Облiк та аудит за мiжнародними стандартами

1. Якiснi характеристики iнформацii фiнансових звiтiв

1.1 Загальна характеристика iнформацii фiнансовоi звiтностi

Завершальним етапом облiкового циклу фiнансового бухгалтерського облiку i процес складання та подання фiнансовоi звiтностi. Вона складаiться як для потреб менеджменту, так i для зовнiшнiх користувачiв. Як уже зазначалося, основною метою складання фiнансових звiтiв i надання користувачам для прийняття економiчних рiшень повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про фiнансовий стан, результати дiяльностi та грошовi потоки банку.

Повна фiнансова звiтнiсть включаi:

В· Балансовий звiт;

В· звiт про фiнансовi результати;

В· звiт про рух грошових коштiв;

В· звiт про власний капiтал;

В· примiтки до фiнансових звiтiв.

Жоден iз перелiчених звiтiв окремо не може надати всiii потрiбноi користувачам iнформацii, а тому всi компоненти фiнансовоi звiтностi слiд iнтерпретувати та аналiзувати у комплексi.

Насамперед фiнансовi звiти мають правдиво вiдображати фiнансову iнформацiю. Необхiдною умовою правдивого вiдображення дiяльностi i подання iнформацii у певному форматi та за показниками, якi забезпечують якiснi характеристики фiнансових звiтiв.

Основнi вимоги щодо форм фiнансовоi звiтностi такi:

В· вiдповiднiсть нацiональним та мiжнародним стандартам з бухгалтерського облiку;

В· складання на пiдставi даних бухгалтерського облiку;

В· оптимальнiсть за кiлькiстю i складом показникiв, що вiдображаються у фiнансових звiтах;

В· розкриття кiлькiсних та якiсних характеристик господарського факту, явища чи процесу, якi вiдображаються у фiнансовому звiтi;

В· зручнiсть форм фiнансовоi звiтностi для заповнення, розроблення та створення програм електронноi обробки iнформацii.

Якiснi характеристики визначають ступiнь корисностi iнформацii, що мiстять фiнансовi звiти. Видiляють такi якiснi характеристики фiнансовоi iнформацii: дохiдливiсть, доречнiсть, достовiрнiсть i зiставнiсть.

Дохiдливiсть тАУ це якiсть iнформацii. РЖнформацiя, що включена до форм звiтностi, маi бути зрозумiлою користувачам. Однак це не означаi, що користувачi зможуть правильно зрозумiти змiст фiнансових звiтiв без необхiдних базових знань у галузi банкiвського бiзнесу, економiки та бухгалтерського облiку. Тому iнформацiя про складнi поняття, яка i корисною для прийняття рiшень, не повинна виключатись iз звiтностi через складнiсть розумiння ii окремими користувачами. Отже, iнформацiя, яка подаiться у фiнансових звiтах, маi бути розрахована на ii розумiння та однозначне тлумачення користувачами.

Доречнiсть означаi здатнiсть iнформацii впливати на рiшення, що приймаються. Для користувачiв iнформацiя i доречною, якщо вона даi iм змогу оцiнити минулi, поточнi подii та зробити прогноз майбутнiх подiй i виходячи з отриманих висновкiв прийняти обТСрунтоване економiчне рiшення щодо дiяльностi банку. Доречнiсть iнформацii визначаiться ii суттi-вiстю, своiчаснiстю та можливiстю використання для прогнозування.
Звiтна iнформацiя вважаiться суттiвою тодi, коли ii упущення або неправильний виклад можуть вплинути на реальну оцiнку дiяльностi банку та його фiнансовий стан.

Фiнансовi звiти мають бути наданi користувачам своiчасно, тобто у строки, що забезпечують ефективне використання звiтноi iнформацii. Найвiрогiднiша iнформацiя втрачаi свою кориснiсть, якщо вона надана користувачам iз запiзненням. Згiдно з термiнами подання фiнансовоi звiтностi, затвердженими чинним законодавством, квартальна фiнансова звiтнiсть надаiться банком не пiзнiше 25-го числа мiсяця, що настаi за звiтним кварталом, а рiчна тАУ не пiзнiше 18 лютого наступного за звiтним року.

Достовiрнiсть iнформацii означаi, що вона не мiстить помилок та похибок, якi здатнi вплинути на рiшення користувачiв звiтностi. Вимоги щодо достовiрностi передбачають:

В· сумлiннiсть подання iнформацii. Кожна стаття звiту повинна з достатньою точнiстю пiддаватись конкретнiй оцiнцi; змiстовнiсть iнформацii. Вiдображення максимальних обсягiв iнформацii в межах форми;

В· нейтральнiсть. Подання звiтноi iнформацii не повинне мати вибiркового характеру для заздалегiдь визначеного результату;

В· вiдповiднiсть. Для недопущення значних недооцiнок чи переоцiнок окремих елементiв звiтiв необхiдна повна точнiсть у вiдображеннi всiх показникiв дiяльностi банку.

