Квiтковi рослини правого корiнного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовiйтiвка Роменського району Сумськоi областi
Дипломна робота
Квiтковiрослини правого корiнного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовiйтiвка Роменського району Сумськоi областi
Змiст
квiткова рослина флора
Вступ
1. Аналiтичний огляд лiтератури
2. Фiзико - географiчна характеристика району дослiдження
3. Методика дослiдження
4. Квiтковi рослини правого корiнного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовiйтiвка Роменського району Сумськоi областi
4.1 Конспект флори квiткових рослин
4.2 Систематичний аналiз флори
4.3 Екологiчний аналiз флори
4.4 Господарське значення, використання та проблеми охорони квiткових рослин району дослiдження
5. Використання результатiв дослiдження при вивченнi бiологii в загальноосвiтнiх школах
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Починаючи ще з середини Силурiйського перiоду, коли вперше зтАЩявилися судиннi рослини, вони не перестають приносити користi планетi й тепер людинi. Квiтковi рослини не можуть залишити нiкого байдужим з естетичноi точки зору, адже своiю невблаганною красою милують око кожного, захоплюють, заспокоюють, дарують вiдчуття радостi й умиротворення, дають натхнення для створення мистецтв.
На особливу увагу заслуговують тi угрупування, якi формують переважно судиннi рослини тАУ це лiси, зокрема дiброви, якi дослiджуються у данiй роботi. Лiси тАУ безцiнний дар природи. Вони i надiйним захисником полiв. Це вони помтАЩякшують клiмат, полiпшують водний режим полiв, захищають вiд суховiiв i пилових бурь, а рiки i водойми вiд замулювання та пересихання.
Лiс тАУ це чудова лабораторiя, гiгантська фабрика цiлющого повiтря. Це легенi наших мiст i селищ. Лiсове повiтря корисне для людей тАУ воно позбавлене пилу та шкiдливих мiкроорганiзмiв, насичене озоном, наповнене ароматом лiсових рослин та iх корисними видiленнями (фiтонцидами). Лiс тАУ це домiвка i прихисток для одноклiтинних, комах, земноводних, плазунiв, птахiв i ссавцiв, а також джерело достатку для людини.
З часу своii появи людина широко використовуi численнi види природноi флори. Дикоростучi рослини з найдавнiших часiв були чи не iдиним джерелом виживання людини, а також передумовою виникнення землеробства.
Судиннi рослини з вiддiлу Покрионасiннi вiдiграють важливу роль як автотрофи, а саме у великiй мiрi збагачують киснем повiтря. РЗм належить здiйснення ТСрунтоутворюючих процесiв, покращення родючостi грунтiв. Деякi дiбровнi рослини перебувають у мутуалiстичних звтАЩязках мiж собою. Крiм того величезна роль рослин як кормовоi бази, вони i неодмiнним джерелом iжi для тварин i людини, так як рослини i вмiстилищами бiлкiв, вуглеводiв, жирiв, вiтамiнiв. Широко застосовуються судиннi рослини в медицинi, як у традицiйнiй, так i в народнiй, адже мiстять ефiрнi олii, ароматичнi й екстрактивнi речовини, фiтонциди, антибактерiальнi речовини, смоли.
Дiбровнi рослини забезпечують людину неоцiненними благами, вони i i матерiалом для будiвництва, i постачальником матерiалiв та сировини для промисловостi, зокрема целюлозно-паперовоi та iншоi. З деревини судинних рослин шляхом хiмiчноi переробки одержують спирт, глюкозу, скипидар, шовк, оцтову кислоту, каучук, а з вiдходiв тАУ патоку, дьоготь, вугiлля тощо.
У результатi такоi споживацькоi дiяльностi людини угрупування рослин рiзних бiотопiв опинилися у катастрофiчному положеннi. Стрiмкий розвиток цивiлiзацii та прискорене зростання чисельностi населення значно посилювали вплив антропогенних чинникiв на бiологiчне рiзноманiття рослин. На сьогоднiшнiй день розоранiсть сушi Землi досягла 57℅, на територii Украiни тАУ 56,9%, в Сумськiй областi тАУ 56,83%. Крiм того велику частину територii займають забудови, сiльськогосподарськi угiддя, пасовища тощо. В результатi такоi дiяльностi людини бiльшiсть рослинного покриву деградована. Там, де колись буяли широкi степи та темнi лiси зараз височiють будинки багатотисячних мiст, пролягають автотраси. Велику територiю природних багатств займають рекреацiйнi зони. Останнiм часом збiднення рiзноманiття i чи не найважливiшою екологiчною глобальною проблемою всього людства. Втрата бiорiзноманiття призводить до непоправимих екологiчних, економiчних i iнших наслiдкiв [12, 19, 23, 28,29,39,47].
Усвiдомлення свiтовою громадськiстю подальшоi втрати бiорiзноманiття та необхiднiсть застосування дiйових заходiв щодо його збереження спонукали прийняття конференцiiю ООН з довкiлля та розвитку (Рiо-да-Женейро, червень 1992 р.) Конвенцii про бiологiчне рiзноманiття, до якоi приiдналась i Украiна. Преамбула конвенцii визнаi сомобутнiсть бiорiзноманiття, екологiчне, генетичне, соцiальне, економiчне, наукове, виховне, рекреацiйне та естетичне значення його та його компонентiв. Стаття 13 Конвенцii говорить про необхiднiсть освiти й широкого iнформування громадськостi про завдання i цiлi Конвенцii, на необхiдностi залучення ii до справи збереження й збалансованого використання бiорiзноманiття. Збалансоване використання бiорiзноманiття тАУ це використання його компонентiв так i з такою швидкiстю, щоб в майбутньому не привести до виснаження i також зберегти природнi багатства для задоволення потреб потомкiв [23].
Для збереження бiологiчного та ландшафтного бiорiзноманiття, а також реалiзацii Нацiональноi програми i його iнвентаризацiя: опис географiчних та екологiчних умов мiсцезнаходження обтАЩiктiв, iх iдентифiкацiя, колекцiонування, каталогiзацiя, повторне картування через певний промiжок часу, узагальнення iнформацii, яка i важливим компонентом для подальших спостережень за змiнами бiорiзноманiття [23].
