РЖсторiя звтАЩязку та його розвиток

РЖсторiя звтАЩязку та його розвиток

Ще в стародавнi столiття виникла необхiднiсть передавати рiзнi повiдомлення (iнформацiю) на вiдстань. Так, в Африцi для передачi рiзних повiдомлень використовували барабани тамтами, в РДвропi тАФ багаття, а пiзнiше тАФ семафорний зв'язок. Телеграф тАФ найстарiший вид зв'язку. Перший семафорний телеграф спочатку назвали ВлтахiграфВ» тАФ скорописець, але потiм замiнили його бiльш вiдповiдною назвою ВлтелеграфВ» тАФ дальнописець.

З появою слова ВлелектрикаВ» i особливо пiсля чудових вiдкриттiв датського ученого Ханса Крiстiана Ерстеда тАФ основоположника теорii електромагнетизму тАФ i iталiйського ученого Алессандро Вольта тАФ творця першого гальванiчного елемента i першоi батареi (ii називали тодi Влвольтiв стовпВ») тАФ з'явилася безлiч iдей створення електромагнiтного телеграфу. Наприклад, французький фiзик Андре Марi Ампер створив телеграфний апарат, що складаiться з 25 магнiтних стрiлок, пiдвiшених до осей, i 50 дротiв. Громiздкiсть цього пристрою зробила такий апарат практично непридатним.

Телеграфний апарат, що вiдрiзнявся вiд своiх попередникiв ефективнiстю, простотою i надiйнiстю, був сконструйований в Росii Павлом Львовичем Шилiнгом.

Працi П.Л. Шилiнга (багато хто з них, на жаль, так i не були опублiкованi) в областi телеграфii мiстять багато цiкавих проектiв електричних телеграфних апаратiв. Можна вважати, що перший електромагнiтний телеграфний апарат був винайдений Шилiнгом в 1832 р. Передаючий апарат Шилiнга мав клавiшi, якими вироблялося перемикання електричного струму в дротах, що сполучають передаючий i приймальний апарати. Приймальний апарат складався з катушок, кожна з яких включалася в сполучнi дроти, i магнiтних стрiлок, пiдвiшених над катушками на нитках. На цих же нитках змiцнювалося по кружку, забарвленому з одного боку в чорний, а з iншою тАФ в бiлий колiр. При натисненнi клавiшi передавача магнiтна стрiлка над катушкою вiдхилялася i повертала у вiдповiдне положення кружок. По комбiнацiях положень кружкiв телеграфiст на прийомi по спецiальнiй азбуцi (коду) визначав посиланий знак. Спочатку для зв'язку вимагалося вiсiм дротiв, потiм числа iх було скорочено до двох. Для роботи такого телеграфного апарату П.Л. Шиллiнг розробив спецiальний рiвномiрний код. Всi подальшi винахiдники в областi телеграфii використовували принципи кодування передачi. Перша в свiтi телеграма, що складаiться з 10 слiв, була передана 21 жовтня 1832 р. з телеграфного апарату, встановленого на квартирi Павла Львовича Шилiнга. Шилiнг розробив також проект прокладки кабелю для з'iднання телеграфних апаратiв але дну Фiнськоi затоки мiж Петергофом i Кронштадтом.

Закiнчити роботи iз створення простоi i надiйноi схеми телеграфного зв'язку з двома дротами вдалося американському художнику i винахiднику Самюелю Морзе. Вiн розробив i застосував телеграфний код, в якому кожна буква алфавiту позначалася певними комбiнацiями крапок i тире.

Росiйський учений, академiк Б.С. Якобi в перiод з 1839 р. по 1850 р. створив декiлька типiв телеграфних апаратiв: пишуча, стрiлочна синхронно-синфазного дii i перший в свiтi букводрукувальний апарат. Передаючий букводрукувальний апарат Якобi складався з циферблата iз стрiлкою i контактного барабана. По зовнiшньому колу циферблата наносилися букви i цифри. Приймальний апарат мав циферблат iз стрiлкою, а крiм того просуваючий i друкуючий електромагнiти i типове колесо. На типовому колесi були вигравiйованi всi букви i цифри. При пуску в хiд передаючого апарату вiд iмпульсiв струму, що поступають з лiнii, друкуючий електромагнiт приймального апарату спрацьовуi, притискував паперову стрiчку до типового колеса i вiддруковував на нiй прийнятий знак.

Американський винахiдник Девiд Едуард Юз затвердив в телеграфii спосiб синхронноi роботи, сконструювавши в 1855 р. букводрукувальний апарат з типовим колесом, що безперервно обертаiться. Передавач цього апарату був клавiатурою типу рояля з 28 бiлими i чорними клавiшами, на якi були нанесенi букви i цифри.

