Первинна документацiя з реалiзацii продукцii

Первинна документацiя з реалiзацii продукцii

Для документального оформлення операцiй iз реалiзацii продукцii передбаченi вiдповiднi документи. На кожну партiю зерна, що вiдправляiться на заготiвельнi пункти, виписують Товарно-транспортну накладну на перевезення зерна (ф. № ТНСГ-2) в чотирьох примiрниках, а пр. його перевезеннi транспортом зi сторони тАУ в птАЩяти. При цьому перший примiрник накладноi залишаiться в господарствi з пiдписом водiя, три наступних вручаються водiю. Пiсля приймання зерна другий примiрник залишаiться на хлiбоприймальному пунктi, третiй повертаiться в господарство з помiткою про приймання вантажу, четвертий залишаiться у водiя як пiдстава для заповнення Дорожнього листа вантажного автомобiля.

При транспортуваннi зерна транспортом зi сторони четвертий i птАЩятий примiрники залишаються у водiя транспортноi органiзацii.

Товарно-транспортна накладна маi фiксований номер i серiю. У нiй зазначають гаражний номер автомобiля; автопiдприiмство; товаровiдправника; вантажоодержувача i платника; назву зернових i олiйних культур та насiння трав; сорт i клас; масу (брутто, тара, нетто); цiну, суму.

Заготiвельна органiзацiя на кожну культуру, прийняту за день вiд сiльськогосподарського пiдприiмства, складаi Реiстр товарно-транспортних накладних, в якому зазначають кiлькiсть зерна у фiзичнiй масi, прийнятого за кожною накладною; результати лабораторного аналiзу; залiкову масу i грошовий розрахунок. На пiдставi Реiстра товарно-транспортних накладних виписують приймальну квитанцiю (ф. №ПК-10) на кожну культуру, прийняту протягом дня. В нiй вказують номери всiх складених реiстрiв накладних, фiзичну i залiкову масу зерна, суму до виплати з урахуванням якостi зерна.

Перший примiрник реiстру передають господарству разом з квитанцiiю, другий тАФ залишаiться на хлiбоприймальному пiдприiмствi. При доставцi на хлiбоприймальний пункт (пiдприiмство) одиничних партiй зерна i олiйних культур реiстр накладних не складають, а на кожну партiю виписують приймальну квитанцiю (ф. №ПК-9), аналогiчну Приймальнiй квитанцii за формою ПК-10.

Кукурудза надходить на хлiбоприймальний пункт в зернi i качанах. Переведення на зернове обчислення проводять тiльки за фактичним виходом зерна, який визначаi лабораторiя хлiбоприймального пiдприiмства.

Основним документом, який i пiдставою для бухгалтерського облiку заставних закупiвель зерна в сiльськогосподарського товаровиробника, i Складська квитанцiя.

Якщо господарство здаi сортове насiння, то, крiм товарно-транспортноi накладноi, необхiдно виписувати первиннi документи, що пiдтверджують iх сортнiсть: Атестат на насiння (ф. №ПР-14), Свiдоцтво на насiння (ф. №ПР- 16), Сортове посвiдчення (ф. №ПР- 13).

Атестат на насiння виписують при доставцi на хлiбоприймальне пiдприiмство для обмiну або продажу iншим господарствам насiння всiх культур класу посiвного стандарту суперелiта та елiта. Реалiзацiя хлiбоприймальному пiдприiмству сортового насiння придбаних популяцiй першоi i наступних репродукцiй, якi вiдповiдають вимогам посiвного стандарту, супроводжуiться Свiдоцтвом на насiння, а якi не вiдповiдають вимогам посiвного стандарту за чистотою i вологiстю Сортовим посвiдченням. Цим же документом оформляiться вiдправка зерна сильних пшениць, пивоварних сортiв ячменю, товарного насiння високоолiйних сортiв соняшнику.

У сортових документах господарство гарантуi чистоту сорту, що пiдтверджуiться пiдписами керiвника, головного агронома, комiрника. Цi посадовi особи несуть персональну вiдповiдальнiсть за неправильно зазначенi сортовi або посiвнi якостi насiння.