Дiброва правого корiнного берега р. Сули на даний момент знаходиться не в iдеальному станi, але все ж таки величезна частина бiорiзноманiття в нiй вцiлiла i, на мою думку, вимагаi збереження й розумного, збалансованого використання, щоб в подальшому радувати й задовольняти потреби прийдешнiх поколiнь.Саме такi дослiдження, тобто проблема збереження бiорiзноманiття, привернули нашу увагу. Тобто виявити рiдкiснi, зникаючi, кориснi з точки зору промислового, лiкувального i харчового значення для людини види, а також види, якi i кормовою базою для вузького ареалу тварин з цiллю iх збереження.
Так була визначена тема нашоi дипломноi роботи: ВлКвiтковi рослини правого корiнного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовiйтiвка Роменського району Сумськоi областiВ».
Актуальнiсть теми полягаi в наявностi сучасноi проблеми вивчення, рацiонального використання та охорони видового бiорiзноманiття, а також недостатньою його вивченiстю на територii проведення дослiджень.
ОбтАЩiкт дослiдження тАУ квiтковi рослини (вiддiл Покритонасiннi).
Предмет дослiдження тАУ флора квiткових рослин правого корiнного берега долини р. Сула в околицях села Пустовiйтiвка Роменського району Сумськоi областi, ii таксономiчна та екологiчна структури.
Мета дослiдження: вивчення видовоi рiзноманiтностi квiткових рослин дослiджуваноi територii та встановлення ii особливостей на таксономiчному, екологiчному та фiтоценотичному рiвнях.
Основнi завдання дослiдження:
Ø проаналiзувати й узагальнити картографiчний матерiал та опублiкованi матерiали з iнформацiiю про фiзико-географiчнi умови, флору та рослиннiсть регiону, до якого входить дослiджувана нами територiя;
Ø провести власнi польовi дослiдження на обранiй територii по вивченню видового рiзноманiття квiткових рослин, iх екологiчних особливостей i поширення.
Ø провести камеральну обробку зiбраних матерiалiв;
Ø за результатами дослiдження скласти конспект флори квiткових рослин, зробити систематичний i екологiчний аналiз флори;
Ø зiбрати й узагальнити вiдомостi про народногосподарське значення виявлених видiв рослин;
Ø дати рекомендацii щодо використання результатiв проведеного дослiдження в роботi вчителя бiологii загальноосвiтньоi школи.
Методи дослiдження: аналiз опублiкованих даних, картографiчного матерiалу, власнi польовi дослiдження, камеральна обробка результатiв.
Наукова новизна проведеного дослiдження: нами вперше представлена iнформацiя про 172 види квiткових рослин, зростаючих на обстеженiй територii, про таксономiчнi й екологiчнi особливостi флори, господарське значення виявлених видiв. До цього в опублiкованих матерiалах наводилось лише 15 видiв. Виявленi мiсцезростання 4 видiв рослин, що знаходяться пiд охороною.
Робота написана на матерiалах власних польових дослiджень, якi проводились протягом 2008 тАУ 2010 рокiв, з використанням опублiкованих даних.
1. Аналiтичний огляд лiтератури
Аналiз опублiкованих матерiалiв про флору та рослиннiсть регiону, до складу якого входить територiя нашого дослiдження, показав, що в них така конкретна iнформацiя про флору квiткових рослин обраноi нами для дослiдження територii представлена лише фрагментарно й далеко недостатньо [2, 3, 6, 8, 12, 17, 19, 26, 39, 40, 41, 46].
РЖнформацiя про фiзико-географiчнi умови нашого краю представлена в узагальненому виглядi в описi Г. А. Бiлосельскою, В. Л. Вiленкiним i С. РЖ. Приходським фiзико-географiчноi областi ВлСеверная лесостепная область Полтавской равниныВ» в книзi ВлФизико-географическое районирование Украинской ССРВ», опублiкованiй у 1968 роцi [3], в ВлАтласi Сумськоi областiВ» [1,4, 5, 13, 15, 44] та iнших публiкацiях [7, 9, 19, 21, 28, 29, 34, 45]. У публiкацiях Ф. О. Гриня [8], Ю. Р. Шеляга-Сосонка [49], П. П. Кожевнiкова [22] згадуiть про дiброви правого корiнного берега р. Сула в Роменському районi Сумськоi областi.
Найбiльше конкретноi iнформацii про територiю нашого дослiдження мiститься в працях П. П. Кожевнiкова ВлЕкологiчний нарис дубових лiсiв Лiвобережного Лiсостепу УРСРВ», опублiкованiй в 1937 р. [22]. В нiй повiдомляiться, що 1930 р. було проведене екологiчне обслiдування лiсiв Лiвобереного Лiсостепу (Харкiвська, частково Киiвська та Чернiгiвська областi). Керiвником експедицii був П. С. Погребняк i дослiдив лiси декiлькох лiсгоспiв, у тому числi й 6 дач Роменського лiсгоспу.
Поширення листяних лiсiв на Украiнi звтАЩязане з основними центрами розселення цiii рослинностi тАУ Середньоiвропейським та Карпатсько-балканським, звiдки й походило розселення або мiграцiя лiсiв. ВлЦентрiв консервацiiВ» лiсовоi рослинностi помiж третьою i четвертою епохою зледенiння (за РД. М. Лавренком) було птАЩять, зокрема один iз них тАУправi береги рiчок Сумщини, в тому числi й Сули [22].
Найпоширенiшi тепер кленово-липовi нагiрнi дiброви, що посiдають правi корiннi береги рiчок, а подекуди й вододiли.
П. П. Кожевнiков повiдомляi, що кленово-липовi дiброви залежно вiд екологiчних умов та iсторii розвитку можна подiлити на такi екотопи й типи лiсу: дуже суха, суха, свiжа, вогка кленово-липова дiброва.
