Домашнi кiшки
Домашнi кiшки
Змiст
Вступ
1. Основна частина
1.1 Родичi кiшок
1.2 Особливостi зовнiшнього вигляду сiмейства котячих
1.3 Ставлення людини до кiшки в рiзних краiнах свiту
1.4 Рiзноманiтнiсть порiд домашньоi кiшки
Висновок
Список лiтератури
ВступКiшка - це домашня тварина, прирученi людиною дуже давно. РЖ цих домашнiх тварин частiше, нiж iнших тримають в будинку. Чому? Думаю, що так вiдбуваiться з багатьох причин. Кiшка невелике, самостiйне, охайна тварина, догляд за кiшками не вимагаi особливих умiнь, а спiлкування приносить велике задоволення.
Бiльшiсть тварин, приручених людиною, були йому потрiбнi як джерело iжi, помiчники в полюваннi, тобто приносили реальну користь. А кiшку людина приручила набагато пiзнiше, нiж iнших тварин - корiв, коней, овець, курей, i iнших. Чому i яка вiд неi користь для людини? Можливо, людина iй сподобався i став у пригодi, i вона пов'язала з ним свою долю. РЖншi тварини пiддавалися впливу людини i часто змiнювалися, живучи разом з людиною. Але кiшка, ставши назавжди супутницею людини, залишилася самостiйною, норовливоi майже напiвдикiй. Швидко звикаючи до свого власника, кiшка не втрачаi незалежностi. Мабуть це особливiсть саме котячого типу.
Домашня кiшка дуже самостiйне тварина, до того ж вважаю саме грацiозне, чарiвне i ласкаве. Кiшок частiше за iнших тварин тримають у будинку. Як вона опинилася поруч з людиною? Чим спiлкування з кiшкою приваблюi бiльшiсть людей? Спробуiмо розiбратися. Розглянувши iсторiю приручення, особливостi поведiнки, риси характеру i провiвши декiлька дослiдiв.
1. Основна частина1.1 Родичi кiшокСiмейство котячих включаi в себе таких гiгантiв, як тигр, ягуар, лев, леопард, снiговий барс (iрбiс), каракал, гепард, кiлька видiв рисей. А деякi види порiвняннi за розмiром з домашньою кiшкою: манул, хаос (очеретяний кiт), лiсовий кiт, степова кiшка, оцелот i др. На територii Росii мешкають 12 видiв.
Кiшка лiсова нагадуi смугасту домашню кiшку, але у неi бiльш мiцну статуру i пухнастий смугастий хвiст. Вона населяi лiсовi простору, густо порослi чагарником. Зустрiчаiться колись лiсова кiшка була широко поширена в РДвропi. В даний час лiсова кiшка включена в список зникаючих видiв i в бiльшостi мiсць РДвропи зустрiчаiться вкрай рiдко. РЗi винищення лiсниками i мисливцями в ХХ столiттi стало причиною максимального скорочення чисельностi.
Кiшка Жоффруа - це лiсовий хижак, який живе в непролазних хащах тропiчних лiсiв. Хутро цiii кiшки високо цiнувався на всiх хутряних ринках, а в результатi чого сильно скоротилася популяцiя цього виду. Попит на шкуру цiii тварини зрiс пiсля того, як була заборонена полювання на iншi плямистих кiшок. Помiсь кiшки Жоффруа з домашньою називаiться кiшкою-сафарi.
Барханна кiшка дуже схожа на домашню кiшку. Однак вона дрiбнiша своiй домашнiй родички. Особливiсть цiii кiшки-пiдошви, суцiльно вкритi густою шерстю. Густа шерсть оберiгаi ii лапи вiд опiкiв i допомагаi iй пересуватися по хиткому пiску.
1.2 Особливостi зовнiшнього вигляду сiмейства котячихКотячi - це найбiльш досконалий тип хижих. Подiбного вiдповiдностi мiж будовою кiнцiвок i тулуба, подiбноi пропорцiйностi всiх частин тiла ми не зустрiнемо в iнших хижих тварин. Кожна окрема частина тiла кiшок красива i вишукана.
