Соцiальна роль та вплив бiблiотечного фонду на розвиток суспiльства

Документний фонд в системi документальних комунiкацiй

Сучасний етап розвитку бiблiотечноi справи, зокрема фондознавства, тiсно повтАЩязаний з процесами вiдродження украiнськоi нацiональностi. Стан культури i перш за все, бiблiотечних фондiв, визначаi рiвень розвитку суспiльства. Саме бiблiотечнi фонди вiдiграють основну роль в системi документальних комунiкацiй.

РЖнформатизацiя суспiльства потребуi створення повноцiнноi документальноi бази, здатноi задовольнити потреби суспiльства. Бiблiотечнi фонди виступають також складовою частиною документальноi бази людства, яка зосереджена в бiблiотеках краiни.

В бiблiотеках Украiни зосередженi багатi книжковi фонди, в яких найповнiше вiдбиваються нацiональна iсторiя i культура. Фонди включають в себе унiкальнi документальнi памтАЩятки (рукописи, стародруки та iн.) нацiонального i свiтового значення, забезпечують нагромадження iсторичного досвiду, спадкоiмнiсть нацiональних цiнностей, вiдiграють величезну роль в пробудженнi духовноi памтАЩятi украiнського народу.

Наше сьогодення, минуле i майбутнi не зможе бути i не могло б бути не побудоване на тих прекрасних i чистих витоках, на тих мiцних i загартованих пiдвалинах, якими для нас i для наших нащадкiв i i будуть книги, бiблiотеки, музеi, театри.

Питанням теорii, iсторii фондознавства, розвитку його окремих галузей присвячено чимало дослiджень, публiкацiй як у 20-30 рр., так i 60-2000рр. нашого столiття. Окремi та колективнi монографii, тематичнi збiрники, науковi публiкацii розкривають теоретичнi, практичнi проблеми розвитку фондiв.

Питання розвитку бiблiотечних фондiв та фондознавства розкривались в матерiалах наукових, науково-практичних конференцiй, збiрниках наукових праць. В них, поряд iз загальними питаннями розвитку бiблiотечноi справи на Украiнi, висвiтлюються актуальнi питання, повтАЩязанi з бiблiотечними фондами.

Проблемам формування фондiв присвяченi працi М.О.Рубакiна тАЮСреди книгтАЭ, Л.Б.Хавкiноi тАЮРуководство для небольших и средних библиотектАЭ.

Над питаннями повтАЩязаними з проблемами бiблiотечних фондiв працювали i працюють такi науковцi як: В.РЖ.Терьошин, РЖ.П.Штефан, П.В.Коломiiць, К.Т.Сiлiверстова, В.Д.Ясьмо, А.П.Корнiiнко та iн. РЗх працi вiдiграють важливу роль у розвитку фондознавства на сучасному етапi i являють собою теоретичну базу розвитку фондознавства в майбутньому.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ бiблiотечний фонд.

Предмет дослiдження тАУ функцiонування бiблiотечного фонду в суспiльствi.

Мета - вивчення соцiальноi ролi та впливу бiблiотечного фонду на розвиток суспiльства.

Завдання тАУ охарактеризувати бiблiотечний фонд як документальну базу суспiльства. Розкрити мiсце i роль бiблiотечного фонду в розвитку науки, культури, освiти i технiки.

Украiнська держава веде розбудову власноi державностi, вiдроджуi свою культуру i самобутнiсть.

Бiблiотекознавець А.А.Покровський пiдкреслив, що якби не було передачi культурних цiнностей вiд одного поколiння iншому, кожне поколiння змушене було б починати все з початку. А ця передача досвiду проходить через посередництво книг.

Потiк документiв, якi виробляi суспiльство потребують кумуляцii, упорядкованостi та збереження. Дану функцiю виконують документальнi фонди, в тому числi i бiблiотечнi фонди. Кумуляцiя документiв таким чином складаi суть i основну соцiальну функцiю бiблiотечних фондiв. Як би не iснували бiблiотеки, - справедливо помiтила Л.Б.Хавкiна, - iснуюча книжкова продукцiя розпалась i пролетiла через глибину вiкiв, мов комета i вiд неi в кращому випадку залишився хiба, що слiд у виглядi бiблiотечного опису.

В сукупному бiблiотечному фондi сконцентрованi твори друку та iншi документи, що вiдображають науковий та культурний рiвень кожноi краiни i всього свiту. Бiблiотеки представляють собою капiтал, до того ж, самий цiнний капiтал кожноi краiни в яких закладено всi знання людства.

