Шляхи вдосконалення лiсовiдновлення i лiсорозведення в ДП "Бiлоцеркiвське лiсове господарство" на засадах екологiчно орiiнтованого лiсiвництва

КАБРЖНЕТ МРЖНРЖСТРРЖВ УКРАРЗНИ

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ РЖНСТИТУТ ЛРЖСОВОГО ТА САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Лiсогосподарський факультет

МАГРЖСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему тАЮ Шляхи вдосконалення лiсовiдновлення i лiсорозведення в ДП тАЮБiлоцеркiвське лiсове господарствотАЭ на засадах екологiчно орiiнтованого лiсiвництватАЭ

Виконав М.А. Пiчкур

Науковий керiвник к. с.-г. наук, проф. В.М. Маурер

КИРЗВ тАУ 2008

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Загальна характеристика ДП тАЮ Бiлоцеркiвське лiсове господарство тАЭ та району дiяльностi

1.1 Найменування, пiдпорядкування та органiзацiйна структура пiдприiмства

1.2 Природно-клiматичнi умови

1.3 Рельiф i ТСрунти

1.4 Характеристика водоймищ

1.5 Економiка району дiяльностi

Роздiл 2. Програма робiт та основнi положення методики дослiджень

2.1 Програма робiт

2.2 Основнi положення методики дослiджень

2.2.1 Закладання пробних площ

2.2.2 Опис насадження

2.2.3 Вибiр мiсця для ТСрунтового розрiзу

2.2.4 Закладання ТСрунтового розрiзу

2.2.5 Опис ТСрунтового розрiзу

2.3 Обсяг виконаних робiт

Роздiл 3. РЖсторiя та сучасний стан та перспективи лiсовiдновлення i лiсорозведення дуба звичайного

3.1 РЖсторiя, сучасний стан та перспективи лiсовiдновлення i лiсорозведення дуба звичайного як головноi лiсоутворювальноi породи Лiсостепу Украiни

3.1.1 Бiологiя та екологiя дуба звичайного

3.1.2 Свiжi дiброви Правобережного Лiсостепу

3.1.3 РЖсторiя створення дiбров

3.1.4 Культури дуба звичайного в дiбровах

3.2 Досвiд створення лiсових культур в Сквирському лiсництвi ДП тАЮ Бiлоцеркiвське лiсове господарство тАЭ

Роздiл 4. Рiст та стан культур дуба, зокрема створених посiвом i посадкою

4.1 Лiсiвничо-таксацiйна характеристика вивчених культур

4.2 Особливостi росту i стану культур дуба створених посiвом i посадкою

Роздiл 5. Шляхи вдосконалення лiсовiдновлення i лiсорозведення на засадах екологiчно орiiнтованого лiсiвництва

5.1 Лiсовiдновлення на засадах екологiчно орiiнтованого лiсiвництва, як основа бiологiчноi стiйкостi лiсiв

5.2 Класифiкацiя лiсокультурних площ на засадах ЕОЛ як основа для визначення методу залiснення та режиму вирощування i формування деревостанiв

5.3 Загальнi та зональнi вимоги до лiсiвничо-екологiчних методiв i прийомiв розширеного вiдтворення лiсових ресурсiв.

5.3.1 Вимоги до проведення рубок головного користування

5.3.2 Вибiр методу вiдтворення лiсових ресурсiв

5.3.3 Основнi принципи створення i вирощування лiсових культур

5.4 Природний метод лiсовiдновлення дiбров В РДвропi

5.5 Основнi напрями та заходи з вдосконалення лiсовiдновлення дiбров, iх обТСрунтування та умови застосування

5.6 Основнi напрями та заходи з вдосконалення лiсорозведення дiбров, iх обТСрунтування та умови застосування

Загальнi висновки та пропозицii

Список використаних лiтературних джерел

ДодатОк

Вступ

Пiдвищення продуктивностi лiсових насаджень тАУ основна проблема, якою займаються лiсiвники упродовж останнiх десятилiть. Особливо гостро це питання стоiть в малолiсних районах де лiс маi дуже важливе значення. В густо населених районах лiсовi насадження забезпечують народне господарство не тiльки деревиною, харчовими продуктами i лiкарською сировиною, але i виконуi водорегулюючу, ТСрунтозахисну i санiтарно-гiгiiнiчну функцiю. Враховуючи багатофункцiональне значення лiсiв, появляiться необхiднiсть формування високопродуктивних, бiологiчно стiйких насаджень, якi дозволять отримати максимум прибутку з одиницi площi, зайнятоi лiсом. При створеннi таких насаджень особливу роль вiдiграi пiдбiр всiх компонентiв лiсу з врахуванням умов мiсцезростання та зони. Створення насаджень оптимального або близького до нього складу можливе при умовi детального вивчення бiологiчних, екологiчних i ценотичних особливостей, а також взаiмодii деревних рослин при спiльному iх ростi.

Бiологiчнi i екологiчнi особливостi деревних рослин враховуються при встановленнi умов доцiльного iх використання. Ценотичнi властивостi деревних видiв визначають конкурентну iх здiбнiсть, а також iнтенсивнiсть впливу на навколишнi середовище i в першу чергу на грунт. З мелiоративною цiллю в лiсовi культури вводять такi деревнi рослини, якi сприятливо впливають на головнi породи. Взаiмодiя деревних рослин в лiсових насадженнях набуваi особливоi актуальностi, оскiльки вона представляi собою синтез бiологiчних, екологiчних i ценотичних особливостей в конкретних умовах. Створення змiшаних насаджень, в яких елементи взаiмодопомоги будуть перевалювати над антагонiстичними проявами можливо лише на основi вивчення взаiмодii деревних рослин.

Актуальнiсть роботи визначаiться зростаючим обсягом створення лiсових культур в цiлому по Украiнi i, зокрема, в ДП тАЮБiлоцеркiвське лiсове господарствотАЭ в т. ч i дуба звичайного.

Метою випускноi магiстерськоi роботи i: вивчення досвiду створення лiсових культур дуба звичайного в Сквирському лiсництвi ДП тАЮБiлоцеркiвське лiсове господарствотАЭ та пошук шляхiв вдосконалення лiсовiдновлення i лiсорозведення на пiдприiмствi. Особлива увага зверталася на лiсовi культури створенi посiвом жолудя на постiйне мiсце i посадкою сiянцiв.

ОбтАЩiкти дослiдження: лiсовi культури дуба звичайного.

Предмет дослiджень: стан лiсових культур, рiст в залежностi вiд способу створення, шляхи вдосконалення вiдновлення дуба звичайного.

Практичне значення одержаних результатiв. Результати дослiджень за темою магiстерськоi роботи мають неабияке практичне значення оскiльки запропонованi рекомендацii дозволяють диференцiйовано, з врахуванням особливостей лiсокультурних площ, пiдiйти до питання лiсовiдновлення вiдповiдно до сучасних вимог.

Випускна магiстерська робота мiстить 78 сторiнок друкованого тексту, 10 рисункiв, 13 таблиць, додатки.

Ключовi слова: дуб звичайний, лiсовi культури, посiв, посадка, екологiчно орiiнтоване лiсiвництво, складнi рубки.

Роздiл 1. Загальна ХАРАКТЕРИСТИКА ДП тАЮБiлоцеркiвське лiсове господарствотАЭ та району дiяльностi

1.1 Найменування, пiдпорядкування та органiзацiйна структура пiдприiмства

Державне пiдприiмство тАЮБiлоцеркiвське лiсове господарствотАЭ Киiвського державного лiсогосподарського об'iднання тАЮКиiвлiстАЭ органiзовано з 1936 роцi i розмiщений у пiвденнiй частинi Киiвськоi областi на територii 8-ми адмiнiстративних районiв.

Загальна площа держлiсгоспу 27359 i а, з яких лiси 1-оi групи становлять 17787 га, або 65% (табл.1.1).

Таблиця 1.1 тАУ Адмiнiстративно-господарська структура

Як видно з наведених в таблицi даних територiально лiсгосп розташовано на 8 адмiнiстративних районах, а площа найбiльшого лiсництва (Сквирського) становить понад 5 тис. га.

1.2 Природно-клiматичнi умови

Згiдно з лiсорослинним районуванням територiя державного пiдприiмства належить до зони Лiсостепу Украiни.

Клiмат району розташування держлiсгоспу помiрно-континентальний (табл. 1.2).

