Аудит (шпори)
. 2. Аудиторська дiяльнiсть
Аудиторська дiяльнiсть включаi в себе органiзацiйне i методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевiрок (аудит) та надання iнших аудиторських послуг. Аудиторськi послуги можуть надаватись у формi аудиторських перевiрок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацiй з питань бухгалтерського облiку, звiтностi, оподаткування, аналiзу фiнансово-господарськоi дiяльностi та iнших видiв економiко-правового забезпечення пiдприiмницькоi дiяльностi фiзичних та юридичних осiб. Прибуток (доход) вiд аудиторськоi дiяльностi оподатковуiться згiдно з чинним законодавством.
3.Програми аудиту (ПА)
ПА включаi розробку конкретних задач, заходiв i процедур для кожного обтАЩiкта А i виду робiт:
1 етап тАУ А оцiнка органiзацii i стану б/о, внутрiшнього А. ОбтАЩiкти А на даному етапi: наявнiсть установчих документiв, реальнiсть балансових даних, вибiркова перевiрка бух даних, аудит висновок за минулий перiод, органiзацiя внутр контролю.
2 етап тАУ А перевiрка фiнансово-виробничоi дiял-тi. ОбтАЩiкти: установчi документи, формування та змiни статутного капiталу, наявнiсть i використання кредитних ресурсiв; грошовi кошти, ОЗ i НМА; матерiальнi запаси; розрахунки; виробничi витрати, дохiд, фiн результати.
3 етап тАУ консультацiйнi послуги i рекомендацii по виправленню недолiкiв, звiт аудитора.
4. Ауд ризик та його суть
Проведення аудиту завжди супроводжуiться певним ступенем ризику, це питання i дуже важливим при попереднiй оцiнцi стану клiiнта. Про це можна судити навiть з того, що аудиторському ризику придiляiться в шести дiючих нацiональних нормативах аудиту, якi затвердженi АПУ.
Т.ч. аудиторський ризик тАУ це помилкове пiдтвердження аудитором достовiрностi фiнансовоi звiтностi, яка у подальшiй перевiрцi не пiдтверджена iншими аудиторами або контролюючими органами.
З аудитом фiнансовоi звiтностi безпосередньо повтАЩязано кiлька аспектiв ризику тАУ 2 основних види ризику: 1) аудиторський ризик; 2) ризик для бiзнесу (аудитора, фiрми).
Аудиторський ризик полягаi в наступному: аудитор дiйшов висновку, що фiнансова звiтнiсть складена правильно i на цiй пiдставi в аудиторському висновку стверджуiться без застереження, а у дiйсностi i iстотнi похибки.
Ризик для бiзнесу тАУ аудитор, аудиторська фiрма може потерпiти невдач у взаiмовiдносинах з клiiнтом, навiть, тодi, коли надано правильний аудиторський висновок. Це можливо у випадках розголошення конфiденцiйностi аудиторського висновку, вiдсутностi рекомендацiй щодо прогнозування дiяльностi клiiнта на перспективу, тощо.
Загальноприйнятi стандарти аудиту потребують щоб аудитор володiв знаннями системи внутрiшньогосподарського контролю для збирання аудиторських свiдчень. Вивчивши цю систему аудитор оцiнюi можливiсть виявлення помилок i запобiгання iм, а також вiдхилення вiд нормативiв.
Така оцiнка включаi застосування конкретних процедур, якi знижують вiрогiднiсть того, що помилки i вiдхилення вiд норм можуть виникнути, будуть виявленi i своiчасно усуненi тАУ оцiнка ризику контролю.
Ступiнь аудиторського ризику ТСрунтуiться на експертнiй оцiнцi аудитора.
5. Аудиторськi докази.
Вiдповiдно до нормативу №14 тАЬАудиторськi доказитАЭ аудитор повинен одержати таку кiлькiсть аудиторських доказiв, яка б забезпечила спроможнiсть зробити необхiднi висновки, при використаннi яких буде пiдготовлено аудиторський висновок. Аудиторськi докази одержуються в результатi належного поiднання тестiв систем контролю та процедур перевiрки на суттiвiсть. Термiн "Аудиторськi докази" означаi iнформацiю, одержану аудитором для вироблення думок, на яких ТСрунтуiться пiдготовка аудиторського висновку та звiту. Аудиторськi докази складаються з первинних документiв та облiкових записiв, що кладуться в основу фiнансовоi звiтностi, а також пiдтверджувальноi iнформацii з iнших джерел.
Види аудиторських доказiв. Змiст аудиторських доказiв залежить вiд способiв iх отримання. В одному випадку аудитор проводить незалежну процедуру виявлення стану обтАЩiкта контролю, в результатi чого отримуi обтАЩiктивну i повну його характеристику (прямi докази). В iнших випадках вiн використовуi даннi внутрiшнього контролю, iнформацiю, отриману вiд адмiнiстрацii або третiх осiб (постачальникiв, покупцiв та iн.). при цьому аудитор отримуi другоряднi докази про стан обтАЩiктiв контролю, до яких вiн повинен вiдноситись з обережнiстю, так як на практицi виявляються факти, що спростовують достовiрнiсть другорядних доказiв. Ознайомлення з матерiалами попереднiх перевiрок i результатами проведення внутрiшньогосподарського контролю i другорядним доказом правильностi ведення БО i достовiрностi даних бухгалтерськоi звiтностi.
