Особливостi розвитку дiтей молодшого шкiльного вiку

Особливостi розвитку дiтей молодшого шкiльного вiку

(реферат)

ЗМРЖСТ

1. Анатомо-фiзiологiчнi особливостi

2. Психологiчнi особливостi

3. Фiзичнi якостi школяра

Використана лiтература

1. АНАТОМО-ФРЖЗРЖОЛОГРЖЧНРЖ ОСОБЛИВОСТРЖ

Для правильного фiзичного виховання дитини треба знати i враховувати особливостi ii вiкового розвитку. Молодшого школяра не можна розглядати як маленьку копiю дорослоi людини. Розвиток дитини супроводжуiться змiнами в органiзмi, що мають кiлькiснi i якiснi показники росту й розвитку та залежить як вiд бiологiчних, так i вiд соцiальних факторiв. Кожному вiку властивi своi особливостi.

У нашiй краiнi склалася система умовного подiлу так званого Влшкiльного перiоду дитинстваВ» на три вiковi групи, а саме:

В· молодший шкiльний вiк (дiти 6тАФ10 рокiв тАФ учнi РЖтАФIV класiв),

В· середнiй шкiльний вiк (пiдлiтки 11 тАФ14 рокiв тАФ учнi VтАФVIII класiв),

В· старший шкiльний вiк (юнаки, дiвчата 15тАФ17 рокiв тАФ учнi IXтАФXI класiв).

У молодшому шкiльному вiцi вiдбуваiться iнтенсивний розвиток органiзму дитини тАФ зрiст щороку збiльшуiться на 3тАФ5 см, вага тАФ на 2тАФ2,5 кг. Процес окостенiння ще не закiнчений, поперекова кривизна хребта не сформувалась i не закрiпилася, кiстки Вл таза не зрослися, кiстки скелета легко зазнають деформацii. Хребет вiдзначаiться великою гнучкiстю i рухомiстю. М'язи i зв'язковий апарат слабкi тАФ потрiбне велике напруження м'язiв, щоб утримати тiло у вертикальному положеннi; тому неправильне положення тiла, однобiчне навантаження, велике м'язове напруження можуть призвести до викривлення хребта. Вiдхилення вiд норми в положеннi хребта спостерiгаiться найчастiше у виглядi бiчних викривлень (сколiозiв), а також у виглядi плоскоi, сiдлоподiбноi, сутулуватоi чи круглоi спини.

У цей перiод поступово закiнчуiться окостенiння кистi руки, що надаi iй певноi мiцностi тАФ важливоi якостi, необхiдноi для ручноi працi. Скорочення м'язiв кистi i плеча спричиняють прискорення росту вiдповiдноi дiлянки кистi спочатку в перпендикулярному напрямi до ii сили, а потiм тАФ уздовж неi.

Слiд простежити за симетричним розвитком лiвоi i правоi рук, оскiльки це маi велике значення для правильного фiзичного розвитку дитини. Вправи з малим i великим м'ячем, стрибки з короткою скакалкою, ходьба на лижах, плавання та iншi вправи сприяють гармонiйному розвитку рук. Достатня м'язова дiяльнiсть тАФ одна з необхiдних умов розвитку кiсток. Кiстки краще ростуть i змiцнюються у дiтей, якi систематично займаються фiзичними вправами та беруть участь у фiзичнiй працi. Проте слiд ураховувати, що й занадто великi м'язовi навантаження завдають шкоди i можуть призвести до передчасного окостенiння й затримки росту.

До 11-12 рокiв хiмiчний склад кiсток дитини вже наближаiться до хiмiчного складу кiсток дорослоi людини. Надалi завершення окостенiння веде до поступового припинення росту тiла в довжину.

М'язова система розвиваiться iнтенсивно, але нерiвномiрно тАФ вiдстають у розвитку дрiбнi м'язи. Внаслiдок великоi рухливостi дiти цього вiку витрачають багато енергii i через це швидко стомлюються, особливо, коли виконують одноманiтну роботу.

У 7-8-рiчноi дитини м'язи становлять 27% ваги тiла, а в 15 рокiв тАФ 33%. М'язова сила рук збiльшуiться приблизно на 2 кг щороку. У 10 рокiв сила правоi руки досягаi 16тАФ17 кг, а до 12 рокiв тАФ 21тАФ22 кг.

