Схiдна та Пiвденно-схiдна Азiя як поле геостратегiчних iнтересiв Украiни

Нацiональний унiверситет ВлКиiво-Могилянська АкадемiяВ»

Факультет соцiальних наук i соцiальних технологiй

Кафедра полiтологii

Письмова робота

з полiтичноi географii

студента 3 року навчання,

Мельника Романа РЖвановича

Науковий керiвник

Кандидат географiчних наук,

Доцент

Ткачук Л.М.

Киiв тАУ 2010

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Теоретичне пiдТСрунтя розгляду Схiдноi та Пiвденно-схiдноi Азii як поля геостратегiчних iнтересiв Украiни

Роздiл 2. Перспективи Украiни у Схiднiй та Пiвденно-Схiднiй Азii

Роздiл 3. Кореляцiя геополiтичних концепцiй з реальним станом справ, спираючись на роздiл №2

Висновки

Джерела

Вступ

Украiна з часу проголошення своii незалежностi не проголосила i не артикулювала нi законодавчо, нi практично нi навiть iдейно чи науково-публiцистично своiх чiтких геостратегiчних цiлей, не працювала над геополiтикою як прикладною наукою, а тому не визначила поля своiх геостратегiчних iнтересiв. Цi питання лише пiднiмаються, i мають бути вирiшеними за будь-яких полiтичних умов, тому дана робота i досить актуальною, адже пропонуi коротке обТСрунтування геостратегiчних iнтересiв Украiни у регiонi Схiдна та Пiвденно-Схiдна Азiя (СПСА).

Сусiдами першого порядку Украiни виступають впливовi регiональнi актори тАУ РФ та РДС. Обидва актори прагнуть до максималiзацii контролю над оточуючою територiiю, а тому iхнi геополiтични цiлком природнi iнтереси стикаються саме в Украiни, як межовiй державi мiж двома геополiтичними потугами сучасного людства. Така буферна зона зазвичай приносить краiнам неабиякi полiтичнi та фiнансовi дивiденди, вiд спiвпрацi мiж двома системами, однак ця практика реальна лише для тих краiн, якi суттiво краще нiж Украiна вiдчувають власний i довколишнiй простiр, i якi потужною економiкою та стабiльним, не обовтАЩязково демократичним, полiтичним режимом концептуалiзують власнi iнтереси-зазiхання, а тому вдало використовують геопросторове розташування. Стосовно цих двох геополiтичних потуг, Украiна намагаiться вести бiльш-менш стратегiчну полiтику взаiмовiдносин та спiвпрацi. Щодо Схiдноi та Пiвденно-Схiдноi Азii (СПСА), Украiна нiколи не демонструвала серйозних довгострокових намiрень стосвоно будь-якоi спiвпрацi з даним регiоном. Украiна заявляi своi поодинокi i не артикульованi iнтереси у даному регiонi, що свiдчить про тактичну, низькопробну дiяльнiсть, а отже не може забезпечити належного розширення поля геостратегiчних iнтересiв Украiни (ПГРЖУ) у СПСА. Полiтична передвиборча риторика та реалii украiнськоi полiтики за останнi 19 рокiв iлюструють факт зацикленостi та невирiшеностi Украiною вектору спрямування: на Захiд ( РДС, США, ринкова демократiя, капiталiзм, толерантизм, прозорiсть, лiбералiзм) чи на Схiд тАУ на Росiю (частково ручна економiка, позики, вiдсутнiсть реформ, отримання преференцiй з боку РФ у певних дрiбних питаннях). Може здатися, що орiiнтацiя на Схiд однозначно програшна, однак врахувавши той факт, що орiiнтацiя на Захiд призведе до реформ, змiну i чистку кадрiв, зменшення рейтингу серед селекторату, ВлРосiяВ» досить приваблива. Ще однiiю проблемою i постановка питання: Захiд чи Схiд, що обмежуi, особливо у сучасному пласкому глобалiзацiйному свiтi, ПГРЖ Украiни. Дуже рiкдо проскакуi серед полiтикiв, i трiшки частiше серед економiстiв потреба у вихiд на економiчний, а згдодом i геополiтичний ринок Азii, особливо схiдноазiйскьих тигрiв та центрiв найiнтенсивнiшого зростання господарства, яке знало людство (якраз регiон СПСА який i домiвкою багатьох економiчних див: Японського, Корейського, Сiнгапурсього, Малазiйсього, Тайванського та сучасного Китайського).

Зважаючи на низьку ефективнiсть дiяльностi всiii полiтичноi та економiчноi системи Украiни, у данiй роботi буде лише гiпотетично розглянуто можливостi Украiни у слiдуваннi власним геостратегiчним iнтересам, зважаючи навiть на той факт, що багато експертiв взагалi сумнiваються, що Украiна володii власною сувереннiстю. [1]

Територiя сучасноi держави Украiни у бiльшостi парадигм геополiтики минулого столiття була втягнута у рiзноманiтнi концепцii розстановки сил на свiтовiй полiтичнiй картi. Будучи у складi Росiйськоi iмперii, а згодом у СРСР, терени нашоi держави активно розглядалися як плацдарм для рiзноманiтних потенцiйних маневрiв, як одна з небагатьох ВлшахiвницьВ», доля якоi нечiтко визначена, i може зiграти ключову роль у потенцiйнiй тiй чи iншiй свiтосистемi. Проблема у тому, що Украiну, як окремий геополiтичний простiр, з полiтичними кордонами, з причини фiзичноi вiдсутностi суверенностi Украiни, майже нiхто не розглядав, тому аналiзуючи рiзнi iдеi геополiтикiв, треба постiйно вiднаходити чи створювати Украiну, на iгрищi РДвропейськоi, Росiйськоi, РДвразiйськоi, Хартлендiвськоi, Рiмлендiвськоi та iнших концепцiй.