При одержаннi аудиторських доказiв шляхом впровадження тестiв систем контролю аудитор повинен розглянути достатнiсть та належнiсть аудиторських доказiв для обТСрунтування оцiнки розмiру ризику невiдповiдностi внутрiшнього контролю.
Надiйнiсть аудиторських доказiв залежить вiд джерела iх отримання - внутрiшнього чи зовнiшнього, а також вiд iх характеру. За характером iснують вiзуальнi, документальнi та уснi докази. Хоча надiйнiсть аудиторських доказiв залежить вiд конкретних обставин, допомогти оцiнити надiйнiсть аудиторських доказiв можуть поданi нижче узагальнення:
Аудиторськi докази iз зовнiшнiх джерел (наприклад, пiдтвердження, одержане вiд третьоi особи) бiльш надiйнi, нiж тi, що отриманi з внутрiшнiх джерел.
Аудиторськi докази, одержанi з внутрiшнiх джерел iнформацii пiдприiмства, яке перевiряiться, надiйнiшi в разi наявностi ефективних систем облiку та внутрiшнього контролю. Аудиторськi докази, одержанi безпосередньо аудитором вiд результатiв проведених тестiв, надiйнiшi, нiж тi, що одержанi вiд працiвникiв пiдприiмства. Аудиторськi докази у формi документiв чи письмових подань надiйнiшi, нiж уснi подання.
Аудиторськi докази i переконливiшими, якщо вони отримуються з рiзних джерел або джерел рiзного характеру i коли вони вiдповiдають один одному. При неможливостi одержання достатнiх належних аудиторських доказiв аудитор маi висловити позитивний висновок з застереженнями або негативний висновок.
71. заг принципи створення Спiлку аудиторiв Украiни
Аудитори Украiни мають право об'iднатися в громадську органiзацiю за професiйними ознаками (Спiлку аудиторiв Украiни), дотримуючись вимог цього Закону та iнших законiв Украiни. Спiлка аудиторiв Украiни повинна мати фiксоване iндивiдуальне членство в особi окремих аудиторiв або iх колективiв. Спiлка аудиторiв Украiни може вiдкривати мiсцевi осередки при наявностi в них не менше п'яти аудиторiв, якi i членами Спiлки. Вiдкриття мiсцевих осередкiв не i обов'язковим.
9. Види аудиторських висновкiв
Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або даiться вiдмова вiд надання висновку про фiнансову звiтнiсть пiдприiмства.
Позитивний висновок представляiться клiiнту у випадках, коли на думку аудитора виконано наступнi умови: 1) аудитор отримав всю iнформацiю й пояснення, необхiднi для цiлей аудиту; 2) надана iнформацiя достатня для вiдображення реального стану справ на пiдприiмствi; 3) i адекватнi i достовiрнi данi з усiх суттiвих питань; 4) фiнансова документацiя пiдготовлена у вiдповiдностi з прийнятою на пiдприiмствi системою бухгалтерського облiку, котра вiдповiдаi вимогам украiнського законодавства; 5) фiнансова звiтнiсть складена на основi дiйсних облiкових даних й не мiстить суттiвих протирiч; 6) фiнансова звiтнiсть складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.
Враховуiться також стан облiку та фiнансовоi звiтностi пiдприiмства.
Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок при iснуваннi фундаментальноi непевностi i незгоди. РЖснують основнi причини фундаментальноi непевностi: значнi обмеження в обсязi аудиторськоi роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхiдну iнформацiю й пояснення).
Причини незгоди: неприйнятнiсть системи облiку або порядку проведення облiкових операцiй; розходження в думках стосовно вiдповiдностi фактiв або сум у фiнансовiй звiтностi даним облiку; фундаментальна незгода з повнотою i засобом вiдображення фактiв в облiку та звiтностi; невiдповiднiсть дiючому законодавству порядку оформлення або здiйснення операцiй та встановленим нормам.
Будь-яка фундаментальна непевнiсть або незгода i пiдставою для вiдмови вiд надання позитивного висновку. Подальший вибiр виду висновку залежить вiд рiвня непевностi або
У всiх випадках, коли аудитор складаi висновок, який вiдрiзняiться вiд позитивного, вiн повинен дати опис усiх суттiвих причин його непевностi i незгоди. Цi причини необхiдно коротко навести в окремому роздiлi висновку, до того роздiлу, де аудитор висловлюi негативний висновок або даi вiдмову вiд аудиторського
висновку
Якщо аудитор даi вiдмову вiд представлення аудиторського висновку, вiн говорить про неможливiсть на пiдставi наведених аргументiв сформулювати висновок про
Умовно-позитивний висновок (iснуi фундаментальна незгода) ".. Пiд час проведеноi аудиторськоi перевiрки встановлено, що операцii (даiться перелiк операцiй, або пишеться: "якi викладенi у додатку N 1 до аудиторського висновку", проведенi з порушенням встановленого порядку. Проте зазначенi невiдповiдностi
мають обмежений вплив на фiнансову звiтнiсть i не перекручують загальний фiнансовий стан пiдприiмства.