Зима тАУ нетривала, з частими вiдлигами. Лiто тАУ тепле, з великою кiлькiстю сонячних днiв. Середньорiчна температура повiтря становить +6,7 ⁰С. Абсолютний максимум температури повiтря спостерiгаiться в липнi (до +39⁰С), абсолютний мiнiмум тАУ в сiчнi (до -36 ⁰С). Кiлькiсть днiв зi стiйким снiговим покривом становить у середньому 80 днiв. Середньорiчна кiлькiсть атмосферних опадiв становить 510 мм, бiльша частина опадiв (371 мм) випадаi в теплий перiод року, тобто з квiтня по жовтень, коли вони найбiльш необхiднi рослинам. Максимум опадiв припадаi на травень-липень мiсяцi, коли випадають сильнi дощi, а в окремi днi i зливи, якi супроводжуються сильними грозами. Завдяки вiдносно рiвномiрному розподiлу опадiв у вегетацiйний перiод, посухи в районi розташування держлiсгоспу тАУ явище рiдкiсне.

Напрямком вiтрiв, що переважають протягом року, i захiдний.

Клiматичнi фактори, котрi негативно впливають на рiст та розвиток деревноi рослинностi, i:

а) пiзнi веснянi та раннi осiннi заморозки, якi побивають пагони деревних порiд;

б) сухi пiвденно-схiднi вiтри в травнi мiсяцi, якi iнколи викликають значний вiдпад культур.

Таблиця 1.2 тАУ Клiматичнi показники району розташування ДП тАЮБiлоцеркiвське лiсове господарствотАЭ

1.3 Рельiф i ТСрунти

Територiя лiсгоспу знаходиться на Приднiпровському пiдвищеннi, котре маi загальний схил на пiвденний схiд до рiки Днiпро. Вона розгалужена рiчковими долинами рiчок Рось, Росставицi, Роськи, Сквирки i Кам'янки.

Рельiф територii досить одноманiтнiй. Пiвнiчнiй частинi лiсгоспу (Сквирське, Бiлоцеркiвське, Томилiвське i Сухолiське лiсництва) характерний вiдносно рiвний рельiф.

Пiвденна частина (Володарське, Кашперiвське, Черепинське й Ставищанське лiсництва) вiдрiзняiться бiльш хвилястим рельiфом.

За ТСрунтовими умовами територiю лiсгоспу можна роздiлити умовно на 2 частини:

- до першоi частини вiдносяться лiса Томилiвського лiсництва та Сухолiського, копрi розмiщенi на лiвому березi рiчки Рось. Тут в основному переважають дерново-слабопiдзолистi супiсковi ТСрунти. В занижених мiсцях, бiля рiчки Рось, незначнi площi займають перегнiйно-глеiвi, торфтАЩянистi та iловато-глеiвi ТСрунти. Переважаючими насадженнями тут i сосновi i дубовi.

- до другоi частини вiдносять всi решта лiсництв, а також частину Томилiвського i Сухолiського лiсництв. Тут переважають опiдзоленi чорноземи i темно-сiрi лiсовi ТСрунти легко i середньо суглинистi. Цi ТСрунти i найбiльш плодовитими в лiсгоспi i зайнятi переважно насадженнями дуба черешчатого, граба, ясеня звичайного. В понижених мiсцезнаходженнях - перегнiйно-глеiвi суглинистi ТСрунти, де найбiльш сприятливi умови для росту i розвитку вiльхи чорноi.

Помiтно виражених ерозiйних процесiв на територii лiсгоспу не виявлено.

1.4 Характеристика водоймищ

Територiя лiсгоспу розташована в басейнi рiчки Рось. Ступiнь дренованостi району гiдрографiчною сiткою в цiлому можна вважати доброю.

Гiдро лiсомелiоративнi роботи в лiс фондi не проводилися. На сусiднiх з лiсгоспом землях гiдро лiсомелiоративнi системи вiдсутнi.

Таблиця 1.2 тАУ Характеристика водойм

Процеси заболоченостi мають мiсце в Бiлоцеркiвському, Томилiвському i Сквирському лiсництвах на площi 1,0 тис. га

1.5 Економiка району дiяльностi

Господарська дiяльнiсть направлена на виконання лiсозаготiвельних, лiсовiдновних, лiсогосподарських та iнших заходiв з цiллю рацiонального використання лiсових ресурсiв, захисту ТСрунту вiд водноi i вiтровоi ерозii i а охорони навколишнього середовища.

Лiсове господарство в економiцi району розташування лiсгоспу займаi провiдну позицiю. Основний напрямок його розвитку тАУ це комплексне ведення лiсового господарства, направлене на рацiональне використання лiсових ресурсiв. Загальна потреба районiв в дiловiй та дров'янiй деревинi задовольняiться мiсцевими лiсами в межах 17%. в тому числi iз лiсiв лiс фонду на 16%.

Сiнокоси, якi маi в лiсовому фондi лiсгосп використовуються для задоволення потреб пiдприiмства.

