Виробництво соi в Украiнi та свiтi

Вступ

ТСрунт соя сорт

Соя - одна з головних бiлково-олiйних культур iз широким спектром застосування: харчовий, кормовий, технiчний i медичний. З урахуванням високоi харчовоi цiнностi та вмiсту бiлкiв соя визначена органiзацiiю ЮНЕСКО як стратегiчна харчова культура.

У сучасних умовах агропромислового виробництва Украiни соя набула важливого значення як цiнна бiлково-олiйна культура, яку широко використовують у кормовиробництвi, харчовiй, переробнiй промисловостi та медицинi.[9] РЖз соi виробляють понад 400 видiв продукцii. Соiвий шрот i макуха тАУ найцiннiшi добавки до комбiкормiв. Поживним кормом для худоби i птицi i ii зелена маса, сiнаж, травтАЩяне борошно.

У краiнах Сходу соя маi велике значення як харчова культура, а в iнших краiнах свiту, наприклад у США, ii спочатку вирощували на корм або зелене добриво, i значно пiзнiше почав переважати зерновий напрям. При цьому вирощування соi на зерно в окремих краiнах сягаi майже 100 вiдсоткiв.

В Украiнi поки що такого стратегiчного та важливого значення соя ще не набула, i тiльки в окремих областях ii вирощують переважно на зерно. Тож не настав час, щоб за рахунок соi вирiшувати проблему бiлка, як, примiром, у США, Китаi, Бразилii, РЖталii та iнших краiнах. Там нинi високими темпами нарощують ii виробництво та ефективне використання в тваринництвi.

Завдяки багатому та рiзноманiтному хiмiчному складу, соя не знаi собi рiвних за темпами росту виробництва: за останнi 60 рокiв вони зросли в свiтi майже в дев'ятеро, тодi як пшеницi тАФ в 4,6 раза, кукурудзи тАФ в 4,3, рису тАФ в 3,4 i ячменю тАФ в 4,2 раза. [8]

За даними Свiтовоi продовольчоi органiзацii (ФАО) прн ООН сою в свiтi вирощують понад 80 краiн. Основну кiлькiсть зерна соi виробляють: у США тАФ 54,8; БразилiiтАФ 19,2; Китаi тАФ9.7; Аргентинi тАФ11,1; РЖндii тАУ 3,0; РЖталii тАУ 1,4 ллн тонн. Краiни СНД виробляють 1,0-1,3 млн тонн. За останнi роки площа посiву соi в Укрiiнi становить 0,5-0,6 мли га. Низька також i врожайнiстi цiii цiнноi культури.

Головна умона збiльшення валових зборiв соi тАУ впровадження iнтенсивноi технологii ii вирощування, яка передбачаi:

1. Науково-обгрунтоване розмiщення соi пiслякращих попередникiв;

2. Застосування диференцiйованоi системи обробiтку грунту;

3. Ефективне використання комплексу добрив i хiмiчного захисту рослин вiд шкiдникiв, хвороб i бур'янiв;

4. Вирощування лише високоврожайних в умовах кожноi грунтово-клiматичноi зони сортiв;

5. Суворе дотримання кожного елементу технологii вирощування як за строками, так i за якiстю проведсння.


1. Виробництво соi в Украiнi та свiтi

Украiна за обсягами виробництва соi у 2006 р. зайняла перше мiсце в РДвропi, нинi входить до 9 найбiльших краiн-виробникiв цiii культури в свiтi й маi сприятливi перспективи розширення ii посiвiв. Це вiдбулося завдяки потеплiнню клiмату, створенню i впровадженню у виробництво вiтчизняних сортiв соi нового поколiння, розробцi сортовоi технологii ii вирощування. Культура соi адаптована до ТСрунтово-клiматииних умов регiонiв нашоi краiни. Сприятливi умови для неi у регiонах помiрного клiмату, для них виведено украiнськi сорти соi, насiння яких маi високий умiст бiлка i жиру, розроблено i освоюють прогресивну сортову технологiю iх вирощування Лише за 2001 тАФ 2006 рр. площа посiвiв соi з росла з 73 тис. га до 714,8, або в 10 разiв, виробництво насiння тАФ з 73,9 до 889,6 тис. т. або 12 разiв, урожайнiсть тАФ з 10,1 до 12,4 ц/га. або на 22,8%. Новi сорти соi украiнських селекцiонерiв поширюються в iншi краiни,Ва де використовуються при виведеннi нових сортiв.

