Профiлактика позастатутних взаiмовiдносин у вiйськових колективах

Вiйськовий iнститут внутрiшнiх вiйськ МВС Украiни

Кафедра соцiально-гуманiтарних наук

Курсова робота

з навчальноi дисциплiни: Теорiя i практика виховноi роботи

Тема: тАЮПрофiлактика позастатутних взаiмовiдносин у вiйськових колективахтАЭ

Виконав: курсант 111 групи

Харченко Сергiй Сергiйович

Керiвник: старший викладач, полковник

РЖллюк Олександр Олександрович

Харкiв - 2009

Змiст

Вступ

Перше питання. Вимоги КВВ i статутiв Збройних Сил Украiни щодо формування статутних взаiмовiдносин серед вiйськовослужбовцiв

Друге питання. Практика роботи щодо попередження позастатутних взаiмовiдносин у пiдроздiлi

Висновки

Лiтература

Важливим аспектом служби i вiйськова дисциплiна. Вона визначаi не тiльки зовнiшнi вчинки i дii вiйськовослужбовцiв, а й упорядковуi iх психiчну дiяльнiсть, робить внутрiшнi зiбраними, органiзованими. Вимоги дисциплiни розповсюджуються на спiлкування в/с забезпечують чiткiсть службових i не службових контактiв, упорядкованiсть взаiмовiдносин. Якiсть i стан взаiмовiдносин у пiдроздiлi у великiй мiрi залежить вiд того, якими нормами керуються в/с, вступаючи в службовi чи особистi контакти, якi традицii дiють в цiй сферi життя колективу. Взаiмовiдносини в/с i суттiвими факторами змiцнення дисциплiни. Вони будуються на основi статутних положень, регулюються ними.

Статутнi взаiмовiдносини, як один iз засобiв пiдвищення бойовоi готовностi, наповненнi глибоким змiстом конституцiйного обовтАШязку щодо захисту Украiнськоi держави, представляють собою важливу ланку впливу людського фактору на успiшне виконання кожного учбового i бойового завдання. В цьому iх суть i велике значення.

Статутними прийнято називати такi взаiмовiдносини у вiйськових колективах, якi повнiстю вiдповiдають вимогам вiйськових статутiв Збройних Сил Украiни. Але характеристика сутi статутних взаiмовiдносин цим не вичерпуiться. Важливо мати на увазi, що в них виражаiться iднiсть вiдносин загальноприйнятих в демократичному суспiльствi i специфiчних, притаманних в/с.

Загальнi обовтАШязки збройних захисникiв Батькiвщини включають в себе одне з головних положень: свято i непорушно пiдтримувати Конституцiю та закони Украiни, Вiйськовоi присяги, вiддано служити Украiнському народовi, сумлiнно i чесно виконувати вiйськовий обовтАШязок.

Основою пiдтримання статутних взаiмовiдносин i висока нацiональна та державна свiдомiсть вiйськовослужбовцiв, глибоке розумiння ними свого патрiотичного обов'язку, безмежна вiдданiсть Украiнському народу.

В статутах знаходять своi вираження iдеали демократii та гуманiзму, загальнолюдськi моральнi цiнностi, нашi нацiональнi звичаi та традицii,

Як бачимо, наша мораль увiбрала в себе норми поведiнки людей i вiдношення мiж ними, якi формувались в процесi встановлення демократичного суспiльства, в ходi багатовiковоi боротьби украiнського народу за свою незалежнiсть. Так мораль, закрiплюючись у свiдомостi кожного вiйськовослужбовця, стаi важливим iдейним стрижнем статутних взаiмовiдносин.

Важливими специфiчними принципами, якi визначають характер взаiмозв'язкiв i взаiмодii вiйськовослужбовцiв в повсякденнiй обстановцi та пiд час виконання службово-бойових завдань, i iдиноночальнiсть та субординацiя.

Важливим аспектом служби i вiйськова дисциплiна. Вона визначаi не тiльки зовнiшнi вчинки i дii вiйськовослужбовцiв, а й упорядковуi iх психiчну дiяльнiсть, робить внутрiшньо зiбраними, органiзованими. Вимоги дисциплiни розповсюджуються на спiлкування вiйськовослужбовцiв, забезпечують чiткiсть службових i неслужбових контактiв, упорядкованiсть взаiмовiдносин. Якiсть i стан взаiмовiдносин у пiдроздiлi значною мiрою залежить вiд того, якими нормами керуються вiйськовослужбовцi, вступаючи в службовi чи особистi контакти, якi традицii дiють у цiй сферi життя колективу. Взаiмовiдносини вiйськовослужбовцiв i суттiвим фактором змiцнення дисциплiни. Вони будуються на основi статутних положень, регулюються ними.

Статутнi взаiмовiдносини як один iз засобiв пiдвищення бойовоi готовностi наповненi глибоким змiстом конституцiйного обовтАЩязку щодо захисту Украiнськоi держави, представляють собою важливу ланку впливу людського фактора на успiшне виконання кожного учбового i бойового завдання. У цьому iх сутнiсть i велике значення.

