Значення туристичних ресурсiв пiвдня Украiни для розвитку туризму

Мiнiстерство Освiти та Науки Украiни

Одеський Державний Економiчний Унiверситет

Реферат з дисциплiни

Туристичнi ресурси Украiни

На тему: Значення туристичних ресурсiв пiвдня Украiни для розвитку туризму

Одеса 2010

Мета роботи

Ця робота присвячена аналiзу значення туристичних ресурсiв пiвдня Украiни для розвитку туризму. На перший погляд тема видаiться досить легкою. Пiвдень Украiни насичений обтАЩiктами показу та обтАЩiктами дозвiлля, маi великий вiдсоток мiсць iсторичного значення та культурного надбання, i важливим регiоном за обсягом щорiчного вiдвiдування туристами. На сьогоднiшньому ринку туристичних послуг Украiни iснуi безлiч iнформацii з приводу того, куди можна поiхати, за якою цiною, через яких туристичних операторiв. Велика кiлькiсть туристiв обираi саме пiвдень Украiни. Якщо ж розiбратися бiльш детально, можна вiднайти певнi довiдковi данi. Так, наприклад, досить легко можна знайти, iнформацiю, що у 1999 роцi в Украiну втАЩiхало 4,2 млн. чол., виiхало тАУ 8,2 млн. чол., а внутрiшнiй туризм становив 6,4 млн. чол. серед яких близько 3 млн. чол. вiдвiдали саме пiвдень, але такi данi самi по собi нiчого не говорять, адже ми знаiмо, що все пiзнаiться у порiвняннi [1, стр.174-178]. На мiй погляд, пересiчному громадяниновi досить важко розiбратися з такою безлiччю статистичних даних. Так, з ними можна ознайомитися, але, закривши газету чи журнал, одразу i забути. Найважливiше, на мою думку, вiдсутнi або подане досить коротко та не широко розповсюджене. Це маi бути повний огляд всiii галузi туризму Украiни з поглибленою iнформацiiю, статистичними вiдомостями, аналiтичними висновками та критичними зауваженнями.

Я прагнула досягти у своiй роботi аналiзу значення саме пiвдня Украiни для розвитку туризму Украiни взагалi. Звичайно, це лише моi власне бачення тiii ситуацii, що iснуi зараз, базоване на офiцiйних вiдомостях, що подаються в газетних статтях, на iнтернет-сайтах та задекларованi в прийнятих законах. Проаналiзувавши iх, я спробувала зробити певнi висновки у виглядi тих пропозицiй, виконання яких, на мою думку, покращить стан всiii галузi, наблизить ii до свiтового рiвня, i дасть можливiсть туризму стати однiiю з основних статей наповнення бюджету. Тим бiльше, що навiть при певному скептицизмi мого пiдходу до розвтАЩязання проблем туризму, не можна не погодитися, що наша краiна обтАЩiктивно маi вiдповiдний потенцiал для досягнення успiху у цiй сферi. Слiд зазначити, що iмкiсть ринку туристичних послуг на сьогоднi i досить значною та вiдносно сталою, тому, на мiй погляд, найважливiшим зараз i не збiльшення цiii iмкостi, а спрямування зусиль на розвтАЩязання нагальних проблем галузi туризму в Украiнi.

1. Рекреацiйнi i туристичнi ресурси. Туристичний iнтерес

Туризм в Украiнi i важливою економiчною гiлкою. Щороку Украiну вiдвiдують понад 17 мiльйонiв туристiв (18,9 млн. iноземних громадян у 2006), насамперед з Росii та Схiдноi РДвропи, а також Захiдноi РДвропи та США. Структура втАЩiзного потоку за краiною походження виглядаi таким чином: краiни СНД тАФ 11,9 млн. осiб (63% загального втАЩiзного потоку), краiни РДС тАФ 6,3 млн. осiб (33%), решта краiн тАФ 0,6 млн. осiб (4%).

За даними Всесвiтньоi органiзацii туризму (UNWTO), Украiна входить до десятки лiдерiв мiжнародного туризму за кiлькiстю вiдвiдувань, посiдаi 7 мiсце в 2008 роцi.[9]

Туристичнi ресурси - сукупнiсть природних i соцiально-культурних комплексiв та iх елементiв, що сприяють задоволенню фiзiологiчних та соцiальних потреб людини, вiдновленню ii працездатностi i якi при сучаснiй та перспективнiй структурi рекреацiйних потреб i технiко-економiчних можливостях, використовуються для прямого й опосередкованого споживання та виробництва туристичного продукту.

