Оптимiзацiя iнтегрованого захисту посiвноi цибулi вiд шкiдникiв на основi видiлення головних екологiчних та економiчних чинникiв та застосування нових агентiв бiологiчного методу

ВСТУП

Актуальнiсть теми. Оптимiзацiя iнтегрованого захисту овочевих культур вiд шкiдникiв i основою для екологiзацii цiii галузi рослинництва. Це тим бiльш важливо, що вiдносно овочевоi продукцii постiйно пiдвищуються санiтарнi та екологiчнi вимоги.

Оптимiзацiя захисту рослин стала найбiльш актуальною в останнi роки, про що свiдчить значна лiтература, присвячена цiй проблемi. За рiзного вiдсотку насичення бiометодом у системi захисту вiдбуваються певнi змiни, що впливаi на загальну ефективнiсть обраноi тактики. Дослiдження iх дозволяi не тiльки окреслити основнi пiдходи до захисту тiii чи iншоi культури протягом тривалого перiоду, але й спрогнозувати пiдсумковий економiчний результат за умов надання переваги хiмiчному або бiологiчному методу диференцiюючи iх за ступенем насиченостi. Таким чином, цей пiдхiд i важливим етапом розробки стратегii i тактики регулювання чисельностi шкiдникiв, що особливо вiдчутно в умовах пошуку компромiсу мiж бiологiчним та хiмiчним методами.

Актуальнiсть питання для iнтегрованого захисту очевидна, оскiльки саме пороговi рiвнi дають можливiсть управлiння фiтосанiтарною обстановкою в агроценозах.

Таким чином, всi названi оптимiзацiйнi напрямки i важливими в сучасних технологiях iнтегрованого захисту рослин i спрямованими на поглиблення його екологiзацii.

Мета i завдання дослiджень. Обгрунтування оптимiзацii iнтегрованого захисту посiвноi цибулi вiд шкiдникiв на основi видiлення головних екологiчних та економiчних чинникiв та застосування нових агентiв бiологiчного методу.

Вiдповiдно до поставленоi мети вирiшували такi завдання:

- випробовувати Фiтоспорин, мiкробiологiчний препарат, дiючою речовиною якого i живi клiтини i спори бактерii Bacillus subtilis 26Д 1 млрд. кл/мл.;

- випробовувати Гаупсин, Бактофiт, Трихдермiн-Р;

- побудувати модель оздоровлення агроценозу посiвноi цибулi вiд забруднюючих факторiв.

ОбтАЩiкти дослiджень. Посiвна цибуля, бiопрепарати Фiтоспорин, Гаупсин, Бактофiт, Трихдермiн-Р

Предмет дослiджень. Ефективнiсть бiопрепаратiв щодо пiдвищення урожайностi цибулi посiвноi та захисту ii вiд шкiдникiв.

Практичне значення одержаних результатiв.

Побудовано екологiзованi сiвозмiни вирощування цибулi посiвноi в Лiсостепу Украiни з урахуванням використання бiологiчних препаратiв

РОЗДРЖЛ 1.

ЛРЖТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

1.1 Основнi напрями розвитку свiтового бiотехнологiчного бiзнесу

Найбiльший розвиток бiотехнологiя отримала у 20 сторiччi i у першу чергу завдяки вiдкриттю антибiотикiв. У 1896 роцi Б. Гозiо з грибкiв видiлив перший антибiотик, який назвав тАЬмiкофеноловоютАЭ кислотою; подальше його вивчення провiв Е. Дюшен. У 1913 роцi К. Айсберг видiлив пенiцилiнову кислоту, а у 1928 А. Флемiнг зробив опис культури пенiцилюма. В подальшому було створено перший промисловий антибiотик тАУ пенiцилiн. Економiчна важливiсть антибiотикiв наочно проявляiться у вартостi свiтового збуту чотирьох найбiльш поширених груп антибiотикiв тАУ пенiцилiнiв, цефалоспоринiв, тетрациклiнiв та еритромiцинiв тАУ вже у 1978 роцi вона складала 42 млрд. дол. США. З них близько по 1 млрд. дол. складала частка пенiцилiнiв та тетрациклiнiв, 500 млн. дол. тАУ цефалоспоринiв. У 1980 роцi свiтове виробництво антибiотикiв складало приблизно 25 тис. т (Сассон, 1987).

