Годування жеребцiв-плiдникiв

Вступ

Значення коней в iсторii людськоi цивiлiзацii неоцiненне. Кiнь тАФ одна з перших приручених i одомашнених людиною тварин i саме завдяки йому людина вперше стала використовувати альтернативний вид мтАЩязовоi енергii фiзичну силу коня. Тривалий час кiнь був iдиним помiчником людини при виконання тяжкоi фiзичноi працi тАФ обробiток грунту, перевезення вантажiв, людей тощо. Науково-технiчний прогрес привiв до опанування людиною нових форм енергii i створення механiзмiв, якi значно переважають фiзичнi можливостi коня. Це привело до значного зниження рiвня використання коней як робочоi сили в багатьох галузях господарства, в тому числi й сiльському господарствi, i недооцiнки ролi робочого коня в практичнiй дiяльностi людини, що викликало повсюдне зниження поголiвтАЩя робочих коней у господарствах i припиненнi племiнноi роботи. Як тепер уже всi розумiють тАФ це велика помилка. Досвiд i розрахунки показують, що використання коней при виконаннi ряду господарських робiт бiльш доцiльно Ваекономiчно i енергетично вигiднiше, нiж використання потужних механiзмiв, якi потребують дорогих енергоносiiв, в першу чергу, нафтопродуктiв.

Все це набуваi великоi актуальностi в сучасних аграрних умовах Украiни, в умовах вiдносно невеликих фермерських господарств та присадибного господарювання. В звтАЩязку з цим значноi ваги набуваi ведення племiнноi справи в конярствi, створення високопродуктивних коней верхових i рисистих порiд. На перше мiсце при вирiшеннi цього питання виходять годiвля i утримання коней-плiдникiв, так як саме вiд них залежить цiннiсть вiдтвореного поголiвтАЩя.

В своiй роботi я ставила за мету розкрити науково-практичнi аспекти годiвлi жеребцiв-плiдникiв, якi дають можливiсть утримувати iх в найкращiй репродуктивнiй формi i одержаннi вiд них найбiльш повноцiнного потомства та, вiдповiдно до iндивiдуального завдання, тАФ визначити норму годiвлi i скласти добовi рацiони на зимовий i лiтнiй перiоди для жеребця-плiдника; розрахувати рiчну потребу в мiнеральних добавках i вiтамiнних препаратах, необхiдних для балансування рацiонiв упродовж року в умовах Полiсся для верхових порiд.

Роздiл РЖ. Роль нормованоi годiвлi жеребцiв-плiдникiв у забезпеченнi iх вiдтворноi здатностi, якостi потомства та тривалостi використання

1.1 Коротко про iсторiю розвитку конярства в Украiнi

У далекому минулому природноклiматичнi умови для розвитку конярства на територii сучасноi Украiни були досить сприятливими. Численнi археологiчнi розкопки й дослiдження давнiх поселень, житлових споруд та мiсць поховання знатi переконливо свiдчать про це. Ретельний аналiз остеологiчних решток i пам'яток матерiальноi культури даi пiдстави стверджувати, що дослов'янськi племена й давнi слов'яни, якi проживали на цiй територii, мали досить розвиненi землеробство й тваринництво, в тому числi й конярство [6].

Про розвиток конярства у Киiвськiй Русi (IX - XII ст.) i в бiльш пiзнi часи свiдчать численнi письмовi джерела.

Вiдомо, що запорозьке козацтво мало надзвичайно цiнного верхового коня, невибагливого до кормiв, здатного довго зберiгати набуту на добрих кормах вгодованiсть, витривалого, хуткого в походi, у затяжних перегонах пiд час переслiдування ворога i втеч. Для створення цього верхового коня було використано перських жеребцiв [28].

Пiсля приiднання до Москви (1654 р.) Украiна стала головним постачальником коней для росiйськоi кiнноти. Тодi украiнських коней звали черкаськими i досить високо цiнували iх за добре вираженi господарськi ознаки.