Негативний аудиторський висновок тАЬУ результатi проведення аудиту встановлено, що за звiтний перiод пiдприiмством були допущенi суттiвi порушення i
перекручення (даiться перелiк порушень,
47. Етапи пров-ня а-ту з пiдзв. особами
Найбiльш важливе мiсце при проведеннi аудиту розрахункiв з пiдзвiтними особами належить перевiрцi цiльового призначення та правомiрностi витрачання ними коштiв. Це здiйснюiться за наступними етапами: 1) перевiрка фактичного часу перебування у вiдрядженнi. Вiн встановлюiться за вiдмiтками в посвiдченнях на вiдрядження про день прибуття i вибуття з мiсця вiдрядження; 2) перевiрка витрат на проiзд до мiсця вiдрядження та в зворотному напрямку та за помешкання; 3) перевiрка достовiрностi записiв, повтАЩязаних з облiком пiдзвiтних сум.
10.Види аудиту.
Види аудиту: за формою i метою здiйснення аудиту розрiзняють: зовнiшнiй i внутрiшнiй аудит. Основна рiзниця мiж ними полягаi в тому, що внутрiшнiй аудит проводиться усерединi даноi органiзацii за вимогою ii керiвництва аудитором, який працюi в тiй же органiзацii. Тому у виконаннi своiх функцiй вiн i певною мiрою залежним вiд керiвництва пiдприiмства. Внутрiшнiй аудит можна розглядати як невiдтАЩiмну частину загальноi системи контролю, який у вiдповiдностi з нац. i мiжнародними нормативами виконуi функцii: а) аналiз системи облiку та внутрiшнього контролю; б) вивчення ек. ефективностi управлiнських рiшень на рiзних рiвнях господарювання; в) аналiз адекватностi полiтики в сферi менеджменту; г) розробка полiтики управлiнських рiшень. Разом iз внутрiшнiм аудитом широке розповсюдження отримав зовнiшнiй аудит, який проводять окремi аудиторськi фiрми. Метою та завданням зовнiшнього аудиту i оцiнка i пiдтвердження достовiрностi фiн. звiтностi клiiнта. Зовнiшнiй аудит може бути добровiльним (iнiцiативним), тобто коли вiн проводиться по заявi зацiкавленоi сторони, i обовтАЩязковим згiдно чинного законодавства.
13. Вiдповiдальнiсть а-ра i iх форм.
Аудитор вiдповiдаi за аудиторський висновок про фiнансову звiтнiсть i не повинен вiдповiдати за виявлення абсолютно всiх фактiв шахрайства i помилок, якi впливають на достовiрнiсть висновку. Проте, аудитор повинен отримати гарантiю вiдсутностi iстотних випадкiв такого роду для написання позитивного аудиторського висновку. Тому аудитор несе вiдповiдальнiсть за правильнiсть i вiдповiднiсть використання пiд час аудиторських процедур, перевiрки i за остаточну думку в аудиторському висновку, який складаiться за результатами проведеноi аудиторськоi перевiрки.
Крiм цього аудитор несе вiдповiдальнiсть (матерiальну) в межах умов пiдписаного договору за порушення, повтАЩязанi з невiдповiдним використанням своiх обовтАЩязкiв, якi стали причиною матерiальних збиткiв клiiнта.
Ще пiд час планування аудиторськоi перевiрки аудитор повинен оцiнити ризик того, що помилки та шахрайство можуть спричинити значнi перекручення у фiнансовiй звiтностi пiдприiмства i звернутися до керiвництва пiдприiмства запитом про те, чи всi помилки та випадки шахрайства документально оформленнi i представленi йому.
Пiд час перевiрки повноти i достовiрностi фiнансовоi звiтностi аудитор може виявити шахрайство (помилку), якi прямо вказують на це, тобто вiдхилення вiд законодавчих актiв, правил методологii БО, прийнятоi облiковоi полiтики на пiдприiмствi. На пiдставi зробленоi оцiнки ризику аудитор повинен вибрати такi процедури, якi дадуть впевненiсть, що перекручення звiтностi будуть виявленi.
14 Вiдп-ть кер-ва п-ва при проведеннi аудиту
Керiвництво господарюючого суб'iкта вiдповiдно до законiв Украiни несе персональну вiдповiдальнiсть за повноту та достовiрнiсть бухгалтерських та iнших документiв, якi надаються аудитору (аудиторськiй фiрмi) для проведення аудиту. В разi виявлення фактiв недостовiрностi або неповноти бухгалтерських документiв аудитор (аудиторська фiрма) зобов'язаний повiдомити замовника не пiзнiше дня закiнчення перевiрки або надання iнших послуг.
.