У структурi туристичних ресурсiв видiляють кiлька складових: природну, соцiально-культурну або суспiльну, технологiчну i подiiву, якi, у свою чергу, роздiляються на ряд компонентiв, що мають свою будову. Природнi та суспiльнi ресурси формують групу "матерiальнi туристичнi ресурси", подiiвi i бiльшiсть технологiчних (iнформацiйнi, рекламнi та iнновацiйнi) об'iднуються у групу "нематерiальнi туристичнi ресурси".[7]

Рекреацiйнi ресурси тАФ це природнi ресурси, що використовуються для вiдпочинку, лiкування та активного оздоровлення людей.

Велику рекреацiйну цiннiсть становлять поверхневi воднi басейни. Це, перш за все, акваторii Чорного та Азовського моря, де дуже сприятливi клiматичнi умови поiднуються з особливими лiкувальними властивостями морськоi води, лиманноi ропи, а також наявнiстю морських пляжiв.

Важливим рекреацiйним ресурсом i пляжi. Найбiльшою популярнiстю користуiться морське Чорноморсько-Азовське узбережжя. На частку Чорноморського узбережжя припадаi 870 км, що становить 60% загальноi довжини. З них 650 км тАУ узбережжя вздовж глибоководних акваторiй з пляжами, 220 км тАУ переважно без пляжiв, береги, що мають обмежену рекреацiйну цiннiсть, у тому числi й для туризму. Лише на окремих iхнiх дiлянках i придатнi землi для розмiщення пiдприiмств рекреацiйного профiлю.

Пiвденний берег Криму довжиною 341 км тАУ один з найбiльш розвинених курортних регiонiв Украiни незважаючи на те, що рекреацiйна структура його берегiв не зовсiм сприятлива для значного курортного освоiння узбережжя. Адже тут переважають крутi береги (понад 223 км, що становить 65% узбережжя). Вони мають незначну рекреацiйну мiсткiсть, але велику естетичну цiннiсть як обтАЩiкти туризму i мiсця для вiдпочинку.

Найкращi пляжi розташованi у схiднiй частинi Пiвденного берега Криму (мiж Алуштою i Феодосiiю).

Загальна довжина берегiв Азовського узбережжя, придатних для рекреацiйного використання, становить близько 600 км, з яких найпридатнiшi 460 км (140 км берегiв обмежено придатнi для стацiонарного вiдпочинку).

Цiнними i морськi узбережжя, де пляжi поiднуються з iншими видами рекреацiйних ресурсiв. Такими, зокрема, i береги Арабатськоi стрiлки, Утлюцького лиману, Федотовоi коси та коси Бiрючий острiв, тобто район Генiчеського узбережжя, надзвичайно насиченого рекреацiйними ресурсами. Тут, крiм лiкувальних пляжiв, i i джерела мiнеральних термальних вод, i лiкувальнi грязi.

Украiна маi дуже сприятливi умови для вiдпочинку i лiкування людей. Однак внаслiдок чорнобильськоi катастрофи в багатьох регiонах якiсть рекреацiйних ресурсiв помiтно знизилася. Водночас в Украiнi i традицiйнi i перспективнi санаторно-курортнi i туристичнi райони з ефективними унiкальними ресурсами для вiдпочинку i лiкування мiжнародного, державного та мiсцевого значення. Насамперед це Пiвденний рекреацiйно-туристичний район, до складу якого входять приморськi територii Одеськоi, Миколаiвськоi, Херсонськоi, Запорiзькоi, Донецькоi областей i, звичайно, Криму. Протяжнiсть морських берегiв в Украiнi становить близько 3 тис. км. Бiльшiсть з них маi прекраснi пiщанi пляжi. У Пiвденному рекреацiйно-туристичному районi зосередженi значнi ресурси для грязьового лiкування. Великий оздоровлюючий ефект дають купання в морськiй водi, сонячнi та повiтрянi ванни.

