Налагодження iнновацiйних комунiкацiй у менеджментi
Змiст
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1. КОМУНРЖКАТИВНИЙ ПРОЦЕС ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ОСНОВА ПРОЦЕСУ УПРАВЛРЖННЯ
1.1 Комунiкацii в сферi менеджменту
1.2 Способи побудови ефективних звтАЩязкiв в органiзацii
РОЗДРЖЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ РЖННОВАЦРЖЙНИХ КОММУНРЖКАЦРЖЙ
РОЗДРЖЛ 3. ДОСЛРЖДЖЕННЯ КОМУНРЖКАЦРЖЙНИХ ПРОЦЕСРЖВ КОМПАНРЖРЗ "ECONOMOU INTERNATIONAL SHIPPING AGENCIES LTD" РЖ РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦРЖЙ ПО ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЮ
3.1 Характеристика господарськоi дiяльностi "Economou International Shipping Agencies LTD"
3.2 Аналiз комунiкацiйних мереж на пiдприiмствi
3.3 Аналiз комунiкацiй в управлiннi EISA
3.4 Комунiкацiйнi бар'iри i iх значення в роботi EISA
ВИСНОВКИ
ЛРЖТЕРАТУРА
ВСТУПРинкова економiка не може iснувати без розвитку iнформацiйноi iнфраструктури, без iнформацiйного бiзнесу. Жорсткi i мiнливi умови
ринку ставлять перед менеджером високi вимоги, так як саме вони приймають важливi рiшення, вiдповiдальнi за успiх свого пiдприiмства. При цьому важливу роль вiдiграють такi фактори як iнформацiя i комунiкацii.[22,с.407-408]
Актуальнiсть даноi теми полягаi в тому, що комунiкацii це життiво важлива складова роботи менеджера. Адже дослiдження показують, що комунiкацii i одним з найважливiших завдань менеджера. Також можна сказати, що комунiкацii це те в чому кожен бере участь щоденно, але лише деякi роблять це узгоджено. Майже все, що робить керiвник для досягнення цiлей органiзацii, потребуi обмiну iнформацiiю. Для того, щоб ефективно працювати, формулювати цiлi i досягати iх, людям необхiдно обмiнюватись iнформацiiю.
Отже, важко переоцiнити те значення, яке маi iнформацiя та iнформацiйнi процеси для прийняття рiшень. Це здаiться неймовiрним, але без комунiкацii неможливо пiдтримати мiж особовi стосунки, не говорячи вже про реалiзацiю управлiнських функцiй. РЖ стаi зрозумiлим, що обмiн iнформацiiю, ii брак, низька якiсть, тобто слабкий рiвень комунiкацii, призводить до ризикованих дiй, пiдвищують можливiсть прийняти ризикованi рiшення [21,с.274]
Мета курсовоi роботи тАУ вивчити проблему ефективних комунiкацiй, що i однiiю з ключових у дiяльностi керiвникiв, оскiльки з iх допомогою здiйснюiться обмiн повiдомленнями, iнформацiiю, а також визначити мiсце комунiкацii в системi управлiння органiзацiiю.
Завдання роботи полягаi в тому, щоб:
1. Надати загальну характеристику комунiкацii та комунiкацiйного процесу
2. Визначити роль iнформацii у процесi менеджменту
3. Вивчити документацiю та дiловодство в комунiкацii
ОбтАЩiктом дослiдження i пiдприiмство EISA - Economou International Shipping Agencies LTD
Предметом дослiдження i процес здiйснення комунiкацii в менеджментi.
Основними джерелами одержання iнформацii по данiй темi i такi як:
В· Андрушкiв Б.М., Кузьмiн О.РД. тАЮОснови менеджменту"
В· Вiханський О.С., Наумов А.РЖ. тАЮМенеджмент"
В· Тарнавська Н., Пушкар Р. тАЮМенеджмент"
В· Шегда А.В. тАЮОснови менеджменту"
В· Завадський Й.С. тАЮМенеджмент"
В· Рiкi В. Грiфiн, Яцура В. тАЮОснови менеджменту"
Дипломна робота складаiться з вступу, трьох роздiлiв, висновкiв i з перелiку посилань.