40.Дiяльнiсть Аудиторськоi палати Украiни
Термiн повноважень членiв Аудиторськоi палати Украiни не може перевищувати п'яти рокiв. Термiн повноважень членiв Аудиторськоi палати Украiни першого скликання не може перевищувати трьох рокiв. Персональний склад Аудиторськоi палати Украiни пiдлягаi щорiчнiй ротацii в кiлькостi не менше трьох членiв. Ротацiя здiйснюiться на пiдставi визначення особистого рейтингу членiв Аудиторськоi палати Украiни шляхом таiмного анкетування аудиторiв Украiни. Результати анкетування затверджуються Аудиторською палатою Украiни. Призначення нових членiв Аудиторськоi палати Украiни замiсть вибулих здiйснюiться у встановленому порядку. Всi рiшення Аудиторськоi палати Украiни приймаються на ii засiданнi простою бiльшiстю голосiв при наявностi двох третiх ii членiв, за винятком рiшень, передбачених частиною другою статтi 14 цього Закону. В окремих випадках, що пiдлягають визначенню в Статутi Аудиторськоi палати Украiни, рiшення можуть прийматися шляхом письмового опитування. При рiвностi голосiв перевага надаiться рiшенню, за яке проголосував головуючий. Засiдання Аудиторськоi палати Украiни веде головуючий, функцii якого виконують по черзi всi члени палати в алфавiтному порядку iх прiзвищ. Члени Аудиторськоi палати Украiни виконують своi обов'язки на громадських засадах. Матерiальнi витрати на сертифiкацiю покриваються за рахунок осiб, що претендують на отримання сертифiкатiв, у розмiрах, якi визначаються Аудиторською палатою Украiни.
42. Достатнiсть i належнiсть ауд доказiв
Критерii дост-тi та належностi взаiм пов'язанi i стосуються ауд доказiв, одерж як при тестуваннi систем контролю, так i при проведеннi процедур перевiрки на суттiвiсть. Достатнiсть i вимiром кiлькостi ау доказiв,
належнiсть i вимiром iх якостi та надiйностi, а також iх вiдповiдностi конкретному твердженню. Як правило, аудитор вважаi за необхiдне спиратися на аудиторськi докази, що мають не тiльки
достатнiй, й переконливий характер, i часто вишукуi ауд докази в рiзних джерелах iнформацii або рiзного характеру для
пiдтвердження одного й того ж твердження.
На ауди думку про достатнiсть i належнiсть ауд доказiв впливають такi фактори, як: оцiнка а-ром х-ру та розмiру ризику, притаманних як на рiвнi фiн
зв-тi, так i на рiвнi залишкiв на рахунку чи класу оп-й;
характер систем облiку та вн контролю i оцiнка ризикiв контролю; суттiвiсть питань, якi вивчаються i розглядаються; досвiд, набутий протягом попереднiх ауд перевiрок;
р-ти ауд процедур, включно з можливими виявленими випадками шахрайства чи помилок; джерело та надiйнiсть наявноi
iнформацii.
59, 64 Етапи провед а-ту НМА i iн нем. активiв
Напрямки i послiдовнiсть контролю:
1) перевiрка обТСрунтованостi складу НМА на 1-ше число початку ревiзованого перiоду: а) по обтАЩiктах, якi внесенi засновниками пiдприiмства в i; б) по обтАЩiктах, якi придбанi за плату; в) по обтАЩiктах, якi одержанi безкоштовно вiд юридичних та фiзичних осiб; г) перевiрка операцiй з надходжень НМА на протязi ревiзованого перiоду (ДТ 04).
2) перевiрка операцiй по реалiзацii НМА i передачi безкоштовно iншим пiдприiмствам.
3) перевiрка обТСрунтованостi нарахування зносу НМА i iх списання як використаних.
4) контроль правильностi i обТСрунтованостi бухгалтерських записiв в облiкових реiстрах i звiтностi
49., 56 Етапи пров-ня розрах-в з пок-ми i замов-ми, постач-ками i пiдряд-ми
Етапи аудиту розрахункiв: 1) необхiдно встановити, чи не i вiдображена в балансi заборгованiсть простроченою. Це встановлюiться спiвставленням термiнiв розрахункiв, вказаних в договорах, рахунках-фактурах. Реальна картина наявностi простроченоi ДЗ i КЗ даi можливiсть бiльш чiтко розрахувати ек. показники щодо визначення фiнансового стану пiдприiмства. 2) розглядаiться ДЗ i КЗ по яким минув термiн позову. Термiн позову тАУ 3 роки, тому спочатку треба встановити наявнiсть ДЗ, за якою минув термiн позову. Це встановлюiться шляхом спiвставлення дат розрахункових документiв, договорiв на вiдвантаження товарiв, продукцii з документами iх оплати. Пiсля цього перевiряiться правильнiсть списання пiдприiмством ДЗ по якiй минув термiн позову. Згiдно ст. 9, 8, 7 з-ну Украiни тАЬПро оподаткування прибуткутАЭ ця заборгованiсть повинна вiдноситись на збитки. Далi аудитор перевiряi дii облiковцiв щодо подальшого вiдображення в облiку списаноi на збитки заборгованостi. Не дивлячись, що ДЗ зникаi з активу балансу, але ii необхiдно облiковувати на позабалансовому рахунку 5р.
3) встановлення наявностi КЗ з простроченим термiном позову та перевiряiться правильнiсть списання. особливу увагу аудитор повинен придiлити розгляду питання, повтАЩязаного зi списанням, ним визначаються причини списання i розглядаiться iх обТСрунтованiсть (наприклад: визнання дебiтора банкротом ще не i пiдставою для списання ДЗ, вона списуiться тiльки при рiшеннi арбiтражного суду).