Винятково сприятливi клiматичнi умови для вiдпочинку i лiкування маi Пiвденний берег Криму: тепла волога зима, у лiтньо-осiннiй перiод випадаi невелика кiлькiсть опадiв, переважаi тепла ясна безхмарна погода, цiлющi морськi води.[6]

Передумовами використання природних ресурсiв i обтАЩiктiв з метою туризму (краiзнавства) виступають туристичний iнтерес i туристичне враження.

Туристичний iнтерес - це перспектива одержання туристом об'iктивноi iнформацii, позитивних емоцiй, можливостi задоволення особистих рекреацiйних потреб.

Об'iкти туристичного iнтересу - це визначнi мiсця, природнi об'iкти i природно-клiматичнi зони тощо.

Специфiчнi iнтереси рiзних туристичних груп дають пiдстави для видiлення чотирьох категорiй туристичних мотивiв (спонук до подорожей):

1. Природнi та клiматичнi мотиви. Рельiф мiсцевостi, рослиннiсть, температура повiтря тощо надзвичайно привабливi для туриста, вiдiграють суттiву роль у створеннi таких форм туризму, як спортивний, водний, гiрськолижний, пляжний тощо.

2. Культурно-екологiчнi мотиви. Спiлкування з природою розглядаiться як невiд'iмний атрибут (потреба) особистiсного розвитку людини.

3. Рекреацiйно-психологiчнi мотиви. Вiдображають бiологiчнi й психологiчнi потреби населення мiст, мiських агломерацiй у змiнi середовища свого повсякденного перебування.

4. Економiчнi мотиви. Проаналiзувавши рiвень розвитку туризму, можна помiтити, що чим вищий рiвень добробуту i культури суспiльства, тим бiльше його членiв у використаннi свого вiльного часу надають перевагу туризму й пiзнавальному краiзнавству.

2. Пропускний потенцiал пiвдня Украiни

рекреацiйний туристичний крим украiна

Стiйкий розвиток туризму залежить вiд нормування рекреацiйного навантаження на природнi комплекси (або пропускного потенцiалу).

Рекреацiйне навантаження - це показник, що характеризуiться чисельнiстю туристiв на одиницю площi за певний перiод.

Пропускний потенцiал територii - це те максимальне навантаження, яке здатний витримати той чи iнший природний туристичний об'iкт без втрати своiх фiзичних та естетичних властивостей.

Прийнято видiляти три основнi види (складовi) пропускного потенцiалу природноi територii:

1. Екологiчний пропускний потенцiал - це такий рiвень вiдвiдуваностi природного об'iкта або мiсцевостi, перевищення якого призводить до негативних екологiчних наслiдкiв або в результатi дiй самих туристiв, або через функцiонування iнфраструктури, яка обслуговуi туризм.

2. Психологiчний пропускний потенцiал - це такий рiвень вiдвiдуваностi туристичного об'iкта або мiсцевостi, перевищення якого спричинятиме погiршення вражень вiд його вiдвiдування.

3. Демоетнокультурний (соцiальний) пропускний потенцiал - це такий рiвень вiдвiдуваностi мiсцевостi заiжджими туристами, перевищення якого призводить до негативних наслiдкiв для мiсцевоi культури i погiршення взаiмовiдносин мiсцевого населення з туристами.

Пiвдень Украiни маi досить високий пропускний потенцiал з його широкими дрiбно пiщаними пляжами, де розташованi профiлакторii, пансiонати, будинки i бази вiдпочинку; з його мiнеральними водами, лiкувальними грязями. На його територii знаходяться 89 об'iктiв природно-заповiдного фонду: частина Чорноморського бiосферного заповiдника, 26 заказникiв, у тому числi лiсовий заказник державного значення - Рацинська Дача; 30 пам'яток природи, серед яких - ботанiчне урочище Степок державного значення. А також 19 паркiв - пам'яток садово-паркового мистецтва, у тому числi Мостовський (державного значення), 13 заповiдних урочищ, Миколаiвський зоопарк. [2]

Таким чином, пропускний потенцiал обмежуi рiвень використання ресурсного потенцiалу територii з точки зору стiйкого збереження, пiдтримки i вiдновлення природних властивостей туристичного об'iкта або мiсцевостi.