РОЗДРЖЛ 1. КОМУНРЖКАТИВНИЙ ПРОЦЕС ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ОСНОВА ПРОЦЕСУ УПРАВЛРЖННЯ
У сферi управлiння все починаiться з обТСрунтування цiлей, вироблення стратегiй та планiв, якi реалiзуються персоналом, розподiленим за певними пiдроздiлами, групами органiзацiйноi структури пiдприiмства. Крiм того, надзвичайна важливо створити такi елементи менеджменту, як мотивацiя, комунiкацiя та керiвництво. Одним з важливих iнструментiв менеджера i iнформацiя. Використовуючи ii, вiн органiзовуi, керуi i мотивуi пiдлеглих [8,с.5
]
Комунiкацiя i смисловим аспектом соцiальноi взаiмодii, однiiю iз найбiльших загальних характеристик будь-якоi дiяльностi, включаючи управлiнську. Вона являi собою нову форму полiтичноi, науковоi, органiзацiйноi та технiчноi сили в суспiльствi, за допомогою якоi органiзацiя включаться у зовнiшнi середовище, здiйснюiться обмiн думками або iнформацiiю для забезпечення взаiморозумiння. Комунiкацiю можна визначити як форму звтАЩязку, як один iз проявiв iнформацiйного обмiну або обмiну iнформацiiю мiж живими iстотами у процесi iх безпосереднього спiлкування за допомогою технiчних засобiв.
Комунiкацiя являi собою звтАЩязок мiж передавачем i приймачем i мiстить в собi послання [20, с.144]
Комунiкацii тАУ це всепроникоючий i складний процес, який включаi людей, що розмовляють пiд час особистого спiлкування або в групах, на зборах, ведуть розмову по телефону чи читають i складають службовi записки, листи i звiти. Таким чином, комунiкацiя розглядаiться як спiлкування за допомогою слiв, букв, символiв, жестiв як спосiб, за допомогою якого висловлюiться вiдношення одного працiвника до знань i розумiнь iншого, досягаiться довiра, взаiмоприйняття поглядiв.[6,с.383]
Комунiкацiя та iнформацiя рiзнi але повтАЩязанi мiж собою поняття. Комунiкацiя включаi в себе те, що представляiться, i те хто це тАЮщо" представляi. Для того щоб вiдбулась комунiкацiя необхiдно щоб було, як найменше, двоi людей [2,с.380].
Для ефективного функцiонування будь-якоi органiзацii необхiдно забезпечити належнi комунiкацii. Однак, управлiнська практика даi можливiсть констатувати, що створення ефективноi, надiйноi системи обмiну iнформацiiю, яка б вiдповiдала вимогам повноти, достатностi, оперативностi, гнучкостi тАУ це одна iз найскладнiших проблем в органiзацii [2,с.88].
Теорiя комунiкацii тАУ це комплексна галузь знань. РЗi розробкою займаються спецiалiсти в галузi психологii, мовознавства, математичноi логiки, електронiки та iнших наук. Вченi дослiджують види iнформацii i способи iх передачi з точки зору впливу на поведiнку окремих осiб i колективiв. За теорiiю комунiкацii, iх бажана поведiнка досягаiться тiльки через розумiння i узгодження iз прийнятою iнформацiiю. Щоб здiйснити комунiкацiю ефективно, тобто передати якiсть повiдомлення у виглядi методичних вказiвок, iнструкцiй, наказiв, доповiдей, звiтiв i т.п. потрiбно врахувати рiзнi фактори: пiдбiр слiв при формуваннi повiдомлень, настрiй, самопочуття, потреби адресатiв i iн.
Встановлення належноi комунiкацii повтАЩязано з розвтАЩязанням багатьох питань. Це готовнiсть партнерiв встановлювати комунiкацiю, виявлення та усунення перешкод, до цього вибiр способiв комунiкацii, правильне поiднання усноi, вiзуальноi та письмовоi форм комунiкацii тощо. На практицi ефективнiсть комунiкацii знижуiться, якщо неточно формулюiться повiдомлення, маi мiсце помилковий переклад або нечiтке тлумачення, допускаються втрати iнформацii у процесi передачi, ii зберiгання, маi мiсце неуважнiсть працiвника, недостатнiй час для адаптацii, передчасна оцiнка, вiдсутнiсть передачi тощо [6,с.384]
Комунiкацii в органiзацii тАУ це складна мiжрiвнева система, яка охоплюi як саму органiзацiю i ii елементи, так i зовнiшнi оточення [11,с.175]. Воно все бiльш стаi джерелом проблем для сучасних керiвникiв. Адже це покупцi, конкуренти, влада, фiнансовi органiзацii i джерела трудових ресурсiв. Необхiдно також врахувати взаiмозалежнi фактори зовнiшнього середовища ii складнiсть, рухливiсть, а також невизначенiсть, яка i функцiiю кiлькостi iнформацii, яка доступна органiзацii.
Для менеджера доступним i два типа комунiкацii: формальнi та неформальнi. Формальнi комунiкацii передбаченi органiзацiйною структурою. Вони подiляються на вертикальнi, горизонтальнi та дiагональнi. Пiд формальними комунiкацiями розумiють iнформацiйний обмiн, який здiйснюiться мiж елементами органiзацii [17,с. 91]
До вертикальних комунiкацiй належать комунiкацii зверху вниз i знизу вгору. Тобто iнформацiя передаiться з верху вiд керiвництва до пiдлеглих. Таким чином працiвникам органiзацii повiдомляють про новi стратегiчнi i тактичнi цiлi, конкретнi завдання на певний перiод, змiну правил, iнструкцiй. Паралельно цим iнформацiйним потокам здiйснюiться передача iнформацii в iншу сторону тАУ з низу до верху. За допомогою цього потоку керiвництво взнаi про реальне положення справ в органiзацii, про результати прийнятих рiшень, про виникнення труднощiв та iн.
Так як органiзацiя складаiться з декiлькох пiдроздiлiв, яким необхiдно узгоджувати своi дii, то це викликаi в них необхiднiсть обмiнюватись мiж собою iнформацiiю. Таким чином виникаi необхiднiсть в горизонтальних комунiкацiях.[11,с.177] Цi комунiкацii здiйснюються мiж особами, якi знаходяться на одному рiвнi iiрархii. Такий обмiн iнформацiiю забезпечуi координацiю дiяльностi (наприклад: мiж вiцепрезидентами з маркетингу, фiнансiв, виробництва).
РЖ нарештi дiагональнi комунiкацii здiйснюються мiж особами, якi перебувають на рiзних рiвнях iiрархii ( наприклад: мiж лiнiйними i штабними пiдроздiлами, коли штабнi служби керують виконанням певних функцiй). Такi комунiкацii характернi також для звтАЩязкiв мiж лiнiйними пiдроздiлами, якщо один з них i головним з певноi функцii [17, с.92]
В органiзацii поряд з формальною структурою iснуi i неформальна, яка основана на особистих, неслужбових вiдносинах i вiдповiдно крiм iнформацii що передаiться по офiцiйних каналах, iснуi i неофiцiйна iнформацiя, тобто чутки [11,с.168]. Неформальна iнформацiя буваi досить корисною для доповнення iнформацii отриманоi через формальнi канали комунiкацii. Ця iнформацiя i цiнною для керiвника, однак непотрiбно допускати, щоб система розповсюдження чуток виступала замiнником формальних каналiв комунiкацii.
Неформальнi канали як i формальнi, передають iнформацiю у чотирьох напрямках: вгору, вниз, по горизонталi, i по дiагоналi. Особливiстю неформального каналу i швидкiсть виникнення та швидкiсть зникнення. Крiм того, неформальний канал комунiкацii вiдрiзняiться змiнюванiстю субтАЩiктiв на вiдмiну вiд формальних каналiв.
Неформальнi канали комунiкацii мають певну логiчну структуру. Курт Девiс, автор багатьох робiт вказував такi типи комунiкацiйних ланцюгiв, що використовуються в неформальних комунiкацiях: тАЮодножильний ланцюг", ланцюг тАЮплiткаря", тАЮiмовiрнiсний" ланцюг (iнформацiя передаiться випадково), кластерний ланцюг (використовуiться найчастiше) [17,с.92-93].
Американськi автори Маскон М.Х., Альбрт М. Видiляють два великих класи комунiкацii з подальшою деталiзацiiю:
В· Комунiкацii мiж органiзацiiю та ii зовнiшнiм середовищем
В· Комунiкацii мiж рiвнями i пiдроздiлами органiзацii, до них вiдносяться комунiкацii по висхiднiй, комунiкацii мiж рiзними вiддiлами, комунiкацii керiвник-пiдлеглий, комунiкацii мiж керiвником i працюючою групою, неформальнi комунiкацii [12,с.166-167]
Повiдомлення найчастiше передаiться за допомогою мови, зображень, дiй. Найпростiшим i найдоступнiшим засобом комунiкацii i мова, яка реалiзуi уснi та письмовi комунiкацii. Зображення використовуiться як доповнення до мовних комунiкацiй (графiки, плакати). Дii пiдтверджують словеснi висновки керiвника [17,с. 94].
Комунiкацii подiляють на два великих класи: письмовi та уснi.
Уснi комунiкацii вiдбуваються пiд час розмови вiч-на-вiч, групових дискусiй, телефонних розмов тощо, за яких розмовну мову використовують для передавання змiсту. Головна перевага усних комунiкацiй полягаi в тому, що вони забезпечують негайний зворотнiй звтАЩязок та взаiмний обмiн у формi словесних запитань або усних домов линь, виразу облич та жестiв. Уснi комунiкацii (все що потрiбно робити вiдправнику тАУ це розмовляти) тАУ це телефоннi розмови, публiчнi виступи, наради тощо [3,с.431-432]. Позитивним аспектом таких комунiкацiй i економiя часу, забезпечення глибшого взаiморозумiння.
Якщо повiдомлення високо оцiнюiться за кожною з наступних категорiй, то воно успiшно перенесе iдеi вiд вiдправника до отримувача:
1. яснiсть
2. повнота
3. лаконiчнiсть
4. конкретнiсть
5. коректнiсть [4,с.95].
Письмовi комунiкацii тАУ це записки, листи, звiти, записи тощо. З iх допомогою можна вирiшити багато проблем, повтАЩязаних з усними комунiкацiями.
Одна з найбiльших вад письмових комунiкацiй та, що вони затримують зворотнiй звтАЩязок та взаiмообмiн. Коли один менеджер надсилаi iншому листа, то цього листа треба написати або продиктувати, надрукувати, скерувати, розкрити i прочитати. Якщо ж у листi буде незрозумiла iнформацiя, то можна витратити кiлька днiв щоб зтАЩясувати ii й уточнити. Телефонна ж розмова даi змогу вирiшити усю справу за кiлька хвилин. Письмовi комунiкацii, якi часто не забезпечують зворотного звтАЩязку, ще й складнiшi вiд усних i потребують бiльше часу.
Звичайно, письмовi комунiкацii мають i деякi переваги. Вони досить достовiрнi: постiйно реiструють взаiмнi стосунки. Вiдправник може використати час для збирання i опрацювання iнформацii. Одержувач маi змогу уважно прочитати, а потiм використати ii знову в разi потреби. З огляду на це письмовi комунiкацii прийнятнiшi, коли йдеться про важливi деталi. РЗм також надають перевагу, коли однiй або двом сторонам потрiбнi письмовi записи як свiдчення того, що насправдi вiдбувалось.[3,с. 432]
РЖснуi така форма як несловеснi комунiкацii тАУ це обмiн iнформацiiю без слiв або за допомогою слiв з пiдтекстом. Вони i дуже важливою але малозрозумiлою формою комунiкацii в органiзацii, оскiльки в них беруть участь вираз обличчя, рухи тiла, фiзичнi контакти та жести. Визначено три види несловесних комунiкацiй, якi застосовуються менеджерами тАУ уявлення, оточення, мова жестiв.
У цьому контекстi уявлення тАУ це слова, якi люди вибирають для висловлення однiii думки.
Важливу роль у несловесних комунiкацiях також вiдiграi оточення, тобто примiщення, умови роботи, розмiр та розташування офiсу, меблi та iншi елементи.