Суха кленово-липова дiброва тАУ корiнна асоцiацiя (дослiджено 53 дiлянки) посiдаi лiсовi суглинки плато на пiвднi, положистi та крутi схили в середнiй частинi Лiвобережжя (Роменський район), та карнизи й верхнi частини крутих схилiв на пiвночi (Роменський район) [22].
Дуже суха кленово-липова дiброва вiдрiзняiться тим, що тут немаi (або мало) дрiбних осок i злакiв, а i яглиця.
Пiвнiчний свiжо-сухий пiдтип i перехiдним до свiжих типiв. Поширений вiн у Роменському районi та деяких iнших районах Сумськоi областi. Вiдрiзняiться кращою продуктивнiстю, кращим ростом всiх елементiв лiсу. Рослиннiсть формують ясен, бруслина iвропейська (бiльше), бруслина бородавчаста (менше), яглиця, злаки, дрiбнi осоки (Будянський лiс Роменського лiсгоспу).
БезтАЩясеновий пiдтип посiдаi мало розчленованi плато та положистi схили у Засульськiй дачi Роменського лiсництва. Рослиннiсть формують дуб, липа, клен, iнодi берест, чорноклен, бруслина iвропейська.
Свiжа кленово-липова дiброва i зональним типом на плато та положистих схилахх пiвнiчноi частини Лiвобережного Лiсостепу. На пiвднi посiдаi верхнi частини ярiв, рiдко плато з хвилястим мiкрорельiфом, у тому числi i в Роменському районi. Деревну рослиннiсть формують дуб, ясен, осика, береза, клен, груша лiсова, черемха, бузина, свидина, бруслина. Характерною дiлянкою цього типу i Засульська дача Роменського району (Будянський лiс). На пiвночi по ярах поширенi березняки (в умовах свiжих i вогких типiв). Вони часто суцiльно розповсюдженi на значнiй площi [22].
Протягом 1989-1992 рр. викладачi Сумського державного педагогiчного унiверситету К. К. Карпенко, М. Г. Тельпухов, О. С. Родiнка, К. Д. Гончарова, Н. Г. Закорко, В. П. Суряднова, М. П. Книш, С. В. Хурсенко виконували науково-дослiдну роботу з теми Вл Вивченя природних ресурсiв лiкарських рослин Сумськоi областi та розробка рекомендацiй щодо iх використання й охорони В», в 1994 р. тАУ з теми ВлВивчення поширення рослин i тварин, занесених до Червоноi книги Украiни та РДвропейського Червоного списку, на територii Роменського та Недригайлiвського району Сумськоi областiВ» (К. К. Карпенко, О. С. Родiнка, А. П. Вакал та iн.) [39, 40, 41]. У 2001 р. обстежувався i правий корiнний берег р. Сула (але дещо далi вiд територii нашого дослiдження) на територii Борозенкiвського ботанiчного заказника мiсцевого значення [6, 41, 43]. Заказник розмiщений на територii Роменського лiсництва Роменського держлiсгоспу. За характером рослинностi вiн представляi собою переважно нагiрну дiброву, здебiльшого яглицеву. За складом деревостану в заказнику панiвною i субформацiя липово-дубових лiсiв iз участю ясена звичайного. Значну природоохоронну цiннiсть тут мають липово-дубовi лiси природного походження з вiком деревостану понад 100 тАУ 110 рокiв. Асоцiацii липово-дубових волосистоосокових i яглицевих корiнних природних лiсiв занесено до Зеленоi книги Украiни [6, 19].
Лучну рослиннiсть у межах заказника представляють угруповання, якi вiдносяться до класiв формацiй остепнених, справжнiх, болотистих i торфтАЩянистих лук. На остепнених i справжнiх луках збереглося вiдносно багате флористичне рiзноманiття травтАЩянистих рослин: костриця борозниста, тонконiг вузьколистий, пирiй повзучий, шавлiя лучна, шавлiя дiбровна, пiдмаренник мтАЩякий та iншi типовi рослини [6].
Отже, прилягаюча територiя дослiджувалася ботанiками, але в публiкацiях конкретноi iнформацii про флору обстежуваноi нами територii (з вказiвками на мiсцезростання саме тут) дуже мало (всього 18).
Таким чином, територiя нашого дослiдження до початку нашоi роботи залишалась практично невивченою стосовно флори квiткових рослин. В опублiкованих роботах наводилось лише 15 видiв. Тому виникла необхiднiсть у проведеннi наших дослiджень.
2. Фiзико-географiчна характеристика району дослiдження
Район нашого дослiдження знаходиться в пiвнiчнiй околицi с. Пустовiйтiвка Роменського району Сумськоi областi, зокрема в долинi р. Сула тАУ лiвоi притоки Днiпра, яка протiкаi тут середньою частиною течii й належить до середнiх рiчок Украiни. Вiн включаi територiю правого корiнного берега протяжнiстю вздовж русла рiчки бiля 10 км. На сходi дослiджувана нами територiя доходить до с. Вовкiвцi, на заходi тАУ до с. Плавинище Роменського району, на пiвночi межуi iз селами Великi Будки Недригайлiвського району, Синенкове та Лучки Роменського району [1, 44].
Правий корiнний берег тут високий, з крутими схилами пiвденноi, пiвденно-схiдноi та пiвденно-захiдноi експозицiй, порiзаний глибокими балками та ярами. У захiднiй окраiнi обстежуваноi територii корiнний берег прорiзаний долиною малоi рiчки Борозенки тАУ правоi притоки Сули. Переважаюча частина територii правого корiнного берега зайнята широколистяними лiсами формацii дуба звичайного, тобто нагiрними дiбровами. Данi лiсовi угiддя належать Роменському лiсництву Роменського держлiсгоспу. Помiж лiсовими масивами вкраплюються дiлянки материкових справжнiх i остепненх лук, а на вершинах крутих схилiв корiнного берега мiсцями трапляються невелкi за площею дiлянки лучного степу.
