Стан фiзичного розвитку дiтей середнього шкiльного вiку (12 рокiв)

ВСТУП

Актуальнiсть роботи. Середнiй шкiльний вiк (вiд 12-13 до 15-16 рокiв) називають пiдлiтковим, перехiдним вiд дитинства до юностi. Цей вiк i дуже визначальним в фiзичному розвитку дiтей. В органiзмi вiдбуваються значнi перебудови.

ВаВiн спiвпадаi з стрiчкою бурхливого зростання органiзму. Для цього вiку характернi нерiвномiрне дозрiвання. Протягом цих рокiв з'являються ознаки статевого дозрiвання, вiдбуваiться перетворення хлопчика в юнака, дiвчинки в дiвчину. Зростання тiла в довжину переважаi над зростанням у ширину; кiнцiвки ростуть швидше, нiж тулуб. Зберiгаiться велика рухливiсть хребта, а отже, не виключаються i можливостi його скривлення при неправильних положеннях тiла, однобiчних i надмiрних напруженнях. Розвиток м'язiв вiдстаi вiд загального росту тiла, пiд цим розумiють швидку стомлюванiсть пiдлiткiв при фiзичнiй роботi.

Характерним для середнього шкiльного вiку i загальна перебудова органiв i систем, значна iнтенсифiкацiя росту i розвитку органiзму. Перебудова органiзму спричинюi збiльшену загальну чутливiсть, змiнюiться динамiчна рiвновага мiж першою i другою сигнальними системами, вiдбуваiться ослаблення вищого функцiонального рiвня кiрковоi дiяльностi другоi сигнальноi системи. Особливiстю розвитку серцево-судинноi системи i його вiдставання вiд росту тiла. Це зумовлюi пiдвищення втомлюваностi органiзму. Також особливiстю цього вiку i статеве дозрiвання, яке характеризуiться лабiльнiстю психiки, вегетативноi нервовоi системи, вiдхиленнями у функцiях серцево-судинноi системи. У цей перiод iнтенсифiкуються процеси кiрковоi дiяльностi, скостенiння, розвитку скелетних м'язiв. Рiст легень призводить до збiльшення об'iму кожного вдиху, а також хвилинного об'iму дихання та життiвоi iмкостi легень.

Фiзичний розвиток пiд впливом рiзних захворювань може змiнюватися. За наявностi розладiв ендокринноi системи спостерiгаються суттiвi змiни у фiзичному розвитку - гiгантизм, карликовiсть, нерiвномiрний розвиток окремих частин тiла. У дiтей, якi часто i тривало хворiють, особливо хронiчними захворюваннями, спостерiгаiться сповiльнення росту, зниження надбавок маси тiла, ослаблення тонусу м'язiв, порушення статури, плоскостопiсть.

Вивчення питання фiзичного розвитку дiтей середнього шкiльного вiку i актуальним i ми детально зупинимось в данiй роботi на його основних аспектах.

Тому дана робота присвячена саме цiй важливiй темi.

Мета роботи: проаналiзувати стан фiзичного розвитку дiтей середнього шкiльного вiку (12 рокiв).

Завдання роботи:

1. Вивчити вiковi особливостi фiзичного розвитку середнiх школярiв;

2. Дослiдити рiвень фiзичного розвитку пiдлiткiв 12 рокiв.

ОбтАЩiкт дослiдження:учнi 6 класу Бiлкiвськоi ЗОШ (19 чоловiк).

Предмет дослiдження: фiзичний розвиток.

Методи дослiдження: аналiз науково-методичноi лiтератури; тестування фiзичного розвитку (антропометрiя).

Практична значимiсть роботи складаiться у сприяннi нормальному фiзичному розвитку.

РОЗДРЖЛ 1. ОСОБЛИВОСТРЖ ФРЖЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ПРЖДЛРЖТКРЖВ

1.1 Анатомо-фiзiологiчнi i психологiчнi особливостi пiдлiткового перiоду

Фiзичний розвиток тАУ це закономiрний процес становлення i змiни форм i функцiй органiзму людини, який здiйснюiться пiд впливом умов життя, зокрема фiзичного виховання. Фiзичний розвиток залежить не лише вiд фiзичного виховання, а й вiд цiлоi сукупностi рiзних факторiв i умов, суспiльних i природних у тому числi i генетичних [7,с.15].

Пiд фiзичним розвитком розумiють розмiри i форму тiла, спiввiдношення iх вiковiй нормi. З фiзичним розвитком тiсно повтАЩязанi моторний розвиток i статеве дозрiвання. Фiзичний розвиток можна розглядати як зовнiшню прояву адекватностi процесiв росту i розвитку умовам iснування органiзму. Вираженi вiдхилення вiд нормативiв фiзичного розвитку означають порушення процесiв росту i дозрiвання органiзму. Часто вони бувають повтАЩязанi з метаболiчним порушенням, а також iз патологiiю ендокринноi та центральноi нервовоi системи [3,с.12-13].

Залежно вiд умов i факторiв (життя), що впливають на фiзичний розвиток, вiн може бути всебiчним i гармонiйним, або обмеженим i дисгармонiйним. Для оцiнки фiзичного розвитку вiдмiчають темпи розвитку та масо-зростовi спiввiдношення. Саме за цим спiввiдношенням i видiляють фiзичний розвиток гармонiйний або дисгармонiйний.