Статутними прийнято називати такi взаiмовiдносини у вiйськових колективах, якi повнiстю вiдповiдають вимогам вiйськових статутiв Збройних Сил Украiни. Однак характеристика сутностi статутних взаiмовiдносин цим не вичерпуiться. Важливо мати на увазi, що в них виражаiться iднiсть вiдносин, загальноприйнятих у демократичному суспiльствi й специфiчних, притаманних вiйськовослужбовцям.

Загальнi обовтАЩязки збройних захисникiв Батькiвщини мiстять одне з головних положень: свято i непорушно додержувати Конституцii та законiв Украiни, Вiйськовоi присяги, вiддано служити Украiнському народовi, сумлiнно i чесно виконувати вiйськовий обовтАЩязок.

позастатутний вiйськовий колектив вiйськовослужбовець

Основою пiдтримання статутних взаiмовiдносин i висока нацiональна та державна свiдомiсть вiйськовослужбовцiв, глибоке розумiння ними свого патрiотичного обовтАЩязку, безмежна вiдданiсть Украiнському народовi.

У статутах знаходять своi вираження iдеали демократii та гуманiзму, загальнолюдськi моральнi цiнностi, нацiональнi звичаi та традицii.

Як бачимо, наша мораль увiбрала в себе норми поведiнки людей i стосунки мiж ними, якi формувалися в процесi становлення демократичного суспiльства, у ходi багатовiковоi боротьби украiнського народу за свою незалежнiсть. Така мораль, закрiплюючись у свiдомостi кожного вiйськовослужбовця, стаi важливим iдейним стрижнем статутних взаiмовiдносин.

Важливими специфiчними принципами, якi визначають характер взаiмозвтАЩязкiв i взаiмодii вiйськовослужбовцiв у повсякденнiй обстановцi та пiд час виконання службово-бойових завдань, i iдиноначальнiсть та субординацiя.

Сутнiсть принципу iдиноначальностi полягаi в такому:

надiлення командира (начальника) розпорядчою владою стосовно пiдлеглих i покладення на нього персональноi вiдповiдальностi перед державою за всi сторони життя та дiяльностi вiйськовоi частини, пiдроздiлу i кожного вiйськовослужбовця;

надання командировi (начальниковi) права одноособово приймати рiшення, вiддавати накази;

забезпечення виконання зазначених рiшень (наказiв), виходячи з усебiчноi оцiнки обстановки та керуючись вимогами законiв i статутiв Збройних Сил Украiни.

Командир як iдиноначальник тiсно повтАЩязаний з особовим складом, виявляi постiйну турботу про пiдлеглих, стежить за точним дотриманням ними службових обовтАЩязкiв i стоiть на сторожi iх законних прав. У своiй роботi командир спираiться на громадськi органiзацii та актив, повною мiрою використовуi iх вплив на вiйськовослужбовцiв в iнтересах пiдвищення якостi бойовоi i гуманiтарноi пiдготовки особового складу, змiцнення вiйськовоi дисциплiни.

Службово-посадовi взаiмовiдносини вiйськовослужбовцiв визначаються вiдносинами субординацii. Вона вiдображаi повноту виконання вiйськовослужбовцями статутних вимог:

хто маi право вiддавати накази;

кому зобовтАЩязаний пiдкорятися вiйськовослужбовець;

який порядок виконання розпоряджень i доповiдi про iх виконання;

яка форма звернення вiйськовослужбовцiв одного до iншого.

Дотримання принципу субординацii даi можливiсть будувати взаiмовiдносини у вiйськовому колективi на основi суворого статутного положення, згiдно з яким начальники мають право вiддавати пiдлеглим накази i розпорядження, добиватись iх виконання. Пiдлеглi зобовтАЩязанi бездоганно пiдкорятися начальнику.

Велику роль у встановленнi статутних взаiмовiдносин мiж вiйськовослужбовцями вiдiграi вiйськове товариство. Статут внутрiшньоi служби пропонуi вiйськовослужбовцям тАЬповажати бойовi та вiйськовi традицii, допомагати iншим вiйськовослужбовцям, що перебувають у небезпецi, стримувати iх вiд учинення протиправних дiй, поважати честь i гiднiсть кожноi людинитАЭ. Вiйськове товариство як моральний регулятор життя колективiв пiдроздiлiв виявляiться у рiзних формах. Найбiльш характернi з них - взаiмна виручка в бою, вимогливiсть, взаiмодопомога у навчаннi i службi, наслiдування прикладу кращих.

Серед факторiв, якi визначають характер взаiмовiдносин у вiйськових колективах, особлива роль належить iндивiдуальним особливостям вiйськовослужбовцiв. Справа в тому, що незважаючи на наявнiсть у вiйськовослужбовцiв багатьох спiльних ознак, кожний iз них залишаiться по-своiму неповторною особистiстю зi своiм характером, темпераментом, певними здiбностями, колом iнтересiв, якi, звичайно ж, впливають на взаiмовiдносини членiв вiйськового колективу.

