Модернiзацiя дiльницi по обробцi круглоi деревини на стрiчкопилковому верстатi

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Аналiз господарськоi дiяльностi ДП ВлКрасноградський ЛiсгоспВ»

Красноградський лiсгосп органiзований у 1959 роцi, як лiсова мелiоративна станцiя на базi Водолазького i Красноградського лiсiвництваВа Харкiвського лiсгоспу. В 1961 роцi 12 жовтня Красноградська лiсова мелiоративна станцiя була реорганiзована в Красноградський лiсгосп в складi трьох лiсництв: Старовiрiвського, Красноградського, Зачепiлiвського. На базi прийнятих вiд колгоспiв земель Сахновщинського району органiзувалася Сахновщинська виробнича дiльниця. У 1970 роцi на базi урочищ Ордовське, Козачя балка, Власiвське, Грачово Старовiрiвського лiсництва i за рахунок прийнятих земель Красноградського району було створено Кегичiвське спец лiсництво.

Початок вивчення лiсового фонду, який належить лiсгоспу, вiдноситься до 1927 року. Останнi лiсовпорядкування проводилось 1 1990 роцi.

Лiсгосп знаходиться у пiвденно-захiднiй частинi Харкiвськоi областi на територii Красноградського, Нововодолазького, Зачепiлiвського, Кегичiвсбкого, Сахновщинського i Первомайського районiв, загальна площа його становить 14634 га, у тому числi 11987 га покрито лiсом. Територiя Красноградського лiсгоспу розташована у басейнi рiчок Орiлi та Бересовоi. В адмiнiстративно-господарському вiдношеннi лiсгосп маi 5 лiсництв: Наталинське з загальною площею 5527га, Старовiрiвське тАУ 3217га, Зачепiлiвське тАУ 3119га, Кегичiвське тАУ 977га, Сахновщинське тАУ 1463гектари i деревообробний цех.

У перший час щорiчно лiсгосп проводить посадку лiсових культур на площi 100-150 гектарiв. Основнi дерево утворюючi породи: сосна звичайна, дуб звичайний, ясен, клен.

У 2007 роцi плануiться створити лiсових культур в держлiсфондi на площi 100 гектарiв, та на землях, непридатних до сiльгоспвикористання, на площi 65 гектарiв. Зазвичай тАУ це схили та яруги, що схильнi до водноi та вiтровоi ерозii.

Для збереження памтАЩяток природи законами Украiни на територii лiсгоспу охороняються дуб звичайний, якому вже понад 250 рокiв та осика, вiком понад 120 рокiв, бiльше 3м в обхватi, висотою 30м. в Зачипилiвському лiсництвi в 1975 роцi було проведено щеплення кедру на сосну звичайну. На даний час цей досвiд знаходиться пiд наглядом лiсгоспу.

Щорiчно в лiсгоспi проводиться посадка ялинкових плантацiй сосни звичайноi та сосни кримськоi на площi 2-3 гектарiв з метою збереження молодникiв.

1.1.1 Вiдомостi про деревообробний цех Наталинського лiсiвництва та його дiяльнiсть

Цех переробки деревини призначений для переробки деревини, одержаноi вiд рубок головного та промiжного використання. ОбтАЩiм переробки складаi 600м3 за рiк.

Випускаiться наступна продукцiя:

- розпилювання колодВа на пиломатерiали не обрiзнi та обрiзнi;

- переробка технологiчноi сировини мтАЩяких та хвойних порiд на рiзноманiтнi заготовки;

- виготовлення черенкiв;

Кiлькiсть робочих днiв за рiк 253, двох змiнний робочий тиждень з 2-ма вихiдними днями, тривалiсть змiни тАУ 8 годин.

Кiлькiсть працiвникiв в цеху тАУ 12 чоловiк, у бiльш мночисленну змiну тАУ 6 чоловiк.

1.1.2 Технологiчна схема i органiзацiя виробництва деревообробного цеху з переробки деревини

Лiсоматерiали круглi листяних та хвойних порiд пiдвозять до цеху переробки деревини i розвантажують козловим краном на площадку. Пiдсортоване за породами та дiаметром сировина козловим краном подаiться на прийомнi естакади стрiчкового розпилювання. З прийомноi естакади круглий лiс накатуiться на стрiчковий конвеiр, яким колоди подаються до стрiчково-пилкових установок РИТМ -1.