3. Туристичнi ресурси пiвдня Украiни

Причорномор'я - регiон, який розташований на пiвднi Украiни i частково припадаi на Причорноморську низовину. Перетинаiться широкими (iз серiiю терас) долинами рiчок Днiпра, Пiвденного Бугу, Днiстра та iнших. Берегова смуга регiону переважно обривиста i маi багато лиманiв (Днiпровський, Днiстровський та iн.) i пiщаних кiс. Одним iз найважливiших чинникiв в iсторii Причорномор'я було утворення на узбережжi Чорного моря грецьких полiсiв - рабовласницьких торгiвельних мiст-держав: Ольвii, Херсонеса, Пантiкапея й iнших. Сьогоднi Украiнське Причорномор `я славиться природно-рекреацiйними ресурсами: узбережжя Чорного моря з широкими дрiбно-пiщаними пляжами, мiнеральнi води, лiкувальнi грязi, об'iкти природно-заповiдного фонду (Чорноморський бiосферний заповiдник, Асканiя-Нова та iн.), пам'ятки природи та садово-паркового мистецтва державного значення.

У низовинi великих рiчок (Дунай, Днiстер) i лиманiв, на морських узбережжях i в шельфовiй зонi розташованi високо цiннi й унiкальнi природнi комплекси, водно-болотнi угiддя, екосистеми, що формують високий бiосферний потенцiал регiону, який маi нацiональне i мiжнародне, глобальне значення. Всi цi фактори сприяли створенню першокласних клiматичних курортiв, найбiльш вiдомими з яких i Каролiно-Бугаз, Куяльник, Затока, Коблево, Очакiв, Генiчеськ, Скадовськ i багато iнших. Культурним центром Причорномор'я i Одеса. Це мiсто маi значну кiлькiсть культурних пам'яток, пам'ятникiв видатним дiячам культури i мистецтва. [2]

Пiвдень краiни омивають теплi Чорне та Азовське моря, якi належать до басейну Атлантичного океану. Довжина береговоi лiнii Чорного моря в межах Украiни становить понад 1500 кiлометрiв (з них близько 50 вiдсоткiв придатнi для використання у туристичних цiлях). Середня температура води в серпнi - 22 - 25 С, солонiсть води - 18 промiле.

Прибережнi територii пiвдня Украiни - осередки значних ресурсiв грязьового лiкування. Туристiв приваблюють також морськi купання, сонячнi та повiтрянi ванни. Карпатський район вiдомий цiлющими мiнеральними водами. Найбiльша рекреацiйна цiннiсть на Полiссi - Шацькi озера. Лiсостеповий район багатий на лiкувальнi мiнеральнi та радоновi водii.

Кримський пiвострiв, що омиваiться Чорним та Азовським морями i маi субтропiчний клiмат, i унiкальним осередком багатих природно-рекреацiйних, iсторико-культурних та спортивно-оздоровчих ресурсiв.

До найважливiших об'iктiв природно-заповiдного фонду в Криму належать Ялтинський гiрсько-лiсовий заповiдник, "Мис Мартьян", Карадазький заповiдник, Кримське заповiдно-мисливське господарство, 12 заказникiв, численнi пам'ятки природи i садово-паркового мистецтва державного та мiсцевого значення.

Вiддавна славляться цiлющi лiкувальнi грязi, термальнi та мiнеральнi води бальнеологiчних курортiв у РДвпаторii та Саках, Форосi, Голубiй Затоцi, Сiмеiзi, Алупцi, Гаспрi, Кореiзi, Лiвадii, Ялтi, Гурзуфi, Алуштi, Судаку, Феодосii та у Старому Криму.

Своiрiднiстю туристично-екскурсiйного потенцiалу регiон завдячуi численним пам'яткам рiзних часiв, народiв та культур поряд з вiдомими iсторико-архiтектурними заповiдниками, пам'ятниками та музеями, а також науково-дослiдним закладам. Це, зокрема, пам'ятка архiтектури пiзньоскiфськоi держави III ст. до н.е. Неаполь Скiфський, художнiй музей. РЖнститут ефiроолiйних культур та РЖнститут мiнеральних ресурсiв у Сiмферополi; Алупкинський палац-музей та парк XIX ст.; пам'ятки iсторii i архiтектури: Ханський палац XVI - XVIII ст., Успенський печерний