Всi котячi - хижаки i харчуються тiльки м'ясом. У них гострi кiгтi i сильнi щелепи з довгими iклами, з iх допомогою кiшки вбивають i розривають здобич. Кiгтi у багатьох кiшок втягуються, звiрi прибирають iх всередину лапи. Ця властивiсть дозволяi кiгтям щоразу.
Вуса кiшок - видозмiненi волосся, бiля основи яких знаходяться нервовi закiнчення, i тому вони надчутливi до дотику. Якщо вiдрiзати у кiшки вуса, то цим поставиш ii у вкрай неприiмне становище: вона робиться безпорадною, виявляi помiтне занепокоiння i непевнiсть, якi в мiру вiдростання вусiв пропадають.
Великi чуйнi вуха вловлюють звуки, недоступнi людському вуху. Вони чують найменший шерех на великiй вiдстанi i правильно оцiнюють його походження. Вони розрiзняють саме обережне, незначне шурхiт грунту пiд ногами тваринного i можуть за допомогою слуху знаходити здобич, навiть не бачачи ii, хоча вушнi раковини у них рiдко бувають великими.
Зiницi круглих очей розширюються, для того щоб впустити максимальну кiлькiсть свiтла. Вiдбиваi шар на днi очi пiдсилюi свiтло.
Котячий хвiст - кращий, "прилад" для оцiнки настрою тварини. Характер i сила емоцiй кiшки чудово зчитуiться за показаннями цього "вимiрювача". Кiнчик хвоста кiшки означаi, що у кiшки нервове i занепокоiне стан. Вiдчуваючи досаду, гнiв або бойовий запал, тварина стане бити хвостом по землi або по пiдлозi, а, злякавшись, опустить його або затисне мiж заднiми лапами. Зате хвiст, зведений догори, подiбно бойового прапора, показуi добре i веселий стан вихованця.
Котячi - швидкi i вправнi мисливцi. Вони можуть пiдстерiгати здобич iз засiдки, можуть переслiдувати ii або повiльно пiдкрадатися до неi. Зазвичай вони полюють вночi i бачать у темрявi приблизно в 6 разiв краще, нiж людина.
Щонайменше, година в день, кiшки присвячують свого туалету, вилизуючи хутро шорстким, як, терка, мовою. Це процедура допомагаi iм охолоджувати тiло в жарку погоду. Коли вона п'i, то загинаi мова гачком i швидко закидаi iм краплi рiдини в рот. Кiшка не сьорбаi воду, а хлепче. У дорослоi кiшки 30 зубiв. Кiшки сплять вдвiчi бiльше за iнших ссавцiв, проводячи три чвертi доби увi снi.
Типовим представником сiмейства котячих i домашня кiшка. Вважають, що домашня кiшка сталася вiд невеликоi дикоi кiшки, що живе в Африцi. До 2000 року. до н. е. вона була приручена стародавнiми iгиптянами.
1.3 Ставлення людини до кiшки в рiзних краiнах свiтуРДгиптяни вважали, що кiшка - священна тварина. За ii вбивство загрожувало суворе покарання аж до страти. Якщо кiшка вмирала, в сiм'i оголошували траур. Вивозити цих милих тваринок за межi РДгипту суворо заборонялося.
Фiнiкiйськi мореплавцi дуже цiнували кiшок як умiлих винищувачiв мишей i щурiв на кораблях i, користуючись будь-яким зручним випадком, викрадали маленьких мисливиць з РДгипту. Спочатку кiшки з'явилися на фiнiкiйських торгових шляхах, а потiм поширилися по всьому свiту. РЗх можна було зустрiти i в Грецii, i в РЖндii, i в Китаi.
У Тибетi кiшки столiттями користувалися для охорони храмових скарбiв i справлялися iз завданням чудово: жоден злодiй не мiг пiдкрастися до них непомiченим. Вiдчувши чужого, тварини пiднiмали таке завивання, що зловмисник поспiшав забратися по добру - поздоровну.
У Стародавньому Китаi кiшка, як дуже корисне в господарствi тварина, коштувала недешево. При ii покупцi консультувалися з експертом. За особливостями будови тiла фахiвець робив висновки про те, наскiльки успiшно кiшка буде винищувати мишей. Вiн, зокрема, звертав увагу на розмiр голови i вух, на довжину i товщину хвоста. Великi i добре розвиненi вуха, погойдуються при русi, припускали вiдмiнний слух i постiйну готовнiсть до полювання. Хвiст цiнувався довгий i тонкий. Власники ж товстого i малорухливого хвоста вважалися ледачими.
