Пiдвищення продуктивностi свиней та зниження собiвартостi виробництва мтАЩяса

Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни

Житомирський нацiональний агроекологiчний унiверситет

Факультет механiзацii сiльського господарства

Кафедра механiзацii землеробства

ВлДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУВ»

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

ВлПiдвищення продуктивностi свиней та зниження собiвартостi виробництва мтАЩясаВ»

Спецiальнiсть 7.091.902

ВлМеханiзацiя сiльського господарстваВ»

ОКР ВлБакалаврВ»

Дипломник

Лазаренко Дмитро Францович

Керiвник ас. Бушма Сергiй Валерiйович

Консультант доц. Петрiвний Олександр РЖванович

Консультанти з питань

охорони працi

нормо-контроль доц. Кравець Леонiд Григорович

Житомир 2010р.

Реферат

Основна частина дипломного проекту викладена на 92 сторiнках пояснювальноi записки (без врахування списку використаноi лiтератури та додаткiв) i 9 аркушiв формату А1 графiчноi частини, вiдображена у 25 таблицях та iлюстрована 7 малюнками.

Пояснювальна записка складаiться iз вступу, 6 роздiлiв, висновкiв i пропозицiй, списку використаноi лiтератури.

ОбтАЩiкт розробки: свиновiдгодiвельна ферма на 1000 голiв.

Мета роботи тАУ пiдвищення продуктивностi свиней та зниження собiвартостi виробництва мтАЩяса.

У дипломному проектi розроблено генеральний план ферми; складено рiчний план графiк технiчного обслуговування машин i обладнання; розроблено заходи по охоронi працi та навколишнього середовища; обТСрунтовано i викладено технiчне рiшення по удосконаленню насоса-завантажувача напiврiдкого гною; виконано технiко-економiчне обТСрунтування проекту.

Ключовi слова: ФЕРМА, КОРМ, НАСОС, РАЦРЖОН, СХОВИЩЕ.

Вступ

Свинарство для Украiни поряд з молочно-мтАЩясним скотарством тАУ традицiйна галузь тваринництва. У загальнiй структурi виробництва мтАЩяса по всiх категорiях господарств свинина займаi друге мiсце (35,8%) пiсля яловичини i телятини [1].

Одна з головних задач у розвитку свинарства тАУпiдвищення його ефективностi. При цьому особливого значення набуваi впровадження прогресивних технологiчних засобiв, а на iх основi тАУ потокових технологiчних лiнiй на свинофермах.

Тому ця робота, присвячена питанням комплексноi механiзацii потокових технологiчних лiнiй на свиновiдгодiвельнiй фермi, i дуже актуальною.

Особливу увагу придiлено лiнii видалення гною. Для завантаження видалення гною напiврiдкого запропонована конструкцiя експериментального насоса зi змiнним кроком i дiаметром шнека.

1 АНАЛРЖЗ ВИРОБНИЧОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ГОСПОДАРСТВА

1.1 Коротка характеристика господарства

Господарство об'iднуi три населенi пункти (села). У населених пунктах дороги асфальтованi i знаходяться в задовiльному станi. Польовi дороги тАУ ТСрунтовi.Загальна земельна площа складаi 1714 га, у тому числi: орнi землi тАУ 1300, пасовища тАУ 0,9, сiнокосiв тАУ 100, багаторiчних плодонасаджень тАУ 60.

За даними метеорологiчноi станцii, клiмат господарства помiрно континентальний з достатньо жарким лiтом i холодною зимою. Середньорiчна температура повiтря +7..+8 ⁰С, середньомiсячна взимку -6 ..- 4⁰С, влiтку +21..+23⁰С. Коливання абсолютноi мiнiмальноi та максимальноi температур вказують на можливiсть вимерзання в малоснiжнi зими окремих культур i пошкодження плодових насаджень, а в окремi перiоди жаркого лiта, пiдгоряння озимих та ярих зернових та iнших сiльськогосподарських культур.

Перiод з середнiми добовими температурами вище 0⁰С починаiться в кiнцi березня i закiнчуiться в другiй половинi листопада.

Середньорiчна кiлькiсть опадiв складаi 320 мм. При цьому, основна iх кiлькiсть тАУ 68%, припадаi на теплий перiод тАУ з квiтня по жовтень, а це i позитивним фактором для розвитку рослин.

Снiговий покрив виникаi в другiй половинi листопада.

В середньому 5 тАУ 10 см. Внаслiдок розставання снiгу, а також випадання опадiв у цей перiод поверхневий шар вiдтаi i перезволожуiться. При подальшому зниженнi температур утворюiться льодова кiрка, яка в значнiй мiрi пошкоджуi посiви.