монастир VII - XIX ст., фортеця "Чуфут-Кале", а також iсторико-архiтектурний музей у Бахчисараi; Кримська астрофiзична обсерваторiя Нацiональноi академii наук в смт Научному; природнi "Сфiнкси" у Залiсному; пам'ятки архiтектури: кургани Мелек-Чесменський та Царський IV ст. до н.е., залишки античних мiст VI ст. до н.е. - Пантiкапея, Нiмфея, Тiрiтаки, церква РЖоанна Предтечi VIII - XIV ст. та фортеця Енi-Кале XVIII ст., iсторико-археологiчний музей у Керчi; Державний iсторичний заповiдник "Генуезька фортеця" (XIV ст.) у Судаку; iсторико-архiтектурний заповiдник "Генуезька фортеця Кафа" (XIV ст.), лiтературно-меморiальний музей О.С.Грiна та картинна галерея iменi РЖ.К.Айвазовського у Феодосii; Лiвадiйський виставочний комплекс, пам'ятка архiтектури "Ластiвчине гнiздо", музей просто неба "Поляна казок", будинок-музей А.П.Чехова, Нiкiтський ботанiчний сад, Республiканський науково-дослiдний iнститут виноробства i виноградарства "Магарач", Масандрiвський парк у Ялтi.

Перспективними в Криму i пiзнавальний, оздоровчий, спортивний туризм та сiмейний вiдпочинок.

4. Органiзацiйнi форми та види туризму, поширенi на пiвднi Украiни

Органiзацiйними формами туризму i мiжнародний i внутрiшнiй туризм.

До мiжнародного туризму належать: в'iзний туризм - подорожi в межах Украiни осiб, якi постiйно не проживають на ii територii, та виiзний туризм - подорожi громадян Украiни та осiб, якi постiйно проживають на територii Украiни, до iншоi краiни.

Внутрiшнiм туризмом i подорожi в межах територii Украiни громадян Украiни та осiб, якi постiйно проживають на ii територii.

Залежно вiд категорiй осiб, якi здiйснюють туристичнi подорожi (поiздки, вiдвiдування), iх цiлей, об'iктiв, що використовуються або вiдвiдуються, чи iнших ознак iснують такi види туризму:

В· дитячий;

В· молодiжний;

В· сiмейний;

В· для осiб похилого вiку;

В· для iнвалiдiв;

В· культурно-пiзнавальний;

В· лiкувально-оздоровчий;

В· спортивний;

В· релiгiйний;

В· екологiчний (зелений);

В· сiльський;

В· пiдводний;

В· гiрський;

В· пригодницький;

В· мисливський;

В· автомобiльний;

В· самодiяльний.

Особливостi здiйснення окремих видiв туризму встановлюються законом.[8]

Бiльшiсть з цих видiв туризму розповсюдженi на пiвднi Украiни. Особливе мiсце займають пiдводний та лiкувально-оздоровчий туризм.

Чорне Море, Куяльницький лиман вiдiграють важливу роль в розвитку туризму на пiвднi Украiни.

Своiрiднiсть групи лиманiв полягаi в тому, що на днi залягають шари мулових грязей, яка мiстить безлiч рiзних мiнеральних частинок i органiчних речовин. Складнi хiмiчнi i бiологiчнi процеси додали муловим грязям безцiннi лiкувальнi властивостi.

Куяльник тАФ один iз старих грязевих курортiв Украiни, заснований в 1834 роцi в низов'ях лиману. Куяльницькi грязi сульфiдного мула по своiх лiкувальних властивостях визнанi еталонними. Вони сприяють зменшенню запальних процесiв, укрiплюють iмунiтет i вiдновлюють функцii пошкоджених органiв i систем органiзму. Ропа лиману також маi лiкувальнi властивостi, а мiнеральна вода ВлКуяльникВ» допомагаi при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. [11]

Як свiдчить iсторiя, ранiше в одеських лиманах, якi прозвали ВлСолоними озерамиВ», добували не лише сiль. У минулому Куяльницький лиман, який був затокою Чорного моря, водилося багато риби. Коропи i щуки зустрiчалися просто ВлнеймовiрноiВ» величини.