Пiд гармонiйним фiзичним розвитком розумiють вiдповiднiсть маси тiла, довжини тiла та iнших антропометричних показникiв. Пiд дисгармонiйнiстю фiзичного розвитку розумiють невiдповiднiсть маси тiла його довжинi, а також невiдповiднiсть обтАЩiмних розмiрiв повздовжнiм. У всiх випадках виявлення дiтей з ознаками дисгармонiйностi фiзичного розвитку вимагаiться пiдвищена увага до аналiзу умов життя, обтАЩiму навчального та фiзичного навантаження [3,с.12].

Знаючи i вмiло використовуючи обтАЩiктивнi закономiрностi фiзичного розвитку людини, його можна спрямувати в оптимальному для особи i суспiльства напрямку, забезпечити гармонiйне вдосконалення форм i функцiй органiзму, пiдвищити працездатнiсть, ВлвiдсунутиВ» час природного старiння. Цi можливостi доцiльного керування фiзичним розвитком реалiзуються, за певних умов i в певних межах, у процесi фiзичного виховання [17,с.29].

Пiдлiтковий вiк тАУ це перiод особливого бiологiчного розвитку, статевого дозрiвання, активiзацii гормональноi функцii статевих залоз, перiод найбiльш активних змiн у структурi всього розвиваючого органiзму [1,с.267].

Пiдлiтками вважають дiвчаток у вiцi вiд 12-15 рокiв i хлопчикiв вiд 13-16 рокiв. Таким чином, пiдлiтковий вiк у дiвчаток починаiться i закiнчуiться на один рiк ранiше, нiж у хлопчикiв, але у одних i других вiн триваi по три роки, але у життi спостерiгаються значнi iндивiдуальнi варiацii як темпiв розвитку, так i строкiв початку тих чи iнших характерних особливостей для цього перiоду [5,с.215].

В даний час збiльшився дiапазон iндивiдуальних вiдмiнностей розвитку пiдлiткiв.

Вiк 12-15 рокiв характеризуiться iнтенсивним зростанням всього органiзму. Дане явище пов'язане зi статевим дозрiванням, чим i вiдрiзняiться вiд фiзичного розвитку молодших i старших школярiв. Довжина тiла пiдлiткiв збiльшуiться на 5-8 см на рiк, маса - на 4-8 кг; зростаi сила м'язiв, розвиваiться серцево-судинна система, завершують розвиток чуттiвi i руховi закiнчення нервово-м'язового апарата, збiльшуiться обсяг серця i легенiв. Швидкi змiни, що вiдбуваються в органiзмi, ведуть до того, що пiдлiтки недостатньо координованi, у них багато зайвих ВлкутастихВ» рухiв. У той же час вони здатнi успiшно опановувати технiкою складних рухiв.

У цьому вiцi чiтко виявляiться нерiвномiрний розвиток i зростання окремих частин тiла. Особливо iнтенсивно зростають кiстки нижнiх i верхнiх кiнцiвок, обганяючи зростання кiсток тулуба. Зростання кiсток грудноi клiтки вiдстаi вiд загального зростання тiла, тому пiдлiток найчастiше виглядаi таким ВлнескладнимВ» - з довгими ногами i руками, вузькими грудьми, худий. Оскiльки початок полового дозрiвання у дiвчаток настаi ранiш приблизно на 1-2 роки, вони спочатку обганяють хлопчикiв у зростi [6,с.9].

Завершуiться формування зубного апарату. Зростають iкла (10-12 рокiв) i малi корiннi зуби (10-12 рокiв), потiм другi (12-14 рокiв).

У кiстковiй тканинi продовжуiться процес окостенiння, який в основному завершуiться в юнацькому вiцi. До 13 рокiв завершуiться окостенiння п'ясних i зап'ястних вiддiлiв рук, потiм фаланг пальцiв нiг [12,с.411].

Вiдомо, що лiнiйнi розмiри тiла людини в значнiй мiрi визначенi генетично. Але зрiст людини може бути збiльшений i за допомогою спецiальних вправ на розтягування, у висi, вистрибуваннi нагору з дiставанням високо висячих предметiв та iн. За рахунок чого ж досягаiться це збiльшення? Трубчастi кiстки кiстяка, довжина яких визначаi загальний зрiст людини, ростуть на кiнцях, так званих епiфiзах. РЖ якщо за допомогою спецiальних вправ стимулювати процеси зростання, що вiдбуваються в епiфiзах до початку окостенiння, можна домогтися збiльшення загального зростання пiдлiтка [6,с.10].

Помiтно збiльшуються розмiри грудноi клiтки в передньо-задньому i поперечному напрямку. Пiдвищуiться темп зростання рук i нiг, що на якийсь час рiзко змiнюi пропорцii всього тiла.

Закiнчуiться утворення (фiксацiя) фiзiологiчних (нормальних) вигинiв хребта - лордозiв i кiфозiв. Однак повна осифiкацiя (окостенiння) кiсток ще не настаi i тому зберiгаiться небезпека виникнення порушень постави. Тому й у пiдлiткiв ii виховання вимагаi постiйноi уваги [6,с.10].

Формування руховоi функцii у дiтей шкiльного вiку визначаiться не лише i не стiльки розвитком опорно-рухового апарату, скiльки ступенем зрiлостi вищих центрiв регуляцii рухiв. На початок шкiльного перiоду нервовi центри пiдкiрковоi регуляцii рухiв що забезпечують переважно тонiчнi впливи, складають за абсолютним обсягом 94- 98% нервових ядер дорослоi людини. Кiркове ж представництво рухового аналiзатора складаi лише 75-85% дорослоi людини. Дозрiвання кiркового центру рухового аналiзатора завершуiться значно пiзнiше (до 12-13 рокiв), нiж периферичного апарату м'язовоi чутливостi. Функцiональне вдосконалення м'язовоi чуттевостi i центрального апарату регуляцii продовжуеться i на пiзнiших етапах вiкового розвитку [14,с.22].