Розвитковi м'язiв сприяють рухи: бажання бiгати, лазити, стрибати, просто рухатись тАФ фiзiологiчна потреба дитини, пов'язана з розвитком м'язiв.

Серцевий м'яз дитини 7-8 рокiв ще слабкий. Процес розвитку серця i його складного нервового апарату ще не закiнчений, звiдси й рiзкi коливання частоти пульсу, порушення ритму скорочень серця iнодi через зовсiм незначнi причини. Водночас серце швидко пристосовуiться до фiзичних навантажень. Отже, умiле здiйснення фiзичного виховання тАФ чудовий засiб змiцнення серцево-судинноi системи. Неправильний режим, оберiгання дiтей вiд фiзичних вправ, руховоi дiяльностi можуть стати причиною iх поганого розвитку.

Тiсно пов'язанi iз системою кровообiгу органи дихання. Вони збагачують кров киснем, потрiбним для окислювальних процесiв, що вiдбуваються у тканинах. Окружнiсть грудноi клiтки набагато збiльшуiться (до 64 см), ii форма стаi бiльш пристосованою до виконання своii функцii. Змiцнюiться спiввiдношення окружностi грудноi клiтки з половиною зросту. У 6тАФ7 рокiв цi величини рiвнi мiж собою, а в 11 рокiв завдяки швидкому витягуванню тiла в довжину окружнiсть грудноi клiтки на 2-4 см менше половини довжини тiла.

У цьому вiцi ще вiдносно слабкi дихальнi м'язи. Недостатня глибина дихання компенсуiться порiвняно бiльшою його частотою тАФ вiд 20 до 22 раз за хвилину, а повiтря, що видихаi дитина, мiстить тiльки 2% вуглекислоти проти 4% у дорослого. Життiва мiсткiсть легень (тобто кiлькiсть повiтря, яке можна видихнути пiсля максимального вдиху) за перiод вiд 7 до 12 рокiв збiльшуiться з 1300 до 2000 см 3. У цьому вiцi намiчаiться диференцiацiя типiв дихання: дiафрагмальне тАФ у хлопчикiв, грудне тАФ у дiвчаток.

Важливо привчати дiтей до правильного дихання. Що означаi правильно дихати? Якi резерви маi дихальний апарат? Перш нiж вiдповiсти на цi запитання, треба пригадати, який шлях проходить повiтря, попадаючи до нашого органiзму.

Через нiс i ходи носовоi порожнини, а iнодi через рот i ротову порожнину, повiтря надходить до носоглотки, звiдти через гортаньтАФ до дихального горла, трахей i бронхiв.

Бронхи, як дерево, розпадаються спочатку на великi, а потiм на все меншi й зовсiм малi бронхiальнi гiлочки тАФ бронхiоли, якi закiнчуються купками найдрiбнiших пухирцiв, що називаються альвеолами.

Найтоншi стiнки альвеол оповитi сiткою кровоносних капiлярiв. Альвеол дуже багато: в обох легенях тАФ кiлька мiльйонiв, а iх поверхня становить приблизно 100 м2! Це фiзiологiчне доцiльно тАФ велика поверхня сприяi кращому обмiновi газiв мiж кров'ю i повiтрям.

Ну то як же правильно дихати тАФ частiше чи глибше? Краще рiдше, але глибоко, якомога глибше. Часте дихання поверхневе, повiтря не встигаi дiйти до альвеол i вiдразу виштовхуiться з легень. Отже, слiд дихати так, щоб забирати з атмосферного повiтря бiльше кисню. Це можна зробити за рахунок досить значних резервiв дихального апарату.

Коли вдихати повiтря через нiс, а видихати через рот, повiтря надходить до легень попередньо пiдiгрiтим та очищеним у носовiй порожнинi, а вуглекислота виводиться активнiше й повнiше. У 7тАФ8 рокiв дихання дiтей iнодi ускладнюiться через вузькiсть носових ходiв або внаслiдок розростання пухкоi аденоiдноi тканини. Незамiнний засiб активного розвитку дихального апарату тАУ фiзичнi вправи на свiжому повiтрi.

У живому органiзмi весь час вiдбуваються процеси обмiну речовин та енергii. Пiд час руху людини цi процеси посилюються. Чим рiзноманiтнiша рухова дiяльнiсть, тим досконалiша будова органiзму живоi iстоти.

