Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв

Контрольна робота

Тема: Акушерська операцiя тАУ накладання акушерських щипцiв

акушерський щипцi операцiя пологи травматизм

План

1. Операцiя тАУ накладання акушерських щипцiв

2. Показання до накладання акушерських щипцiв

2.1 Показання до накладання щипцiв з боку матерi

3. Ускладнення при операцii накладання акушерських щипцiв

4. Види акушерського травматизму для матерi та новонародженого

4.1 Види акушерського травматизму для матерi

4.2 Види акушерського травматизму для новонародженого

Список лiтератури

1. Операцiя тАУ накладання акушерських щипцiв

В тих випадках, коли родовi сили недостатнi для народження дитини, або i загроза для матерi та плоду i необхiдно швидко закiнчити пологи, доводиться використовувати iнструментарiй, який носить назву акушерськi щипцi. Метою операцii накладання акушерських щипцiв i витягання плода за голiвку у вiдповiдностi з природним родовим механiзмом.

Акушерськi щипцi (forceps) були винайденi ще в XVII сторiччi Чемберленом, але вiн не оприлюднив свiй винахiд i тому приоритет вiдкриття акушерських щипцiв надаiться женевському хiрургу i анатому Пальфiну. В Росii щипцi вперше наклав професор Московського унiверситету Еразмус в 1765 роцi.

Впровадженню цiii операцii в акушерську практику сприяв перший вiтчизняний учений акушер Н.М.Максимович-Амбодик.

Найпоширенiшою моделлю i англiйськi щипцi Симпсона-Феноменова. Це короткi щипцi iз тазовою кривизною, яка вiдповiдаi кривизнi провiдного пологового каналу, i головною кривизною, яка призначена для захоплювання голiвки плода. В кожнiй браншi (частiше iх називають ложками) щипцiв розрiзняють три частини: верхню або власне ложку, середню, або замок, i нижню, або чепiгу. Ложка маi овальний отвiр, довжиною 11см i шириною 5см. Вiконце обрамоване ребрами (верхнiм i нижнiм), що закругляються вгорi. При зведених замках верхiвки щипцiв знаходяться на вiдстанi 2,5см одна вiд одноi, а вiдстань мiж найвiддаленiшими точками головноi кривизни становить 8см, що вiдповiдаi великому поперечному розмiру голiвки з урахуванням ii конфiгурацii.

На другому кiнцi ложки i чепiга, один край якоi (внутрiшнiй) тАУ плоский, а другий (зовнiшнiй) тАУ ребристий. На зовнiшнiй поверхнi чепiг бiля замка i так званi крючки Буша. Внутрiшнiй край чепiги при змиканнi ложок стискаються один з другим, а виступи на зовнiшнiх краях i опорою для пальцiв рук акушера. Обидвi ложки мають в серединi замок, за допомогою якого вони замикаються. Щипцi мають вагу 500г, а довжину 35см. (Мал. 1.)

Мал. 1. Акушерськi щипцi

Браншi щипцi розрiзняють за наступними признаками:

тАУ на лiвiй браншi замок i пластина замка знаходиться зверху, а на правiй тАУ знизу;

тАУ якщо покласти щипцi на стiл (верхiвки направленi вгору), то крючки Буша i ребристi виступи на чепiзi лiвоi браншi будуть знаходитися лiворуч, а на правiй тАУ праворуч.

Щипцi повиннi бути тiльки захоплюючим i тягнучим iнструментом, який пiдсилюi або замiняi недостатню або вiдсутню vis a tegro (дiючу силу з тилу).

Операцiя накладання акушерських щипцiв може бути двох видiв: вихiднi та порожниннi.

Вихiднi щипцi накладають на голiвку, що стоiть у площинi виходу тазу. При зовнiшньому акушерському дослiдженнi над входом в таз голiвка не пальпуiться. Шийна борозна не визначаiться. Голiвка закiнчила внутрiшнiй поворот (rotacio), досягла тазового дна, diametr bitemporalis нижче площини вузькоi частини порожнини тазу. Голiвка виповнюi всю порожнину тазу. Сагiтальний шов стоiть в прямому розмiрi виходу тазу.

