Проектування системи водопостачання та водовiдведення житлового будинку квартирного типу
Змiст
Вступ
1. Характеристика клiмату та геологii м. Днiпропетровська
2. Санiтарно-технiчне обладнання 10-ти поверхового будинку
2.1 Технiчна характеристика житлового будинку
2.2 Вибiр системи та схеми внутрiшнього водопроводу
2.3 Трасування мережi
2.4 Гiдравлiчний розрахунок мережi
2.5 Розрахунок внутрiшнього водопроводу
2.6 Пiдбiр лiчильника води та визначення втрати напору в ньому
2.7 Визначення потрiбного напору на вводi будiвлi
2.8 Розрахунок системи гарячого водопостачання
2.9 Каналiзацiя
2.10 Внутрiшнi водостоки
2.11 Розрахунок автоматичноi системи пожежогасiння
3. Фiльтри
3.1 Фiльтри механiчноi очистки
3.2 Фiльтри тонкого очищення Honeywell Braukmann
3.3 Осадовi фiльтри
4. Програма розрахунку перепаду (комплексний, реальний)
4.1 Гiдравлiчний розрахунок перепаду колодязного типу
4.2 Програма PER.BAS
5. Економiчний розрахунок
6. Охорона працi та безпека життiдiяльностi в надзвичайних ситуацiях
6.1 Вимоги безпеки при використаннi та експлуатацii систем водопостачання
6.1.1 Аналiз небезпечних i шкiдливих факторiв при експлуатацii систем водопостачання
6.1.2 Водозабiрнi споруди i насоснi станцii
6.1.3 Реагентне господарство, змiшувачi, камери хлоптАЩi утворення
6.1.4 Вiдстiйники
6.1.5 Фiльтри
6.1.6 Вторинне реагентне господарство, контактнi камери та РПВ
6.1.7 Монтаж трубопроводiв
6.1.8 Монтаж внутрiшнiх санiтарно-технiчних пристроiв
6.2 Вимоги безпеки при аварiйних ситуацiях
6.3 Вiдповiдальнiсть за лiквiдацiю аварiйних ситуацiй
Список лiтератури
водопостачання гiдравлiчний каналiзацiя фiльтр
Вступ
Водопостачання - це сукупнiсть заходiв щодо забезпечення водою рiзних ii споживачiв - населення, промислових пiдприiмств, транспорту та iн. Комплекс iнженерних споруд, якi здiйснюють завдання водопостачання, називаiться системою водопостачання або водопроводом. Всi сучаснi системи водопостачання населених мiсць i централiзованими: кожна з них забезпечуi водою велику групу споживачiв.
У залежностi вiд призначення обслуговуваних об'iктiв сучаснi водопроводи подiляються на комунальнi та виробничi (промисловi або сiльськогосподарськi). Найбiльш великi споживачi води - пiдприiмства металургiйноi, хiмiчноi, нафтопереробноi промисловостi, а також ТЕС. Деякi заходи, пов'язанi з використанням води, по своiй класифiкацii не вiдносяться до водопостачання. Наприклад, подача води для поливу с.-г. полiв являi собою спецiальну галузь водного господарства - зрошення, подача води з турбiн ГЕС вiдноситься до гiдроенергетицi та т.п.
