І. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ТА ІНСТИТУТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Попередні зауваження. Дискусія про громадянське суспільство, що спалахнула на початку 2002 року, хоча й мала короткотерміновий і дещо суперечливий характер, зрештою віддзеркалювала потребу ґрунтовно висвітлити теоретичні та прикладні аспекти проблеми, що стала актуальною на сучасному етапі суспільно-політичного розвитку України.

Проблема громадянського суспільства є не тільки об’ємною, а й надзвичайно складною, носить комплексний характер. Комплексність її полягає в тому, що вона так чи інакше піднімає цілий ряд ключових питань, зокрема: співвідношення суспільства і державної влади, прав і обов’язків громадян перед державою і обов’язків держави перед громадянами; правового регулювання суспільних відносин; діяльності політичних партій і громадських організацій; місця та ролі засобів масової інформації.

У цьому контексті логічним бачиться той інтерес, який виявляє наукова громадськість до цієї проблеми. Відбуваються наукові конференції, “круглі столи”. Вийшли друком монографії, збірники наукових праць. У фокусі наукового інтересу опинились питання: що дозволяє вважати суспільство таким, яке досягло рівня, коли його тип справедливо кваліфікувати як громадянське суспільство? І які саме особливості суспільства роблять його громадянським? Інтерес підігрівався і тим, що ряд авторів взагалі відкидають поняття громадянського суспільства, стверджують, що воно застаріло, належить до минулого.

< Назад   Вперед >
Содержание