Згiдно з вiдомою концепцiюi Хартленду, найбiльшого теоретично-наукового наповнення якiй надав Г. Маккiндер,

Свiтова iсторiя i результатом конфронтацii континентальних та океанiчних держав. Дану тезу взяли на озброiння майже всi вiдомвi геополiтики 20 ст. , починаючи з концепцii Гартленду Г. Маккiнедера, яка i спрямувала розвиток всiх наступних концепцiй у схожому руслi. Саме розподiл на сушу та море, вихiд до океану, здатнiсть блокувати та бути заблокованим морською, океанiчною чи суходiльною блокадою визначалося як одне з ключових положень для конкретноi держави у вибудовуваннi своii геостратегii.

Коротко розглянемо концепцiю Г. Маккiнедера. Згiдно з нею, звiсно ж вся розстановка сил повтАЩязана з протистоянням морських та суходiльних краiн, що у його теорii призвело до утворення таких двох свiтових центрiв активноi взаiмодii як: Гартленд та Морськi держави. Ключову роль вiдiграi саме Гартленд, який включаi у себе басейн льодовитого океану, передньоазiйскi простори, Монголiю, РДвропейську Росiю, Кавказ i, залежно вiд дати публiкацii нових i нових вдосконалень Гартленду, Украiни. Все було б набагато простiше, однак територiя Украiни, ще в 10-50 рр. минулого столiття не i однозначними навiть для Захiдних науковцiв, схильних до редукцiонiзму заради виправдання своiх же iнтересiв. До морських держав належать захiдноiвропейськi та США, якi в першу чергу протистоять Гартеленду. Гартленд, або по iншому Влосьовий ареалВ» чи Влгеографiчна вiсь iсторiiВ» не маi чiтких меж, проте в загальному вписувався у межi СРСР i був привабними для автора особливо у тому ключi, що його неможливо було блокувати анi морем, анi океаном, бо ця земля виключно суходiльна, з величезними запасами ресурсiв, i в принципi iдина самодостатня регiональна одиниця, що не потребуi спiвпрацi чи торгiвлi з iншими краiнами. Ще одним структурним елементом i Свiтовий острiв, який складаiться з РДвропи, Азii та Африки.[2]
У працi ВлБританiя та Британськi моряВ» висловлено вiдому максиму Маккiндера: Влтой, хто контролюi Схiдну РДвропу, керуi Гартлендом; хто керуi Гартлендом, домiнуi над Свiтовим островом (РДвропа, Азiя, Африка); хто домiнуi над Свiтовим островом, керуi свiтомВ»[3]
. Як бачимо, Схiдна РДвропа, де ключову позицiю займаi Украiна та схiдноiвропейська частина Росii, i у данiй парадигмi, входом у свiтове панування, формулою для розширення власних геостратегiчних полiв, для певноi краiни. Цiкаво, що автор пише: хто володii Схiдною РДвропою, неначе натякаючи, що нема реального володаря цих земель, або що володар може бути змiнений, адже така фраз як: Влхто володii СШАВ» буде виглядати менш привабливо i реально. Отже Украiна згiдно з даною концепцiiю маi усi шанси бути потужним геополiтичним гравцем, однак щодо теми цiii роботи, дана концепцiя пiдходить не дуже, адже немаi бiльш прямого i адекватнiшого звтАЩязку мiж Украiною та СПСА, окрiм як заволодiння Гартлендом, Свiтовим Островом, а тодi вже рештою свiту, включно з СПСА.

