Аграрна полiтика Бiлорусi

Аграрна полiтика Бiлорусi

Змiст

Вступ

1. Цiлi, завдання та економiчний механiзм аграрноi полiтики

2. Динамiка агропромислового комплексу Бiлорусi як об'iкта державного регулювання

2.1 Характеристика агропромислового комплексу Стародорожського району

3. Реалiзацiя проектiв i програм, що стимулюють розвиток АПК

3.1 Державна програма вiдродження та розвитку села

3.1.1 РЖнформацiя про виконання програми в Стародорожському районi

4. Проблеми агропромислового комплексу

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Головнi принципи державноi полiтики нашоi краiни визначенi Президентом Республiки Бiлорусь А.Г. Лукашенко. Сильна, ефективна державна влада, полiтична стабiльнiсть у нашiй краiнi - найважливiшi умови державного курсу на еволюцiйне та поступальний розвиток нацiональноi економiки.

Послiдовний курс держави на реформування економiки не дозволив скластися в Бiлорусi олiгархiчним структурам, не привiв до масового безробiття i зубожiння людей. Бiлорусь першою з краiн СНД вiдновила рiвень промислового виробництва 1990 року i випереджаi краiни СНД за рейтингом iндексу розвитку людського потенцiалу.

Бiлорусь i не тiльки розвиненою iндустрiальною краiною, але маi i значну аграрну складову. Корiння народу - матерiальнi та духовнi знаходяться в селi. В усi роки, в тому числi економiчно складнi, держава допомагала селi i продовжуi пiдтримувати сiльського виробника.

Це стосуiться i кадрового потенцiалу. Принцип наступностi дозволив не тiльки зберегти освiтню систему для кадрiв агропромислового комплексу, успадковану пiсля розвалу СРСР, а й вибудувати на ii основi нову, вiдповiдальну високим сучасним стандартам. Планомiрнiсть державного курсу полягаi i в всiлякоi пiдтримки талановитоi учнiвськоi молодi, студентiв, в тому числi аграрних вузiв. Створений не маi аналогiв на територii СНД Спецiальний Фонд Президента Республiки Бiлорусь щодо соцiальноi пiдтримки обдарованих учнiв та студентiв.

Один з елементiв державноi аграрноi полiтики - створення умов для жителiв сiльськоi мiсцевостi, якi гострiше за iнших вiдчувають: нерозвиненiсть соцiальноi iнфраструктури, транспортних послуг, побутового обслуговування. Здiйснюiться робота з введення державних соцiальних стандартiв по всiй краiнi з обов'язковим урахуванням регiональних особливостей, щоб рiвень соцiального захисту, постачання громадян продовольством, теплом, комунiкацiями, транспортом, побутовими послугами, робота установ освiти, охорони здоров'я, культури та iншi гарантii полiпшувалися.

Особливу увагу держава придiляi питанням розвитку малих мiст. У них передбачаються прискорений розвиток будiвництва житла та сфери послуг, створення нових робочих мiсць. Регiональна економiчна полiтика передбачаi забезпечення зростання добробуту населення незалежно вiд мiсця його проживання, пiдвищення рiвня комплексного розвитку продуктивних сил i конкурентоспроможностi економiки регiонiв. При загальному зростаннi рiвня добробуту населення найважливiшим завданням стаi випереджаюче збiльшення доходiв населення i полiпшення умов проживання мешканцiв тих регiонiв, де цi показники нижчi, нiж у середньому по краiнi.

Буде проводитися цiлеспрямована полiтика стимулювання розмiщення нових пiдприiмств, фiлiй i цехiв дiючих виробництв, а також розширення сфери пiдприiмництва, пов'язаного з обслуговуванням населення, сiльським господарством, переробкою сiльськогосподарськоi продукцii та випуском продукцii з мiсцевоi сировини.

Завдання змiцнення економiки Бiлорусi як фундаменту добробуту народу висунула в число найважливiших прiоритетiв зовнiшньоi полiтики економiчну дипломатiю, нарощування експортного потенцiалу краiни. Важливим напрямком зовнiшньоекономiчноi дiяльностi стало залучення до Бiлорусi iноземних iнвестицiй. Збiльшений обсяг мiжнародних зв'язкiв, завдання iнтеграцii бiлоруськоi економiки в систему сучасних свiто господарських зв'язкiв та ефективного використання наявного вiтчизняного науково-технiчного потенцiалу, настiйно вимагають вiдновлення основних виробничих фондiв, впровадження новiтнiх технологiй.

Провiдною установкою бiлоруськоi державностi та ii iдеологiчноi платформи i оптимальне поiднання централiзованих гарантiй та iндивiдуального трудового вкладу в процвiтання держави. Тiльки ефективну працю може бути джерелом економiчного та соцiального успiху особистостi i держави.

Метою цiii роботи i вивчення аспектiв державноi аграрноi полiтики, аналiз отриманих показникiв у результатi ii впровадження на прикладi роботи органiзацiй, господарств i пiдприiмств Стародорожського району.