Цей вплив може носити як позитивну, так i негативну спрямованiсть. Треба пiзнати iндивiдуальнiсть вiйськовослужбовця, врахувати тi його особливостi, якi виявляються у процесi формування статутних взаiмовiдносин. Тiльки за цiii умови можливо попередити порушення вiйськовоi дисциплiни, повтАЩязанi з вiдхиленнями вiд статутних норм поведiнки. Цього вмiння якраз i не вистачаi багатьом молодим командирам i начальникам у роботi щодо змiцнення статутних взаiмовiдносин.

Характеристика статутних взаiмовiдносин буде неповною, якщо не сказати про форми звернення вiйськовослужбовцiв один до одного. Правильними i лише тi звернення, що вiдповiдають буквi i духу статутiв. Вони лежать в основi як навчальноi, так i службово-бойовоi дiяльностi вiйськовослужбовцiв. У неслужбовий час (в години дозвiлля, в домашнiй обстановцi) звернення вiйськовослужбовцiв один до одного носять характер неофiцiйних мiжособистих звтАЩязкiв. Цi звтАЩязки диктуються взаiмними iнтересами, потребами в обмiнi iнформацiiю, особистими симпатiями. Найчастiше неофiцiйнi мiжособистi вiдносини будуються у процесi проведення культурно-виховноi та просвiтницькоi роботи, в ходi iндивiдуальноi виховноi роботи, органiзацii дозвiлля.

Важливим показником впливу виховноi роботи на формування статутних взаiмовiдносин i характер мiжгрупових i мiжособових звтАЩязкiв. Вiн виявляiться в тому, якi питання обговорюють вiйськовослужбовцi, якими обмiнюються новинами, як оцiнюються вчинки i проступки. Адже залежно вiд усього цього йде якiсне корегування характеру взаiмовiдносин. Проведенi дослiдження i практика виховноi роботи показують, що повiдомлення вiйськовослужбовцям нових вiдомостей про командирiв, товаришiв по службi, як правило, призводять до якiсних змiн взаiмовiдносин у вiйськових колективах. Так, повiдомлення про те, що в складнiй ситуацii командир виявив мужнiсть i самовладання, сприяi пiдвищенню авторитету офiцера, посилюi його вплив на формування статутних взаiмовiдносин людей. У свою чергу, розповiдi солдат, сержантiв про те, як вони жили i працювали до служби в армii, допомагають усiм скласти бiльш повне враження про кожного, сприяють згуртуванню вiйськового колективу.

Дiiвiсть роботи, спрямованоi на формування статутних взаiмовiдносин, пiдвищуiться, якщо маiться високий авторитет тих, хто ii проводить: командира, заступника командира з виховноi роботи, активу. Наскiльки авторитетною i та чи iнша людина, можна судити за багатьма ознаками: по тому, як ii слухають, як реагують на пропозицii та вимоги, як виконують вказiвки чи рекомендацii.

Правильнi статутнi взаiмовiдносини залежать вiд багатьох обставин. Наприклад, одна справа, коли суворому статутному порядку у казармi, чiткiй внутрiшнiй службi, зразковому утриманню бойовоi технiки надають значення лише пiд час перевiрок та iнспекцiй. РЖ зовсiм iнша - якщо статутний порядок стаi нормою повсякденного життя особового складу.

Сформувати колективну морально-психологiчну настанову на обовтАЩязковiсть повсякденного пiдтримання статутного порядку - завдання не просте. Проте, якщо командир, офiцер-виховник, усi офiцери пiдроздiлiв змогли добитися цього, то статутнi взаiмовiдносини стають непорушним правилом життя кожного вiйськовослужбовця.

Без розкриття видiв статутних взаiмовiдносин, якi формуються мiж вiйськовослужбовцями у процесi службово-бойовоi дiяльностi та повсякденного життя, характеристику обтАЩiктивних та субтАЩiктивних факторiв, що визначають природу i складники цих взаiмовiдносин, не можна вважати повною.

Основними видами взаiмовiдносин i:

нормативно-вольовi;

пiзнавальнi;

емоцiйнi.

Сутнiсть нормативно-вольових взаiмовiдносин у тому, що вiйськовослужбовцi будують своi стосунки, керуючись вимогами законiв Украiни та вiйськових статутiв. Взаiмовiдносини, про якi йде мова, виступають як норми поведiнки, якi необхiдно виконувати: вiйськовослужбовець постiйно знаходиться в межах вимог вiйськових статутiв i регулюi свою поведiнку, керуючись iх положеннями. Виконання вимог статуту, як правило, вимагаi вольовоi мобiлiзацii. Нормативна вимога i самоконтроль поведiнки стають невiдтАЩiмними вiд статутних взаiмовiдносин. Накопичуються духовнi сили, пiдвищуiться роль функцii самоаналiзу, самовимогливостi. Тим самим вiйськовослужбовець спонукаi себе i своiх спiвслужбовцiв дотримуватися взаiмовiдносин, визначених вiйськовими статутами.

