодшому шкiльному вiцi остаточно формуються основнi кривизни хребта: шийний i поперековий лордоз, грудний кiфоз. Вигини хребта пiдтримуються не лише напругою м'язiв, але i вдосконаленням хрящових i кiсткових елементiв, а оскiльки цi елементи ще остаточно не сформованi, то можуть виникати рiзноманiтнi порушення постави, викривлення хребта i деформацiя грудноi клiтки. Останнi вимагаi постiйноi корекцii постави за допомогою фiзичних вправ.

Хребетний стовп володii великою рухливiстю i особливо у дiтей до 8-9 рокiв. Внаслiдок того, що кiстки мiстять велику кiлькiсть хрящовоi тканини, а суглоби дуже рухливi, у дiтей цього вiку i всi передумови для ефективного розвитку гнучкостi, руховоi якостi, важливоi при заняттях футболом.

Особливостi формування скелета i, зокрема, неповне окостенiння i зрощення кiсток повиннi обов'язково братися до уваги при тренувальних заняттях. Слiд пам'ятати, що рiзкi поштовхи пiд час перемiщення, при стрибках, нерiвномiрне навантаження на лiву i праву ногу можуть викликати зсув кiсток тазу i нерiвномiрне iх зрощення, а надмiрнi навантаження на нижнi кiнцiвки тАФ привести до плоскостопостi. Фiзичнi навантаження необхiдно давати з обережнiстю, уникати стомлення, яке може загальмувати зростання тiла в довжину.

Таблиця 1.1 Динамiка фiзичного розвитку футболiстiв 8 рокiв у рiчному циклi початковоi пiдготовки (за Л.Евгеньевою)

Таблиця 1.2 Динамiка фiзичного розвитку футболiстiв 9 рокiв у рiчному циклi початковоi пiдготовки (за Л.Евгеньевою)

Таблиця 1.3 Динамiка фiзичного розвитку футболiстiв 10 рокiв у рiчному циклi початковоi пiдготовки (за Л.Евгеньевою)

Таблиця 1.4 Час обстеження

У дiтей цього вiку особливо iнтенсивно зростають i функцiонально розвиваються м'язи. РЖнтенсивнiше розвиваються м'язи, що забезпечують вертикальне положення тiла i рух пальцiв рук i нiг. Глибокi м'язи спини i черевного преса розвиненi вiдносно слабо, помiтно збiльшуються м'язи-розгиначi тулуба, гомiлки.

М'язово-сухожильнi спiввiдношення змiнюються у бiк нарощування сухожильного апарату, покращуiться прикрiплення м'язiв до кiсток.

М'язи дiтей коротшi в порiвняннi з м'язами дорослих, мають менший дiаметр перетину, вони невеликого об'iму i тому в них швидко настаi стомлення, якому сприяi недосконалiсть координацiйного апарату. В той же час стомленi м'язи дiтей при вiдпочинку швидше вiдновлюють первинну працездатнiсть, оскiльки знаходяться в кращих умовах кровопостачання.

Абсолютна маса тiла у юних футболiстiв складаi: в 8-рiчних на початку занять футболом 28,6 кг, в 9-рiчних тАФ 32,0 кг, в 10-рiчних тАФ 33,97 кг, а рiчний прирiст вiдповiдно рiвний 4,0 кг в 8-рiчних, 4 кг в 9-рiчних i 8 кг в 10-рiчних (таблиця. 1-3).

Маса м'язiв у 7-рiчних футболiстiв складаi 25% мас тiла, в 8-рiчних тАФ 27% i 9-10-рiчних 30% (в дорослих осiб тАФ 40%).

У 10-рiчних футболiстiв збiльшення маси тiла випереджаi зростання тiла в довжину, про що свiдчить масо-ростовий показник, який до кiнця року у 10-рiчних спортсменiв збiльшився на 24,5% по вiдношенню до даних початку року.

Показники функцiональноi зрiлостi нервово-мтАЩязового апарату вже до 8 - 10 рокiв наближаються до рiвня дорослих, про що можна судити за часом руховоi реакцii. Величина сили м'язiв на 1 кг маси тiла у дiтей також близька до дорослих. Розвиток сили мтАЩязiв-згиначiв випереджаi розвиток м'язiв розгиначiв. Тому при заняттях необхiдно додатково використовувати тi вправи, якi локально впливають на розвиток м'язiв р

Вместе с этим смотрят:

Адаптивная физическая культура как наука

Аквааеробiка

Анализ историко-культурного и природно-рекреационного потенциала Орехово-Зуевского района Московской области

Анализ коммуникационных процессов службы бронирования в гостинице "Москва"

Анализ мировых гостиничных цепей как основы для оптимизации и модернизации индустрии гостеприимства современной России