За велику iсторiю iнтродукцii, селекцii i насiнництва соi у нашiй краiнi сформовано найбiльший центр соiсiяння у РДвропi, виведено ii новi сорти, адаптованi до умов помiрного клiмату. Результатом багаторiчноi селекцii у слов'янському пiдвидi i створення украiнського рiзновиду соi (Vаr. ukrainica Вab.), сорти якого вирощують на полях Украiни i використовують в iнших краiнах.

ВаДержавний реiстр сортiв рослин, придатних для поширення в Украiнi, 2008 року внесено 90 сортiв соi за перiод iз 1981 року. Регулярно сорти цiii культури реiстрували, починаючи з 1990 року.

За тривалiстю вегетацiйного перiоду всi сорти соi розподiлено на чотири групи:

В· скоростиглi: Аннушка, Бiлоснiжка. Ворскла, РДлена, Знахiдка, Ксеня. Устя, Фея;

В· ранньостиглi: Аметист. Аполлон, Анжелiка, Алмаз, Блискавиця, Бояна, Донька, Дiона, Киiвська 91, Краса Подiлля, Киiвська 98, Корада, КиВiн, Лара, Медея, Мрiя, Протеiнка, Прип'ять, Романтика, Седмiца, Святкова;

В· середньораннi: Аркадiя одеська, Артемiда, Берегиня, Василькiвська, Валентiа, Версiя, Валюта, Вiлана, Величава, Горлиця, Горизонт,
Дельта, Ентерпрайс, Ельдорадо, Золотиста, РЖванка, РЖзумрудна, Киiвська 27, Медiсон, Особлива, Офелiя, Омега вiнницька, Оксана, Орiана;

В· середньостиглi: Анатолiiвка, Агат, Витязь 50, Вiнничанка, Демос, РЖна, Колбi, КСБ 938, Маша, Мар'яна, Мельпомена, Одеська 150А, Подолянка, Подiльська 1, Срiбна, Фемiда, Чернiвецька 8. [8]

Украiна вперше вийшла на свiтовий рiвень нарошування бiлково-олiйних ресурсiв за рахунок соi. Цю тенденцiю дуже важливо закрiпити, використати позитивний досвiд, виправити недолiки в ii виробництвi.

Водночас уже лунають голоси про скорочення площ соi в окремих господарствах та замiну ii рiпаком. Цс буде виликою помилкою. Не можна залишати стратегiчного шляхуВа виробництва соi. У свiтi в 2006/2007 вироблено соi 228 млн. тон, рiпаку тАФ 46, тобто соi виробляють у п'ять разiв бiльше, нiж рiпаку. До того ж, виробництво соi у найближчi десять рокiв прогнозують збiльшити на 70 мли т, виробництво рiпаку за останнi три роки стабiлiзувалося Тож i в нас доцiльно й надалi нарощувати виробництво соi. Вона стабiльно користуiться попитом на ринку, рентабельна, конкурентоспроможна, прибуткова.

Але побоюючись, що соя не дозрii, в цетральних областях висiвали переважно скоростиглi та ранньостиглi сорти, якi дають меншу врожайнiсть на рiвнi 10-13 ц/га. Якщо замiнити iх на середньоранньостиглi i середньостиглi сорти, можна одержати по 18-25 ц/га. [1]

За останнi 11 рокiв урожайнiсть соiвих бобiв в Украiнi становила лише 0,89тАФ1,45 т/га, тодi як у провiдних соiсiючих краiнах свiту: США тАФ 2,52тАФ2,89: Аргентинi тАФ 2,09тАФ2,73; Бразилii тАФ 2,2тАФ2,4 т/га, що вiдповiдно у 2тАФ2,3 раза бiльше, а ступiнь реалiзацii генетичного потенцiалу сортiв соi в Украiнi становить лише 35%, тодi як у Канадi та США тАФ 70тАФ73%.

Свiтова кон'юнктура ринку досить сприятлива i попит на соiвi боби зростаi. Поряд iз США нинi потребу у соiвих бобах задовольняють основнi краiни-виробники: Бразилiя, Аргентина, Китай, Парагвай та iн. Чи зможе Украiна скласти належну конкуренцiю цим краiнам на зовнiшньому ринку покаже час. а ii потенцiйнi можливостi великi. Крiм того, iснуi достатнiй внутрiшнiй ринок соiвих бобiв i продуктiв iхньоi переробки для потреб галузi тваринництва та харчовоi промисловостi.