Зiставнiсть iнформацii означаi надання користувачам можливостi порiвнювати:

В· фiнансовi звiти банку за рiзнi перiоди;

В· фiнансовi звiти рiзних банкiв.

Передумовою зiставностi i наведення звiтноi iнформацii попереднього перiоду у фiнансових звiтах та розкриття iнформацii про облiкову полiтику та ii змiни у примiтках. [1, ст.58тАУ60]

За звiтним перiодом фiнансовi звiти, що складають банки, подiляються на щоденну, мiсячну, квартальну та рiчну звiтнiсть.

Повним звiтним перiодом для складання фiнансовоi звiтностi i календарний рiк. Звiтний перiод ще часто називають облiковим перiодом. У межах рiчного облiкового перiоду, або циклу, банки складають промiжнi фiнансовi звiти.

Щоденна, мiсячна i квартальна звiтнiсть i промiжною i складаiться наростаючим пiдсумком з початку року. Баланс банку складаiться на кiнець останнього дня звiтного перiоду.

Звернiть увагу: на вiдмiну вiд пiдприiмств банки складають баланс щоденно. Щоденна звiтнiсть подаiться лише у складi однiii форми тАУ балансу.

Щомiсячна фiнансова звiтнiсть включаi двi форми: баланс i звiт про прибутки та збитки. Щомiсячний i щоденний баланси складаються за однаковим форматом.

Квартальна звiтнiсть включаi такi три форми: балансовий звiт; звiт про фiнансовi результати; примiтка ВлЗобов'язання банку, якi облiковуються на позабалансових рахункахВ».

Найбiльш вичерпною та змiстовною i рiчна фiнансова звiтнiсть, яка подаiться у повному комплектi: балансовий звiт; звiт про фiнансовi результати; звiт про рух грошових коштiв; звiт про власний капiтал; примiтки. Слiд зауважити, що левова частка суттiвоi та детальноi фiнансовоi iнформацii щодо банку розкриваiться в примiтках. За вiдсутностi доступу до такоi iнформацii об'iктивна та правдива оцiнка фiнансового стану i результатiв дiяльностi банку неможлива.

1.2 Мiжнароднi стандарти фiнансовоi звiтностi

Мiжнароднi стандарти фiнансовоi звiтностi (далi тАУ МiЗ) виступають на даний момент ефективним iнструментом пiдвищення прозоростi i зрозумiлостi iнформацii, яка розкриваi дiяльнiсть субтАЩiктiв господарювання, створюi достовiрну базу для визнання доходiв i витрат, оцiнки активiв i зобовтАЩязань, яка надаi можливiсть обтАЩiктивно розкривати i вiддзеркалювати iснуючi фiнансовi ризики у звiтуючих субтАЩiктiв, а також порiвнювати результати iх дiяльностi в цiлях забезпечення адекватноi оцiнки iх потенцiалу та ухвалення вiдповiдних управлiнських рiшень. Крiм того, МiЗ якiсно впливають на можливостi керiвництва в областi управлiння органiзацiiю i надають значнi переваги перед конкурентами. У субтАЩiктiв, якi складають звiтнiсть за МiЗ, значно зростаi можливiсть залучити додатковi джерела капiталу та партнерiв по бiзнесу, якi допоможуть забезпечити економiчне зростання i процвiтання. У свою чергу субтАЩiкти, використовуючи МiЗ, мають доступ до iнформацii про фiнансовий стан потенцiйних партнерiв, що слугуi додатковим iнструментарiiм при iх виборi.

Забезпечення прозоростi субтАЩiктiв нацiональноi економiки маi величезне значення, оскiльки, ринкова вартiсть капiталу визначаiться двома ключовими чинниками: майбутнiми доходами та майбутнiми ризиками. Деякi ризики дiйсно характернi для дiяльностi самих органiзацiй, проте i й такi, якi спричиненi вiдсутнiстю необхiдноi iнформацii, вiдсутнiстю точних вiдомостей про прибутковiсть капiталовкладень. Кредитори i iнвестори згоднi одержувати менший прибуток, але бути впевненими в тому, що достовiрна, справедлива i точна iнформацii знизить iх ризики.