Для цiлей водопостачання використовуються природнi джерела води: поверхневi - вiдкритi водойми (рiки, водосховища, озера, моря) i пiдземнi (грантовi та артезiанськi води та джерела). Для потреб населення найбiльш придатнi пiдземнi води. Однак для постачання водою великих населених мiсць пiдземних джерел часто виявляiться недостатньо, а одержання з них значного кiлькостей води економiчно невигiдно. Тому для водопостачання великих мiст i промислових об'iктiв використовують переважно поверхневi джерела прiсноi води. Для отримання води з природних джерел, ii очищення вiдповiдно до потреб споживачiв i для подачi до мiсць споживання служать такi споруди: водоприймальнi споруди; насоснi станцii першого пiдйому, що подають воду до мiсць ii очищення; очиснi споруди; збiрнi резервуари чистоi води; насоснi станцii другого або наступних пiдйомiв, що подають очищену воду в мiсто або на промисловi пiдприiмства; водоводи i водопровiднi мережi, служать для подачi води споживачам. Загальна схема водопостачання може видозмiнюватися залежно вiд конкретних умов. Якщо, наприклад, вода джерела не потребуi очищення, зi схеми випадають очиснi та пов'язанi з ними споруди. При розташуваннi джерела на бiльш високих вiдмiтках, нiж забезпечуiться водою об'iкт, вода може бути подана самопливом, i тому немаi необхiдностi в пристроi насосних станцiй. Розташування водонапiрних башт i резервуарiв залежить вiд рельiфу мiсцевостi. У деяких системах використовуiться декiлька джерел, що веде до збiльшення числа основних споруд. При великiй рiзницi вiдмiток на територii об'iкта iнодi влаштовують так зване зонне водопостачання, тобто окремi мережi для районiв мiста, розташованих на рiзних вiдмiтках, з окремими насосними станцiями. РЖнодi споруджують пiдвищувальнi насоснi станцii, забирають воду з основноi мережi мiста i подають ii в пiднесенi райони.
Водоприймальнi споруди мають рiзне пристрiй в залежностi вiд виду джерел В. та мiсцевих умов. Для прийому поверхневих вод використовуються рiчковi, озернi, морськi водоприймачi. Для прийому пiдземних вод в залежностi вiд глибини залягання водоносних пластiв застосовуються трубчастi (буровi) колодязi, горизонтальнi водозбори, що представляють собою дренажнi труби або галереi, що укладаються в межах водоносного пласта. Джерельнi води збираються за допомогою каптажних споруд (кам'яних резервуарiв, прийомних камер та iн.), що розташованi у мiсцi найбiльш iнтенсивного виходу джерельноi води.
Вода пiднiмаiться з пiдземних джерел в бiльшостi випадкiв вiдцентровими насосами. Досить ефективнi заглибнi насоси, що опускаються пiд рiвень води в колодязь разом з електродвигуном, укладеним у водонепроникний кожух. При використаннi артезiанських (напiрних) вод пiсля спорудження колодязя рiвень води в ньому встановлюiться над водоносним пластом. РЖнодi тиск в пластi настiльки велике, що вода само виливними з колодязя на поверхню землi. Для мiських водопроводiв, що використовують пiдземнi води, зазвичай споруджують групу колодязiв. Вода з них надходить у збiрний резервуар i звiдти подаiться споживачам насосною станцiiю. Шахтнi колодязi застосовують при вiдносно неглибокому заляганнi пiдземних вод. У залежностi вiд глибини шахтних колодязiв пiдйом води з них може бути здiйснено звичайними або зануреними насосами. У системах В. населених мiсць водоприймальнi спорудження всiх типiв включаються в зону санiтарноi охорони.
Насоснi станцii сучасних систем водопостачання обладнуються, як правило, вiдцентровими насосами з електричним приводом, а також регулюючоi, запобiжноi i контрольно-вимiрювальною апаратурою. Багато насоснi станцii мають телеуправлiння i повнiстю автоматизованi.
Забезпечення населення чистою, доброякiсноi водою маi велике гiгiiнiчне значення, тому що охороняi людей вiд рiзних епiдемiологiчного захворювань, що передаються через воду. Подача достатньоi кiлькостi води в населений пункт дозволяi пiдняти загальний рiвень його благоустрою. Для задоволення потреб сучасних великих мiст у водi, потрiбно величезне ii кiлькiсть, що вимiрюiться в мiльйону кубiчних метрiв на добу. Виконання цього завдання, а також забезпечення високих санiтарних якостей питноi води вимагаi ретельного вибору природних джерел, iх захисту вiд забруднення i належного очищення води на водопровiдних спорудах. Деякi промисловi пiдприiмства пред'являють до якостi споживаноi води спецiальнi вимоги.
Водопровiднi мережi та водоводи займають особливе мiсце в системах водопостачання. Водопровiдна мережа запроектована з урахуванням необхiдноi надiйностi водо забезпечення споживачiв.