На сучасному етапi все збiльшуiться потiк та масив документiв, якi розсiюються в часi i просторi. Пiд розсiянням iнформацii розумiiться яке б то не було визначене вузько тематичне, чи галузеве розсiяння iнформацii по рiзнопрофiльних публiкацiях. Сьогоднi для пошуку iнформацii, яка зафiксована безпосередньо в самих документах можна звернутись до будь-якого iнформацiйного центру або до будь-якоi iнформацiйноi установи чи мережi, але найчастiше звертаються до бiблiотек, де зiбрано майже всi документи, що мiстять потрiбну iнформацiю. Бiблiотечнi фонди, що виконують функцiю кумуляцii, збирають по можливостi всi документи по профiлю бiблiотеки, а також бiблiотеки збирають iнформацiю про документи з сумiжних галузей, якi знаходяться в iнших бiблiотеках мережi.

На противагу стоiть питання концентрацii iнформацii тАУ це означаi, що вся вузькопрофiльна iнформацiя зiбрана в одному або кiлькох одно профiльних виданнях. Збирання та зберiгання документiв потрiбне для того, щоб використовувати iх в суспiльних цiлях. Бiблiотечнi фонди забезпечують надiйне зберiгання книг та iнших творах друку, що в них знаходяться.

Проте не всi бiблiотеки можуть забезпечити надiйне зберiгання своiх фондiв через нестабiльнiсть економiки в краiнi, що негативно вiдображаiться при виконання даноi функцii.

Сьогоднi пропонуiться перевести всi iснуючi документальнi фонди на нетрадицiйнi носii iнформацii, що дозволить зекономити не тiльки площу, а й забезпечить довгостроковiсть функцiонування документiв i полегшить оперативнiсть iх пошуку.

Функцii, якi виконуються фондом забезпечують iснування не тiльки бiблiотеки, а й iснування суспiльства в цiлому. Бiблiотечнi фонди i основою роботи бiблiотек, вони i базою забезпечення запитiв споживачiв.

В основi бiблiотечного складу маi лежати схема наук, яка розставляi всi явища життя i природи в певному порядку. Класифiкацiiю явищ природи визначився i бiблiотечний склад, вiрнiше ядро. Це ядро, як правило, маi складати основну енциклопедiю, яка складаiться iз творiв рiзних авторiв, рiзних часiв i народiв. Бiблiотека не тiльки може мати книги розподiленi по галузях знання, але полегшити кожному бажаючому шлях до тiii чи iншоi науки, яка йому цiкава в даний момент.

Для того, щоб створити повноцiнний бiблiотечний фонд потрiбно виконати ряд операцiй i здiйснити певну кiлькiсть процесiв.

План i фундаментом на якому базуiться вся дiяльнiсть фiрми, пiдприiмства чи бiблiотеки. Значне мiсце планування бiблiотечних фондiв посiдало у перiод 60-80 рр. бiблiотеки розробляли стратегiчнi плани на 5 i бiльше рокiв. На сьогоднi ситуацiя рiзко змiнилася. Жодна з iснуючих нинi бiблiотек не може створити стратегiчний план, вони обмежуються створенням поточних планiв. Основною причиною, що викликала таку ситуацiю i зменшення державних асигнувань на сферу культури, це призвело до неспроможностi планування розвитку бiблiотечних фондiв на такi довгi термiни.

Не менш важливою проблемою нинi залишаiться проблема комплектування бiблiотечних фондiв та вiдбору лiтератури до них. Парадокс полягаi в тому, що масив книжковоi продукцii збiльшуiться, а бiблiотеки не в змозi поповнити своi фонди новою лiтературою. Наступна проблема повтАЩязана з джерелами комплектування. Зникання бiблiотечних колекторiв призвело до того, що бiблiотеки самостiйно мають шукати новi джерела комплектування, встановлюючи новi звтАЩязки з iншими бiблiотеками, видавництвами, звтАЩязки мiжнародного значення.

Проблема комплектування займаi значне мiсце у працях бiблiотекознавцiв та фондознавцiв Ю.В.ГригортАЩiва, Ю.М.Столярова та iн. Найголовнiша заслуга Ю.В.ГригортАЩiва в тому, що вiн затвердив такий тезис: Правильно укомплектований бiблiотечний фонд i основа роботи кожноi бiблiотеки вiд гiгантськоi до самоi маленькоiтАЭ, iншими словами ним була правильно сформульована головна соцiальна функцiя, яка виконуiться фондом в системi тАЮбiблiотекатАЭ. Саме дана функцiя була притаманна фондам бiблiотек рiзних часiв i народiв саме в правильностi комплектування фондiв вбачалась суть даноi функцii.

