Аудит в странах СНГ
Змiст.
Вступ. 2
1. АУДИТ В РОСРЖРЗ. 4
1.1. РЖсторична Довiдка. 4
1.2. Стан аудиту. 5
1.3. Стандарти 8
1.4. Ринок аудиторських послуг 9
1.5. Консалтинг 11
1.6. Перспективи. 11
2. АУДИТ В РЕСПУБЛРЖЦРЖ БРЖЛОРУСЬ 15
3. АУДИТ В РЕСПУБЛРЖЦРЖ КАЗАХСТАН 17
Завершення. 18
Лiтература. 19
Вступ.
Виникнення аудиту повтАЩязано з розподiлом iнтересiв тих, хто безпосередньо займаiться керуванням пiдприiмством (адмiнiстрацiя, менеджери), i тих, хто вкладаi грошi в його дiяльнiсть (власники, акцiонери, iнвестори). Останнi не могли i не хотiли покладатися на ту фiнансову iнформацiю, яку подавали керiвники i пiдлеглi iм бухгалтери пiдприiмства. Досить частi банкрутства пiдприiмств, обман з боку адмiнiстрацii пiдприiмства значно пiдвищували ризик фiнансових вкладень. Акцiонери хотiли бути впевненi в тому, що iх не обдурюють, що звiтнiсть, яка подаiться адмiнiстрацiiю, повнiстю вiдбиваi реальний фiнансовий стан пiдприiмства. Для перевiрки правильностi фiнансовоi iнформацii i пiдтвердження фiнансовоi звiтностi запрошувались люди, яким, на думку акцiонерiв, можна було довiряти. Головною вимогою до аудитора, були його беззаперечна чеснiсть i незалежнiсть.
РЖсторичною батькiвщиною аудиту i Англiя, де з 1844 року виходить серiя законiв про компанii, вiдповiдно до яких правлiння акцiонерних компанiй зобовтАЩязаннi запрошувати не рiдше нiж один раз на рiк спецiальну людину для перевiрки бухгалтерських рахункiв i звiту перед акцiонерами.
В Росiйськiй РЖмперii, до складу якоi входили всi теперiшнi краiни СНД, звання аудитора було введене царем Петром РЖ. Посада аудитора вмiщувала в себе деякi обовтАЩязки дiловода, секретаря i прокурора. Аудиторiв в Росii називали присяжними бухгалтерами. Всi три спроби органiзацii аудиту: в 1889 роцi, 1912 та 1928, виявились марними.
В краiнах СНД, якi виникли на теренi СРСР, аудиторська дiяльнiсть у сучасному виглядi зтАЩявилась порiвняно недавно, i в звтАЩязку з економiчними реформами отримуi все бiльше розповсюдження.
Першими аудиторськими органiзацiями в колишнiх республiках СРСР стали представництва та дочiрнi пiдприiмства акцiонерного товариства "РЖнаудит", яке було засновано восени 1987 року. Спочатку аудит проводився на спiльних пiдприiмствах, повтАЩязаних з участю iноземного капiталу, так як зарубiжнi партнери вимагали подання iм звiтностi, яка пiдтверджена незалежною аудиторською органiзацiiю.
З виникненням нових форм пiдприiмницькоi дiяльностi, появою акцiонерних товариств, товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю, комерцiйних банкiв та iнших пiдприiмств сфера застосування аудиту значно розширилась.
Аудиторськi послуги в краiнах СНД пропонуi i так звана Велика шiстка найбiльших аудиторських фiрм свiту, до якоi входять: Deloitte & Touche, Ernst & Young, Artur Anderson, Price Waterhouse, Cooper & Lybrant, KPMG. Кожна з цих фiрм i великою мiжнародною групiровкою, фiрми-члени якоi працюють в багатьох краiнах свiту. Всi цi фiрми за своiю органiзацiйною структурою являють собою партнерства (товариства) з необмеженою вiдповiдальнiстю. Кожна з груп, яка входить до великоi шiстки в цiлому пропонуюють весь спектр аудиторських i консультацiйних послуг, а окремi фiрми, якi входять в дану групу можуть мати певну спецiалiзацiю (податкове консультування i аудит в певнiй сферi бiзнесу та iнше).
Аудиторська дiяльнiсть в краiнах СНД тАФ в Украiнi, Росiйськiй Федерацii, Бiлорусi, Казахстанi, Вiрменii, Узбекистанi, та iнших тАФ розвиваiться в мiру розвитку ринковоi економiки, урiзноманiтнення форм власностi капiталу. Аудиторська дiяльнiсть в цих краiнах регулюiться спецiальним законодавством та нормативно-правовими актами з аудиту. Позитивним в розвитку аудиту в краiнах СНД i те, що створено координацiйний центр з Аудиту за участю певних структур ООН, Асоцiацii аудиторiв i бухгалтерiв СНД, асоцiацii аудиторiв та бухгалтерiв краiн-учасникiв. Координацiйний центр сприяi розробцi методичного забезпечення аудиту, створенню пiдручникiв для пiдготовки бухгалтерiв - аудиторiв у вузах, унiфiкацii навчальних планiв для пiдготовки бакалаврiв i магiстрiв за фахом "економiст з бухгалтерського облiку i аудиту".