В 1865 р. апарати Юза були встановленi для органiзацii телеграфного зв'язку мiж Петербургом i Москвою i потiм широко застосовувалися на телеграфнiй сiтi в Росii. Апаратами Юза була оснащена телеграфна сiть нашоi краiни аж до 30 рр. XX столiття.

Апарат Юза не мiг забезпечити високоi швидкостi телеграфування i доброго використовування лiнii зв'язку. Тому на змiну цим апаратам прийшли багатократнi телеграфнi апарати, сконструйованi в 1874 р. французьким iнженером Жоржем Емiлем Бодо.

Апарат Бодо дозволяi одночасно передавати декiльком телеграфiстам по однiй лiнii декiлька телеграм в обох напрямах. Апарат мiстить розподiльник i декiлька передаючих i приймальних пристроiв. Клавiатура передавача складаiться з п'яти клавiш. Для пiдвищення ефективностi використовування лiнii зв'язку в апаратi Бодо застосовуiться такий пристрiй передавача, при якому передавана iнформацiя кодуiться телеграфiстом уручну. Передаючий пристрiй (клавiатура) апарату однiii станцii автоматично через лiнiю пiдключаiться на короткi промiжки часу до вiдповiдних приймальних пристроiв. Черговiсть iх з'iднання i точнiсть збiгiв моментiв включення забезпечуються розподiльниками. Темп роботи телеграфiста повинен спiвпадати з роботою розподiльникiв. Щiтки розподiльникiв передачi i прийому повиннi обертатися синхронно i синфазно. Залежно вiд числа передаючих i приймальних пристроiв, що пiдключаються до розподiльника, продуктивнiсть телеграфного апарату Бодо коливаiться в межах 2,5-М,5 тисяч слiв в годину.

Першi апарати Бодо були встановленi на телеграфному зв'язку Петербург тАФ Москва в 1904 р. Надалi цi апарати отримали широке розповсюдження на телеграфнiй сiтi в нашiй краiнi i використалися до 50-х рр.

Новий етап розвитку телеграфноi технiки ознаменувався появою стартстопних апаратiв. Цi апарати мають невеликi розмiри i бiльш простi в експлуатацii. В стартстопних апаратах вперше використовувалася Влклавiатура типу пишучоi машинки. Цi чесноти привели до того, що до кiнця 50-х рр. нашого столiття апарати Бодо були повнiстю витiсненi з телеграфних зв'язкiв стартстопними апаратами. Великий внесок в справу розвитку вiтчизняних стартстопних апаратiв внесли А.Ф. Шорiн i Л.РЖ. Тремль, по розробках яких наша промисловiсть в 1929 р. початки випускати стартстопнi апарати. З 1935 р. почався випуск стартстопних апаратiв типу СТ-35, якi з подальшими доробками випускаються i до теперiшнього часу. В РЖ960 р. до апарату СТ-35 були розробленi автоматичний передавач (трансмiттер) i автоматичний приймач (реперфоратор).

Оскiльки апарати СТ-35 використовувалися на телеграфних зв'язках паралельно з апаратами Бодо, то для них був розроблений спецiальний код 1, який вiдрiзнявся вiд загальноприйнятого мiжнародного коду для стартстопних апаратiв (код 2). Тому пiсля зняття з експлуатацii апаратiв Бодо вiдпала необхiднiсть використовувати в нашiй краiнi нестандартний стартстопний код i весь дiючий парк апаратiв СТ-35 до кiнця 50-х рр. був перекладений на мiжнародний код 2. Самi апарати, як модернiзованi, так i що знов випускаються, отримали нове найменування тАФ СТ-2М. або СТА-2М (з префiксами автоматизацii).

Подальшi розробки по стартстопним апаратам в нашiй краiнi були нацькованi на створення вiтчизняного рулонного апарату, а останнiми роками тАФ на створення механоелектронних стрiчкових i рулонних апаратiв, що забезпечують великi швидкостi телеграфування i стiйку роботу телеграфного зв'язку.

В даний час телеграфнi мiжмiськi зв'язки здiйснюються по каналах частотного телеграфування, органiзованих переважно по кабельних i радiорелейних лiнiях зв'язку. Основною перевагою частотного телеграфування явилося те, що воно дозволяi в одному стандартному телефонному каналi органiзувати 17тАФ44 телеграфних каналiв. Крiм того, частотне телеграфування даi можливiсть здiйснити зв'язок практично на будь-якi вiдстанi. Сiть зв'язку, складена з каналiв частотного телеграфування, проста в обслуговуваннi, а також володii гнучкiстю, що дозволяi створювати обхiднi напрями при вiдмовi лiнiйних засобiв основного напряму. Частотне телеграфування виявилося настiльки зручним, економiчним i надiйним, що в даний час телеграфнi канали постiйного струму застосовуються все рiдше, причому частотне телеграфування все ширше використовуiться на внутрiрайонних i мiських телеграфних зв'язках.