У вiцi 12-15 рокiв швидко розвиваiться м'язова система. М'язи складають близько 29 % усiii маси тiла. Одночасно зi збiльшенням м'язовоi маси збiльшуiться i сила м'язiв. Однак зростання i сила окремих м'язiв вiдбуваiться з рiзною швидкiстю. На iхнiй розвиток впливають функцii, що вони виконують. Наприклад, швидше зростають м'язи, функцiонально бiльш навантаженi. М'язи, що працюють з невисоким навантаженням, але з великою амплiтудою скорочення, краще ростуть у довжину. М'язи, робота яких маi в основному силовий характер, бiльше збiльшуються в поперечному розмiрi. Однак необхiдно пам'ятати, що маса тiла зростаi швидше, нiж м'язова сила [6,с.10].

ВаЗбiльшуiться загальна маса м'язiв i зростаi iхня сила. Найбiльш iнтенсивний прирiст сили м'язiв у дiвчаток вiдзначаiться в 12 рокiв, а у хлопчикiв - в 13 рокiв [16,с.69].

У пiдлiтковому вiцi значно змiнюiться довжина i товщина м'язових волокон. Вiдбуваiться дозрiвання швидких глiколiтичних стомлюючих м'язових волокон, i iз закiнченням перехiдного перiоду встановлюiться, iндивiдуальний тип спiввiдношеннi повiльних i швидких волокон в скелетних м'язах.

В середньому шкiльному вiцi завершуiться формування у пiдлiтка властивого йому морфотипа: ектоморф (по iнших класифiкацiях - астенiк, долiхоморф) з вузькими пропорцiями тiла, ендоморф (гиперстеник, брахиморф) з широкими пропорцiями тiла i промiжний тип (мезоморф) [12,с.413].

МтАЩязова маса особливо iнтенсивно збiльшуiться у хлопчикiв в 13-14 рокiв, а у дiвчаток в 11-12 рокiв [15,с.194].

Маi своi особливостi розвитку серцево-судинна система пiдлiткiв. Частота серцевих скорочень складаi в середньому 70-80 ударiв за хвилину, збiльшуiться товщина стiнок, обсяг i маса серця, особливо лiвого шлуночку. Темпи зростання i розвитку серця не однаковi у хлопчикiв i дiвчаток. Якщо найбiльше щорiчне збiльшення зростання серця в дiвчаток спостерiгаiться у вiцi 12-13 рокiв, а у хлопчикiв - у вiцi 13-14 рокiв. Статеве дозрiвання не позначаiться на збiльшеннi маси серця - до 13 рокiв вона бiльше в дiвчинок.

У вiцi 15 рокiв у хлопчика маса серця вдвiчi бiльша, нiж у 10 рокiв. Кровоноснi судини розвиваються повiльнiше, нiж серце, i просвiт судин на одиницю маси серця зменшуiться. Тиск кровi з вiком збiльшуiться i досягаi 120/ 70 мм рт. ст.

Однак нерiдке збiльшення обсягу серця вiдстають вiд збiльшення розмiрiв тiла. Темпи збiльшення серця не встигають за темпами фiзичного розвитку, зростанням маси i загальних розмiрiв тiла. Особливо це виявляiться при акселерацii. Крiм того, розвиток судинноi системи трохи вiдстаi вiд зрослих темпiв розвитку серця. У результатi виникають рiзнi порушення серцево-судинноi системи: у пiдлiткiв збiльшуiться артерiальний тиск, спостерiгаiться неритмiчнiсть серцевих скорочень, з'являються систолiчнi шуми. Утрудняiться постачання кров'ю вiддалених частин тiла, i тому числi i головного мозку. Тому в пiдлiткiв знижуiться працездатнiсть, вони часто скаржаться на швидку стомлюванiсть, головнi болi. В окремих хлопчикiв i дiвчаток виникають непритомнi стани [6,с.13].

В результатi сповiльнення ЧСС i збiльшення довжини судин, особливо у високорослих пiдлiткiв i хлопцiв, вiдбуваiться уповiльнення кругообiгу кровi. Час кругообiгу кровi у дошкiльникiв - 14 с, у молодших школярiв - 16 с, в середньому шкiльному вiцi - 18 с, а у старших школярiв досягаi дорослих значень - 20-22 с.

В цiлому, змiни (сповiльнення ЧСС, подовження перiоду спiльноi дiастоли, пiдвищення АТ, уповiльнення кругообiгу кровi), що вiдбуваються в серцево-судиннiй системi, свiдчать про економiзацiю функцiй серця пiдлiткiв [12,с.415].

Впродовж середнього шкiльного вiку збiльшуiться кiлькiсть еритроцитiв i гемоглобiнi, знижуiться кiлькiсть лейкоцитiв, в лейкоцитарнiй формулi продовжуiться зниження кiлькостi лiмфоцитiв i наростання кiлькостi сегментованих нейтрофiлiв. До вiку 14-16 рокiв картина кровi практично вже вiдповiдаi дорослому органiзму. Проте ще зустрiчаiться багато незрiлих форм лейкоцитiв. Швидкiсть осiдання еритроцитiв досягаi дорослого значення 8-10 мм/час.

В середньому шкiльному вiцi повнiстю формуiться система кровообiгу.