Позитивними сторонами застосування мiжнародних стандартiв фiнансових звiтiв як для субтАЩiктiв господарювання, якi складають фiнансову звiтнiсть, так i для зовнiшнiх користувачiв являються:

тАУ можливiсть отримання необхiдноi iнформацii для прийняття управлiнських рiшень;

тАУ забезпечення порiвнянностi звiтностi з iншими органiзацiями, незалежно вiд того, резидентом якоi краiни вони i i на якiй територii здiйснюють господарську дiяльнiсть;

тАУ можливiсть залучення iноземних iнвестицiй i позик, а також виходу на зарубiжнi ринки;

тАУ престижнiсть, забезпечення бiльшоi довiри з боку потенцiйних партнерiв;

тАУ у багатьох випадках велика надiйнiсть iнформацii;

тАУ прозорiсть iнформацii, що забезпечуiться шляхом дотримання правил ii складання, а також численними поясненнями до звiтностi. [9, ст.36тАУ38]

Отже, переваги складання фiнансовоi звiтностi за мiжнародними стандартами дiйсно i i вони незаперечнi для бiльшостi користувачiв фiнансовоi звiтностi. МiЗ можна розцiнювати як iнструмент глобалiзацii економiки i свiтових господарських звтАЩязкiв.

2. Облiк власного капiталу та розподiлу прибутку в корпорацiях

2.1 Характеристика корпорацii

мiжнародний стандарт облiк капiтал засоби

Корпорацiя тАУ це зареiстроване певним чином пiдприiмство, створене для здiйснення комерцiйноi або виробничоi дiяльностi, яке маi права юридичноi особи та капiтал, роздiлений на акцii. Акцiями засвiдчуiться право власностi в корпорацii, ними можуть володiти як фiзичнi, так i юридичнi особи тАУ акцiонери. Акцiонери обирають раду директорiв, яка призначаi вищих посадових осiб (адмiнiстрацiю) для втiлення в життя полiтики корпорацii.

За обсягами дiяльностi корпорацii домiнують у дiловому свiтi. Вони концентрують у собi незрiвнянно бiльше ресурсiв i людських здiбностей, виробляють бiльше благ, нiж iншi форми органiзацii бiзнесу. Корпорацii вiдповiдають сучасним тенденцiям розвитку корпоративноi форми бiзнесу, сприяють поглибленню процесу концентрацii та централiзацii капiталу в рамках мiжнародного економiчного простору.

Переваги корпорацiй:

В· мобiлiзацiя значних обсягiв капiталу;

В· обмежена вiдповiдальнiсть акцiонерiв. На вiдмiну вiд власноi справи або товариства, у разi банкрутства акцiонери вiдповiдають за борги корпорацii не всiм своiм майном, а лише в межах частки капiталу, що iм належить;

В· проста система передачi права власностi;

В· професiйне управлiння;

В· тривалiсть iснування.

Вади корпоративноi форми органiзацii бiзнесу:

В· вимога вiдкритостi iнформацii, з одного боку, спонукаi менеджерiв прикрашати звiтнiсть, а з iншого тАУ робить корпорацiю вразливою для конкурентiв;

В· застосування бiльш жорсткого державного регулювання i контролю, нiж до iнших видiв пiдприiмств;

В· подвiйнiсть оподаткування (оподаткуванню пiдлягають i прибуток корпорацii, i дивiденди акцiонерiв).

Капiтал власникiв корпорацii вiдображаiться в Балансi у роздiлi ВлКапiтал i резервиВ». Для повного розкриття iнформацii окремо вiдображаються усi його головнi складовi, а також пiдроздiли, номiнальна вартiсть, кiлькiсть випущених акцiй, капiтал, внесений понад номiнальну вартiсть, який називають премiiю наакцiонерний капiтал або надлишковий капiтал.

Акцiонерний капiтал формуiться за рахунок:
тАв коштiв iнвесторiв тАУ шляхом реалiзацii iм акцiй;
тАв прибутку, отриманого вiд ведення комерцiйноi дiяльностi та не розподiленого мiж акцiонерами.

У ринково розвинутих краiнах переважною формою пiдприiмницькоi дiяльностi i корпорацii як за обсягом капiталу, так i за випуском продукцii та послуг. Корпорацiями можуть бути малi, середнi та великi пiдприiмства.

Заведено, що до складу корпорацii на правах власникiв маi входити не менше трьох юридичних або фiзичних осiб. [4, ст.100]

Корпорацiя тАУ це органiзацiйна форма бiзнесовоi дiяльностi, заснована на акцiонерному капiталi. Корпорацiя як юридична особа iснуi незалежно вiд своiх власникiв.

Корпорацii можуть бути вiдкритого та закритого типу. Акцiонернi компанii вiдкритого типу можуть налiчувати тисячi акцiонерiв як у нацiональному, так i свiтовому масштабi. У США створення корпорацiй регулюi як федеральне законодавство, так i законодавство штатiв. Державне регулювання створення корпорацiй характерне й для iнших краiн.

Для створення корпорацii подають заяву державному органу на рiвнi штату та статут. Тiльки пiсля затвердження установчих документiв компанiя отримуi право на пiдприiмницьку дiяльнiсть.