Подальший розвиток систем водопостачання пов'язана також з удосконаленням i створенням нових видiв механiчного та електричного обладнання, розробкою та впровадженням нових реагентiв для обробки води, засобiв автоматичного контролю й регулювання.
Широке впровадження засобiв обчислювальноi технiки дозволить вирiшувати задачi проектування та експлуатацii споруд систем водопостачання на якiсно новому рiвнi, що забезпечуi вимоги економiчностi i надiйностi. До числа таких завдань вiдносяться гiдравлiчнi розрахунки систем подачi та розподiлу води, розрахунки по захисту водоводiв вiд гiдравлiчних ударiв, вибору оптимальних режимiв, розрахунки окремих споруд i всiii системи водопостачання в цiлому, а також ряд iнших складних завдань.
Метою даного дипломного проекту i проектування системи водопостачання та водовiдведення житлового будинку квартирного типу, обладнаного умивальниками, мийками, ваннами з душами i унiтазами, а так само водопостачання житлового району.
Завдання дипломного проекту - запроектувати систему внутрiшнього водопостачання та водовiдведення двох житлових десятиповерхових будинкiв для забезпечення водою i вiдведення стокiв вiд санiтарних приладiв. А так само пiдвести воду до всього селища.
Водопостачання житлових будинкiв здiйснюiться вiд мiського водоканалу. Необхiднi умови для проектування вказанi в технiчних умовах.
1.Характеристика клiмату та геологii м. Днiпропетровська
Мiсто Днiпропетровськ розташовано в пiвденно-схiднiй частинi Украiни на обох берегах Днiпра. У цiлому клiмат мiста i помiрно континентальний з м'якою зимою i теплим (iнколи спекотним) лiтом.
Середньорiчна температура повiтря становить 8,5 В° C, найнижча вона у сiчнi (мiнус 5,5 В° C), найвища - в липнi (21,3 В° C)
Таблиця 1 тАУ клiмат Днiпропетровська.
Найнижча середньомiсячна температура повiтря в сiчнi (мiнус 14,5 В° C) зафiксована в 1950 р., найвища (1,5 В° C) - в 2007 р.
Найнижча середньомiсячна температура в липнi (18,4 В° C) спостерiгалась у 1976 р., найвища (25,6 В° C) - в 1936 р. Абсолютний мiнiмум температури повiтря (мiнус 38,2 В° C) зафiксовано 11 сiчня 1940 р., Абсолютний максимум (40,1 В° C) - 10 серпня 1930
В останнi 100-120 рокiв температура повiтря в Днiпропетровську, так само як i в цiлому на Землi, маi тенденцiю до пiдвищення. Протягом цього перiоду середньорiчна температура повiтря пiдвищилася щонайменше на 1,0 В° C. Найтеплiшим за весь перiод спостережень виявився 2007 р. Найбiльше пiдвищення температури вiдбулося в першу половину року.
У середньому за рiк у Днiпропетровську випадаi 513 мм атмосферних опадiв, найменше iх у березнi та жовтнi, найбiльше - у червнi та липнi.
Мiнiмальна рiчна кiлькiсть опадiв (273 мм) спостерiгалась у 1951 р., максимальна (881 мм) - в 1960 р. Максимальну добову кiлькiсть опадiв (82 мм) зафiксовано 23 серпня 1960 р. в середньому за рiк у мiстi спостерiгаiться 127 днiв з опадами; найменше iх (по 7) у серпнi та жовтнi, найбiльше (16) - у груднi. Щорiчно у Днiпропетровську утворюiться снiговий покрив (грудень-лютий, iнодi листопад-березень), проте його висота незначна; нерiдкi вiдлиги.
Вiдносна вологiсть повiтря в середньому за рiк становить 74%, найменша вона (61%) у серпнi, найбiльша (89%) - у груднi. Найменша хмарнiсть спостерiгаiться в серпнi, найбiльша - у груднi. Найбiльшу повторюванiсть у мiстi мають вiтри з пiвночi, найменшу - з пiвнiчного заходу i пiвденного заходу. Найбiльша швидкiсть вiтру - у сiчнi-лютому, найменша - влiтку. У сiчнi вона в середньому становить 5,4 м / с, у липнi - 3,7 м / с.