Сьогоднi майже всiх турбуi проблема ринкових вiдносин, яi залишають свiй вiдбиток на показниках якостi i кiлькостi комплектування книжкових фондiв бiблiотек. Дуже мало видаiться творiв вiтчизняних та зарубiжних класикiв.

Поряд з процесом комплектування стоiть процес моделювання бiблiотечних фондiв, який посiдаi одне з перших мiсць при створеннi бiблiотечного фонду.

Щодо моделi сукупного бiблiотечного фонду Украiни слушною буде думка РЖ.Л. Штефана. Вiн говорить: тАЮМодель сукупного бiблiотечного фонду Украiни маi поiднувати в собi описову, бiблiографiчну, математичну та структурну моделiтАЭ.

Не менш важливим i питання, яке пробують вирiшити бiблiотеки сьогоднi тАУ це зберiгання фондiв. Дана проблема вивчалась теоретиками i практиками в рiзнi перiоди часу i на основi iх даних робились конкретнi змiни, розроблялись пропозицii щодо вдосконалення зберiгання бiблiотечних фондiв, мiжнароднi програми, що стосувались збереження фондiв.

Зберiгання фондiв складна рiзноаспектна проблема, яка може розглядатись лише у взаiмозвтАЩязку i взаiмозалежностi основних складових частин однiii системи, спрямованих на досягнення мети. Головною метою виступаi тут збереження загальнодоступностi до iнформацii, зафiксованоi в документальнiй формi. Основними елементами системи i: науково-методична база, збереження в процесi обробки, збереження в процесi використання фондiв, зберiгання iнформацii шляхом ii репродукування на мiкроносiях, матерiально-технiчне i фiнансове забезпечення.

Дана проблема iснувала i буде iснувати доки iснуi людство, яке пробуi вирiшити проблему по-своiму, створюючи рiзнi програми, застосовуючи рiзнi методи. Украiна, як молода держава, може по праву вiдноситись до держав, якi вже зробили вагомий внесок у розвтАЩязання цього питання. На сьогоднiшнiй день в нашiй державi функцiонуi цiлий ряд законодавчих актiв, Украiна приймаi участь у розробках та впровадженнi рiзних мiжнародних програм. Бiблiотечнi фонди Украiни можна вважати памтАЩяттю украiнськоi нацii. Документальна спадщина бiблiотек та архiвiв складаi основну частину i вiдображаi рiзноманiтнiсть мови, культури.

Для полiпшення становища зберiгання бiблiотечних фондiв Украiни створено так званий страховий фонд.

Страховий фонд тАУ це частина бiблiотечного фонду на мiкроносiях, що створюiться з метою збереження найбiльш цiнних творiв друку. Вiн не призначений для широкого використання читачами i пiдлягаi ретельному збереженню в безпечному мiсцi. Створення такого фонду маi на метi послiдовне визначення оригiналiв та включення iх до страхового фонду на мiкроносiях.

Незважаючи на тi проблеми, якi нинi стоять перед бiблiотечним фондом, вiн, все ж таки, залишаiться основним джерелом iнформацii. А.А. Покровський у свiй час дуже влучно висловився з цього приводу: Бiблiотечний фонд забезпечуi бiблiотецi виконання майже всiх ii функцiй, але знак рiвностi мiж ними ставити не можна. Адже бiблiотечний фонд тiльки частина бiблiотеки i ii основа, без бiблiотечного фонду бiблiотека лiквiдуiтьсятАЭ. Цi слова не втратили своii актуальностi i сьогоднi.

Юридична база будь-якоi розвинутоi краiни базуiться на трьох основних ланках, таких як: Конституцiя, Закони, нормативно-правовi акти. Конституцiя тАУ головний нормативний акт, який володii найбiльшою юридичною силою, який захищаi не тiльки свободи i права громадян, а також культурнi цiнностi краiни. ОбтАЩiктами нацiонально-культурного надбання i: музейнi, бiблiотечнi та архiвнi фонди. До закладiв, пiдприiмств, органiзацiй культури вiдносяться: театри, фiлармонii, професiйнi колективи, кiностудii, органiзацii телебачення, редакцii радiомовлення, музеi, художнi галереi, бiблiотеки, архiви.