Видатний росiйський фiзiолог РЖ.М. Сiченов так визначив роль рухiв у життi людини: ВлУся нескiнченна рiзноманiтнiсть зовнiшнiх проявiв мозковоi дiяльностi зводиться остаточно лише до одного явища тАФ м'язового рухуВ».

Навiть найпростiший рух здiйснюiться за участю багатьох м'язiв. Скорочення одних м'язiв забезпечуi основний рух, дiяльнiсть iнших сприяi плавностi й розмiреностi рухiв. Пiд час рухiв вiдбуваiться перерозподiл постiйного напруження усiх скелетних м'язiв людини, завдяки чому вона може набувати необхiдноi для виконання рухiв пози.

Скорочення м'язiв тАФ наслiдок складних фiзико-хiмiчних процесiв, якi починаються в нервових клiтинах i поширюються по нервових волокнах до кiнцевих нервових пластинок. Переходячи на м'язовi волокна, вони викликають iх скорочення, слiдом за яким iде розслаблення. До фiзико-хiмiчних процесiв пiд час роботи м'язiв залучаються рiзнi похiднi вуглеводiв, бiлкiв, жирiв та iнших речовин, що входять до складу м'язiв i постачаються кров'ю. М'язова дiяльнiсть вiдбуваiться з частковою затратою цих речовин, якi i джерелом енергii. РЖнтенсивнiсть обмiну речовин у м'язi при переходi вiд стану спокою до дiяльностi збiльшуiться бiльш як у 1000 раз.

Коли правильно чергуються м'язова праця i вiдпочинок, затраченi речовини поповнюються з певним перевищенням, тобто пiдвищуються робочi можливостi м'яза.

Рiзноманiтнi м'язовi рухи викликають взаiмнi перемiщення суглобових кiнцiвок кiсток, окремих сегментiв скелета, натягання сухожиль, м'язових зв'язок. Кiстки та суглобно-зв'язковий апарат зазнають пiд час рухiв стиснення, розтягування, скручування, що поiднуiться з пiдвищеним постачанням цих тканин кров'ю та поживними речовинами вiд працюючих м'язiв. Кiстковий апарат дитини набуваi бiльшоi механiчноi мiцностi як за рахунок збiльшення маси кiстковоi речовини (кiстки стають масивнiшими), так i ii структури (збiльшення поверхнi щiльного шару кiстки i т. д.).

Дiяльнiсть м'язiв i внутрiшнiх органiв взаiмозв'язана. Сигнали, що надходять вiд м'язiв, пристосовують дiяльнiсть внутрiшнiх органiв для задоволення потреби у киснi та продуктах живлення, завдяки чому координуiться праця м'язiв i внутрiшнiх органiв.

Найчутливiше реагують на м'язову дiяльнiсть серцево-судинна i дихальна системи. Серцево-судинна система працюi значне економнiше пiд час рiзноманiтноi м'язовоi роботи i в станi спокою. Дуже тiсно пов'язанi мiж собою м'язова дiяльнiсть i дихання. Рiзнi види м'язових навантажень впливають на дихальнi рухи i вентиляцiю повiтря, що вiдбуваiться в легенях, на обмiн у легенях кисню i вуглекислоти мiж повiтрям i кров'ю, на використання кисню тканинами органiзму. Змiни в положеннi грудноi клiтки здiйснюються скелетними м'язами, тому дихання регулюiться усiма рухами людини. Якщо рухи виконуються вперше, ця взаiмодiя може бути ще недосконалою. Вдих i видих можуть не збiгатися з розширенням чи звуженням грудноi клiтки i тодi можуть мати мiсце напруження i затримка дихання.

Заняття фiзичними вправами сприяють поглибленню дихання, вдосконаленню газообмiну у легенях i тканинах. Дихальнi рухи регулюються довiльно. Тому великого значення пiд час занять фiзичними вправами набуваi свiдоме узгодження дихання з рухами. При цьому швидше формуiться механiзм дихальних рухiв, оптимiзуiться кiлькiсть i глибина вдихiв та об'iм повiтря, що проходить крiзь легенi.

Вiд роботи м'язiв залежить також i функцiонування нирок. Внаслiдок посилення м'язовоi дiяльностi, яка супроводжуiться потовидiленням, кiлькiсть сечi, що виводиться нирками, зменшуiться. Одночасно в нiй збiльшуiться вмiст рiзних залишкових продуктiв обмiну речовин.