Сутнiсть пiзнавальних взаiмовiдносин полягаi в тому, що в процесi виконання службово-бойових завдань та у повсякденному життi у вiйськовослужбовцiв удосконалюються знання бойовоi технiки i зброi, в результатi чого закрiплюються навички виконання вiйськових статутiв, якi регламентують весь навчальний процес та вимоги до взаiмовiдносин людей у колективi. Будучи мимовiльним, процес пiзнання i вiдображенням природноi допитливостi всiх вiйськовослужбовцiв. Тому командири не повиннi бути байдужими до того, чим цiкавляться пiдлеглi. РЗх повиннi хвилювати питання вiйськовоi служби чи особистi iнтереси, якi вiдволiкають вiйськовослужбовцiв вiд посадових турбот i справ.

Управлiння пiзнавальними взаiмовiдносинами стаi однiiю з головних виховних функцiй. Щоб реалiзувати цю функцiю на практицi, необхiдно уважно вивчати коло безпосереднiх iнтересiв кожного з пiдлеглих, наполегливо шукати шляхи обтАЩiднання iх за iнтересами. З цiiю метою в пiдроздiлах можуть створюватися гуртки за iнтересами. Це можуть бути гуртки любителiв технiки, книголюбiв, меломанiв.

Прагнення до пiзнання обтАЩiднуi вiйськовослужбовцiв, формуi у них здоровi моральнi взаiмовiдносини. Мiж ними йде обмiн полiтичною, службовою, побутовою iнформацiiю. Взаiмне збагачення вiдомостями про життя i службу суттiво сприяi згуртуванню вiйськовослужбовцiв i колективу в цiлому, розвитку свiдомих основ змiцнення вiйськовоi дисциплiни.

У життi вiйськових колективiв велике значення мають емоцiйнi взаiмовiдносини. Контакти людей у вiйськовому, як i у будь-якому колективi, завжди забарвленi певними почуттями: задоволення, оптимiзму, вдячностi чи, навпаки, тривоги, образи, напруження, пригнiчення. Емоцiйне забарвлення взаiмовiдносин людей - явище природне. Воно вiдiграi суттiву роль у змiцненнi серед вiйськовослужбовцiв вiйськовоi дисциплiни, сприяi ii стабiлiзацii чи, навпаки, призводить до порушення визначених норм взаiмовiдносин.

Емоцiйнi взаiмовiдносини найбiльш повно виявляються в ситуацii духовного пiдйому, а також рiзкоi змiни обстановки: успiшного завершення складного завдання чи непередбаченоi невдачi, iнших подiй.

Емоцiйний бiк взаiмовiдносин завжди позначаiться на вчинках i дiях вiйськовослужбовцiв. Тому командири та iх заступники з виховноi роботи прагнуть спрямовувати взаiмовiдносини особового складу в напрямку позитивних емоцiй. Так, готуючись до розбору ситуацii, для якоi характерна емоцiйна напруженiсть у взаiмовiдносинах, офiцери повиннi знаходити аргументи та факти, якi б пiдтримували у вiйськовослужбовцiв прагнення добиватися високих показникiв у службово-бойовiй дiяльностi, навчаннi та змiцненнi вiйськовоi дисциплiни. У таких випадках аналiзуються не якостi людей, а допущенi ними помилки. Обговорюються шляхи подолання стресiв в майбутньому.

Формування i пiдтримання у вiйськовому колективi статутних взаiмовiдносин - процес безперервний.

Ключовим складником особливих, притаманних тiльки армii взаiмовiдносин i право начальника вiддавати пiдлеглому накази, якi той зобовтАЩязаний беззастережно виконувати.

Абсолютну необхiднiсть такого роду взаiмовiдносин мiж начальниками i пiдлеглими визначаi вiйськова органiзацiя. Для неi характерний суворий розподiл функцiй, прав i обовтАЩязкiв. Сутнiсть вiйськових органiзацiй - забезпечення швидкого збору необхiдноi бойовоi iнформацii, прийняття найбiльш рацiонального рiшення, узгодженiсть дiй усiх ланок, мобiлiзацiя зусиль багатьох людей в iнтересах досягнення поставленоi мети. Неухильне виконання вiйськових статутiв сприяi посиленню бойовоi готовностi кожного пiдроздiлу, змiцненню вiйськовоi дисциплiни.

Не менше значення для пiдвищення ефективностi навчання та виховання маi сувора пiдпорядкованiсть. Вона гарантуi вироблення iдностi дiй, iдиного розумiння змiсту команд i розпоряджень, якi вiддаються командиром. Сувороi пiдпорядкованостi вимагаi i навчальний процес. Бездоганне пiдпорядкування пiдлеглих керiвнику занять у ходi навчань, тренувань дисциплiнуi вiйськовослужбовцiв, впливаi на iх взаiмовiдносини. Офiцер, прапорщик, сержант (керiвник занять чи тренування) - це людина, якiй пiдкоряються, у якоi вчаться тому, як треба будувати взаiмовiдносини зi старшими i з пiдлеглими.

Найбiльш характерними ознаками пiдлеглостi i:

право командира наказувати i вiддавати розпорядження;

обовтАЩязкова особиста вiдповiдальнiсть начальника перед законами за вiдданий наказ чи розпорядження;

беззастережна необхiднiсть чiткого виконання наказiв, розпоряджень i вказiвок начальникiв;

систематичний контроль, перевiрка виконання вiдданих наказiв i розпоряджень.