Картопля, овочi, баштаннi культури, плоди, виноград та iнша продукцiя рослинництва на оптовi бази торговельних органiзацiй i пiдприiмств переробноi промисловостi, в магазини, пiдприiмства громадського харчування, дитячi заклади супроводжуються Товарно-транспортною накладною на перевезення овочiв (ф. № ТНСГ-4), яка за змiстом i перелiком реквiзитiв не вiдрiзняiться вiд Товарно-транспортноi накладноi на перевезення зерна (ф. № ТНСГ-2).

Оптовi бази торговельних органiзацiй i переробних пiдприiмств оплачують продукцiю, яка надiйшла вiд сiльськогосподарських пiдприiмств за цiнами домовленостi.

Магазини, пiдприiмства громадського харчування, дитячi та медичнi заклади оплачують аналогiчну продукцiю за роздрiбними цiнами за вирахуванням торговельноi знижки або за цiнами домовленостi.

Кожна партiя цукрових бурякiв, вiдвантажена з господарства, супроводжуiться Товарно-транспортною накладною на перевезення цукрового буряку (ф. № ТНСГ-З) та Реiстром товарно-транспортних накладних на перевезення цукрового буряку на цукровi заводи (ф. № ТНСГ-3а). Товарно-транспортну накладну виписують у чотирьох примiрниках. Перший залишаiться в господарствi, другий тАФ передасться приймальному пункту, а третiй i четвертий тАФ транспортнiй органiзацii, що перевозила цукровi буряки на заготiвельнi пункти. На пiдставi даних товарно-транспортних накладних на цукровi буряки, прийнятi вiд господарства за день, бухгалтерiя заготiвельного пункту виписуi Приймальну квитанцiю (ф.№ПК-8). Вона i основним документом по заготiвлi цукрових бурякiв. Копii приймальних квитанцiй подаються в органи статистики. Заготiвлю цукрових бурякiв вiдображають у фiзичнiй i залiковiй масi, що прийнята до оплати, тобто за вирахуванням знижки на забрудненiсть. У мiру облаштування приймальних пунктiв i цукрових заводiв вiдповiдним обладнанням i пристроями дозволено переходити на здавання цукрових бурякiв з урахуванням iх цукристостi. Заготiвлю тварин i птицi облiковують на момент приймання пiдприiмствами мтАЩясноi промисловостi i заготiвельними органiзацiями за масою живих тварин, одержаною в результатi зважування, за вирахуванням встановлених знижок на кишково-шлунковий тракт, а також шляхом перерахунку мтАЩяса пiсля забою в масу живих тварин за встановленими коефiцiiнтами. Супровiдним документом при продажу тварин, птицi i кролiв i Товарно-транспортна накладна на перевезення тварин (ф. №ТНСГ-5). У нiй заповнюють такi реквiзити: вид тварин i птицi, вiк, вiкова група, iнвентарнi номери, група за вгодованiстю, кiлькiсть голiв, жива маса, вантажовiдправник i вантажоодержувач. Данi щодо великоi рогатоi худоби записують на пiдставi зважування кожноi голови. Свинi, вiвцi i кролi облiковуються за окремими групами з однаковою вгодованiстю. Птицю в товарно-транспортний накладнiй записують за видами i вiковими групами. На приймальних пунктах у Товарно-транспортних накладних роблять записи про вгодованiсть i масу тварин та iншi показники, передбаченi формою i одержанi за результатами зважування i огляду. На приймальних пунктах вiд господарства тварини, птицю i кролi виписують Приймальну квитанцiю ПК-1 окремо на кожний вид тварин i на тварин пiдвищеноi маси. На мтАЩясо, прийняте вiд господарства, також виписують Приймальну квитанцiю ПК- 1. Однак у цьому випадку необхiдно вказувати як забiйну масу, так i в перерахунку ii в живу (при вищiй вгодованостi коефiцiiнт переведення становить 2,05, середнiй тАФ 2,7).