Складна взаiмодiя м'язiв i внутрiшнiх органiв пiд час рухiв спрямовуiться i регулюiться нервовою системою. При цьому прискорюiться проходження рiзних iмпульсiв вiд одних вiддiлiв нервовоi системи до iнших, активiзуiться зв'язок мiж нервовими центрами i рiзними органами. РЖнформацiя вiд органiв рухiв, органiв чуттiв i внутрiшнiх органiв стаi повноцiннiшою, швидше надходить до нервових центрiв.

Удосконалюiться дiяльнiсть рiзних органiв чуттiв. М'язово-суглобове чуття, що супроводжуi будь-який рух членiв нашого тiла i будь-яку змiну в iх положеннi один щодо одного, чудово розвинуто в артистiв цирку, майстрiв балету, гiмнастiв, лижникiв, фiгуристiв тощо.

Пiд впливом занять фiзичними вправами полiпшуiться також i зiр, удосконалюiться слух, рiвновага, тактильна чутливiсть. Вдосконалюiться здатнiсть аналiзувати сигнали, що надходять до нервовоi системи пiд час рухiв, та формування потрiбних вiдповiдей у виглядi рухових дiй.

Центральна нервова система збагачуiться бiльшим запасом рiзних нервових зв'язкiв, i це сприяi швидшому формуванню нових рухiв. Найпростiшi з них можуть вiдразу, Влз ходуВ» перетворитись у повноцiнно координованi руховi навички.

Таким чином, пiд впливом рiзноманiтноi м'язовоi дiяльностi, зокрема занять фiзичними вправами i спортом, удосконалюiться будова i дiяльнiсть органiзму людини: пiдвищуiться ii працездатнiсть, зменшуються витрати органiзмом енергетичних речовин на виконання тiii самоi роботи, економнiшими стають витрати органiзму на пiдтримку його життiдiяльностi в станi спокою.

2. ПСИХОЛОГРЖЧНРЖ ОСОБЛИВОСТРЖ

Усю дiяльнiсть органiзму регулюi нервова система, пiдпорядкована корi великих пiвкуль головного мозку. У молодшому шкiльному вiцi закiнчуiться анатомiчне формування його структури. Проте у функцiональному вiдношеннi мозок ще розвинений слабко. Його розвиток здiйснюiться пiд впливом навчальних занять у школi, що потребують тривалого напруження, уваги, зосередженоi розумовоi працi, навчання та утримання в пам'ятi навчального матерiалу, пiдпорядкування всiii роботи i поведiнки встановленому в школi режиму i правилам дисциплiни. У зв'язку з цим посилюються процеси збудження i гальмування, дедалi бiльше зростаi роль другоi сигнальноi системи (мова).

У школi з перших днiв навчання ставляться великi вимоги до уваги дiтей: вони повиннi протягом уроку уважно слухати вчителя, точно виконувати його вимоги, домашнi завдання вдома, тобто увагу першокласника в школi вiдразу починають спрямовувати з певною метою на той чи iнший предмет.

Увагу до якихось об'iктiв, яку викликають з певною метою, називають довiльною. Розвиток ii тАФ тривалий i складний процес, що вимагаi вiд дiтей великих вольових зусиль протягом усiх рокiв навчання. Отже, не варто батькам впадати у вiдчай, коли iхнi першокласники у першi днi i мiсяцi шкiльного життя виявляють неуважнiсть i забутливiсть.

Невмiння дiтей зосередитися тривалий час на певних предметах i явищах у цей перiод закономiрне. Дитина не залишиться неуважною, якщо батьки допомагатимуть учителевi, особливо в першi роки навчання, тренувати ii увагу. А для цього вони повиннi знати i враховувати деякi особливостi.

Так, молодшi школярi не можуть сприймати кiлька об'iктiв одночасно, iм важко зосередитись одночасно на трьох-чотирьох незвичних завданнях, навiть певною мiрою взаiмозв'язаних i не дуже складних, на думку дорослих. РЖнодi батькiв дратуi, коли син чи дочка щоразу вiдволiкаються вiд основноi справи, не вмiють розподiлити увагу одночасно мiж двома дiями.

тАФ Чому ти перестала iсти? РЗж i слухай, що я тобi кажу, а то спiзнишся до школи,тАФ сердиться мати.