Якщо ми передбачаiмо значне розширення площ посiву цiii культури в Украiнi, то маiмо врахувати, що провiднi краiни в цiй галузi досягали вагомих результатiв, насамперед завдяки впровадженню сучасних адаптивних сортiв та iнтенсифiкацii технологiй iх вирощування. Завдяки цьому виробництво соiвих бобiв у свiтi збiльшилось вiд 130,2 млн т у 1996 р. до 222,3 млн т 2006 р. або в 1,8 раза [6].

Чи спроможна Украiна витримати конкуренцiю з боку iноземних компанiй щодо посилення тиску на внутрiшнiй ринок сортових ресурсiв соi, особливо пiсля вступу до СОТ? У сучасних умовах господарювання та з перспективою вступу Украiни до цiii мiжнародноi органiзацii очевидно, що зусилля вiтчизняних селекцiонерiв мають бути спрямованi на створення високопродуктивних адаптивних сортiв соi за критерiями продуктивностi, скоростиглостi, реакцii на фотоперiод, стiйкостi проти хвороб, посухостiйкостi, якостi насiння.

У 2006 р. у свiтi генетично модифiковану сою вже вирощували на площi 58,6 млн га, або 64% посiвних площ, т.ч. США тАФ 27.5 млн га, або 87%; Аргентинi -145 млн га, або 99%; Бразилii тАФ 10,4 млн га або 40%; Парагваi тАФ 1,8 млн га, або 70%: Канадi тАФ 0,9 млн га, або 83%; Пiвденнiй Африi: тАФ 0,25 млн га, або 73%; Румунii тАФ 0,1 млн га або 90% [6].


2. Експорт соi

В Украiнi експорт соi з роками поступово зростаi : якщо 2002-2003 роках обсяги експорту соiвих бобiв з Украiни становили 7,2 тис т, то в 2003-2004 було експортовано 60,6 тис. т.

Основними покупцями украiнськоi соi були: Туреччина тАФ 21.3 тис. т, Угорщина тАФ 13,2, Нiдерлаиди тАФ 7,8, ВеликобританiяВа тАФ 4,4 тис. т. Експортнi цiни наВа неi коливалися в межах 230-250 USD/т.Ва Окрiм експорту бобiв, Украiна продаi також соiвийВа шрот (в основному доВа Росii тАФ 4-5 тис. т за цiнами 1550-РЖ600 грн/т) та соiву олiю (до Росii, Бiлорусi Молдови). Отже, дляВа украiнськоi соiвоi продукцii ринки збуту i. [5]

Водночас соiвi боби та продукти iхньоi переробки для високоiнтенсивних галузей (птахiвництва i свинарства) не завжди i привабливими на внутрiшньому ринку Украiни. Насамперед i претензii споживачiв щодо вмiсту сирого протеiну та бiологiчноi повноцiнностi бiлка, на що ринок соiвих бобiв реагуi досить швидко. Так, iмпорт соiвих бобiв в Украiну з 2000 р. знизився вiд 18,21 до 2 тис. т у 2006 р., тодi як експорт тАФ навпаки збiльшився вiд 18,78 до 403 тис. т (табл. 1). За останнi маркетинговi роки в Украiну було завезено близько 82тАФ 85 тис. т соiвого шроту, як правило з Бразилii та Аргентини.

Очевидно, цей факт маi бути пiдставою для роздумiв над тим, чи насправдi вирощенi в Украiнi соiвi боби мають низьку якiсть i не можуть бути ефективно використанi вiтчизняними споживачами? [6]


Таблиця Експорт-iмпорт соiвих бобiв i соiвого шроту в Украiнi, тис. т.

ПроцесРiк
19962000200420052006
Соiвi боби
РЖмпорт14,1518,215,431,542,0
Експорт22,6617,7851,41119,99403,0
Соiвий шрот
РЖмпорт66,99,185,579,487,8
Експорт2,4--------1,73,35,2

3. Шляхи пiдвищення ефективностi функцiонування ринку соi в Украiнi

У будь-якiй краiнi, незалежно вiд рiвня й розвитку, продовольче забезпечення населення i однiiю з важливих соцiально-економiчних проблем. Саме тому одним iз основних напрямiв державноi пiдтримки АПК в Украiнi повинна стати пiдтримка виробництва стратегiчно ваажливих видiв сiльськогосподарськоi продукцii, зокрема соi - як основного джерела подолання бiлкового дефiциту.

Виробництво даноi культури знаходиться на початковiй стадii свого розвитку, тому потребуi вiдповiдних заходiв з боку держави для розв'язання проблемних питань, першочерговим з яких якiсть продукцii переробки соi.