Ми розглянемо так само перспективи розвитку аграрноi галузi з урахуванням глобальних змiн у сучаснiй свiтовiй економiцi, позначимо не тiльки позитивний досвiд, а й основнi проблеми аграрiiв.

Основне завдання такого аналiзу - намiтити i виробити шляхи, якi допоможуть пiдвищити ефективнiсть та обсяги виробництва сiльськогосподарськоi продукцii, знайти оптимальнi управлiнськi та кадровi рiшення для виконання цих завдань.

полiтика держава агропромисловий комплекс

1. Цiлi, завдання та економiчний механiзм аграрноi полiтики

Проведення цiлеспрямованоi державноi полiтики сприяi пiдвищенню ефективностi використання ресурсiв, рацiонального розмiщення сiльськогосподарського виробництва, полiпшення забезпечення населення продовольством, а промисловiсть сировиною, стабiлiзацiю ринкiв сiльськогосподарськоi продукцii та продовольства, пiдтримку i захист товаровиробникiв агропромислового комплексу, стимулювання товарообмiну, пiдвищення життiвого рiвня сiльського населення.

Аграрна полiтика - це сукупнiсть принципiв i методiв державного впливу на економiку агропромислового комплексу, економiчнi вiдносини, розвиток сiльськоi iнфраструктури в iнтересах населення краiни, забезпечення полiтичноi стабiльностi та продовольчоi незалежностi.

Мета аграрноi полiтики - забезпечення динамiчного розвитку всiх сфер АПК (ресурсо - забезпечення, сiльське господарство, харчова та переробна промисловiсть, торгiвля). Аграрна полiтика слугуi для реалiзацii наступних завдань: забезпечити продовольчу безпеку краiни; сприяти вирiшенню соцiально-економiчних проблем населення, що проживаi в сiльськiй мiсцевостi; розвивати форми власностi в аграрному секторi; розвивати ринковi вiдносини i методи iх економiчного регулювання; сприяти формуванню, розвитку та регулювання аграрного ринку держави; погоджувати зовнiшньоекономiчнi вiдносини з краiнами - торговими партнерами, активiзувати процес науково-технiчного спiвробiтництва в аграрнiй сферi, включаючи селекцiю i насiнництво, пiдвищення родючостi ТСрунтiв, племiнна справа, розробку прогресивних технологiй i технiчних засобiв для рослинництва, тваринництва, мелiорацii, землеустрою, iнших галузей АПК; здiйснювати пiдготовку та реалiзацiю iнвестицiйних проектiв, орiiнтованих на прискорення вiддачi вкладених коштiв i пiдвищення конкурентоспроможностi продукцii АПК; координувати дiяльнiсть у галузi наукових дослiджень, розробки прогнозiв розвитку АПК, пiдготовки кадрiв для аграрноi науки i сiльськогосподарських вузiв, iнших наукових i навчальних установ республiки; видавати науковi працi, навчальнi посiбники, рекомендацii сiльськогосподарському виробництву, органiзовувати семiнари, конференцii, демонстрацii новоi технiки i технологii; сприяти обмiну досвiдом у вирiшеннi регiональних соцiально-економiчних програм; приступити до поетапного створення iнформацiйноi системи з використанням можливостей РЖнтернету та iнших способiв обмiну iнформацiiю мiж суб'iктами аграрного ринку; створювати умови для забезпечення екологiчноi безпеки АПК.

Основними напрямками аграрноi полiтики держави i: розвиток аграрного ринку, визначення заходiв щодо його регулювання; вироблення бюджетноi, кредитно-фiнансовоi, митноi, цiновоi, податковоi, страховоi полiтики, що сприяi розвитку зовнiшньоекономiчних вiдносин; стимулювання попиту i пропозицii на сiльськогосподарську продукцiю та продовольство; визначення, з урахуванням мiжнародних зобов'язань, узгоджених позицiй у зовнiшньоекономiчних вiдносинах; розвиток науково-технiчного спiвробiтництва та iнформацiйного забезпечення, створення економiчних умов для здiйснення взаiмовигiдних iнвестицiйних проектiв; координацiя в галузi пiдготовки i перепiдготовки кадрiв, пiдвищення прибутковостi сiльськогосподарських товаровиробникiв; полiпшення умов працi в АПК; вирiшення соцiально - економiчних проблем населення, що проживаi в сiльськiй мiсцевостi; вдосконалення нормативно-правовоi бази, пов'язаноi з функцiонуванням загального i внутрiшнього ринку сiльськогосподарськоi продукцii та продовольства, основних видiв спецiальних матерiально-технiчних ресурсiв, науково-технiчним спiвробiтництвом, соцiальним становищем працiвникiв аграрного сектора.

Економiчний механiзм аграрноi полiтики спрямований на узгодження бюджетноi, податковоi, митноi, кредитноi, цiновоi полiтики, системи страхування в АПК. Цiлком обТСрунтованою i необхiднiсть здiйснення фiнансовоi пiдтримки на аграрному ринку iз спецiального фонду пiдтримки сiльгоспвиробникiв. Так як у бiльшоi частини виробникiв виникне нагальна потреба у здiйсненнi вкладень, якi неможливо здiйснити за рахунок власних коштiв.