Порожниннi щипцi використовують, якщо голiвка стоiть у вузькiй частинi порожнини таза. При зовнiшньому акушерському дослiдженнi голiвка над входом в таз не визначаiться. Шийна борозна на висотi симфiзу (врiвень). При пiхвовому дослiдженнi сiдничнi остi (spinae ossis ischii) не досягаються. Двi верхнi третини поверхнi крижiв i вся поверхня симфiзу виповненi головкою. Бiпарiiтальний дiаметр займаi площину вузькоi частини порожнини малого таза. Голiвка не закiнчила внутрiшнiй поворот. Сагiтальний шов стоiть в одному iз косих розмiрiв тазу, близько до прямого.

2. Показання до накладання акушерських щипцiв

Показання до накладання акушерських щипцiв повтАЩязанi iз захворюваннями i ускладненнями, якi вимагають швидкого закiнчення пологiв в iнтересах матерi i плода.

2.1 Показання до накладання щипцiв з боку матерi

тАУ слабкiсть родовоi дiяльностi при тривалому знаходженнi головки в однiй площинi тазу i вiдсутнiсть

ефекту вiд медикаментозноi стимуляцii;

тАУ ендометрит пiд час пологiв;

тАУ тяжкi захворювання серцево-судинноi системи, легень, печiнки, нирок, органiв зору, що потребують виключення вiд фiзичного напруження жiнки в пологах;

тАУ тяжкi форми гестозiв;

тАУ передчасне вiдшарування нормально розташованоi плаценти;

тАУ iншi стани жiнки, якi потребують термiнового розродження.

2.2 Показання до накладання щипцiв з боку плода

тАУ гiпоксiя РЖРЖ-РЖРЖРЖ ступеня тяжкостi, що може виникати в пологах при випадiннi i передавлюваннi петлi пуповини, оболонковому ii прикрiпленнi, обвитi пуповиною частин плоду при натягуваннi, звтАЩязку з кровотечею при передчасному вiдшаруваннi чи частковому передлежаннi плаценти, або внаслiдок iнших причин.

Умови для накладання щипцiв:

тАУ живий доношений плiд;

тАУ голiвка плода маi вiдповiдати середнiм розмiрам;

тАУ плодовий мiхур повинен бети розтинутим, а оболонки заправленi зо голiвку плоду;

тАУ повне розкриття шийки матки;

тАУ вiдповiднiсть мiж розмiрами тазу i голiвки;

тАУ спорожнений сечовий мiхур;

тАУ голiвка плода повинна бути розмiщена у виходi таза, або у площинi вузькоi частини порожнини таза;

тАУ анестезiя повинна бути адекватною;

тАУ акушер повинен бути компетентним у застосуваннi щипцiв.

Знеболювання може бути загальним або мiсцевим (пудендальна анестезiя 0,5% розчином новокаiну по 60мл з кожноi сторони). Вибiр знеболювання залежить вiд можливостей акушерського стацiонару, а також вiд показань щодо накладання акушерських щипцiв.

3. Ускладнення при операцii накладання акушерських щипцiв

1. Introitus vaginae iнодi може бути дуже вузьким, що не дозволяi ввести пальцi контрольноi руки. В таких випадках ще до початку операцii необхiдно розширити вхiд до пiхви пiхвово-промежинним розтином.

2. РЖнодi труднощi при введеннi ложок можуть бути викликанi значною конфiгурацiiю голiвки i невiдповiднiстю головноi кривизни ложок до сферичноi окружностi голiвки.

3. В деяких випадках можуть виникати труднощi при замиканнi щипцiв. Це буваi, коли ложки лежать не в однiй площинi. В такому разi виправлення iх положення здiйснюiться тiiю ложкою, що знаходиться нижче, щоб щипцi не виявилися накладеними надто низько.

4. Щипцi можуть зiсковзнути або прямо вперед (вертикальне зiсковзування), або донизу (горизонтальне зiсковзування). Необхiдно термiново зняти щипцi i накласти iх знову.

5. РЖнодi виникають труднощi при витяганнi голiвки плода через щiльнiсть пiхви.

Ускладнення при накладаннi акушерських щипцiв

1. Пошкодження родових шляхiв матерi:

тАУ розрив промежини, стiнок пiхви, шийки матки;

тАУ розходження лобкового сполучення;

тАУ утворення пiхвово-мiхуровоi, пiхвово-прямокишковоi нориць;

тАУ ураження периферичних нервiв.

2. Пошкодження плода:

тАУ травмування мтАЩяких тканин плода;

тАУ скальпованi рани голiвки плода;

тАУ ураження лицьового нерва;

тАУ пошкодження кiсток: вiд здавлювання до переломiв включно;

тАУ стиснення мозку;

тАУ крововилив в черепну порожнину.