Виходячи з основних положень, дане конкретне розкриття основних понять, якими оперують в галузi бiблiотечноi справи, тобто поняття тАЮобтАЩiкти культурного надбаннятАЭ, тАЮкультурнi цiнностiтАЭ розкритi. Отже до культурних цiнностей належать i бiблiотечнi фонди.

Залишаiться невизначеним поняття тАЮдокументтАЭ. У Законi тАЮПро iнформацiютАЭ говориться тАЮДокумент тАУ це передбачена законом матерiальна форма одержання, зберiгання, використання та поширення iнформацii шляхом фiксацii ii на паперi, магнiтнiй, кiно-вiдео-плiвках або iншому матерiальному носiiвiтАЭ. Джерелами iнформацii виступають передбаченi або встановленi Законом носii iнформацii: документи та iншi носii iнформацii, якi являють собою матерiальнi обтАЩiкти, що зберiгають iнформацiю, а також повiдомлення засобiв масовоi iнформацii, публiчнi виступи.

Як вiдомо, бiблiотечнi фонди, являють собою найбiльший потенцiал людства, який в свою чергу, складаiться з документiв, а отже, правовий статус надаiться i бiблiотечним фондам. Фонди бiблiотек виконують двi важливi соцiальнi функцii: матерiальну i культурну, якi захищенi чинним законодавством Украiни. Так у статтi 14 тАЮОснов законодавства Украiни про культурутАЭ чiтко сформульованi основнi положення щодо використання та зберiгання культурних цiнностей:

- держава в особi органiв влади i управлiння дбаi про збереження i використання культурних цiнностей, що знаходяться на територii Украiни та за ii межами;

- держава сприяi розвитку мережi державних, громадських, приватних музеiв, бiблiотек та формуванню iх фондiв;

- держава забезпечуi охорону памтАЩяток культури та iсторii, що знаходяться на територii Украiни та за ii межами;

- держава гарантуi вiльний доступ до памтАЩяток iсторii та культури, бiблiотечних, музейних, архiвних фондiв.

Забороняiться вилучення друкованих видань, творiв, експонатiв з бiблiотечних, музейних, архiвних фондiв та знищення матерiальноi i духовноi культури.

Украiна зробила важливий крок вперед як в полiтичному так i в культурному життi. Уряд пiдготував та втiлив в життя цiлий ряд законодавчих актiв, зокрема таких як: тАЮКонцепцiю розвитку бiблiотечноi справи в УкраiнiтАЭ, тАЮЗакон про бiблiотеки та бiблiотечну справутАЭ, тАЮПоложення про систему депозитарного зберiганнятАЭ та iншi.

Згiдно з тАЮКонцепцiiю розвитку бiблiотечноi справи в УкраiнiтАЭ тАУ бiблiотечнi фонди це скарбниця нацiональноi духовноi спадщини украiнського народу, невiдтАЩiмна частина свiтовоi культури.

Архiвнi, рукописнi та окремi документи, зiбранi в бiблiотецi, входять до складу Нацiонального архiвного фонду Украiни вiдповiдно до Закону Украiни тАЮПро архiви та архiвнi установитАЭ. Таке положення речей говорить про те, що бiблiотечнi фонди Украiни мають надiйний юридичний захист, який базуiться на вказаних вище документах, а це в свою чергу, розширюi правове поле розвитку бiблiотечних фондiв в Украiнi.

Правовий статус бiблiотечних фондiв забезпечуiться також базою загально прийнятого стандарту. У стандартi ГОСТ 7.26-80 даiться теж визначення поняття бiблiотечного фонду: тАЮБiблiотечний фонд тАУ це систематизоване зiбрання творiв друку та iнших документiв пiдiбраних у вiдповiдностi iз завданнями бiблiотеки i потребам ii читачiвтАЭ.

Системою бiблiотечних фондiв виступаi сукупнiсть взаiмоповтАЩязаних i доповнюючи один одного бiблiотечнi фонди однiii або кiлькох бiблiотек.

Унiверсальний бiблiотечний фонд тАУ це фонд, що складаiться iз творiв друку та iнших документiв з усiх галузей знань.

Галузевий бiблiотечний фонд тАУ це фонд, що складаiться з творiв друку та iнших документiв з однiii галузi знання.

Депозитарний бiблiотечний фонд тАУ це фонд, що призначений для постiйного зберiгання в бiблiотеках-дипозитарiях.