Цi ознаки взаiмовiдносин пiдлеглостi, як правило, швидко засвоюються вiйськовослужбовцями i приймаються ними як обовтАЩязковi норми службових взаiмовiдносин.

Бiльш складною залишаiться, так би мовити, психологiчна сторона пiдлеглостi. Вона нерiдко стаi складною проблемою у роботi щодо формування в колективi статутних взаiмовiдносин. Справа в тому, що вчинками i дiями вiйськовослужбовця керуi не один, а декiлька мотивiв: вiйськовий обовтАЩязок, особиста користь, симпатii, вдячнiсть, антипатii.

Боротьба мотивiв - явище природне. Важливо тiльки, який мотив i головним у визначеннi дiйсного змiсту вiдданих розпоряджень i самi дii щодо виконання цього розпорядження. Якраз тут маi велике значення мiра усвiдомлення командиром i пiдлеглим вимог вiйськових статутiв про порядок пiдпорядкування. Командир, вiддаючи розпорядження, повинен клопотати не за особистий iнтерес, а за iнтереси украiнськоi держави. Це стосуiться i пiдлеглого, який цi розпорядження виконуi.

Якщо офiцер дii з позицii статутiв, якщо його помислами керують почуття обовтАЩязку, прагнення згуртувати пiдлеглих для досягнення головноi мети, навчальноi чи бойовоi, то i результат загальних зусиль буде високий, стабiльний. Якщо ж командир керуiться марнославством, то це неминуче негативно вiдiбтАЩiться на взаiмовiдносинах пiдлеглостi i на результатах дiяльностi всього колективу.

Особиста вiдповiдальнiсть як правова, так i моральна норма взаiмовiдносин вiйськовослужбовцiв означаi усвiдомлення ними суспiльного значення рiшень, вчинкiв, дiй. Вона постiйно засвоюiться вiйськовослужбовцем i стаi своiрiдним регулятором статутних взаiмовiдносин у пiдроздiлi.

Поряд iз високою вiдповiдальнiстю командира за вiддане розпорядження i дii особового складу важливим елементом статутних взаiмовiдносин i обовтАЩязковiсть виконання наказiв командирiв i начальникiв. Значення цiii правовоi i моральноi норми в життi вiйськовослужбовцiв очевидне. Воно i основою взаiмовiдносин пiдлеглостi.

Однак мотив беззастережноi пiдлеглостi не означаi слiпого, бездумного пiдпорядкування. В межах вимог вiйськових статутiв вiйськовослужбовець маi свободу дiй. На цiй основi активiзуються здiбностi вiйськовослужбовцiв. Кожний вчинок зважуiться на терезах совiстi, честi, обовтАЩязку i гiдностi захисника Вiтчизни. Це сприяi виконанню вимог статутiв про систематичнiсть перевiрки i контроль виконання розпоряджень.

Передовий досвiд формування статутних взаiмовiдносин сформував ряд правил безпосереднього контролю: контролювати головне, а не частковi явища; зберiгати за пiдлеглим право на самостiйнiсть у дiях вiд початку до кiнця, а також право на виправлення помилок; максимально обтАЩiктивно оцiнювати взаiмовiдносини, якi склались мiж командирами i пiдлеглими.

Систематичнiсть перевiрки i контроль виконання завершуються певними висновками. Зробити iх iнодi складно. В оцiнках повиннi правильно спiввiдноситись зусилля i дii людей з особистою думкою командира. ОбтАЩiктивнiсть, вимогливiсть i самокритичнiсть завжди сприяють встановленню правильних, принципових взаiмовiдносин мiж перевiряючими i перевiряiмими, а пiдсумки служать iнтересам справи.

Розвитку взаiмовiдносин пiдпорядкованостi сприяi оперативна доповiдь про виконання наказу чи розпорядження командира. Нечiтка i неправдива доповiдь про виконання i однiiю з головних причин недисциплiнованоi поведiнки. Факти службовоi нечiткостi чи неправильностi доповiдi може привести до обману багатьох, а тим самим понизити бойову готовнiсть.

Право оцiнки дiяльностi пiдлеглих реалiзуiться командиром через дисциплiнарну практику. Вона активно сприяi формуванню статутних взаiмовiдносин.

Дуже важливою умовою i обтАЩiктивнiсть оцiнок поведiнки i результатiв дiяльностi пiдлеглих. Тут неприпустимi упередженiсть i тенденцiйнiсть. Визначальними повиннi бути результати навчання чи службово-бойовоi дiяльностi.

Суттiвим фактором розвитку морально зрiлих взаiмовiдносин i своiчаснiсть дисциплiнарного впливу. Практика пiдтверджуi, що статутнi взаiмовiдносини формуються швидше, якщо заохочення оголошуiться одразу пiсля того, як пiдлеглi досягли високих результатiв в службово-бойовiй дiяльностi. Стягнення ж стаi бiльш дiiвим якщо воно оголошуiться без поспiху.