У краiн СНД загальне соцiалiстичне минуле i, як наслiдок цього, - схожiсть проблем, що виникають при формуваннi ринкових вiдносин в економiцi. Тому метою нарад даноi робочоi групи i координацiя дiй органiзацiй i об'iднань бухгалтерiв i аудиторiв для обмiну досвiдом. Такий обмiн досвiдом граi важливу роль у спiльному розвитку, приведеннi системи облiку, отже - Аудиту у вiдповiднiсть iз мiжнародними стандартами. Крiм того, сьогоднi й у близькому майбутньому повна дезинтегрованнiсть економiки колишнiх республiк СРСР недоцiльна.
Як слiдство цього виникаi необхiднiсть у iдностi систем бухгалтерського облiку i спiльноi органiзацii i побудови аудиторськоi справи.
Регламентацiiю бухгалтерського облiку майже у всiх краiнах СНД займаються Мiнiстерства фiнансiв. (Крiм Казахстану, де разом iз Мiнфiном працюi в даному напрямку i Нацiональний комiтет по бухгалтерському облiку). Регламентацiiю аудиторськоi дiяльностi займаються: - в Азербайджан - Аудиторська палата; - у Бiларусi - Аудиторська палата; - у Казахстанi - Мiнiстерство фiнансiв i Нацiональний комiтет по Аудиту; - у Молдовi - Мiнiстерство фiнансiв i Асоцiацiя аудиторiв; - у Росiйськiй федерацii - Мiнiстерство фiнансiв, Центробанк. Росстрахнадзор i Президiя Асоцiацii аудиторiв; - в Украiнi - Аудиторська палата.
Лiцензування i сертифiкацiю аудиторiв здiйснюють:
- У Республiцi Бiларусь. - Аудиторська палата (Аудиторська палата Республiки Бiларусь входить до складу Кабiнету Мiнiстрiв краiни - прим. авт.)
- Молдова - Мiнiстерство фiнансiв (сертифiкат "А") i Нацбанк (сертифiкат "Б").
- Казахстан. Мiнiстерство фiнансiв i Нацбанк.
- Росiйська федерацiя. Мiнiстерство фiнансiв, Центробанк. Росстрахнадзор.
- Украiна. Аудиторська палата.
Квалiфiкацiйнi вимоги до аудиторiв у краiнах СНД в основному схожi. До вiдмiнностей можна вiднести: необов'язковiсть вищоi освiти (Молдова - середнi спецiальне); досвiд роботи з фаху бухгалтер, економiст, юрист, помiчник аудитора вiд 3-х рокiв (Азербайджан i Украiна) до 5-и рокiв (Бiларусь. Казахстан, Молдова, Росiя). Громадянство для претендентiв на сертифiкат аудитора обов'язково тiльки в Украiнi.
Усе пiзнаiться в порiвняннi, i якщо виходити з приведених даних, то украiнський аудитор знаходиться сьогоднi далеко не в самому гiршому положеннi. Звичайно, не можна сказати, що в найбiльше вигiдному. Наприклад, глава Аудиторськоi палати Республiки Бiларусь дивуiться з приводу майбутнiх в Украiнi законодавчих обмежень, звуженнi сфери додатка обов'язкового Аудиту. Оскiльки в Бiларусi Президент Республiки спецiальним Указом доручив Кабiнету Мiнiстрiв доповнити перелiк суб'iктiв господарськоi дiяльностi, для яких обов'язкова аудиторська перевiрка. (На сьогоднiшнiй день у Бiларусi Аудит обов'язковий тiльки для комерцiйних банкiв, страхових компанiй i iноземних фiрм). Крiм того, i в Парламентi, i в Урядi Бiларусi в даний час вiдсутнi скiльки-небудь iстотнi антиаудиторськi настроi. Аудит у Росii, у вiдмiнностi вiд Украiни i Бiларусi, розвиваiться особливим шляхом, у вiдривi вiд свiтового досвiду, що призводить до деякоi дезорганiзацii i плутанини. Наприклад, присутнiсть у Росii чотирьох фахових об'iднань аудиторiв: Асоцiацiя бухгалтерiв i аудиторiв, Спiлка аудиторiв, Товариство аудиторiв, Росiйська колегiя аудиторiв i декiлькох iнституцiй по лiцензуванню аудиторiв лише ускладнюi розвиток росiйського Аудиту.
1. АУДИТ В РОСРЖРЗ.З рiзних причин довго не вдавалось створити спецiалiзоване законодавство як основу для аудиВнторськоi дiяльностi. Тiльки, у груднi 1993р. Указом Президента Росiйськоi Федерацii було затверджено Тимчасовi правила аудиторськоi дiяльностi, якi, врештi-решт, майже через сiм рокiв пiсля того як аудит в Росii став одним з видiв пiдприiмницькоi дiяльностi визначили "правила гри".
Оцiнка якостi цих правил була неоднозначною, проте вони й визначили органiзацiйнi основи iнституцiйноi побудови аудиту, його цiлi i завдання. ТимчаВнсовi правила мали значний позитивний вплив на подальший розвиток не тiльки аудиторськоi дiяльВнностi, а i всiii системи ринкових вiдносин у Росii.