Починаючи з середини 60-х рокiв 20 сторiччя, у звтАЩязку з зростаючою складнiстю видiлення ефективних антибiотикiв i поширенням стiйкостi до сполук, якi набули найбiльшого поширення, у великоi кiлькостi патогенних бактерiй, дослiдники перейшли вiд пошуку нових антибiотикiв до модифiкацii структури тих, що вже iснували. До 1974 року виробництво напiвсинтетичних антибiотикiв сягнуло 28,5 тис. т. Крiм останнiх до 80-х рокiв значний розвиток отримало i бiотехнологiчне виробництво первинних метаболiтiв, ферментiв, капсульних полiсахаридiв.

Подальший розвиток бiотехнологii найтiснiше повтАЩязаний з методами генноi iнженерii i цiкаво простежити становлення цього бiзнесу на прикладi США, як сучасного лiдера у виробництвi бiотехнологiчноi продукцii.

За обсягами продукцii та числу зареiстрованих патентiв США поруч з Японiiю займають перше мiсце у перелiку краiн де бiотехнологiчна промисловiсть успiшно розвиваiться.

З 1978 року федеральний уряд США пiдтримуi рiзнi бiотехнологiчнi дослiдження, особливо повтАЩязанi з рекомбiнантними ДНК. Так, Нацiональний iнститут здоровтАЩя уклав тiльки в перiод з 1978 по 1985 рiк 365 контрактiв вiдносно дослiджень в цiй галузi на загальну суму 42 млн. дол. У 1975 тАУ1980 рр. у 25 компанiй, що займалися генною iнженерiiю було вкладено бiльше як 266 млн. дол. За перiод 1979 тАУ 1982 рр. число таких компанiй зросло до 145. Особливих успiхiв у застосуваннi i розробцi технологiй, що повтАЩязанi з рекомбiнантними ДНК, досягли компанii тАЬЦетустАЭ (1971), тАЬГенентектАЭ (1976), тАЬГенекстАЭ (1977) та тАЬБiогентАЭ (1978), загальнi фонди яких у 1980 роцi перевищували 400 млн. дол. Поруч з названими чотирма компанiями в США було створено цiлу низку бiотехнологiчних фiрм. Крiм того, бiльшiсть фармацевтичних пiдприiмств оволодiли методами генноi iнженерii. Так, дослiдницькi програми фiрми тАЬЕлi ЛiллiтАЭ були тiсно повтАШязанi з ферментацiiю, сiльським господарством та медициною; тАЬПфiцертАЭ i тАЬХофман тАУ Ла РоштАЭ активно працювали над створенням iнтерферону; тАЬЛiджонтАЭ зосередила зусилля на покращеннi методiв бродiння i виробництва антибiотикiв; лабораторii тАЬГ.Д. СерлтАЭ вели дослiдження в галузi вiрусологii; компанiя тАЬДюпонттАЭ з 1979 року проводила дослiдницьку програму повтАШязану з генетикою включаючи розвиток методiв рекомбiнантноi ДНК (Сассон, 1987).

У серединi 80-х рокiв 20 сторiччя намiтилася тенденцiя до перебудови i концентрацii бiотехнологiчноi промисловостi. Так, у 1980-1981 роках у цю галузь було вкладено близько 1,5 млрд. дол. США. До кiнця цього перiоду ситуацiя на ринках збуту сприяла дiяльностi молодих, технологiчно озброiних компанiй. Однак, вже до кiнця 1983 року 50 компанiй з 150 припинили своi iснування. Успiх мали лише тi, що змогли концентрувати своi зусилля на вузьких галузях з потенцiальними можливостями для розширення, впливати на цiни своii продукцii захопивши не менше 70тАУ80% ринку та випускати високо специфiчнi i патентно здатнi продукти.