Податкове регулювання на нацiональному рiвнi пов`язане з удосконаленням податковоi системи, яка сприяi розвитку сiльськогосподарського виробництва.

Один з напрямкiв роботи - створення сприятливих умов для кредитування аграрного сектора, формування iдиноi цiновоi полiтики, що сприяi максимальному здешевленню продуктiв харчування для городян i гнучкого регулювання цiнових вiдносин на продовольчому ринку.

Система i механiзм регулювання доходiв сiльськогосподарських товаровиробникiв здiйснюються з урахуванням конкретних умов виробництва та фiнансових можливостей держави та прийнятоi моделi економiчних вiдносин.

Проводиться цiлеспрямована фiнансова пiдтримка товаровиробникiв АПК з метою освоiння нових технологiй, розвитку ринковоi iнфраструктури, здiйснення консультативно-iнформацiйноi дiяльностi, а також таких напрямкiв, як селекцiя та насiнництво, племiнна справа, захист рослин, проведення мелiоративних, ветеринарних, фiто санiтарних та iнших заходiв.

Пiдтримка агропромислового комплексу проводиться на базi цiльових програм. Найбiльший iнтерес представляi iнвестування найбiльш перспективних проектiв, що передбачають збiльшення виробництва зерна, м'ясо-молочноi та iншоi сiльськогосподарськоi продукцii та продовольства.

Здiйснюють державне управлiння в галузi АПК: Президент Республiки Бiлорусь, Уряд Республiки Бiлорусь, Мiнiстерство сiльського господарства i продовольства, мiсцевi Ради депутатiв, виконавчi i розпорядчi органи, iншi державнi органи вiдповiдно до законодавчих актiв РБ.

2. Динамiка розвитку агропромислового комплексу Бiлорусi як об'iкта державного регулювання

Агропромисловий комплекс (АПК) - сукупнiсть пов'язаних мiж собою суспiльним подiлом працi галузей економiки, що забезпечують вiдтворення продуктiв харчування i промислових предметiв споживання iз сiльськогосподарськоi сировини у вiдповiдностi з потребами суспiльства i попитом населення.

Агропромисловий комплекс Бiлорусi включаi: сiльське господарство (рослинництво i тваринництво), переробну промисловiсть (харчова, борошномельно-круп'яна, комбiкормова, первинна обробка льону), обслуговуючу сферу (виробничо-технiчне, мелiоративне, землевпорядне, наукове, агрохiмiчне, ветеринарне, будiвельне, торгове та iншi види обслуговування). Прiоритетами в розвитку АПК Бiлорусi i тваринницький, льнянiй, зерновий, буряко - цукровий i масло - рослинний комплекси.

Основний комплексо утворюючоi галуззю агропромислового комплексу i сiльське господарство. РЖ хоча у валовому внутрiшньому продуктi краiни частка сiльського господарства становить менше 8%, значимiсть галузi велика з урахуванням ii соцiальноi ролi. Повнiстю забезпечуiться продовольча безпека краiни. Завозиться в основному тiльки продукцiя, яка в силу природно-клiматичних умов у краiнi не проводиться.

У результатi впровадження в системi АПК комплексу заходiв з пiдтримки сiльського господарства за останнi чотири роки зросло виробництво основних видiв продовольчоi продукцii. У краiнi зберiгаiться i розвиваiться велике сiльськогосподарське виробництво. Прийняття Кодексу про землю створило умови для рацiонального використання сiльськогосподарських земель.

В даний час бiльш динамiчно йде реформування збиткових господарств, бiльшу пiдтримку отримали фермерськi та особистi пiдсобнi господарства.

На одного жителя Бiлорусi припадаi 0,9 га сiльськогосподарських угiдь i 0,6 га рiллi. Площi сiльгоспугiдь, що знаходяться в державнiй власностi, становлять 7,37 млн. га (80,9% вiд загальноi площi), землi сiльськогосподарського призначення громадян - 1,34 млн. га.

Сiльське господарство спецiалiзуiться на виробництвi продукцii тваринництва (молоко, м'ясо), а також на вирощуваннi льону та картоплi. Широкомасштабне розвиток отримало обробiток зернових та овочевих культур, цукрових бурякiв, рiпаку та кормових культур.

Серед краiн СНД Бiлорусь посiдаi третi мiсце (пiсля Росii i Украiнi) з виробництва льону.

Переробна промисловiсть включаi великi пiдгалузi м'ясноi, молочноi, харчосмаковоi, рибноi, борошномельно-круп'яноi, комбiкормовоi промисловостi i первинноi обробки льону. У нiй функцiонуi 4701 пiдприiмство i виробництво, зайнято 131,8 тис. працюючих.

З 2001 року в Бiлорусi почалося зростання обсягiв виробництва продукцii. Темпи зростання валовоi продукцii сiльського господарства в 2007 роцi склали 99% до рiвня 1990 року, рiвень рентабельностi - вiдповiдно 5,2%, а питома вага збиткових органiзацiй скоротився до 1,3%. Неухильну тенденцiю нарощування обсягiв мають такi культури, як цукровi буряки, рiпак, овочi.