Тому пропонуiмо iншу геополiтичну парадигму вiдомого американського геополiтика нiдерландського походження Н. Спiкмена, який особливу роль вiддав географiчним чинниками стверджуючи, що Влмiнiстри приходять i зникають, диктатори помирають, а гiрськi хребти залишаються на мiсцiВ»[4]
. Пан Нiколас запропонував протилежний Гартлендiвськiй концепцii варiант геополiтичноi будови свiту, згiдно з якою запорукою свiтового панування i Влвнутрiшнiй пiвмiсяцьВ» (Рiмленд). Тому той хто домiнуi над Рiмленд, домiнуi над РДвразiiю, а отже тримаi долю свiту у власних руках тАУ iнша версiя черговоi максими. Рiмленд тАУ Захiдна i Центральна РДвропа, краiни Близького Сходу та Аравiйський пiвострiв, Туреччина, РЖран, Афганiстан, Тибет, Китай, Схiдний Сибiр, РЖндiйський та Бiрмано-Сiамський пiвострови. Звiдси видно, що регiон СПСА (за винятком Японii )якраз належить до центральноi ВлосiВ» парадигми Н. Спiкмена, а отже володiння ним, чи принаймнi спiвпраця та взаiмодiя дозволяють пiдвищити рiвень забезпеченостi Влнiколи необеженихВ» геополiтичних iнтересiв держав. Послiдовник Спiкмена Д. Майнiнг у однiй зi своiх робiт вiдмiчаi, що геополiтичнi критерii повиннi враховувати функцiональну орiiнтацii населення i держави, а не лише чисто географiчнi вiдношення Сушi до Моря. В число краiн першого виду, тобто найбiльш сприятливих для спiвпрацi та взаiмодопомоги, ввiйшли Китай, Монголiя, Пiвнiчний Вiтнам, Бангладеш, Афганiстан, Схiдна РДвропа, Прибалтика i Карелiя. [5]
Тобто автор пiдiйшов частково синтетично до пiдходу Спайкмена i обтАЩiднав, бiльше зважаючи на економiчнi та прагматичнi чинники, Схiдну РДвропу, куди належить Украiна, та частину СПСА (Китай, ВтАЩiтнам) в особливе коло краiн, поiднаних спiльними iнтересами, в тому числi потенцiйними i ще не розвинутими. Звiсно дане геополiтичне бачення свiто устрою не повнiстю пояснюi зв'язок Украiни та СПСА, проте навiть у американських авторiв i певнi концепцii, якi розглядати подiбну спiвпрацю чи навiть обтАЩiднання мiж цими двома субтАЩiктами. З iншого боку, данi концепцii досить старi, не враховують сучаснi телекомунiкацiйнi та економiчнi фактори, здатнi знiвелювати релiгiйнi, культурнi, просторовi перешкоди, а отже i можливiсть стверджувати, що Украiна, яка знаходиться на краю Гартленду, i одразу межуi з Рiмледом маi усi карти для того, аби не зменшуючи потенцiал використання РДвроiнтреграцii та спiвпрацi з Росiiю, активно форсувати iнтеграцiю з регiоном СПСА. Це твердження окрiм сучасних реалiй базуiться на тому, що як вже було згадано, Украiна знаходиться на кордонi Серединноi Землi i Внутрiшнього моря, до якого якраз вiдносяться краiни СПСА, а отже парадагми Гартленду i Рiмленду малюють для Украiни непоганi перспективи у проектуваннi власного поля геопросторових iнтересiв на теренах Схiдноi та Пiвденно-Схiдноi Азii (СПСА).

Роздiл 2. Перспективи Украiни у Схiднiй та Пiвденно-Схiднiй Азii

Регiон Схiдна Азiя тАУ це третiй найпотужнiший свiтовий регiон з точки зору ВВП та продуктивних сил. Ядром цього регiону i Китай, Пiвнiчна Корея, Японiя та Тайвань, якi i визначають фiнансово-полiтичне обличчя даного регiону у свiтовiй полiтицi, та формують найбiльше геостратегiчне поле, своiми активними економiчними зростаннями та розширеннями. Монголiя та Пiвнiчна Корея у данiй роботi не розглядатимуться як частини украiнських геостратегiчних iнтересiв Украiни, зважаючи на iхню закритiсть економiк, вiдсутнiсть потенцiйних у найближчiй перспективi точок дотику, задля виграшу у економiчнiй, полiтичнiй та як наслiдок геопросторовiй сферах.

Схiдна Азiя маi у своiму складi такi краiни, якi у переважнiй своiй бiльшостi, спроможнi вкладати грошi будь-де у свiтi, аби тiльки мати з цього вигоду, та певнi гарантii. Це свiдчить про вiдкритiсть даних краiн до спiвпрацi та зацiкавленiсть у нiй у рiзноманiтних формах. Тому зволiкання з активiзацiiю спiвпрацi та iнтегрування у даний регiон кожного року буде приносити все бiльшi втрати навiть у грошовому еквiвалентi, якщо взяти за основу економiчну модель розрахункiв альтернативних вигiд та втрат. Важливою деталлю, навiть ключовою, i те, що окрiм авторитарного Китаю, усi краiни показують високий рiвень демократичностi, не ведуть, на зразок США, експансiонiстську вiйськову та культурну дiяльнiсть, не бавляться у месiанство, а тому вигiднi економiчнi, та полiтичнi партнери, адже можна будувати поля взаiмодii без якихось роздратувань чи поступок, будувати цi поля прагматично та прозоро. Згодом така дiяльнiсть може перерости у все тiснiшi союзи, що може дозволити створення третього вектору орiiнтацii Украiни тАУ Схiдноазiйский.