Кiлькiсть днiв з грозами в середньому за рiк дорiвнюi 22, градом - 5, снiгом - 53.
Сучасна поверхню територii Украiни покрита молодими вiдкладеннями, що утворилися в четвертинний (антропогенового) перiод. РЗхнiй вiк - вiд кiлькох десяткiв до кiлькох сотень тисяч рокiв. Вони поширенi майже суцiльний товщею потужнiстю в середньому 15 м (Максимум 100 м). Якщо ж подумки зняти цю товщу, то пiд нею будуть породи рiзного вiку. РЗх поширення вiдображаi тематична геологiчна карта Украiни. Для створення такоi карти не потрiбно знiмати товщу антропогенових вiдкладiв. Про породах пiд ними можна дiзнатися рiзними способами: Бурiнням свердловин, вивченням стiнок кар'iрiв або вiдслонень (виходiв порiд на поверхню) на крутих берегах рiчок.
Найдавнiшими вiдкладами в геологiчну будову Украiни i докембрiйськi, Залягають на всiй ii платформноi частини на рiзних глибинах, а в межах Украiнського щита - виходять на поверхню. Найбiльшого поширення серед палеозойських порiд мають вiдкладення кам'яновугiльного перiоду, Якi потужною товщею наповнюють Днiпровсько-Донецька западина, а в Донбасi виходять на поверхню великий суцiльний площею. Геологiчна карта засвiдчуi вiдсутнiсть на територii Украiни виходiв на поверхню порiд кембрiйського i ордовицького перiодiв, дуже мале поширення силурiйських i девонських (У долинах Днiстра i його лiвих приток на Подiллi), а також пермських (в Донбасi) вiдкладiв. Мезозойськi вiдклади залягають у Донбасi i Кримських горах. Зокрема породи крейдового перiоду займають великi площi на заходi (Волинь, Карпати) i пiвнiчно-сходi Украiни.
Найбiльш поширеними на територii Украiни i кайнозойськi вiдкладення. Палеогеновi породи i на Лiвобережжi, пiвнiчно-сходi краiни, в Карпатах. Неогеновi вiдклади майже суцiльно покривають Причорномор'я, рiвнинний Крим, Подiлля, Прикарпаття i Закарпаття, займають значнi площi в межах Украiнського щита i Днiпровсько-Донецькоi западини. Четвертиннi (антропогенового) вiдкладення утворилися в основному на сушi. Тiльки на шельфi, узбережжях i в затоках-лиманах Чорного i Азовського морiв вони морське походження.
2. Санiтарно-технiчне обладнання 10-ти поверхового будинку
2.1 Технiчна характеристика житлового будинку
Задана для розрахунку будiвля - житловий 10-поверховий будинок з висотою поверху 3,15 м та пiдвалу 3,0 м i товщиною перекриття 0,3 м. число споживачiв на квартирi - 3. Вiдмiтка поверхнi землi 0,6 м., глибина промерзання ТСрунту - 1,2 м.
Гарантiйний натиск розраховуiться водопроводу 20,66 м. Дiаметр труби мiського водопроводу 300 мм, мiськоi каналiзацii - 300 мм. Вiдстань вiд червоноi лiнii до будiвлi 9 м.
Водопостачання та водовiдведення виконуiться вiд житлового 10-поверхового будинку квартирного типу. Кожна квартира обладнана санiтарно-побутовими приладами: Унiтаз, раковина, кухонна мийка, ванна довжиною 1500-1700мм з душовою сiткою. У квартирi проживають 3 людини. Житловий будинок секцiйного типу. Кожен поверх секцii налiчуi птАЩять квартир. Загальна кiлькiсть санiтарних приладiв 225 шт. Загальне число жителiв - 112 людини.
Введення водопроводу з водомiрним вузлом один на всi секцii будiвлi. Водопостачання будiвлi запроектовано вiд iснуючоi мiськоi водопровiдноi мережi.