Як устаткування частотного телеграфування на телеграфнiй сiтi широко застосовуiться вiтчизняна апаратура, створена на базi останнiх досягнень науки i технiки, побудована на напiвпровiдникових елементах з широким застосуванням друкарського монтажу. Магiстральнi канали обладнанi апаратурою типу ТТ-17П, ЧВТ, ТТ-48, а канали низового зв'язку тАФ апаратурою ТНТ-6, ЧВТ-11, ТВУ-12, ВлДАТАВ».

Основною системою автоматизацii процесу переприймання телеграм в нашiй краiнi на телеграфнiй сiтi явилася система прямих з'iднань ПС, заснована на використовуваннi принципу комутацii телеграфних каналiв. З автоматичних телеграфних комутацiйних станцiй ранiше застосовувалися декадно-кроковi станцii типу АПС-Ш, а в даний час використовуються комутацiйнi станцii координатноi системи типу АТ-ПС-ПД.

За останнi роки великий розвиток в нашiй краiнi отримав абонентний телеграф AT тАФ оперативний, документальний вид зв'язку, призначений для обслуговування установ, пiдприiмств, заводiв i т.д. Для цього виду зв'язку також використовуються автоматичнi телеграфнi комутацiйнi станцii.

Спочатку сiть AT базувалася на використовуваннi декадно-крокових станцiй типа АТА-57 i крокових станцiй типу АТА-М, а потiм на змiну iм прийшли координатнi станцii АТА-К i з'iднана станцiя для обслуговування AT i ПС тАФ АТ-ПС-ПД. Одночасно з упровадженням координатних комутацiйних станцiй ведуться розробки по створенню електронних телеграфних станцiй, керованих за допомогою електронно-обчислювальних машин. Магiстральнi телеграфнi канали використовуються спiльно для ПС i AT.

Рiзновидом телеграфного зв'язку явився зв'язок факсимiле для передачi на вiдстань нерухомих зображень тАФ штрихових i чорно-бiлих. Для органiзацii зв'язкiв факсимiле використовуються спецiальнi апарати факсимiле, працюючi по стандартних каналах тч, освiчених по дротяних лiнiях i по радiоканалах.

Вперше зв'язок факсимiле в Росii був органiзований в 1865 р. мiж Петербургом i Москвою на апаратах з вiдкритим способом запису електрохiмii, розробленим iталiйським фiзиком Джованнi Казеллi. Джованнi Казеллi в 1856 р. винайшов пантелеграф тАФ прилад для передачi по телеграфу зображень. Вiн намагався знайти застосування своiму винаходу у Францii, але потерпiвши невдачу, переiхав до Росii, де йому i вдалося побачити свiй апарат у дii. Проте через дорожнечу такого способу телеграфного зв'язку i невеликоi швидкостi апарати Казеллi скоро були знятi iз зв'язкiв.

Широкий розвиток технiки зв'язку факсимiле став можливим лише пiсля вiдкриття росiйським фiзиком А.К. Столетовим фотоефекту i винаходу iм фотоелемента. В СРСР зв'язки факсимiле почали розвиватися в 1925тАФ1929 рр.

В даний час на магiстральних зв'язках краiни використовуються нашi вiтчизнянi апарати ВлНеваВ» (iз закритим фотографiчним способом запису)факсимiле, на яких можна приймати не тiльки текст, але також креслення i фотографii. На мiських i внутрiобласних телеграфних зв'язках застосовуються апарати факсимiле з вiдкритим способом запису тАФ ВлШтрихВ» i ВлАрагвiВ» (електромеханiчний чорнильний запис) i ФТА-ПМ (запис електрохiмii). Використовування зв'язкiв факсимiле вiдкриваi великi можливостi по передачi iнформацii на нацiональних мовах, що дуже важливо для нашоi багатонацiональноi держави.

З 1965 р. принцип зв'язку факсимiле став використовуватися для передачi матерiалiв центральних газет з Москви в багато крупних мiст нашоi краiни. Для цiii цiлi розроблена i упроваджена спецiальна апаратура тАФ ВлГазета-1В» i ВлГазета-2В», забезпечуюча швидке i високоякiсне тиражування газет. Нова швидкiсна технiка передачi газет на вiдстань дозволяi мiльйонам радянських читачiв одержувати центральнi газети одночасно з жителями Москви.

Для того щоб своiчасно передавати величезний, безперервно росте потiк iнформацii, вимагаiться не просто розширити iснуючу сiть, але об'iднати всi засоби зв'язку тАФ мiську, сiльську, внутрiобласну i мiжмiську телефонну, телеграфну i радiозв'язок в iдину автоматично дiючу систему.

