Флора судинних рослин правобережноi частини долини р. Сула в околицях с.м.т. Недригайлiв
ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН ПРАВОБЕРЕЖНОРЗ ЧАСТИНИ ДОЛИНИ р. СУЛА В ОКОЛИЦЯХ с. м. т. НЕДРИГАЙЛРЖВ
Дипломна робота
ЗМРЖСТ
ВСТУП
Роздiл 1. АНАЛРЖТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛРЖТЕРАТУРИ
Роздiл 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФРЖЗИКО тАУ ГЕОГРАФРЖЧНИХ УМОВ РАЙОНУ ДОСЛРЖДЖЕННЯ
Роздiл 3. МЕТОДИКА ДОСЛРЖДЖЕННЯ
Роздiл 4. ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН ПРАВОБЕРЕЖНОРЗ ЧАСТИНИ ДОЛИНИ р. СУЛА В ОКОЛИЦЯХ с. м. т. НЕДРИГАЙЛРЖВ
4.1 Конспект флори
4.2 Систематичний аналiз флори
4.3 Екологiчний аналiз флори
4.4 Народногосподарське значення та охорона судинних рослин околиць с. м. т. Недригайлiв
Роздiл 5. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТРЖВ ДОСЛРЖДЖЕННЯ В РОБОТРЖ ВЧИТЕЛЯ БРЖОЛОГРЖРЗ ЗАГАЛЬНООСВРЖТНЬОРЗ ШКОЛИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК КАРТА РАЙОНУ ДОСЛРЖДЖЕННЯ
ВСТУП
У сучасних умовах всебiчного посилення антропогенного впливу на природнi екосистеми особливоi важливостi набувають проблеми збереження природних ландшафтiв, ценотичного та видового бiорiзноманiття. Проблема охорони флори й рослинностi в сучасних умовах належить до однiii з найважливiших i невiдкладних. Внаслiдок прямоi дii людини, ii iнтенсивноi неконтрольованоi господарськоi дiяльностi, а також опосередкованого впливу в звтАЩязку з цим тАУ через змiни параметрiв навколишнього природного середовища багато видiв рослин i рослинних угруповань опинилися пiд загрозою зникнення. Вже кiлька десятирiч у минулому столiттi та протягом першого десятирiччя двадцять першого столiття на Землi прискореними темпами вiдбуваiться зникнення багатьох видiв рослин, збiднення ценотичноi рiзноманiтностi, спрощення структури рослинних угруповань, iх деградацiя.
Рослини тАУ важлива складова частина екологiчного середовища, без якого неможливе нормальне повноцiнне життя всього живого, в тому числi i людини. Тому нинi дуже важливим i всебiчне вивчення у кожному регiонi та куточку Землi дикоростучих рослин, iх видового складу, стану рослинних угруповань i популяцiй окремих видiв, передусiм цiнних у господарському вiдношеннi, якi широко використовуються людиною, виявлення рiдкiсних та зникаючих видiв, якi потребують першочерговоi охорони. А це неможливо зробити без попередньоi оцiнки сучасного стану, змiн та прогнозiв на флористичному, фiтоценотичному та екологiчному рiвнях. Вiдомостi про фiтогенофонд кожного регiону i невiдтАЩiмною ланкою у вирiшеннi проблем iнтродукцii, селекцii, сiльського господарства та розвитку народного господарства в цiлому.
У звтАЩязку з цим привертаi увагу й нинiшнiй стан рослинного покриву нашого рiдного краю тАУ околицi с. м. т. Недригайлiв Сумськоi областi, який дуже тривалий час вiдчуваi на собi антропогенне навантаження в звтАЩязку з рекреацiйним, iнтенсивним сiльськогосподарським використанням. Саме цi питання стосовно фiторiзноманiтностi нашого краю й стали предметом нашого наукового iнтересу [1, 15, 25, 39, 44].
У пiдготовцi вчителя бiологii загальноосвiтньоi школи такi дослiдження i також надзвичайно важливими не лише з точки зору формування його власноi екологiчноi свiдомостi та грамотностi, але й для реалiзацii визначених державою та сучасними проблемами завдань екологiчноi освiти та природоохоронного виховання пiдростаючоi молодi, що навчаiться в школi. Природоохоронна тематика та формування основних екологiчних понять передбаченi програмами шкiльних курсiв з ботанiки та загальноi бiологii, в яких видiлений спецiальний роздiл з екологii, крiм того рекомендуються спецкурси з екологii, ii поглиблене вивчення як на уроках, так i в позаурочний час. У навчальнi програми включенi питання, якi передбачають розтАЩяснення учням значення державних заходiв, спрямованих на охорону природи, зокрема створення заповiдних обтАЩiктiв i територiй тАУ заповiдникiв, нацiональних природних паркiв, памтАЩяток природи, заповiдних урочищ тощо [7].
Потреба в проведеннi нашого дослiдження з обраноi теми визначаiться й вiдсутнiстю в опублiкованих матерiалах конкретноi, повноi iнформацii про флору й рослиннiсть околиць с. м. т. Недригайлiв та про iх сучасний стан.
Виходячи з вище зазначеного, нами була вибрана тема дипломноi роботи ВлФлора судинних рослин правобережноi частини долини р. Сула в околицях с м. т. НедригайлiвВ», визначенi обтАЩiкт, предмет, мета та завдання дослiдження.
ОбтАЩiкт нашого дослiдження тАУ судиннi рослини.
Предмет дослiдження тАУ флора судинних рослин правобережноi частини долини р. Сула в околицях с. м. т. Недригайлiв.
Мета дослiдження: вивчення судинних рослин правобережноi частини долини р. Сула на обранiй для дослiдження територii, встановлення ii особливостей на таксономiчному, екологiчному та фiтоценотичному рiвнях.
Основнi завдання дослiдження:
1) проаналiзувати опублiкованi матерiали з iнформацiiю про фiзико географiчнi умови, флору та рослиннiсть району нашого дослiдження;
2) провести польовi дослiдження по вивченню флори судинних рослин, зiбрати i оформити гербарiй рослин правобережноi частини долини р. Сула на територii району дослiдження;
3) провести камеральну обробку матерiалiв дослiдження та узагальнити результати дослiдження;
4) скласти конспект флори судинних рослин району дослiдження;
5) провести систематичний, екологiчний i господарський аналiз флори;
6) проаналiзувати можливостi використання матерiалiв дослiдження в роботi вчителя бiологii загальноосвiтньоi школи та дати вiдповiднi рекомендацii.