У 2000 роцi було внесено мiнеральних добрив на 1 га в 2 рази бiльше, нiж у 1995 р. У 2007 роцi на 1 га орних земель внесено 87% мiнеральних добрив вiд рiвня 1990 р. Спостерiгаiться стабiльне зростання виробництва сiльськогосподарськоi продукцii, який значною мiрою зумовлений змiцненням матерiально-технiчноi бази сiльгосппiдприiмств. У структурi виробництва з невеликою перевагою переважаi рослинництво.

Результати роботи за 2009 року свiдчать про стiйку тенденцiю подальшого пiдвищення продуктивностi як землеробства, так i тваринництва.

Створено базу для подальшого сталого розвитку аграрноi галузi, що забезпечила зростання виробництва практично всiх видiв сiльськогосподарськоi продукцii: наповнений внутрiшнiй продовольчий ринок, виробництво основних видiв сiльськогосподарськоi продукцii в розрахунку на душу населення значно перевершуi рекомендований Мiнiстерством охорони здоров'я Республiки Бiлорусь рiвень споживання; експорт за цей перiод збiльшився в 2, 2 рази (за експертними оцiнками в цьому роцi вiн досягне об'iму 1,8 млрд. доларiв США); позитивне сальдо у зовнiшньоторговельнiй дiяльностi по пiдприiмствах Мiнсiльгосппроду в 2008 роцi оцiнюiться в 630 млн. доларiв.

За виробництвом в розрахунку на душу населення основних видiв сiльськогосподарськоi продукцii, крiм зерна, Бiлорусь на нинiшньому етапi розвитку посiдаi перше мiсце серед краiн СНД, з виробництва м'яса зрiвнялася з Нiмеччиною, а молока - приблизно вдвiчi перевищуi основнi розвиненi в аграрному вiдношеннi краiни РДвропи та США.

У першому пiврiччi нинiшнього 2009 року виробництво промисловоi продукцii в агропромисловому комплексi Бiлорусi виросло в порiвнянних цiнах на 10,7% в порiвняннi з аналогiчним перiодом минулого року за даними Мiнiстерства сiльського господарства i продовольства Бiлорусi.

Прирiст обсягiв промислового виробництва в зернопереробноi галузi склав 12,4% до вiдповiдного перiоду минулого року, хлiбопекарськоi - 9,1%, м'ясноi - 12,7%, молочноi - 8,3%, машинобудiвноi - 28%, льонообробний - бiльше 30%.

Спiввiдношення запасiв готовоi продукцii i середньомiсячного обсягу виробництва промисловоi продукцii за вказаний перiод склало 64,3%, що на 5,7% бiльше в порiвняннi з аналогiчним перiодом минулого року. При цьому в молочнiй галузi рiвень запасiв продукцii зрiс до 78,2%, зернопереробноi - до 66,9%. У той же час протягом червня нинiшнього року в м'яснiй галузi запаси скоротилися в порiвнянних цiнах практично на 10 процентних пункту, iх рiвень склав 48,5%.

Органiзацii Мiнсiльгосппроду ведуть роботу по збiльшенню поставок молочноi та м'ясноi продукцii на експорт. Основним споживачем цiii продукцii, як i ранiше, виступаi Росiя. У нинiшньому роцi в прогнознi баланси попиту i пропозицii на м'ясо та м'ясопродукти, молоко та молокопродукти Союзноi держави внесенi змiни за структурою та обсягами поставок окремих видiв бiлоруськоi продукцii на росiйський ринок. Так, по м'ясу i м'ясопродуктах обсяги експорту збiльшено на 30 тис. т за рахунок нарощування поставок яловичини. У червнi-груднi 2009 року бiлоруськi пiдприiмства планують поставити в Росiю 27,1 тис. т олii тваринного, 65,8 тис. т сирiв i сиру, 1,1 тис. т сухого знежиреного молока.

У сiчнi-травнi нинiшнього року органiзацii Мiнсiльгосппроду Бiлорусi поставили на експорт продукцii на суму 623,8 млн. доларiв, що становить 98% до сiчня-травня 2008 року. Темп зростання експорту перевищив темп зростання iмпорту на 18,7 процентного пункту. За п'ять мiсяцiв зовнiшньоторговельне сальдо за Мiнсiльгосппроду склалося позитивним у сумi 295,5 млн. доларiв i виросло на 32,6% в порiвняннi з аналогiчним перiодом 2008 року.