З грудня 1993 р. i до тепер аудиторська дiяльнiсть у Росii розвиваiться бурхливими темВнпами, збiльшуiться кiлькiсть аудиторських, фiрм i атестованих аудиторiв, з'являiться багато нових професiйних перiодичних видань, розвиваiться система професiйноi пiдготовки аудиторiв, пракВнтично в усiх. адмiнiстративних одиницях Росii створено професiйнi аудиторськi органiзацii.
У 1994 р. було затверджено критерii обов'язВнкового аудиту, що суттiво розширило кiлькiсть органiзацiй, якi пiдлягають обов'язковому аудиту, i збiльшило попит на аудиторськi послуги.
Розробляються правила (стандарти) аудиторськоi дiяльностi. У квiтнi 1996р. Комiсiя з аудиторськоi дiяльностi розробила i рекомендувала до використання Порядок складанню аудиВнторського висновку про бухгалтерську звiтнiсть. Практично завершено пiдготовку ще ряду правил (стандартiв) з аудиторськоi дiяльностi, iх подальше затвердження багато в чому затримуiться у зв'язку з вiдсутнiстю закону про аудиторську дiяльнiсть.
Початковий перiод розвитку аудиту в Росii заВнвершився.
Законодавча база
Тимчасовi правила аудиторськоi дiяльностi
в Росiйськiй Федерацii
Указом Президента Росiйськоi Федерацii "Про аудиторську дiяльнiсть в Росiйськiй Федерацii" вiд 22 грудня 1993 р. № 2263 було затверджено Тимчасовi правила аудиторськоi дiяльностi в Росiйськiй Федерацii (далi - Тимчасовi правила). Передбачалось, що Тимчасовi правила дiятимуть до прийняття закону, що регулюi аудиторську дiяльнiсть.
Усi аудитори - фiзичнi особи повиннi; були до 1 жовтня 1994 р. пройти атестацiю на право здiйснення аудиторськоi дiяльностi; юридичнi й фiзичнi особи, що займаються аудиторською дiяльнiстю самостiйно, зобов'язанi були до 1 сiчня 1995 р. одержати вiдповiднi лiцензii.
Проведення аудиторськоi дiяльностi без атестацii. починаючи з 1 жовтня 1994 р. i без лiцензii, починаючи з 1 сiчня 1995 р., було заборонено.
Для розробки вiдповiдних документiв координацii робiт з атестацii i лiцензування Указом передбачалось створення Комiсii з аудиторськоi дiяльностi при Президентi Росiйськоi Федерацii. Комiсiю не було надiлено будь-якими адмiнiстративними повноваженнями, ii роль зводилась практично до органiзацii пiдготовки для Уряду проектiв нормативних актiв i положень, необхiдних для створення умов аудиторськоi дiяльностi в Росii.
Тимчасовi правила визначають, аудиторську дiяльнiсть як незалежний позавiдомчий фiнансовий контроль.
Тепер основною метою аудиторськоi дiяльВнностi i встановлення достовiрностi i бухгалтерськоi (фiнансовоi) звiтностi органiзацiй i вiдповiдностi здiйснених ними фiнансових та господарських операцiй нормативним актам, чинним в Росiйськiй Федерацii.
Встановлено, що аудиторська перевiрка може i бути1 обов'язковою або iнiцiативною. Обов'язкова аудиторська перевiрка здiйснюiться тiльки у випадках, прямо встановлених законодавством Росiйськоi i Федерацii, а iнiцiативна - за рiшенням органiзацii. Крiм того, вiдповiдно до Тимчасових правил обовтАЩязкова аудиторська перевiрка може провадитися також за дорученням державних органiв.
У Тимчасових правилах визначено "супутнi" послуги, якi можуть надаватися аудиторами: постановВнка, вiдновлення i ведення бухгалтерського (фiнанВнсового) облiку, складання декларацiй про доходи бухгалтерську (фiнансову) звiтнiсть, аналiз господарсько-фiнансовоi дiяльностi, оцiнка активiв i пасивiв консультування з питань фiнансового, "податкового" банкiвського та iншого господарського законодавства Росiйськоi Федерацii, а також навчання i надання iнших послуг за профiлем своii дiяльний.
Тимчасовi правила забороняють займатися аудиторам будь-якою пiдприiмницькою дiяльнiстю крiм визначеноi цими правилами. Неважко помiтити, що список "супутнiх" послуг далеко не повний. Так, очевидно, проведення аудитором консультацiй з неросiйського господарського законодавства, якщо формально застосовувати Тимчасовi правила, може виявитися незаконним.
РД одне з положень Тимчасових правил, яке досi все ще не працюi. Йдеться про так званi перевiрки за замовленнями державних органiв. Процедура запрошення аудитора дуже докладно описуiться i Тимчасовими правилами. Проте досi не встановлено порядок визначення вартостi такого роду перевiрок, i ця норма практично не застосовуiться.
Сама по собi iдея запрошення аудитора для проведення робiт за замовленням прокурора, суду або арбiтражного суду не викликаi заперечень. Проте Тимчасовi правила дають змогу органу дiзнання i слiдчому за умови наявностi санкцii прокурора, а також прокурору, суду й арбiтражному суду дати аудитору "доручення про провеВндення аудиторськоi перевiрки органiзацii за умови наявностi у виробництвi зазначених органiв поруВншеноi (вiдновленоi виробництвом) кримiнальноi справи, прийнятоi до виробництва (вiдновленоi виробництвом) цивiльноi справи або справи, пiдвiдомчоi арбiтражному суду". Строк проведенВння аудиторськоi перевiрки за таким дорученням визначаiться за домовленiстю з аудитором i, як правило, не повинен перевищувати двох мiсяцiв.
Оплата при проведеннi перевiрки за дорученВнням органiв дiзнання, прокурора, слiдчого, суду й арбiтражного суду. як визначено в Тимчасових правилах, маi здiйснюватися попередньо за рахуВннок органiзацii, яку перевiряють, за ставками, щоВнроку затвердженими Урядом Росiйськоi Федерацii з врахуванням середньоi ставки оплати, що склаВнлася на ринку аудиторських послуг. Аудитори каВнтегорично заперечують проти такого способу, визначеннi вартостi iх послуг, оскiльки для баВнгатьох аудиторських фiрм, i насамперед великих, де ставки суттiво вищi вiд середнiх, це означаi явно збитковi умови роботи.
Тимчасовими правилами встановлюються певнi обмеження для аудиторiв i аудиторських фiрм на проведений аудиторських перевiрок. Так, аудиВнторська перевiрка не може провадитися аудитоВнрами, якщо вони в засновниками, власниками, акцiонерами, керiвниками та iншими посадовими особами органiзацii, яку перевiряють, або i iз зазначеними особами родичами (батьки, поВндружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також браВнти, сестри, батьки i дiти подружжя). Аудиторськi фiрми не можуть здiйснювати аудиторську пеВнревiрку щодо органiзацiй, якi i РЗх засновниками, власниками, акцiонерами, кредиторами, страхувальВнниками, а також щодо яких цi аудиторськi фiрми i засновниками, власниками, акцiонерами. Також заВнбороняiться провадити аудиторськi перевiрки в орВнганiзацiях, де цiiю аудиторською фiрмою надавались послуги з вiдновлення i ведення бухгалтерського облiку, складання фiнансовоi звiтностi.
Аудитори можуть самостiйно визначати форми i методи аудиторськоi перевiрки, виходячи з виВнмог нормативних актiв Росiйськоi Федерацii, а таВнкож з конкретних умов договору з органiзацiiю або змiсту доручення державного органу.
Результат аудиторськоi перевiрки - висновок аудитора складаiться з трьох частин - вступноi, аналiтичноi й пiдсумковоi.
У вступнiй частинi для аудиторськоi фiрми зазначають: юридичну адресу i телефони; порядВнковий номер, дату видачi й назву органу, що виВндав лiцензiю на здiйснення аудиторськоi дiяльВнностi, а також строк дii лiцензii; номер реiстраВнцiйного свiдоцтва; номер розрахункового рахунку; прiзвища, iмена i по батьковi всiх аудиторiв, що брали участь у перевiрцi; для аудитора, який праВнцюi самостiйно: прiзвище, РЖм'я i по батьковi, стаж роботи аудитором; дату видачi й назву органу, що видав лiцензiю на здiйснення аудиторськоi дiяльВнностi, а також строк дii лiцензii; номер реiстраВнцiйного свiдоцтва; номер розрахункового рахунку.
В аналiтичнiй частинi вказують: назву орВнганiзацii i перiод дiяльностi ii, за який здiйснюiтьВнся перевiрка; результати експертизи органiзацii бухгалтерського (фiнансового) облiку, складання вiдповiдноi звiтностi i стану внутрiшнього контроВнлю; факти, виявлених у ходi аудиторськоi пеВнревiрки суттiвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського облiку i складання фiнанВнсовоi звiтностi, що впливають на ii достовiрнiсть також порушень законодавства Росiйськоi Федерацii при здiйсненнi господарсько-фiнансових операцiй, якi завдали або можуть завдати шкоди iнтересам власникiв органiзацii, держави i третiх осiб.
Пiдсумкова частина аудиторського висновку мiстить запис про пiдтвердження достовiрностi бухВнгалтерськоi (фiнансовоi) звiтностi органiзацii. Тiльки пiдсумкова частина висновку призначена для пуВнблiкацii i подання заiнтересованим користувачам.
У випадку, якщо органiзацiiю-замовником у ходi проведеннi перевiрки не усунуто суттiвi поВнрушення у веденнi бухгалтерського (фiнансового) облiку, складаннi вiдповiдноi звiтностi та додерВнжаннi законодавства Росiйськоi Федерацii, у пiдсумВнковiй частинi аудиторського висновку робиться заВнпис про неможливiсть пiдтвердження достовiрностi бухгалтерськоi (фiнансовоi) звiтностi.
Отже, Тимчасовi правила визначають тiльки два можливих варiанти: або позитивний, або негативний аудиторський висновок, що звичайно, не вклаВндаiться у норми мiжнародних стандартiв. Не досить чiтким i ствердження про те, що "позитивний аудиторський висновок може бути тiльки за умови усуВннення порушень законодавства", оскiльки далеко не всяке порушення закону можна "усунути".