Велике значення надавалося вiрностi кiшки своiму господаревi. Якщо вона йшла на чужу територiю, то ii не можна було повернути. Зазвичай тварина саджали на довгий повiдець.
РЖiроглiф "мао" означаi два поняття: "кiшка" i "вiсiмдесятирiччя". Тому кiшка в Китаi - символ довголiття; ii часто зображують на вiтальних листiвках до дня народження.
До Японii кiшки потрапили з Китаю. Перший звiрятко приплив разом з ченцем, який вiз будистськi рукописи. Кiшку взяли на корабель з метою захистити дорогоцiннi сувоi вiд гризунiв. Повинно бути, саме тому першою "службовим обов'язком" кiшок у Японii стала охорона монастирських бiблiотек. Довгий час цi тварини в Краiнi висхiдного сонця були буквально облуплених, i коштували дуже дорого. Знаком особливого розташування вважалося, якщо iмператор пiдносив у подарунок комусь iз наближених кiшку, вирощену в палацi. Звiрят тримали на повiдках i годували з золотою i срiбною посуду.
На Американський континент домашня кiшка була завезена з РДвропи.
Таким чином, домашня кiшка стаi безпосереднiм об'iктом розведення з другоi половини дев'ятнадцятого столiття. Послiдовним схрещуванням люди створювали новi породи, якi вiдрiзнялися один вiд одного розмiром, кольором, статурою
1.4 Рiзноманiтнiсть порiд домашньоi кiшкиГiмалайський кiт - це результат схрещування перських котiв iз сiамськими. Назва "гiмалайська" походить вiд типу забарвлення гiмалайського кролика, чий вiдтiнок на мордi, ногах i хвостi рiзко й плавно висвiтлюiться по вiдношенню до iншоi частини тiла. Забарвлення можуть бути будь-якого забарвлення: з мiтками: блакитними, червоними, лiловими, шоколадними, блакитнувато-кремовими. Шерсть у неi довга, густа й шовковиста, вiддалена вiд тiла. Комiр дуже пишний i м'який, що спускаiться у виглядi жабо мiж переднiми лапами, i тому Гiмалайськоi кiшцi необхiдне щоденне розчiсування. Тiло цiii тварини щiльне, широке в грудях, масивне в плечах i крижах; тулуб вкорочене, округле. Ноги товстi, прямi й сильнi. Лапи великi, округлi й мiцнi, з очесами мiж пальцiв. Хвiст короткий, пишний, опущений вниз. Голова широка, кругла; шия коротка i товста. Морда закруглена, нiс короткий з виразною седелкою бiля основи. Вуха широко розставленi, низько посадженi, маленькi, iз закругленими кiнчиками, нахиленi вперед. Очi великi, круглi, яскравi й виразнi, iнтенсивно-блакитного кольору.
Представники цiii породи живi, приiмнi i дуже доброзичливi. Вони легко пiддаються навчанню, охоче грають, але зможуть i самi знайти собi заняття, бiгаючи в саду або розглядаючи перехожих, сидячи на пiдвiконнi. Цiiю домашнього вихованця необхiдно присвячувати багато часу, щоб вона виглядала справжньою красунею, хоча нiжним i вiдданим другом вона залишиться назавжди.
Балiйська кiшка - напiв довгошерстих рiзновид сiамських котiв. Балiйська кiшка дуже витончена i гнучка, це елегантнi створення з довгим мускулистим i гнучким тiлом середнiх розмiрiв. Ноги у кiшки довгi стрункi, заднi ледь довшi переднiх. Лапки маленькi, овальноi форми, а, хвiст довгий. Голова видовжена, з характерною для сiамок клиноподiбноi форми. Очi середньоi величини, мигдалеподiбноi форми, злегка розкосi з живим i уважним поглядом. Колiр очей чистого, яскраво-блакитного кольору. Шерсть довга, тонка й м'яка, без пiдшерстя. Забарвлення може бути блакитний, шоколадний, лiловий, червоний, черепаховий.