Район розташування лiсогосподарського пiдприiмства вiдноситься до сiльськогосподарських районiв областi з високорозвиненою промисловiстю.

Провiдною галуззю народного господарства i багатогалузеве сiльськогосподарське виробництво. Основний напрям сiльського господарства тАУ вирощування зернових i технiчних культур. Крiм того широко розвинене тваринництво м'ясо-молочного спрямування. Провiдне мiсце в промисловостi займаi харчова по переробцi цукрового буряка, мтАЩяса, молока, овочiв i фруктi з.

Особливе мiсце займаi продукцiя хiмiчноi i нафтохiмiчноi промисловостi по випуску шин для автомобiлiв i колiсних тракторiв.

Лiсозаготовки проводить сам лiсгосп. Деревообробна, целюлозно-паперова та лiсохiмiчна промисловiсть розвитку не маi.

Випас скотини в лiсовому фондi здiйснюiться на площi 15000 га. З iнших видiв побiчного користування в лiсi мають мiсце: заготiвля березового соку, садiвництво i бджiльництво. Крiм того, цехами переробки деревини випускаiться значна кiлькiсть товарiв народного споживання.

Мисливська фауна в лiсах пiдприiмства представлена наступними видами тварин: лось, косуля, кабан, бiлка, лис, заiць. Мисливство носить любительський характер. Також лiси лiсгоспу виконують природоохоронну, рекреацiйну, санiтарно-гiгiiнiчну функцiю. Вони позитивно впливають на пiдвищення врожайностi, покращуi клiмат, регулюють, водний режим, застерiгають ТСрунти вiд водноi i вiтровоi ерозii, слугують мiсцем масового вiдпочинку населення.

Територiя розташування лiсових масивiв Державного пiдприiмства характеризуiться добре розвиненою сiткою дорiг загального користування. Тут проходять залiзнi дороги широкоi колii: Киiв-Одеса, (Бiлоцеркiвське лiсництво), Козятин - Жашкiв (Кашперiвське лiсництво), Житомир - Сквира (Сквирське лiсництво), Рокитне -Насташка, ( Суполiське лiсництво).

Асфальтованi дороги загальнодержавного значення тАУ Киiв-Одеса протяжнiстю 35 км (Томилiвське i Ставищанське лiсництва), обласного значення тАУ Бiла Церква-Тараща протяжнiстю 35 км (Томилiвське лiсництво), Бiла Церква-Попiльня тАУ 42 км, Бiла Церква тАУ Тетiiв тАУ5 км (Володарське лiсництво), Володарка - Сквира тАУ 33 км (Сквирське лiсництво), Ставище - Тетiiв тАУ 45 км (Кашперiвське лiсництво), Володарка-Ставище тАУ 25 км (Володарське лiсництво).

РОЗДРЖЛ 2. Програма Робiт та ОСНОВНРЖ положення методики дослiджень

2.1 Програма робiт

Лiсовi культури тАФ це насадження, що закладенi сiянням насiння або садiнням сiянцiв, саджанцiв, живцiв i кiлкiв при штучному лiсовiдновленнi чи лiсорозведеннi. Поняття "лiсовiдновлення" в лiсiвництвi тривалий час асоцiювалося лише з природним процесом, штучне поновлення на площах, якi звiльнилися з-пiд лiсу, а також залiсення площ, що ранiше не були зайнятi лiсом, називали лiсорозведенням. Тепер пiд лiсовiдновленням розумiють процес утворення нового поколiння лiсу пiд наметом деревостану, на вирубках, згарищах та iнших дiлянках, що були ранiше пiд лiсом i ТСрунт зберiг його властивостi.