На загальних зборах акцiонерiв обирають раду директорiв, а остання тАУ наймаi адмiнiстрацiю. Рада директорiв визначаi полiтику компанii тАУ ii стратегiю й тактику, оголошуi дивiденди. Адмiнiстрацiя здiйснюi управлiння компанiiю, втiлюi в життя вироблену полiтику.

Акцiонери беруть участь в управлiннi корпорацiiю пiд час рiчних зборiв. У США корпорацiя може реiструватись у своiму штатi або в штатi, де i найсприятливiшi умови оподаткування. Для дiяльностi в iншому штатi треба одержати лiцензiю цього штату.

2.2 Облiк власного капiталу в корпорацiях зарубiжних краiн. Акцii

У процесi створення корпорацii виникають органiзацiйнi витрати. Це гонорари адвокатам за складання установчих документiв, iнкорпорацiйний внесок державi, вартiсть друкування акцiонерних сертифiкатiв тощо.

Органiзацiйнi витрати можуть належати до нематерiальних активiв (капiталiзуватися). На витрати компанii вони вiдносяться через нарахування амортизацii впродовж кiлькох рокiв.

У США, наприклад, за стандартом бухгалтерського облiку дозволяiться амортизувати органiзацiйнi витрати впродовж сорока рокiв. Водночас податковим регулюванням дозволяiться амортизувати iх впродовж птАЩяти рокiв. Виходячи з цього, на практицi корпорацii списують (амортизують) органiзацiйнi витрати найчастiше за птАЩять рокiв.

Власний капiтал корпорацii формуiться акцiями, тобто коштами iнвесторiв (власникiв) в обмiн на реалiзованi iм акцii.

Акцiя тАУ це цiнний папiр без встановленого термiну обiгу, який засвiдчуi пайову участь в акцiонернiй компанii та даi його власниковi право на:

В· участь в управлiннi компанiiю;

В· одержання частини прибутку у виглядi дивiдендiв;

В· участь у розподiлi майна в разi лiквiдацii компанii.

Власники звичайних акцiй мають право голосу в управлiннi корпорацiiю. Дивiденди отримують залежно вiд результатiв фiнансово-господарськоi дiяльностi.

Привiлейованi акцii надають перевагу iх власникам пiд час одержання дивiдендiв, розподiлу майна в результатi лiквiдацii корпорацii, але не дають права голосу. Дивiденди на цi акцii встановлюють за фiксованим вiдсотком номiнальноi вартостi або за ставкою на одну акцiю.

Кумулятивнi акцii мають таку перевагу: неоголошенi радою директорiв дивiденди переносяться до виплати на майбутнi перiоди, але обовтАЩязково будуть виплаченi. Цi дивiденди ще називають простроченими, або депонованими.

Розрiзняють кiлька вартостей (оцiнок) акцiй.

1. Номiнальна вартiсть акцiй. Це мiнiмальна вартiсть, яка вказуiться на сертифiкатi акцiй. Наприклад: компанiя випустила 100 000 акцiй вартiстю 10 дол. кожна (тобто на 1 000 000 дол.); 10 дол. i 1 000 000 дол. становлять номiнальну вартiсть однiii та всiх випущених акцiй.
Номiнальну вартiсть зараховують до статутного капiталу корпорацii. Акцii можуть продаватися початково за вищою цiною, нiж номiнальна. Рiзниця мiж цiною продажу та номiнальною вартiстю становить додатковий капiтал корпорацii.

2. Безномiнальнi акцii. Акцii, що не мають встановленоi номiнальноi вартостi. Вони можуть випускатись у двох варiантах.

2.1. Безномiнальнi акцii з оголошеною вартiстю. Рада директорiв оголошуi (встановлюi) у будь-який час вартiсть акцii.

У такому разi оголошена вартiсть акцiй зараховуiться до Статутного капiталу корпорацii. Виручка, одержана понад оголошену вартiсть, становить додатковий капiтал корпорацii.

2.2. Безномiнальнi акцii без оголошеноi вартостi. Якщо корпорацiя випускаi акцii без номiнальноi та без оголошеноi вартостi, то вся виручка за акцii переходить до статутного капiталу.

3.Ринкова вартiсть акцiй. Це цiна акцii, що формуiться на ринку цiнних паперiв (фондовiй бiржi) пiд впливом попиту й пропозицii. Вона значною мiрою залежить вiд фiнансового стану фiрми, напрямiв ii розвитку, стабiльностi тощо.

4. Облiкова вартiсть акцiй. Це рiзниця мiж сумою всiх активiв i всiiю заборгованiстю (чистi активи). РЖншими словами, це сума всього власного (акцiонерного) капiталу. Якщо роздiлити всю суму капiталу на кiлькiсть акцiй, то одержимо облiкову вартiсть однiii акцii. Але якщо у складi капiталу компанii i привiлейованi акцii, то iх сума попередньо вiднiмаiться вiд суми капiталу, а решта дiлиться на кiлькiсть звичайних (простих) акцiй.