Цiлющу властивiсть Куяльницьких солей першими на собi випробували чумаки, якi розвозили ii по всьому свiту. Тодi i почали складатися легенди про дивовижнi зцiлення. ВлЗа здоров'ямВ» на береги лиману стали з'iжджатися сотнi людей. ВлПiонеромВ» Куяльницького лiкування вважаiться особистий лiкар губернатора Новоросii графа Воронцова, доктор Ераст Андрiiвський, який переконав мiськi властi вiдкрити тут лiкувальну установу. У 1833 роцi його iдея втiлилася в життя - тут з'явилася ВлЛiкарня грязьвих i пiщаних лиманських ваннВ». Протягом подальших декiлькох рокiв прямо на очах виросло селище, в якому i зупинялися хворi. За лiтнiй сезон сюди приiжджали тисячi людей зi http://" onclick="return false">

Багато рокiв Куяльник продовжував служити мiсцем соляного промислу. Звiдси вивозилися 3-4 мiльйони пудiв солi щорiк. У цi часи курорт тягнув жалюгiдне iснування. РЖ, лише коли одеська сiль поступилася мiсцем дешевшiй кримськiй i донецькiй кам'янiй солi, Куяльник був врятований вiд повного розграбування. Залишалося невирiшеним питання з житлом. Зупинитися в готелях, або ж зняти будиночок в селищi могли собi дозволити лише забезпеченi люди. Останнiм доводилося задовольнятися малим. За часiв радянськоi влади Куяльник нарештi став справжньою народною здравницею. Грязелiкарня, яка була вiдкрита ще в довоiнний час, була вiдновлена i змогла забезпечувати максимальну пропускну спроможнiсть хворих.[13]

Чорне море i внутрiшньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Неоцiненною i здатнiсть Чорного моря змiцнювати i полiпшувати здоров'я людей. Тепле i лагiдне море, яскраве i нiжне сонце, напоiне пахощами трав i морською вологою повiтря, унiкальнi лiкувальнi грязi заохочують сюди щороку сотнi тисяч людей. Найвiдомiшими курортами Чорного моря i Ялта, Алушта, РДвпаторiя, Гурзуф, Одеса.[12]

5. Розвиток туризму пiвдня Украiни. Заходи

З метою розвитку туризму на пiвднi Украiни передбачаiться вжити таких заходiв:

В· продовжити роботу, пов'язану з корпоратизацiiю та акцiонуванням пiдприiмств туристичноi галузi, змiною форм власностi i роздержавленням туристичних господарств.

В· спрямовувати iнвестицii на змiцнення матерiально-технiчноi бази туристичних пiдприiмств пiвдня Украiни з урахуванням територiально-географiчних особливостей; залучати нацiональний та зарубiжний капiтал в туристичний бiзнес Украiни, створювати спiльнi пiдприiмства.

В· запровадити механiзм здiйснення узгодженоi цiновоi полiтики на туристичному ринку Украiни.

В· створити Укртурбанк - спецiалiзований комерцiйний туристичний банк з розгалуженою мережею фiлiалiв i вiддiлень у регiонах, для залучення iнвестицiй, акумулювання вiльних коштiв пiдприiмств i фiрм, окремих громадян, кредитування туристичних програм i проектiв, проведення компенсацiйних виплат, здiйснення розрахункiв вiдповiдно до мiжнародних норм

В· розробити та подати на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв Украiни пропозицii щодо проведення державноi протекцiонiстськоi полiтики у сферi органiзацii туристично-оздоровчоi роботи серед дiтей, пiдлiткiв та молодi.[4]

В· створення в Украiнi транспортних коридорiв. Вони можуть дати не тiльки тисячi й тисячi нових робочих мiсць на строк будування, а й створити певний поштовх до появи багатьох малих та середнiх пiдприiмств iнфраструктури подальшого обслуговування транспортних коридорiв.

Розвиток туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятостi населення, розширення мiжособистих контактiв зростаi. Мiжнародний туризм в свiтi надто не рiвномiрний, що пояснюiться насамперед рiзними рiвнями соцiально-економiчного розвитку окремих краiн i регiонiв.

В рядi краiн туризм став крупною самостiйною галуззю господарства, що займаi провiдне мiсце в економiцi. Це пояснюiться тим, що сучасна iндустрiя туризму пропонуi широкий спектр послуг для туристiв пiд час закордонних подорожей. Пiвдень Украiни завдяки зазначеним заходам маi всi шанси вийти на мiжнародний рiвень туризму, його обслуговування.

Висновок

Хотiлося б зазначити, що Украiна обтАЩiктивно маi могутнiй туристичний потенцiал, який, на жаль, використовуiться не дуже ефективно. Так, вагомою складовою туристичного потенцiалу краiни i iсторико-культурнi памтАЩятки, природнi ресурси пiвдня Украiни.