Зростають маса i об'iм серце. Вага серця в порiвняннi з новонародженим збiльшуiться до 10 рокiв в 6 разiв, а до 16 рокiв - у 11 разiв. За винятком перiоду 12-13 рокiв. маса серця у хлопчикiв перевищуi аналогiчнi показники у дiвчаток. Зростання маси серця вiдбуваiться з деяким вiдставанням вiд зростання маси тiла. Особливо великий рiчний прирiст маси сердечного м'яза пiсля 14 рокiв.

Об'iм серця досягаi 130-150 мл (у дорослих - 280 мл), а хвилинний об'iм кровi - 3-4л/хв (у дорослих - 5-6 л/хв). Хвилинний об'iм кровi збiльшуiться, головним чином, за рахунок збiльшеного об'iму систоли, який за перiод вiд 10 рокiв до 17 рокiв наростаi вiд 46 мл до 60-70 мл За рахунок збiльшеного об'iму систоли кровi i пiдвищення тонусу парасимпатичного вiддiлу нервовоi системи вiдбуваiться Подальше зниження частоти сердечних скорочень (ЧСС): в середньому шкiльному вiцi ЧСС у спокоi близько 80 уд/хв., а в старшому шкiльному вiцi (16-18 рокiв) вiдповiдаi дорослому рiвню - 70 уд/хв [12,с.414].

В 12-15 рокiв iнтенсивно iде процес розвитку дихальноi системи: перебудовуються нервова та гуморальна регуляцiя, удосконалюiться апарат зовнiшнього дихання, збiльшуiться життiва эмнiсть легень, дихальний та хвилинний обтАЩiм, максимальна вентиляцiя легень та iх дифузiйна здатнiсть [9,с.21].

Об'iм легенiв у пiдлiткiв досягаi значних розмiрiв: у 13-рiчних у середньому 2500 см³, але в хлопчикiв може досягти 3200 см³, у дiвчаток трохи менше - 2700 см³. Життiва iмнiсть легенiв (ЖРДЛ) - величина непостiйна i залежить вiд рiзних факторiв, наприклад, вiд зростання. Чим вище пiдлiток, тим бiльше ЖРДЛ. У хлопчикiв i дiвчаток, що займаються фiзичною культурою i спортом (особливо тими видами, що вимагають витривалостi), ЖРДЛ нерiдко досягаi 130-150% вiд середнiх розмiрiв. В мiру дорослiшання пiдлiтка за рахунок збiльшення ЖРДЛ зростаi вентиляцiя легенiв. Частота подиху знижуiться до 18-20 разiв за хвилину, але збiльшуiться глибина подиху. Це свiдчить про удосконалювання функцii апарата подиху, що дозволяi пiдлiткам легше переносити фiзичне навантаження [6,с.13].

Проте дихальнi функцii випробовують деякi труднощi розвитку в перiод статевого дозрiвання. У цей перiод у пiдлiткiв спостерiгаiться неритмiчнiсть дихання, не завершений ще процес розширення повiтрiносових шляхiв. Носовi ходи у дiтей вузькi, iх формування закiнчуiться до 14-15 рокiв. Затримка зростання грудноi клiтки при значному витягуваннi тiла утрудняi дихання у пiдлiтка. Вага легенiв в 12 рокiв виявляiться в 10 разiв бiльше первинного, але все таки удвiчi менше, нiж у дорослих. Пiдвищення збудливостi дихального центру i тимчасовi порушення регуляцii дихання викликають у пiдлiткiв особливу непереносимiсть кисневого дефiциту. При гiпоксii у них можуть виникати запаморочення i непритомнiсть [12,с.146].

У пiдлiткiв до 14 рокiв ще значно виражена дихальна аритмiя, яка пiсля 15-16 рокiв практично зникаi [12,с.414].

У розвитку дихальноi системи яскравi риси вiдсутнi. У пiдлiтковому вiцi остаточно формуiться тип подиху: у хлопчикiв - черевний, у дiвчаток - грудний [6,с.13].

Особливiстю терморегуляцii у цьому вiцi i те що саме цей перiод характеризуiться найбiльшою нестiйкiстю та рiзноманiттям реакцiй у вiдповiдь на температурнi впливи зовнiшнього середовища. Однi й тiж самi подразники (висока температура повiтря) викликають бiльш значнi змiни в органiзмi пiдлiткiв, нiж у дорослих. Це все пояснюi анатомо-фiзiологiчнi особливостi та недосконалiсть механiзмiв пристосування [13,с7].

1.2 Статеве дозрiвання як особливiсть фiзичного розвитку пiдлiткiв

Рiвень фiзичного розвитку органiзму i якостей руховоi дiяльностi залежить вiд стадii статевого дозрiвання. Чим вища стадiя статевого дозрiвання у пiдлiтка, тим вище його фiзичнi можливостi i спортивнi досягнення [12,с.414].

Пiдлiтковий вiк збiгаiться з пубертатним стрибком зростання i фiзичного розвитку. Початок цього процесу приходиться у дiвчаток на 11-12 рокiв, а у хлопчикiв на 13-14 рокiв. Розрiзняють три фази, зв'язанi процесом статевого дозрiвання: 1-а фаза - передпубертатна, частково представлена тими змiнами якi характернi для попереднього перiоду; 2-а фаза - пубертатна, яка виражаiться прискореним статевим розвитком та зовнiшнiм проявом його ознак; 3-я фаза - постпубертатна, пов'язана iз завершенням статевого дозрiвання i така, що продовжуiться в старшому шкiльному вiцi [11,с.196 ].

Спостерiгаються значнi вiдмiнностi у строках статевого дозрiвання дiвчаток i хлопчикiв. Процес статевого дозрiвання у дiвчаток наступаi на 1-2 роки ранiше, нiж у хлопчикiв [15,с.194].