Були створенi державнi та вiйськовi кiннi заводи, якi повиннi були насамперед задовольняти потреби кiнноти. Вирощений на кiнних заводах приплiд використовувався для комплектування припускних та земських парувальних пунктiв i державних заводських стаiнь жеребцями-плiдниками [13].

Тiльки Нiмеччина вивозила з Украiни до 30 тис. коней щороку. До 1916 р. в Украiнi функцiонувало 9 державних стаiнь. За породною належнiстю жеребцi державних стаiнь подiлялися на: верхових тАФ 62 % (переважно чистокровна верхова та арабська), ваговозних (робочих) тАФ 23,4 % (першерон, арден) та легкозапряжних тАФ 14,6 % (орловський рисак) [6].

До 1917 р. конярство в Украiнi розвивалося швидкими темпами. Цьому сприяли програма розвитку сiльського господарства, розроблена й реалiзована П. А. Столипiним, розвиток мiського та мiжмiського транспорту i зв'язку, впровадження тоталiзатора на iподромах, зростання рiвня життя пересiчного громадянина тощо. В 1916 р. Украiна досягла максимального поголiв'я коней тАФ 5424 тис. голiв.

Найбiльших збиткiв конярству нашоi держави завдали громадянська вiйна 1918 тАФ 1922 рр., нiчим не виправдана колективiзацiя та iншi подii перiоду становлення радянськоi влади. З 9 державних заводських стаiнь збереглася одна тАФ Полтавська зi 124 жеребцями-плiдниками.

За часiв непу на селi конярство набуло бурхливого розвитку. Значно полiпшилася робота державних заводських стаiнь (вдруге вiдновлених), органiзовано мережу державних племiнних розплiдникiв, вiдновлено випробовування коней на iподромах, вживалися заходи щодо полiпшення iснуючих та створення нових порiд. В тi часи категорично заборонялося забивати коней на м'ясо, оскiльки вони були вкрай потрiбнi для селянських господарств. На початок 1941 р. в Украiнi налiчувалося 4,7 млн. голiв коней [6].

Розвитковi племiнного конярства сприяли високий рiвень селекцiйноi роботи, належнi умови годiвлi та утримання вiдтворного складу i молодняку, сучаснi технологii тренування i випробування коней.

Якщо в кiннозаводствi нинi справи бiльш-менш нормальнi, то в робочому конярствi здобуткiв обмаль, оскiльки якiсть коней залишаiться низькою, молодняк i доросле поголiв'я не завжди повною мiрою забезпеченi кормами, що впливаi на iхнiй загальний розвиток. У багатьох господарствах не придiляiться належноi уваги вiдтворенню поголiв'я. Тому по республiцi маiмо не бiльше 35 лошат вiд 100 кобил. Серед загального поголiв'я коней у державi дуже низький вiдсоток чистопородних i надто мала частка кобил у загальному поголiв'i (Табл. 1).

Таблиця 1

Деякi показники стану конярства в Украiнi за 1990 - 2005 рр

Показники	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Всього, тис. голiв	753,5	736,6	698,1	701,2	693,4	684,3	677,7	671,4
у т. ч. у приватному користуваннi	26,9	190,5	390,5	451,4	475,4	494,7	512,3	532,0
Приватне конярство, %	3,6	25,9	55,9	64,4	68,6	72,3	75,6	79,2
Кобил вiд трьох рокiв i старше, тис. гол.	206,0	207,5	212,4	237,0	231,6	226,5	234,1	238,0
Кобил вiд загального поголiв'я, %	27,3	28,2	30,4	33,8	33,4	33,1	34,5	35,4
Вихiд лошат на 100 кобил	31,0	33,1	32,4	30,9	33,7	34,2	35,2	36,7

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

Аграрна полiтика Бiлорусi

Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови

Агротехнические особенности возделывания полевых культур

Агроэкологическая группировка земель для обоснования адаптивно-ландшафтного земледелия АО "Лузинское" Омского района Омской области