Японiя

Краiна сонця, що сходить. У своiй геополiтичнiй доктринi, представленiй працями РЖккi Кiта, Танакi Гiiтi, Амау Уджi, Тодзьо Хiдекi, полягаi у формуваннi великоi Схiдно-Азiйсько сфери спiвпроцвiтання, що залишаi за Японiiю метрополiтичнi функцii стосовно сумiжних континентальних держав. РЖсторiя свiдчить, що Японiя останнi сто рокiв активно намагалася стати геополiтичним гегемоном як мiнiмум у своiму регiонi, а тому iсторiя та доктрини власних iнтересiв чiтко концептуалiзованi. На даний момент, не вдаючись до теорii та iсторичного фактажу, можна стверджувати, що друга за величиною ВВП пiсля США економiка свiту справляiться зi своiми неабиякими намiрами бути надпотужним лiдером. Зважаючи на пост воiнну захiдну модель державного будiвництва, незалученiсть до жодних вiйськових блокiв, активну зовнiшньоекономiчну та фiнансову дiяльнiсть та iншi похiднi фактори Японiя i дуже привабливим партнером для украiнського приватного сектору, а також для самоi держави. Сучасний стан зацiкавленостi Украiни у Японii як у своiму стратегiчному партнерi досить низький. Аналiтики стверджують, що японськi бiзнесовi кола готовi працювати з Украiною, проте у них замало iнформацii про нашу державу та можливостi кооперацii. Також товарообiг мiж нашими державами в основному вiдбуваiться через широку, ускладнену мiжнародну мережу поставок, що зменшуi iнтенсивнiсть та продуктивнiсть зовнiшньоторговельноi дiяльностi двох краiн. Для вирiшення таких проблем, а також для залучення Японii в украiнське поле геостратегiчних iнтересiв, потрiбно активно розвивати та поглиблювати насамперед мiжурядове спiвробiтництво задля налагодження та приведення у вiдповiднiсть законодавства обох краiн задля спрощення рiзних митних та iнших бюрократичних процедур, налагодження постiйних зустрiчей на мiждержавному рiвнi мiж урядом та вищими очiльниками державних органiв влади iз залученням широких кiл пiдприiмцiв обох краiн. Проведення спiльних науково-дослiдних та дослiдно-конструкторських робiт. Залучення японських iнвестицiй насамперед у такi перспективнi галузi украiнського господарства як: сiльсько-господарська, хiмiчна, наукова, важка промисловiсть, а також переоснащення вже наявних промислових обтАЩiктiв. Сучасний стан Украiно-Японськоi спiвпрацi не такий вже плачевний, але це швидше через всюди сущнiсть японських грошей та товарiв i iх високу якiсть, нiж спрямованi стратегiчнi зусилля украiнського уряду.

Варто зазначити, що темпи позитивних змiн у галузi украiнсько-японських и японо-украiнських вiдносин поки що не задовольняють жодну iз сторiн i це служить чудовим ресурсом для тiснiшою спiвпрацi мiж обома краiнами. Японiя хоче розвивати торговельне й iнвестицiйне спiвробiтництво з Украiною, Японiя зацiкавлена в закупiвлi сировини, зокрема, для металургii у Украiни, а також у розвитку торгiвлi з Украiною й в iнвестуваннi в розвиток украiнськоi iнфраструктури. [6]

Подiбну думку роздiляють багато японських пiдприiмцiв, якi i учасниками украiнсько-японських дiлових контактiв. Беручи участь у семiнарi "Економiка Украiни: новi можливостi для змiцнення спiвробiтництва" дiловi люди з Японii вiдверто говорили про те, що наш ринок iх дуже цiкавить, але на ньому дуже важко працювати.

Непоганим показником i те, що починаючи з 1997 року, Украiна щорiчно отримуi технiчну допомогу вiд Уряду Японii в рамках програми ВлОфiцiйна Допомога для РозвиткуВ» (ОДР).

ОДР Японii базуiться на наданнi економiчноi допомоги краiнам-реципiiнтам за рахунок коштiв, якi видiляi Уряд Японii, i складаiться з двох основних компонентiв - фiнансовоi допомоги (шляхом надання грантiв) i кредитноi допомоги. Координацiя залучення в Украiну фiнансовоi допомоги в рамках програми ОДР Японii та надання пропозицiй Уряду Украiни щодо напрямкiв ii використання покладено на Мiнiстерство економiки Украiни. Перспективнi iнвестицiйнi украiнсько-японськi проекти вiдносяться насамперед до галузi транспорту i енергетики. Украiнська сторона запропонувала декiлька проектiв для фiнансування в рамках програми ОДР Уряду Японii протягом останнiх птАЩять рокiв.

Починаючи з 2007 фiнансового року, Урядом Японii запропоновано такi форми спiвпрацi з Украiною в галузi культури:

1. Надання культурного гранту для масштабних проектiв, якi включають в себе реконструкцiю будiвель, покращання iнфраструктури галузi, постачання обладнання тощо (до 2,7 млн. дол. США);

2. Надання гранту загального типу для 5 дитячих лiкарень (до $6,5млн.).