На пiвднi Украiна омиваiться Чорним i Азовським морями. Вихiд до Дунаю забезпечуi сполучення iз 7 краiнами Захiдноi РДвропи. По територii пiвдня Украiни проходять важливi залiзничнi та автомобiльнi магiстралi. Розвинута авiамережа забезпечуi зв'язок краiни майже з усiма точками земноi кулi.

Природний потенцiал Украiни складають узбережжя Чорного та Азовського морiв, рельiф, воднi (понад 70 тис. рiчок, бiльше 3 тис. природних озер i 22 тис. штучних водоймищ), лiсовi, рослиннi та твариннi ресурси. На iх основi створено 5 нацiональних природних паркiв, 15 державних заповiдникiв, заказники, дендропарки, памтАЩятки садово-паркового мистецтва, якi належать до природоохоронних територiй. Родовища лiкувальних грязей, а також мiнеральних i радонових вод входять до рекреацiйного потенцiалу нашоi краiни, який маi не тiльки внутрiшнi, а й мiжнародне значення.

Отже, проаналiзувавши ситуацiю в туристичнiй галузi Украiни, я спробувала виокремити ii головнi проблеми та спробувала зазначити заходи, що допоможуть вийти з кризи туристичного бiзнесу. Звичайно, така робота i далекою вiд висновкiв та думок справжнiх фахiвцiв та експертiв в цiй галузi. В першу чергу тАУ аби досягти успiху слiд докласти загальних зусиль до розвтАЩязання проблеми. Це мають бути не лише викладенi на паперi думки законодавцiв з приводу того, якою б вони хотiли бачити галузь туризму у майбутньому, а конкретнi вчинки з iх боку. РЖ починати слiд не тiльки з економiчних та законодавчих нюансiв. Так, на сьогоднi можна говорити про деяке покращення загальноi ситуацii. Спостерiгаiться певна зацiкавленiсть iноземних iнвесторiв. Розпочато реконструкцiю ряду готелiв (декiлька мiльйонiв доларiв вкладено в ялтинський готель тАЬОреандатАЭ та вiдому тАЬПоляну казоктАЭ).

Туристична галузь, хоч i дуже повiльними кроками, починаi збiльшувати своi показники. Але не можна зупинятися на досягнутому. Саме вiд того, яким шляхом пiде зараз розвиток галузi, залежить все ii майбутнi зокрема та майбутнi економiки, а, отже, i життя Украiни в цiлому.

Реалiзацiя Основних напрямiв стимулюватиме туристичну дiяльнiсть в Украiнi, посилить взаiмозв'язок туризму з iншими прiоритетними сферами соцiального, економiчного та культурного розвитку окремих регiонiв i всiii краiни. А це, у свою чергу, сприятиме зростанню авторитету Украiни на свiтовому ринку туристичних послуг, змiцненню економiки краiни, наповненню державного бюджету, створенню потужноi туристичноi галузi, зростанню добробуту украiнських громадян, збереженню iсторико-культурноi спадщини, пiднесенню духовного потенцiалу суспiльства. [5]

Туризм здiйснюi пiзнавальнi, рекреацiйнi, оздоровчо-спортивнi, розважальнi та iншi функцii. Нинi туризм займаi незначне мiсце в економiцi Украiни порiвняно з державами розвинутого туризму. Надходження вiд туристичноi дiяльностi становлять в обсязi внутрiшнього валового продукту держави близько одного вiдсотка. Якщо покращити ситуацiю на пiвднi Украiни, можна збiльшити цей показник, пiдняти економiку краiни, досягти iвропейського рiвня обслуговування та якостi туристичних ресурсiв Украiни.

Лiтература

1. Заставний Ф.Д. Географiя Украiни: У 2 кн. - Л.: Свiт, 1999.

2. http://" onclick="return false">

3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Ukraine_tourism_10.png

4. http://lawua.info/bdata2/ukr2753/index.htm

5. http://" onclick="return false">

6. http://geoknigi.com/book_view.php?id=804

7. http://tourlib.net/books_ukr/smal11.htm

8. Закон Украiни тАЬПро туризмтАЭ вiд 15.09.1995 р.

9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Туризм_в_Украiнi

10. http://" onclick="return false">

11. http://uk.wikipedia.org/wiki/Куяльницький_лиман