Досвiд свiдчить, що неможливо проводити виховну роботу, спрямовану на формування статутних взаiмовiдносин мiж вiйськовослужбовцями, без глибокого знання iх особливостей, рис характеру, здiбностей. Причому, вивчення особового складу повинно вестись не вiд випадку до випадку, не вiд одного службово-бойового завдання до другого, не вiд правопорушення до правопорушення, тому, що особистiсть вiйськовослужбовця не i незмiнною.

Вивчення якостей особистостi вiйськовослужбовцiв, якi проявляються у взаiмовiдносинах, повинно бути в центрi уваги кожного командира. Адже у взаiмовiдносинах яскравiше всього виражаються всi якостi вiйськовослужбовця: направленiсть, характер, темперамент, здiбностi. Загальнi позицii свiтосприйняття, iдеали, духовнi i матерiальнi потреби зближують вiйськовослужбовцiв.

Риси характеру вiйськовослужбовцiв, здiбностi, iх темперамент накладають неповторний вiдбиток на морально-психологiчний клiмат колективу, динамiзм i емоцiйнiсть взаiмовiдносин в ньому.

Особистiсть вiйськовослужбовця постiйно оцiнюiться колективом. Щирiсть чи фальшивiсть вiдносин, висока професiйна грамотнiсть чи легковажне прагнення показати себе, свiдома дисциплiнованiсть чи тимчасове пiдлаштування пiд статутнi вимоги, з метою отримання особистоi вигоди, неодмiнно помiчаються, формуються колективнi позицii до цього вiйськовослужбовця. Хочемо ми цього чи нi, а оцiночнi характеристики переносяться у суспiльну дiяльнiсть, вiдбиваються на авторитетi суджень, вчинках вiйськовослужбовця.

Великий вплив на статутнi взаiмовiдносини здiйснюi колективний настрiй, авторитет посадових осiб i груп вiйськовослужбовцiв. Пiд впливом громадськоi думки вiдбуваiться усвiдомлення необхiдностi статутних взаiмовiдносин.

Жорстка взаiмозалежнiсть виробленоi колективноi оцiнки будь-якоi подii i дiй в рамках цiii оцiнки викликаi гостру потребу у вивченнi процесу формування громадськоi думки.

Видiляють три етапи формування колективноi оцiнки.

На першому етапi вiдбуваiться неофiцiйне, первинне обговорення новоi iнформацii в малих групах вiйськовослужбовцiв, якi користуються особливою довiрою;

На другому етапi вiдбуваiться бiльш широке, але таке ж неофiцiйне обговорення нових вiдомостей, якi пiдтверджують чи виключають достовiрнiсть первинноi iнформацii;

Третiй етап характеризуiться офiцiйним обговоренням важливоi для колективу iнформацii i прийняттям колективного рiшення. В якостi керiвника обговорення виступаi командир. На цьому етапi офiцiйна позицiя керiвникiв може i не збiгатись з офiцiйною позицiiю тих вiйськовослужбовцiв, якi склали свою думку щодо питання, яке обговорюiться на основi попередньо отриманоi iнформацii. Носii первинноi, неофiцiйноi iнформацii, прагнучи зберегти свiй авторитет, намагаються вiдстоювати своi позицii, вступають у дискусii, показуючи, що iх позицii бiльш правильнi або багатозначно вiдмовчуються.

При вирiшеннi питань, якi повтАЩязанi з управлiнням громадською думкою в iнтересах формування статутних взаiмовiдносин, спираються на висновки психологiчноi науки i передовоi практики. Суть цих висновкiв зводиться до наступного:

процес формування громадськоi думки здiйснюi активний вплив на взаiмовiдносини членiв вiйськового колективу. Уже на першому етапi ii зародження необхiдно турбуватись про те, щоб вихiдна iнформацiя була обтАЩiктивною, не викликала рiзноманiтного ii тлумачення, неправильних суджень;

важливо приймати мiрива, якi б виключали появу в колективi неправдивоi iнформацii про перемiщення людей, про втручання в iх взаiмовiдносини, про настрiй особового складу, його морально-психологiчний стан. Слiд мати на увазi особливо негативнi наслiдки такоi iнформацii на формування громадськоi думки, якщо ii розповсюджуi недисциплiнований вiйськовослужбовець чи негативно спрямована група вiйськовослужбовцiв;

пропозицii, що стосуються формування статутних взаiмовiдносин i змiцнення вiйськовоi дисциплiни, повиннi попередньо оцiнюватись командирами, iх заступниками з виховноi роботи, активом. РДдине розумiння пропозицiй, про якi йде мова, i важливою передумовою цiлеспрямованого розвитку громадськоi думки i ii наступного активного впливу на змiцнення статутних взаiмовiдносин;

сформована колективна думка постiйно пiдтримуiться системою статутних вимог.

Силу колективного впливу вiдчуваi на собi кожен вiйськовослужбовець. До колективних форм впливу, перш за все, вiдносяться психологiчне зараження, тиск та схвалення.

Так психологiчне зараження частiше всього приймаi форму демонстрацii доцiльностi прийнятих в колективi особливостей взаiмовiдносин. Будучи усвiдомленою i признаною декiлькома вiйськовослужбовцями, традицiйна форма взаiмовiдносин постiйно розповсюджуiться в ширину i глибину, захоплюючи в сферу свого впливу все бiльше число членiв вiйськового колективу.