РЖснують деякi вiдмiнностi в розвитку хлопчикiв i дiвчаток. Фiзичний розвиток органiзму дiвчаток у пiдлiтковому вiцi обумовлено початком статевого дозрiвання. При цьому помiчено, що до появи менархе (першоi менструацii) особливо яскраво виражене зростання тiла в довжину. Потiм, з появою менструацii, цей процес сповiльнюiться i починаi збiльшуватись маса тiла. Особливо бурхливий розвиток органiзму спостерiгаiться у 12-рiчних, коли дiвчатка додають у зростi 12-15 см. Саме в цей перiод вони здаються нам такими незграбними i худими.

Найбiльше збiльшення маси вiдбуваiться в 12 - 15 рокiв, у середньому - на 11-12 кг. У залежностi вiд того, коли починаiться менархе, у дiвчаток можуть бути вiдхилення у фiзичному розвитку: у тих, у кого вже пройшли менархе, сповiльнюiться зростання i форми тiла починають ВлокруглятисяВ», тi, у кого ще не наступили - продовжують тягтися в довжину. Однак батькам варто знати, що в кожноi дитини розвиток вiдбуваiться по-своiму. Деякi дiвчатка одночасно тягнуться вгору i додають у вазi, тобто правомiрно говорити про пропорцiйний розвиток. РЖншi розвиваються непропорцiйно: спочатку виростають, а потiм додають у вазi.

У хлопчикiв, так само як i в дiвчаток, на фiзичний розвиток впливаi статеве дозрiвання. Нерiвномiрнiсть цього процесу веде до того, що кiлька рокiв - починаючи з 10, а iнодi навiть з 8-9 рокiв хлопчики вiдстають вiд дiвчаток у зростаннi i масi тiла: у зростаннi в середньому протягом трьох рокiв, в у масi - протягом п'яти i бiльш рокiв, i лише 14-15-рiчнi доганяють i обганяють дiвчаток. Особливо ця рiзниця видна у вiцi 12 рокiв. Наростання м'язовоi маси в хлопчикiв особливо iнтенсивно вiдбуваiться в 13-14 рокiв. Одночасно зi збiльшенням маси й обсягу м'язовоi тканини збiльшуiться i сила м'язiв. У хлопчикiв вона значно бiльше за абсолютними i вiдносними показниками, нiж у дiвчаток [6,с.11].

Перiод статевого дозрiвання - надзвичайно важливий i вiдповiдальний для пiдлiткiв, це весняний перiод у життi кожного. особливо в дiвчат. Час, коли пробуджуiться ендокринна система, i пiд впливом гормонiв починаiться змiна фiгури, рiст молочних залоз, з'являються менструацii. Пiдлiтковий перiод - це тонка кришталева грань, що вiдокремлюi дiвчинку ii дiвчину вiд дорослоi жiнки. Самостiйно знайти гармонiю мiж красою й здоров'ям у цей перiод не завжди просто. Багато дiвчат соромляться свого росту "комплексують" з приводу форм i розмiрiв молочних залоз, але рiдко хто з них звертаi увагу на вiдсутнiсть менструацii у вiцi старше 13 - 14 рокiв. Бiльше того, мало хто з дiвчат знаi, що зовнiшнi ознаки, якi викликають невдоволення собою, можуть бути обумовленi збоями в роботi рiзних внутрiшнiх органiв, у першу чергу репродуктивноi системи. Настi головнi болi, перепади артерiального тиску, пiдвищена стомлюванiсть, перiодична неконтрольована дратiвливiсть, порушення чи вiдсутнiсть менструацiй, болю в нижнiй частинi живота i найчастiшими симптомами вiдхилень у правильному формуваннi репродуктивноi системи майбутньоi жiнки [4,с.24].

Процес статевого дозрiвання зачiпаi всi органи i системи органiзму. У цей перiод вiдбуваiться формування iндивiдуальноi морфотипа людини iз специфiчними особливостям i форми i розмiрiв тiла, спiввiдношення м'язовоi i жировоi тканини. Завершуються процеси становлення типологiчних особливостей поведiнкових реакцiй, характеристик особи пiдлiтка. До специфiчних особливостей перехiдного перiоду вiдноситься формування первинних статевих ознак (розвиток статевих залоз i статевих органiв) i вторинних статевих ознак (характерне обволосiння, змiна тембру голоса, зростання молочних залоз) [12 ,с.419].

1.3 Акселерацiя у перiод середнього шкiльного вiку

У пiдлiтковому вiцi особливо яскраво виявляiться акселерацiя. Акселерацiя - це процес прискореного фiзичного розвитку дiтей. У науцi дотепер немаi iдиноi думки про причини, що породили дане явище. За припущеннями одних вчених визначальним фактором i повноцiнне i рiзноманiтне харчування; за припущеннями iнших - вплив на дiтей сонячноi радiацii: нинiшнi дiти багато бувають на свiжому повiтрi, бiльш свiтлими стали житла; на думку третiх - знизилася загальна захворюванiсть у дитинствi. РЖснують i iншi гiпотези [2,c.42].

За даними дослiджень, за останнi 50-60 рокiв середнiй зрiст пiдлiткiв збiльшився на 10 см; маса - на 10 кг; на 5 см - окружнiсть грудноi клiтки. У 60-70-х роках найвищий стрибок росту, наприклад, приходився в дiвчаток на перiод мiж 11-12 роками, а у хлопчикiв мiж 13-15,5 роками. Приблизно на цей же час приходився стрибок у масi тiла.