Кожна партiя молока i молокопродуктiв, яка вiдправляiтъся з господарства на переробне пiдприiмство, повинна супроводжуватися Товарно-транспортною накладною на перевезення молочноi сировини форми № ТНСГ- 1. Характерними реквiзитами цiii форми i маса молока в перерахунку на базисний вмiст жиру, вмiст бiлка, кислотнiсть i температура молока, ступiнь чистоти, густина молока, термостiйкiстъ i ТСатунок молока. Пiдприiмства молочноi промисловостi на пiдставi Товарно-транспортних накладних ведуть Вiдомiсть про закупiвлю молока вiд сiльськогосподарського пiдприiмства окремо за кожним господарством, за якими два рази на мiсяць виписують Приймальнi квитанцii форми № ЗПК (мс). Молоко, масло i сметану приймають за масою i фактичним вмiстом жиру. Вмiст жиру в молоцi обчислюють як вiдношення маси жиру до маси молока.

Слiд вiдмiтити деякi особливостi облiку реалiзацii молока за прямими звтАЩязками безпосередньо в мiсцях його виробництва. У таких господарствах повинне бути молочне вiддiлення, обладнане для очищення та охолодження молока, а також лабораторiя iз визначення його якостi. Пiсля пiдписання здавальником i приймальником Товарно-транспортноi накладноi форми №ТНСГ- 1 молоко вважаiться прийнятим i вiдповiдальнiсть за нього несе заготiвельна органiзацiя. При цьому перший примiрник товарно-транспортноi накладноi залишаiться в господарствi, другий передасться заготiвельнику, третiй водiiвi.

При органiзацii виiзноi торгiвлi необхiдно, перш за все, одержати дозвiл на розмiщення обтАЩiкта торгiвлi, оформити вiдрядження продавцю (якщо потрiбно), визначити спосiб здачi виручки, придбати торговельний патент.

Розмiщення обтАЩiкта торгiвлi здiйснюiться з письмового дозволу мiсцевого органу державно виконавчоi влади i за погодженням з органами державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду, пожежноi охорони, державноi автоiнспекцii та архiтектури.

За одержання дозволу на розмiщення обтАЩiкта торгiвлi необхiдно сплачувати вiдповiдний збiр. Максимальний розмiр збору за видачу дозволу на торгiвлю складаi не бiльше 20 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян для субтАЩiктiв, що постiйно здiйснюють торгiвлю у спецiалъно вiдведених для цього мiсцях; i не бiльше одного неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян на день тАФ за одноразову торгiвлю.

Здiйснення торговельноi дiяльностi на ринках регламентуiться Правилами торгiвлi на ринках, затвердженими Наказом Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв i торгiвлi Украiни вiд 12.03.96 р. №157. На ринку дозволяiться продавати:

Ø мтАЩясо i мтАЩясопродукти, сало, птицю, кролiв, нутрiй, молоко i молочнi продукти, тваринне масло, олiю, мед, курячi яйця. Торгiвля продукцiiю тваринницького i рослинницького походження дозволяiться лише пiсля проведення експертизи в лабораторii ветеринарно-санiтарноi експертизи на ринку i надання вiдповiдного документа щодо оцiнки якостi продукцii;

Ø картоплю, свiжi овочi, солонi та квашенi овочi, фрукти, ягоди, баштаннi культури, сухофрукти, горiхи;

Ø зерно, круптАЩянi, бобовi культури, борошно, насiння соняшнику i гарбузiв, посадковий матерiал, насiння овочевих i квiтiв дозволяiться продавати за наявнiстю висновку контрольно-насiннiвоi лабораторii;

Ø живу худобу, кролiв, нутрiй та живу птицю.

РЖз числа продовольчих товарiв забороняiться продаж: солених i маринованих грибiв, консервованих продуктiв домашнього приготування (овочi, мтАЩясо, риба, iкра), мтАЩясних i рибних кулiнарних виробiв.

При перевезеннi продукцii автомашиною i при здiйсненнi виiзноi торгiвлi застосовуються первиннi документи, передбаченi Правилами перевезення вантажiв автомобiльним транспортом в Украiнi. Цi правила затвердженi Наказом мiнiстра транспорту Украiни вiд I4.10.97р. №363 i i обовтАЩязковими для всiх субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi. Ними передбаченi такi основнi, належним чином оформленi документи, необхiднi при перевезеннi вантажiв: дорожнiй лист i товарно-транспортна накладна. Залежно вiд виду вантажу, його специфiчних особливостей до основних документiв додаються iншi документи, як: ветеринарнi i санiтарнi довiдки, що свiдчать про кiлькiсть i якiсть товару, сертифiкати, свiдоцтва, паспорти тощо.