1.2 Характеристика стрiчкопилкового обладнання

1.2.1 Особливостi пиляння деревини стрiчковими пилками

Пиляння стрiчковими пилками вiдбуваiться при прямолiнiйному русi нескiнченноi пилковоi стрiчки i подачi розпилюваного матерiалу (рис. 1.2) [1]. На однiй (або двох) крайках пилки нарiзанi зубцi. РЖснують столярнi, дiлильнi i колодорозпилювальнi стрiчкопилковi верстати, на яких столярними, дiлильними i пилками для розпилювання колод i брусiв здiйснюiться випилювання криволiнiйних профiлiв, дiлення товстих пиломатерiалiв на тонкiВа i розпилювання колод i брусiв [2].

Швидкiсть рiзання (швидкiсть руку пилки) при пиляннi деревини стрiчковими пилками, м/с визначаiться за формулою

,ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (1.1)

де ВаВаВаВа D- дiаметр шкiва стрiчкопилкового верстата, мм

n - частота обертання шкiва, хв-1;

z- кiлькiсть зубiв, якi приймають участь в рiзаннi за 1 оберт шкiва;

t - крок зубiв,мм.

Швидкiсть подачi, м/хв, визначаiтьсяВа за формулою

,ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (1.2)

де ВаВаВаВа Sz -Ва подача на зуб,ВаВа мм

При пиляннi стрiчковими пилками Vs/Vr=const, i вiдноснi траiкторii зубiв в деревинi i прямими лiнiями, паралельними вектору-швидкостi

,ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа (1.3)

Дереворiзальнi пилки повиннi витримувати високi напруження. Зуби врiзаються в деревину з великою швидкiстю i пiддаються ударному навантаженню. Кожен день полотно пiддаiться сотням тисяч згинiв при проходженнi по пилкових шкiвах. При випилюваннi воно, нагрiваiться, головним чином в крайцi зубiв. Це створюi тепловi напруження, якi повиннi сприйматись iншою частиною пилки, але полотно при цьому не повинно втрачати своii площинностi. Зуби повиннi витримувати плющення або розведiння, без утворення дефектiв, i мати високу стiйкiсть до затуплення. Полотно повинно зберiгати :розведення i правку, незважаючи на високуВа температуру i рiзницю температур. Дiлильнi стрiчковi пилки випускаються згiдно з ГОСТом 6532-77, а пилки для розпилювання колод i брусiв - згiдно з ГОСТом РЖ0670-77. Вони вiдрiзняються мiж собою розмiрами i профiлем зубiв Основнi типи профiлiв показанiВа на рис. 1.3, а розмiри зубiв стрiчкових пилок наведенi в таблицi 1.2. [3].

Рисунок 1.1 - Профiлi зубiв стрiчкових пилок:

t- крок зуба, мм; h -висота зуба, мм; l - довжина задньоi крайки, мм;

а- вiдстань бiд вершини зуба до центра радiуса закруглення впадини, мм; g - переднiй кут зуба, град; b -Ва кут загострення зуба, град.

Таблиця 1.1. - Розмiри зубiв стрiчкових пилок

Пилки	Тип профiлю зубiв	Крок зубiв t., мм	Висота зубiв h, мм	Радiус западин r,мм	Переднiй кут g,град	Заднiй кут a,град	Кут загострення b,град
Стрiчковi для розпилювання: Деревини (дiлильнi ГОСТ 6532-77)	РЖ	30	10	5	20	30	50
		50	13	5	30	25	45
	РЖРЖ	50	13	6	25	30	45
колод та брусiв (ГОСТ 10670-77)	РЖРЖ	50	16,7	20,8	25	12	53
		60	20,0	25,0

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

Аграрна полiтика Бiлорусi

Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови

Агротехнические особенности возделывания полевых культур

Агроэкологическая группировка земель для обоснования адаптивно-ландшафтного земледелия АО "Лузинское" Омского района Омской области