тАФ Не роздивляйся навколо, а пиши! тАФ обурюiться батько.

Цей етап у розвитку уваги молодшого школяра не можна перескочити, але швидше його проходять тi дiти, яких у сiм'i терпляче навчають керувати своiю увагою, створюють необхiднi умови для виконання домашнiх завдань, грають в iгри, якi тренують увагу.

Психологiчний портрет молодшого школяра визначаiться ще рисами темпераменту й характеру. Якщо темперамент закладений у людинi вiд народження, то характер вона виробляi i може змiнити пiд впливом навколишнього середовища та виховання. Темперамент може сприяти формуванню одних позитивних рис характеру та утруднювати (якщо людина не вмii ним управляти) розвиток iнших.

Хоч у молодших школярiв характер ще тiльки починаi формуватися, вже на цьому етапi можна констатувати працьовитiсть i лiнощi, активнiсть i байдужiсть до загальних справ, доброту i жадiбнiсть, правдивiсть, чеснiсть i неправдивiсть, нещирiсть, зазнайство, хвалькуватiсть i скромнiсть. Усi цi ознаки показують ставлення молодших школярiв до працi, до iнших людей, до колективу, до самих себе.

Воля у дiтей цього вiку виявляiться в рiзних формах, а тому треба розвивати вольовi якостi, пов'язанi iз здатнiстю долати труднощi тАФ наполегливiсть, рiшучiсть, витримку, вмiння стримувати почуття, пiдпорядковувати вчинки певнiй метi.

Заняття фiзичною культурою створюють дуже сприятливi умови для розвитку сприймання i пам'ятi молодших школярiв, виховання працьовитостi, активностi, правдивостi, чесностi, вольових рис характеру, пiдвищення рiвня фiзичного розвитку i загальноi працездатностi учнiв. Численнi дослiдження показують: успiшнiсть учнiв, якi активно займаються фiзичною культурою i спортом, значно вища, нiж у тих, хто ними не займаiться.

3. ФРЖЗИЧНРЖ ЯКОСТРЖ ШКОЛЯРА

фiзiологiчний психологiчний школяр витривалiсть

Великого значення для гармонiйного розвитку набуваi вироблення у молодших школярiв життiво важливих фiзичних якостей: спритностi, сили, швидкостi, витривалостi, гнучкостi, а також умiння довiльно розслаблювати м'язи.

Спритнiсть тАФ це здатнiсть людини швидко оволодiвати новими рухами та перебудовувати рухову дiяльнiсть вiдповiдно до змiни умов.

У дiтей вiком вiд 7 до 12тАФ13 рокiв вiдбуваються найбiльш iстотнi змiни в розвитку координацii рухiв. За своiю структурою мозок 7тАФ8-рiчноi дитини вже наближаiться до структури мозку дорослоi людини: об'iм коркових полiв рухового аналiзатора становить близько 80%, а пiдкоркових утворень тАФ 95% об'iму дорослоi людини. Вiд 7 до 12 рокiв швидко розвиваiться руховий аналiзатор, полiпшуiться диференцiйна здатнiсть зорового аналiзатора. У 8тАФ12 рокiв рухливiсть нервово-м'язовоi системи досягаi норми дорослоi людини.

Таким чином, дiтям можна i потрiбно давати якомога бiльше вправ для виховання координацii рухiв. При цьому важливо вдосконалювати в них м'язове чуття тАФ розрiзнення темпу i амплiтуди рухiв, ступеня напруження i розслаблення м'язiв, а також чуття часу i простору.

Для виховання координацii рухiв використовуються рiзнi поiднання елементарних рухiв рук i нiг, що поступово ускладнюються, танцювальнi рухи тАФ ритмiчна ходьба, ходьба i бiг у рiзних комбiнацiях; стрибки через рiзнi перешкоди; вправи з великим м'ячем тАФ передавання, перекидання з ловiнням та iн.

Метання в цiль; вправи з малим м'ячем тАФ удари об пiдлогу, кидки об стiнку з ловiнням, пiдкидання i ловiння м'яча з рiзними додатковими рухами; складнi манiпуляцii з iншими дрiбними предметами тАФ паличками, кiльцями, кубиками тощо сприяють вдосконаленню здатностi до точних рухiв, а також кращому оволодiнню технiкою письма i малювання, а головне, як показали останнi науковi дослiдження, позитивно впливають на розвиток мови i розумовоi дiяльностi дитини.