Обмiнний бiблiотечний фонд тАУ це фонд, що призначений для обмiну творами друку та iншими документами або для передачi iх другим бiблiотекам.

Бiблiотечнi фонди на даному етапi становлять документальну базу розвитку суспiльства, але правова база, яка забезпечувала iх розвиток бере свiй початок ще з першоi третини нашого столiття.

Хоча на сучасному етапi в Украiнi функцiонуi ряд законодавчих актiв, але без так званих тАЮбiлих плямтАЭ не обiйшлося. В Украiнi немаi законодавчих документiв, якi б забезпечували правове поле для розвитку фонду тАЮУкраiнiкатАЭ.

Нацiонально-культурне вiдображення i украiнськiй державi посилило увагу суспiльства до проблеми вiтчизняноi iсторii, витокiв нацiональноi культури, досягнень минулого.

Пiзнати iсторiю та культуру украiнського народу поза iсторiiю вiтчизняноi писемностi та книжковоi культури практично не можливо. Бiблiотечним фондам, як важливому компонентовi нацiональноi культури, належить визначна роль в духовному розвитку нацii. Бiблiотечний фонд тАУ це iнтелектуальний заповiт одного поколiння iншому, вiн не фiксував еволюцiю людського розуму, а й зберiг його в документальнiй формi.

Проблема тАЮБiблiотека i культуратАЭ глибоко соцiальна й спрямовуi науковий пошук на усвiдомлення ролi украiнськоi книги, украiнськоi бiблiотеки в розвитку нацii, в iснуючому процесi з метою використання суспiльних функцiй, як книги так i бiблiотеки в боротьбi за прогрес та духовне вiдродження. Здiйсню вальнi в нашiй краiнi перетворення дають можливiсть по новому поглянути на проблему бiблiотеки та бiблiотечних фондiв в контекстi нацiональноi культури.

Бiблiотечнi фонди, а точнiше iх складовi книги, розглядаються на рiвнi культурного та фiлософсько-iсторичного пiдходiв, де вони сприймаються, як духовно-матерiальна цiннiсть. Саме бiблiотечнi фонди сприяють розвитку суспiльства, формуванню особистостi, а в кiнцевому результатi i сам свiт сприяi формуванню фондiв. Тiльки в процесi комунiкацii книги, як предмет матерiальноi культури i духовне явище, впливають на розвиток культури. Бiблiотечнi фонди вiдображають духовне життя народу i самi впливають на його життя. З найдавнiших часiв вони зберегли в собi зразки традицiй украiнськоi нацii, мови, iсторii, в них вiдбились ознаки духовностi украiнського народу.

ВзаiмозвтАЩязок бiблiотечних фондiв з культурою досить складний. Визначальним в цьому i те, що з одного боку, фонди i носiiм культурних цiнностей нацii, а з другого, реальним вiдображенням рiвня ii культури. Бiблiотечнi фонди виконують важливу культурну мiсiю в суспiльствi, оскiльки сприяють задоволенню загальнокультурних i професiйних потреб, пiдвищення культурного та освiтнього рiвня народу.

Визначну роль та важливе мiсце фонди посiдають у розвитку усiх галузей науки та усiх сфер людського життя. Завдяки iнформацii, яку можна передавати на матерiальних носiях, людина досягла нових вершин, iй вдалося створити новий свiт тАУ свiт нових технологiй, нових iдей, нових вiдносин.

На сучасному етапi iснуi чимало проблем, повтАЩязаних з бiблiотекою i бiблiотечним фондом. Бiблiотеки краiни i величезною документальною базою, яка потребуi захисту та уваги, яка не може реалiзувати себе, як iнтелектуальний потенцiал належним чином. Цьому заважаi справжня криза бiблiотечноi справи. До поглиблення цiii кризи призвели недооцiнка бiблiотечних фондiв, довголiтнi iснування галузi за залишковим принципом фiнансування.

Перехiд до ринкових вiдносин, порушення системи книгопостачання ставлять пiд загрозу оновлення бiблiотечних фондiв, задоволення читацького попиту, створення належних умов для обслуговування населення книгою. Все це гальмуi процес iнформатизацii суспiльства. Також виникаi проблема реалiзацii функцiй бiблiотечних фондiв, причиною цього i недостатньо розробленi засади нацiональноi бiблiографii, що забезпечуi потреби в бiблiографiчнiй iнформацii про весь документальний масив украiнськоi нацii.

Незважаючи на ряд проблем, якi виникли у фондознавствi, бiблiотечнi фонди не втратили своii актуальностi.