Психологiчний тиск виступаi у виглядi вимоги дiяти тiльки певним чином, а не iнакше. У результатi члени колективу потрапляють пiд своiрiдний психологiчний прес i в силу цього корегують взаiмовiдносини з товаришами, пiдлеглими i начальниками.

Схвалення стилю взаiмовiдносин посилюi прагнення особистостi дотримуватись того стилю, який сформувався в даному колективi, спонукаi дiяти в рамках прийнятоi колективом установки.

У свою чергу особистiсть також може впливати на колектив, на стиль взаiмовiдносин, який у ньому склався. Зайняти певну, але обовтАЩязково принципову позицiю, признати ii правильнiсть, спираючись на обтАЩiктивну оцiнку обстановки, особистiсть спонукаi i колектив. Пiд впливом сили доводiв однiii людини вiдбуваiться уточнення чи змiна колективних орiiнтацiй щодо питань, наприклад, подальшого змiцнення вiйськовоi дисциплiни.

Важливим фактором, що впливаi на закрiплення статутних взаiмовiдносин мiж вiйськовослужбовцями i схильнiсть бiльшостi з них до наслiдування авторитетнiй особистостi чи авторитетним дiям групи осiб.

Характер взаiмовiдносин вiйськовослужбовцiв регламентуiться вiйськовими статутами. РЗх авторитет безперечний, тому, що спираiться на багатий досвiд i висновки вiйськовоi науки. Вiн визнаiться всiма вiйськовослужбовцями. Але вiд визнання авторитету статутiв за формою до пунктуального iх наслiдування у взаiмовiдносинах шлях дуже великий. Кожний вiйськовослужбовець проходить такий шлях по-своiму, стверджуючись i перемагаючи, засмучуючись i допускаючи помилки. Пiд впливом цього процесу формуiться реальний ступiнь авторитетностi статутних положень, як норми взаiмовiдносин вiйськовослужбовцiв.

Авторитет, як соцiально-психологiчне явище, маi ряд складових. Перша - це авторитетнiсть вiйськових статутiв, друга - авторитет посади i вiйськового звання, третя - авторитет особистостi вiйськовослужбовця. Кожна iз названих складових вiдiграi чималу роль в характерi взаiмовiдносин членiв вiйськового колективу. Особливо велике значення маi авторитет особистостi. У нiй вiдображаються i посадовi обовтАЩязки, i права, i iндивiдуальна оцiнка вiйськовослужбовцем сутностi вимог статутiв про взаiмовiдносини у вiйськовому колективi. Вiд мiри вiдповiдностi дiй i вчинкiв вiйськовослужбовцiв вимогам вiйськових статутiв залежить статутний авторитет взаiмовiдносин.

Взаiмне визнання справедливостi цiлей i дiй в рамках вимог вiйськових статутiв, повнота знань статутiв i мiцнiсть iдейних та моральних позицiй i важливими умовами високого авторитету статутних взаiмовiдносин, в якi включенi вiйськовослужбовцi.

Показником авторитетностi статутних взаiмовiдносин i:

схожiсть оцiнок морально-психологiчних якостей вiйськовослужбовцiв у офiцiйнiй i неофiцiйнiй обстановцi;

глибоке усвiдомлення пiдлеглими сутностi статутних вимог, якi предтАЩявляються командиром, начальником;

емоцiйна стабiльнiсть мiжгрупових i мiжособистих контактiв вiйськовослужбовцiв;

постiйна вимогливiсть до пiдлеглих i турбота про них;

чiтка органiзацiя служби, пiдтримання статутного порядку.

Висновок по першому питанню. Психологiя вiйськового колективу накладаi свiй вiдбиток на взаiмовiдносини мiж вiйськовослужбовцями. Управлiння психологiiю вiйськового колективу забезпечуi активне використання соцiально-психологiчних явищ в iнтересах формування статутних взаiмовiдносин i змiцнення вiйськовоi дисциплiни. На формування статутних взаiмовiдносин у пiдроздiлах великий вплив здiйснюють мiкрогрупи. Якщо цi групи негативноi спрямованостi, то вони стають джерелом позастатутних взаiмовiдносин. Такi групи iнтенсивно впливають на вiйськовослужбовцiв, якi не признають i уникають виконання норм взаiмовiдносин, якi культивують члени неформального негативного обтАЩiднання. Це i веде до конфлiкту.

Позастатутнi взаiмовiдносини - негативнi соцiально-психологiчнi явища. До них вiдносять будь-якi посягання вiйськовослужбовцiв на гiднiсть та права особистостi.