Щодо перспектив геополiтичного розширення поля украiнських iнтересiв, потрiбно передусiм провести ребрендинг самоi держави Украiни, i врегулювати заплутане внутрiшнi становище. Зараз Японiя як i бiльшiсть краiн з високим рiвнем iнветсуванняя у iншi краiни, вкладаi значно бiльше коштiв у росiйську економiку, що свiдчить про бiльш активну та продуктивну дiяльнiсть росiйського вищого керiвництва та намагання вести економiчну багатовекторнiсть, задля можливостi поступового полiтичного маневрування. Тому для Украiни потрiбна подвiйна дiяльнiсть: перебудова на покращення самоi держави, реформи i т.д. i водночас показати зацiкавленiсть та готовнiсть до спiвпрацi з Азiйськими краiнами, та бiльш точнiше капiталами. Японii потрiбна опора у час, коли ii могутнiсть з кожним роком все бiльше ставиться пiд знак питання зважаючи на те, що минулого року ВВП номiнальний Китаю лише на 11 млн. доларiв був меншим нiж Японii. Не треба вiдкидати з поля зору вiйськово-технiчну спiвпрацю, що саме i одним з базових блокiв розширення ПГРЖУ у регiонi СПСА, а особливо цей козир допоможе у спiвпрацi з Японiiю, яка поступово виводиться у Влвiльне плаванняВ» з точки зору оборонки та воiнки. Тобто США вже не маi змоги i такоi потреби у наданнi вiйськовоi парасольки Японii, тому остання потребуватиме вiйськового оснащення, та створення певних видiв вiйськ та стратегiчних озброiнь, у чому украiнський ВПК, хоча i не надто сучасний, проте потенцiйно ефективний, може прислужитися Японськiй сторонi. Це буде на початках однiiю з небагатьох сфер, де Украiна може виступати з Японiiю бiльш-менш на рiвних умовах. Така вiйсько-технiчна, а з нею неодмiнно технологiчна спiвпраця допоможе заодно бiльш глибоко iнтегруватися двом краiнам, адже вiйськова сфера бiльш iнтимна нiж просто суто економiчна. Проте заради цього, як вже почасти згадувалося вище, Украiнi слiд перетворитися на самостiйного субтАЩiкта власноi як зовнiшньоi полiтики, так i внутрiшньоi, та забезпечити своiм азiйським друзям, не лише Японii, принаймнi прозору звiтнiсть дiяльностi украiнськоi економiки онлайн, переклад урядових порталiв паралельно англiйською та японською i iншими мовами, задля декларування особливого статусу цих краiн, а також вiдкритiсть i шанобливiсть. Чудовим прикладом i Сiнгапур, на урядових сайтах якого можна знайти англiйською мовою, в силу того, що англiйська мова державна мова Сiнгапуру, практично всю економiчну звiтнiсть даноi краiни.

Чудовою була б полiтична тiсна спiвпраця мiж Японiiю та Украiною. Спiльна участь глав урядiв у рiзноманiтних культурних та полiтичних заходах, спiльнi заяви та пiдтримка одне одного на мiжнароднiй аренi.

Для формування ПГРЖУ у регiонi СПСА потрiбно застосовувати таку загальну схему спiвробiтництва, яку вiдповiдно треба узгоджувати та пристосовувати до кожного iз геополiтичних гравцiв:

тАвВаВаВаВаВаВаВа полiтична пiдтримка Японiiю процесiв державотворення в Украiнi;

тАвВаВаВаВаВаВаВа полiтична взаiмодiя у запобiганнi та врегулюваннi мiжнародних конфлiктiв;

тАвВаВаВаВаВаВаВа спiвробiтництво в рамках мiжнародних органiзацiй з таких питань, як безпека, захист навколишнього середовища, нерозповсюдження ядерноi зброi тощо;

тАвВаВаВаВаВаВаВа спiвробiтництво у сферах iнвестицiй та обмiну технологiями;

тАвВаВаВаВаВаВаВа спiльнi розробки в галузi енергозбереження; розвиток ядерноi енергетики, а також нових джерел енергii та розробка заходiв для зменшення енергоспоживання;

тАвВаВаВаВаВаВаВа транспортування нафти з району Каспiя до краiн Схiдноi та Центральноi РДвропи; залучення японських iнвестицiй до розбудови iнфраструктури транспортних коридорiв через украiнську територiю.

тАв створення спiльних технологiчних паркiв.

тАв студентський обмiн мiж унiверситетами.

тАв Стажування украiнських студентiв у японських корпорацiях не лише в Японii, але i в iнших краiнах iхнього розташування.

тАв вiдкриття кафедр японiстики, запрошення японських професорiв та науковцiв у вiтчизнянi вишi.

Особливо уважним та виваженим потрiбно бути з КНР, як державою, яка цензуруi РЖнтернет i чiтко заявляi про свою готовнiсть стати гегемоном у всьому азiатсько-тихоокеанському регiонi.