Проблема фiнансування, яка сьогоднi нависла над бiблiотеками, вiдбилась на iх фондах. Вона залишила фонди без поповнення iх новою лiтературою, без права бiблiотек на додатковi витрати.

Духовне збагачення нацii, розвиток кращих морально-етичних традицiй народу Украiни, його загальнокультурного рiвня, передумовою i кiнцевою метою всебiчних i соцiально-економiчних перетворень. Духовна та iсторична памтАЩять народу закладенi в багато аспектних бiблiотечних фондах, мають сприяти розвитку iнтелектуального потенцiалу нацii, формуванню нацiональних iдей.

В нових iсторичних умовах пiдвищуiться роль бiблiотечних фондiв, розширюються функцii масових бiблiотек, як культурно-освiтнiх установ по пропагандi культурних цiнностей, традицiй i звичаiв украiнського народу, задоволення нацiонально-культурних потреб читачiв у книзi. Бiблiотечна справа маi розглядатися не лише в контекстi загальноi культури, а й як самостiйна галузь, оскiльки за своiми функцiями i призначенням бiблiотека i бiблiотечнi фонди тАУ це складова системи документальних комунiкацiй, освiти, самоосвiти, задоволення духовних i професiйних потреб.

Демократизацiя суспiльства дала можливiсть повернути народовi забутi iмена i твори письменникiв, якi були втраченi часом, штучно вилученi iз лiтературного життя.

Бiблiотеки мають стати дiйсним осередком оновлення соцiальноi памтАЩятi народу, вивчення його iсторii, культури, нацiональних традицiй.

У звтАЩязку з цим полiтика комплектування бiблiотечних фондiв маi бути спрямована на поповнення фонду тАЮУкраiнiкатАЭ виданнями з дiаспори, лiтературою, що вiдбиваi духовнi здобутки народу, сприяi його нацiональному i культурному вiдродженню.

Основна мета фонду тАЮУкраiнiкатАЭ тАУ зберегти всi можливi документи про Украiну в бiблiотеках Украiни та за кордоном.

Структура фонду тАЮУкраiнiкатАЭ складна. Вона становить цiлiсну мiжвiдомчу iнтегральну систему взаiмодii на територii нашоi держави дiючих бiблiотек, архiвiв, органiв НТРЖ. Його пiдсистемами i фонди украiнськоi лiтератури рiзних видiв, субтАЩiктiв однiii мережi, галузi.

Полiтику формування фондiв Украiни необхiдно спрямувати на створення в кожнiй бiблiотецi повноцiнних фондiв нацiональноi лiтератури. РД потреба в розробцi науковоi моделi нацiонального фонду, бiблiографiчноi моделi його ядра для бiблiотек всiх видiв i типiв.

Актуальним завданням i забезпечення повноти нацiонального фонду. На його вирiшення мають бути спрямованi науковi пошуковi розвiдки по виявленню украiнськоi духовноi спадщини, рукописiв, друкованоi книги, колекцiй у фондах бiблiотек та архiвiв; створити нацiональну бiблiографiю, систему книгообмiну, документопостачання, фiнансування.

Створення у бiблiотеках фондiв зарубiжноi екстерiорiки, як складовоi частини нацiонального фонду тАЮУкраiнiкатАЭ забезпечить громадянам нашоi краiни доступ до невiдомоi ранiше iнформацii, що сприятиме демократизацii суспiльства.

Вiдродження самобутностi нашого народу та всiх нацiональних меншин, що проживають на територii Украiни тАУ це iдиний процес взаiмодii i взаiмозбагачення нацiональних культур. Держава гарантуi права i свободи громадян, а фонд поглиблюi контакти i взаiморозумiння, забезпечуi доступ iнформацii. Нацiя не може розвиватися iзольовано, iй потрiбна iнформацiя про саму нацiю, погляд з боку iнших держав, що впливаi на ii розвиток.

Бiблiотеки Украiни зберегли в своiх фондах неперервнiсть нашого буття. Для нас сьогоднi важливо збудувати нову державу, але не менш важливим залишаiться зберегти i передати украiнську книгу, живу думку нацii, яка i i буде унiкальна завжди. У фондах найповнiше вiдбиваються вiтчизняна культура та iсторiя, окремi етапи духовного розвитку народу. Вони включають в себе унiкальнi документи свiтового значення [17]

Реалiзацiя державноi програми тАЮУкраiнiкатАЭ передбачаi формування баз даних iсторико-культурних фондiв, якi мають стати автоматизованою частиною iнформацiйних ресурсiв автоматизованоi системи Украiни. Створення досконалих автоматизованих систем зберiгання i пошуку iнформацii i важливим фактором в iнформатизацii суспiльства, й утвердження Украiни як культурноi i демократичноi держави, а вiдтак пiдвищення iнтересу до iсторико-культурних фондiв.