Продавцi за кожний день торгiвлi на ринку повиннi сплатити ринковий збiр, розмiри i порядок сплати якого встановлюються мiсцевою владою. Крiм ринкового збору, ринок за окрему плату надаi продавцям послуги, частина яких i обовтАЩязкова. Так, до обовтАЩязкових послуг вiдносять прокат торгового iнвентарю i обладнання, санiтарного одягу, зважування на товарних вагах, розрубка мтАЩяса тощо.

Сплата ринкового збору, плата за послуги, що надаються, здiйснюються через каси ринкiв з обовтАЩязковою видачею касових чекiв.

Керiвник господарства повинен забезпечити ретельний контроль за торгiвлею.

Роздрiбна торгiвля з транспортних засобiв i окремою формою дiяльностi, яка дозволяi здiйснювати розрахунки iз споживачами без застосування контрольно-касового апарата, а з використанням товарно-касовоi книги (далi ТКК). Вартiсть продукцii, яка надiйшла до матерiально вiдповiдальноi особи, записуiться до ТКК вiдразу пiсля приймання. Записи про рух продукцii здiйснюються у цiнах продажу. Залишки продукцii зменшуються на пiдставi вiдповiдних документiв на суму готiвки вiд iх продажу i фiксуються записами у ТКК. Пiдставою для запису руху готiвки i виручка вiд продажу продукцii, квитанцii прибуткових касових ордерiв, квитанцii установ банкiв та пiдприiмств звтАЩязку.

Матерiально вiдповiдальна особа повинна щоденно подавати до бухгалтерii пiдприiмства пiдписанi Звiти з усiма необхiдними документами. Однак керiвник пiдприiмства може дозволити подання Звiту один раз за 2-3 робочi днi. Водночас матерiально вiдповiдальна особа зобовтАЩязана щоденно здавати виручку до каси пiдприiмства або за вказiвкою керiвника пiдприiмства - до кас установ банкiв чи пiдприiмствам звтАЩязку для переказу на поточний рахунок субтАЩiкта пiдприiмницькоi дiяльностi з урахуванням вимог законодавства щодо готiвкового обiгу.

Видачу продукцii працiвникам пiдприiмства у рахунок оплати працi вiдображують у Розрахунково-платiжнiй вiдомостi, яку складають у двох примiрниках. Перший примiрник передають комiрниковi, а другий залишають в бухгалтерii. У вiдомостi повинна бути розписка про одержання.

Сiльськогосподарськi пiдприiмства реалiзують лишки сiльськогосподарськоi продукцii також через кооперацiю на комiсiйних засадах i шляхом взаiморозрахункiв. Для цього приймання i видача продукцii оформлюються договором. Кожну партiю продукцii, яку вiдправляють з господарства, оформляють супровiдними накладними. Цiни на продаж продукцii встановлюють за домовленiстю сторiн.

При реалiзацii продукцii окремим працiвникам господарства та iншим особам зi складiв за готiвку використовують накладну (внутрiгосподарського призначення) i прибутковий касовий ордер.

Синтетичний i аналiтичний облiк реалiзацii продукцii, товарiв, робiт та послуг

реалiзацiя облiк продукцiя товарний

Процес реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii, товарiв, робiт i послуг, як уже зазначалося, вiдображують на кiлькох балансових рахунках: 90 тАЬСобiвартiсть реалiзацii, 93 тАЬВитрати на збуттАЭ, 70 тАЬдоходи вiд реалiзацiiтАЭ. Для облiку доходiв вiд реалiзацii призначений рахунок 70 "Доходи вiд реалiзацii". Рахунок 70 "Доходи вiд реалiзацii" призначено для узагальнення iнформацii про доходи вiд реалiзацii готовоi продукцii, товарiв, робiт i послуг а також про суму знижок, наданих покупцям та про iншi вирахування з доходу.