Третьою формою несловесних комунiкацiй i мова жестiв тАУ вiдстань на якiй ми стоiмо вiд когось пiд час розмови, мова очей також i засобом несловесних комунiкацiй [3,с.440]. Те як висловлюються автори про комунiкацiю наведено в Додатку А.
Комунiкацii пронизують всi елементи органiзацii. РЗх головна мета тАУ забезпечити взаiморозумiння людей, якi беруть участь в iнформацiйному обмiнi. Але сам факт обмiну iнформацiiю ще не гарантуi ефективного спiлкування. Для того, щоб краще зрозумiти суть процесу обмiну iнформацiiю i умови його ефективностi, необхiдно розглянути основнi елементи комунiкацiйного процесу [11,с.178].
Комунiкацiйний процес тАУ це обмiн iнформацiiю мiж двома або бiльшою кiлькiстю людей. Основнi функцii комунiкацiйного процесу полягають у досягненнi соцiальноi спiльностi при збереженi iндивiдуальностi кожного з ii елементiв. В окремих актах комунiкацiй реалiзуються управлiнська, iнформативна, емотивна (така, що викликаi емоцii), i фактична ( повтАЩязана iз встановленням контактiв) функцii.
У своiй основi процес комунiкацii становить процес руху iнформацii в ланцюг тАЮвiдправник тАУ канал тАУ одержувач", реальному або потенцiйному звтАЩязку у формi дiалогу, а також впливу на керований обтАЩiкт, який досягаiться в результатi обмiну повiдомленням.
В процесi обмiну iнформацiiю можна видiлити вiсiм базових елементiв:
1. Вiдправник тАУ передавач, що генеруi iдеi або збираi iнформацiю i передаi ii. Ним може бути iндивiд або група разом працюючих людей. Джерелом також може бути громадський iнститут або органiзацiя, хоча i в цьому джерелом повiдомлення буде певна особа, на яку покладаiться обовтАЩязок по пiдготовцi i передачi iнформацii [6,с.390].
При обмiнi iнформацiiю вiдправник i одержувач проходить декiлька взаiмоповтАЩязаних етапiв : зародження iдеi, кодування i вибiр каналу, передача, декодування. Обмiн iнформацiiю розпочинаiться iз формулювання iдеi чи вiдбору iнформацii. Вiдправник вирiшуi, яку значну iдею чи повiдомлення слiд зробити предметом обмiну.
РЖнодi вiдправник не хоче думати або ж витрачаi обдумування iдеi мiнiмум часу. Тобто, за висловом Шекспiра, тАЮпочинаi говорити не почавши думати".
Вiдправник повинен знати свою аудиторiю. Якщо у вiдправника помилковi погляди про одержувача, то його комунiкацiйнi зусилля виявляться не ефективними. Ефективнiсть комунiкацii пiдвищуiться, якщо пара тАЮвiдправник-одержувач" гомофiльна, тобто досягаiться високий ступiнь подiбностi за певними ознаками: у поглядах, освiтi, статусi. РЖ, навпаки, гетерофiльнi комунiкацii (значна ступiнь неподiбностi пар за певними ознаками) менш ефективнi, оскiльки вони часто супроводжуються перекрученим змiстом повiдомлення, затримкою передачi, використання обмежених каналiв i когнiтивними дисонансами, коли одержувачу передано повiдомлення, що не узгоджуiться з його розумiнням i поглядами.
2. Кодування тАУ це процес перетворення iдей у символи, зображення, рисунки, форми, звуки, мову i т.д. Тобто, перш нiж передавати iдею, вiдправник повинен за допомогою символiв закодувати ii, використавши для цього слова, iнтонацii, жести (мову тiла) i надати iдеi гарну тАЮупаковку". Така кодування перетворюi iдею у повiдомлення.
3. Повiдомлення тАУ це сукупнiсть символiв, власне iнформацiя, що закодована за допомогою символiв i передаiться одержувачу. Саме заради цього i здiйснюiться акт комунiкацii. Багато повiдомлень передаiться у формi символiв мови. Проте символи можуть бути i невербальними, наприклад, графiчнi зображення, жести, мiмiка та iншi рухи тiла.