Методи дослiдження: при виконаннi дипломноi роботи використовувалися методи теоретичного (бiблiографiчний та iсторичний аналiз лiтератури), та практичного (польовi дослiдження, камеральна обробка) дослiдження, а також аналiз i синтез, узагальнення та систематизацiя.
Наукова новизна проведеного дослiдження: у дипломнiй роботi вперше наведенi вiдомостi про видовий склад судинних рослин правобережноi частини долини р. Сула в околицях с. м. т. Недригайлiв.
Практичне значення отриманих результатiв: зроблена вперше iнвентаризацiя видового рiзноманiття судинних рослин на обстежуванiй територii, результати якоi можуть бути використанi для оцiнки флори рослинностi, iх охорони та реалiзацiя краiзнавчого принципу навчання бiологii в загальноосвiтнiй школi.
Дипломна робота написана на матерiалах польових дослiджень, якi проводились нами протягом 2008 тАУ 2010 рр., з використанням наявних опублiкованих даних.
Роздiл 1. АНАЛРЖТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛРЖТЕРАТУРИ
У результатi проведеного нами аналiзу опублiкованих матерiалiв про флору й рослиннiсть встановлено, що в долинi р. Сули на територii Недригайлiвського району проводили геоботанiчнi дослiдження П.П. Кожевнiков i Ю.Р. Шеляг-Сосонко. В опублiкованому в 1937 роцi ВлЕкологiчному нарисi дубових лiсiв Лiвобережного Лiсостепу УРСРВ» [24]. П.П. Кожевнiков описуi обстеженi ним у 30-тi роки ХХ сторiччя нагiрнi дiброви правого корiнного берега Сули, що розташованi на територii нинiшнього Томашiвського лiсництва, проте вони не входять у район нашого дослiдження. У статтi Ю.Р. Шеляга-Сосонка ВлДубовi лiси других терас рiчок лiсостеповоi зони УкраiниВ», опублiкованiй в 1985 р. [24], згадуються чистi дубовi лiси в околицях с. Вiльшана (теж за межами обстежуваноi нами територii). Територiя нашого дослiдження не привернула увагу ботанiкiв очевидно в звтАЩязку з тим, що тут збереглися лише дрiбнi лiсовi масиви мiж густо розташованими населеними пунктами Костянтинiв, Бродок, Засулля, Терешки, Дремове, Цибулинки, а на лiвому березi рiчки розкинулись село Березняки та с. м. т. Недригайлiв. Колишнi нагiрнi дiброви тут давно в значнiй мiрi знищенi та трансформованi господарською дiяльнiстю. Невеликi дiлянки боровоi тераси на правобережжi в основному зайнятi пiд забудови села Засулля, а iх залишки зайнятi штучними насадженнями сосни. Вони теж не представляють iнтересу для ботанiкiв-дослiдникiв. Степовi залишки на вершинi правого корiнного берега Сули теж настiльки фрагментованi, дрiбнi й трансформованi вiд iнтенсивного впливу людини, що теж залишились поза увагою дослiдникiв. Те ж саме можна вiдзначити й про луки заплавнi та материковi, вiльховi лiси, бiловербники, чагарники та воднi угруповання.
Протягом 1989тАУ1992 рр. долина р. Сула на територii Недригайлiвського району обстежувалась ботанiками природничо-географiчного факультету Сумського педагогiчного iнституту iм. А.С. Макаренка у звтАЩязку з виконанням госпдоговiрноi теми ВлВивчення природних ресурсiв лiкарських рослин Сумськоi областi та розробка рекомендацiй щодо iх рацiонального використання й охорониВ» (науковий керiвник тАУ К.К. Карпенко, виконавцi тАУ К.Д. Гончарова, О.С. Родiнка, Н.Г. Закорко, В.П. Суряднова, М.Г. Тельпухов i iн.) [27, 39]. В 1994 роцi долина р. Сули в Недригайлiвському районi обстежувалась ботанiками Сумського педiнституту в звтАЩязку з виконанням госпдоговiрних тем ВлНаукове обстеження гiдрологiчних заказникiв у заплавi р. Сули на СумщинiВ» та ВлВивчення поширення рослин i тварин, занесених до Червоноi книги Украiни та РДвропейського Червоного списку, на територii Недригайлiвського та Роменського районiв Сумськоi областiВ» (науковий керiвник тАУ К.К. Карпенко, виконавцi тАУ А.П. Вакал, О.С. Родiнка та iн.) Маршрути польових дослiджень пролягали й через територiю нашого дослiдження. Оглядались нагiрнi дiброви вiд схiдноi до захiдноi окраiни територii, сосновi насадження, дiлянки степу та материких лук, вiльховi лiси, бiловербники, чагарниковi вербники, болотця, угруповання прибережноi повiтряно-водноi та водноi рослинностi на правобережнiй частинi заплави Сули. Оскiльки промислових масивiв лiкарських рослин та рiдкiсних видiв рослин на данiй територii не було виявлено, то результати ботанiчного дослiдження по данiй територii не були вiдображенi в опублiкованих роботах, а поданi лише узагальнено (без посилань на цю територiю) [19, 39].
Влiтку 2006 року доц. кафедри ботанiки СумДПУ iм. А.С. Макаренка К. К. Карпенко за завданням Держуправлiння охорони навколишнього природного середовища в Сумськiй областi у звтАЩязку з проектуванням Верхньосульського нацiонального природного парку здiйснила дуже короткочасний ботанiчний огляд дiбров на правому корiнному березi Сули, зокрема в мiсцях розташування лiтописного городища Попаш i iнших iсторично цiкавих мiсць, як ВлГульбищеВ», ВлМазепина гораВ». Проте опублiкованих матерiалiв про ботанiчну характеристику цих дiбров немаi.
У звтАЩязку з вiдсутнiстю опублiкованих даних нами й була обрана тема дипломноi роботи по вивченню флори судинних рослин даноi територii.