2.1 Характеристика агропромислового комплексу Стародорожського району

Агропромисловий комплекс району представлений 14 сiльськогосподарськими органiзацiями, двома заводами з переробки сировини - Стародорожскiй виробнича дiлянка вiдкритого акцiонерного товариства (далi - ВАТ) ВлСлуцький сироробний комбiнатВ», комунальне виробниче унiтарне пiдприiмство ВлСтародорожський плодоовочевоi заводВ», i однiiю обслуговуючою органiзацiiю - ВАТ ВлСтародорожський райагросервiс В». Три господарства, що знаходяться на територii району, - товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю (далi - ТОВ) ВлПрофiтагроВ», ТОВ ВлАгрофiрмаВл Фалiчi В»i ТОВВл Шапчiци-агро В»- переданi у вiдання органiзацiй-iнвесторiв м. Мiнська згiдно з Указами Президента Республiки Бiлорусь вiд 19 березня 2004 р. № 138 i вiд 14 червня 2004 р. № 280. Одна органiзацiя веде сiльськогосподарське виробництво на правах фiлii ВлПiдсобне сiльське господарствоВл Сiнегово В»ВАТВл Стародорожський райагросервiс В». Юридичний статус 9 господарств - сiльськогосподарськi виробничi кооперативи (далi - СВК). Одна органiзацiя функцiонуi у формi комунального сiльско господарського унiтарного пiдприiмства (далi - КСУП) ВлПрусиВ». Крiм цього, на територii району розташованi землi 5 селянських (фермерських) господарств.

Товарне виробництво сiльськогосподарськоi продукцii в районi ведеться на 48,1 тис. га сiльгоспугiдь, з них 28,7 тис. га рiллi (59,7%), 19,2 тис. га лучних угiдь (40%), 0,2 тис. га садiв (0,3%). Бал кадастровоi оцiнки сiльськогосподарських угiдь складаi 26,2, в тому числi рiллi 28,1. За механiчним складом в рiллi найбiльшу питому вагу мають супiщанi ТСрунти - 46%. Пiщанi ТСрунти займають 33% рiллi, 21% - торф'яно-болотнi. Середньорiчна чисельнiсть працiвникiв сiльськогосподарських органiзацiй у 2008 р. склала 2141 людини.

Товарна продукцiя тваринництва становить бiльше 86% у сукупному обсязi виручки вiд реалiзацii, тому досягнутий рiвень виробництва даноi галузi багато в чому визначаi фiнансово-економiчний стан сiльгосп органiзацiй. В якостi основних факторiв розвитку тваринництва в 2009 роцi виступають: змiцнення кормовоi бази, нарощування поголiв'я худоби, створення необхiдних умов утримання тварин за рахунок проведення реконструкцii примiщень. На зимово-стiйловий перiод 2009-2010 рр. заготовлено 49 тис. тонн кормових одиниць трав'яних кормiв, або в середньому по 20,2 ц к. од. на 1 умовну голову. За 10 мiсяцiв 2009 р. чисельнiсть ВРХ збiльшилася на 618 гол. до аналогiчного перiоду 2008 р., у тому числi корiв - на 315 гол. Телят отримано в кiлькостi 9911 гол. Разом з тим, i реальнi резерви в планi нарощування чисельностi поголiв'я тварин. Ще не на належному рiвнi органiзована робота з вiдтворення дiйноi череди - у розрахунку на 100 корiв i телиць за 10 мiс. отримано по 73 телят, у той час як за аналогiчний перiод 2008 р. - 81 голова.

Полiпшення умов утримання тварин на дорощуваннi та вiдгодiвлi дозволило забезпечити середньодобовi прирости молодняку ​​ВРХ на рiвнi 538 грам, в той час як за 10 мiс. 2008 продуктивнiсть тварин становила 520 грам. За рахунок проведеноi роботи щодо збалансованого годiвлi та полiпшення умов утримання середньодобовi прирости на ремонтнi телички досягли технологiчного рiвня - 573 грами.

На наявнi резерви економii витрат вказуi той факт, що за 10 мiс. 2009 р. в цiлому по сiльгосп органiзацiй областi ступiнь окупностi витрат виручкою складаi 71%, а в господарствах району - лише 66%. За рiвнем продуктивностi працi сiльськогосподарськi пiдприiмства району займають 9 мiсце серед 22 районiв областi.

3. Реалiзацiя державних проектiв i програм, що стимулюють розвиток АПК

Продовольча безпека держави гарантуiться нацiональними проектами та державними програмами, прийнятими вiдповiдно до законодавства Республiки Бiлорусь i затверджених Президентом Республiки Бiлорусь, Радою Мiнiстрiв Республiки Бiлорусь. Реалiзацiя програм, що стимулюють розвиток аграрного сектора, дозволить оновити соцiальну i виробничу сфери, забезпечити умови сталого розвитку сiльськоi територii, пiдвищити доходи населення, престижнiсть проживання на селi, а також полiпшити демографiчну ситуацiю. Розглянемо цiлi та завдання деяких з них.