Китай

Отже, Китай! Для Украiни дана капiталiстично-комунiстична краiна повинна бути особливим партнером, проте зважати потрiбно та той факт, що з такою краiною спiвпраця у полiтичнiй сферi, спiльна участь у певних подiях i схожого роду заняття виглядатимуть тьмяно та нереалiстично, допоки Украiна не виокремиться з тiнi iнших пострадянських краiн, вирветься з-пiд влади Росii, та заявить себе на свiтовiй геополiтичнiй аренi як схiдноiвропейського лiдера, спiвпраця з яким принесе шанси до зближення з iншими краiнами РДвропи, особливо РДС, та навiть Росii. Китаю, як майбутньому чiтко вираженому полiтико-економiчноу полюсу, доступ до РДвропи, до Росii через Украiну, через розмiщення на ii територii своiх капiталiв, як людських так i фiнансових ресурсiв, через допомогу у розвитку Украiни, як свого часу робив СРСР Китаю, хоча не дуже успiшно i через iншi шляхи. Украiна ласий шматочок для краiни, яка накопичила 2, 648 тлрн. дол. США золотовалютних резервiв. [7]
РДвгенiй Шаров, завiдуючий вiддiлом зовнiшньоi полiтики Нацiонального iнституту стратегiчних дослiджень, твердить що без Китаю Украiна i зовсiм не здатна вирватися з матрицi перманентноi деградацii i деiндустрiалiзацii останнiх 19 рокiв, провести модернiзацiю краiни i створити умови для переходу на iнновацiйний розвитком економiки. Також аналiтик твердить, що украiно-китайська спiвпраця створить стратегiчний фундамент для виходу з матрицi великоi шахiвницi поважним геостратегiчним гравцем, i завадить спробам установлення над Украiною зовнiшнього впливу. ВлУкраiно-китайське спiвробiтництво тАУце розчарування тим, хто хотiв би бачити нинiшню полiтику Украiни як повнiстю проросiйськуВ».[8]
Проте i значна загроза того, що Украiна просто стане для Китаю одним з елементiв його геополiтики, схiдноiвропейською фiлiiю без особливих власних втiлених геостратегiчних iнтересiв. Китай просто може купити Украiну, вкласти величезнi кошти в економiку, тому на даному етапi, якщо брати реальну ситуацiю в Украiнi, нашiй державi свiтить лише роль поля чудових iнвестицiйних проектiв для Китаю, не бiльше. Проте навiть така спiвпраця в умовах тотальноi зовнiшньополiтичноi бездiяльностi значний потенцiйний прогрес, який зможе дати нашiй державi поштовх до розвитку, можливостi для маневрування мiж Заходом-Сходом у бiльш технологiчному та грошовитiшому вимiрi. В загальному Китай надважливий для Украiни, в першу чергу як економiчний партнер, але також як полiтичний i геополiтичний, особливо зважаючи на намагання КНР перетворитися на найбiльш розвинуту та впливову державу свiту. Украiнi ж слiд вдало використати цю полiтику Китаю, вигнути вектор його зацiкавленостi та грошових потокiв в сторону Украiни, з паралельним зростанням важливостi Украiни для Китаю. Такi здобутки розвтАЩяжуть нашiй державi геопросторовi пута та дозволять увiйти у РДС чи iншу економiчну, вiйськову, полiтичну систему сильними та змiненими, бажаннями та очiкуваними. Вересневий вiзит В. Януковича до Китаю, який за словами експертiв перевершив усi iхнi сподiвання щодо продуктивностi спiвпрацi з достатньо закритим i настороженим Китаiм, свiдчить про те, що Украiна починаi шукати фiнансового донора, без належного внутрiшнього очищення органiзму вiд ВлпаразитiвВ», як системних,так i ментальних i людських. Як вже було сказано вище, це становить небезпеку перетворення нашоi держави на вдалий економiчний придаток, однак краще нiж нiчого.

Пiвденно-схiдну Азiю (ПСА) у данiй роботi ми розглянуло у форматi Асоцiацiй краiн пiвденно-схiдноi Азii, як iх найчiткiшого виразника, що даi змогу бiльш стисло та ефективно розглянути цей регiон, як шанс для розширення ПГРЖУ. Отже наддержаве утворення АСЕАН включаi у себе 10 краiн-членiв, i iснуi з 1967 року, хоча практичне закрiплення економiчних та геостратегiчних цiлей вiдбулося не ранiше нiж 1976 року. Сюди входять: Фiлiппiни, Малайзiя, РЖндонезiя, Сiнгапур i Тайланд тАУ засновники, а також Бруней, Камбоджа, Лаос, Мянма та Вiтнам, якi згодом приiдналися.

Площа АСЕАНу 4.46 млн. кв.км, що складаi 3% суходолу Землi, населення 600 млн. людей, 8.8% свiтового населення. За останнiми даними комбiнований номiнальний ВВП становить приблизно 1.8 трл дол. Якби АСЕАН була краiною, то посiла б 9 мiсце у свiтi за економiкою, i 3 у Азii з точки зору номiнального ВВП.

Причиною утворення Асоцiацii був страх цих краiн бути завойованими сусiднiми потугами (Китай, РЖндiя) або ж потрапити у iхню економiчну чи полiтичну залежнiсть, а також бажання обтАЩiднати усi сусiднi краiни в рамках консенсусноi, демократичноi, паритетноi економiчноi спiвпрацi, що б зменшило шанси на конфронтацiю та конфлiкти мiж краiнами-сусiдками.