Порядок атестацii аудиторiв на право здiйснення аудиторськоi дiяльностi, формування атестацiйних комiсiй i розмiр сплати за проведення атестацii, а таВнкож порядок одержання лiцензiй на здiйснення аудиВнторськоi дiяльностi затверджуються Урядом РосiйВнськоi Федерат за поданням Комiсii з аудиторськоi дiяльностi при Президентi Росiйськоi Федерацii.
До атестацii допускаються особи, що мають економiчну або юридичну (вищу або середню спецiальну) освiту, а також стаж роботи не менш як три роки з останнiх п'яти як аудитора, спеВнцiалiста аудиторськоi органiзацii, бухгалтера екоВнномiста, ревiзора, керiвника пiдприiмства, наукоВнвого працiвника або викладача з економiчного профiлю. До атестацii не допускаються особи заВнсудженi вироком суду iз застосування покарання у виглядi позбавлення права посiдати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю у сферi фiнансово-господарських вiдносин протягом вiдбуття покарання i в подальший перiод до погашення (зняття) судимостi в установленому законом порядку.
Лiцензii видаються на здiйснення: банкiвського ауВндиту, аудиту страхових органiзацiй, аудиту бiрж, позабюджетних фондiв та iнвестицiйних iнститутiв: заВнгального аудиту (аудиту iнших економiчних суб'iктiв).
Лiцензii на здiйснення аудиторськоi дiяльностi моВнжуть бути анульованi тiльки органами, якi видали iх.
Такi основнi положення Тимчасових правил, за якими регулюiться аудиторська дiяльнiсть у Росii тепер.
У Росii розробка правил (стандартiв) з аудиВнторськоi дiяльностi розпочалась бiльш як два роки тому. Першi девтАЩять проектiв стандартiв були розробленi й опублiкованi у збiрнику "Аудит у Росii" (Видання "Контакт" (ФБК) - НИФИ, 1994. -186 с.). У квiтнi 1996 р. перший стандарт з аудиВнторськоi дiяльностi - "Порядок пiдготовки аудиВнторського висновку" було схвалено Комiсiiю з аудиторськоi дiяльностi. У процесi доробки переВнбуваi ще рад стандартiв.
Проте пiдготовка i впровадження аудиторських стандартiв вiдбуваються досить повiльно з двох приВнчин. По-перше, немаi закону з аудиторськоi дiяльВнностi, без якого неможлива розробка деяких загальВнних стандартiв, наприклад, стандарту "Принципи аудиту", оскiльки його змiст великою мiрою визначаВнтиметься положеннями закону. По-друге, немаi орВнгану, якому надано право розробляти i затверджуваВнти стандарти, якi б були обов'язковими до застосуВнвання. Тепер Комiсiя з аудиторськоi дiяльностi за своiм статусом може тiльки розробити стандарт i рекомендувати аудиторам застосовувати його. РеВнально правила i методи роботи аудиторiв визначаВнються органами, що видають лiцензii.
Так, Центральний банк випустив iнструкцiю, що визначаi порядок пiдготовки аудиторських висВнновкiв за звiтами банкiв, яка багато в чому вiдрiзняiться вiд аналогiчного стандарту, схвалеВнного Комiсiiю з аудиторськоi дiяльностi. "Росстрахнадзор" готуi своi правила за поданням реВнзультатiв аудиту. Отже, вже сьогоднi можна розглядати як певну тенденцiю розподiл правил i методiв аудиту згiдно з його видами: загальний (фондiв i бiрж), банкiвський i страховий.
Негативнi наслiдки такого становища очевиднi. У майбутньому законi необхiдно обов'язково виВнключити можливiсть застосування рiзних станВндартiв при проведеннi аудиту рiзних типiв орВнганiзацiй. Стандарти аудиту повиннi бути iдиними i грунтуватися на мiжнародних аудиторських станВндартах. РЖнакше можливе абсолютне домiнування на росiйському ринку аудиторських послуг мiжнаВнродних аудиторських фiрм або, що набагато гiрше, росiйським пiдприiмствам буде значно утруднений вихiд на мiжнароднi фiнансовi ринки.
Постiйне зростання попиту на аудиторськi поВнслуги в Росii визначаiться двома основними факВнторами: розвитком господарського законодавства i розвитком ринку як такого. В першi роки розвиВнток аудиту визначаiться наявнiстю в нормативних актах вимоги проведення аудиту для СП, банкiв, страхових органiзацiй, представництв iноземних фiрм. РЖ цей етап закiнчився з прийняттям Тимчасових правил. З 1994р. багато якi пiдприiмства почали розглядати аудит не тiльки як обов'язок, визначений законодавче, а й як потребу i необхiднiсть. Набутий досвiд роботи в умовах ринку, вiрнiше, в умовах вiдсутностi централiзованого управлiння, пiдказуi, що дешевше користуватися послугами професiоналiв, нiж розплачуватися за своi помилки.
Особливо великi ризики росiйських пiдВнприiмств , пов'язанi з нечiтким, що швидко змiнюiться, господарським законодавством, у тому числi податковим. Тому аудиторськi послуги багато в чому асоцiюються у них iз захистом вiд цих ризикiв. Багато якi великi росiйськi пiдВнприiмства вже ознайомились на практицi з дiями податкових органiв. РЖ тепер наявнiсть аудиВнторського висновку, що пiдтверджуi достовiрнiсть фiнансового звiту, багато в чому i для пiдВнприiмства гарантiiю вiдсутностi претензiй з боку державних органiв iз сплати податкiв РЖ вiдсутностi iнших порушень законодавства у звiтному перiодi.