За останнi роки в нашiй краiнi широким фронтом йдуть роботи iз створення РДдиноi автоматизованоi системи зв'язку ЕАСС, який повинен забезпечити передачу i прийом всiх видiв iнформацii мiж всiма споживачами на територii краiни.

У зв'язку з поставленою Комунiстичною партiiю i Радянським урядом задачею по широкому упровадженню в краiнi автоматичних систем управлiння АСУ з використанням електронно-обчислювальних машин ЕОМ телеграфна сiть краiни повинна бути реконструйована для обробки потокiв iнформацii на великих швидкостях. Таким чином, з'явилася нова область електрозв'язку тАФ передача даних ПД, призначенням якоi явилася доставка даних (iнформацii) вiд джерела даних одержувачу даних.

Всякий раз, коли встаi питання про передачу повiдомлень на вiдстань, принципове значення мають вигляд i характер передаваних повiдомлень. Рiч у тому, що для передачi повiдомлень рiзного вигляду i характеру необхiднi вiдповiднi системи електрозв'язку. Наприклад, пристроi для перетворення оптичних повiдомлень в сигнал i назад не можуть бути використанi для перетворення звукових повiдомлень i т.д. Сигнали, отриманi в процесi перетворення, також вiдрiзняються по своiх параметрах i характерi. Тому для передачi рiзних сигналiв вимагаiться рiзнi канали. Але справа не тiльки у властивостях повiдомлень. Пристрiй i принцип роботи елементiв систем електрозв'язку залежать також вiд призначення передаваних повiдомлень i вимог, що пред'являються до якостi передачi. Всi цi обставини привели до створення декiлькох видiв електрозв'язку, реалiзованих вiдповiдними технiчними системами. Державним стандартом визначенi наступнi масовi види електрозв'язку: телефонний зв'язок, телеграфний зв'язок, зв'язок факсимiле, зв'язок вiдеотелефону, звукове вiщання, телевiзiйне вiщання, передача газет, передача даних.

Всi види електрозв'язку можна умовно роздiлити на чотири групи. Двi групи призначено для передачi оптичних повiдомлень: нерухомих i жвавих зображень, одна для передачi звукових повiдомлень i ще одна тАФ для передачi повiдомлень мiж ЕОМ (мал. 5.4).

Телеграфний зв'язок i передача даних служать для передачi дискретних повiдомлень у виглядi текстiв (телеграм) i цифрових даних вiдповiдно. Причому передача даних забезпечуi бiльш швидкiсну i якiсну передачу повiдомлень.

звтАЩязок телеграф електромагнiтний

Зв'язок факсимiле i ii рiзновид тАФ передача газетних смуг тАФ забезпечують передачу оптичних повiдомлень у виглядi нерухомих зображень (у тому числi i кольорових).

Такi види електрозв'язку, як телефонний зв'язок i звукове вiщання призначений для передачi звукових повiдомлень. Телефонний зв'язок забезпечуi ведення переговорiв мiж людьми (абонентами), а звукове вiшання тАФ односторонню i високоякiсну передачу звукових повiдомлень (радiопрограм), призначених одночасно для багатьох слухачiв.

Телевiзiйне вiщання i зв'язок вiдеотелефону забезпечують одночасну передачу оптичних i звукових повiдомлень. При цьому телебачення забезпечуi односторонню передачу масових повiдомлень, а зв'язок вiдеотелефону тАФ двосторонню передачу iндивiдуальних повiдомлень, дозволяючи вести переговори, при яких спiвбесiдники бачать один одного. Правда, цей вид електрозв'язку не отримав широкого розповсюдження через вiдносно високу вартiсть передачi повiдомлень.

Види електрозв'язку, призначенi для передачi документальних повiдомлень (записаних на якому-небудь носii), часто називаються документальними. До таких видiв зв'язки вiдносяться телеграфний i факсимiльний зв'язок, передача даних i газет.

Розглянутi основнi види електрозв'язку охоплюють далеко не всi областi ii використовування в сучасному життi. Деякi додатковi областi спецiального застосування електрозв'язку будуть розглянутi в наступному роздiлi.

На закiнчення слiдуi сказати, що всi види електрозв'язку не конкурують, а доповнюють один одного, задовольняючи рiзнi потреби людини в передачi повiдомлень, дозволяючи вибрати найбiльш зручний i економiчно доцiльний спосiб передачi повiдомлення у кожному конкретному випадку.

Вместе с этим смотрят:

Анализ режимов автоматического управления

Аргоновый лазер

Архитектуры реализации корпоративных информационных систем

Базы данных и их сравнительные характеристики

Выращивание плёнки GeSi и CaF2 на кремниевых подложках