Акселерацiя i складним бiосоцiальним явищем яке виражаiться в прискореному розвитку бiологiчних процесiв, збiльшеннi антропометричних показникiв, в бiльш ранньому настаннi статевоi i iнтелектуальноi зрiлостi молодi. Так, сьогоднiшнi пiдлiтки за темпами фiзичного розвитку i статевого дозрiвання на 2-4 роки випереджають своiх однолiткiв, що народилися 30-50 рокiв тому.

Найбiльш яскраво акселерацiя виявляiться в збiльшеннi багатьох антропометричних показникiв (зрiст, маса тiла, коло грудноi клiтки та iн.). Дiти стали вищого зросту, мають бiльшу масу тiла, нiж iх однолiтки минулих десятирiч. За останнi 100 рокiв зрiст пiдлiткiв в середньому збiльшився на 12-20 см. Наголошуiться також бiльш раннi припинення зросту [8,с.257].

В даний час зiбрана ще недостатня кiлькiсть наукових даних, що повнiстю розкривають вплив акселерацii на рiвень здоров'я. У рядi спостережень встановлений позитивний вплив акселерацii на фiзичний розвиток, бiльш легкий перебiг рiзних захворювань, полiпшення деяких психологiчних якостей.

Разом з тим i випадки, що свiдчать про порушення гармонiйного розвитку органiзму при рiзко вираженiй акселерацii. Зростання тiла як би обгонить розвиток внутрiшнiх органiв, i перш за все серцево-судинноi системи, що негативно позначаiться на станi здоров'я i працездатностi. Наголошуються також випадки невiдповiдностi розвитку деяких психiчних функцiй показникам фiзичноi акселерацii. Слiд пiдкреслити, що разом з пiдлiтками, що мають яскраво вираженi ознаки акселерацii (акселеранти), зустрiчаються хлопцi iз сповiльненими темпами фiзичного розвитку (ретарданти) [2,c.42].

Для ретардантiв характерне вiдставання в статевому дозрiваннi i зменшення долi жирового компоненту тiла. У дiтей ретардантiв спостерiгаеться сповiльнене зростання довжини i маси тiла [12,с.369].

1.4 Психологiчний аспект пiдлiткового перiоду

Не менш важливий i психологiчний аспект пiдлiткового перiоду. Розвиток психiки пiдлiтка характеризуiться пiдвищеною емоцiйнiстю. Вiдчуваючи фiзичнi змiни, пiдлiток намагаiться поводитись, як доросла людина, виявляi надмiрну активнiсть i невиправдану самовпевненiсть. ОбтАЩiктивно вiн потребуi пiдтримки дорослих, але не визнаi цього, що часто спричиняi конфлiкти у сiмтАЩi. У пiдлiтковому вiцi загострюiться потреба у дружбi, орiiнтацiя на погляди колективу, компанii, зберiгаiться вiра в iдеал. Враховуючи те, що оточення пiдлiтка у бiльшостi випадкiв не сприяi створенню психiчного комфорту, вiн опиняiться у станi пiдвищеноi нервовоi напруги, що може бути не тiльки причиною виникнення конфлiктiв, а й фактором розвитку багатьох захворювань серцево-судинноi, травноi, ендокринноi систем. У звтАЩязку з цим в останнi час багато говорять про необхiднiсть вироблення умiння керувати своiми емоцiями i почуттями. Рекомендацii щодо цього дають досвiдченi психологи i педагоги. Ось деякi з них:

- потрiбно виховувати витримку, стримувати негативнi емоцii, якi виникають дуже часто. Слiд навчитися аналiзувати ситуацiю тАУ чим вона спричинена, до чого веде i що залежить вiд вас для ii успiшного розвтАЩязання. Практика доводить, що безвихiдних ситуацiй не буваi;

- Ване давайте виходу негативним емоцiям, не виплескуйте iх на оточуючих. Знайдiть власний спосiб зняття стресу, наприклад, гумористичним пiдходом до проблеми, бесiдою з близькою людиною;

- не можна здiйснювати iмпульсивних i необдуманих вчинках тАУ це може тiльки погiршити ситуацiю;

- традицiйним способом психотерапii i письмове фiксування своiх проблем. Ведення щоденникiв, де чiтко формулюються проблеми, - дуже ефективний засiб iх розвтАЩязання, особливо, якщо вказувати можливi шляхи розвтАЩязання;

- фiзичне навантаження у будь-яких випадках знiмаi стрес, оскiльки пiд час нього розщеплюiться адреналiн, який i вiдповiдаi за збуджений стан;

- будьте обтАЩiктивнi в оцiнцi вчинкiв iнших людей. Частiше ставте на iх мiсце себе, подумайте, як би вчинили ви;

- намагайтеся завжди бути у гарному настроi тАУ це запорука успiху i доброго здоровтАЩя [18].

1.5 Аналiз методiв визначення фiзичного розвитку середнiх школярiв

Методи визначення показникiв фiзичного розвитку пiдлiткiв називають антропометричними дослiдженнями, якi становлять сукупнiсть методiв вимiрювання морфонологiчних особливостей людського тiла, i включають в себе вивчення таких ознак:

- соматоскопiчних, до яких належать стан кiстково-мтАЩязового апарату, шкiрних покривiв, слизових оболонок, форма хребта, грудноi клiтки, нiг, статури, розвиток мтАЩязiв, ступiнь жировiдкладення, оцiнка стану зубiв, ступiнь статевого розвитку та iн.;

- соматометричних, зокрема довжини тiла або зрiст, маса тiла, обвiд грудноi клiтки, обвiд голови тощо;

- фiзiометричних, а саме життiва iмкiсть легень, мтАЩязова сила рук, станова сила, рiвень артерiального тиску, частота пульсу [3,c.12].