Балiйська кiшка життiрадiсна i рухаiться, кмiтлива, менш примхлива i тихiша, нiж ii сiамськi родичi. Ласкава, грайлива, вона не цураiться суспiльства i добре ладить iз дiтьми.
РДгипетська мау - кiт природного походження, i, оскiльки вона родом з РДгипту, ii вважають нащадком тих самих котiв, яких почитали й обожнювали древнi iгиптяни. Назва породи вiдповiдаi краiнi походження, а "мау" запозичено iз древнього iгипетського мови i означаi "кiт". Представники цiii породи щiльноi статури, м'язистi, з добре розвиненим кiстяком, разом з тим, елегантна, з великими очима кольору зеленоi смородини. Очi мигдалеподiбноi форми, посадженi трохи косо, завжди живi, з iскрами цiкавостi. Вуха у цiii кiшки досить великi i широкi бiля основи, i помiрно загостренi на кiнцях, розташованi на досить великiй вiдстанi один вiд одного i як би настороженi. РЖнодi на вухах i кiсточки.
У iгипетськоi мау дуже товариський характер, вона не виносить самiтностi, i з задоволенням цiкавиться всiм i всiма, i людьми, i iншими тваринами, що живуть в будинку. Вона звикаi до розпорядку в будинку, але не любить, коли переривають ii улюблене заняття - подрiмати пiсля обiду. Мау не валяiться цiлий день, вона любить рух, iгри, бере участь у всьому, чим займаiться хазяiн. При порiвняннi з iншими кiшками, мау менш нав'язливi при спiлкуваннi, але з великим задоволенням сидять на руках у господарiв.
Вони люблять "поговорити" i iх навряд чи можна назвати мовчазними. Мау володiють методичним голосом, але iнодi не просто нявкають, а навiть ричать, вiдповiдають. Головний недолiк цих кiшок - обжерливiсть. Вони можуть, подiбно собацi, жадiбно дивитися вам в рот пiд час обiду. Мау прекраснi мисливцi - добувачi iжi; вони погано адаптуються до холоду, можуть погано себе почувати взимку й у мiжсезоння.
Гавана - це результат схрещування сiамського кота з напiвдовгошерстоi чорноi домашньою кiшкою. РЖнодi цих кiшок шоколадного кольору називають - коти зi Швейцарських гiр. Це тварина середнiх розмiрiв iз гнучким мускулистим тiлом. Лапи маленькi, витонченi, овальноi форми. Хвiст середньоi довжини, звужуiться до кiнчика. Голова клиноподiбна, мiцне пiдборiддя; великi вуха, злегка нахиленi вперед; очi овальнi, яскраво-зеленого кольору. Шерсть коротка, глянцева, щiльно прилегла. Забарвлення рiвний, насиченого шоколадного кольору, без всяких вiдмiтин.
Гавана, симпатична, витончена i ласкава кiшка, хоча часом надто балакуча. Це тварина володii невичерпною енергiiю, з розумiнням i цiкавiстю ставиться до всiх домашнiх справах i жваво в них бере участь. РЖз задоволенням ходить на прогулянки, де гуляi як на повiдку, так i без нього. Вона завжди в центрi уваги i викликаi у вiдповiдь захоплення.
Кiшки сфiнкси - на думку французьких любителiв кiшок, сфiнкс займаi в свiтi кiшок те ж мiсце, що бульдог у свiтi собак. Сфiнкси - це найдивовижнiшi i оригiнальнi кiшки. При виглядi сфiнкса реакцiя у всiх рiзна: шок, захоплення, здивування, а може й вiдразу. РЖснуi три породи голих кiшок-сфiнксiв: канадський сфiнкс, донський сфiнкс (Лисак, чи росiйська безшерста), петербурзький сфiнкс (або петерболд). Канадський сфiнкс визнаний у свiтi вже протягом 40 рокiв. Двi iншi рiзновиди сфiнксiв вiдносно молодi (близько 15 рокiв) i перебувають на шляху становлення.