4) розглядаiться порядок облiку розрахункiв, визначаiться реальна заборгованiсть, вiдображена в балансi. Для перевiрки реальностi заборгованостi застосовують процедури: запити у дебiторiв i кредиторiв щодо пiдтвердження заборгованостi, отримання iнформацii вiд зовнiшнiх i внутрiшнiх не залежних вiд бухгалтерii джерел, вимагання проведення звiрки заборгованостi з контрагентами.
70. Загальний план аудиту
У Нац нормативi N 06 "Док оформлення ауд перевiрки" пiдкреслено, що робоча док-я допомагаi в пл-нi та проведеннi аудиту. Тобто пiдкреслюiться доцiльнiсть i необхiднiсть док оформлення пл-ня аудиту. Аудиторовi слiд розробити i док оформити заг план аудиту, визначити в ньому iстотнiсть помилок, а потiм зд-ти аудит за цим планом.
Заг план аудиту розр-ся настiльки детально, щоб а-р мав мож-ть завдяки йому пiдготувати програму аудиту. В свою чергу програма аудиту, ii змiст та розмiр залежать вiд розмiру, виду i специфiки п-ва, умов договору на пров-ня аудиту, а також особливостей методики i технiки, що iх використовуi аудитор пiд час перевiрки.
Пiд час розробки загального плану аудитор здiйснюi аналiз наступних питань:
Розумiння аудитором бiзнесу клiiнта:
головних факторiв, якi мають вплив на дiяльнiсть пiдприiмства;
найважливiших характеристик пiдпр д-тi п-ва, його орг структури, процесу в-ва, надання послуг, фiн стану, а також порядку його звiтування, включаючи змiни, якi, можливо, мали мiсце пiсля
попереднього аудиту;
розподiлу обов'язкiв мiж кер-вом п-ва.
Розумiння облiку i системи вн контролю:
методологii i принципiв бух облiку, якi застосовувались бухгалтерiiю пiдприiмства;
можливого ефекту вiд змiн в облiковiй полiтицi чи термiнологii аудиту;
знання аудитора з питань бух облiку i системи вн контролю, якi можуть бути використанi а-ром у тестах оцiнки надiйностi вн контролю п-ва та в незалежних ауд процедурах.
51. осн етапи а-ту фiн р-тiв
Кiнцевий фiн. рез-т д-яi п-ва тАФ це балансовий приб. або збиток, якi i алгебраiчною сумою резул. вiд реалiз. прод., робiт i послуг, iншоi реалiзацii, доходiв i витрат вiд позареал-х операцiй тощо. Фiн. рез. д-тi п-ва хар-ть також показники виручки (ВД) вiд реалiз. прод., ПДВ
1. Визначення прибутку вiд реалiз. товарноi прод. (робiт, послуг). Прибуток вiд реалiзацii продукцii та iн. реалiзацii визначаiться як рiзниця мiж виручкою вiд реалiзацii у дiючих цiнах без ПДВ i витратами на виробництво i реалiзацiю продукцii та МЦ. У собiвартiсть продукцii при визначеннi прибутку включають: матерiальнi витрати; амортизацiйнi вiдрахування на повне вiдновлення основних засобiв; витрати на оплату працi, включаючи премiювання не лише робiтникiв, а й керiвникiв, спецiалiстiв та iнших службовцiв за виробничi результати; вiдрахування на державне соцiальне страхування, вiдрахування з обов'язкового медичного страхування, платежi з обов'язкового страхування майна; сплату вiдсоткiв за короткостроковi кредити банку, крiм вiдсотки за простроченi позики; витрати з усiх видiв ремонтiв та iншi витрати на виробництво i реалiзацiю продукцii.
2. Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток тАФ це сума прибутку вiд реалiзацii продукцii та iншоi реалiзацii й доходiв вiд позареалiзацiйних операцiй, зменшена на суму витрат по цих операцiях. До складу доходiв (витрат) вiд позареалiзацiйних операцiй включають: доходи, отриманi вiд участi у спiльних пiдприiмствах; вiд здавання майна в оренду; дивiденди по акцiях, облiгацiях та iнших ЦП, якi належать пiдприiмству; суми, одержанi у виглядi економiчних санкцiй i вiдшкодування збиткiв; iншi витрати i доходи вiд операцiй, що безпосередньо не пов'язанi з виробництвом i реалiзацiiю продукцii.
Ключовим питанням аудиту i визначення показникiв, що характеризують формування загальноi суми балансового прибутку. Аудитор насамперед маi оцiнити вплив прогресивних факторiв формування прибутку тАФ зниження с/в продукцii, пiдвищення якостi i полiпшення асортименту продукцii. Виявляються також фактори, якi не i заслугою пiдприiмства, тАФ завищення цiн, тарифiв, порушення встановлених стандартiв тощо.
3. Визначення величини балансового прибутку, який пiдлягаi оподаткуванню.
4. Визначення величини податку на прибуток (доход), що належить сплатi до бюджету. Аудитор користуiться нормативними документами щодо оподаткування, а також пiльгами, якi надаються СПД при обчисленнi податкiв. Об'iктом оподаткування i прибуток, який визначаiться зменшенням валового доходу звiтного перiоду на суму валових витрат та частини амортизацii.