Розумiння необхiдностi пошуку нових нiш у бiотехнологiчному бiзнесi призвело до того, що сфера дiяльностi багатьох компанiй переорiiнтувалася з фармацевтики i медицини у сiльське господарство, зокрема, в рослинництво, де основними задачами були пiдвищення урожайностi, прискорення росту культур та стiйкiсть до шкiдникiв i хвороб. Саме в цiй галузi стали працювати компанii тАЬЕллайд кемiкалзтАЭ, тАЬДаутАЭ та тАЬДюпонттАЭ. Серед фармацевтичних фiрм тАЬЕллi ЛiллiтАЭ вiдводила 35% свого бюджету на агрономiчнi дослiдження. Фiрма тАЬАтлантiк рiчфiлдтАЭ створила в Дублiнi (США) науково-дослiдний iнститут з питань культури рослинних клiтин. тАЬСiбатАЭ проводила бiотехнологiчнi дослiдження силами своii фармацевтичноi групи i надавала фiнансову допомогу подiбним дослiдам iнших компанiй. Нафтова корпорацiя тАЬОксiдентайл ойлтАЭ придбала компанiю тАЬЗоеконтАЭ, головним напрямком дiяльностi якоi було дослiдження проблем бiологiчного контролю. тАЬМонсантотАЭ у 1981 роцi вiдкрила молекулярнотАУбiологiчне вiддiлення з науковим центром у Сент тАУ Луiсi (США). Завданням центру були дослiдження саме в областi агрономii. Таким чином, у 1981 роцi загальна кiлькiсть компанiй, що застосовували бiотехнологiчнi пiдходи до розвитку сiльського господарства перевищувала 50 (Сассон, 1987).

Крiм того, i бiотехнологiчнi компанii так званоi тАЬпершоi хвилiтАЭ перенесли частину своiх дослiджень в сферу агробiологii. Фiрма тАЬЦетустАЭ, наприклад, спецiально для вирiшення бiотехнологiчних задач створила вiдповiдну лабораторiю. Основнi фiрми, якi займалися виробництвом сортового насiння, також зацiкавилися подiбними дослiдженнями. Так, тАЬПайонiр хiбред iнтернейшелтАЭ, один з найбiльших виробникiв гiбридного насiння кукурудзи, органiзувала мiкробiологiчне вiддiлення.

Наслiдком подiбноi активiзацii бiотехнологiчного бiзнесу стало те, що в галузi захисту рослин i рослинництва було створено цiлу серiю бiопрепаратiв, якi мiстили в якостi активних речовин бактерii, вiруси, гриби, нематоди, протозоа; розроблено технологii напрацювання ентомофагiв та виробництва феромонiв, регуляторiв росту комах та рослин, екстрактiв рослин i врештi решт тАУ створено трансгеннi рослини.

Взагалi, свiтовий збут бiопестицидiв у 1990 роцi оцiнювався у розмiрi 120 млн. дол. США, що складало 0,5% всього обсягу свiтового ринку агрохiмii i вартiсть якого на той же момент становила 24 млн. дол. США. З цiii кiлькостi близько 90% збуту бiопестицидiв представлено бактерiiю Bacillus thuringiensis тАУ це 1тАУ2% свiтового ринку iнсектицидiв. (Про популярнiсть препаратiв на основi Bacillus thuringiensis говорять i данi щодо кiлькостi зареiстрованих торгових марок в деяких краiнах: в США тАУ 180, в краiнах РДвропейськоi спiвдружностi тАУ 120, при тому що перший BtтАУпрепарат було зареiстровано лише у 1961 роцi).

За оцiнками експертiв, збут бiопестицидiв зростаi на 10тАУ20% щорiчно i у 2000 роцi, на думку деяких аналiтикiв повинен був сягнути 1 млрд. дол. США (Neale, 1997). Однак, дiйснi масштаби виробництва i реалiзацii бiопестицидiв дещо iншi i за останнiми даними, мають наступний вид (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Свiтовi обсяги виробництва засобiв захисту рослин вiд шкiдливих комах

Засоби захисту	Виробництво по роках, млн. дол. США
	1991	1996	2001
Мiкробiологiчнi препарати	157	219	318
Ентомопатогеннi нематоди	4	30	70
Хижаки, паразити	35	47	60
БАРтАУферомони, кайромони тощо	60	80	158
Рослиннi препарати	70	81	90
Всього	326	457	696
Хiмiчнi iнсектициди	9358	9597	9212
Всього	9634	10054	9908

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

Аграрна полiтика Бiлорусi

Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови

Агротехнические особенности возделывания полевых культур

Агроэкологическая группировка земель для обоснования адаптивно-ландшафтного земледелия АО "Лузинское" Омского района Омской области