Ринкова економiка диктуi принципово новi вимоги до якостi продукцii, що випускаiться. Це повязано з тим, що виробнича дiяльнiсть будь-якого пiдприiмства, його стiйке становище на ринку товарiв i поспуг визначаються рiвнем конкурентноздатностi.

До найбiльш важливих i ефективних шляхiв цiлеспрямованого пiдвищення якостi продукцii, ii конкурентоспроможностi на свiтовому i нацiональному ринках небезпiдставно вiдносять полiпшення стандартизацii як головного iнструмента фiксацii та забезпечення заданого рiвня якостi. [7] На свiтовому ринку показники якостi соi не i об'iктами стандартизацii, оскiльки вони визначаються цiною у контрактi мiж продавцем i покупцем.

В Украiнi аналiз якостi зерна соi та продукцii ii переробки здiйснюiться за стандартами, що дiяли за радянських часiв, а це призводити до великих економiчних втрат як для товаровиробникiв, так i для держави. Тому постаi завдання поiднувати нацiональнi стандарти з мiжнародними щодо методiв визначення показникiв якостi насiння соi та продукцii ii переробки.

Полiпшення якостi та безпеки продукцii соiвого пiдкомплексу, а також органiзацiя вiдповiдного контролю вимагаi наступних практичних дiй:

1) нарощування потужностей дiючих пiдприiмств з переробки соi за рахунок iх реконструкцii i технiчного переоснащення;

2) контроль з боку пiдприiмства за дотриманням технологiчноi дисциплiни при виробництвi та переробцi соi;

3) гармонiзацiя нацiональних стандартiв з мiжнародними стандартами щодо методiв визначення показникiв якостi насiння соi та продукцii ii переробки;

4) Вазатвердження та атестацiя вiдповiдник методик щодо визначення не лише вмiсту, а й кiлькостi генетично-модифiкованих органiзмiв у продукцii;

5) визначення гранично можливого рiвня вмiсту ГМ компонентiв для подальшого маркiрування продукцii, яка мiстить бiльшу кiлькiсть генетико-модефiкованих органiзмiв, нiж зазначений рiвень.

Необхiдним пiдгрунтям, на який буде спиратись подальший розвиток соiвого ринку, маi стати наукова база. На сьогоднi розроблено багато наукових розробок, що стосуються соi. РЖснуi значний фонд високобiлкових i високоолiйних сортiв соi, адаптованих до рiзних природно-клiматичних умов.

Для пiдвищення ефективностi й досягнення прогнозованого рiвня виробництва соi (3 млн. тонн), подальшоi ii переробки та реалiзацii як на внутрiшньому так i на зовнiшньому ринках необхiдно здiйснювати виважену державну пiдтримку через цiноутворення, фiнансування, кредитування, оподаткування, захисту iнтересiв вiтчизняних товаровиробникiв.

Певне розумiння цiii концепцii знайшло вiдображення у затвердженiй профiльнiй програмi ВлСоя Украiни 2005-2010В».[7]. Для планомiрного й поетапного виконання одного iз завдань згаданоi програми iз Державного бюджету Украiни необхiдно видiляти кошти на щорiчну компенсацiю сiльськогосподарським товаровиробниками за посiяну сою iз розрахунку 150 грн/га.

Для пiдтримки переробникiв соi держава повинна сприяти розширенню виробництва вiтчизняного обладнання для подальшоi переробки ii на корм тваринам та продукти харчування, а також створити рiвнi умови з експортерами через введення експортного митаВа наВа неi,Ва оскiльки експортоорiiнтоване виробництво соi обмежуi можливостi формування великих партiй для збiльшення обсягiв й переробки на вiтчизняних потужностях.

Переробка соi великими партiями на спецiалiзованих олiйно-екстракцiйних заводах значно полiпшить якiсть соiвого шроту i олii i в майбутньому дозволить вiдмовитися вiд закордонних поставок шляхом введення iмпортного мита на цi продукти, якi вже зараз ввозяться на територiю Украiни iз вмiстом генетично-модифiкованих органiзмiв.[7]


Висновок

Отже, соя тАФ культура, на яку в нашiй краiнi потрiбно звернути бiльше уваги й зробити ii стратегiчною культурою держави. Адже, за твердженням зарубiжних бiзнесменiв-експертiв, Украiна тАФ iдина держава в РДвропi, що маi достатньо типiв грунтiв та добрий клiмат, щоб стати не тiльки самодостатньою у виробництвi рослинного протеiну, а й серйозним його експортером.