4. Канали передачi тАУ засоби за допомогою яких сигнал спрямовуiться вiд передавача до одержувача. Канали дiляться на засоби масовоi iнформацii i мiж особовi канали.
Вiдправник повинен вибрати канал: передача мови i письмовi матерiали, електронi засоби звтАЩязку, включаючи комптАЩютернi мережi, електрона пошта, вiдеострiчки i вiдеоконференцii. Можна розiслати памтАЩятнi затиски, провести попереднi збори груп для забезпечення розумiння повiдомлення i прилучення до проблеми.
Передавач (вiдправник) може не обмежуватись одним каналом, а використовувати iх декiлька, у маркетинговiй дiяльностi, наприклад, засоби комунiкацii i: реклама, особистий продаж, стимулювання продажу, звтАЩязок iз громадськiстю.
5. Декодування тАУ процес, за допомогою якого приймач повiдомлення переводить одержанi символи в конкретну iнформацiю i iнтерпретуi ii значення.
6. Приймач тАУ цiльова аудиторiя або особа, якiй призначаiться iнформацiя i яка ii iнтерпретуi.
7. Вiдгук тАУ сукупнiсть реакцii обмежувача повiдомлення пiсля ознайомлення iз його змiстом. Можна спостерiгати три основнi типи результатiв комунiкацii: змiни в знаннях одержувача, змiна установок одержувача, змiни поведiнки одержувача повiдомлення.
З точки зору керiвника, обмiн iнформацiiю слiд вважати ефективним, якщо одержувач продемонстрував розумiння iдеi, проводячи дii, на якi чекав вiдправник.
8. Зворотнiй звтАЩязок тАУ частина вiдгуку одержувача, що поступаi передавачу.
Вона розглядаiться як сигнал, спрямований одержувачем iнформацii вiдправнику повiдомлення. Вiн характеризуi ступiнь розумiння, або нерозумiння iнформацii, що мiститься в ньому [6, с.391].
Зворотнiй звтАЩязок може набувати форми не тiльки слова, але й кивка головою, усмiшки, потиснення руки, або заперечливого жесту рукою, певного виразу очей, iнтонацii голосу, змiни положення тiла тощо.
Зворотнiй звтАЩязок виконуi такi основнi функцii: а) протистоiть тому, що робить соцiальна-економiчна система, коли вона виходить за встановленi обмеження; б) компенсуi збурювальнi дii зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв, пiдтримуi стан стiйкоi рiвноваги системи; в) синтезуi зовнiшнi i внутрiшнi збурювання, якi прагнуть вивести систему iз стану стiйкостi рiвноваги; г) виробляi управлiнськi рiшення для цiлеспрямованого впливу на обтАЩiкт управлiння.
На практицi iнодi маi мiсце недооцiнка зворотного звтАЩязку i зайве захоплення односторонньою комунiкацiiю, коли зверху вниз поступають численнi накази, розпорядження, вимоги тощо.
При наявностi зворотного звтАЩязку вiдправник i одержувач мiняються комунiкацiйними ролями. Тобто ефективний обмiн iнформацiiю повинен бути двобiчно спрямованим: зворотнiй звтАЩязок необхiдний, щоб мати уявлення, якою мiрою повiдомлення було сприйнятим i зрозумiлим.
Керiвник немаi пiдстави думати, що все сказане ним або написане буде сприйняте точно так, як вiн замислив. Тому, якщо зворотнiй звтАЩязок заблокований, керiвник врештi-решт виявиться заблокованим або обманутим.
Зворотнiй звтАЩязок помiтно пiдвищуi шанс на ефективний обмiн iнформацiiю, дозволяi обом сторонам позбавитись шуму.
На мовi передачi iнформацii шумом називають те, що спотворюi смисл. Це може бути мова (у вербальному (усному) i невербальному оформленi), рiзне сприйняття, рiзниця в органiзацiйному статусi мiж керiвником i пiдлеглим. Зменшення шуму може досягатися багатьма способами. Одним з них i збiльшення надмiрностi, тобто повторення повiдомлення повнiстю або якоiсь його частини [6,с. 393]
За типом вiдносини мiж учасниками можна видiлити мiжособову, публiчну, мовну i органiзацiйну комунiкацiю.