2.3 Дивiденди як частина прибутку корпорацii

Дивiденди тАУ це частина прибутку корпорацii, що розподiляiться мiж акцiонерами вiдповiдно до акцiй. Дивiденди можуть виплачуватись у формi грошей, iнших активiв пiдприiмства або у формi додаткових акцiй. Переважно виплату дивiдендiв здiйснюють грiшми.

Рiвень дивiдендiв визначають показником Влкоефiцiiнт дивiдендiвВ» тАУ це вiдношення суми дивiдендiв до суми чистого прибутку.

Дивiденди можуть виплачуватися наприкiнцi кварталу чи пiврiччя або за рiк. Дивiденди оголошуi рада директорiв корпорацii.

Джерелом виплати дивiдендiв i нерозподiлений прибуток. При цьому дивiденди переважно оголошують на суму, що не перевищуi нерозподiленого прибутку корпорацii. Якщо дивiденди оголошено на всю суму нерозподiленого прибутку корпорацii, то iх називають лiквiдацiйними тАУ у разi лiквiдацii корпорацii або скорочення обсягу ii дiяльностi.

З дивiдендами повтАЩязанi три дати:

В· дата оголошення дивiдендiв;

В· дата реiстрацii власникiв акцiй;

В· дати виплати дивiдендiв.

В облiку вiдображають операцii, повтАЩязанi з двома датами: датою оголошення дивiдендiв та датою iх виплати.

Метою дати реiстрацii i визначення акцiонерiв (фiзичних або юридичних осiб), яким належить виплатити дивiденди. Пiсля реiстрацii право на дивiденди iншим особам не переходить, навiть якщо iм було перепродано акцii.

Рада директорiв корпорацii може оголосити дивiденди своiм акцiонерам з оплатою акцiями.

Це робиться для того, щоб:

В· зберегти оборотний капiтал компанii (не виплачуючиВа грошей);

В· знизити ринкову вартiсть (цiну) акцiй збiльшенням iх загальноi кiлькостi. Зниження ринкових цiн робить iх доступними для iнвесторiв;

В· збiльшити статутний капiтал корпорацii за рахунок нерозподiленого прибутку;

В· уникнути подвiйного оподаткування (такий розподiл не i доходом).

Кiлькiсть акцiй, яку необхiдно випустити для сплати дивiдендiв, встановлюi рада директорiв. Такi акцii здебiльшого вiдображають за ринковими цiнами на дату оголошення дивiдендiв. У будь-якому разi iх цiна не повинна бути нижчою за номiнальну чи оголошену вартiсть.

3. Способи придбання основних засобiв та методи iх оцiнки

3.1 Поняття основних засобiв

Основнi засоби (ОЗ) тАУ матерiальнi активи, якi пiдприiмство утримуi з метою використання iх у процесi виробництва чи поставки товарiв, надання послуг, здачi в оренду iншим особам чи для виконання адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний термiн корисного використання (експлуатацii) яких бiльше одного року. Основнi засоби пiдприiмства це сукупнiсть матерiально-речових цiнностей, що дiють у натуральнiй формi протягом тривалого часу як у сферi матерiального виробництва, так i в невиробничiй сферi, i вартiсть яких поступово зменшуiться у зв'язку з фiзичним та моральним зносом.

Основнi засоби тАУ це матерiальнi цiнностi, що використовуються у виробничiй дiяльностi пiдприiмства понад один календарний рiк з початку введення iх в експлуатацiю, а також предмети вартiстю за одиницю понад 1000 гривень (за цiною придбання). Основнi засоби тАУ це матерiальнi необоротнi активи пiдприiмства. Основнi фонди тАУ це вартiсть матерiально-речовинних цiнностей, що використовуються пiдприiмствами у виробничiй та невиробничiй сферах дiяльностi тривалий час (понад рiк).

3.2 Первiснi та подальшi витрати за мiжнародними стандартами

ОбтАЩiкти основних засобiв можна купувати з метою безпеки чи охорони довкiлля. Придбання основних засобiв такого типу, хоча безпосередньо не збiльшуi майбутнi економiчнi вигоди вiд будь-якого окремо iснуючого обтАЩiкта основних засобiв, може бути необхiдним субтАЩiктовi господарювання для отримання майбутнiх економiчних вигiд вiд його iнших активiв. Такi обтАЩiкти основних засобiв вiдповiдають визнанню як активiв тому, що вони уможливлюють надходження бiльших майбутнiх економiчних вигiд вiд повтАЩязаних з ними активiв, нiж у випадку, якби iх не придбали. Наприклад, виробник хiмiчноi продукцii може налагодити деякi новi процеси хiмiчноi обробки для того, щоб вони вiдповiдали вимогам з охорони довкiлля щодо виробництва та зберiгання небезпечних хiмiкатiв; повтАЩязанi з цим удосконалення заводу визнаються як актив, тому що без них субтАЩiкт господарювання не може виробляти та продавати хiмiчну продукцiю. Проте остаточну балансову вартiсть такого активу та повтАЩязаний з нею актив перевiряють на зменшення корисностi вiдповiдно до МСБО 36 ВлЗменшення корисностi активiвВ».