За фiзико-географiчниим районуванням Украiни дослiджувана нами територiя входить до складу Сульського фiзико-географiчного району Пiвнiчноi лiсостеповоi фiзико-географiчноi областi Полтавськоi рiвнини (Пiвнiчноi Полтавськоi областi Лiвобережно-Днiпровськоi лiсостеповоi провiнцii лiсостеповоi зони) [3]. Це Приднiпровська низовина, поверхня якоi маi хвилястий рельiф iз добре розвиненою системою неглибоких яркiв та байракiв, на формування якоi значно вплинув льодовик [1, 3].
Район нашого дослiдження знаходться в межах великоi тектонiчноi структури докембрiйського перiоду тАУ Днiпровсько-Донецькоi западини, розташований неподалiк ii межi з Пiвденно-захiдним схилом Воронезького кристалiчного масииву [1, 44]
Згiдно розробленоi Б. М. Нешатаiвим схеми фiзико-географiчного районування Сумського ПриднiпровтАЩя [29, 30] територiя Сумськоi областi входить до складу 9 ландшафтних районiв, 4 округiв, 3 провiнцii, 2 ландшафтних зон Схiдно-РДвропейськоi рiвнинноi краiни. У межах лiсостеповоi зони знаходиться й Роменсько-Конотопський округ Лiвобережно-Днiпровськоi провiнцii, де розташований район нашого дослiдження.
Територiя Роменсько-Конотопського округу представляi собою льодовикову частину Полтавськоi слабко розчленованоi лесовоi рiвнини, з прохiдними долинами, балками. У грунтовому покривi переважають типовi мало гумуснi чорноземи. На правобережжях рiчок поширенi сiрi лiсовi грунти. Типовими для природного рослинного покриву i дiброви та лучнi степи. Нинi, в умовах високого ступеня гоподарського освоiння територii, панiвне положення займають агроценози. Лiси в значнiй мiрi зведенi й трансформованi. Вiд лучних степiв збереглися лише невеликi фрагменти [28, 30].
До складу Роменсько-Конотопського округу входить 4 ландшафтних райони: Присеймський терасовий слабко розчленований, Сульський, Псельсько-Хоролський та Снагость-Вирський.
Дослiджувана територiя належить саме до Сульського району. Вiн являi собою низинну лесову рiвнину з середнiми висотними вiдмiтками 150 тАУ 165 м, з улоговинними зниженнями, прохiдними долинами, балками, ярами. Для природного рослинного покриву характернi дiброви, якi найбiльше збереглися на правому березi Сули, лучнi степи, що нинi майже повнiстю замiщенi агроценозами, заплавнi луки, вiльховi лiси, вiльховi та травтАЩянi болота. Зустрiчаються дiлянки байрачних i заплавних дiбров [30].
Для району нашого дослiдження характерний помiрно континентальний клiмат [1, 5, 21, 45]. Рiчна сумарна сонячна радiацiя (у МДж на 1кв. м) досягаi 4100. Суми температур повiтря понад 10В°С досягають до 2600. Середнiми багаторiчними датами переходу середньоi добовоi температури повiтря через 0В°С навеснi i 20 березня, восени тАУ 20-25 листопада, через 5В°С тАУ навеснi 10 квiтня, восени 25 жовтня. Кiлькiсть днiв iз стiйкими морозами досягаi до 90. Середня температура найхолоднiшого мiсяця (сiчня) становить -7 тАж -8В°С, найтеплiшого (липня) тАУ +19 тАж +20В°С. Середня рiчна кiлькiсть опадiв на територii Роменсько тАУ Конотопського округу досягаi 500-550 мм [29, 36]. За даними багаторiчних спостережень Роменськоi метеостанцii середньорiчна температура повiтря складаi 6,7В°С, з максимумом у липнi (+19,1В°С) i мiнiмумом у сiчнi (-7,3В°С). Середньорiчна кiлькiсть опадiв перевищуi 600 мм. Найчастiше ряснi дощi випадають у червнi тАУ липнi [24 ].
За геоботанiчним районуванням Украiни [7] обстежувана нами територiя вiдноситься до Прилуцько-Лохвицького геоботанiчного району Роменсько-Полтавського геоботанiчного округу Середньоросiйськоi пiдпровiнцii Схiдноiвропейськоi провiнцii РДвропейсько-Сибiрськоi лiсостеповоi областi. Для природноi рослинностi даного геоботанiчного району характерними (зональниими) i дубовi, липово-дубовi, кленово-липово-дубовi лiси та лучнi степи.
Природну рослиннiсть обстежуваноi територii тАУ корiнного берега Сули в околицях с. Пустовiйтiвка представляють такi типи: лiсова, чагарникова, а також частково степова та лучна. Липово-дубовi та кленово-липово-дубовi лiси за зайнятими площами i тут домiнуючими. У грунтовому покрвi iх переважають сiрi лiсовi грунти. У двохярусному деревостанi, крiм домiнуючих дуба звичайного, липи серцелистоi, клена гостролистого, мiсцями значну домiшку складаi ясен звичайний. У ярусi чагарникiв (проективне покриття 10 тАУ 30% i бiльше) домiнуi лiщина. За зайнятими площами переважають кленово-липово-дубовi та липово-дубовi лiси яглицевi, приуроченi до помiрно зволожених грунтiв плато та положистих схилiв. У сухiших мiсцезростаннях (крутосхили, схили пiвденноi експозицii) переважають волосистоосоковi iх угруповання [6, 22].
3. Методика дослiдження
Нашi дослiдження проводились протягом 2008тАУ2010 рр. Вивчалась флора квiткових рослин правого корiнного берега долини р. Сула в околицях с. Пустовiйтiвка Роменського району Сумськоi областi. .Виконання даноi роботи було розпочате з пошуку й аналiзу лiтератури, яка б мiстила iнформацiю про флору та рослиннiсть даного краю, фiзико-географiчне районування територii нашого дослiдження, про iсторiю ботанiчних дослiджень у вибраному регiонi та господарське значення зростаючих тут квiткових рослин. Також були проаналiзованi картографiчнi матерiали: фiзичнi карти, топографiчнi, карти земельних угiдь господарств, куди входить обрана нами для дослiдження територiя (Роменського лiсгоспу, Пустовiйтiвськоi сiльськоi ради).