Одним з проявiв спритностi i вмiння зберiгати рiвновагу тiла в статичному положеннi i пiд час руху. Основнi вправи для виховання рiвноваги в молодших школярiв тАФ ходьба по лавi i колодi рiзними способами, з додатковими ускладненнями, iншi елементи гiмнастики та iгри.

У дiтей, що прийшли до школи, краще розвинутi м'язи тулуба, нiж кiнцiвок. Пiд впливом фiзичних вправ сила розгиначiв тулуба швидко зростаi тiльки пiсля 9 рокiв. У перiод з 8 до 9 рокiв спостерiгаiться найбiльший прирiст сили згиначiв кистi i передплiччя, розгиначiв передплiччя, литкових м'язiв.

Для розвитку у молодших школярiв сили застосовують, головним чином, динамiчнi вправи. Слiд стежити, щоб навантаження не були граничними, оскiльки максимальнi напруження i граничнi за об'iмом навантаження пов'язанi з великими енергозатратами, а це може призвести до загальноi затримки росту. Вправи на розвиток сили не повиннi викликати тривалого напруження. Посилене напруження викликаi пiдвищення внутрiшнього грудного тиску, що веде до здавлювання порожнистих вен i утруднюi доступ кровi до серця. Внаслiдок пiдвищення внутрiшньо легеневого тиску вiдбуваiться удавлення легеневих капiлярiв, погiршуiться легеневий кровообiг, а це може призвести до анемii мозку й знепритомнiння. Отже, для розвитку сили рекомендуються iгри, що вимагають короткочасних швидкiсно-силових напружень i помiрних навантажень.

У перiод вiд 6-7 до 9-11 рокiв найшвидше зростаi вiдносна сила м'язiв (у перерахунку на 1 кг ваги тiла). Показники вiдносноi сили в цьому вiцi ближчi до показникiв 20-30-рiчних людей. Звiдси випливаi висновок, що дiти легко можуть виконувати рiзнi вправи на лазiння в похилому та вертикальному напрямах по лавi, гiмнастичнiй стiнцi, канату, з поступовим збiльшенням кута нахилу, за допомогою рук i нiг.

Молодшим школярам необхiдно також давати вправи для розвитку силовоi витривалостi.

У молодшому шкiльному вiцi швидко зростаi витривалiсть до статичних зусиль, темпи ii зростання вищi, нiж у середньому i старшому шкiльному вiцi. Однак 7-8-рiчнi дiти часто не можуть пiдтримувати зусилля на суворо постiйному рiвнi. Навiть пiд час нетривалоi працi (1-1,5 хв) вони ненавмисне вiдволiкаються. Це пояснюiться легкою iррадiацiiю процесiв збудження i гальмування в корi головного мозку, а також невмiнням точно диференцiювати ступiнь м'язового напруження.

Витривалiсть пiд час статичноi роботи визначаiться часом (у секундах) утримання зусилля, воно становить 50% вiд максимального. У 8-11 рокiв цей час для рiзних груп м'язiв маi рiзнi величини.

Вiдмiннiсть у величинах приросту витривалостi рiзних груп м'язiв зумовлюiться тим, що вони зазнають неоднакового навантаження. Найбiльше за перiод вiд 8 до 11 рокiв збiльшуiться витривалiсть розгиначiв тулуба (на 84,8%), iкроножних м'язiв (на 76,5%) та згиначiв кистi (на 75,5%). Витривалiсть згиначiв передплiччя збiльшуiться на 50,3%, розгиначiв передплiччя тАФ на 40,8%.

Для виховання статичноi витривалостi молодших школярiв використовуються рiзнi вправи на досить тривале утримання певних поз: мiшанi виси та упори, стояння на носках, вправи з рiвноваги на однiй нозi та iн. Вправи для розвитку витривалостi динамiчного характеру тАФ багаторазовi повторення згинання i розгинання рук у положеннi мiшаних висiв i упорiв, присiдання тощо. Фiзичнi навантаження для розвитку силовоi витривалостi даються з урахуванням iндивiдуальних можливостей учнiв, якi в них не однаковi. Так, у 8-рiчних дiтей показник витривалостi згиначiв передплiччя варiюi вiд 35 до ПО с, витривалостi розгиначiв тулуба-до 76 с, литкових м'язiв тАФ вiд 35 до 97 с.