Усi без винятку сфiнкси мають своiрiдний вигляд. Це середньоi величини кiшки з добре розвиненою мускулатурою, з довгими стрункими лапами, довгою шиiю; голова в довжину бiльше, нiж у ширину. У них величезнi вуха, схожi на дивовижнi черепашки, довгi лапи i хвiст.
Шкiра голих кiшок веде себе подiбно до людськоi. Вона потii, коли жарко, i засмагаi пiд променями сонця. Коли холодно, вiдбуваiться накопичення пiдшкiрного жиру, який з потеплiнням зникаi.
Цi сильнi, м'язистi кiшки дуже розумнi, ласкавi, дуже люблять суспiльство людей, надзвичайно рухливi, люблять грати, i доброзичливi до будь-якого, кого зустрiнуть. Легко освоюються в незнайомих мiсцях. Вони легко запам'ятовують рiзнi трюки i команди.
Але характер у сфiнксiв аж нiяк не котячий. Сфiнкс довiряi людинi робити з ним усе, що той вважаi за потрiбне, навiть неприiмнi процедури. Його важко уявити дряпають або кусати людини навiть у критичнiй ситуацii.
У кошенят сфiнксiв дуже рано вiдкриваються очi, вiдзначенi випадки народження котенят з вiдкритими очима, як у людини. Якщо у всiх iнших порiд кiшок раннi вiдкриття очей призводить до висихання очного яблука i слiпоти, то у сфiнксiв очi нормально розвиненi. Вони мружаться, блимають, адже у сфiнксiв слiзнi залози добре зволожують слизовi оболонки. Однак цей самий фактор у пiдросли сфiнксiв часто призводить до пiдвищеного сльозовидiлення, що особливо помiтно при годуваннi: вони плачуть "крокодилячими сльозами".
Сфiнксова рисою i видiлення шкiрного мастила, воскоподiбна червонувато-коричнева липка речовина, це додатковий захист органiзму вiд впливу навколишнього середовища. Тому сфiнкс, особливо свiтлих забарвлень, виглядають дещо замурзаним. З втратою вовни вони втратили залишки незалежностi, дикостi. Сфiнкси Швидко зачаровують своiю особливою життiрадiснiстю, а також смiшними витiвками, i зворушливим характером. Закоханiсть у господаря пiдкуповуi i навiть самого суворого власника, але вони ревнивi. Сфiнкс обожнюi, коли люблять тiльки його, i готовий для цього зробити все.
домашня кiшка порода
ВисновокЧомусь до кiшок неможливо ставитися байдуже - iх або люблять, або терпiти не можуть. Бiльшiсть власникiв кiшок дозволяють iм спати в своiму лiжку, багато хто навiть купують iм подарунки на день народження i до Рiздва, хоча i не зовсiм зрозумiло, радiють чи цьому кiшки. Якi невловимi, що не пiддаються аналiзу якостi ми з такою силою любимо в кiшках? РЖ як вдалося кiшкам так втертися до нас у довiру? Можна вiдповiсти на цi питання лише тодi, коли ви одного разу принесете в будинок маленького кошеняти, полюбите його назавжди, будете з великим задоволенням жити з милим i близьким другом, i нi за що в життi не захочете з ним розлучитися.
Список лiтератури1. Енциклопедiя для дiтей. Том 24. "Домашнi вихованцi", Глав. Ред. РД. Ананьiва; вед. Ред.Д. Володiхiн, М.: "Аванта +", 2004
2. Енциклопедiя для дiтей. "Птахи i звiрi", Глав. Ред. В.А. Володiн, вед. Ред. Г.РД. Вiльчек. М.: "Аванта +", 2002
3. Енциклопедiя для дiтей. "Бiологiя", М. Аксьонова, С. РЖсмаiлова, М.: "Аванта +", 1994
4. "Поради любителям кiшок", А. Фогель, Х.Е. Шнайдер, переклад з нем. под ред. С.К. Клумова, Москва, 1987.
5. Веб-сайти:
http://cat. mau.ru/
http://" onclick="return false">
http://" onclick="return false">
http://cat. blister.ru/cat7. htm
Вместе с этим смотрят:
Бiологiчне рiзноманiття людських рас
Биологические ритмы человека
Биосфера и предельные возможности Земли
Бодрствование - нейрофизиологический процесс человека
Виробництво кормового бiлка