СубтАЩiкт господарювання не визнаi в балансовiй вартостi обтАЩiкта основних засобiв витрати на щоденне обслуговування обтАЩiкта. Навпаки, цi витрати визнаються у прибутку чи збитку, коли вони понесенi. Витрати на щоденне обслуговування обтАЩiкта, як правило, це витрати на заробiтну плату та витратнi матерiали i можуть складатися з витрат на незначнi деталi. Призначення цих видаткiв часто визначають як Влремонти та технiчне обслуговуванняВ» обтАЩiкта основних засобiв.

Запаснi частини деяких обтАЩiктiв основних засобiв можуть потребувати замiни через регулярнi промiжки часу. Наприклад, пiч треба облицьовувати пiсля певноi кiлькостi годин використання, частини салону лiтака (такi, як сидiння чи кухня) потребують кiлькаразовоi замiни протягом строку корисноi експлуатацii лiтального апарата. ОбтАЩiкти основних засобiв також можуть бути придбаними з метою здiйснення повторноi замiни не так часто, наприклад замiна внутрiшнiх стiн будiвлi, або з метою одноразовоi замiни. СубтАЩiкт господарювання визнаi в балансовiй вартостi обтАЩiкта основних засобiв собiвартiсть замiнюваноi частини такого обтАЩiкта, коли витрати понесенi, якщо критерii визнання виконанi. Балансову вартiсть таких частин, якi замiнюють, припиняють визнавати вiдповiдно до положень про припинення визнання цього Стандарту.

Умовою подовження експлуатацii обтАЩiкта основних засобiв (наприклад, лiтака) може бути виконання регулярних основних технiчних оглядiв для виявлення несправностей, незалежно вiд того, чи замiнюються частини обтАЩiкта. Пiд час виконання значного огляду витрати на нього визнаються в балансовiй вартостi обтАЩiкта основних засобiв як замiна, якщо виконуються критерii визнання. Будь-яку балансову вартiсть витрат на попереднiй огляд (на вiдмiну вiд матерiальних частин), яка залишаiться, визнавати припиняють. Це вiдбуваiться незалежно вiд того, чи були iдентифiкованi витрати попереднього огляду в операцii, в якiй обтАЩiкт купували чи будували. Якщо потрiбно, попередньо оцiненi витрати на майбутнiй подiбнiй огляд можна використати як показник того, якою була собiвартiсть iснуючого компоненту технiчного огляду пiд час купiвлi чи будiвництва обтАЩiкта.

3.3 Оцiнка основних засобiв

ОбтАЩiкт основних засобiв, який вiдповiдаi визнанню як активу, слiд оцiнювати за його собiвартiстю.

Собiвартiсть обтАЩiкта основних засобiв складаiться з такого:

а) цiни його придбання, включаючи iмпортнi мита та невiдшкодовуванi податки на придбання пiсля вирахування торговельних знижок та цiнових знижок.

б) будь-яких витрат, якi безпосередньо повВ» язанi з доставкою активу до мiсця розташування та приведення в стан, необхiдний для його експлуатацii у спосiб визначений управлiнським персоналом.

в) первiсноi попередньоi оцiнки витрат на демонтаж, перемiщення обтАЩiкта та вiдновлення територii, на якiй вiн розташований, зобовтАЩязання за якими субтАЩiкт господарювання бере або коли його купують, або внаслiдок використання обтАЩiкта протягом певного перiоду з метою, яка вiдрiзняiться вiд виробництва запасiв протягом цього перiоду.

Прикладами безпосередньо повтАЩязаних витрат, i:

а) витрати на виплати працiвникам (як визначено в МСБО 19 ВлВиплати працiвникамВ»), якi виникають безпосередньо вiд спорудження або придбання обтАЩiкта основних засобiв;

б) витрати на впорядкування територii;

в) первiснi витрати на доставку та розвантаження;

ТС) витрати на встановлення та монтаж;

ТС) витрати на перевiрку вiдповiдного функцiонування активу пiсля вирахування чистих надходжень вiд продажу будь-яких обтАЩiктiв пiд час доставки активу до теперiшнього мiсця розташування та приведення в теперiшнiй стан (наприклад, зразкiв, вироблених пiд час перевiрки обладнання);

д) гонорари спецiалiстам.