Рахунок 70 i"Доходи вiд реалiзацii" маi такi субрахунки: 701 тАЬДохiд вiд реалiзацii готовоi продукцiiтАЭ;702 тАЭДохiд вiд реалiзацii товарiвтАЭ; 703 тАЬДохiд вiд реалiзацii робiт i послугтАЭ; 704 тАЬВирахування з доходутАЭ; 705 тАЬПерестрахування тАЭ . За кредитом субрахункiв 701-703 вiдображуiться збiльшення (одержання) доходу, за дебетом тАФ належна сума непрямих податкiв (акцизного збору, податку на додану вартiсть та iнших, передбачених законодавством) та списання у порядку закриття на рахунок 79 тАЬфiнансовi результатитАЭ.

На субрахунку 701 тАЬДохiд вiд реалiзацii готовоi продукцiiтАЩ узагальнюiться iнформацiя про доходи вiд реалiзацii готовоi продукцii. На субрахунку 702 тАЬДохiд вiд реалiзацii товарiвтАЭ пiдприiмства торгiвлi та iншi органiзацii узагальнюють iнформацiю про доходи вiд реалiзацii товарiв. На субрахунку 703 "Дохiд вiд реалiзацii робiт i послуг " пiдприiмства i органiзацii, що виконують i надають послуги, узагальнюють iнформацiю про доходи вiд реалiзацii робiт i послуг. На субрахунку 704 тАЬВирахування з доходутАЭ за дебетом вiдображуiться сума надходжень за договорами комiсii, агентськими та iншими аналогiчними договорами на користь комiтентiв, принципалiв; сума наданих пiсля дати реалiзацii знижок покупцям, вартiсть повернених покупцем продукцii та товарiв на iншi суми, що пiдлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 вiдображуiться списання дебетових оборотiв на рахунок 79 " Фiнансовi результати".

Багатогалузевi сiльськогосподарськi пiдприiмства поряд з реалiзацiiю готовоi сiльськогосподарськоi продукцii i тварин на вирощуваннi та вiдгодiвлi можуть надавати послуги та виконувати роботи як своiм працiвникам, так i на сторону. Поряд з виробничою дiяльнiстю в статутах деяких сiльськогосподарських пiдприiмств передбачаiться також торговельна дiяльнiсть. Тому в цих пiдприiмствах будуть задiянi всi названi вище субрахунки рахунка 70 тАЬДоходи вiд реалiзацiiтАЭ. Багатогалузевий характер сiльськогосподарського виробництва вимагаi надання iнформацii про одержання доходу вiд окремих галузей господарства. Тому доцiльно аналiтичний облiк доходiв вiд реалiзацii вести за видами (групами) продукцii, товарiв, робiт, послуг i напрямками реалiзацii.

Окремими групами доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii можуть бути:  доходи вiд реалiзацii продукцii рослинництва;  доходи вiд реалiзацii продукцii тваринництва;  доходи вiд реалiзацii продукцii переробки продукцii рослинництва та тваринництва;  доходи вiд реалiзацii тварин на вирощуваннi i вiдгодiвлi. Окремими напрямами одержання доходiв вiд реалiзацii готовоi продукцii доцiльно видiлити:  доходи вiд реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii для державних i регiональних потреб;  доходи вiд реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii переробки пiдприiмством;  доходи вiд реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii через мережi пунктiв заготiвлi, а також обслуговуючих сiльськогосподарських кооперативiв; доходи вiд реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii на ринку;  доходи вiд реалiзацii сiльськогосподарськоi продукцii за товарообмiнними (бартерними) операцiями;  доходи вiд реалiзацii готовоi продукцii за iншими напрямами.

Дебет рахунка 70 ″ Доходи вiд реалiзацii ″ кореспондуi з кредитом рахункiв: 36 тАЬРозрахунки з покупцями та замовниками тАЭ, 64 тАЬРозрахунки за податками й платежами тАЭ, 68 тАЬРозрахунки за iншими операцiями тАЭ, 79 тАЬФiнансовi результати тАЭ. Кредит рахунка 70 ″ Доходи вiд реалiзацii ″ кореспондуi з дебетом рахункiв: 14 тАЬДовгостроковi фiнансовi iнвестицiiтАЭ, 16 тАЬДовгостроковi бiологiчнi активитАЭ, 30 тАЬКасатАЭ, 31 тАЬРахунки в банкахтАЭ, 34 тАЬКороткостроковi векселi одержанiтАЭ, 36 тАЬРозрахунки з покупцями та замовникамитАЭ, 37 тАЬРозрахунки з рiзними дебiторамитАЭ, 63 тАЬРозрахунки з постачальниками та пiдрядникамитАЭ, 66 тАЬРозрахунки за виплатами працiвникамтАЭ, 68 тАЬРозрахунки за iншими операцiямитАЭ, 69 тАЬДоходи майбутнiх перiодiвтАЭ, 79 тАЬФiнансовi результатитАЭ.

Для бухгалтерського облiку собiвартостi реалiзованоi готовоi продукцii товарiв, робiт та послуг призначено рахунок 90 тАЬ Собiвартiсть реалiзацiтАЭ. За дебетом цього рахунка вiдображуiться собiвартiсть реалiзованоi сiльськогосподарськоi продукцii i додаткових бiологiчних активiв, оцiнених за справедливою вартiстю, зменшеною на очiкуванi витрати на мiсцi продажу, а також фактична собiвартiсть реалiзованих робiт, послуг i товарiв (без торгових нацiнок), за кредитом рахунка 90 проводиться списання в порядку закриття дебетових оборотiв на рахунок 79 тАЬФiнансовi результатитАЭ.

Адмiнiстративнi витрати, витрати на збут та iншi операцiйнi витрати не включаються до складу собiвартостi реалiзованоi сiльськогосподарськоi продукцii та поточних бiологiчних активiв, а тому iнформацiя про такi витрати узагальнюiться на рахунках облiку витрат звiтного перiоду тАУ 92 тАЬАдмiнiстративнi витратитАЭ, 93 тАЬВитрати на збуттАЭ, 94 тАЬРЖншi витрати операцiйноi дiяльностiтАЭ. Рахунок 90 тАЬСобiвартiсть реалiзацiiтАЭ маi такi субрахунки:901 тАЬСобiвартiсть реалiзованоi готовоi продукцiiтАЭ;902 тАЬСобiвартiсть реалiзованих товарiвтАЭ903 тАЬСобiвартiсть реалiзованих робiт i послугтАЭ904 тАЬСтраховi виплатитАЭ При органiзацii аналiтичного облiку за рахунком 90 тАЬСобiвартiсть реалiзацiтАЭ необхiдно дотримуватись того принципу, який закладений при органiзацii аналiтичного облiку за рахунком 70 тАЬДоходи вiд реалiзацiiтАЭ, тобто аналiтичнi рахунки як за напрямами реалiзацii, так i за видами реалiзованоi продукцii, товарiв, робiт, послуг повиннi бути тотожними.

Дебет рахунка 90 тАЬСобiвартiсть реалiзацiiтАЭ кореспондуi з кредитом рахункiв: 21 тАЬПоточнi бiологiчнi активитАЭ, 23 тАЬВиробництво тАЭ, 26 тАЬГотова продукцiятАЭ, 27 тАЬПродукцiя сiльськогосподарського виробництватАЭ, 28 тАЬТоваритАЭ. Для облiку витрат на збут передбачено ведення рахунка 93 тАЬВитрати на збут тАЭ, на якому сiльськогосподарськi пiдприiмства вiдображують витрати, повтАЩязанi з реалiзацiiю продукцii: тара i пакувальнi матерiали для готовоi продукцii; доставка продукцii на станцiю вiдправлення, вантаження в автомобiлi, вагони та iншi транспортнi засоби; комiсiйнi збори, сплаченi збутовим та iншим посередницьким органiзацiям, вивiзне мито; утримання примiщень для зберiгання продукцii в мiсцях ii реалiзацii, оплата працi продавцiв, рекламнi витрати, iншi аналогiчнi за призначенням витрати.