Розвитку агропромислового комплексу сприяi реалiзацiя ряду масштабних програм. Особливоi ​​уваги з боку держави потребують проблеми розвитку малих мiст, вирiшити якi покликана Програма розвитку малих i середнiх мiст. У нiй передбачаються прискорений розвиток будiвництва житла та сфери послуг, створення нових робочих мiсць. Проводиться цiлеспрямована полiтика стимулювання розмiщення нових пiдприiмств, фiлiй i цехiв дiючих виробництв, а також розширення сфери пiдприiмництва, пов'язаного з обслуговуванням населення, сiльським господарством, переробкою сiльськогосподарськоi продукцii та випуском продукцii з мiсцевоi сировини. Метою Програми ВлЗбереження i використання мелiорованих земель на 2006 - 2010 рокиВ» i забезпечення зростання продуктивностi мелiорованих земель, на яких виробляiться бiльше третини продукцii рослинництва, пiдвищення iх стiйкостi несприятливих погодних умов за допомогою здiйснення заходiв щодо вiдновлення i збереження мелiоративних систем, ефективному використанню iх технiчних можливостей . Програма орiiнтована на виробництво екологiчно чистоi сiльськогосподарськоi продукцii, охорону ТСрунтiв i ТСрунтового покриву вiд деградацii, а водних джерел вiд виснаження i забруднення, створення сприятливих умов для життя i працi сiльського населення, забезпечення високорентабельного i конкурентоспроможного сiльськогосподарського виробництва. Основною метою Державноi програми ВлЯкiстьВ» на 2007 - 2010 роки, що забезпечуi реалiзацiю полiтики держави у сферi якостi, i створення умов, що сприяють створенню конкурентоспроможних вiтчизняних товарiв, подальшому насиченню споживчого ринку якiсними безпечними енерго ефективними товарами, впровадження у промислове виробництво сучасних методiв i форм управлiння якiстю , оздоровлення навколишнього середовища, економii матерiальних та енергетичних ресурсiв.

Державна комплексна програма модернiзацii основних виробничих фондiв Бiлоруськоi енергетичноi системи, енергозбереження та збiльшення частки використання в республiцi власних паливно-енергетичних ресурсiв у 2006-2010 роках затверджена Указом Президента Республiки Бiлорусь № 399 вiд 25.08.2005. Основна мета Державноi програми - визначення заходiв, термiнiв iх реалiзацii i необхiдних iнвестицiй, що дозволяють забезпечити енергетичну безпеку краiни, позитивну динамiку вiдновлення основних фондiв, надiйне та ефективне енергопостачання галузей економiки та населення при дотриманнi екологiчних вимог. Реалiзацiя цiii Державноi програми дозволить пiдвищити рiвень енергетичноi безпеки Республiки Бiлорусь i надiйнiсть роботи енергосистеми в цiлому; збiльшити кiлькiсть робочих мiсць i податковi вiдрахування в республiканський i мiсцевi бюджети; збiльшити обсяг виробництва i споживання мiсцевих видiв паливно-енергетичних ресурсiв. Детальнiше зупинимося на розглядi Державноi програми вiдродження та розвитку села на 2005-2010 роки, затвердженоi Указом Президента Республiки Бiлорусь вiд 25 березня 2005 р. № 150.

3.1 Державна програма вiдродження та розвитку села на 2005-2010 роки

Доручення щодо створення масштабноi програми, покликаноi врятувати село, вивести агропромисловий комплекс на новий рiвень i зробити сiльське життя бiльш привабливою, Президент Республiки Бiлорусь А.Г. Лукашенко дав у вереснi 2003 року. Сiльськi регiони займають близько 90% територii краiни. У них проживаi близько 30% населення. Саме сiльськi жителi забезпечують продовольчу безпеку нашоi держави. Крiм того, село - джерело i сховище нацiональних традицiй, бiлоруськоi мови, фольклору, народноi творчостi. Зберегти i розвинути це джерело - важливе державне завдання.

Основними завданнями Програми i: вiдродження i розвиток соцiальноi та виробничоi сфер бiлоруського села, забезпечення умов для сталого ведення сiльськогосподарського виробництва, пiдвищення доходiв сiльського населення, створення основ для престижностi проживання в сiльськiй мiсцевостi та покращення демографiчноi ситуацii на селi, забезпечення ефективного виробництва сiльськогосподарськоi продукцii та продовольства в обсягах, достатнiх для внутрiшнього ринку i формування експортних ресурсiв.

Система заходiв, представлена ​​у програмi, складаiться з двох роздiлiв - соцiального i виробничого.

Провiдниками соцiальних стандартiв на селi визначенi агромiстечок. На iх основi передбачаiться сталий соцiально-економiчний розвиток сiльських територiй, спрямоване на формування необхiдних умов для життя населення. Протягом 2005-2010 рокiв передбачено створення 1481 агромiстечок.

У виробничiй сферi досягнення до 2010 року запланованих обсягiв сiльськогосподарського виробництва та його рентабельностi в 18-20% базуiться на тринадцяти прiоритетних напрямках. Серед них: вдосконалення спецiалiзацii сiльськогосподарського виробництва, технiко-технологiчне переоснащення галузi, пiдвищення продуктивностi мелiорованих земель, розвиток переробноi промисловостi, вдосконалення органiзацiйно-економiчноi структури АПК, вдосконалення професiйноi пiдготовки кадрiв, пiдвищення родючостi грунтiв, розвиток рослинництва i тваринництва.

Програма вiдрiзняiться також значними обсягами фiнансування. На вiдродження i розвиток села плануiться видiлити 69800 млрд. рублiв. Державне щорiчне вкладення коштiв тiльки в АПК зросте в 1,5 рази в порiвняннi з 2004 роком.

Як пiдкреслив напередоднi Глава держави на нарадi за проектом Державноi програми вiдродження та розвитку села, на чiльне мiсце повинен бути поставлено людину з його турботами i потребами, а соцiальний аспект стане прiоритетним при реалiзацii документа.