Антропометричнi вимiрювання кожного школяра здiйснюються у положеннi стоячи на рiвнiй дерев'янiй пiдставцi розмiром 100x100x3 см. Винятком i лише вимiрювання внутрiшньоi шкiрно-жировоi литковоi складки, яка визначаiться у положеннi сидячи. Вимiрювання проводиться без верхнього одягу (у трусах i майцi).

Обхват грудноi клiтки

Коло грудноi клiтки вимiрюiться сантиметровою стрiчкою, у спокоi (пауза мiж вдихом i видихом) на вдиху i видиху.

Вимiрювання обхвату грудноi клiтки проводиться накладенням стрiчки: спереду - пiд сосками - так, щоб вона прикривала нижнi сегменти навколососкових кружкiв, ззаду - пiд кутом лопаток. Пiсля проведених вимiрювань по спецiальних таблицях оцiнюють рiвень фiзичного розвитку: середнiй, нижче середнього або вище середнього. Для цього необхiдно провести наступнi пiдготовчi операцii [1,c.271].

Вимiрювання довжини тiла

Обладнання. Антропометр, можна використати також стадiометр, який дозволяi вимiрювати зрiст за проекцiiю тiнi на розмiчену планку (у сантиметрах).

Вимiрювання. Тестований стаi вертикально, щоб одночасно торкатися вертикальноi поверхнi п'ятами, литками, сiдницями, спиною i головою. Голова маi бути орiiнтована так, щоб козелок вуха утворював горизонтальну лiнiю з нижнiм краiм ока, п'яти при цьому з'iднанi. У момент вимiрювання довжини тiла тестований повинен зробити вдих i затримати дихання.

Результат. Результатом вимiрювання i визначення довжини тiла у мiлiметрах.

Загальнi вказiвки та зауваження.

1.Треба стежити за тим, щоб антропометр не вiдхилявся вiд вертикальноi лiнii.

2. Повторно довжину тiла бажано вимiрювати в один i той же час. Кращiй час для вимiрювань тАУ вранцi натщесерце або через 2-3 години пiсля приймання iжi [10,с.54].

Маса тiла

Масу тiла визначають зважуванням на медичних терезах.

При закритому замку терезiв дослiджуваний стаi на середину майданчика. Тестований повинен зважуватись без одягу. Якщо це неможливо, тодi вiд загальноi маси тiла вiднiмають масу одягу. Результатом вимiрювань i визначення маси тiла школяра у кiлограмах i грамах з точнiстю до 100 г. вимiрювання не слiд проводити пiсля приймання iжi або виконання фiзичних вправ [10,c.55].

Оскiльки оцiннi таблицi фiзичного розвитку складенi за вiково-статевим принципом, необхiдно визначити вiк. Вiн визначаiться вiднiманням з дати обстеження дати народження. Наприклад:

Дата обстеження - 8-го дня 12-го мiсяця 1998 року. Дата народження - 5-го дня 6-го мiсяця 1986 року. Вiк - 12 рокiв 6 мiсяцiв i 3 днi.

В нашому прикладi пiдлiток за вiком вiдноситься до 13-рiчних, оскiльки за загальноприйнятою методикою дiти у вiцi вiд 12 рокiв 6 мiсяцiв до 13 рокiв 5 мiсяцiв 29 днiв вiдносяться до 13-рiчних, вiд 13 рокiв 6 мiсяцiв до 14 рокiв 5 мiсяцiв 29 днiв - до 14-рiчних i т.д.

Кожна оцiнна таблиця (табл. 2) для дiтей певноi статi i вiку включаi середнi арифметичнi величини (М) довжини i маси тiла, кола грудноi клiтки; середнi квадратичне вiдхилення (8 - сигма) для довжини тiла; приватну сигму 8R i коефiцiiнт регресii (R^ ) для маси тiла i кола грудноi клiтки.

В таблицi зверху вiдзначенi межi сигмальних вiдхилень величини довжини тiла вiд середньоi арифметичноi (М) в межах М В± 18 (середнi величини), вiд М + 18 до М + 28 (вище середнього), вiд М + 28 i вище (високi), вiд М - 18 до М - 28 (нижче середнього), вiд М - 28 i нижче (низькi). Знаючи стать i вiк, у вiдповiднiй таблицi знаходять довжину тiла, яку маi обстежений, i встановлюють, до якоi групи за довжиною тiла вiн вiдноситься: середньоi, вище середньоi, нижче середньоi, високоi, низькоi. В стовпцях поряд знаходять показники маси тiла i кола грудноi клiтки для даноi довжини тiла i порiвнюють iх з тими, якi маi обстежуваний. З бiльшоi маси тiла вiднiмають меншу i ставлять знак Вл+В», якщо юний спортсмен важить бiльше, нiж вiн повинен важити при данiй довжинi тiла; якщо менше - знак Вл-В». Одержану рiзницю дiлять на приватну сигму для маси тiла 8R (внизу стовпця маси тiла) i таким чином визначають, на скiльки приватних сигм маса тiла обстеженого бiльше або менше (залежно вiд того, який знак стояв при вiднiманнi) по вiдношенню до тiii, яку вiн повинен був мати для даноi довжини тiла. Якщо одержана величина знаходиться в межах В±1SR до +28R - вище середнього, вiд -8R до -28R - нижче середнього, вiд +28R i вище - високий, вiд -28R i нижче - низький. Аналогiчнi обчислення проводяться i для кола грудноi клiтки в паузi.