Дебет рахунка 93 тАЬВитрати на збуттАЭ кореспондуi з кредитом таких рахункiв: 20 тАЬВиробничi запаси тАЭ на вартiсть матерiальних цiнностей, використаних при вiдвантаженнi продукцii, а також при ii зберiганнi в мiсцях реалiзацii; 23 тАЬВиробництво тАЭ тАФ на вартiсть послуг по транспортуванню продукцii до мiсця реалiзацii; 63 тАЬРозрахунки з постачальниками та пiдрядникамитАЭ тАФ на вартiстъ робiт та послуг iз транспортування продукцii до мiсць реалiзацii; 37 тАЬРозрахунки з рiзними дебiторамитАЭ тАФ на суму витрат службових вiдряджень працiвникiв збуту; 66 тАЬРозрахунки за виплатами працiвникамтАЭ тАФ на суму нарахованоi оплати працi працiвникам, зайнятим на реалiзацii продукцii 65 тАЬРозрахунки за страхуванням тАЭ тАФ на суму нарахувань на соцiальнi заходи, що вiдносяться на збут, та iн.

Списання витрат на збут на пiдставi бухгалтерськоi довiдки вiдображують за кредитом рахунка 93 тАЬВитрати на збуттАЭ i дебету рахунка 79 тАЬФiнансовi результатитАЭ.

Таким чином, зiставлення чистих доходiв вiд реалiзацii, якi вiдображенi на рахунку 70 ″ Доходи вiд реалiзацii ″ та собiвартостi реалiзованоi продукцii, яка вiдображуiться на рахунку 90 тАЬСобiвартiсть реалiзацiiтАЭ, даi змогу визначити валовий фiнансовий результат (прибуток або збиток), який показуiться окремо статтею в Звiтi про фiнансовi результати. Наведемо приклад (табл. 3) вiдображення на рахунках бухгалтерського облiку реалiзацii продукцii озимоi пшеницi. Як i за iншими напрямами реалiзацii готовоi продукцii i товарiв, реалiзацiя на ринку i одним iз джерел доходу пiдприiмства, а тому для вiдображення операцiй зi здiйснення виiзноi торгiвлi використовуються перш за все рахунки 90 ″ Собiвартiсть реалiзацii ″ 93 ″ Витрати на збут ″, 70 ″ Доходи вiд реалiзацii ″.

Особливiстю i те, що готова продукцiя та товари до моменту iх реалiзацii на ринку i надходження готiвки в касу пiдприiмства або зарахування на рахунки в банках вважаiться власнiстю пiдприiмства. Пройде деякий час з моменту вiдправки продукцii на ринок i до моменту передачi покупцевi ризику i вигоди, пов'язана з правом власностi на продукцiю. РЖснуi ймовiрнiсть, що продукцiя (товари), передана однiiю матерiально вiдповiдальною особою iншi матерiально вiдповiдальнiй особi (продавцю), через деякий час може повернутися на пiдприiмства, не будучи реалiзованою. Необхiдно враховувати i те, що пiсля реалiзацii продукцii дохiд у виглядi готiвки певний час перебуваi у продавця, який фактично перетворюiться з матерiально вiдповiдальноi особи, за переданi йому для реалiзацii продукцiю або товар, в пiдзвiтну особу з невiдомою для пiдприiмства до моменту здачi Звiту про торгiвлю сумою доходу.

Невiдомо також, яка сума одержаного авансу або доходу буде витрачена на витрати зi збуту Всi цi обставини необхiдно враховувати при органiзацii бухгалтерського облiку реалiзацii продукцii на ринку. Деякi сiльськогосподарськi пiдприiмства поряд з виробництвом i реалiзацiiю сiльськогосподарськоi продукцii займаються роздрiбною торгiвлею товарами. Для облiку реалiзацii товарiв застосовуються субрахунки 902 собiвартiсть реалiзованих товарiвтАЭ i 702 тАЬ Дохiд вiд реалiзацii товарiвтАЭ. Витрати на збут товарiв вiдображуються на рахунку 93 тАЬВитрати на збуттАЭ.

Вместе с этим смотрят:

Амортизация и износ основных средств

Анализ дебиторской и кредиторской задолженности

Аудит господарськоi дiяльностi ВАТ "Криворiзький мiськмолокозавод №1"

Аудит операцiй на рахунках у банку

Бухгалтерский и финансовый учет материальных оборотных активов коммерческих организаций