4. Види акушерського травматизму для матерi та новонародженого

4.1 Види акушерського травматизму для матерi

Пiд час пологiв нерiдко вiдмiчаються розриви промежини, вульви, пiхви i шийки матки. При патологiчних пологах iнколи виникають гематоми, ушкодження зчленувань тазу, сечостатевi i кишково-пiхвовоi фiстули. Пiд час пологiв може статися найнебезпечнiше ускладнення тАУ розрив матки.

Розриви шийки матки

Розрив шийки матки частiше виникаi злiва, iнодi доходить до склепiння пiхви i переходить на нього.

Розрив може досягти параметральноi клiтковини.

Розрiзняють три ступенi розриву шийки матки:

РЖ тАУ довжина розриву до 2см;

РЖРЖ тАУ понад 2см, але не доходить до склепiння;

РЖРЖРЖ тАУ розрив доходить до склепiння i переходить на нього.

Розриви шийки матки дiагностуються при оглядi ii в дзеркалах. РЖРЖРЖ ступеню для виключення розриву нижнього сегменту матки проводять пальцеве дослiдження.

Розрiзняють мимовiльнi i насильнi розриви шийки матки. Мимовiльнi розриви шийки матки виникають при ригiдностi шийки матки, надмiрному розтягненнi краiв зiву, швидких пологах. Насильнi розриви шийки утворюються при оперативних втручаннях у пологах.

Розриви пiхви

Розриви пiхви виникають при недостатньому розтягненнi ii стiнок, iнфантилiзмi, оперативних пологах, розгинальних передлежаннях, великiй голiвцi та iн. Всi пошкодження пiхви визначаються за допомогою дзеркал i зшиваються шовними матерiалами, що розсмоктуються. Видiляють поверхневi i глибокi розриви.

Розриви промежини i вульви

Розриви промежини виникають у 10% породiль.

Ушкодження промежини настаi не раптом, йому передують змiни, якi вказують на розрив, що готуiться. Ознаки загрожуючого розриву промежини тАУ промежина куполоподiбно випинаiться, стаi цiанотичною i набряклою. Надалi шкiра промежини блiдне, стаi блискучою, на нiй зтАЩявляються дрiбнi трiщини.

Розрiзняють три ступеня розриву промежини.

Розрив РЖ ступеню тАУ пошкоджуiться шкiра промежини, мтАЩязи промежини лишаються непошкодженими.

Розрив РЖРЖ ступеню тАУ пошкоджуiться шкiра промежини, стiнка пiхви i мтАЩязи промежини, крiм зовнiшнього сфiнктера прямоi кишки.

Розрив РЖРЖРЖ ступеню не повний тАУ порушуються вже названi тканини i зовнiшнiй сфiнктер прямоi кишки, а при повному i стiнка прямоi кишки.

Розрив матки

Розривом матки називаiться порушення цiлостi ii стiнок. Якщо порушуються всi шари матки, то розрив називають повним. Якщо розрив захоплюi слизову i мтАЩязову оболонки без очеревини, розрив матки вважають неповним.

Повний (проникаючий) розрив матки трапляiться частiше, нiж неповний.

Розрив найчастiше буваi в нижньому сегментi матки, однак трапляються розриви в дiлянцi верхнього вiддiлу i навiть у днi матки. Буваi розрив матки, який iде по лiнii прикрiплення шийки до склепiння пiхви тАУ це i вiдрив матки вiд склепiння (colpopеrexis).

Розрiзняють мимовiльний i насильний розриви матки. Мимовiльним називаiться розрив, який виникаi без всяких зовнiшнiх впливiв. Насильними вважають такi розриви, якi вiдбуваються в звтАЩязку з зовнiшнiми дiями, найчастiше з неправильно застосованими оперативними втручаннями.

Клiнiчна картина розриву матки складаiться iз симптомiв обумовлених кровотечею i симптомiв, обумовлених шоком. Кровотеча виникаi iз судин, якi пошкоджуються при iх розривi, i судин плацентарноi дiлянки. Шок виникаi на грунтi надзвичайно сильного подразнення нервових елементiв ушкодженоi матки. На пiдставi вiдшарування плаценти при розривi матки виникаi загибель плода.

4.2 Види акушерського травматизму для новонародженого

Родова травма тАУ це пошкодження органiв i тканин плода, що виникають в процесi родового акту.