Коло користувачiв фiнансовоi звiтностi, анаВнлогiчно тому, що i в краiнах з розвиненою ринкоВнвою економiкою, ще тiльки формуiться в Росii.
Тут доречно зазначити роль мiжнародних аудиторських i консультацiйних фiрм, що працюють на росiйському ринку. Дуже важливо, що саме дiяльнiсть мiжнародних аудиторських i консалтингових фiрм серйозно вплинула i продовжуi безперечно впливаВнти на розвиток аудиту i консалтингу в Росii.
Вiдмiннi стартовi умови для роботи мiжнародВнних аудиторських i консалтингових фiрм в Росii було створено внаслiдок реалiзацii багатьох проВнектiв, що фiнансуються за рахунок коштiв мiжнаВнродних органiзацiй.
Мiжнароднi аудиторськi фiрми в Росii працюВнють iз "своiми" клiiнтами - транснацiональними компанiями, що прийшли а Росiю, а також з велиВнкими росiйськими пiдприiмствами. Останнi, як правило, i одержувачами iноземних кредитiв, i аудиВнторський висновок, пiдготовлений на основi мiжнаВнродних аудиторських стандартiв, служить iм необхiдною "перепусткою" у свiт мiжнародних фiнансiв.
РЖнтелектуальний i фiнансовий потенцiал мiжВннародних i нацiональних аудиторських фiрм незiставнi. В дiйсностi вони працюють у певному роВнзумiннi на рiзних поверхах росiйськоi економiки. Проте найбiльшi нацiональнi аудиторськi фiрми у чомусь починають конкурувати в Росii з фiрмами "великоi шiстки". За деякими даними, окремi мiжнароднi аудиторськi фiрми вiдчувають серйознi труднощi, пов'язанi iз занадто великою орiiнтаВнцiiю на проекти, що фiнансуються за рахунок мiжнародних органiзацiй, надлишковою концентВнрацiiю на обслуговуваннi "своiх" зарубiжних клiiнтiв i недооцiнкою нацiонального сектора екоВнномiки, помилками у кадровiй полiтицi з росiйВнським персоналом.
Великi росiйськi комерцiйнi банки користуютьВнся послугами мiжнародних аудиторських фiрм, очевидно, не без пiдстав вважаючи, що це iм доВнпоможе пiдтвердити свою надiйнiсть i солiднiсть пеВнред клiiнтами не тiльки в Росii, а й за ii межами.
Дуже часто останнiм часом найбiльшi росiйськi пiдприiмства прагнуть користуватися одночасно послугами мiжнародних i нацiональних аудиторських фiрм. Першi виконують аудит РЖ вiдкриВнвають, пiдприiмству виходи на мiжнароднi ринки. другi ж працюють як бухгалтерськi й податковi консультанти i знижують ризики пiдприiмства за претензiями з боку державних органiв.
З введенням Положення про атестацiю аудиВнторiв виникла одна проблема, яка спершу була не дуже помiтною на ринку аудиторських послуг. З'явилось багато аудиторiв, якi дають позитивний аудиторський висновок, практично не проводячи аудит. По-перше, це пов'язано з вiдсутнiстю на багатьох пiдприiмствах реального власника, якоВнму необхiдна об'iктивна iнформацiя про фiнансоВнве становище пiдприiмства. Реальний власник багатьох пiдприiмств у Росii - керiвництво цих пiдприiмств, яке не вбачаi потреби в розкриттi фiнансовоi iнформацii для зовнiшнiх користувачiв. По-друге, немаi офiцiйних стандартiв, що регуВнлюють проведення аудиторських перевiрок. Тому немаi ^ критерiiв для оцiнки необхiдних обсягiв робiт, якi повинен виконати аудитор, щоб зiбрати достатнi свiдчення для формування думки про доВнстовiрнiсть i правильнiсть фiнансовоi звiтностi.
Отже, з одного боку. в Росii ще не сформувався РЖнститут власникiв i зовнiшнiх користувачiв фiнансоВнвоi звiтностi, а з другого - аудиторам необхiдно розробити професiйнi стандарти, за якими можна було б об'iктивно оцiнювати якiсть iхньоi роботи.
Управлiнське консультування в Росii - найВнменше розвинений напрям, а, отже, i найбiльш перспективний. Поки ще не можна сказати, що настаi час управлiнського консультування, проте, що такий час скоро настане, можна стверджувати з достатньою певнiстю. Практично закiнчилась приватизацiя. На багатьох пiдприiмствах а Росii з'явився реальний власник, який хоче створити ефективнi механiзми з контролю й управлiння своiю власнiстю. Вiн безперечно захоче пiдвищиВнти ефективнiсть роботи пiдприiмства, його приВнбутковiсть, економiчнiсть тощо. Це велике поле дiяльностi для аудиторських i консалтингових фiрм, i тут, на думку деяких експертiв, переваги порiвняно з мiжнародними фiрмами матимуть нацiональнi фiрми, якi краще знають конкретнi проблеми своiх клiiнтiв. До того ж i середня вартiсть послуг вiдiграватиме не останню роль при виборi консультантiв.