Роздiл 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФРЖЗИКО-ГЕОГРАФРЖЧНИХ УМОВ РАЙОНУ ДОСЛРЖДЖЕННЯ
Територiя, де проводились нашi дослiдження, знаходиться на пiвнiчному сходi Лiвобережного Лiсостепу Украiни, в долинi р. Сула (в середнiй частинi ii течii), в межах географiчних координат 50В° пiвнiчноi широти та 34В° схiдноi довготи [2, 4, 17, 19, 26, 34, 45]. Вона включаi правобережну частину долини, розташовану в пiвнiчнiй околицi селища мiського типу Недригайлiв тАУ районного центру Недригайлiвського адмiнiстративного району Сумськоi областi. Протяжнiсть територii iз сходу на захiд (вздовж долини) становить бiля 10 км, ширина тАУ вiд 1 до 2 км. Це земельнi угiддя Засульськоi сiльськоi ради Недригайлiвського району. У межах територii знаходяться населенi пункти Засулля та Бродок, захiдна окраiна межуi iз с. Костянтинiв, схiдна тАУ з населеними пунктами Терешки та Дремове (Додаток). С. м. т. Недригайлiв i його земельнi угiддя розташованi в лiвобережнiй частинi долини. Межа мiж цими господарствами проходить по руслу рiчки Сула.
За фiзико-географiчним районуванням Украiни обстежувана нами територiя входить до складу фiзико-географiчноi областi Пiвнiчний Полтавський лiсостеп Лiвобережноприднiпровськоi лiсостеповоi провiнцii, розташованоi на просторах Приднiпровськоi (Полтавськоi) рiвнини, приуроченоi до Днiпровсько-Донецькоi западини [2, 4, 17, 26, 34, 43], за геоботанiчним тАУ до Прилуцько-Лохвицького геоботанiчного району Роменсько-Полтавського округу Лiвобережноприднiпровськоi провiнцii РДвропейсько-Сибiрськоi лiсостеповоi областi Схiдноiвропейськоi провiнцii [8]. Для даного геоботанiчного району найбiльш характерними й типовими угрупованнями природноi рослинностi i нагiрнi дiброви на правих корiнних берегах рiчок та лучнi степи на межирiччях. Згiдно розробленоi Б.М. Нешатаiвим схеми фiзико-географiчного районування Сумського ПриднiпровтАЩя [30] ця мiсцевiсть знаходиться в складi Сульського ландшафтного району Роменсько-Конотопського округу Лiвобережно-Днiпровськоi провiнцii лiсостеповоi зони. Сульський ландшафтний район являi собою низинну лесову рiвнину з середнiми висотними вiдмiтками 150тАУ160 м, з улоговинними зниженнями, прохiдними долинами, балками та ярами. Для його природноi рослинностi характернi дiброви, що найкраще збереглися на правих берегах Сули й Терну, лучнi степи, що нинi майже повнiстю замiщенi агроценозами, заплавнi луки, вiльховi лiси, вiльховi та травтАЩянi болота. Зустрiчаються дiлянки байрачних i заплавних дiбров. Борова тераса Сули мiсцями зайнята насадженнями сосни звичайноi [17, 43, 45].
Особливiсть геологiчноi будови територii району i те, що вона розташована в межах Днiпровсько-Донецькоi западини. РЗi формування повтАЩязане з системою великих глибинних розломiв. Кристалiчний фундамент западини занурений на глибину 4 тАУ 7 км i перекритий товщею осадових порiд, представлених послiдовно девонськими, крейдовими, третинними та четвертинними вiдкладами. Четвертиннi вiдклади представленi бурими глинами, якi зверху перекритi лесами та лесовидними суглинками. Загальна товщина четвертинних вiдкладiв досягаi 20 тАУ 40 м. Рельiф району характеризуiться певною складнiстю i строкатiстю. Великий вплив на його формування спричинили льодовик i флювiогляцiйнi потоки. Основним елементом рельiфу i долина рiчки Сули [2, 9, 34].
Клiмат району помiрно континентальний. Найтеплiшим мiсяцем року i липень (середня температура становить плюс 19,7В°С ). Найхолоднiшим мiсяцем i сiчень (середня температура повiтря становить мiнус 7, 2В°С ). За багаторiчними даними Роменськоi метеостанцii в межах району за перiод з температурами повiтря вищими плюс 10В°С випадаi 300 тАУ 350 мм, а середньорiчна кiлькiсть опадiв становить 550 мм. Бiльша частина опадiв випадаi у виглядi дощiв. Максимум опадiв спостерiгаiться в липнi, мiнiмум тАУ у лютому (опади у виглядi снiгу). Коефiцiiнт зволоження по Недригайлiвському району складаi 0, 96. Зима здебiльшого настаi в другiй декадi листопада. Стiйкий снiговий покрив за середньорiчними даними встановлюiться у серединi грудня i утримуiться протягом 100 тАУ 105 днiв. Товщина снiгового покриву досягаi в середньому 18 см, максимальна тАУ 35 см, Максимальна глибина промерзання грунту становить 140 см, середня багаторiчна тАУ 70 см, мiнiмальна тАУ 30 см. Зима характеризуiться нестiйкою погодою. Поряд з низькими мiнусовими температурами, (мiнус 33В°С ) часто спостерiгаються вiдлиги з температурами повiтря плюс 4 тАУ 5В°С. Вiдлиги iнколи супроводжуються випаданням дощу. Тривалiсть перiоду з температурою вищими 0 В°С становить 240 днiв, без заморозкiв тАУ 160 днiв, тривалiсть вегетацiйного перiоду тАУ 198 днiв. Лiто розпочинаiться з кiнця травня i триваi 100 тАУ 105 днiв. Влiтку середньодобовi температури перевищують плюс 15 В°С. Для цього перiоду характерне також випадання опадiв у виглядi злив. Дощi часто супроводжуються градом, шквалистими вiтрами. Найбiльша кiлькiсть опадiв випадаi саме в цей перiод (до 200 мл). Влiтку вiтровий режим в межах району складаiться в основному iз вiтрiв пiвнiчно-захiдного напрямку. Осiннiй перiод охоплюi 2,5 тАУ 3 мiсяцi. Середнiй багаторiчний показник температури повiтря в осiннiй перiод становить плюс 5,7В°С. Першi осiннi заморозки наступають на початку жовтня, але можуть бути й мiж 11 вереснем i 27 жовтня [2, 20, 43].