Частота родовоi травми в середньому становить вiд 2,1% до 7,6% вiд числа дiтей, народжених живими i до 40,5% вiд числа мертвонароджених та померлих новонароджених.

У патогенезi родових травм ведуча роль належить двом факторам: механiчним ушкодженням, якi виникають пiд час проходження плода по родовим шляхам i при акушерських втручаннях, та розладам кровообiгу загального i мiсцевого характеру, викликаним внутрiшньоутробною гiпоксiiю плода.

Механiчнi дii на плiд, що перебiльшують його стiйкiсть, виникають при невiдповiдностi мiж розмiрами плода i тазу жiнки (анатомiчно або клiнiчно вузький таз), аномалiях передлежання (розгинальнi передлежання, передньотiмтАЩячкове, лобне, лицьове) при затяжних i стрiмких пологах, а також внаслiдок родозавершувальних операцiй (акушерськi щипцi, витягнення плоду, акушерський поворот i т.i.),

Видiляють родовi травми:

тАУ мтАЩяких тканин;

тАУ кiсток;

тАУ внутрiшнiх органiв;

тАУ нервовоi системи:

тАУ черепно-мозковi;

тАУ хребта;

тАУ периферiйноi нервовоi системи.

Родова травма мтАЩяких тканин

Родова пухлина тАУ вiдноситься до пошкодження мтАЩяких тканин передлеглоi частини плоду i характеризуiться набряком, iнколи гематомою. Родова пухлина частiше розмiщуiться на голiвцi плода в тiмтАЩячковiй i потиличнiй дiлянцi, набряк може розповсюджуватись за межi одноi черепноi кiстки. При передлежаннi iнших частин плоду родова пухлина виникаi вiдповiдно на обличчi, сiдницях, промежинi. При лицьовому передлежаннi родова пухлина розташована в дiлянцi лобу, зiниць, роту, iнколи супроводжуiться значним набряком контАЩюнктиви i слизовоi оболонки губ, петехiальними крововиливами, може поiднуватись з черепно-мозковою травмою. Набряк слизовоi оболонки губ ускладнюi смоктання, дитину годують через зонд. При сiдничному передлежаннi родова пухлина виникаi в дiлянцi статевих органiв (великих i малих статевих губ у дiвчаток, мошонки i яiчок у хлопчикiв). Крововиливи в мошонку i яiчка можуть супроводжуватися больовим шоком.

Кефалогематома (субперiостальний крововилив) тАУ це гематома, що утворилась пiд надкiсницею однiii iз кiсток черепа на його поверхнi. Шкiра над опухом незмiнна i рухома, у ii дiлянцi визначаiться пружний флюктуючий опух, що трохи збiльшуiться в першi днi. На вiдмiну вiд родовоi пухлини опух не розповсюджуiться за межi однiii кiстки, маi чiткi контури. Невеликi родовi пухлини лiкування не потребують, вони розсмоктуються самостiйно на 2-3 добу життя дитини. При великих розмiрах мiсцево застосовують холод, вводять кровозупиняючi препарати (хлористий кальцiй, вiкасол, рутин). При кефалогематомi проводять пункцii i вiдсмоктування кровi з наступним накладанням тугоi повтАЩязки. Ускладненням може бути нагноiння гематоми, в таких випадках тАУ широкий розрiз з наступним веденням як при абсцесi.

Пошкодження шкiри i пiдшкiрноi клiтковини виникаi в результатi здавлення i локалiзуiться в мiсцях притиснення тканини до кiсткового тазу матерi, а також в мiсцях накладання акушерських i шкiрно-головних щипцiв.

Родова травма кiсток

Перелом ключицi одна з найчастiших родових травм. РЗi частота коливаiться в межах 1-2 %.

Перелом ключицi спостерiгаiться при стрiмких пологах коли плечовий пояс не встигаi здiйснити поворот i народжуiться через бiльш вузький розмiр виходу iз тазу. Нерiдко причиною перелому ключицi i неправильне надання ручноi допомоги в пологах. З передчасним виведенням заднього плечика плода i надто сильним притисненням переднього плечика до симфiзу матки. Частiше спостерiгаiться перелом правоi ключицi, оскiльки пологи частiше проходять в переднiй позицii плода.

Дiагностика досить нескладна: в дiлянцi перелому визначаiться крепiтацiя i обмеження рухливостi кiнцiвок.