Особливу увагу у фiзичному вихованнi молодших школярiв треба придiлити вдосконаленню швидкостi рухiв. Швидкiсть тАФ здатнiсть виконувати рухи за мiнiмальний час. Вона залежить вiд швидкостi рухових реакцiй (вiдповiдних дiй на будь-який сигнал), швидкостi окремих рухiв i частоти рухiв, що визначаiться кiлькiстю за секунду.

Пiд час виховання швидкостi ставляться два основних завдання: збiльшення швидкостi поодиноких простих рухiв i частоти рухiв у локомоторних дiях, тобто дiях, пов'язаних з перемiщенням усього тiла в просторi. Простi руховi реакцii тАФ це вiдповiднi рухи на раптовi вiдомi сигнали. У життi вони мають велике значення пiд час дiй, наприклад, у важкiй мiсцевостi, при керуваннi механiзмами. Можливий досить швидкий перехiд вiд уже вироблених рухових реакцiй до нових iх видiв: люди, якi швидко реагують в одних умовах, швидко реагують i в iнших. Це дуже важливо, адже швидка реакцiя часто рятуi людинi життя.

Швидкiсть реакцii дитини великою мiрою залежить вiд типу ii нервовоi системи i i якiстю, яку вона дiстала у спадок вiд батькiв, але ii можна i розвинути вiдповiдними вправами.

Велике значення мають для життя людини i складнi руховi реакцii. Основнi з них тАФ реакцiя на об'iкт, що рухаiться, та реакцiя вибору. З метою вдосконалення в дiтей здатностi швидко вловлювати очима рухомий предмет, використовуються рухливi iгри з великими i малими м'ячами, воланами тощо. Вправи можна ускладнити за рахунок збiльшення швидкостi та раптовостi кидкiв або скорочень дистанцii мiж гравцями. Поступово у дiтей виробляiться вмiння передбачати наперед напрям i швидкiсть руху предмета за дiями того, хто кидаi, вдаряi, коле. Одночасно розвиваються i швидкiсть вiдповiдного руху, його точнiсть.

Реакцiя вибору тАФ це знаходження найкращого способу дii чи вiдповiдi на дiю ВлпротивникаВ» (з кiлькох можливих варiантiв). Вона починаi розвиватися ще в ранньому дитинствi, i фiзичнi вправи на ii вдосконалення дуже кориснi. Кiлькiсть можливих варiантiв спочатку маi бути невеликою, з поступовим збiльшенням до повного обсягу вправи. Природно, що бiльшiсть вправ краще проводити у формi рухливих iгор.

Виховання частоти рухiв пiд час ходьби, бiгу, плавання, лижних походiв проводиться двома способами: виконанням з максимально можливою швидкiстю руху в цiлому та вдосконаленням швидкостi окремих елементiв руху (вiдштовхування, маху ногою та iн.). Для молодших школярiв рекомендуються iгри-вправи з раптовими зупинками, з подоланням невеликих вiдстаней за якнайкоротший час.

Крiм розвитку швидкостi, до завдань фiзичного виховання дiтей молодшого шкiльного вiку входить також формування у них здатностi виконувати швидкiсну роботу якомога тривалiший час. Витривалiсть пiд час виконання швидкiсноi роботи визначаiться багатьма факторами, головнi з яких тАФ функцiональнi можливостi рiзних систем органiзму, стiйкiсть проти несприятливих змiн у внутрiшньому середовищi органiзму i центральнiй нервовiй системi, що виникають пiд час тривалоi напруженоi роботи, фiзичних вправ.

Розвитку витривалостi сприяють вправи, якi дають загальне фiзичне навантаження на органiзм дитини, трохи бiльше за те, до якого вона звикла. Виконуючи такi вправи, дитина поступово адаптуiться до стану стомлення, набуваi здатностi виконувати той чи iнший рух (бiг, серii стрибкiв тощо) тривалiший час, а потiм швидко вiдновлювати своi сили.

Витривалiсть насамперед виявляiться в бiгу, стрибках, ходьбi па лижах. Це так звана спецiальна витривалiсть, яка маi властивiсть переходити на iншi види дiяльностi такого ж характеру, iнтенсивностi та тривалостi. Так пiдвищуiться загальна витривалiсть дитини.