Сула вiдносяться до рiвнинних рiчок, переважно iз снiговим живленням, проте велику роль у ньому вiдiграють i грунтовi води. Замерзання рiчки починаiться у кiнцi листопада. В перiод замерзання рiвень води перевищуi меженний на 0, 3 тАУ 0, 5 м. Тривалiсть льодоставу в середньому дорiвнюi 3 тАУ 4 мiсяцi. Найвищий рiвень весняного паводку буваi у кiнцi березня тАУ на початку квiтня. Лiтня межень продовжуiться до кiнця вересня. На дослiджуванiй нами територii в Сулу впадаi ii права притока Хусь. Бiля с. м. т. Недригайлiв ширина долини Сули становить 3 км. Правий корiнний берег рiчки високий (з вiдмiтками висоти до 180 м), крутий, сильно еродований ярами та балками, лiвий тАУ низький, з вiдмiтками висоти до 100 тАУ 130 м. У долинi сформованi заплавна та перша надзаплавна тераси (на лiвобережжi й правобережжi). ТРрунтовий покрив заплави сформований лучними та болотними грунтами, правого корiнного берега тАУ сiрими лiсовими, з вкрапленнями дiлянок чорноземiв на вершинi схилу крутого корiнного берега поблизу Костянтинова, в захiднiй околицi Бродка, в пiвнiчнiй околицi Засулля (Лиса гора), поблизу Терешкiв. Лучнi грунти гумусованi на значну глибину (60 тАУ 70 см). У нижнiй частинi профiлю спостерiгаiться близьке залягання ТСрунтових вод, що призводить до оглеiння з глибини 40 тАУ 60 см. Для лучних грунтiв характерна глибока вилугованiсть вiд солей та щорiчне вiдкладання на поверхнi грунту делювiальних наносiв, що змиваються з вододiлiв дощовими i талими водами. У профiлi лучних грунтiв зустрiчаються iржаво-бурi плями оксидiв залiза. Атмосфернi опади застоюються i спричиняють перiодичне затоплення. Болотнi грунти тАУ це грунти, якi залягають на низинному рiвнi заплави. РЗм характерне близьке до поверхнi залягання ТСрунтових вод [9].
Рослиннiсть району дослiдження представлена такими типами: лiсова, степова, лучна, болотна, чагарникова та водна [17]. На правому корiнному березi рiчки розташовано три невеликих масиви нагiрних дiбров. На боровiй терасi i три дiлянки злакового та рiзнотравного соснового лiсу штучного походження (бiля с. Бродок, у схiднiй околицi с. Засулля та в захiднiй околицi с. Засулля). Вiльховий лiс знаходиться бiля с. Бродок i в схiднiй околицi с. Засулля. Вздовж берегiв русла рiчки та рукавiв простягаються смуги й куртини бiловербникiв. У заплавi поширена чагарникова рослиннiсть iз верб попелястоi та трьохтичинковоi. Лучну рослиннiсть представляють остепненi, справжнi, болотистi та торфтАЩянистi луки. Дрiбнi дiлянки степу трапляються у верхнiй частинi схилу корiнного берега бiля с. Бродок, Засулля i поблизу с. Костянтинiв. ВаВаВаВаВаВаВаВа Повiтряно-водна прибережна рослиннiсть представлена угрупованнями очерету звичайного, рогозу вузьколистого, рогозу широколистого, лепехи звичайноi, осоки прибережноi тощо, справжньоi водноi тАУ угрупованнями ряски малоi, триборозенчастоi, спiродели багатокореневоi, кушира темно-зеленого тощо.
Роздiл 3. МЕТОДИКА ДОСЛРЖДЖЕННЯ
Матерiалами для написання бакалаврськоi роботи стали результати власних польових дослiджень, що проводились нами за загальноприйнятими методиками в околицях с. м. т. Недригайлiв Сумськоi областi протягом 2008 тАУ 2010 рокiв, а також опублiкованi матерiали iнших дослiдникiв стосовно фiзико-географiчних умов, рослинностi та флори району дослiдження, прилягаючих мiсцевостей, фiзико тАУ географiчних та геоботанiчних районiв, областей i округiв Лiвобережного Лiсостепу Украiни [2, 4, 9, 19, 24, 30, 34].
Як основний використовувався маршрутно тАУ дiагностичний метод. Маршрути пролягали вздовж долини i впоперек долини рiчки Сула на правобережнiй ii частинi. Дослiдженнями були охопленi характернi для обстежуваноi нами територii бiотопи й рослиннi угруповання тАУ угруповання водноi рослинностi, прибережноi повiтряно-водноi, чагарниковоi, заплавних i материкових лук, травтАЩяних болiт (осокових, очеретяних i рогозових), чагарникових болiт (угруповання верби попелястоi), вiльхових лiсiв (у притераснiй частинi заплави), соснових лiсiв (на боровiй терасi), нагiрних дiбров (на правому корiнному березi долини рiчки) i степових угруповань (на вершинi крутого схилу правого корiнного берега бiля села Бродок i Засулля. Спостереження проводились протягом всього перiоду вегетацii рослин. Пiд час польових дослiджень результати заносились до щоденника, зiбранi гербарнi зразки висушували в ботанiчному пресi, окремi обтАЩiкти фотографували. РЖдентифiкацiю рослин проводили в лабораторii кафедри ботанiки СДПУ А.С. Макаренка з використанням визначника рослин Украiни [32]. Вiдомостi про поширення, екологiю та значення виявлених видiв поданi в ВлКонспектi флориВ». При його написаннi взята за основу класифiкацiйна схема А. Тахтаджяна, як i в ВлОпределителе высших растений УкраиныВ» [32].
Гербарнi зразки рослин переданi на кафедру ботанiки СДПУ iм. А.С. Макаренка.