Обмежена кiлькiсть опадiв у весняний перiод при сильних суховiйних вiтрах до 50 м/с зумовлюi необхiднiсть в стислi строки проводити закриття вологи, передпосiвний обробiток ТСрунту i посiв раннiх зернових культур iз застосуванням передових прийомiв агротехнiки, спрямованих на збереження вологи у ТСрунтi.

На територii господарства серед орних земель велику питому вагу мають суглинки, якi залягають як однорiдними масивами, так i в комплексi з лiсовими грантами тАУ до 10%.

ТРрунти повно профiльнi, середньо гумусовi. Вони вiдносяться до кращих ТСрунтiв господарства. Невелику площу займають солонцi до 30%. Цi ТСрунти поганi за своiми агрономiчними та фiзичними властивостями. РЖнколи дiлянками зустрiчаються супiщанi ТСрунти. Це ТСрунти безструктурнi, мають поганi фiзичнi показники, легко пiддаються вiтровiй ерозii, дуже бiднi на гумус та поживнi речовини.

Напрямок господарства тАУ зерно-технiчний з малорозвиненим тваринництвом мтАЩясо-молочного напрямку. На територii господарства молочна, свинарська та птахiвнича ферми.

Загальна кiлькiсть спецiалiстiв тАУ 11 чоловiк, з них iнженерiв тАУ 2, агрономiв тАУ 2, ветлiкарiв тАУ 2, технiкiв тАУ 3, зооiнженерiв тАУ 1.

1.2 Аналiз роботи цеха рослинництва

Аналiзуючи даннi таблицi 1.1 бачимо, що господарство спецiалiзуiться на вирощуваннi зернових культур, посiвнi площi яких займають найбiльшу частку i становили в 2006р. тАУ 42% загальноi площi посiвноi, в 2007р. тАУ 38%, в 2008р.- 39%. Серед зернових найбiльшу вагу мають озимi, iх площа в 2008р. досягла 612га, що на 148га бiльше нiж в 2006роцi. Друге мiсце серед посiвних займають посiви кукурудзи.

Таблиця 1.1 Характеристика посiвних площ

Найбiльш вдалим роком для вирощування зернових був 2006рiк, коли врожай раннiх зернових у середньому склав 2,32 т/га, що на 0,33 т/га (14,2%) бiльше нiж в 2004 та 2005 роках.

Найвищий урожай озимоi пшеницi господарство отримало у 2006р. тАУ по 2,43 т/га, що на 0,23 т/га (9,5%) бiльше нiж в 2008роцi.

Порiвнявши всi наведенi вище данi, приходимо до висновку, що наша агротехнiка далеко вiдстала вiд досвiду передових господарств, в яких одержують врожаi озимих по 6,0 т/га i бiльше, а цукрового буряку по 40т/га, що на 25 т/га бiльше нiж в нашому господарствi в найбiльший врожайний рiк.

Валове виробництво продукцii залежить вiд посiвних площ i врожайностi сiльськогосподарських культур (табл.1.2).

Таблиця 1.2 Виробництво продукцii основних с-г культур

1.3 Аналiз роботи цеха тваринництва

Для аналiзу галузi тваринництва приводимо данi поголiвтАЩя тварин та iх продуктивнiсть (табл.1.3,1.4).

Як бачимо у господарствi постiйно вiдновлюiться поголiвтАЩя всiх груп тварин. Так за останнi три роки поголiвтАЩя ВРХ збiльшилося на 39%, молочноi худоби на 49%, свиней тАУ 62%, молодняку робочих коней тАУ 28%. У господарствi помiтна тенденцiя вiднови стада.

Таблиця 1.3 ПоголiвтАЩя тварин

РЖз таблицi 1.5 видно, що спостерiгаiться тенденцiя до пiдвищення надоiв молока на фактичну корову за рiк. Однак виробництво молока збiльшилося в загальному. Це пояснюiться збiльшенням поголiвтАЩя дiйних корiв.

Таблиця 1.4 Динамiка продуктивностi тварин

Середньодобовий прирiст досяг свого максимуму в 2008р., що на 34г бiльше нiж в 2007 роцi i на 107г нiж у 2006 роцi.

Пiдвищення середньодобового приросту спостерiгаiться i у свиней.

Аналiзуючи рiвень механiзацii в тваринництвi (табл.1.5) бачимо, що в господарствi жоден з процесiв не виконуiться без затрат ручноi працi.