5. Визначення i розподiл чистого прибутку, що залишився у розпорядженнi пiдприiмства. Чистий прибуток пiдприiмства визначаiться аудитором як рiзниця мiж балансовим прибутком, який оподатковуiться, i величиною податкiв з урахуванням пiльг. Напрями використання чистого прибутку визначаються пiдприiмством самостiйно.
Узагальнюючу характеристику дiяльностi пiдприiмства аудитор визначаi за величиною чистого прибутку i фiнансовим станом. Важливо не тiльки отримати якнайбiльший прибуток, а й використати прибуток, що залишився у розпорядженнi пiдприiмства. У динамiцi темпiв зростання власних коштiв пiдприiмства виявляються успiхи або недолiки розвитку пiдприiмства.
52. Етапи аудиту i його стадii
1 тАУ попереднi дослiдження обтАЩiкта А:
- умови дiяльностi пiдпр-ва-замовника
- визначення типу, стуктури п-ва i управлiння ним
2 тАУ планування А:
- планування i послiдуючий контроль А;
- вивчення i оцiнка форми i методiв облiку.
3 тАУ перевiрка внутрiшнього контролю пiдпр-ва
4 тАУ аналiтична перевiрка фiнансовоi iнформацii: реальнiсть статей балансу, вiдповiднiсть даних бух зв-стi облiковим регiстрам, вiдпов-сть прибуткiв i збиткiв факт рез-татам д-тi.
5 тАУ огляд фiн звiтностi: перевiрка зв-стi в цiлому i перевiрка аудиторськоi роботи з метою визначення достовiрностi i обтАЩiктивностi iнформацii фiн зв-стi; пер-ка вiдповiдностi зв-стi облiковiй практицi i дiючому законодавству.
6 тАУ пiдготовка аудит звiту i висновку - узагальнення результатiв перевiрки
Стадii аудиту.
Кожна аудиторська перевiрка складаiться з етапiв i частин, якi називаються стадiями. Можна видiлити такi стадii: 1) дослiдницька, тобто вивчаються особливостi пiдприiмства, його органiзацiя, структура, продукцiя i послуги пiдприiмства. Вивчаються перспективи розвитку пiдприiмства. Вивчаiться система облiково-аналiтичного процесу на пiдприiмствi. Виробляiться загальний пiдхiд до проведення аудиту, видiляються проблемнi напрямки аудиту, оцiнюiться ступiнь руху, складаiться попереднiй варiант програми аудиторськоi перевiрки, визначаються обсяги робiт i призначення конкретних виконавцiв;
2) пiдготовчо-узгоджувальна стадiя тАУ узгоджуiться замовником програма перевiрки, обсяг робiт, термiн проведення, форма представлення аудиту, також узгоджуiться з клiiнтом рiвень вiдповiдальностi аудиторськоi фiрми, визначаiться вартiсть аудиторських послуг. Закрiплюiться всi цi домовленостi договором (угодою). Пiсля цього готуiться необхiдна нормативно-правова база для перевiрки;
3) основна стадiятАУ проводиться аудит (аудиторськi послуги) i нотуiться пiдсумкова аудиторська документацiя;
4) заключна стадiя тАУ обговорюiться додаткова документацiя, що передаiться замовнику i надаiться аудиторський висновок.
76. Мета аудиту. Осн. Завдання а-ту
Вiдповiдно до Закону Украiнi "Про аудиторську дiяльнiсть" аудит провадиться з метою визначення достовiрностi звiтностi суб'iктiв господарювання, облiку, його повноти та вiдповiдностi чинному законодавству i встановленим нормативам. Згiдно зi ст. 8 Закону про це маi бути зазначено в аудиторському висновку.
Основнi задачi аудиту тАУ збирання та обробка достовiрноi iнформацii про фiнансову дiяльнiсть субтАЩiкта господарювання i на цiй основi аудиторського рiшення.
Крiм того аудит повинен адекватно вiдображати всi аспекти дiяльностi субтАЩiкта, що перевiряiться i для того, щоб скласти достовiрний аудиторський висновок аудитор повинен отримати безумовну гарантiю того, що iнформацiя в бухгалтерськiй документацii достатня i достовiрна.
53. етапи провед-ня аудит валютних операцiй.