Комiсiiю з аудиторськоi дiяльностi при ПрезиВндентi Росiйськоi Федерацii розроблено проект Закону "Про аудиторську дiяльнiсть", який за поВнстановою Уряду Росiйськоi Федерацii мав бути поданий Президенту Росiйськоi федерацii до 1 сiчня 1996 р. Проект розроблявся в два етапна на першому етапi проект розроблявся групою спецiалiстiв з аудиту у Радi з аудиту, на другому етапi вiн був практично повнiстю перероблений згiдно з пропозицiями державних служб, що вiдповiдають за органiзацiю атестацii й лiцензуВнвання аудиторiв та iнших державних органiв, представлених в Комiсii з аудиторськоi дiяльВнностi.
Згiдно з чинною процедурою проект Закону може бути переданий Президенту Росiйськоi ФеВндерацii тiльки пiсля погодження i вiзування чотирВнма вiдомствами: Верховним Судом, Вищим арВнбiтражним судом, Генеральною Прокуратурою i Мiнiстерством юстицii росiйськоi федерацii. У травнi проект Закону передано цим вiдомствам для остаточного розгляду i вiзування.
Велика вiрогiднiсть, що Мiнiстерство юстицii не завiзуi Закон, оскiльки, на його думку, вiн маi передбачати проведення аудиторських перевiрок за замовленнями правоохоронних органiв. У цьоВнму випадку, на думку мiнiстерства, Закон повинен зобов'язувати аудитора провадити перевiрки. Цей проект Закону такого обов'язку для аудиторiв не передбачаi, у зв'язку з цим можна передбачити, що Закон найближчим часом навряд чи потрапить до Президента, а рухатиметься ще тривалий час мiж рiзними урядовими структурами.
Процедура затвердження Закону триваi -розгляд Президентом Росiйськоi Федерацii, ДерВнжавною Думою, Радою Федерацii. Тому за найбiльш оптимiстичними оцiнками Закон буде прийнято не ранiше, нiж у червнi 1996р., а його остаточна версiя суттiво вiдрiзнятиметься вiд поВнчаткового варiанта.
Проте у будь-якому випадку цiкавими i аналiз проекту Закону, розробленого Комiсiiю з аудиВнторськоi дiяльностi, i його зiставлення з нинi дiюВнчими Тимчасовими правилами, що регулюють аудиторську дiяльнiсть. Ця версiя Закону багато в чому вiдображаi стан аудиту i розумiння його сутi тепер, у тому числi рiзними державними вiдомВнствами: Мiнiстерством фiнансiв, Центральним банком, "Росстрахнадзором" та iн.
У проектi Закону аудиторська дiяльнiсть визнаВнчаiться як пiдприiмницька дiяльнiсть аудиторiв, що працюють iндивiдуально, й аудиторських орВнганiзацiй, Власне аудит розглядаiться як незаВнлежна перевiрка документiв бухгалтерського облiку i бухгалтерськоi звiтностi. Як i в ТимчасоВнвих правилах. Закон визначаi, що аудит подiляiться на обов'язковий i iнiцiативний.
Мета аудиту - встановлення достовiрностi бухВнгалтерськоi звiтностi осiб, що пiдлягають аудиту, i вiдповiдностi здiйснених ними фiнансових операВнцiй нормам законодавства Росiйськоi Федерацii.
На вiдмiну вiй Тимчасових правил у проектi ЗакоВнну подано поняття достовiрностi бухгалтерськоi звiтВнностi. Пiд достовiрнiстю розумiють такий ступiнь точностi даних звiтностi, яка даi змогу компетентВнному користувачу звiтностi робити на ii основi праВнвильнi висновки про результати фiнансово-госпоВндарськоi дiяльностi суб'iктiв, що пiдлягають аудиту, i приймати рiшення, якi грунтуються на цих висновках.
У проектi досить докладно визначено, якi суВнпутнi аудиту послуги можуть надавати аудитори. Це досить важливо, оскiльки нiякi iншi послуги не можуть розглядатися як аудиторська дiяльнiсть. Вони включають: постановку, вiдновлення i веВндення бухгалтерського облiку, а також складання бухгалтерськоi звiтностi; податкове планування i розрахунок податкiв; аналiз фiнансово-госВнподарськоi дiяльностi; консультант з питань бухВнгалтерського облiку, економiки, фiнансiв, податкiв i управлiння; надання юридичних послуг у галузi пiдприiмницькоi дiяльностi; навчання бухгалВнтерському облiку, економiки i фiнансам, аудиту.
Слiд зазначити, що коло послуг досить обмежеВнне, проте можна надавати й iншi послуги "за профiВнлем аудиторськоi дiяльностi". На практицi це ознаВнчаi, що через певний час пiсля прийняття Закону, можливо, буде затверджено розширений список "ауВндиторських послуг". Наприклад, вiн може поповниВнтись видавничою дiяльнiстю за вiдповiдним профiлем.
Проектом Закону визначено основнi принциВнпи аудиторськоi дiяльностi: незалежнiсть, проВнфесiоналiзм, додержання конфiденцiйностi й етичних норм.