В природi лiс оновлюiться самостiйно самосiвом (насiнням) чи поросллю, кореневими паростками (вегетативно) вiд материнського деревостану з поступовим вiдмиранням останнього. При цьому зберiгаiться той же генофонд. Поновлення визначаiться природою даного складу деревних рослин насадження. Однак людство, користуючись лiсом i перш за все деревиною, завдаi великоi шкоди його екологii. На мiсцi вирубок i згарищ змiнюiться мiкроклiмат, посилюiться освiтлення та прогрiвання поверхнi землi, збiльшуiться швидкiсть вiтру, помiтно скорочуються запаси води в поверхневому шарi ТСрунту, змiнюiться кругообiг води тощо. Все це ускладнюi i погiршуi процес природного вiдновлення лiсiв, особливо насiннiвого. З розвитком цивiлiзацii i необачного науково-технiчного прогресу величезний вплив людини на природу стаi очевидним. Тому в бiльшостi випадкiв зараз застосовують штучне поновлення лiсу, яке передбачаi закладання насадження шляхом садiння сiянцiв, саджанцiв, живцiв або сiяння насiння (в теперiшнiх умовах вкрай рiдко). При цьому лiс вiдтворюiться практично завжди iншим генофондом. Вiдмiннiсть ще й в тому, що штучне поновлення лiсу вiдбуваiться значно швидше природного, бо вирубки, як правило, закультивовуються протягом двох рокiв, тодi як природне вiдновлення може розтягнутися на 10 рокiв i бiльше. Крiм того, при штучному поновленнi i можливiсть регулювати склад майбутнiх насаджень, висаджуючи садивний матерiал (висiваючи насiння) потрiбних видiв деревних рослин. При цьому помилка, допущена лiсiвником при закладаннi насадження, може позначитися (виявитися) через кiлька десятирiч i навiть сторiччя по тому.

Ось чому одним з головних завдань лiсокультурного виробництва i високопрофесiйна дiяльнiсть та органiзацiйнi можливостi всього лiсокультурного комплексу, починаючи вiд заготiвлi насiння i закiнчуючи сiянням та садiнням лiсу, а також догляд за ним до змикання намету.

Програмою робiт по темi дослiджень передбачалось:

- вивчення лiсокультурного фонду у Сквирському лiсництвi ДП тАЮБiлоцеркiвське лiсове господарствотАЭ;

- розподiл лiсокультурного фонду у розрiзi схем змiшування створюваних культур та розмiщення садивних мiсць в залежностi вiд умов мiсцезростання;

- вивчення особливостей створення лiсових культур дуба в умовах свiжих дiбров;

- проведення натурних обстежень лiсових культур, закладка пробних площ у насадженнях та iхня детальна таксацiйна характеристика;

- порiвняння росту культур створених посiвом жолудiв i посадкою сiянцiв;

- узагальнення досвiду створення лiсових культур у Сквирському лiсництвi ДП тАЮБiлоцеркiвське лiсове господарствотАЭ;

- пошук шляхiв та подання пропозицiй з вдосконалення лiсовiдновлення i лiсорозведення культур дуб звичайного на пiдприiмствi.

2.2 Основнi положення методики дослiджень

2.2.1 Закладання пробних площ

При дослiдженнi лiсових культур пробнi площi закладалися вiдповiдно до загальноприйнятих у лiсовiй таксацii вимог. Пробнi площi мали прямокутну форму i розмiщувалися у характерних мiсцях культур. До пробноi площi включався повний цикл змiшування. Вiд рiллi, галявини, водойм, та границь iнших угiдь пробнi площi розмiщували на вiдстанi, що не перевищуi однiii висоти дерев. Довшу сторону пробноi площi розмiщували вздовж рядiв. Була приведена прив'язка пробноi площi до квартальноi сiтки. В натурi пробнi площi вiдмежовувались вiзирами. З цiiю метою на деревах, що знаходяться вздовж границь, крейдою наносились мiтки.

В залежностi вiд схеми змiшування i збереженостi дерев на пробнiй площi знаходилось до 200 дерев дослiджуваноi породи. Вiдповiдно до вимог по закладцi пробних площ iх повинно бути не менше 200.

На пробних площах були зробленi суцiльнi перелiки дерев по породах. Перелiк проводили по двох-сантиметрових ступенях, так як середнiй дiаметр насадження перевищував десять сантиметрiв.

Пiсля суцiльного перелiку були визначеннi висоти дерев кожноi породи незалежно вiд частки участi ii в складi. Висоти визначались висотомiром 10-15 дерев рiзних ступенiв товщини.

Результати вимiрiв заносились в перелiкову вiдомiсть i вiдразу на пробнiй площi були побудованi графiки висот для кожноi породи окремо.

2.2.2 Опис насадження

Пiсля вiдмежування пробноi площi в натурi приступають до ii опису. При лiсокультурному описi насадження, по можливостi, були встановленнi способи закладки культур, категорiю лiсокультурних площ i застосовувану агротехнiку. Усi цi вiдомостi були отриманi з документiв, а також пiсля опитування спецiалiстiв лiсового господарства. Розмiщення посадков

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

Аграрна полiтика Бiлорусi

Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови

Агротехнические особенности возделывания полевых культур

Агроэкологическая группировка земель для обоснования адаптивно-ландшафтного земледелия АО "Лузинское" Омского района Омской области