Роздiл 4. ФЛОРА СУДИННИХ РОСЛИН ПРАВОБЕРЕЖНОРЗ ЧАСТИНИ ДОЛИНИ р. СУЛА В ОКОЛИЦЯХ с. м. т. НЕДРИГАЙЛРЖВ
4.1 Конспект флори
У ВлКонспектi флориВ» наведено 304 видiв судинних рослин. Систематичний iх список поданий за системою А. Тахтаджяна, яка була прийнята й при написаннi останнього видання Визначника вищих рослин Украiни [32]. У вiдповiдностi з даним Визначником подаються назви всiх таксонiв, скорочення прiзвищ авторiв видiв. По кожному виду данi вiдомостi про ценотичну приуроченiсть, належнiсть до екологiчних груп стосовно умов вологостi, життiвих форм, господарських груп тощо. Вказанi раритетнi види.
У текстi Конспекту прийнятi такi умовнi позначення та скорочення слiв:
д тАУ дерево, кщ тАУ кущ, нкщ тАУ напiвкущик, бт тАУ багаторiчна травтАЩяниста рослина, еф тАУ весняний ефемероiд, одн. тАУ однорiчник, дв. тАУ дворiчник, гiдат. тАУ гiдатофiт, гiдр. тАУ гiдрофiт, гiгр. тАУ гiгрофiт, мез. тАУ мезофiт, ксер. тАУ ксерофiт, лiк. тАУ лiкарська, мед. тАУ медоносна, дек. тАУ декоративна, корм. тАУ кормова, техн. тАУ технiчна, фарб. тАУ фарбувальна, харч. тАУ харчова, ефiроол. тАУефiроолiйна, ол. тАУ олiйна, водоох. тАУ водоохоронна, отр. тАУ отруйна, бур. тАУ буртАЩян, адв. тАУ адвентивна, дуб. тАУ дубильна; Червона книга Украiни тАУ ЧКУ, Обласний Червоний список тАУ ОЧС.
Вiддiл Хвощеподiбнi (Equisetophyta)
Клас Хвощевиднi (Equisetopsida)
Родина Хвощовi (Equisetaceae)
1. Х. польовий (Equisetum arvense L.). Луки, городи, поля, вологi свiтлi лiси; бт, мез., отр., лiк., бур.
Вiддiл Папоротеподiбнi (Polypodiophyta)
Клас Папоротевидi (Polypodiopsida)
Родина Щитниковi (Aspidiaceae)
2. Щ. чоловiчий, чоловiча папороть (Dryopteris filix тАУ max (L.) Schott. ).
Дiброви, бт, мез., дек., отр., лiк.
3. Щ. шартрський (Dryopteris carthusiana (Vill.) H. P. Fuchs.). Дiброви, вiльховi лiси; бт, мез., дек., отр., лiк.
Вiддiл Голонасiннi (Pinophyta)
Клас Хвойнi (Pinopsida)
Родина Сосновi (Pinaceae)
4. С. звичайна (Pinus sylvestris L. ). Сосновi лiси; д, ксер., техн., лiк., дек.
Вiддiл Покритонасiннi (Magnoliophyta)
Клас Дводольнi (Magnoliopsida)
Родина Хвилiвниковi (Aristolochiaceae)
5. Копитняк iвропейський (Asarum europaeum L. ). Дiброви; бт, мез., отр., лiк.
6. Хвилiвник звичайний (Aristolochia clematitis L. ). Узлiсся дiброви (заплава); бт, мез., отр., лiк.
Родина Лататтiвi (Nymphaeales)
7. Глечики жовтi (Nuphar lutea (L.) Smith.). Русло Сули; бт, гiдат., дек., лiк., водоох. Угруповання цього виду занесене до Зеленоi книги Украiни.
Родина Кушировi (Ceratophyllaceae)
8. Кушир темно-зелений (Ceratophyllum demersum L. ). Стоячi, повiльно плиннi водойми; гiдр.
Родина Жовтецевi (Ranunculaceae)
9. Калюжниця болотна (Caltha palustris L. ). Заболоченi луки, болота; бт, гiгр., дек., лiк., отр.
10. Сокирки польовi (Consolida regalis S. F. Gray). Поля, схили, чагарники; одн., ксер., дек., бур., лiк.
11. Анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L. ). Дiброви; бт, еф., мез., дек., отр.
12. Пшiнка весняна (Ficaria verna Huds. ). Листянi лiси; бт, еф., мез., отр., харч., корм.
13. Жовтець повзучий (Ranunculus repens L. ). Вологi луки; бт, гiгр., отр., дек., лiк.
14. Жовтець багатоквiтковий (Ranunculus polyanthemos L. ). Луки, лiс, галявини, узлiсся, схили; бт, ксер., дек., отр.
15. Жовтець iдкий (Ranunculus acris L. ). Луки, лiс, галявини, травтАЩянистi схили; отр., мез.
Родина Маковi (Papaveraceae)
16. Мак дикий (Papaver rhoeas L. ). Луки, поле, схили, вздовж дорiг; одн., мез., дек., лiк., бур.
17. Чистотiл великий (Chelidonium majus L. ). Лiс, агроценози, рудеральнi мiсця; бт, мез., отр., лiк., бур.
Родина Рутковi (Fumariaceae)
18. Ряст ущiльнений (Corydalis solida (L.) Clairv. ). Дiброви; бт, мез., еф., дек.
Родина ВтАЩязовi (Ulmaceae )
19. ВтАЩяз гладкий (Ulmus laevis Pall.). Заплавнi дiброви, схили; д, мез., фабр., лiк., дуб.
20. ВтАЩяз граболистий (Ulmus carpinifolia Rupp. ex G. Suckow). Лiс, серед чагарникiв, на схилах; д, мез., фарб.
Родина Коноплевi (Cannabaceae)
21. Хмiль звичайний (Humulus lupulus L. ). Дiброви, серед чагарники, вологi мiсця; кщ (лiана), мез., лiк., харч.
Родина Кропивовi (Urticaceae)
22. Кропива жалка (Urtica urens L. ). Рудеральнi мiсця, вздовж дорiг, на пасовищах; одн., мез., бур., корм., техн., лiк.
23. Кропива дводомна (Urtica dioica L.). Лiси, луки, рудеральнi мiсця, агроценози, населений пункт; бт, мез., лiк., корм., харч., техн.
24. Кропива жабрiйолиста (Urtica galeopsifolia Wierzb. ex Opiz.). Лiс, болота, серед чагарникiв; бт, гiгр., корм., техн.
Родина Буковi (Fagaceae)
25. Дуб звичайний (Quercus robur L.). Дiброви; д, мез., дуб., лiк., корм.