Район нашого дослiдження прилягаi до пiвнiчного краю села Пустовiйтiвка, простягаiться вздовж долини в напрямку течii рiчки вiд с. Вовкiвцi до с. Плавинище Роменського району, включаючи й пiвденну частину Борозенкiвського ботанiчного заказника мiсцевого значення [1, 43, 44]. Протяжнiсть обстежуваноi територii складаi бiля 10 км.
Польовi дослiдження проводилися за загальноприйнятою методикою флористичних дослiджень. Як основний метод використовувався маршрутно-дiагностичний. Маршрути пролягали по правому корiнному берегу вздовж течii р. Сула, а також багаторазово i впоперек схилу корiнного берега. Обстежувалась рослиннiсть усiх поширених тут типiв угруповань тАУ лiсова, степова, лучна, чагарникова, прослiдковувалися взаiмозвтАЩязки рослинних обтАЩiктiв з бiотопами i особливостями рельiфу. Основна увага була придiлена нагiрним дiбровам тАУ типовиим угрупованням таких мiсцезростань, якi виявились i домiнуючиими (панiвними) за зайнятими площами серед природноi рослинностi на правому корiнному березi обстежуваноi нами територii.
Проводилися також пошуки рiдкiсних i зникаючих видiв рослин, передусiм таких, якi знаходяться пiд охороною (занесенi до Червоноi книги Украiни, Обласного Червоного списку Сумськоi областi та Мiжнародних Червоних спискiв).
Польовi дослiдження охоплювали весь вегетацiйний перiод рослин. Вiдомостi про виявленi види заносились до польового щоденника та на чорновi етикетки гербарних зразкiв, де вказувались мiсця зростання, фiтоценоз, екологiчнi особливостi, ряснiсть, частота зустрiчання. По ходу дослiдження фотографували мiсцевiсть, рослиннi угруповання, окремi види рослин.
РЖдентифiкацiю гербарних зразкiв проводили за Визначником вищих рослин Украiни [32]. Правильнiсть визначення видiв перевiряли в лабораторii кафедри ботанiки. Гербарiй висушували в ботанiчному пресi. Пiд час камеральноi обробки зiбраних матерiалiв використовували вiдповiдну додаткову лiтературу [10, 11, 12, 27, 38, 42, 50 i iн.]. При написаннi ВлКонспекта флориВ» була використана система А. Тахтаджяна, прийнята у Визначнику вищих рослин Украiни [31].
Матерiалом для написання дипломноi роботи стали результати власних польових дослiджень, якi проводились протягом 2008 тАУ 2010 рр. на територii правого корiнного берега р. Сула в околицях с. Пустовiйтiвка, зiбранi гербарнi зразки. Використанi дакож опублiкованi матерiали iнших дослiдникiв [6, 22, 40, 41].
4. Квiтковi рослини правого корiнного берега долини р. Сула в околиця с. Пустовiйтiвка роменського району Сумськоi областi
4.1 Конспект флори квiткових рослин
У конспектi флори наведено 172 види судинних рослин. Систематичний iх список поданий за системою А. Тахтаджяна, яка була прийнята при написаннi останнього видання Визначника вищих рослин Украiни. У вiдповiдностi з даним Визначником подаються назви всiх таксонiв, скорочення прiзвищ iх авторiв. По кожному виду наведенi вiдомостi про ценотичну приуроченiсть, належнiсть до екологiчних груп стосовно вологостi, життiвих форм, господарських груп тощо. Вказанi раритетнi види.
У текстi конспекту прийнятi такi умовнi позначення та скорочення слiв: д. тАУ дерево, кщ. тАУ кущ, нкщ. тАУ напiвкущ, бт. тАУ багаторiчна травтАЩяниста рослина, еф. тАУ весняний ефемероiд, одн. тАУ однорiчник, дв. тАУ дворiчник, гiдр. тАУ гiдрофiт, гiгр. тАУ гiгрофiт, мез. тАУ мезофiт, ксер. тАУ ксерофiт, лiк. тАУ лiкарська, мед. тАУ медонос, дек. тАУ декоративна, корм. тАУ кормова, техн. тАУ технiчна, фарб. тАУ фарбувальна, харч. тАУ харчова, ефiроол. тАУ ефiроолiйна, ол. тАУ олiйна, отр. тАУ отруйна, бур. тАУ буртАЩян, адв. тАУ адвентивна, дуб. тАУ дубильна, РДЧС тАУ РДвропейський Червоний список, ОЧС тАУ Обласний Червоний список.
Вiддiл ПОКРИТОНАСРЖННРЖ ( MAGNOLIOPHYTA)
Клас Дводольнi (Magnoliopsida)
Порядок Хвилiвникоцвiтi (Aristolochiales)
Родина Хвилiвниковi (Aristolochiaceae)
Копитняк (Asarum L.)
1. К. iвропейський ( A.europaeum L.). Дiброва; бт., мез., отр., лiк.
Порядок Жовтецевоцвiтi (Ranunculales)
Родина Жовтецевi (Ranunculaceae)
Анемона (Anemone L.)
2. А. жовтецева (A. rananculoides L.). Дiброва; бт., еф., мез., дек., отр.
Жовтець (Ranunculus L.)
3. Ж. кашубський (R. cassubicus L.). Дiброва; бт., мез., дек.
4. Ж. багатоквiтковий (R. polyanthemos L.). Материковi луки, галявини; бт., отр., мез., дек.
Пшiнка (Ficaria Guett.)
5. П. весняна. (F. verna Huds.). Дiброва; бт., мез., дек., лiк., весн. еф.
Порядок Макоцвiтi (Papaverales)
Родина Маковi (Papaveraceae)
Чистотiл (Chelidonium L.)
6. Чистотiл великий (C. majus L.). Дiброва; бт., отр., лiк., бур., мез. Родина Рутковi (Fumariaceae)
Ряст (Corydalis Vent)
7. Р. ущiльнений ( C. solida (L.)Clairv.). Дiброва; бт., еф., дек.