СубтАЩiкт господарювання застосовуi МСБО 2 ВлЗапасиВ» до витрат на зобовтАЩязання щодо демонтажу, перемiщення та вiдновлення територii, на якiй розташований обтАЩiкт, що виникають протягом певного перiоду внаслiдок використання обтАЩiкта для виробництва запасiв протягом цього перiоду.

ЗобовтАЩязання щодо витрат, облiкованi вiдповiдно до МСБО 2 чи МСБО 16, визнаються та оцiнюються вiдповiдно до МСБО 37 ВлЗабезпечення, непередбаченi зобовтАЩязання та непередбаченi активиВ». Далi наведено приклади витрат, якi не i витратами на обтАЩiкт основних засобiв:

а) витрати на вiдкриття нових потужностей;

б) витрати на введення нового продукту чи послуги (включаючи витрати на дiяльнiсть iз рекламування та просунення);

в) витрати на ведення бiзнесу в новому мiсцi розташування або з новою категорiiю клiiнтiв (включаючи витрати на пiдготовку персоналу);

ТС) адмiнiстративнi та iншi загальнi накладнi витрати.

Визнання витрат у балансовiй вартостi обтАЩiкта основних засобiв припиняiться, якщо обтАЩiкт знаходиться у мiсцi розташування та станi, необхiднолму для його експлуатацii у спосiб, визначений управлiнським персоналом. Отже, витрати, понесенi при використаннi чи перемiщеннi обтАЩiкта, не включаються в балансову вартiсть такого обтАЩiкта. Наприклад, наведенi далi витрати не включаються в балансову вартiсть обтАЩiкта основних засобiв:

а) витрати, понесенi у той час, коли обтАЩiкт, придатний до експлуатацii, у спосiб визначений управлiнським персоналом, ще слiд ввести у дiю або його експлуатують не на повну потужнiсть;

б) первiснi операцiйнi витрати, такi як понесенi пiд час формування попиту на продукцiю обтАЩiкта;

в) витрати на перемiщення чи реорганiзацiю частини або всiii дiяльностi субтАЩiкта господарювання.

Деякi види дiяльностi вiдбуваються в звтАЩязку з будiвництвом чи забудовою обтАЩiкта основних засобiв, але вони не i необхiдними для того, щоби доставити обтАЩiкт до мiсця розташування або привести у стан, в якому вiн придатний до експлуатацii, у спосiб визначений управлiнським персоналом. Вони складаються з операцiй, якi можуть вiдбуватися до дiяльностi з будiвництва чи забудови або протягом такоi дiяльностi. Наприклад, дохiд можна заробляти шляхом використання будiвельного майданчика як мiсця для стоянки автомобiлiв, поки не розпочнеться будiвництво. Оскiльки такi побiчнi операцii не i необхiдними для того, щоби доставити обтАЩiкт до мiсця розташування або привести у стан, у якому вiн був придатний до експлуатацii, у спосiб визначений управлiнським персоналом, дохiд та повтАЩязанi з ним витрати на побiчнi операцii визнаються у прибутку чи збитку та включаються до вiдповiдноi класифiкацii доходу та витрат.

Собiвартiсть активу, створеного власними силами, визначаiться з використанням тих самих принципiв, як i для придбаного активу. Якщо субтАЩiкт господарювання виробляi подiбнi активи для продажу в звичайному ходi бiзнесу, собiвартiсть активу звичайно така сама, як i собiвартiсть будiвництва активу для продажу (див. МСБО 2). Отже, при визначеннi таких витрат будь-яких внутрiшнiх прибуткiв не враховують. Так само, собiвартiсть понаднормативних сум вiдходiв матерiалiв, оплати працi чи iнших ресурсiв, витрачених при будiвництвi активу власними силами, не включаiться до собiвартостi активу. МСБО 23 ВлВитрати на позикиВ» встановлюi критерii для визнання вiдсоткiв як компоненту балансовоi вартостi обтАЩiкта основних засобiв, збудованого власними силами.

Собiвартiсть обтАЩiкта основних засобiв тАУ це грошовий еквiвалент цiни на дату визнання. Якщо платiж вiдкладають на строк, довший вiд звичайного строку кредиту, рiзниця мiж грошовим еквiвалентом цiни i загальними виплатами визнаiться як вiдсотки за перiод кредиту, якщо такi вiдсотки не визнають в балансовiй вартостi обтАЩiкта. [5, ст.126тАУ128тАУ60]

Один або кiлька обтАЩiктiв основних засобiв можна придбати в обмiн на немонетарний актив чи активи або поiднання монетарних та немонетарних активiв. Наступний розгляд просто стосуiться обмiну одного немонетарного активу на iнший, але вiн також застосовуiться до всiх обмiнiв, наведених у попередньому реченнi. Собiвартiсть такого обтАЩiкта основних засобiв оцiнюiться за справедливою вартiстю, якщо а) операцiя обмiну маi комерцiйну сутнiсть та б) справедливу вартiсть отриманого активу або вiдданого активу можна достовiрно оцiнити. Придбаний обтАЩiкт оцiнюють таким чином, навiть якщо субтАЩiкт господарювання не може негайно припинити визнання вiдданого активу. Якщо придбаний обтАЩiкт не оцiнюiться за справедливою вартiстю, його собiвартiсть оцiнюють за балансовою вартiстю вiдданого активу.