Родина Березовi (Betulaceae)
26. Береза бородавчаста (Betula pendula Roth. ). Лiси; д, мез., лiк., дек.
27. Вiльха клейка, або чорна (Alnus glutinosa L. Gaertn.). Лiси, болота, рiчковi долини; д, гiгр., лiк.
28. Лiщина звичайна (Corylus avellana L.). Лiси; кщ, мез., харч., лiк., дуб., ефiроол., дек.
Родина Портулаковi (Portulaceae)
29. Портулак городнiй (Portulaca oleraceae L.). Город, поле; бур., сукулент, харч.
Родина Гвоздиковi (Caryophyllaceae)
30. Зiрочник ланцетовидний, лiсовий (Stellaria holоstea L.). Лiси, серед чагарникiв; бт, мез., еф., дек.
31. Зiрочник злаковидний (Stellaria graminea L. ). Луки; бт, ксер., дек., лiк.
32. Зiрочник середнiй (Stellaria media (L.) Vill. ). Агроценози; одн., мез., бур., лiк., корм.
33. Роговик польовий (Cerastium arvense L. ). Луки, узлiсся; бт, мез., дек.
34. Стелюшок червоний (Spergulagia rubra (L.) J. et С. Presl.). Пiщанi вiдкритi мiсця; бт, мез., бур.
35. Остудник голий (Herniaria suavis Klok. ). На вiдкритих мiсцях; бт, мез., бур.
36. Вiскарiя звичайна (Viscaria vulgaris Bernh. ). Заплавнi луки, схили; бт, мез., дек., лiк.
37. Куколиця бiла (Melandrium album (Mill.) Garcke ). Луки, бори, узлiсся; бт, мез., дек.
38. Смiлка звичайна (Silene vulgaris (Moench) Garcke). Луки; бт, мез., дек., лiк.
39. Гвоздика дельтовидна (Dianthus deltoidеs L.). Луки; бт, мез., дек.
40. Мильнянка лiкарська (Saponaria officinalis L.). Серед чагарникiв, берег рiчок; мез., лiк., отр., дек.
Родина Щирицевi (Amaranthaceae )
41. Щириця загнута (Amaranthus retroflexus L.). Агроценози; одн., мез., корм., бур.
Родина Лободовi (Chenopodiaceae)
42. Лобода бiла (Chenopodium album L.). Агроценози, рудеральнi мiсця; одн., мез., бур., корм.
43. Лобода мiська (Chenopodium urbicum L.). Рудеральнi мiсця; бур, мез.
44. Вiниччя сланке (Kochia prostratа (L.) Schrad.). Степовi камтАЩянистi схили; одн., ксер., корм.
45. Лутига розлога (Atriplex patula L. ). Рудеральнi мiсця; бур., мез.
Родина Гречковi (Polygonales)
46. Щавель кучерявий (Rumex crispus L.). Луки, узлiсся, посiви; бур.
47. Щавель кiнський (Rumex confertus Willd). Луки; бт, мез., корм., лiк.
48. Щавель горобиний (Rumex acetosella L.). Луки; мез., харч.
49. Гiрчак звичайний (Polygonym aviculare L.). Луки, узбiччя дорiг, стежок; одн., мез., корм., харч., лiк.
50. Гiрчак перцевий (Polygonym hydropiper L.). Берег водойм, вологi луки; гiгр., лiк., харч., бур.
51. Гiрчак березковидний (Polygonym convolvulus L.). Посiви, рудеральнi мiсця; бур., мез., мед.
52. Гiрчак почечуйний (Polygonym persicaria L.). Берег водойм, вологi луки; мез., мед., отр.
Родина Звiробiйнi (Hypericaceae)
53. Звiробiй звичайний (Hypericum perforatum L.). Дубовi, сосновi лiси, узлiсся, галявини, луки; бт, мез., дек., лiк.
Родина Фiалковi (Violaceae)
54. Фiалка триколiрна (Viola tricolor L.). Луки, узлiсся; дв, мез., дек., лiк.
55. Фiалка дивна (Viola mirabilis L.). Дiброви; бт, мез., дек.
56. Фiалка польова (Viola arvensis Murr.). Поля, городи, узбiччя дорiг, луки, свiтлi лiси; дв., мез., дек., лiк., бур.
57. Фiалка шершава (Viola hirta L.). Лiси, луки; бт, мез., дек.
58. Фiалка запашна (Viola odorata L.). Дубовi лiси; бт, мез., дек.
Родина Хрестоцвiтi (Brassicaceae)
59. Редька дика (Raphanus raphanistum L.). Агроценози; одн., мез., бур., лiк.
60. Хрiнниця смердюча (Lepidium ruderale L.). Двори, вигони; одн., мез., лiк., бур.
61. Талабан польовий (Thlaspi arvense L.). Поля, бiля жител; одн., мез., бур., лiк.
62. Грицики звичайнi (Capsella bursa тАУ pastoris (L.) Medik.). Луки, вздовж дорiг, агроценози; дв., мез., лiк., бур.
63. Гикавка сiра (Berteroa incana (L.) Dc). Луки, свiтлi лiси, вздовж дорiг; бт, ксер., дек., лiк.
64. Сухоребрик лiкарський (Sisymbrium officinale (L.)Scop.). Вздовж дорiг, на полях; бур., мез.
65. Сухоребрик високий (Sisymbrium altissimum L.). Вздовж дорiг, поля, поблизу жител; ксер., харч., корм.
66. Кудрявець Софii (Descurainia Sophia (L.) Webb. ex Prantl.). Пустирi, вздовж дорiг; бур., ксер., харч., отр.
67. Кiнський часник черешковий (Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande). Лiс, узлiсся; дв, мез., харч., лiк.
68. Гiрчиця польова (Sinapis arvensis L. ). Поле, посiви; мез., мед., бур.
69. Гiрчиця бiла (Sinapis alba L. ). Поле; мез., корм., харч., мед.
70. Водяний хрiн лiсовий (Rorippa sylvestris (L.) Bess.). Луки; бт, гiгр., бур.
71. Водяний хрiн земноводний (Rorippa amphibia (L.) Bess.). Стоячi водойми, мiлководдя; бур., гiдр.
72. Жовтушник лакфiолевидний (Erysimum cheranthoides L.). Поле, вздовж дорiг; бур., ксер.
73. Крупка дiбровна (Draba nemorosa L.). Сухi схили, луки, чагарники, вздовж дорiг; бур., мез.
74. Свербига схiдна (Bunias orientalis L.). Вздовж дорiг; бур., мез., харч., мед.
75. Жеруха недоторкана (Cardamine impatiens L.). Лiс, серед чагарникiв, вздовж дорiг; бур., мез.
76. Сурiпниця звичайна (Barbarea vulgaris R. Br.). Луки, поля, схили; дв, мез., бур., мед.
77. Зубниця бульбиста (Dentaria budbifera L.). Дiброва; бур., мез.
78. Зубниця птАЩятилиста (Dentaria quinquefolia Bieb). Дiброва; бур., мез. ОЧС.
Родина Вербовi (Salicaceae)
79. Верба тритичинкова (Salix triandra L.). Заплава, береги водойм; кщ, гiгр., дуб.
80. Верба попеляста (Salix cinerea L.). Заплава, чагарники, болота; кщ, гiгр., дуб.
81. Верба ламка (Salix fragilis L.). Бiля берегiв; д, мез., лiк., техн., корм.
82. Верба козяча (Salix caprea L.). Заплава, чагарники, болота; кщ, мез., дуб.
83. Тополя бiла (Populus alba L.). Заплава; д, мез., дек., техн.
84. Осика (Populus tremula L.). Лiс; д, мез., корм., мед., дек.
Родина Первоцвiтi (Primulaceae)
85. Первоцвiт весняний (Primula veris L.). Дубовi лiси; бт, мез., дек., лiк.
86. Вербозiлля лучне (Lysimachia nummularia L.). Чагарники, лiси; гiгр., харч., мед., лiк., дек.
87. Вербозiлля звичайне (Lysimachia vulgaris L.). Болота, по берегам рiчок; гiдр., мед., лiк., дек.
Родина Липовi (Tiliaceae)
88. Липа серцелиста (Tilia cordata Mill.). Дiброви; д, мез., мед., дек., лiк., техн.
Родина Мальвовi (Malvaceae)
89. Калачики маленькi (Malva pusilla Smith.). Населений пункт; бт, мез., корм., харч., бур.
90. Лаватера тюрiнгська (Lavatera thuringiaca L.). Луки, чагарники, рудеральнi мiсця; ксер., корм., лiк., техн.
91. Алтей лiкарський (Althaea officinalis L.). Вологi луки, береги рiчок, чагарники; гiгр., лiк.
Родина Молочайнi (Euphorbiaceae)
92. Молочай прутовидний (Euphorbia virgultosa Klok.). Луки; бт, мез., бур.
Родина Товстолистi (Crassulaceae)
93. Очиток iдкий (Sedum acre L.). Луки; бт, ксер. (сукулент), дек., мед., лiк.
Родина Ломикаменевi (Saxifragaceae)
94. Жовтяниця черговолиста (Chysosplenium alternifolium L.). Вологi мiсця, лiси, берег водойм; гiгр.
Родина Розовi (Rosaceae)
95. Ожина сиза (Rubus caesius L.). Лiс, чагарники, дiброви; кщ, мез., харч., лiк.
96. Суниця зелена, полуниця (Fragaria viridis Duch.). Степ, схили, чагарники; бт, ксер., харч., лiк.
97. Суниця лiсова (Fragaria vesca L.). Лiс, схили, луки; бт, мез., харч., лiк., мед.
98. Перстач срiблястий (Potentilla argentea L.). Луки, вздовж дорiг; бт, ксер., дек., мед., лiк., бур.
99. Перстач гусячий, гусячi лапки (Potentilla anserina L.). Луки, чагарники, вологi лiси; бт, гiгр., дек., корм., харч., лiк., техн., бур.
100. Перстач повзучий (Potentilla reptans L.). Луки, чагарники; бт, мез., дек.
101. Перстач неблискучий (Potentilla impolita Wahlenb.). Сухi вiдкритi схили, степ; бур., мез.
102. Перстач прямостоячий, калган (Potentilla erecta (L.) Raeusch.). Лiс, луки, болота; дек., гiгр., дуб.
103. Гравiлат мiський (Geum urbanum L.). Дiброви, чагарники; бт, мез., техн., лiк., харч., бур.
104. Гравiлат рiчковий (Geum rivale L.). Вологi лiси, чагарники, вологi луки, заплавнi осичники; бт, гiгр., дек., мед., лiк.
105. Гадючник оголений (Filipendula denudate (J. et C. Presl.) Fritsch.). Болотистi луки, болота, береги водойм; бт, гiгр., дек., мед., дуб., лiк.
106. Парило звичайне (Agrimonia eupatoria L.). Луки, свiтлi лiси, вiдкритi схили; бт, мез., дек., лiк., мед., фарб., бур.
107. Черемха звичайна (Padus avium Mill.). Чагарники, дiброви, вiльшняки; кщ, мез., дек., лiк., харч.
108. Яблуня лiсова (Malus sylvestris Mill.). Заплавнi та нагiрнi дiброви, чагарники, свiтлi лiси; д, мез., харч., мед., лiк., дек.
109. Груша звичайна (Pyrus communis L.). Свiтлi дiброви; д, мез., харч., дек., мед., лiк.
Родина Бобовi (Fabaceae)
110. Буркун бiлий (Melilotus albus Medik.). Луки, схили; бт, мез., дек., лiк., корм., мед.
111. Буркун лiкарський (Melilotus officinalis ( L.) Pall.). Луки, схили, посiви; бт, мез., дек., мед., лiк., корм.
112. Конюшина повзуча, бiла (Trifolium repens L.). Луки; бт, мез., корм., лiк., мед.
113. Конюшина гiрська (Trifolium montanum L.). Остепненi луки, чагарники, свiтлi лiси; бт, ксер., дек., корм., лiк.
114. Конюшина лучна (Trifolium pretense L.). Луки, лiс, вздовж дорiг; бт, мез., мед., дек. лiк., корм.
115. Конюшина гiбридна (Trifolium hybridum L.). Луки, лiсовi галявини; бт, мез., корм.
116. Конюшина польова (Trifolium arvense L.). Сухi схили, свiтлi лiси, поля; одн., мез., корм., дуб., лiк.
117. Люцерна посiвна (Medicago sativa L.). Луки, агроценози; бт, мез., корм., мед., лiк.
118. Люцерна лежача (Medicago procumbens Bess.). Лiс, схили, луки; бт, мез., мед., корм.
119. Лядвенець украiнський (Lotus ucrainica Klok.). Луки, схили; бт, мез., дек., корм., мед.
120. Горошок мишачий (Vicia cracca L.). Луки; бт, мез., дек., мед., корм., лiк.
121. Горошок тонколистий (Vicia tenuifolia Roth.). Луки, степ, схили; ксер., корм.
122. Дрiк красильний (Genista tinctoria L.). Свiтлi лiси, чагарники, сухi луки; кщ, мед., дек., лiк., фарб.
123. Чина весняна (Lathyrus vernus (L.) Bernh.). Дiброви, тiньовi лiси, чагарники; бт, мез., дек., мед.
124. Еспарцет виколистий (Onobrychis vicifolia Scop.). Луки, поле; бт, мез., мед., дек., корм.
125. Заяча конюшина багатолиста (Anthyllis macrocephala Wend.). Луки; бт. мез., дек., мед., корм.
Родина Плакуновi (Lythraceae)
126. Плакун верболистий (Lythrus salicaria L.). Болотистi луки, болота, береги водойм; бт, гiдр., дек., мед., лiк., харч.
Родина Онагровi (Onagraceae)
127. Знiт шорсткий (Epilobium hirsutum L.). Заболоченi береги водойм, вологi луги, чагарники; бт, мез., дек.
128. Знiт дрiбноквiтковий (Epilobium parviflorum Schreb.). Болотистi й торфтАЩянистi вологi луки, болота, береги водойм; бт, гiгр, дек.
Родина Кленовi (Aceraceae)
129. Клен гостролистий (Acer platanoides L.). Дiброви; д, мез., мед., дек., дуб., харч.
130. Клен польовий (Acer campestre L.). Дiброви; д, мез., дек., техн., мед.
131. Клен татарський (Acer tataricum L.). Дiброви (узлiсся); д, мез., дек., мед., техн.
Родина Квасеницевi (Oxalidaceae)
132. Ксантоксалiс рогата (Xanthoxalis corniculata (L.) Small.). Сухi схили; мез., харч., мед., бур.
133. Ксантоксалiс Дiллена (Xanthoxalis dilleniiljacа Holub.). Лiс; бур., мез.
Родина Геранiiвi (Geraniaceae)
134. Герань болотна (Geranium palustre L). Болота; дв, гiгр., дек., лiк., мед.
135. Герань лучна (Geranium platense L). Заплави: луки, узлiсся; бт, гiгр., дек., лiк., мед.
136. Герань Робертова (Geranium robertianum L). Схили, чагарники; бур., мез.
137. Грабельки звичайний (Erodium cicutarium (L.) LтАЩHer.). Степ, поля, вздовж дорiг; мез., корм., мед., лiк., бур.
Родина Бальзамiновi (Balsaminaceae)
138. Розрив-трава дрiбноквiткова (Impatiens parvifora DC.). Вiльховi лiси, присадибнi дiлянки, рудеральнi мiсця; одн., мез., бур., адв.
139. Розрив-трава звичайна (Impatiens nolтАУitangere L.). Заплава, лiсовi болота; одн., гiгр., дек.
Родина Китятковi (Polygalaceae)
140. Китятки чубатi (Polygala comosa Schkuhr.). Луки; бт, мез., дек.
Родина Зонтичнi (Apiaceae)
141. Миколайчики польовi (Eryngium campestre L.). Сухi луки; бт, ксер., бур.
142. Миколайчики плоскi (Eryngium planum L.). Луки, свiтлi лiси, узлiсся; бт, мез., дек., лiк.
143. Яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.). Дiброви; бт, мез., харч., лiк., корм., мед.
144. Бугила лiсова (Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm.). Листянi лiси; бт, мез., мед., фарб.
145. Верх широколистий (Sium latifolium L.). Болотистi луки, болота; бт, гiгр., отр.
146. Омег водяний (Oenanthe aquatica (L.) Poir.). Старицi, озера, вологi луки; бт, гiдр., отр.
147. Дудник лiсовий (Angelica sylvestris L.). Заплава: вологi луки, листянi лiси (узлiсся); бт, гiдр., харч., мед., лiк.
148. Рiзак звичайний (Falcaria vulgaris Bernh.). Степ, сухi схили, вздовж дорiг; ксер., харч., мед.
149. Кмин звичайний (Carum carvi L.). Луки; бт, мез., харч., лiк.
150. Дягель лiкарський (Archanngelica officinalis Hoffm.). Заплава: узлiсся; бт, гiгр., лiк., харч.
151. Борщiвник сибiрський (Heracleum sibiricum L.). Лiси, чагарники; бт, мез., ефiроол., харч.
152. Морква дика (Daucus carota L.). Луки; мез., ефiроол., лiк., бур.
153. Цикута отруйна (Cicuta virosa L.). Болота; бт, гiдр., лiк., отр.
154. Болиголов плямистий (Conium moculatum L.). Обочини дорiг, рудеральнi мiсця; отр., ефiроол., дуб., бур.
155. Торилiс японський (Torilis japonica (Houtt.) DC.). Лiси, обочини дорiг; бур., мез.
Родина Бруслиновi (Celastraceae)
156. Бруслина iвропейська (Evonimus europaea L.). Дiброви; кщ, мез., дек., лiк., техн.
157. Бруслина бородавчаста (Evonimus verrucosa L.). Дiброви; кщ, мез., дек., лiк., техн.
Родина Жостеровi (Rhamnaceae)
158. Крушина ламка (Frangula alnus Mill.). Заплава, дiброви; кщ, гiгр., лiк., дуб., мед.
Родина Ремнецвiтниковi (Loranthaceae)
159. Омела бiла (Viscum album L.). Лiсосмуги; к
Вместе с этим смотрят:
Бiологiчне рiзноманiття людських рас
Биологические ритмы человека
Биосфера и предельные возможности Земли
Бодрствование - нейрофизиологический процесс человека
Виробництво кормового бiлка