8. Р. Маршала (C. marschalliana Pers.). Дiброва; бт., мез., дек., еф., ОЧС.
Порядок Березоцвiтi (Betulales)
Родина Березовi (Betulaceae)
Береза (Betula L.)
9. Б. бородавчаста (B. Pendula Roth.). Лiси; д., бт., мез., дек., лiк.
Родина Лiщиновi (Corylaceae)
Лiщина (Corylus L.)
10. Л. звичайна (С. avelana L.). Лiси; кщ., харч., лiк., дуб., ефiроол., дек.
Порядок Кропивоцвiтi (Urticales)
Родина ВтАЩязовi (Ulmaceae )
ВтАЩяз (Ulmus L.)
11. В. гладенький (U. Laevis Pall.). Дiброви; д., фарб., лiк., дуб.
12. В. граболистий, шорсткий (U. glabra Nuds. (U. scabra Mill.). Дiброви; д., фарб., лiк., дуб.
13. В. листуватий, берест (U. carpinifolia G. Sukow.). Дiброви; д., фарб., лiк., дуб.
Родина Коноплевi (Cannabaceae)
Хмiль (Humulus L.)
14. Х. звичайний (H. lupulus L.). Дiброва; кщ., ( лiана ), лiк., харч., дек.
Родина Кропивовi (Urticaceae)
Кропива (Urtica L.)
15. К. дводомна (U. dioica L.). Лiси; бт., лiк., корм., харч., техн.
16. К. жабрiйолиста (U. galeopsifolia Wierzb. ex. Opiz.). Вологi лiси; бт., корм., техн.
17. К. жалка ( U. urens L. ). Лiси; одн., бур., корм., техн., лiк.
Порядок Букоцвiтi (Fagales)
Родина Буковi ( Fagaceae )
Дуб (Quercus L.)
18. Д. звичайний (Q. robur L.). Дiброва; д., дуб., лiк., корм.
Порядок Гвоздикоцвiтi (Caryophyllales)
Родина Гвоздиковi (Caryophyllaceae)
Зiрочник (Stelaria L.)
19. З. ланцетолистий, лiсовий (S. holostea L.). Дiброва; бт., мез., дек.
Куколиця (Melandium Roehl.)
20. К. бiла (M. album ( Mill. ) Garcke). Узлiсся; бт., мез., дек.
Гвоздика (Dianthus L.)
21. Г. дельтовидна (D. deltoids L.). Узлiсся; бт., мез., дек.
Мильнянка (Saponaria L.)
22. М. лiкарська (S. officinalis L.). Узлiсся, галявини; бт., мез., харч., лiк., фарб., дек.
Порядок Гречкоцвiтi(Polygonales)
Родина Гречковi (Poligonaceae)
Щавель (Rumex L.)
23. Щ. кислий (R. acetosa L.). Узлiсся; бт., мез., харч.
24. Щ. кiнський (R. confertus L.). Узлiсся; бт., мез., корм., лiк.
25. Щ. горобтАЩячий (R. acetosella L.). Узлiсся; мез., харч.
Гiрчак (Polygonum L.)
26. Г. звичайний, спориш (P. aviculare L.). Материковi луки; одн., мез., корм. харч., лiк.
27. Г. перцевий (P. hydropiper L.). Материковi луки; одн., гiгр., харч., фарб., лiк., бур.
Порядок Чайоцвiтi (Theales)
Родина Звiробiйнi (Hypericaceae)
Звiробiй (Hypericum L.)
28. З. звичайний (H. perforatum L.). Узлiсся, степ ; бт., мез., дек., лiк.
Порядок Фiалкоцвiтi (Violales)
Родина Фiалковi (Vioiaceae)
Фiалка (Violia)
29. Ф. дивна (V. mirabilis L.). Дiброви; бт., мез.,дек.
30. Ф. триколiрна (V. tricolor L.). Узлiсся; дв., мез., дек., лiк.
31. Ф. шершава (V. hirta L.). Лiси; бт., мез., дез.
32. Ф. запашна (V. odorata L.). Лiси; бт., мез., дез.
33.Ф. польова (V. arvensis Murr.). Свiтлi галявини, дiброви; дв., мез., лiк., дек., бур.
Порядок Каперцевоцвiтi (Capparales)
Родина Капустянi, Хрестоцвiтi (Brassicaceae)
Хрiнниця (Lepidium L.)
34. Х. смердюча (L. ruderale L.). Материковi луки; одн., мез., лiк., бур.
Грицики (Capsella Medik.)
35. Г. звичайнi (C. bursa-pastoris (L.) Medik.). Материковi луки; дв., мез., лiк., бур.
Гикавка (Berteroa L.)
36. Г. сiра (B. incana (L.) Dc.). Узлiсся,свiтлi галявини в лiсi; бт., ксер., дек., лiк.
Кiнський часник (Alliaria Scop)
37. К. ч. черешковий (A. petiolata ( Bied ) Cavara et Grende). Нагiрнi дiброви, узлiсся; дв., мез., харч., лiк.
Зубниця (Dentaria)
38. З. птАЩятилиста (D. bulbifera L.). Дiброва; бт., мез.,лiк., мед. ОЧС.
39. З. бульбиста (D.quinquefolia Bieb.). Дiброва; бт., мез.,лiк., мед.
Порядок Вербоцвiтi (Salicales)
Родина Вербовi (Saliceceae)
Тополя (Populus L.)
40. Т. тремтяча (P. tremula L.). Лiси; д., корм., дек., дуб.
Порядок Первоцвiтi (Primulales)
Родина Первоцвiтi (Primulaceae)
Первоцвiт (Primula L.)
41. П. весняний (P. veris L.). Узлiсся, галявини; бт., мез., дек., лiк.
Порядок Мальвоцвiтi (Malvales)
Родина Липовi (Tiliaceae)
Липа (Tilia L.)
42. Л. серцелиста (T. cordata Mill.). Дiброва; д., мед., дек., лiк., техн.