Прокладка магiстрального водопроводу прийнята пiд стелею пiдвалу (на кронштейнах). Стояки монтують в санвузлах за унiтазом. Для зручностi монтажу iх розмiщують поруч з каналiзацiйними стояками.
Пiдводки до санiтарно-технiчних приладiв прокладають, вiдкрито на висотi 0,2 м вiд пiдлоги i з'iднують з водорозбiрноi арматурою.
На водопровiднiй мережi передбачаiться встановлення запiрноi арматури.
Засувки встановлюють на вводi трубопроводу, на напiрному та всмоктуючому патрубку насосiв, пiсля водомiра, на обвiдноi лiнii в водомiрному вузлi. Вентилi розмiщують на вiдгалуженнях вiд магiстралi до кожного стояка, до поливальним кранiв, на вводi в кожну квартиру перед змивним бочком.
Вiдведення стокiв вiд санiтарних приладiв здiйснюiться самопливом по самостiйному каналiзацiйного випуску вiд кожноi секцii будiвлi в приймальний каналiзацiйний колодязь дворовоi мережi.
Технiчний поверх тАУ теплий, тобто температура повiтря в ньому в холодний перiод року забезпечена системою опалення не нижче +5 В°С.
2.2 Вибiр системи та схеми внутрiшнього водопроводу
Вибiр системи внутрiшнього водопроводу проводиться залежно вiд технiко-економiчноi доцiльностi, санiтарно-гiгiiнiчних та протипожежних вимог. У житлових будинках поверховiстю до 12 поверхiв приймають систему господарсько-питного водопостачання.
Система внутрiшнього водопроводу включаi вводи в будинок, водомiрний вузол, розвiдних мережу, стояки, пiдведення до санiтарних приладiв, водорозбiрну, змiшувальну, запiрну i регулюючу арматуру. Для подачi води питноi якостi в мережах дiаметром до 150 мм беруть сталевi оцинкованi труби. З'iднання труб передбачаiться зварюванням, на рiзьбленнi або на клею.
По конфiгурацii розрiзняють схеми з нижньоi i верхньоi розводкою магiстральних трубопроводiв, а також кiльцевi i тупиковi. Для житлових будинкiв з числом квартир до 400 дозволяiться приймати тупикову схему водопроводу з одним вводом, роздiльну перерву в подачi води на випадок аварii. Наявнiсть техпiдпiлля пiд всiм будинком i вiдносно невеликий поверховостi будiвлi визначаi вибiр схеми з нижнiм розведенням магiстральних трубопроводiв.
Для даного розрахунку приймаiмо систему господарсько-питного водопостачання, а також кiльцеву схему водопроводу.
Для паркування запроектовано протипожежне водопостачання (пiнне), також розмiщуiмо по два поливальних крана на однiй парковцi.
2.3 Трасування мережi
Схему внутрiшнього водопроводу слiд розробляти, починаючи з введення в будiвлю. Введення проектують пiд прямим кутом до стiни будiвлi з найменшою довжиною, до середини будiвлi для зменшення протяжностi водопровiдноi мережi. Дiаметр введення визначаiться в ходi гiдравлiчного розрахунку мережi. У мiсцi приiднання введення до мережi зовнiшнього водопроводу передбачають колодязь дiаметром не менше 700 мм, в якому розмiщують запiрну арматуру для вiдключення введення на ремонт. Глибину закладення введення приймають з урахуванням глибини закладання труб мiського водопроводу i глибини промерзання ТСрунту. Введення прокладають iз ухилом 0,002 в бiк зовнiшньоi мережi для спорожнення внутрiшнього водопроводу. Перетин вводу зi стiнами пiдвалу виконуiться в сухих ТСрунтах з зазором 0,2 м мiж трубопроводом i будiвельними конструкцiями. Введення водопроводу в своiму розпорядженнi вище труб каналiзацii, вiдстань в планi не менше 1,5 м один вiд одного.