3.1.1 РЖнформацiя про виконання районноi Програми вiдродження та розвитку села в Стародорожському районi

На виконання Державноi програми вiдродження та розвитку села на 2005 - 2010 роки в Стародорожському районi розроблена i затверджена рiшенням сесii районноi Ради депутатiв вiд 24 грудня 2004 року № 88 районна Програма соцiально-економiчного розвитку та вiдродження села Стародорожського району на 2005-2010 роки (далi - Програма).

За пiдсумками реалiзацii основних положень Програми за 5 рокiв район впорався з встановленими параметрами виробництва молока - 253,2 тис. тонн при завданнi 226,7 тис. тонн (або 111,7%), реалiзацii м'яса - 25,8 тис. тонн при завданнi 23,3 тис. тонн (110,6%), вирощування овочiв - вiдповiдно 64,0 тис. тонн i 36,0 тис. тонн (177,7%), обробiтку рiпаку - 11,2 тис. тонн при завданнi 7, 5 тис. тонн (148,7%). Разом з тим, не в повному обсязi район впорався з виробництвом зерна i картоплi, виконання програмних параметрiв по яких склало вiдповiдно 92,7% i 88,8%.

За очiкуваним пiдсумками роботи за 2009 рiк рiвень виробництва сiльськогосподарськоi продукцii в громадському секторi зросте у порiвняннi з аналогiчним перiодом попереднього року на 105%. Продукцii рослинництва буде вироблено на суму 36,7 млрд. руб., Або 102% до минулорiчного. Вартiсть продукцii тваринництва в порiвнянних цiнах складе 53,7 млрд. руб., Що вище показника 2008 р. на 107,2%.

Сiльгосппiдприiмствами проводилася робота по оптимiзацii структури посiвних площ, впровадження сучасних технологiй обробки грунту та догляду за культурами. У результатi в аграрному секторi сформована система сiвозмiн, що забезпечуi достатню кормову базу тваринництва та отримання товарноi продукцii. Вiдповiдно до заходiв, у 2009 роцi пiд кукурудзу було вiдведено 9,8 тис. га, що дозволило заготовити 135,9 тис. тонн силосу i намолотити 5,7 тис. тонн зерна кукурудзи. Вiд вирощування рiпаку на запланованiй площi сiльгосп органiзацiй отримали понад 2,3 млрд. руб. виручки. Картоплю i льон вирощувалися на площах, передбачених заходами. При цьому прибирання льону була повнiстю механiзована. З метою збiльшення виходу зеленоi маси було додатково введено в обiг 2,2 тис. га малопродуктивних лучних угiдь, на яких висiвали однорiчнi трави. Крiм того, на площi понад 1,8 тис. га рiллi зробленi пiдсiв багаторiчних трав i закладка багатокомпонентних пасовищ. Бiльш нiж на половинi посiвних площ польовi роботи були проведенi з використанням комбiнованих широкозахватних агрегатiв, а також агрегатiв, якi сумiщають пiдготовку ТСрунту та посiв. Завдяки цьому весняний та осiннiй посiв були проведенi в оптимальнi термiни i з належною якiстю.

Сiльгосп органiзацiй краще спрацювали в планi пiдтримки родючостi ТСрунту. Агромелiоративних заходiв i реконструкцiя мелiоративних систем проведенi на всiй запланованiй площi - вiдповiдно 339 га i 355 га. Провапнованих 2,9 тис. га кислих ТСрунтiв при встановлених в Програмi 2,8 тис. га. Органiчних добрив внесено в обсязi 375 тис. тонн. що на 60 тис. т перевищуi показник попереднього року. Господарствами району закуплено комплекснi мiкродобрива та засоби захисту рослин в обсягах, визначених заходами. Тiльки по мiнеральних тукам не забезпеченi передбаченi Програмою параметри - замiсть 11,8 тис. т д. р. внесено 8,7 тис. т д. р.

У зв'язку зi збiльшенням поголiв'я великоi рогатоi худоби та необхiднiстю створення належних умов для iх утримання в 2009 р. господарствами району проведенi реконструкцiя i технiчне переоснащення 14 тваринницьких примiщень. Подальше нарощування виробництва сiльськогосподарськоi продукцii пов'язане з освоiнням прогресивних технологiй на основi застосування високопродуктивноi технiки. У 2009 р. господарствами за рахунок рiзних джерел придбано 117 одиниць технiки.

Реалiзацiя заходiв Програми вiдродження безпосередньо залежить вiд рiвня професiйноi пiдготовки та якiсного складу кадрового потенцiалу. У зв'язку з цим в поточному роцi пройшли пiдвищення квалiфiкацii на базi Бiлоруського державного аграрно-технiчного унiверситету 10 фахiвцiв i керiвникiв органiзацiй АПК району.