Про наявнiсть в пiдроздiлах позастатутних взаiмовiдносин найчастiше свiдчать такi ознаки:

напруженiсть у вiдносинах мiж молодими солдатами та вiйськовослужбовцями старших призовiв;

моральний та фiзичний тиск, погрози, шантаж;

глумлiння та знущання над товаришами по службi, фiзичнi образи;

наявнiсть у пiдроздiлi негативних явищ, прiзвиськ;

пасивнiсть у спiлкуваннi, замкнутiсть, вiдокремленiсть молодих вiйськовослужбовцiв вiд iнших у вiльний час, святковi та вихiднi днi;

вимагання грошей, продуктiв харчування, особистих речей, предметiв обмундирування;

несення бойовоi служби молодими вiйськовослужбовцями на найбiльш вiддалених постах, виконання ними важливих господарських робiт, прання та чистка чужих предметiв одягу;

розмiщення новачкiв у казармi на другому ярусi лiжок, пiд час шикування - в першiй шерензi, тАЬдобровiльний" перегляд кiнофiльмiв та телепередач на незручних мiсцях;

слiдування у солдатську iдальню в перших шеренгах строю, а повернення в спальне примiщення пiсля прийому iжi - в останнiх;

наявнiсть у молодих солдат предметiв вiйськового обмундирування, якi ранiше були в користуваннi;

громадська пасивнiсть, вiдсутнiсть бажання бути у мiському звiльненнi чи культпоходi;

спроби приховування рiзних травм, в тому числi i пiд час медичних оглядiв та iнше;

примусове виконання за iнших вiйськовослужбовцiв рiзноманiтних робiт тощо.

РЖз усiii рiзноманiтностi проблем нестатутних взаiмовiдносин особливо видiляiться тАЬдiдiвщинатАЭ. Зводити все до тАЬдiдiвщинитАЭ, звичайно, недостатньо, а боротися лише з нею - безглуздо, бо ii нерiдко замiняють аналогiчнi по сутi процеси посягань.

Необхiднiсть усунення i профiлактики позастатутних взаiмовiдносин усвiдомлюiться всiм керiвним складом внутрiшнiх вiйськ МВС Украiни. При всiй рiзноманiтностi точок зору по цьому питанню, i одна спiльна, яка обтАЩiднуi всi позицii - намагання осмислити i розвтАЩязати проблему позастатутних взаiмовiдносин.

У внутрiшнiх вiйськах МВС Украiни дii наступна нормативно-правова база щодо профiлактики нестатутних взаiмовiдносин серед особового складу:

Концепцiя виховноi роботи у Збройних Силах та iнших вiйськових формуваннях Украiни;

Статут внутрiшньоi служби Збройних сил Украiни;

Дисциплiнарний статут Збройних сил Украiни;

наказ заступника Мiнiстра внутрiшнiх справ Украiни - Командуючого внутрiшнiми вiйськами № 191 тАЬПро морально-психологiчне забезпечення вiйськовоi дисциплiни та профiлактики правопорушень, затвердження РЖнструкцii про порядок подання донесень i доповiдей про злочини, подii та дисциплiнарнi проступки у внутрiшнiх вiйськах МВС Украiни та iх облiктАЭ;

директива заступника Мiнiстра внутрiшнiх справ Украiни - Командуючого внутрiшнiми вiйськами тАЬПро невiдкладнi заходи щодо попередження та профiлактики нестатутних взаiмовiдносин мiж вiйськовослужбовцями в зтАЩiднаннях та частинах вiйськтАЭ та iншi.

Причини та умови скоiння позастатутних взаiмовiдносин:

вiдсутнiсть статутного порядку в частинi, пiдроздiлi, повсякденноi вимогливостi командирiв, начальникiв;

упущення в органiзацii виховноi роботи та низький контроль за проведенням профiлактичних заходiв у ланцi батальйон - рота;

низький рiвень iндивiдуально-виховноi роботи, недостатнi знання iндивiдуальних якостей та психологiчних особливостей пiдлеглих;

робота по змiцненню вiйськовоi дисциплiни проводиться безсистемно, без чiткого визначення цiлей та завдань;

некритична оцiнка стану справ з вiйськовоi дисциплiни, приховування фактiв знущань та спотворення дисциплiнарноi практики;

недолiки в органiзацii та проведеннi профiлактичноi роботи з вiйськовослужбовцями тАЬгруп ризикутАЭ;

формальне виконання службових обовтАЩязкiв посадовими особами та добовим нарядом;

слабка психолого-педагогiчна пiдготовка офiцерiв, невмiння запобiгати конфлiктним ситуацiям;

вiдсутнiсть у вiйськовослужбовцiв навичок дисциплiнованоi поведiнки, наявнiсть у них негативних рис характеру, що обумовленi недолiками виховання до призову на вiйськову службу;

недостатня увага до побуту пiдлеглих, задоволення iх потреб та запитiв, органiзацii дозвiлля.

Планування роботи щодо запобiгання позастатутних взаiмовiдносин здiйснюiться:

у комплексному планi морально-психологiчного забезпечення вiйськовоi дисциплiни та профiлактики правопорушень в управлiннi територiальн

Вместе с этим смотрят:

Военнослужащий тАФ специалист, в совершенстве владеющий оружием и военной техникой

Вооруженные силы и военное искусство армии США во Второй Мировой войне

Катастрофы и их классификация

Методика действия должностных лиц пункта управления узлами связи при управлении развертыванием и установлением связи

Организация дозиметрического контроля и дезактивация трансформаторных подстанций в условиях радиоактивного заражения местности