Таблиця 1.5

Рiвень механiзацii технологiчних процесiв у тваринництвi

1.5 Аналiз ефективностi роботи господарства

З даних таблицi 1.8 видно , що у 2008 роцi виробництво молока на 100га сiльськогосподарських угiдь було найбiльшим, також яловичина й свинина збiльшилися в порiвняннi з 2006 та 2007 роками.

Собiвартiсть продукцii один iз основних показникiв, вiд якого залежить рентабельнiсть виробництва.

Таблиця 1.6 Виробництво продукцii на 100га

Рентабельнiсть характеризуiться показниками: загальною величиною продукцii; нормою прибутку; рiвнем рентабельностi.

Аналiз даних таблицi 1.9 показуi, що собiвартiсть 1т молока з роками поступово пiдвищуiться. Причиною цього стало збiльшення затрат працi на виробництво 1т молока.

Аналогiчна ситуацiя склалася з собiвартiстю приросту живоi маси свиней та ВРХ.

Затрати працi по всiх видах продукцii у 2001 роцi дещо зменшилися порiвняно з попереднiми роками. Це повтАЩязано з ростом механiзацii та автоматизацii деяких виробничих процесiв.

Таблиця 1.7

Собiвартiсть i затрати працi виробництво продукцii

Рiвень рентабельностi тАУ це вiдношення прибутку до собiвартостi реалiзованоi продукцii. Рентабельна у господарствi продукцiя рослинництва. Рентабельнiсть склала 1,7,6%, у т.ч. пшеницi тАУ 23,3%, ячменю тАУ 30,1%, овса тАУ 48,9%, соняшнику тАУ 92,1%.

Виробництво молока, яловичини, свинини теж рентабельне в господарствi. Однак рентабельнiсть яловичини та свинини дуже низька тАУ 2,3 та 6,5% вiдповiдно.

1.6 Висновки i пропозицii

З метою пiдвищення продуктивностi тваринництва, зниження затрат працi та собiвартостi основних видiв тваринницькоi продукцii у господарствi необхiдно:

тАУ покращити племiнну роботу;

тАУ змiцнити кормову базу за рахунок розширення площ пiд кормовi культури та збiльшення внесення органiчних добрив;

тАУ удосконалити годiвлю тварин за рахунок згодовування кормiв тваринами тiльки в пiдготовленому виглядi у вiдповiдностi з науково-обТСрунтованими рацiонами;

тАУ бiльше уваги придiляти подальшому розвитку свинарства тАУ найбiльш скороспiлоi галузi скотарства;

тАУ впроваджувати промисловi технологii в поiднаннi з технiчними досягненнями, прогресивнi форми органiзацii виробництва, працi та ii оплати.

2. Технологiя i механiзацiя виробничих процесiв свиновiдгодiвельноi ферми

2.1 ОбТСрунтування, розрахунок структури стада

На фермах для виробництва свинини доцiльно утримувати птАЩять груп свиней ( у вiцi 2-3, 3-4, 4-6, 6-8, 8-10 мiсяцiв з однаковою питомою вагою (20%) [2].

Користуючись цими даними розраховуiмо склад i структуру стада для ферми, що проектуiться, на 1000 голiв (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1 Склад i структура стада

2.2 ОбТСрунтування способу утримання тварин

У свинарствi застосовують двi основнi системи утримання свиней: вигульна та без вигульна. Безвигульна система утримання найбiльш поширена у великих свинарських господарствах. При цiй системi тварини вiд народження до реалiзацii знаходяться у примiщеннях в iндивiдуальних , або групових станках.

Його недолiк тАУ в спецiалiзованих господарствах промислового типу цiлорiчне без вигульне утримання тварин може призвести до ослаблення конструкцii, зниження iх резистентностi й навiть до захворювань. Тому нормами технологiчного проектування свинарських пiдприiмств передбачаiться вигульна система утримання всього поголiвтАЩя племiнних ферм i племiнних репродукторiв свинокомплексiв (крiм вiдлучених поросят, а також кнурiв-плiдникiв, ремонтного молодняку, холостих свиноматок (при груповому утриманнi) та маток з визначеною супороснiстю на товарних фермах i комплексах промислового типу.

Все iнше поголiвтАЩя свиней на товарних фермах i великих комплексах, як правило утримуiться без вигульно [2].

З урахуванням викладеного вище проектованiй свиновiдгодiвельнiй фермi застосовуiмо без вигульну систему утримання тварин.

У будiвлях

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

Аграрна полiтика Бiлорусi

Агротехника возделывания чечевицы, раннего картофеля и кормовой моркови

Агротехнические особенности возделывания полевых культур

Агроэкологическая группировка земель для обоснования адаптивно-ландшафтного земледелия АО "Лузинское" Омского района Омской области