Перелом плечовоi кiстки зустрiчаiться один раз на 2 тисячi пологiв. Виникаi в разi ускладненого виведення ручки плода пiд час надання акушерськоi допомоги при тазових передлежаннях. Частiше виникаi в середнiй третинi плеча i супроводжуiться незначним змiщенням дiлянок. Дiагностуiться по крепiтацii дiлянок i утворенню пухлини на мiсцi гематоми.

Перелом кiсток стегна i гомiлки спостерiгаiться у новонароджених в одному випадку на 4 тисячi пологiв. Можливий при екстракцii плода за нiжку в пологах або витяганнi плода за нiжку пiд час кесарського розтину. Перелом стегновоi кiстки частiше вiдмiчаiться в середнiй третинi, визначаiться по укороченню стегна, яке звтАЩязано з сильною ретракцiiю мтАЩязiв i утворенню припухлостi, а також болючiй реакцii дитини. Дiагноз пiдтверджуiться рентгенологiчним дослiдженням.

Родова травма внутрiшнiх органiв

Травма органiв черевноi порожнини та заочеревинного простору може бути причиною загибелi дитини в першi години або днi життя. Виникаi частiше у великих плодiв, при стрiмких або затяжних пологах, ускладнених гiпоксiiю. У бiльшостi випадкiв пошкоджуються печiнка, нирки, наднирники. Травмi печiнки сприяi ii збiльшення при гемолiтичнiй хворобi, судинних пухлинах. Навiть при невеликiй травмi гематома, яка поступово збiльшуiться, приводить до вiдшарування капсули, ii розриву з наступною кровотечею в черевну порожнину. Клiнiчнi прояви залежать вiд ступеню ушкодження i розмiру гематоми. Вiдмiчаiться блiдiсть шкiри, втАЩялiсть, асиметрiя, напруження i болючiсть живота, блювота жовчю, зниження гемоглобiну в кровi. Для пiдтвердження дiагнозу проводять пункцiю черевноi порожнини.

При ушкодженнi нирки загальний стан дитини пiсля народження прогресивно погiршуiться, зтАЩявляiться кров у сечi, блювота, припухлiсть в поперековiй дiлянцi. Дiагноз пiдтверджуiться при урологiчному обстеженнi.

Крововилив в наднирники характеризуiться рiзко вираженою загальною слабкiстю, розвитком колапсу i анемii.

Родовi ураження центральноi нервовоi системи

Внутрiшньочерепна родова травма виникаi пiд час пологiв внаслiдок внутрiшньоматковоi та iнтрамуральноi гiпоксii i механiчного ушкодження черепа i його вмiсту.

Усi види внутрiшньочерепноi травми А.П.Ромоданов i Ю.С.Бродський (1981) подiляють на 2 групи:

1) травматичнi пошкодження головного мозку без внутрiшньочерепних виливiв;

2) внутрiшньочерепнi виливи: епiдуральнi, субдуральнi, субарахноiдальнi, внутрiшньомозковi (в тому числi й мозочковi), внутрiшньошлуночковi, численнi внутрiшньочерепнi рiзноi локалiзацii.

За клiнiчним перебiгом видiляють травму легкого, середнього i важкого ступенiв. Клiнiчнi прояви внутрiшньочерепноi травми залежать вiд локалiзацii i обтАЩiм крововиливу. При легкому пошкодженнi вiдмiчаiться перехiдна мтАЩязова гiпотонiя, послаблений крик, часто вираженi дихальнi розлади. При важких пошкодженнях (крововиливи, розрив спинного мозку) тАУ симптоми, якi характернi для спiнального шоку: важкий синдром дихальних розладiв, атонiя, адинамiя, парез дiафрагми, парез сфiнктерiв, вiдсутнiсть безумовних рефлексiв.

Список лiтератури

1. Акушерство: Национальное руководство. / Под общей ред. Э. К. Алаймазян. М.: - ГЭОТАР-Медиа. тАУ 2009. тАУ 1200 с.

2. Громовоi А.М. Акушерство та гiнекологiя / А.М. Громовоi, В.К. Лiхачова // тАУ Полтава "Полтава", 2000. тАУ 600с., iл.

3. Дуда Вл. И. Акушерство. / Вл.И. Дуда, В.И. Дуда, О.Г. Дражина. тАУ М.: ОНИКС, 2007 тАУ 464 с.

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Анализ и обобщение информации о случаях медикаментозной аллергии

Анализ медицинских информационных систем для лечебно-профилактических учреждений санаторного типа