Попри все наша держава маi ряд невирiшених проблем. Актуальним на сьогоднi залишаiться вiдтворення iсторико-культурних фондiв монастирiв i перших навчальних закладiв. У цьому напрямку розпочато дослiдження фрагментiв унiкальних видань стародрукiв i рiдкiсних книг, що належать Острозькiй та Киiво-Могилянськiй Академiям, монастирям Волинi i Слобожанщини. Важливого значення набули завдання розшуку книжкових памтАЩяток, вiдомих лише з документальних джерел, забезпечення максимального облiку та наукового опису примiрникiв, якi знаходяться в iнших краiнах, а також повернення iх в Украiну.

Повернення в Украiну книжкових цiнностей передбачаi фiзичне повернення архiвних та бiблiотечних фондiв, а також iнформацiйно-iнтелектуальне та духовне повернення памтАЩяток.

Сучасна епоха характеризуiться глибокими i серйозними протирiччями, обумовленими протiкаючи ми процесами iнтеграцii i дезiнтеграцii i всiх сферах людськоi дiяльностi. Культурний розвиток краiни залежить вiд багатьох факторiв, а в першу чергу вiд iнформатизацii i iнтелектуалiзацii суспiльства. Важливе мiсце тут посiдають бiблiотечнi фонди краiни, якi зосередженi в масових та наукових бiблiотеках. Вивчити прiоритетнi напрямки дiяльностi масових бiблiотек, вивчити нацiонально-культурнi iнтереси та потреби читачiв, виявити ефективнi форми та методи iх задоволення дозволяють дослiдження, якi проводяться спецiалiстами культурноi сфери.

До нацiональноi культурноi спадщини звертаiться бiльше 80% респондентiв, бiльшiсть з яких проявляi стiйкий iнтерес до украiнськоi книги. Реальне пробудження нацiональноi та соцiальноi свiдомостi рiзних верств населення позначаiться на пiдвищеннi читацького попиту на публiцистику, iсторичну лiтературу та видання краiзнавчоi тематики. Найвищу популярнiсть у читачiв мають твори М. Аркаса, М. Грушевського, П. Загребельного, У. КриптАЩякевича, С Скляренка та iнших.

На сьогоднiшньому етапi роль бiблiотек зростаi. Бiблiотечнi фонди завжди були i будуть виконувати роль свiточа в нацiонально-культурному та духовному вiдродженнi нацii.

Висновки

Поступове входження бiблiотек Украiни в демократичне суспiльство i в мiжнародний iнформацiйний простiр, розвиток нацiональноi бiблiотечноi справи на нових принципах i засадах вимагаi переосмислення орiiнтирiв, щодо дiяльностi бiблiотек визначення чiтких завдань формування та розвитку бiблiотечних фондiв на сучасному етапi. З утвердженням украiнськоi державностi бiблiотечним фондам вiдводиться важлива роль в нацiональнiй культурi, в соцiально-економiчному розвитку суспiльства, у задоволеннi професiйних потреб населення в документах. Все це розширюi соцiальний статус бiблiотечних фондiв, пiдвищуi iх роль в усiх сферах соцiального життя, маi важливе значення для розробки питань з фондознавства.

1. Сьогоднi бiблiотечнi фонди виступають документальною базою розвитку суспiльства, оскiльки вони вмiщують книги та iншi твори друку, що зафiксували розвиток суспiльства. Вони i основою, на якiй базуiться життя i дiяльнiсть всього людства.

2. Розвиток бiблiотечних фондiв не можливий без правового забезпечення з боку держави. Украiна створила ТСрунтовне правове поле, яке надаi юридичний статус i право захисту фондам.

3. Велика увага з боку громадськостi придiляiться вiдродженню культури, духовностi, iсторii. Важливе мiсце в цьому процесi займають бiблiотечнi фонди, що i духовною скарбницею украiнськоi нацii.

4. Бiблiотечнi фонди i нацiонально-культурним надбанням нацii. Вони вiдiграють величезну роль у розвитку культури, науки, освiти, а також посiдають одне з перших мiсць у пiднесеннi духовностi украiнського народу на свiтовий рiвень.