Приведемо приклад: пiдлiток 13 рокiв маi довжину тiла 155 см, масу - 41,5 кг, коло грудноi клiтки в паузi - 72,1 см. За таблицею встановлюють, що для хлопчика 13 рокiв довжина тiла 155 см знаходиться В±5, тобто i середньою. Маса тiла такоi довжини вiдповiдаi 44,7 кг, коло грудноi клiтки - 74,3 см. Приватна (5R) для маси тiла рiвна 5,9 кг, для кола грудноi клiтки - 6,05 см:

41,5 кг 72,1 см

44,7 кг 74,3 см

-3,2 кг -2,2 см

-3,2 кг : 5,9 кг = -0,54; -2,2 см : 6,05 см = -0,36.

Оскiльки обидва одержанi числа знаходяться в межах приватноi сигми (-0,54 менше В±8R для маси тiла, а -0,36 менше В±5R для кола грудноi клiтки), то, отже, маса тiла i коло грудноi клiтки хлопчика, як i довжина його тiла, i середнiми, тобто його фiзичний розвиток i гармонiйним.

Проте можливi i iншi варiанти, при яких, наприклад, довжина тiла буде вище або нижче середньою, а маса або коло грудноi клiтки не вiдповiдатимуть довжинi тiла. Враховуючи це, доцiльно застосовувати просту i чiтку схему iндивiдуальноi оцiнки фiзичного розвитку. Згiдно цiй схемi, дiти i пiдлiтки по рiвню фiзичного розвитку вiдносяться до однiii з чотирьох груп:

1. Дiти з хорошим фiзичним розвитком, тобто з середнiми, вище середнiх, високими i нижче середнiх показниками довжини тiла, з середнiми i вище середнiх показниками маси i кола грудноi клiтки.

2.Дiти з надмiрним фiзичним розвитком, тобто з тими ж показниками довжини тiла, що i в першiй групi, але при високих показниках маси i (або) кола грудноi клiтки.

3.Дiти з фiзичним розвитком нижче середнього, тобто з середнiми,
вище середнiх i високими показниками довжини тiла при нижче середнiх показниках маси тiла i (або) кола грудноi клiтки.

4.Дiти з поганим фiзичним розвитком:

а)з високими, вище середнiх i середнiми показниками довжини тiла при низьких показниках маси i (або) кола грудноi клiтки;

б)з показниками довжини тiла нижче середнiх при показниках маси i (або) кола грудноi клiтки нижче середнiх i низьких;

в)з низькими показниками довжини тiла.

Для груповоi оцiнки фiзичного розвитку рiзних груп школярiв визначаiться питома вага дiтей з тим або iншим рiвнем фiзичного розвитку (хорошим, надмiрним, нижче середнього i поганим) в кожнiй групi (колективi).

Бiльшiсть дiтей шкiльного вiку (67,8 %) маi хороший гармонiйний фiзичний розвиток. Проте цей груповий показник знаходить певнi коливання, залежно вiд статi i вiку, вiд умов життя, фiзичноi пiдготовленостi [1,c.274].

Фiзичний розвиток в цiлому оцiнюють за 5-бальною системою: дуже поганий - 1, поганий - 2, середнiй - 3, хороший - 4, вiдмiнний - 5. Необхiдно вiдзначати також i вiдхилення у фiзичному розвитку, статурi, щоб вчитель мiг пiдiбрати вiдповiднi фiзичнi вправи для виправлення знайдених вiдхилень. Обстеження в групi дiтей краще проводити спiльно з медичним персоналом [2].

Фiзичний розвиток пiдлiткiв 12-14 рокiв оцiнюють, використовуючи вiдомi стандарти (табл. 1) [6,с.11].

РОЗДРЖЛ 2. ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛРЖДЖЕННЯ

Дослiдження фiзичного розвитку пiдлiткiв, було проведено з дванадцяти рiчними учнями шостого класу Бiлкiвськоi загальноосвiтньоi школи Тростянецького району, Сумськоi областi.

Для визначення стану фiзичного розвитку пiдлiткiв 12 рокiв (учнiв 6 класу) ми провели вимiрювання iх довжини , маси тiла та округлостi грудноi клiтки.

Довжина тiла

Зрiст вимiрювали за допомогою металевого ростомiра (антропометра). Учень стоiть спиною до цифрових позначень. Рухому планку ростомiра опустили на голову дослiджуваного.

Металевий антропометр ставиться строго вертикально. Горизонтальна лiнiйка висуваiться на 15-20 см i розташовуiться на найвищiй точцi голови.

Учень стаi вертикально, щоб одночасно торкатися вертикальноi поверхнi птАЩятами, литками, сiдницями, спиною i головою. Голова маi бути орiiнтована так, щоб козелок вуха утворював горизонтальну лiнiю з нижнiм краiм ока, птАЩятки при цьому зтАЩiднанi. У момент вимiрювання довжини тiла учень повинен зробити вдих i затримати дихання. Результатом вимiрювання i визначення довжини тiла у мiлiметрах. Вимiрювання також можна проводити за допомогою антропометра або стадiометра [10,c.44].

Маса тiла

Масу тiла визначали зважуванням на медичних терезах.

При закритому замку терезiв дослiджуваний стаi на середину майданчика. Учень повинен зважуватись без одягу. Якщо це неможливо, тодi вiд загальноi маси тiла в

Вместе с этим смотрят:

Видеоматериалы как средство развития навыков говорения на уроках английского языка в 6-7 классах средней школы

Виховання нацiональноi свiдомостi молодших школярiв

Выбор типа структуры урока в начальной школе

Диагностика и коррекция развития речи у дошкольников с РДА

Дидактика как теория образования и обучения