Для виховання витривалостi у молодших школярiв широко застосовуються iгри з короткими повтореннями дiй та з неперервним рухом, пов'язаним iз значною витратою сил та енергii. Однак треба враховувати, що загальна кiлькiсть повторних дiй маi бути невеликою i чергуватися з короткими перервами для вiдпочинку.

Батьки повиннi добре знати стан розвитку фiзичних якостей своii дитини. Оцiнити його можна за допомогою спецiальних тестiв (контрольних випробувань). Тестами для перевiрки та оцiнки розвитку фiзичних якостей молодших школярiв можуть бути природнi рухи тАФ бiг, стрибки, метання з мiсця, а також розгинання тiла в положеннi стоячи, нахилившись уперед; стискування кистей рук та iн. Вимiрювання виконуiться за допомогою найпростiших iнструментiв тАФ спецiальноi стрiчки, секундомiра, станового та ручного динамометрiв. Результати, показанi дитиною, зiставляють з умовними нормативами (стандартами) республiки, областi, мiста i роблять висновки щодо розвитку фiзичних якостей. До найпоширенiших тестiв для iхньоi оцiнки належать стрибок у довжину з мiсця, стрибок угору з мiсця, бiг на 30 м, метання набивного м'яча (вага тАФ 1 кг), стиснення кистi, станова сила.

Стрибок у довжину з мiсця показуi розвиток сили та швидкостi рухiв. Для його виконування треба стати на лiнiю, не переступаючи ii носками, ноги розставити на ширину плечей. Пiд час змаху руками п'ятки вiд пiдлоги не вiдривати. З трьох спроб оцiнюють найкращу.

Стрибок угору з мiсця доповнюi попереднiй тест (стрибок у довжину з мiсця), але вiн трохи складнiший щодо вимiрювання результатiв. Для оцiнки результатiв цього тесту на певнiй висотi закрiплюють лiнiйку або сантиметрову стрiчку. Школяр стаi пiд цей пристрiй з витягнутою рукою. Треба запам'ятати, якоi подiлки торкаються його пальцi. Потiм вiн робить змах руками i стрибаi вгору, торкаючись пальцями подiлок стрiчки або лiнiйки. Результат стрибка фiксують, а потiм вiднiмають вiд нього результат попереднього вимiрювання.

Бiг на 30 метрiв тАФ спецiальний тест для оцiнки швидкiсно-силових якостей дитини. Проводити бiг можна в примiщеннi або на майданчику в гумових тапочках з високого старту. Дитина бiжить двiчi з перервою 10-15 хв. До уваги береться кращий результат.

Метання набивного м'яча (вага тАФ 1 кг) використовують для оцiнки швидкiсно-силових якостей пiд час фiзичноi працi, що виконуiться за рахунок м'язiв рук i тулуба. Метати м'яч треба з-за голови обома руками, сидячи на пiдлозi. З трьох спроб зараховуiться кращий результат.

Силу стискання кистi вимiрюють ручним дитячим динамометром двiчi кожною рукою по черзi. Динамометр слiд тримати в руцi, витягнутiй у сторону. З двох спроб до уваги береться кращий результат.

Станову силу вимiрюють становим динамометром. Школяр стаi на пiдставку до динамометра так, щоб вона була бiля середини стопи, а ручка динамометра маi бути на рiвнi колiн. З двох спроб зараховуiться кращий результат.

ВИКОРИСТАНА ЛРЖТЕРАТУРА

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. тАФ Екатеринбург: Деловая книга, 1999.

2. Анастази А. Психологическое тестирование / Под редакцией К.М. Гуревича, В.И. Лубовского. тАФ М., 1982

3. Вiкова психологiя / За ред. Г.С. Костюка. тАФ К.: Радянська школа, 1976.

4. Волков К.Н. Психологи о педагогических проблемах / Под редакцией А.А. Бодалева. тАФ М., 1981.

5. Педагогика: Учебное пособие / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. тАФ М., 1997.

Вместе с этим смотрят:

Видеоматериалы как средство развития навыков говорения на уроках английского языка в 6-7 классах средней школы

Виховання нацiональноi свiдомостi молодших школярiв

Выбор типа структуры урока в начальной школе

Диагностика и коррекция развития речи у дошкольников с РДА

Дидактика как теория образования и обучения