Для розв'язання проблем виробництва соi в державi, збереження сортових ресурсiв цiii культури та завоювання нею мiсцяВа головного протеiнового району РДвропи наша краiна, в особi Державноi служби з охорони прав на сорти рослин разом i Украiнським iнститутом експертизи сортiв рослин, вирiшуi питання науковоi основи формування сортових ресурсiв цiii надзвичайно цiнноi культури з подальшим вивченням iхньоi придатностi для поширення в Украiнi.

Створення нових сортiв рослин потребуi не тiльки багато часу та глибоких знань селекцiонера, а й значних матерiальних затрат i витрат фiзичноi працi. Але за вiдсутностi охорони прав iнтелектуальноi власностi нiщо не стоiть на завадi третiм особам користуватися результатами працi селекцiонера.

Тому, щоб забезпечити визнання досягнень селекцiонерiв, Украiна з 1995 року стала краiною тАФ учасницею УПОВ (Мiжнародний союз з охорони нових сортiв рослин) i маi право надавати селекцiонерам правову охорону сортiв як об'iктiв iнтелектуальноi власностi.

Для подальшого розвитку iндустрii виробництва i споживання рослинного бiлка доцiльна i необхiдна законодавча пiдтримка, реалiзацiя соцiально-економiчних заходiв, що забезпечать збереження здоров'я нацii, вирiшення проблеми збалансованих кормiв для тваринництва. 3 цiiю метою необхiдно:

В· Рекомендувати органам виконавчоi влади регiонiв, що входять до соiвого поясу, розробити й затвердити регiональнi цiльовi програми по нарощуванню виробництва соi з урахуванням прогнозних параметрiв територiального розмiщення посiвiв i фiнансуванням витрат за рахунок власних джерел,Ва а також у межах сум,Ва передбачених бюджетом:

В· Мiнiстерству економiки, Мiнiстерству фiнансiв передбачити i видiляти бюджетнi кошти для надання пiльгових кредитiв на розвиток вiтчизняноi переробки соi на харчовi та кормовi цiлi;

В· Украiнськiй академii аграрник наук разом iз регiональними Центрами наукового забезпечення АПВ взяти на особистий контроль виконання планiв апробацii та впровадження наукових розробок, що стосуються соi та продуктiв ii переробки.

В· Передбачити в бюджетi краiни видiлення коштiв на поглибленi дослiдження використання соi в дитячому й лiкувальному харчуваннi;

В· Комiтетовi з телебачення i радiомовлення разом з Мiнохорони здоров'я Украiни забезпечити широку пропаганду серед населення заходiв особистоi i суспiльноi значимостi впровадження харчових соiвих продуктiв i напiвфабрикатiв;

В· Держстандарту переглянути нормативну i технiчну документацiю на харчовi соiвi продукти та напiвфабрикати з метою забезпечення населення збалансованим харчуванням.


Список використаноi лiтератури

1. Бабич А.О. Новi сорти соi i перспективи виробництва ii в Украiнi.// Пропозицiя.-2007.-№4.- С.46-48.

2. Головатюк С.О., Ситар О.В. Продуктивнiсть та якiсть насiння соi за рiзних умов азотного живлення.// Вiсник аграрноi науки. тАУ 2008. - №1. тАУ С. Бабич А.О. Розвиток селекцii i перспективи виробництва соi.// Вiсник аграрноi науки. тАУ 2007. - №12. тАУ С.20-23.

3. Коротич Ю. Украiнське соiвництво: у грi чи на лавi запасних?//Пропозицiя. тАУ 2006. - №11. тАУ С.66-67.

4. Тимченко В. Соiвий прорив.// Пропозицiя. тАУ 2005. - №8-9. тАУ С.34-35.

5. Петриченко В.Ф. Виробництво та використання соi в Украiнi.//Вiсник аграрноi науки. тАУ 2008. - №3. тАУ С.24-27.

6. Пiдлубна О.Д. Шляхи пiдвищення ефективностi функцiонування ринку соi та продуктiв ii переробки.// Вiсник СНАУ. тАУ 2007. - №6-7. тАУ С.130-134.

7. Безручко О. Поповнення ринку сортiв рослин: соя культурна.// Пропозицiя. тАУ 2008. - №9. тАУ С.68-69.

8. Мельник А. продуктивнiсть рiзних сортiв соi в умовах Прикарпаття.//Пропозицiя. тАУ 2008. - №6. тАУ С.49-51.

Вместе с этим смотрят:


Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье


Аграрна полiтика Бiлорусi


Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови


Агротехнические особенности возделывания полевых культур


Агроэкологическая группировка земель для обоснования адаптивно-ландшафтного земледелия АО "Лузинское" Омского района Омской области