До мiж особовоi комунiкацii прийнято вiдносини ii засоби i форми, в яких повiдомлення адресоване цiлком конкретному iндивiду; сюди входять бесiди, професiйне обговорення i iн.[6,с.393].
При налагодження мiжособових комунiкацiй слiд врахувати роль комунiкативних бартАЩiрiв тАУ психологiчних перешкод на шляху поширення i прийняття iнформацii, якi виникають з рiзних причин: упередженiсть, соцiальнi, полiтичнi, моральнi, професiйнi та iншi вiдмiнностi мiж людьми i, зокрема, мiж джерелом iнформацii та ii адресатом (одержувачем) i iн.
РЖснуючi мiжособовi бартАЩiри ефективноi комунiкацii повтАЩязанi: 1) iз сприйняттям; 2) семантичними бартАЩiрами; 3) невербальними перепонами; 4) неякiсним зворотнiм звтАЩязком i 5) невмiнням слухати.
Перешкоди обумовленi сприйняттям, полягають у наступному: люди реагують не на те, що в дiйсностi вiдбуваiться, а на те, що ними сприймаiться. Однiiю iз перешкод правильного сприйняття i конфлiкт мiж сферами компетенцiй, рiзними судженнями вiдправника i одержувача iнформацii. Повiдомлення по рiзному iнтерпретуiться залежно вiд роду занять, спецiальностi, у випадку недовiри.
Чималi труднощi в налагодженi ефективноi комунiкацii виникають через семантичнi бартАЩiри: рiзне розумiння i тлумачення слiв, тестiв, iнтонацii.
Виявляiться, що передати iнформацiю за допомогою слiв непросто, оскiльки однi i тi ж слова мають багато значень. Так, вiдоме слово тАЮзамок" маi щонайменше три значення: замок-фортеця, дверний замок, i замок тАУ якийсь предмет став мокрим.
Значення таких слiв залежить вiд контексту, ситуацii при якiй воно використано.
Часто причиною комунiкацiйних бартАЩiрiв i недооцiнка важливостi комунiкацii i неправильнi психологiчнi установки окремих працiвникiв.
Недолiки психологiчноi установки проявляються у стереотипi мислення тАУ надмiрно спрощеному поглядi окремих категорiй людей або спецiальних груп при розглядi явищ чи процесiв, упереджених мiркувань, неправильному вiдношеннi до чогось, недостатнiй увазi i втратi iнтересу.
Обмiн iнформацiiю вiдбуваiться належним чином через погану структуру повiдомлень (неправильний вибiр слiв, помилка в органiзацii повiдомлення, неправильна оцiнка спроможного одержувача зрозумiти повiдомлення i iн.), а також недостатню увагу до невербальних комунiкацiй [6,с.394]
Грiфiн вважаi, що комунiкативний процес можуть перервати або ж стати його бартАЩiрами такi чинники: iндивiдуальнi та органiзацiйнi бартАЩiри [3,с.440]
Таблиця 1.1 БартАЩiри ефективних комунiкацiй
| РЖндивiдуальнi бартАЩiри | Органiзацiйнi бартАЩiри |
| Суперечливiсть або невiдповiднiсть жестiв | Сементика тАУ слова мають рiзне значення для рiзних людей |
| Довiра до джерела iнформацii | Статус або владнi вiдмiнностi |
| Змушування до комунiкацiй | Рiзне сприйняття |
| Погане вмiння слухати | Перешкоди |
| Упередженiсть до чогось | Перевантаження |
Вместе с этим смотрят:
Аксiологiчнi проблеми управлiнськоi дiяльностi робiтника освiти в умовах модернiзацii освiтньоi галузi в Украiнi
Американская система менеджмента на предприятии
Анализ основных этапов построения и решения математических моделей оптимизации организационных структур в системе менеджмента качества
Анализ системы найма и отбора персонала в организации
Анализ системы управления качеством и разработка организационных мероприятий по повышению ее эффективности на ООО "Фрегат"