Порядок Ломикаменевоцвiтi (Saxifragales)
Родина Товстолистi (Crassulaceae)
Очиток (Sedum L.)
43. О. iдкий (S. acre L.). Степ; бт., ксер.(сукулент), дек., мед., лiк.
Порядок Розоцвiтi (Rosales)
Родина Розовi (Rosaceae)
Глiд (Crataegus L.)
44. Г. украiнський (С. ucrainica Pojark.).Узлiсся дiброви, материковi луки; бт., мез., лiк. харч., мед., фарб., дек., РДЧС.
45. Г. одноматочковий (C. monogyna Jacq.). Узлiсся дiброви, материковi луки; бт., мез., лiк. харч., мед., фарб., дек.
Ожина (Rubus L.)
46. О. сиза (R. caesius L.). Дiброва; кщ., харч., лiк.
Суниця (Fragaria L.)
47. С. лiсова (F. verca L.). Свiтлi дiброви, узлiсся; бт., мед., лiк., мез., харч.
Перстач (Potentilla L.)
48. П. срiблястий (P.argentea L.). Материковi луки; бт., ксер., лiк., дек., мед., бур.
49. П. гусячий (P. anserina L.). Вологi мicця дiброви; бт., гiгр., дек., корм., харч., лiк., техн., бур.
50. П. повзучий (P. reptans L.). Материковi луки; бт., мез., дек.
Гравiлат (Geum L.)
51. Г. мiський (G. urbanum L.). Дiброви; бт., мез., техн.,лiк., харч., бур.
Слива (Prunus L.)
52. С. колюча,терен ( P. spinosa L.). Узлiсся; кщ., мед., лiк., харч.
Черемха (Padus Mill.)
53.Ч. звичайна (P. avium Mill.). Дiброви; бт., мез., кщ., лiк., харч.
Шипшина (Rosa L.)
54. Ш. собача (R. canina L.). Узлiсся; кщ., мед., лiк., харч., дек.
Парило (Agrimonia L.)
55. П. звичайне (A. eupatoria L.). Материковi луки; бт., мез., дек., лiк., мед., фарб., бур.
Яблуня (Malus Mill.)
56. Я. лiсова (M. sylvestris Mill.). Дiброви, узлiсся, галявини; бт., мез., д., лiк., харч., дек., мед.
Груша (Pirus L.)
57. Г. звичайна (P. communis L.). Дiброви, узлiсся, галявини; бт., мез., д., лiк., харч., дек., мед.
Гадючник (Filipendula Mill.)
58. Г. шестипелюстковий (F. vulgaris Moench.). Узлiсся, галявини; бт., мез., лiк., харч., мед.,фарб., дек.
Порядок Бобовоцвiтi (Fabales)
Родина Бобовi (Fabaceae)
Конюшина (Trifolium L.)
59. К. лучна (T. Pretense L.). Материковi луки; бт., мез., дек., лiк., мед., корм.
60. К. альпiйська (T. alpestre L.). Узлiсся дiброви, степ ; бт., ксер., корм., дек., мед.
61. К. середня (T. medium L.). Лiси; бт., мез., корм., дек., мед.
Горошок (Vicia L.)
62. Г. мишачий (V. cracca L.). Материковi луки; бт., мез., дек., лiк., мед., корм.
63. Г. плотовий (V. sepium L.).Узлiсся; бт., мез., корм., мед.
Дрiк (Genista L.)
64. Д. красильний (G. tinctoria L.). Узлiсся; кщ., фарб., лiк., дек., мед.
Чина (Lathyrus L.)
65. Ч. весняна (L. vermus (L.) Bernh.). Дiброви; бт., мез., дек., мед.
66.Ч. лiсова (L. sylvestris L.). Узлiсся нагiрноi дiброви; бт., мез., дек., мед.
Гледичiя (Gleditschia)
67. Г. колюча (G. triocanthos). Дiброва, материковi луки; бт., мез., мед., харч., корм., лiк., дек.
Порядок Сапiндоцвiтi (Sapindales)
Родина Кленовi (Aceraceae)
Клен (Acer L.)
68. К. гостролистий (A. platanoides L.). Дiброви; мез., дек., мед., д., дуб., харч.
69. К. польовий (A. campestre L.). Дiброви; мез., дек., мед., д., техн.
70. К. татарський (A. tataricum L.). Дiброви, узлiсся; мез., дек., мед., д., техн.
71. К. ясенелистий (A. negundo L.). Узлiсся; дек., д., дуб., адв.
Порядок Геранiiцвiтi (Geraniales)
Родина Геранiiвi (Geraniaceae)
Герань (Geranium L.)
72. Г. лучна (G.patense L.). Узлiсся ; бт., гiгр., дек., мед., лiк.
Родина Квасеницевi (Oxalidaceae)
Квасениця (Oxalis).
73. К. Звичайна (O. acetosella L.). Дiброва; бт.,мез., харч., мед., лiк.
Родина Бальзамiновi (Balsaminaceae)
Розрив-трава (Impatiens L.)
74. Р. т. дрiбноквiткова (I. parviflora DG.). Дiброва; одн., мез., бур., адв.
Порядок Дереноцвiтi (Cornales)
Родина Дереновi (Cornaceae)
Свидина (Swida Opiz.)
75. С. кровтАЩяна (S. sanguinea (L.) Opiz). Дiброва; кщ., дек., фарб., техн.
Порядок Аралiiцвiтi (Araliales)
Родина Зонтичнi (Apiaceae)
Миколайчики (Eryngium L.)
76. М. синi (E. planum L.). Узлiсся, свiтлi галявини; бт., мез., дек., лiк.
Яглиця (Aegopodium L.)
77. Я. звичайна (A. podagraria L.). Дiброва; мез., бт., мед., лiк., харч., корм.
Бедренець (Pimpinella L.)
78. Бедренець ломикаменевий (P. lithophila Schischk). Материковi луки; бт., мез.
Морква (Daucus L.)
79. Морква дика (D. carota L.). Материковi луки; бт., мез.,бур., корм.
Бугила (Anthriscus Pers.)