Водомiрний вузол розташовують, як правило, вiдразу ж пiсля введення всерединi будiвлi на вiдстанi не бiльше 1 м вiд зовнiшньоi стiни. При проектуваннi системи з одним вводом влаштовуiться водомiрний вузол з обвiдний лiнiiю, на якiй встановлюiться опломбованi засувки, що включаi в разi необхiдностi пропуску протипожежного пропуску води або зняття водомiра на ремонт та перевiрку.
Необхiдно забезпечити вiльний пiдхiд до водомiрного вузла для зручностi експлуатацii i зняття показань водомiра. Перед водомiром i пiсля нього встановлюють запiрну арматуру, мiж водомiром i другоi по ходу руху засувкою контрольно-спускний кран.
Водопровiднi стояки слiд розмiщувати разом з каналiзацiйними стояками та стояками гарячоi води в мiсцях найбiльшого водо розбору, звичайно в кутку бiля унiтазу. У залежностi вiд оздоблення будiвель застосовуiться вiдкрита i прихована прокладка стоякiв. Магiстральнi водопроводи прокладаються вздовж капiтальноi внутрiшньоi стiни або колон на 40-50 см нижче стелi пiдвалу.
Крiплення трубопроводiв здiйснюiться на кронштейнах або покрiвлях. На магiстральних трубопроводах необхiдно також передбачити установку поливальних кранiв дiаметром 25 мм, якi розмiщуються з зовнiшньоi сторони будiвлi в нiшах на висоту 0,25 м вiд вимощення через 60-70 м по периметру будiвлi. З внутрiшньоi сторони встановлюють запiрний вентиль для виключення поливального крана на зиму. Пiдвiднi трубопроводи вiд стоякiв до санiтарних приладiв прокладаються на висотi 20-30 см над пiдлогою з ухилом 0,002-0,005 до стоякiв i з'iднуються з арматурою приладу вертикальними дiлянками.
2.4 Гiдравлiчний розрахунок мережi
Основним призначенням гiдравлiчного розрахунку i визначення найбiльш економiчних дiаметрiв трубопроводiв для пропуску розрахункових витрат води до всiх споживачiв у необхiднiй кiлькостi i з найменшими втратами напору.
Гiдравлiчний розрахунок виконуiться в такiй послiдовностi:
1) На аксонометричнiй схемою вибирають диктують точку водорозбору;
2) Намiчають розрахункове напрямок руху води вiд мiсця приiднання введення до зовнiшньоi мережi до диктуi точки i розбивають на дiлянки, нумеруючи вузловi точки;
3) Визначають розрахунковi витрати за розрахунковими дiльниць;
4) Визначають дiаметр труби, Втрати напору i швидкiсть руху води на кожнiй дiлянцi;
5) Пiдбирають водомiр i пiдраховують втрати напору в ньому;
6) Визначають необхiдний натиск у внутрiшнiй водопровiднiй мережi.
2.5 Розрахунок внутрiшнього водопроводу.
Розрахункова витрата на дiлянцi визначаiться за формулою:
=5*0,3*0,2=0,3, л/год
- витрата води одним прибором максимального водоспоживання;
α - величина визначаiться в залежностi вiд загального числа приладiв N та ймовiрностi iх дii P; додаток 4[1]
,
- максимальна часова витрата одним водо споживачем (холодна вода);
N - загальна кiлькiсть приладiв у будинку;
V - загальне число жителiв в будiвлi
Гiдравлiчний розрахунок внутрiшньоi водопровiдноi мережi проводимо в табличнiй формi (Таблиця 1). За витратами води на кожнiй дiлянцi розрахункового напрямку по таблицях для гiдравлiчного розрахунку обираiться дiаметр труб, швидкiсть руху води в трубах i питомi витрати напору на тертя . При цьому рекомендована швидкiсть руху води в трубах тАФ 0,9-1,5 м/с, максимальна тАУ 2 м/с. Результати розрахунку наведено в таблицi.
Вместе с этим смотрят:
Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома
Вариантное проектирование балочной клетки рабочей площадки
Земляные работы при планировке и разработке строительной площадки
Озеленение городских территорий и их роль в формировании городской среды
Организация механизированных работ при строительстве земляного полотна