Геополiтично АСЕАН заявив себе як новий регiональний лiдер, якому по силi потягатися з основними геополiтичними гравцями регiону. Важливим фактом також i те, що краiни-засновники АСЕАН спромоглися не вступити, пiдтримуючи Захiд за умов бiполярноi системи мiжнародних вiдносин, з захiдними краiнами в офiцiйнi блоковi вiдносини, що засвiдчуi бажання пiвденно-схiдних азiйських краiн до власного творення своii геополiтики i розпоряджанням геопросторовими можливостями. З iншого боку це i ваговим зростання економiчноi моцi i надалi, через вiдсутнiсть зовнiшнiх, навiть мiнiмальних центрiв впливу. Данi краiни обтАЩiдналися навколо спiльноi територii , культури та бажанням бути незалежними i впливовими, що дало мiцну закваску для зростання i все бiльшоi взаiмноi iнтеграцii, адже iдеологiя, полiтичний режим та певна економiчна контАЩюнктура речi доволi мiнливi, та тимчасовi. Ще одним фактом потуги АСЕАНу i його довга, злагоджена iсторiя вдосконалення та розширення функцiй. Станом на 2009 рiк у Тайландi на 30 асамблеi АСЕАНУ було прийнято Дорожню карту спiльноти АСЕАН на 2009-2015 рр. [9]
У цiй масштабно деталiзованiй роботi на 6 рокiв розбито чiткi плани щодо iнтенсифiкацii спiвробiтництва та обмiну у трьох базових проектах: 1)ASEAN Political-Security Community Blueprint 2) ASEAN Economic Community Blueprint 3) ASEAN Socio-Cultural Community Blueprint. Варто вiдмiтити те, що у кожному проектi було створено чи по-новому органiзовано досить багато пiдкомiсiй, комiсiй, рад i т.iн. якi якраз представляють практично кожну сферу суспiльно-полiтичного, демократичного i економiчного життя цих краiн. Завдання цих комiсiй у обмiнi, зустрiчах,виробленнi спiльних стратегiй i т iн. Тобто АСЕАН на даний момент чiтко усвiдомила себе iдиним представником свого регiону, вiдчула власний простiр, i спiльними зусиллями краiн-учасниць намагаiться пробитися у поля геостратегiчних iнтересiв iнших краiн, особливо Китаю, Пд. Кореi, Японii, Австралii, i бiльш дотично Росii та США.

Окремо варто згадати Росiю i ii мiсце у спiвпрацi з АСЕАН, адже РФ маi iдиний i особливий статус у Асоцiацii тАУ оглядача. Окрiм того, Росiя з 1996 року активно спiвпрацюi з АСЕАН i задекларована повномасштабним партнером цього блоку. За цей час було сформовано нормативно-правову базу взаiмодii, яка включаi: спiльну декларацiю про партнерство у справi миру i безпеки, i декларацiю щодо процвiтання i розвитку Азiйсько-Тихоокеанського регiону (АТР). З майже кожним роком кiлькiсть угод та iх специфiкацiя розширювалася, що свiдчить про зацiкавленiсть у iнтеграцii Росii у дану структуру з обох сторiн. У 2005 роцi в Куала-Лумпурi вiдбувся перший самiт Росiя-АСЕАН за участю президента РФ В. Путiна. Для Украiни надмiрна участь Росii у функцiонуваннi АСЕАНу невигiдна тим чином, що у планi економiчного становища, потенцiалу та привабливостi та навiть корупцii ми знаходимося на схожих позицiях, а отже на даному рiвнi важко вирватися вперед за якимись показниками, щоб економiчно привабити АСЕАН. Тому варто аналiзувати кожен крок i самiт не лише головних самiтiв АСЕАНу, але i Росii+АСЕАНу, i максимально ефективно та продуктивно потрiбно украiнському урядовi намагатися не вiдставати вiд РФ у планi зближення з АСЕАН, а також використовувати модель спiвпрацi Украiни не зi всiiю асоцiацiiю, а з ii окремими членами. Наприклад спiвпраця Украiни з Сiнгапуром у сферi високих технологiй для виведення супутникiв, чи облаштування украiнських дослiдних iнститутiв найновiшими технологiчними обладнаннями, а також пропозицiя щодо побудови на територii Украiни певних виробничих потужностей Сiнгапуських корпорацiй, спiльнi проекти, що можуть зацiкавити не лише Сiнгапур, але i Малайзiю у доступi до не менш квалiфiкованоi нiж китайцi робочоi сили, та близькiсть до одного з найбiльших споживчих ринкiв свiту тАУ Захiдноi та Центральноi РДвропи. Важливiсть АСЕАНу для Украiни полягаi у тому, що цей регiон i регiоном, що активно розвиваiться, хоча деякi його субтАЩiкти почали розвиток разом iз творенням Японського та iнших схiдноазiйських див, що свiдчить про схожi моделi економiк та векторiв державноi стратегiчноi дiяльностi. Цей регiон, не претендуючи на гегемонiчнiсть, якраз буде зацiкавлений у партнерствi з Украiною, зважаючи на те, що остання лише стоiть на шляху перетворень, маi надзвичайний рiзностороннiй потенцiал i готова до геополiтичних маневрiв, заради не зациклення на Росii та РДС. Схожа модель як до Схiдноi Азii повинна бути застосована до Пiвденно-Схiдноi Азii, особливо звернувши увагу на харчову промисловiсть та постачання зернових у цi краiни. Це дозволило б здiйснити непогане закрiплення украiнських товарiв на даних ринках, та залити фундамент для подальшоi спiвпрацi. ПСА маi вигiдне положення, адже розташована бiля Азiйських лiдерiв тАУ Японii та Китаю, а також здатна через зручне океанiчне та морське сполучення сполучатися iз краiнами зовнiшнього пiвмiсяця, а також внутрiшнього. Украiна може стати цiкавим не лише полiтичним але i полiтичним другом для краiн ПСА, особливо зважаючи на завоювання Украiни капiталами iнших краiн, особливо схiдноазiйських (Китай, Пiвденна Корея, Японiя), а тому частково гра на випередження i проста зважена полiтика будуть iти на користь для обох сторiн. Украiнi не потрiбно нехтувати жодною з краiн АСЕАН i не менш активно спiвпрацювати та органiзовувати щорiчнi самiти з кожною з краiн окремо, а також з усiма разом у форматi АСЕАНу. Отже в епоху глобалiзацii вигiдне положення Украiни мiж Сходом та Заходом, де пiд Сходом розумiють переважно Росiю i близький Схiд i передню Азiю, варто трактувати як положення мiж Заходом та Сходом у широкому значення, де пiд останнiм мати на увазi перш за все розвинений Схiд тАУ майбутнiй свiтовий економiчний та полiтичний центр тАУ регiон АТР, або ж СПСА.

украiна азiя геополiтичний спiвробiтництво

Роздiл 3. Кореляцiя геополiтичних концепцiй з реальним станом справ, спираючись на роздiл №2

Концепцiя Гартленду не могла похвалитися особливою точнiстю та розумiнням регiональних особливостей, однак в загальному пояснювала, i спрогнозувала майбутнi вузли конфлiктiв та протистоянь, базуючись лише на геопросторових деталях та факторах, не звертаючи уваги на цивiлiзацiйнi та культурнi чинники. Однак так може здатися лише з першого погляду, проте кордон мiж Гартелендом та внутрiшнiм пiвмiсяцем i зовнiшнiм пiвмiсяцем таки проходить по зонах або економiчних систем, чи цивiлiзацiйних. Тобто дана концепцiя Г. Маккiнедера швидше випливаi з iсторично-економiчних, а отже культурно-цивiлiзацiйних умов, тому твердити, що приналежнiсть до регiону серединноi землi, до великих просторiв РДвразii, може надати преференцii у володiннi над рештою свiту, замало обТСрунтована, адже вiдмiннiсть ВлГеографiчноi вiсi iсторiiВ», що лежить в основному у вiдсталостi як полiтичному так i економiчно-культурному вiд регiонiв пiвмiсяцiв, веде швидше до наслiдування моделей розвитку бiльш успiшних регiонiв, або ж до витворення власного iсторичного ходу, що може звiсно мати успiх, проте це можна лише псевдонауково передбачити, але не обТСрунтувати. РЖншим боком медалi i те, що ця iсторична вiсь iсторii в основному закрiплена за Росiiю у трохи ширшому нiж державний рiвень сенсi, тому i iмовiрнiсть того, що Г. Маккiндер вiрив у те, що даний регiон, в мiру своii особливостi винайде власну лiнiю розвитку, як економiчну так i геополiтичну, що дозволить йому дiйсно стати свiтовим центром, або ж одним з небагатьох полюсiв свiтосистеми. Накладаючи парадигми Рiмленду та Гартленду можна простежити певнi закономiрностi та залежностi, якi можуть пояснити i спрогнозувати певнi наслiдки, проте вони наскiльки малi, що дозволимо вважати данi концепцii даниною iсторii геополiтики, невиправданою у час 21 ст. яке поламало безлiч стереотипiв та навiть усталених та перевiрених геополiтичних концепцiй. Свiт занадто ускладнений та поляризований i сегментований, щоб увiгнати весь його механiзм у якусь глобальну теоретичну свiтсистему, тому Украiнi швидше треба виробляти свою власну школу геополiтики та геостратегii i активно дiяти на свiтовiй аренi, бо саме швидкiсть та iнновацiйнiсть, поруч з унiкальнiстю та ризиком обiцяють непоганi результати та вигiдну змiну геопросторових iнтересiв.

Висновок

Схiдний вектор украiнськоi геополiтики характеризуiться пошуком вiльних фiнансових активiв серед гравцiв даного регiону та iх бажанням вкласти цi грошi в Влпiдприiмство УкраiнаВ», адже по-iншому це важко назвати. Проте, у будь-якому випадку, чи Украiна така слабка, яка вона зараз i, а чи вона потужна та геополiтично здорова i агресивна, Схiдна та Пiвденно-Схiдна Азiя однаково потрiбнi. У першому варiантi, реальному та похмурому, така спiвпраця, а переважно продаж економiчних проектiв для великих азiйських капiталiв дозволить як мiнiмум втриматися на плаву та не потонути у власнiй бездiяльностi та антиефективностi украiнськоi влади, i в кращому випадку це дозволить пiдняти життiвий та свiтоглядний рiвень як населення так i полiтичноi системи, що призведе до поступових демократичних перетворень, до прозоростi та лiбералiзацii економiки, i поступовому пробудженню регiонального схiдноiвропейського лiдера тАУ Украiни, якiй пророкували лiдерство оптимiстичнi захiднi аналiтики ще на зорi нашоi незалежностi. як для простого економiчного зростання i шанс не потонути в економiчнiй кризi у пасивному сучасному варiантi стану Украiни. Другий варiант iдеалiстичний, однак бiльш кращий, привабливiший. Украiна залучаi кошти вiд регiону СПСА i паралельно форсованими темпами здiйснюi реструктуризацiю всiii Влбюрократичноi тачанкиВ», перетворюючи ii html-протокол у веб-мережi. Тобто повна змiна, реформування та максимальна оптимiзацiя дiяльностi всiii держави. У такому разi економiчнi вливання краiн-доно

Вместе с этим смотрят:

Виды монархий в современном мире

Выявление основных проблем молодежной политики КПРФ и поиск путей их решения

Громадянсько-правовий вимiр полiтичноi системи Польщi

Грузино-абхазский тупик

Евроскептицизм в структуре европейской внутренней политики