80. Б. лiсова (A. sylvestris (L.) Hoffm.). Дiброва; мез., бт., мед., фарб., ол.
Дудник (Angelica L.)
81. Д. лiсовий (A. sylvestris L.). Вологi лiси, узлiсся; бт., гiдр., харч., мед., лiк.
Дягель (Archanngelica N.M. Wolf)
82. Д. лiкарський (A. officinalis Hofm.). Узлiсся; бт., гiгр., харч., лiк.
Борщiвник (Heracleum L.)
83. Б. сибiрський (H. sibiricum L.). Лiси; бт., мез., ефiроол., харч.
Порядок Молочаiцвiтi (Euphorbiales)
Родина Молочайнi (Euphorbiaceae)
Молочай (Euphorbia L.)
84. Молочай прутовидний (E. virgultosa).Материковi луки; бт., мез., корм.
Перелiска (Mercurialis L.)
85. Перелiска багаторiчна (M.perennis L.). Дiброва; бт., мез., корм.
Порядок Бруслиноцвiтi (Celastrales)
Родина Бруслиновi (Celastraceae)
Бруслина (Evonimus L.)
86. Б. iвропейська (E. europaea L.). Дiброва; кщ., дек., лiк., техн.
87. Б. бородавчаста (E. verrucosa L.). Дiброва; кщ., дек., лiк., техн.
Порядок Жостероцвiтi (Rhamnales)
Родина Жостеровi (Rhamnaceae)
Крушина (Fragula Mill.)
88. К. ламка (F. alnus Mill.). Дiброва; кщ., лiк., дуб., мед.
Порядок Маслиноцвiтi (Oleales)
Родина Маслиновi (Oleaceae)
Ясен (Fraxinus L.)
89. Ясен звичайний (F. excelsior L.). Дiброва; дек., д., дуб., мед., техн., лiк.
Порядок Черсакоцвiтi (Dipsacales)
Родина Жимолостевi (Caprifoliaceae)
Бузина (Sambucus L.)
90. Б.чорна (S. nigra L.). Дiброва, узлiсся; дек., кщ., харч., мед., техн., лiк.
91. Б. червона (S. racemosa L.). Узлiсся; кщ., дек., мед.
Порядок Тирличецвiтi (Gentianales)
Родина Ластiвневi (Aslepiadaceae)
Ластiвень (Vincetoxicum N.M. Wolf)
92. Л. лiкарський (V. hirundinaria Medik.).Березняк; бт., лiк., мез.
Родина Тирличевi (Gentianaceae)
Золототисячник (Centaurium Hill.)
93. З. звичайний (C. erythraea Rafn). Материковi луки; дв., мез., дек., лiк.
Родина Мареновi (Rubiaceae)
Пiдмаренник (Galium L.)
94. П. справжнiй (G. verum L.). Степ; бт., ксер., дек., лiк.
95. П. мтАЩякий (G. mollugo L.). Степ; бт., ксер., дек., фарб.
96. П. чiпкий G. aparine L.). Степ; бт., ксер., дек
Порядок Синюхоцвiтi (Polemoniales)
Родина Шорстколистi (Boraginaceae)
Синяк (Echium L.)
97. С. звичайний (E. vulgare L.). Материковi луки, узлiсся; дв., ксер., мед., лiк.
Медунка (Pulmonaria L.)
98. М.темна (P. obscura Dumort.). Дiброви; бт., лiк., мез., мед.
Порядок Ранникоцвiтi (Scrophulariales)
Родина Ранниковi (Scropulariaceae)
Дивина (Verbascum L.)
99. Д. борошниста (V. lychnitis L.). Узлiсся; бт., ксер., бур.
100. Д. чорна (V.nigrum L.). Материковi луки, узлысся; бт., ксер., дек., лiк.
Льонок (Linaria Mill.)
101. Л. звичайний (L. vulgaris Mill.). Материковi луки; бт., мез., дек., лiк., техн., отр., бур.
Ранник (Scrophularia L.)
102. Р. вузлуватий (S. nodosa L.). Дiброва; мед., бт., лiк., мез., отр.
Веронiка (Veronica L.)
103. В. широколиста (V.teucrium L.). Узлiсся; бт., мез., дек.
104. В. довголиста (V. longifolia L.). Материковi луки; бт., мез., дек., лiк.
105. В. дiбровна (V. chamaedrys L.). Узлiсся; бт., мез., дек.
Перестрiч (Melampirum L.)
106. П. гайовий (M. nemorosum L.). Узлiсся, чагарники; одн., дек., мед., лiк.
Родина Подорожниковi (Plantaginaceae)
Подорожник (Platago L.)
107. П. великий (P. major L.). Материковi луки, узлiсся; дв., мез., лiк.
108. П. ланцетолистий (P. lanceolata L.). Материковi луки, узлiсся; бт., мез., лiк.
109. П. середнiй (P. media L.). Свiтлi лiси; бт., ксер.
Порядок Губоцвiтi (Lamiales)
Родина Губоцвiтi (Lamiaceae)
Горлянка (Ajuga L.)
110.Г. женевська (A. genevensis L.). Узлiсся; бт., мез., дек.
Розхiдник (Glechoma L.)
111. Р. звичайний (G. hederaceae L.). Узлiсся; бт., мез., бур.
112. Р. шорсткий (G.hirsuta Waldst. Et Kit). Лiси; бт., мез.
Суховершки (Prunella L.)
113. С. звичайнi (P. vulgaris L.). Узлiсся; бт., мез., лiк.
Глуха кропива (Lamium L.)
114. Г. к. гладенька (L. glaberrimum). Лiси; бт., мез.,корм.
115. Г. к. бiла (L. album L.). Лiси; бт., мез.,корм.,мед.
116. Г.к. крапчаста (L. maculatum L.). Лiси; бт., мез.,корм.
1
Вместе с этим смотрят:
Бiологiчне рiзноманiття людських рас
Биологические ритмы человека
Биосфера и предельные возможности Земли
Бодрствование - нейрофизиологический процесс человека
Виробництво кормового бiлка