Одне з основних напрямкiв реалiзацii Програми вiдродження - облаштування виробничо-соцiальних об'iктiв агро мiстечок. За 5 рокiв в 13 введених агро мiстечок за рахунок рiзних джерел на цi цiлi використано понад 32 мiльярдiв рублiв. За рахунок бюджетних коштiв придбано устаткування для молочнотоварних ферм (молокопроводи, охолоджувачi молока, транспортери, кормороздавачi, причепи). На асфальтування територiй мiх дворiв, ферм, зернотокiв витрачено понад 3,5 млрд. руб.

У планi створення належних соцiально-побутових умов та покращення якостi життя сiльського населення в районi реалiзуiться комплекс заходiв по житловому будiвництву, розширенню сфери побутових послуг, розвитку мереж комунiкацii та об'iктiв iнженерноi iнфраструктури. Починаючи з 2005 р. у сiльськогосподарських пiдприiмствах зведено 246 нових житлових будинки, проведена реконструкцiя 63 квартир. За 2005-2009 роки в сiльських населених пунктах вiдремонтовано 84 км дорiг, на укладання твердого покриття витрачено 4,2 млрд. руб. грошових коштiв. Загальна протяжнiсть Мережi водопостачання в агро мiстечок 2009 р. склала 7,3 км.

Протягом 5 рокiв районним вузлом електричного зв'язку виконана значна робота по телефонiзацii сiльського населення: мережу зв'язку в населених пунктах зони дii АТС розширена до 1209 номерiв. У 2009 роцi кiлькiсть абонентiв збiльшилася до 1360 чоловiк. Побутове обслуговування сiльського населення здiйснюiться через 11 комплексних приймальних пунктiв (далi - КПП). На поточний ремонт КПП пiд вводяться агро мiстечок витрачено 54 млн. крб. В даний час на комплексних приймальних пунктах i сучаснi робочi мiсця приймальника, перукаря, фахiвцiв з ремонту швейних виробiв i побутовоi технiки. Згiдно з графiками органiзовано виiзне обслуговування жителiв вiддалених сiл, що входять у зону обслуговування КПП.

Таким чином, по переважнiй бiльшостi позицiй Програми вiдродження та розвитку села за 2008 рiк вiдзначаiться виконання затверджених виробничих показникiв i заходiв у соцiально-побутовiй сферi.

4. Проблеми агропромислового комплексу

Разом з тим, в аграрнiй галузi iснують i проблеми. Основною проблемою агропромислового сектора економiки можна вважати низький рiвень рентабельностi сiльськогосподарського виробництва. Наприклад, за пiдсумками роботи за 9 мiс. 2009 р. рентабельнiсть вiд реалiзацii продукцii в цiлому по сiльськогосподарським органiзацiям району склала (-0,5%).

Причини економiчних труднощiв в аграрнiй сферi багатобiчнi, частина з них мають об'iктивний характер, наприклад, постiйне подорожчання матерiальних та енергетичних ресурсiв, що iмпортуються в республiку або виготовляються вiтчизняною промисловiстю з iмпортноi сировини i комплектуючих виробiв.

Азотнi i фосфорнi добрива в республiцi виробляються з iмпортноi сировини. Практично немаi власного виробництва дiючоi речовини для пестицидiв. Близько 90% паливно-мастильних матерiалiв в краiнi виробляiться з нафти, що iмпортуiться. Немаi власного газу. Тому цiновий механiзм на ввезену в республiку продукцiю складно пiддаiться регулюванню на нацiональному рiвнi. Проте неефективна робота деяких пiдприiмств аграрного сектора краiни пояснюiться i недостатнiм професiоналiзмом частини керiвникiв i фахiвцiв, вибором у рядi сiльськогосподарських органiзацiй неправильних стратегiчних пiдходiв, недосконалiстю застосовуваних технiчних рiшень i технологiй як у рослинництвi, так i в тваринництвi.

Виходячи з нинiшнього стану внутрiшнього i зовнiшнiх продовольчих ринкiв i необхiдностi суттiвого пiдвищення конкурентоспроможностi бiлоруськоi продукцii слiд невiдкладно удосконалити спецiалiзацiю галузi з урахуванням ефективного i рацiонального використання природних i трудових ресурсiв, накопиченого i створюваного в перспективi виробничого потенцiалу [9, c. 26]. Проведений аналiз свiдчить, що до теперiшнього часу направляються в АПК бюджетнi кошти часто використовуiться недостатньо ефективно, тому що бiльша iх частина використовуiться не на створення iнновацiйноi iнфраструктури, а на вирiшення поточних завдань: обслуговування кредитiв, здешевлення сiльськогосподарськоi технiки, компенсацii зростання цiн на основнi матерiальнi ресурси (нафтопродукти, добрива, засоби захисту), а також на придбання матерiальних ресурсiв, якi безоплатно або за зниженими цiнами передаються сiльгосп органiзацiй. На прямi iнвестицii спрямовуiться не бiльше чвертi видiлених коштiв.

РЖснуючий порядок державноi пiдтри

Вместе с этим смотрят:

Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови

Агротехнические особенности возделывания полевых культур

Адаптивная технология возделывания горчицы в ООО "Тингутинское" Светлоярского района Волгоградской области

Аналiз сiльського господарства в Швейцарii

Анализ использования машинно-тракторного парка и состояния ремонтной базы СПК "Новологиновский-1"