Аудит починаiться з ознайомлення з д-тю п-тва: перевiряiться наявнiсть зовнiшньо-економiчних операцiй, розрахункiв по них, наявнiсть поточного рахунку в банку в iноземнiй валютi.Аудитор встановлюi, якими формами розрахункiв користюiться п-тво. Аудитор перевiряi правильнiсть вiдображення валютних операцiй в облiку, особливiстю i те , що кожна операцiя вiдображаiться i в iноземнiй валютi i в гривнях. Аудитор перевiряi правильнiсть перерахунку валюти у гривнi за курсом НБУ на дату здiйснення операцii. При перевiрцi обовязково контролюiться строк повернення валюти в Украiну (90 днiв) за вiдвантажену продукцiю, роботи, послуги. Перевiряiться правильнiсть ведення облiку валютних операцiй : по р-ку 312тАЭ Поточнi рахунки в банку в iноземнiй валютiтАЭ,632 тАЬРозрахунки з iноземними постачальникамитАЭ , 362тАЭ Розрах з iноз покупцямитАЭ 71тАЭРЖнший операцiйний дохiдтАЭ. Аудитор перевiряi правильнiсть визначення курсових рiзниць та вiдображення iх в облiку. Аудитор перевiряi встановлену суму обовязкового подажу валюти, яка знаходиться на рахунку (50%). та правильнiсть зарахування гривневоi виручки. При перевiрцi грошових коштiв, що надiйшли на рахунок, встановлюються правильнiсть i повнота iх зарахування. Аудитор перевiряi всi операцii з купiвлi-продажу валюти, правильнiсть оформлення платiжних документiв та обробки виписок банку. На завершення перевiряi правильнiсть вiдображення валютних коштiв в балансi п-тва та правильнiсть перерахунку монетарних статей за курсом НБУ на дату балансу.
61. Етапи провед-ня кас. оп-й
Для облiку касових використовуiться рахунок 30 тАЬКасатАЭ, на якому вiдображаiться рух i наявнiсть ГК в касi. Достовiрнiсть вiдображення операцiй по цьому рахунку дослiджуiться ретельно. Аудиторська перевiрка касових операцiй складаiться з 7 етапiв.
На 1 етапi необхiдно провести раптову ревiзiю каси з повним поаркушним перерахуванням всiх грошей, що знаходяться в касi (1 раз в квартал).
2 етапом i перевiрка правильностi заповнення касових документiв та органiзацii порядку ведення касових операцiй. Насамперед. Перевiряiться правильнiсть заповнення прибуткових i видаткових КО. Не допускаються будь-якi виправлення в них. При перевiрцi порядку ведення касовоi книги необхiдно перевiрити i по можливостi встановити, щоб на пiдприiмство мало тiльки одну касову книгу, яка повинна бути прошнурована, пронумерована. Будь-якi пiдчистки та необумовленi виправлення в касовiй книзi забороняються.
На 3 етапi аудитор перевiряi наявнiсть проведення iнвентаризацii каси (чи проводиться вона не рiдше 1 разу в квартал, якiсний склад комiсii та iн.).
На 4 етапi аудитор перевiряi дотримання лiмiту залишкiв готiвки в касi, тобто перевiряiться повiдомлення банку, ретельно перевiряiться касова книга на предмет перевищення встановленого лiмiту.
На 5 етапi перевiряiться правильнiсть видачi готiвки з каси встановлюiться, на якi цiлi отримували i видавали готiвку.
6 етап: перевiряiться оприбуткування готiвки в касi. Необхiдно визначити чи повнiстю пiдприiмство оприбуткувало готiвку, яка надходить з рiзних джерел. Робота касових апаратiв також перевiряiться.
7 етап: спiвставлення первинних даних, аналiтичних i синтетичних облiкових регiстрiв з даними, вiдображеними у звiтностi пiдприiмства, з метою встановлення iх вiдповiдностi. Збереження готiвки i також важливим при проведеннi аудиту.
Т.ч. при проведеннi аудиту касових операцiй використовують: прибутковi i видатковi касовi ордери, касову книгу, журнал реiстрацii прибуткових i видаткових касових документiв, повiдомлення банку, ЖО-1, вiдомiсть №2, баланс, акти iнвентаризацii.
62. Етапи провед-ня а-ту запасiв
Для облiку ТМЦ використовуiться рахунок тАЬМатерiалитАЭ. На цьому рахунку пiдприiмства облiковують рух сировини, а для руху i облiку палива використовують рахунок тАЬПаливотАЭ, а рахунок тАЬТоваритАЭ вiдображаi рух товарiв в сферi обiгу i придбання. При аудитi перевiряiться достовiрнiсть вiдображення операцiй на вiдповiдних рахунках БО. Звертаiться особлива увага на переоцiнку ТМЦ, джерела iх покриття (рiзниць).
Перевiряються цi питання вiдповiдно до Порядку проведення дооцiнки залишкiв ТМЦ, який затверджений Мiнекономiки i МФУ Украiни. Дотримання цього порядку перевiряiться на обтАЩiкти i якщо були встановленi порушення, то переоцiнка вважаiться недiйсною.
У цьому випадку аудитор повинен визначити, на яку суму було знижено оподаткований прибуток, доход внаслiдок вiднесення сум дооцiнки, на поповнення сум до оцiнки, або вiднесення втрат на зитки. Аудитор перевiряi правильнiсть визначення обсягiв товарноi продукцii, що пiдлягаi уцiнцi, органiзацiя проведення уцiнки та документального оформлення. Особлива увага придiляiться визначенню джерел фiнансування уцiнки та вiдображенню iх в БО.
ОбтАЩiктом аудиту i i МШП. Перевiряються такi питання: законнiсть списання МШП, його методика, порядок.