Для подальшоi оптимiзацii розвитку бiблiотечних фондiв як документальноi бази потрiбно:

1. Розробити стратегiчнi плани розвитку бiблiотечних фондiв в Украiнi.

2. Вирiшити питання комплектування та документопостачання бiблiотек на сучасному етапi.

3. Вирiшити питання зберiгання документiв.

Для збiльшення поля дii фондiв у розвитку нацiонального вiдродження потрiбно, щоб бiблiотеки акцентували свою роботу на залученнi читачiв до джерел нацiональноi культури на основi своiх фондiв.

Для оперативного використання фондiв в галузi науки, освiти, технiки, потрiбно провести автоматизацiю бiблiотечних процесiв, що дозволить виконувати бiблiотечну роботу на новому рiвнi.

бiблiотечний фонд документальний суспiльство

Список використаноi лiтератури

1. Закон Украiни про бiблiотеки та бiблiотечну справу Бiбл. Вiсн. тАУ 1996. - №2. тАУ С. 1-5.

2. Концепцiя розвитку бiблiотечноi справи на Украiнi. тАУ К., 1992. тАУ С. 2-3.

3. Бабич В. Бiблiотеки: новi часи, новi можливостi // Вiсн. Кн. Палати. тАУ 1998. - №2. тАУ С. 14-16.

4. Годзик РЖ.РЖ. Бiблiотечна програма свiтового банку // Вiсн. Кн. Палати. тАУ 1997. - №10. тАУ С. 19-20.

5. Грогов О. Законодавство Украiни та регiональна полiтика в галузi бiблiотечноi справи // Бiбл. Вiсник. тАУ 1998. - №3. тАУ С. 51-53.

6. Дiдковська Г.Г. тАЮУкраiнiкатАЭ в бiблiотецi Конгресу Бiбл. Вiсник. тАУ 1997. тАУ №2. тАУ С. 17-19.

7. РДрмолаiва Г. Проблеми управлiння документальним потоком публiчних бiблiотек: стан i тенденцii розвитку // Вiсн. Кн. палати. тАУ 2001. - №7. тАУ С. 23-25.

8. Игуменова Н.П. библиотеки в культурном взаимоотношении народов // НТБ. тАУ 1998. - №1. тАУ С. 41-44.

9. Карандашова Г.М. Комплектування фондiв i ринок // Бiбл. вiсн. тАУ 1996. - №6. тАУ С. 19.

10. Ковальчук Г. Традицiйнi колекцii стародрукiв та рiдкiсних видань. Проблеми формування // Бiбл. вiсн. тАУ 2001. - №5. тАУ С. 20-30.

11. Кумпан А.С. Зберiгання документальноi памтАЩятi Украiни // вiсн. Кн. палати. тАУ 1997. - №2. тАУ С. 30-31.

12. Омельченко М. Проблема зберiгання бiблiотечних фондiв // Вiсн. Кн. палати. тАУ 2001. - №11. тАУ С. 30-31.

13. Прокошена Т.Р. Державна полiтика в галузi бiблiотечноi справи // Бiбл. планета. тАУ 1998. - №1. тАУ С. 6-7.

14. Соляник А.А. Оптимiзацiя системи мiсцевого обовтАЩязкового примiрника документiв в Украiнi // Вiсн. УДРЖК: Зб. Наук. праць. тАУ Х., 1999. тАУ Вип.1: Бiблiотекознавство. Документознавство. РЖнформатика. тАУ С. 50-54.

15. Стахевич А.М. Положення про систему депозитарного зберiгання бiблiотечних фондiв // Вiсн. Кн. палати. тАУ 1997. тАУ С. 17-19.

16. Ярошик В.Т. тАЮУкраиникатАЭ. Вчера. Сегодня. Завтра Библиотека. тАУ 1997. - №6. тАУ С. 72-73.

17. Ясьмо В.Д. РЖсторико-культурнi фонди бiблiотек Украiни: проблеми формування i використання Украiнська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку: Зб. наук. праць. тАУ Рiвне, 1994. тАУ С. 277-288.

Вместе с этим смотрят:

"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи

Анализ моделей человека в социологии и экономике

Анализ политической ситуации по реформе системы образования в РФ

Анализ проблемы молодежного алкоголизма и выявление путей ее решения

Анализ сущности приемной семьи как формы жизнеустройства граждан пожилого возраста