Деякi принципи бiльш докладно роз'яснюються безпосередньо у текстi проекту, для iнших i вiдповiдне посилання до аудиторських стандартiв. Зокрема, принцип незалежностi досить докладно викладено у проектi, проте його формулювання факВнтично iдентичне тому, що i у Тимчасових правилах.
Разом з тим проектом передбачаiться, що окремi сторони аудиторськоi дiяльностi регулюваВнтимуться спецiальними правилами (стандартами). Так, прийоми i методи аудиторськоi дiяльностi реВнгулюватимуться в правилах (стандартах), обов'язВнкових до застосування.
На жаль, у проектi Закону аудит, як i у ТимчасоВнвих правилах, подiляiться на чотири види: аудит банкiв та iнших кредитних органiзацiй (банкiвський аудит); аудит страховик органiзацiй i товариств взаiмного страхування (страховий аудит}; аудит бiрж, позабюджетних фондiв i iнвестицiйних iнститутiв; ауВндит iнших юридичних i фiзичних осiб, що займаютьВнся пiдприiмницькою дiяльнiстю (загальний аудит).
Розробка i затвердження етичних норм поВнведiнки аудитора, а також заходiв суспiльного впливу за iх порушення покладено на Загальне росiйське об'iднання аудиторiв.
У проектi Закону передбачено, що здiйснення аудиторськоi дiяльностi регулюiться також праВнвилами (стандартами) аудиторськоi дiяльностi.
У проектi Закону визначено, що правила (станВндарти) розробляються центральними атестацiйно-лiцензiйними комiсiями Мiнiстерства фiнансiв, Центрального банку, "Росстрахнадзором" спiльно з Загальноросiйським об'iднанням аудиторiв з врахуванням спецiалiзацii осiб, що здiйснюють аудит. Правила ж затверджуються Комiсiiю з аудиторськоi дiяльностi при Урядi Росiйськоi ФеВндерацii. Це може. як показуi практика, привести до розробки чотирьох рiзних наборiв стандартiв згiдно з кiлькiстю видiв спецiалiзацii аудиторiв. "Творчiсть" вiдомств може створити велику неузВнгодженiсть у стандартах за видами аудиту, що врештi-решт може призвести до непорiвнянностi результатiв аудиту для рiзних органiзацiй.
Дуже важливим i позитивним моментом проекту i визначення результату аудиторськоi перевiрки як висловлювання думки особи, що провадить аудит, про правильнiсть ведення i достовiрностi бухВнгалтерськоi звiтностi особи, що пiдлягаi аудиту.
Проектом Закону пiдкреслюiться потреба ввеВндення спецiальних стандартiв, що регламентують порядок документування аудиторськоi перевiрки. Пiдсумковi документи з перевiрки - це аудиВнторський звiт i аудиторський висновок. АудиВнторський звiт адресуiться керiвникам i (або) власникам особи, що пiдлягаi аудиту, i мiстить вичерпну iнформацiю про хiд аудиторськоi пеВнревiрки, виявленi вiдхилення вiд установленого порядку ведення бухгалтерського облiку, суттiвi порушення пiдготовки бухгалтерськоi звiтностi, а також iншi вiдомостi, одержанi у ходi перевiрки i передбаченi договором на проведення аудиту. Аудиторський висновок призначений для будь-яких користувачiв бухгалтерськоi звiтностi особи, що пiдлягаi аудиту, i мiстить думку аудитора про достовiрнiсть бухгалтерськоi звiтностi й вiдповiдностi порядку ведення бухгалтерського облiку вимогам, установленим нормами актiв законодавства, чинних у Росiйськiй федерацii. Проект Закону передбачаi кримiнальну вiдповiдальнiсть за пiдготовку явно неправдивих аудиторського висновВнку й аудиторського звiту. При цьому розглядаiться вiдповiдальнiсть за пiдготовку явно неправдивого позитивного аудиторського висновку, хоча теореВнтично можливi випадки видачi й явно неправдивого негативного аудиторського висновку.
Як i в Тимчасових правилах, у проектi Закону пеВнредбачено, що аудиторською дiяльнiстю можуть займатися фiзичнi особи й аудиторськi органiзацii. Фiзична особа мас бути зареiстрована як iндивiдуВнальний пiдприiмець. Аудиторською органiзацiю може бути комерцiйна органiзацiя, що здiйснюi винятково аудиторську дiяльнiсть i маi будь-яку орВнганiзацiйно-правову форму, передбачену Законом за винятком вiдкритого акцiонерного товариства.
Аудиторськi органiзацii можуть здiйснювати свою дiяльнiсть тiльки при додержаннi таких обов'язкових умов:
- атестованим аудиторам, якi i громадянами Росiйськоi Федерацii, i (або) аудиторським органiзацiям, що одержали лiцензii й створенi без участi (прямоi або непрямоi) iноземних громадян, осiб без громадянства й iноземних юридичних осiб, повинно належати бiльш як половина голосiв, якi враховуються при прийняттi рiшень органами управлiння аудиторськоi органiзацii;
- у штатi аудиторськоi органiзацii повинно бути не менш нiж два атестованих аудитори, що постiйно працюють у нiй i мають аудиторську спецiалiзацiю, яка вiдповi
Вместе с этим смотрят:
1C: Бухгалтерия
РЖнвентаризацiя активiв
Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"
Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв
Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях