Шляхи активноi творчо-краiзнавчоi дiяльностi майбутнiх учителiв
Реферат
Шляхи активноi творчо-краiзнавчоi дiяльностi майбутнiх учителiв
План
1. Аналiз теоретичноi бази роботи
2. Огляд мети та завдань краiзнавства
3. Методика роботи у заданому напрямку
4. Результативнiсть проведеноi роботи
Список використаноi в роботi лiтератури
1. Аналiз теоретичноi бази роботи
Новi реалii педагогiчноi дiяльностi обтАЩiктивно створюють передумови для вдосконалення пiдготовки майбутнiх учителiв, оволодiння сучасними педагогiчними технологiями тАУ системою знань, умiнь i навичок, необхiдних для успiшноi органiзацii навчального процесу в школi. Окресленi нацiональною доктриною розвитку освiти Украiни у ХХРЖ столiттi завдання передбачають спрямування вищоi освiти на забезпечення фундаментальноi науковоi i практичноi пiдготовки фахiвцiв, ефективнiсть якоi обумовлюiться активною творчою позицiiю майбутнiх фахiвцiв.
Проблема активiзацii творчо-краiзнавчоi дiяльностi майбутнiх педагогiв повтАЩязана з таким важливим теоретичним i практичним завданням як творчостi вчителя як професiонала: дослiдника, iнженера, менеджера навчально-виховного процесу.
Аналiз останнiх наукових публiкацiй дозволяi видiлити такi напрямки цього питання:
В· пiдготовка майбутнiх учителiв до творчоi дiяльностi (Левчук З.С., Нагорна Г.О., Постолюк Н.Ю., Чайка В.М.);
В· вивчення педагогiчних умов, шляхiв i засобiв формування творчоi позицii педагога (Беляiва Л.М., Виговська О.РЖ., Кiчук Н.В., Моляко В.О., Цокур О.С.);
В· формування у майбутнiх учителiв професiйно-значущих умiнь (Алялiна Н.С., Докучаiва В.В., Заремба Л.В., Каплинська В.О.).
Однак поза увагою науковцiв залишаiться питання врахування потенцiйних можливостей педагогiчного краiзнавства в активiзацii творчоi дiяльностi майбутнього педагога.
Завдання роботи: зтАЩясувати роль педагогiчного краiзнавства як засобу активiзацii дiяльностi студентiв, розкрити основнi шляхи творчо-краiзнавчоi дiяльностi майбутнiх фахiвцiв.
Зазначимо, що педагогiчне краiзнавство i природним стимулюючим фактором вузiвського навчання. Можливостi його змiсту важко переоцiнити, якщо спiввiдносити iз сучасними завданнями професiйноi пiдготовки майбутнього вчителя. Саме педагогiчне краiзнавство, i пiдсилювачем у розвтАЩязаннi актуальних проблем, що стоять перед сучасною школою через вагомi потенцiйнi можливостi в цьому планi, якi повтАЩязанi з рацiональною своiрiднiстю педагогiчних здобуткiв.
Здiйснений нами аналiз наукового фонду та стану шкiльноi практики свiдчить про вiдсутнiсть цiлiсноi педагогiчноi краiзнавчоi технологii навчання студентiв.
2. Огляд мети та завдань краiзнавства
У педагогiчнiй науцi визначена специфiчна роль педагогiчного краiзнавства у пiдготовцi педагогiв [3], яка полягаi: по-перше, у змiцненнi педагогiчноi компетентностi; по-друге, в удосконаленнi професiйних умiнь i навичок, i по-третi, розвиток творчого мислення. Останнi представляi для нас особливий науковий iнтерес. Адже вивчаючи досвiд мiсцевий учитель, майбутнi фахiвцi зможуть iнтерпретувати досягнення науки на рiвнi власного сприйняття. Це дасть змогу вiдiйти вiд стандартiв педагогiчноi дiяльностi, творчо переосмислити й обрати iнтенсивний пiдхiд до ii вдосконалення.
Активiзацiя творчо-краiзнавчоi дiяльностi майбутнiх учителiв процес виключно складний та багатогранний. В ходi роботи нами були визначенi основнi шляхи та педагогiчнi зусилля у вказаному напрямку.
Важливим аспектом експериментальноi роботи, спрямованоi на процес активiзацii творчо-краiзнавчоi дiяльностi студентiв, виступила органiзацiя педагогiчноi практики. Вiдомо, що педагогiчна практика у вищому педагогiчному навчальному закладi i звтАЩязуючою ланкою мiж теоретичним навчанням студента i змiстом його майбутньоi дiяльностi в школi. Практика органiчно повтАЩязана з усiма формами навчання i водночас виступаi завершальним етапом у загальнiй системi професiйно-педагогiчноi пiдготовки вчителя [1].
3. Методика роботи у заданому напрямку
краiзнавство студент загальноосвiтнiй педагогiчний
Багаторiчнi спостереження за навчанням студентiв педагогiчного факультету дають можливiсть стверджувати, що педагогiчна практика тАУ це той перiод, коли особливо активно йде процес формування спецiалiста. Перебуваючи в постiйному контактi з майстрами педагогiчноi справи, проникаючи в iхню творчу лабораторiю, майбутнiй вчитель вбираi в себе те краще, що характеризуi передових учителiв регiону.
Як засвiдчив досвiд експериментальноi роботи, окремi види педагогiчноi практики мають рiзний ступiнь впливу на творчо-краiзнавчий потенцiал майбутнього фахiвця. Слiд вiдзначити, що педпрактика своiм формуючим впливом безпосередньо дii на процесуально-дiяльнiсний компонент педагогiчно-краiзнавчоi готовностi майбутнiх учителiв. РЗi переваги забезпечуються тим практично-дiйовим фондом, що необхiдний учителевi, який працюi у творчо-краiзнавчому режимi.
Специфiка безперервноi практики з психолого-педагогiчних дисциплiн тАУ в ii тiсному звтАЩязку iз змiстом вiдповiдних академiчних курсiв i в залученнi студентiв до активноi педагогiчноi взаiмодii з учителями й учнями. Тому основнi завдання безперервноi практики РЖ-РЖРЖРЖ курсiв полягали у формуваннi позитивного ставлення майбутнiх педагогiв до засвоiння педагогiчного краiзнавчого досвiду в забезпеченнi поiнформованiстю про конкретнi передовi досягнення з гуманiтаризацii навчання учителiв мiсцевих шкiл. З цiiю метою ми залучали студентiв до спостереження за реальним педагогiчним процесом, до посиленоi участi в навчально-виховному процесi школи, до виконання iндивiдуально-творчих завдань, до участi в методобтАЩiднаннях учителiв початкових класiв. Основною формою звiтностi виступали щоденники спостережень У них студенти записували своi враження, завдання iз вивчення педагогiчно-краiзнавчого досвiду, результати опрацювання отриманих матерiалiв i намагалися сформувати своi висновки та пропозицii. До щоденникiв спостережень додавалися вкладки з планом завдання студентам на перiод неперервноi педагогiчноi практики.
Результати спостережень проведеноi студентами роботи обговорювалися на заняттях з курсу педагогiчних дисциплiн. Все це вчило майбутнiх педагогiв творчо та самостiйно мислити, аналiзувати, узагальнювати, знаходити оптимальнi варiанти.
Осмислюючи резервнi можливостi першоi навчально-виховноi практики, ми визначили тенденцiйнi напрямки педагогiчних зусиль у дослiджуваному аспектi.
Це тАУ спрямування зусиль студентiв на постiйний, вдумливий i цiлеспрямований аналiз педагогiчно-краiзнавчоi дiяльностi учителiв школи, рiзноманiтних ситуацiй та фактiв, що сприяють стимулюванню у студентiв аналiтичноi оцiнки власних педагогiчних дiй i i своiрiдною основою творчо-краiзнавчоi дiяльностi майбутнiх педагогiв. Адже, якщо студент не маi звички аналiзувати педагогiчну дiяльнiсть, то вiн вiдчуватиме труднощi в розвтАЩязаннi важливих завдань сучасноi початковоi школи. Тому ми пропонували студентам у цей перiод завдання репродуктивного та репродуктивно-творчого характеру.
З метою вивчення творчо-краiзнавчого аспекту дiяльностi вчителя на уроцi ми пропонували майбутнiм учителям технологiчнi карти спостереження.
Зауважимо, що заповнення наведеноi карти при вiдвiдуваннi системи урокiв педагога дозволяло студентам визначити притаманнi вчителевi елементи педагогiчно-краiзнавчоi дiяльностi.
Велику увагу ми придiляли вивченню студентами-практикантами творчих лабораторiй вчителiв-майстрiв школи: дидактичного та роздавального матерiалу, наочних засобiв, авторських програм, методик навчання учнiв початкових класiв.
Пiдсумкова навчально-виховна практика (V курс ), що проходила на базi сiльських загальноосвiтнiх шкiл, надiлена специфiчною формуючою дiiю на творчо-краiзнавчу дiяльнiсть майбутнiх фахiвцiв. Йдеться про новий статус студента у планi наближення до професiйноi працi. Крiм того, цей вид практики охоплюi тривалiший перiод повсякденноi систематичноi роботи. Це сприяi створенню сприятливих передумов не тiльки для глибокого i систематичного вивчення та аналiзу студентами педагогiчного досвiду, але i його творчого використання в розвтАЩязаннi важливих завдань початкового навчання. Дослiдна робота в цьому напрямку дала пiдстави стверджувати про ефективнiсть творчих завдань дослiдницького характеру.
Зокрема, спостерiгаючи за навчальним процесом, студенти-практиканти вчилися визначати творчо-краiзнавчi резерви уроку за заданим алгоритмом:
В· визначте аспект спостереження, що i тАЬвузьким мiсцемтАЭ на уроцi;
В· сплануйте програму спостереження за уроком iз урахуванням специфiки обтАЩiкта;
В· розробiть рекомендацii щодо реалiзацii творчо-краiзнавчих резервiв уроку.
Результати своiх спостережень студенти фiксували в таблицi. В ходi даноi педагогiчноi практики студенти мали можливiсть брати
Реальну участь в органiзацii навчально-виховного процесу з використанням педагогiчно-краiзнавчого матерiалу. Зокрема студентами-практикантами розроблялись i проводились уроки iз застосуванням педагогiчно-краiзнавчих технологiй навчання. Розробленi та проведенi уроки студенти обговорювали з класоводами, керiвниками педагогiчноi практики.
Вищим проявом сформованостi готовностi до здiйснення самостiйного творчого пiзнання була навчально-наукова дослiдна робота студентiв. Тiльки гармонiйне поiднання навчальноi, виховноi i науковоi дiяльностi даi можливiсть випускнику вищого навчального закладу не тiльки плiдно трудитися в обранiй сферi дiяльностi, але й займатися самовихованням i самоосвiтою як у напрямку професiоналiзму, так i з точки зору постiйного пiдвищення свого загального культурного рiвня. Якщо самостiйну роботу називають iднiстю знань i творчостi, то науково-дослiдна - вищий ii прояв.
Ми враховували, що результативнiсть навчально-науково-дослiдноi роботи у планi формуючоi дii на творчо-краiзнавчi можливостi майбутнього спецiалiста знаходиться у прямiй залежностi вiд обмеженостi ii включення в навчально-виховний процес вищоi педагогiчноi школи. Тому ми намагалися максимально тАЬнаситититАЭ педагогiчний процес рiзноманiтними активними видами i формами: складання структурно-логiчних схем, проведення мiкродослiджень, виконання рефератiв, анотацiй, аналiзу педагогiчних публiкацiй, розробки таблиць, схем, доповiдей, опис педагогiчного досвiду, розвтАЩязання педагогiчних задач, виконання дослiдницьких та iндивiдуально-творчих завдань. Цi форми розвивають у студентiв педагогiчно-краiзнавчу пiзнавальну самостiйнiсть, що виявляiться в потребi та вмiннi майбутнього фахiвця мислити в руслi професiйних iнтересiв, здатностi орiiнтуватися в нових педагогiчних ситуацiях, тобто самому бачити в них завдання, проблему, пiдхiд до ii розвтАЩязання.
Фактором прискорення розвитку творчо-краiзнавчоi дiяльностi в нашому дослiдженнi виступав педагогiчно-краiзнавчий науковий гурток. Основна мета роботи гуртка тАУ сприяння в пiдготовцi фахiвця до органiзацii початкового навчання через поглиблене вивчення i розробку актуальних проблем педагогiчного краiзнавства. Ця мета досягалася:
В· залученням студентськоi молодi до дослiдницькоi роботи в галузi педагогiчного краiзнавства;
В· вихованням творчого пiдходу до вирiшення наукових проблем;
В· прищепленням навичок самостiйноi роботи i наукового мислення (самостiйного вибору джерел, вивчення та аналiзу спецiальноi лiтератури, вивчення i узагальнення педагогiчно-краiзнавчого досвiду вчителiв початкових класiв, умiння робити уснi та письмовi повiдомлення про результати дослiдження та iн.).
Враховуючи iнтереси студентiв з даноi проблеми, нами були визначенi основнi напрямки роботи гуртка:
а) вивчення досвiду передових учителiв краю з проблем початкового навчання;
б) дослiдження особливостей роботи навчально-виховних закладiв краю;
в) вивчення мiсцевих звичаiв i традицiй з метою використання в навчально-виховному процесi початковоi школи;
г) вивчення мiсцевих предметiв та явищ, що становлять педагогiчну цiннiсть.
Кожен член гуртка визначався з темою i програмою з науково-дослiдноi роботи. Якщо студент займався тiiю дiяльнiстю, яка йому цiкава i вiдповiдаi його iндивiдуальностi, то здебiльшого, досягаi позитивних результатiв, проявляi елементи творчостi. У свою чергу досягнення студента тАУ передумова результативностi подальших занять у напрямку поглиблення наукового пошуку. Гурток при цьому маi для особистостi особливу значимiсть, стаi важливим фактором ii формування.
Подальша робота органiзовувалась iндивiдуально з кожним студентом. Завдання пiдбиралися таким чином, щоб майбутнi педагоги могли вдосконалювати своi вмiння працювати з лiтературою, спостерiгати за педагогiчними явищами у шкiльнiй практицi, дiяльнiстю майстра-педагога, узагальнювати результати педагогiчного спостереження. На кожного члена гуртка заводилась облiкова картка.
Засiдання гуртка проводились 1-2 рази в мiсяць. На них розглядались органiзацiйнi та поточнi питання: розподiл тем серед членiв гуртка, рекомендацii студентських робiт на конкурс, науковi конференцii, проведення пiдсумкiв роботи. Як показав наступний хiд експериментальноi роботи, на одному з перших занять доцiльно пiдготувати гурткiвцiв до пошуковоi роботи як в теоретичному, так i в практичному планi. Суттiву роль у цiй пiдготовцi вiдiгравала органiзована нами виставка бiблiографiчноi, довiдковоi i краiзнавчоi лiтератури, ознайомлення з рiзними типами енциклопедiй, словникiв, бiблiографiчних вказiвникiв. Це сприяло розширенню кругозору студентiв, розвитку iхнiх iнтересiв, вплинуло на активiзацiю науковоi творчостi молодих спецiалiстiв. Велику допомогу в цiй справi нам надали працiвники бiблiотеки та спiвробiтник архiвiв.
Заслуховувалися короткi повiдомлення студентiв iз проблеми дослiдження тАУ огляди мiсцевих газет, журналiв, посiбникiв, методичних рекомендацiй, новин педагогiчноi науки, дослiджень вiдомих науковцiв та вчителiв краю.
Засiдання гуртка неодноразово вiдбувалося спiльно з засiданням музею. Це обумовлювалося тим, що окремi напрямки дiяльностi музею спiвпадають з дiяльнiстю педагогiчно-краiзнавчого наукового гуртка, завданнями дослiджень студентiв-гурткiвцiв. Зокрема це такi напрямки:
В· збiр навчально-методичних матерiалiв (пiдручники, документи про освiту, засоби навчання, народознавчi матерiали, фольклор, мистецтво, народнi промисли тощо);
В· вивчення, узагальнення та поширення досвiду музейноi справи в закладах освiти;
В· пропаганда музеями iсторичного досвiду з питань нацiонального шкiльництва, навчання i виховання;
В· допомога педагогiчним колективам закладiв освiти у впровадженнi нових нетрадицiйних форм роботи за iнтересами;
В· сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу закладiв освiти;
В· розвиток творчих iнтересiв студентськоi молодi до пошуковоi, краiзнавчоi, науково-дослiдницькоi, художньо-естетичноi та природоохоронноi роботи;
В· проведення наукових конференцiй.
Учасники гуртка залучались до роботи музею через складання iсторико-етнографiчноi довiдки про мiсцевiсть, де проживають, участь у розробцi й проведеннi пошуку конкретноi теми, виступ на науковiй конференцii, часткове оформлення експозицii музею, складання плану його роботи та iнше.
Зазначена робота музею сприяла розширенню загальноосвiтнього кругозору i краiзнавчих знань студентiв, формувала в них науково-пiзнавальнi краiзнавчi iнтереси i професiйнi умiння та навички, органiзовувала на суспiльно-корисну дiяльнiсть.
На завершальному етапi дослiдження студента-гурткiвця органiзовувалось обговорення результатiв. З цiiю метою члени гуртка заздалегiдь повiдомляли про обговорення дослiдження, призначалися один-два офiцiйних рецензенти, що готували вiдгуки на роботу в письмовiй формi. Такий пiдхiд сприяв розвитку дослiдницькоi активностi, оскiльки для постiйного росту активностi необхiдна громадська оцiнка прояву.
4. Результативнiсть проведеноi роботи
Дослiдно-пошукова робота членiв гуртка дозволила збагатити музей освiти i педагогiки цiкавими матерiалами. Крiм того, гурткiвцями постiйно готувався та поновлювався стенд тАЬУвага, досвiд !тАЭ, на якому вiдвiдувачi могли побачити фотографiю вчителя, опис його досвiду, методичнi рекомендацii, вiдповiднi iлюстрацii, а також познайомитися з результатами дослiджень майбутнiх педагогiв-краiзнавцiв.
Однiiю з ефективних форм гуртковоi роботи виступав диспут. Основною умовою проведення диспуту був вiльний обмiн думками, доброзичливiсть повага i коректнiсть. Так, диспут про школу майбутнього передбачав обговорення таких питань: матерiальна база школа, режим, форми органiзацii навчання, наочнi засоби, позакласна та позашкiльна робота, взаiмодiя школи, сiмтАЩi та громадськостi. Студенти-гурткiвцi тАУ активнi учасники наукових конференцiй, педагогiчних конкурсiв та олiмпiад, школи майбутнiх учителiв, методичних обтАЩiднань учителiв початкових класiв.
Педагогiчно-краiзнавчий науковий гурток помiтно вплинув на професiйне становлення майбутнiх фахiвцiв. У ходi опитування нами були виявленi найбiльш типовi судження студентiв з цього приводу :
В· заняття в гуртку значно розширюють кругозiр;
В· отримана в гуртку iнформацiя дозволяi доповнити i деталiзувати педагогiчнi знання;
В· студент-гурткiвець постiйно знаходиться i курсi подiй i вiдкриттiв у галузi педагогiчноi науки;
В· заняття в гуртку сприяють оволодiнню навичками самостiйноi роботи;
В· оволодiння навичками самостiйноi роботи допомагаi готуватися до семiнарських, практичних та лабораторних занять;
В· виробляiться вмiння знаходити необхiдний навчальний i науковий матерiал, критично його аналiзувати, вмiння працювати з джерелами та лiтературою;
В· робота в гуртку сприяi творчому зростанню кожного учасника.
Студенти усвiдомлювали позитивний вплив гуртка на iхнi професiйне становлення, що, в свою чергу, було одним iз мотивiв, який заохочував працювати в ньому.
Список використаноi в роботi лiтератури
1. Абасов А. М. Основнi етапи розвитку вiтчизняного краiзнавства // Украiнський iсторичний журнал. тАУ 1969. - № 12
2. Тронько П.Т. РЖсторичне краiзнавство на Украiнi у 20-30-х роках // Репресоване краiзнавство 20-30 рр. тАУ ХРВВ, 1991.
3. Толстов С. П. Студенчество и краеведение. тАУ М., 1930
Вместе с этим смотрят:
Видеоматериалы как средство развития навыков говорения на уроках английского языка в 6-7 классах средней школы
Виховання нацiональноi свiдомостi молодших школярiв
Выбор типа структуры урока в начальной школе
Диагностика и коррекция развития речи у дошкольников с РДА
Дидактика как теория образования и обучения