СубтАЩiкт господарювання визначаi, чи маi операцiя обмiну комерцiйну сутнiсть, розглядаючи, якою мiрою очiкуiться змiна майбутнiх грошових потокiв внаслiдок операцii. Операцiя обмiну маi комерцiйну сутнiсть, якщо:

а) конфiгурацiя (ризик, визначення часу та сума) грошових потокiв вiд отриманого активу вiдрiзняiться вiд конфiгурацii грошових потокiв вiд переданого активу;

б) вартiсть частини дiяльностi субтАЩiкта господарювання, визначена субтАЩiктом господарювання, на яку впливаi операцiя, змiнюiться внаслiдок обмiну;

в) рiзниця мiж а) або б) i значною стосовно справедливоi вартостi обмiнених активiв.

З метою визначення того, чи маi операцiя обмiну комерцiйну сутнiсть, вартiсть, визначена субтАЩiктом господарювання, частини дiяльностi субтАЩiкта господарювання, на якi впливаi операцiя, маi вiдображати грошовi потоки пiсля оподаткування. Результати таких аналiзiв мають бути чiткими, без необхiдностi в детальних обчисленнях для субтАЩiкта господарювання.

Справедливу вартiсть активу, щодо якого не iснуi порiвнювальних ринкових операцiй, можна обТСрунтовано оцiнити, якщо а) вiдхилення в дiапазонi обТСрунтованих попереднiх оцiнок справедливоi вартостi i незначними для цього активу або б) ймовiрнiсть рiзних попереднiх оцiнок в межах дiапазону можна обгрунтовано оцiнити та використати пiд час оцiнки справедливоi вартостi. Якщо субтАЩiкт господарювання може достовiрно оцiнити справедливу вартiсть або отриманого активу, або вiдданого актив, тодi справедлива вартiсть вiдданого активу використовуiться для оцiнювання собiвартостi отриманого активу, якщо справедлива вартiсть отриманого активу i бiльш очевидною.

Собiвартiсть обтАЩiкта основних засобiв, утримуваного орендарем за угодою про фiнансову оренду, визначаiться згiдно з МСБО 17 ВлОрендаВ». Балансову вартiсть обтАЩiкта основних засобiв можна зменшити державними грантами згiдно з МСБО 20 ВлОблiк державних грантiв та розкриття iнформацii про державну допомогуВ».

Пiсля визнання активом, обтАЩiкт основних засобiв слiд облiковувати за його собiвартiстю мiнус будь-яка накопичена амортизацiя та будь-який накопиченi збитки вiд зменшення корисностi.

Список використаних джерел

1. Бухгалтерський облiк в Украiнi. Навч. посiбник // за ред. Р.Л. ХомтАЩяка. тАУ Львiв: Нацiональний унiверситет Львiвська полiтехнiка, РЖнтелект-Захiд, 2001. тАУ 728 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Теорiя бухгалтерського облiку тАУ Житомир, 2004. тАУ 423 с.

3. Грабова Н.М. Теорiя бухгалтерського облiку тАУ Киiв, 2005. тАУ 286 с.

4. Герасимчук З.В. Мiжнароднi економiчнi вiдносини тАУ Луцьк, 2004, 328 с.

5. Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку / Перекл. з англ. за ред. С.Ф. Голова. тАУ К.: Федерацiя професiйних бухгалтерiв i аудиторiв Украiни, 2006 тАУ 736 с.

6. Палiй В.Ф., Коментарi до мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку тАУ М., Аскерi тАУ Асса, 2006. тАУ 452 с.

7. Панков Д.А., Бухгалтерский облiк i аналiз в зарубiжних краiнах тАУ М., 2005 тАУ 564 с.

8. Соловйова О.В. Зарубiжнi стандарти облiку i звiтностi тАУ Москва, Аналiтика-прес, 2006 тАУ 364 с.

9. Стуков С.А., Стуков Л.С. Мiжнародна стандартизацiя i гармонiзацiя облiку i звiтностi тАУ М., 2004. тАУ 296 с.

10. Сопко В.В. Бухгалтерський облiк тАУ Киiв, 2000. тАУ 339 с.

Вместе с этим смотрят:

Амортизация и износ основных средств

Анализ дебиторской и кредиторской задолженности

Аудит господарськоi дiяльностi ВАТ "Криворiзький мiськмолокозавод №1"

Аудит операцiй на рахунках у банку

Учет и анализ основных средств