Етапи аудиту МШП: 1) вивчаiться побудова облiку МШП, визначаються якi види МШП використовуються; 2) перевiряiться правильнiсть вiднесення придбаних предметiв та засобiв до МШП за критерiями, встановленими законодавством. Для цього дослiджуються первиннi документи з оприбуткування МШП. Аудитор робить висновок про дотримання пiдприiмством вимог законодавства щодо питання вiднесення придбаних засобiв до МШП. Дуже ретельну увагу слiд придiляти правильностi та облiку списання МШП; 3) Перевiряiться правильнiсть ведення облiку списання МШП. Аудитор перевiряi чи використовуi пiдприiмство для облiку зносу МШП рахунок 13 тАЬЗнос МШПтАЭ, а також, яка сума вiдображена по КТ13 в кореспонденцii з ДТ вiдповiдних витратних рахункiв; 4) на завершальному етапi встановлюiться вiдповiднiсть синтетичних показникiв по наявностi i зносу, показникам аналiтичних i первинних документiв. Це досягаiться спiвставленням даних балансу, головноi книги, вiдомостей з облiку МШП та первинних документiв мiж собою.
63. Етапи про-ня а-ту наяв-тi i руху ОЗ
При проведеннi аудиту дослiджуються операцii, якi вiдображають рух ОЗ. Вiдомо, що ОЗ надходять на пiдприiмства з рiзних джерел: вiд постачальникiв за плату, засновникiв у виглядi внескiв до i, безкоштовно вiд iн. СПД.
Етапи аудиту ОЗ: 1) Одиницею облiку ОЗ i iнвентарний обтАЩiкт. Кожному iнвентарному обтАЩiкту незалежно вiд його знаходження, в експлуатацii або на складi, присвоюiться вiдповiдний iнвентарний номер. Цi iнвентарнi номери повиннi проставлятися на всiх первинних документах, якi i пiдставою для вiдображення в облiку iх наявностi або руху. В звтАЩязку з цим аудит ОЗ необхiдно починати з перевiрки збереження ОЗ. Вона здiйснюiться шляхом проведення iнвентаризацii ОЗ. РЖнвентаризацiiю встановлюiться наявнiсть та технiчний стан обтАЩiктiв ОЗ.
2) наступним етапом аудиту i перевiрка правильностi вiдображення в облiку руху ОЗ. Первинним документом, що i пiдставою для введення в експлуатацiю ОЗ i акт приймання-передачi (ф. ОЗ-1). Цей акт повинен складатися на введення кожного окремого iнвентарного обтАЩiкту. В перiод проведення аудиту необхiдно перевiрити, що на кожен обтАЩiкт була виписана iнвентарна картка. РЖнвентарна картка i регiстром аналiтичного облiку ОЗ, яка даi можливiсть контролювати iх наявнiсть в мiсцях зберiгання. Вибуття ОЗ вiдбуваiться шляхом iх реалiзацii, безкоштовноi передачi, а в разi iх повного фiзичного або морального зносу, остаточного вибуття з ладу або загибелi тАУ шляхом списання. Тому перевiрка реалiзацii або безкоштовноi передачi ОЗ починаiться з ознайомлення з рiшенням щодо вiдповiдних дiй. В залежностi вiд пiдпорядкованостi пiдприiмства цей документ може бути протоколом загальних зборiв засновникiв, дозволом фонду державного майна, вiдповiдного вiдомства, тощо.
3) наступним етапом i перевiрка вiдображення в облiку порядку лiквiдацii, реалiзацii або надходження ОЗ. В залежностi вiд форми власностi пiдприiмства (державна, недержавна) визначаiться порядок облiку. Основною вiдмiннiстю i те, що на пiдприiмствах державноi форми власностi лiквiдацiя i надходження ОЗ вiдбуваiться зi змiною i, на недержавних пiдприiмствах i не змiнюiться.
4) останнiм етапом аудиту руху ОЗ i перевiрка вiдповiдностi первинних документiв синтетичним регiстрам облiку. Для цього звiряються данi iнвентарних карток з даними головноi книги, балансу, звiту про фiнансово-майновий стан пiдприiмства.
67.Етапи проведення аудиту з бюджетом.
1.Вивчення особливостей пiдприiмства, його органiзацii. 2. Узгодження програми перевiрки з клiiнтом, термiнiв ii проведеня, вартостi послуг, визначення вiдповiдальностi сторiн. 3. Проведення аудиту-визначаiться: вiдповiднiсть розрахунку платежу в бюджет-ПДВ- з-ну У.тАЭ Про ПДВтАЭ; вiдповiд-ть розрахунку оподатковуiмого прибутку з-ну У.тАЭПро оподаткув-ня прибутку пiдприiмствтАЭ; вiдпов-ть розр-кiв i сплати держ. мита за операцii з ЦП Декрету КМУ"Про держ. митотАЭ; вiдпов-ть нарах-ня i сплати в бюджет прибуткового податку з громадян по з/п, iн. виплат, дивiдендiв Декрету КМУ тАЬПро прибутк. податок з громадянтАЭ; вiдпов-ть розрах-ку збору на обов`язк. держ. пенсiйне страх-ня дiючому зак-тву; вiдпов-ть розр-ку збору на обов.соцiал. страх-ня на випадок безр-тя в Держ.фонд сприяння захисту нас-ня дiючому зак-тву; вiдпов-ть утримань в Держ. iнновацiйний
Вместе с этим смотрят:
1C: Бухгалтерия
РЖнвентаризацiя активiв
Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"
Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв
Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях