Аудит дебiторськоi та кредиторськоi заборгованостi

Мiнiстерств науки та освiти Украiни

Донецький нацiональний унiверситет

Кафедра облiку та аудиту

КУРСОВА РОБОТА

З дисциплiни: „Аудит”

На тему: „Аудит дебiторсько-кредиторськоi

заборгованостi”

Пiдготувала: студентка

ДонНУ, ОФФ, д/в, 4 курсу

Спецiальностi облiк та аудит

Групи 0106 укр

Поворотна Олеся Вiталiiвна

Керiвник роботи: Шапошнiкова Наталя Валентинiвна

Донецьк

2003 р.

Змiст.

Вступ 3

1. Мета та завдання аудиту дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi. 4

2. Нормативно-правове регулювання дебiторсько-кредиторськоi

заборгованостi, iх признання, оцiнка та вiдображення в облiку. 5

3. Аудит облiковоi полiтики вiдповiдно до дебiторсько-кредиторськоi

заборгованостi. 11

4. Оцiнка системи внутрiшнього контролю та пошук зон ризику. 12

5. Складання програми перевiрки дебiторсько-кредиторськоi

заборгованостi. 18

6. Збiр аудиторських доказiв та оформлення робочих документiв. 30

7. Типова кореспонденцiя рахункiв по операцiям з дебiторами

та кредиторами. 40

8. Аудиторський висновок по результатам перевiрки. 42

Висновок 45

Лiтература 46

Вступ.

В даний час в Украiнi вiдбуваються iстотнi змiни в господарськiй, економiчнiй i соцiальнiй дiяльностi пiдприiмств. Це призводить до об'iктивноi необхiдностi змiни системи контролю.

Для нормального функцiонування всiх ланок народного господарства необхiдно, щоб пiдприiмцi, ухвалюючи рiшення, мали достовiрну iнформацiю про фiнансовий стан пiдприiмства, в частковостi, про стан дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi, про законнiсть i пiдтвержденiсть господарських операцiй, в результатi яких вона виникла.

В даний час, коли Украiну охоплюi криза платежiв,

коли дебiторсько-кредиторська заборгованiсть пiдприiмств один одному досягла величезних сум, проведення аудиту дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi маi велику актуальнiсть, оскiльки це стимулюi пiдприiмство до бiльш ретельного i регулярного проведення iнвентаризацii дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi, до активного проведення заходiв щодо стягнення заборгованостi з неплатникiв через арбiтраж.

Дебiторська заборгованiсть iстотно погiршуi фiнансовий стан пiдприiмства, вона i iммобiлiзацiiю грошових засобiв, вiдверненням iх з господарського обороту, що приводить до зниженню темпiв виробництва i результативних показникiв дiяльностi пiдприiмства, оскiльки прострочена дебiторська заборгованостi, по якiй закiнчився термiн позовноi давностi, пiдлягаi вiднесенню на збитки пiдприiмства.

Кредиторська заборгованiсть, хоча i i тимчасовим привлеченням позикових засобiв, в результатi негативно впливаi на стан пiдприiмств, оскiльки наявнiсть кредиторськоi заборгованостi говорить про неплатоспроможностi пiдприiмства i пiдриваi авторитет пiдприiмства у покупцiв i замовникiв. Кредиторська заборгованiсть з термiном позовноi давностi, що тiк, пiдлягаi вiднесенню до бюджету, тобто остаточно вилучаiться з господарськоi дiяльностi пiдприiмств-виробникiв.

Метою курсовоi роботи i вивчення нормативних документiв про порядок проведення аудиту, освоiння методики аудиторськоi перевiрки дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi. У зв'язку з цим задачi курсовоi роботи наступнi:

• визначення основних законодавчих та нормативно-правових актiв Украiни, що регламентують ведення бухгалтерського облiку дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi;

• виявлення критерiiв признання , оцiнки та вiдображення у облiку дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi;

• визначення основних моментiв при проведеннi аудиту облiковоi полiтики стосовно дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi;

• складання необхiдних питань при перевiрцi наявностi внутрiшнього контролю та пошуку зон ризику;

• складання програми перевiрки дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi;

• визначення основних моментiв при проведеннi збору аудиторських доказiв;

• надання прикладiв робочих документiв аудитора при проведеннi аудиту дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi;

• визначення типовоi кореспонденцii рахункiв стосовно облiку дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi;

• представлення основних моментiв при складаннi аудиторського висновку по результатам перевiрки.

При написаннi роботи були використанi пiдручники вiтчизняних та закордонних авторiв, нацiональнi та мiжнароднi нормативи аудиту, iншi законодавчi та нормативно-правовi акти, що регламентують облiк та аудит дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi, а також локальнi акти та робочi документи конкретних аудиторських фiрм.

1. Мета та завдання аудиту дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi.

Мета аудиту операцiй за зобов’язаннями полягаi в становленнi первинних даних вiдносно наявностi зобов’язань перед кредиторами, повноти i своiчасностi вiдображення первинних даних в зведених документах та облiкових регiстрах, правильностi ведення облiку зобов’язань i його вiдповiдностi прийнятiй облiковiй полiтицi, нацiональним положенням (стандартам) бухгалтерського облiку, реальностi наявних зобов’язань, законностi проведених розрахункiв, достовiрностi вiдображення стану зобов’язань i звiтностi господарюючого суб’iкта.

Метою аудиту стану розрахункiв i встановлення достовiрностi даних вiдносно повноти i своiчасностi вiдображення iнформацii в зведених документах та облiкових регiстрах, правильностi ведення облiку розрахункiв у вiдповiдностi до прийнятоi облiковоi полiтики, достовiрностi вiдображення залишкiв у звiтностi господарюючого суб’iкта.

Завданнями аудиту операцiй за довгостроковими та поточними зобов’язаннями i:

• оцiнка стану розрахунково-платiжноi дисциплiни за всiма видами розрахункiв з кредиторами пiдприiмства;

• встановлення достовiрностi даних бухгалтерського облiку операцiй iз зобов’язаннями;

• встановлення наявностi, правильностi оформлення i дотримання умов договорiв та iнших документiв, що визначають права та обов’язки сторiн з постачання матерiальних запасiв, виконання робiт (надання послуг);

• аналiз правильностi i повноти отримання оплати за придбаннi матерiальний запаси, iх оприбуткування;

• встановлення причини утворення заборгованостi ii виникнення i реальностi отримання;

• встановлення своiчасностi розрахункiв з бюджетом, перерахування заборгованостi кредиторам;

• оцiнка системи розрахункiв з персоналом, що дii на пiдприiмствi та ефективностi стану синтетичного та аналiтичного облiку операцiй з оплати працi та розрахункiв з персоналом пiдприiмства за перiод, що перевiряiться;

• встановлення правильностi органiзацii облiку робочого часу i виробiтки (виконаного обсягу робiт) на пiдприiмствi, обТСрунтованостi нарахування заробiтноi плати, проведення утримань з неi;

• оцiнка повноти вiдображення здiйснених операцiй в бухгалтерському облiку i перевiрка правильностi вiдображення по статтях балансу вiдповiдних залишкiв заборгованостi;

• перевiрки дотримання податкового законодавства по операцiях, пов’язаних iз розрахунками з оплати працi, з позабюджетними фондами, за соцiальним страхуванням та забезпеченнями;

• встановлення дотримання чинного законодавства, правомiрностi, доцiльностi та обТСрунтування управлiнських рiшень вiдповiдальних посадових осiб при здiйсненнi розрахункових операцiй з постачальниками, бюджетом, персоналом пiдприiмства, iншими кредиторами;

• розробка заходiв з реалiзацii результатiв конторою з метою попередження зловживань i порушень.

Основними завданнями стану розрахункiв i:

• вивчення законностi операцiй з дебiторськоi заборгованостi та реальностi ii вiдображення i правильностi використання пiдзвiтних сум i своiчасностi надання авансових звiтiв пiдзвiтними особами, законнiсть i доцiльнiсть здiйснення витрат через пiдзвiтних осiб, можливiсть iх проведення за безготiвковими розрахунками, реальнiсть претензiйних сум;

• перевiрка правильностi документального оформлення операцiй з розрахунками та вiдображення цих операцiй й в облiку i звiтностi;

• оцiнка стану синтетичного i аналiтичного облiку розрахункiв; якостi вiдображення господарських операцiй в бухгалтерському облiку, облiкових регiстрах та звiтностi;

• перевiрка дотримання пiдприiмством податкового законодавства по операцiях, пов’язаних з розрахунками з рiзними дебiторами.

2. Нормативно-правове регулювання дебiторсько-кредиторськоi заборгованостi, iх визнання, оцiнка та вiдображення в облiку.

При плануваннi та здiйсненнi аудиторських процедур, оцiнцi отриманих матерiалiв i представленнi результатiв перевiрки аудитор повинен враховувати, що невиконання клiiнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актiв Украiни може стати причиною перекручення фiнансовоi звiтностi пiдприiмства й iстотно вплинути на фiнансовi результати дiяльностi клiiнта.

Виявлення випадкiв невиконання клiiнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актiв Украiни не i метою i обов’язком аудитора.

Встановлення факторiв невиконання вимог нормативних актiв, незалежно вiд iх значення, вимагаi поставлення i обговорення питань про чеснiсть керiвництва i робочого персоналу клiiнта, а також вплив такого невиконання на iншi напрямки аудиту.

Термiн „невиконання вимог законодавчих та нормативно-правових актiв”, який використовуiться в Нормативi № 8 аудиту, стосуiться дiй (або бездiяльностi) керiвництва i персоналу клiiнта, що суперечать вимогам законодавчих та нормативно-правових актiв Украiни.

Факт порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актiв пiдлягають спецiальнiй юридичнiй експертизi i i поза професiйною компетенцiiю та знаннями аудитора. Рiвень професiйноi пiдготовки аудитора, його досвiд i знання господарськоi галузi дiяльностi клiiнта i органiзацii виробництва можуть дозволити йому зробити висновок тiльки про те, що окремi факти дiяльностi пiдприiмства, можливо, не вiдповiдають вимогам законодавчих та нормативно-правових актiв.

При органiзацii бухгалтерського облiку заборгованостей та забезпечень необхiдно використовувати наступнi нормативнi документи, що дiють на Украiнi:

• Закон Украiни “Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть” №996-XIV вiд 16.07.99 р.

• Закон Украiни “Про податок на додану вартiсть” №168/97-ВР вiд 3.04.97 р.

• Закон Украiни “Про збiр на обов`язкове державне пенсiйне страхування” №402/97-ВР вiд 26.06.97 р.

• План рахункiв бухгалтерського облiку пiдприiмств, органiзацiй та установ, затверджений приказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №291 вiд 30.11.99 р.

• Положення (стандарт) бухгалтерського облiку №1 “Загальнi вимоги до фiнансовоi звiтностi”, затверджений приказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №87 вiд 31.03.99 р.

• Положення (стандарт) бухгалтерського облiку №2 “Баланс”, затверджений приказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №87 вiд 31.03.99 р.

• Положення (стандарт) бухгалтерського облiку №4 “Звiт про рух грошових коштiв”, затверджений приказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №87 вiд 31.03.99 р.

• Положення (стандарт) бухгалтерського облiку №10 “Заборгованiсть”, затверджений приказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №237 вiд 08.10.99 р.

• Положення (стандарт) бухгалтерського облiку №11 “Зобов`язання”, затверджений приказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №20 вiд 31.01.2000 р.

• РЖнструкцiя по iнвентаризацii основних засобiв, нематерiальних цiнностей, грошових коштiв та документiв, розрахункiв, затверджена приказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №69 вiд 11.08.94 р.

• Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облiку, затверджене приказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №88 вiд 24.05.95 р.

• РЖнструкцiя по бухгалтерському облiку податку на додану вартiсть, затверджена приказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни №141 вiд 01.07.97 р.

• Норми витрат на командирування у межах Украiни та за кордон, затвердженнi приказом Кабiнету Мiнiстрiв Украiни №10 вiд 5.01.98 р., з наступними змiнами та доповненнями

• РЖнструкцiя №7 “Про безготiвковi розрахунки у господарському оборотi Украiни”, затверджена постановою №204 вiд 02.08.96 р., з наступними змiнами та доповненнями.

• Закон Украiни “Про обiг векселiв в Украiнi” №2374- РЖРЖРЖ вiд 05.04.2001 р.

• Закон Украiни “Про лiзинг” №723/97 тАУ ВР вiд 16.12.97 р.

• Закон Украiни “Про внесення змiн в Закон Украiни “Про оподаткування прибутку пiдприiмств” №283/97 тАУ ВР вiд 22.05.97 р.

• Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни “Правила торгiвлi у рассрочку” №997 вiд 1.07.98 р. (з наступними змiнами та доповненнями).

• Постанова Нацiонального банку Украiни “Про кредитування” №246 вiд 28.09.95 р.

Згiдно з П(С)БУ № 10, безнадiйна дебiторська заборгованiсть - поточна дебiторська заборгованiсть, щодо якоi iснуi впевненiсть про ii неповернення боржником або за якою минув строк позивноi давностi.

Дебiтори - юридичнi та фiзичнi особи, якi внаслiдок минулих подiй заборгували пiдприiмству певнi суми грошових коштiв, iх еквiвалентiв або iнших активiв.

Дебiторська заборгованiсть - сума заборгованостi дебiторiв пiдприiмству на певну дату.

Довгострокова дебiторська заборгованiсть - сума дебiторськоi заборгованостi, яка не виникаi в ходi нормального операцiйного циклу та буде погашена пiсля дванадцяти мiсяцiв з дати балансу.

Поточна дебiторська заборгованiсть - сума дебiторськоi заборгованостi, яка виникаi в ходi нормального операцiйного циклу або буде погашена протягом дванадцяти мiсяцiв з дати балансу.

Сумнiвний борг - поточна дебiторська заборгованiсть за продукцiю, товари, роботи, послуги, щодо якоi iснуi невпевненiсть ii погашення боржником.

Чиста реалiзацiйна вартiсть дебiторськоi заборгованостi сума поточноi дебiторськоi заборгованостi за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнiвних боргiв.

Дебiторська заборгованiсть визнаiться активом, якщо iснуi ймовiрнiсть отримання пiдприiмством майбутнiх економiчних вигод та може бути достовiрно визначена ii сума.

Поточна дебiторська заборгованiсть за продукцiю, товари, роботи, послуги визнаiться активом одночасно з визнанням доходу вiд реалiзацii продукцii, товарiв, робiт i послуг та оцiнюiться за первiсною вартiстю. У разi вiдстрочення платежу за продукцiю, товари, роботи, послуги з утворенням вiд цього рiзницi мiж справедливою вартiстю дебiторськоi заборгованостi та номiнальною сумою грошових коштiв та/або iх еквiвалентiв, що пiдлягають отриманню за продукцiю, товари, роботи, послуги, така рiзниця визнаiться дебiторською заборгованiстю за нарахованими доходами (процентами) у перiодi ii нарахування.

Поточна дебiторська заборгованiсть за продукцiю, товари, роботи, послуги включаiться до пiдсумку балансу за чистою реалiзацiйною вартiстю. Для визначення чистоi реалiзацiйноi вартостi на дату балансу обчислюiться величина резерву сумнiвних боргiв.

Величина резерву сумнiвних боргiв визначаiться, виходячи з платоспроможностi окремих дебiторiв або на основi класифiкацii дебiторськоi заборгованостi.

Класифiкацiя дебiторськоi заборгованостi за продукцiю, товари, роботи, послуги здiйснюiться групуванням дебiторськоi заборгованостi за строками ii непогашення iз встановленням коефiцiiнта сумнiвностi для кожноi групи. Коефiцiiнт сумнiвностi встановлюiться пiдприiмством, виходячи з фактичноi суми безнадiйноi дебiторськоi заборгованостi за продукцiю, товари, роботи, послуги за попереднi звiтнi перiоди. Коефiцiiнт сумнiвностi, як правило, зростаi зi збiльшенням строкiв непогашення дебiторськоi заборгованостi. Величина резерву сумнiвних боргiв визначаiться як сума добуткiв поточноi дебiторськоi заборгованостi за продукцiю, товари, роботи, послуги вiдповiдноi групи та коефiцiiнта сумнiвностi вiдповiдноi групи

Нарахування суми резерву сумнiвних боргiв за звiтний перiод вiдображаiться у звiтi про фiнансовi результати у складi iнших операцiйних витрат.

Виключення безнадiйноi дебiторськоi заборгованостi за продукцiю, товари, роботи, послуги з активiв здiйснюiться з одночасним зменшенням величини резерву сумнiвних боргiв. У разi недостатностi суми нарахованого резерву сумнiвних боргiв безнадiйна дебiторська заборгованiсть за продукцiю, товари, роботи, послуги списуiться з активiв на iншi операцiйнi витрати. Сума вiдшкодування ранiше списаноi безнадiйноi дебiторськоi заборгованостi включаiться до складу iнших операцiйних доходiв.

Поточна дебiторська заборгованiсть, не пов'язана з реалiзацiiю продукцii, товарiв, робiт, послуг, що визнана безнадiйною, списуiться з балансу з вiдображенням втрат у складi iнших операцiйних витрат.

Довгострокова дебiторська заборгованiсть, на яку нараховуються проценти, вiдображаiться в балансi за iхньою теперiшньою вартiстю. Визначення теперiшньоi вартостi залежить вiд виду заборгованостi та умов ii погашення.

У примiтках до фiнансовоi звiтностi наводиться така iнформацiя:

- Перелiк дебiторiв i суми довгостроковоi дебiторськоi заборгованостi.

- Перелiк дебiторiв i суми дебiторськоi заборгованостi пов'язаних сторiн, з видiленням внутрiшньо групового сальдо дебiторськоi заборгованостi.

- Склад i суми статтi балансу "РЖнша дебiторська заборгованiсть".

- Метод визначення величини резерву сумнiвних боргiв.

- Сума поточноi дебiторськоi заборгованостi за продукцiю, товари, роботи, послуги в розрiзi ii класифiкацii за строками непогашення.

Таблиця 2.1

Документування дебiторськоi заборгованостi

Згiдно до П(С)БУ №11 забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Непередбачене зобов'язання - це:

1) зобов'язання, що може виникнути внаслiдок минулих подiй та iснування якого буде пiдтверджено лише тодi, коли вiдбудеться або не вiдбудеться одна чи бiльше невизначених майбутнiх подiй, над якими пiдприiмство не маi повного контролю; або

2) теперiшнi зобов'язання, що виникаi внаслiдок минулих подiй, але не визнаiться, оскiльки малоймовiрно, що для врегулювання зобов'язання потрiбно буде використати ресурси, якi втiлюють у собi економiчнi вигоди, або оскiльки суму зобов'язання не можна достовiрно визначити.

Обтяжливий контракт - контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очiкуванi економiчнi вигоди вiд цього контракту.

Сума погашення - недисконтована сума грошових коштiв або iх еквiвалентiв, яка, як очiкуiться, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесi звичайноi дiяльностi пiдприiмства.

Теперiшня вартiсть - дисконтована сума майбутнiх платежiв (за вирахуванням суми очiкуваного вiдшкодування), яка, як очiкуiться, буде необхiдна для погашення зобов'язання в процесi звичайноi дiяльностi пiдприiмства.

Зобов'язання визнаiться, якщо його оцiнка може бути достовiрно визначена та iснуi ймовiрнiсть зменшення економiчних вигод у майбутньому внаслiдок його погашення. Якщо на дату балансу ранiше визнане зобов'язання не пiдлягаi погашенню, то його сума включаiться до складу доходу звiтного перiоду.

З метою бухгалтерського облiку зобов'язання подiляються на:

- довгостроковi;

- поточнi;

- забезпечення;

- непередбаченi зобов'язання;

- доходи майбутнiх перiодiв.

До довгострокових зобов'язань належать:

- довгостроковi кредити банкiв;

- iншi довгостроковi фiнансовi зобов'язання;

- вiдстроченi податковi зобов'язання;

- iншi довгостроковi зобов'язання.

Зобов'язання, на яке нараховуються вiдсотки та яке пiдлягаi погашенню протягом дванадцяти мiсяцiв з дати балансу, слiд розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первiсний термiн погашення був бiльше нiж дванадцять мiсяцiв та до затвердження фiнансовоi звiтностi iснуi угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачаi погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разi порушення певних умов, пов'язаних з фiнансовим станом позичальника), умови якоi порушенi, вважаiться довгостроковим, якщо:

- позикодавець до затвердження фiнансовоi звiтностi погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслiдок порушення;

- не очiкуiться виникнення подальших порушень кредитноi угоди протягом дванадцяти мiсяцiв з дати балансу.

Довгостроковi зобов'язання, на якi нараховуються вiдсотки, вiдображаються в балансi за iх теперiшньою вартiстю. Визначення теперiшньоi вартостi залежить вiд умов та виду зобов'язання.

Поточнi зобов'язання включають:

- короткостроковi кредити банкiв;

- поточну заборгованiсть за довгостроковими зобов'язаннями;

- короткостроковi векселi виданi;

- кредиторську заборгованiсть за товари, роботи, послуги;

- поточну заборгованiсть за розрахунками з одержаних авансiв, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежiв, за розрахунками зi страхування, за розрахунками з оплати працi, за розрахунками з учасниками, за розрахунками iз внутрiшнiх розрахункiв;

- iншi поточнi зобов'язання.

Поточнi зобов'язання вiдображаються в балансi за сумою погашення.

Забезпечення створюються для вiдшкодування наступних (майбутнiх) операцiйних витрат на:

- виплату вiдпусток працiвникам;

- додаткове пенсiйне забезпечення;

- виконання гарантiйних зобов'язань;

- реструктуризацiю;

- виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактiв тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами.

Забезпечення створюiться при виникненнi внаслiдок минулих подiй зобов'язання, погашення якого ймовiрно призведе до зменшення ресурсiв, що втiлюють в собi економiчнi вигоди, та його оцiнка може бути розрахунково визначена. Забороняiться створювати забезпечення для покриття майбутнiх збиткiв вiд дiяльностi пiдприiмства.

Забезпечення для вiдшкодування витрат на реструктуризацiю створюiться у разi наявностi затвердженого керiвництвом пiдприiмства плану реструктуризацii з конкретними заходами, строками iх виконання та сумою витрат, що будуть зазнанi, й пiсля початку реалiзацii цього плану.

Сума забезпечення визначаiться за облiковою оцiнкою ресурсiв (за вирахуванням суми очiкуваного вiдшкодування), необхiдних для погашення вiдповiдного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для вiдшкодування витрат на реструктуризацiю визначаiться за сумою прямих витрат, якi не пов'язанi з дiяльнiстю пiдприiмства, що триваi. Забезпечення довгострокових зобов'язань визнаються у сумi iх теперiшньоi вартостi.

Забезпечення використовуiться для вiдшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.

Залишок забезпечення переглядаiться на кожну дату балансу та, у разi потреби, коригуiться (збiльшуiться або зменшуiться). У разi вiдсутностi ймовiрностi вибуття активiв для погашення майбутнiх зобов'язань сума такого забезпечення пiдлягаi сторнуванню.

Непередбаченi зобов'язання вiдображаються на позабалансових рахунках пiдприiмства за облiковою оцiнкою.

У примiтках до фiнансовоi звiтностi наводиться така iнформацiя:

- Сума та строки погашення зобов'язання, яке було виключене iз складу поточних зобов'язань вiдповiдно до п. 8 цього Положення (стандарту) з обТСрунтуванням причин цього.

- Перелiк i суми зобов'язань, що включенi до статей балансу "РЖншi довгостроковi зобов'язання", "РЖншi поточнi зобов'язання".

Пiдприiмство щодо кожного виду забезпечень наводить таку iнформацiю:

- Цiльове призначення, причини невизначеностi та очiкуваний строк погашення.

- Залишок забезпечення на початок i кiнець звiтного перiоду.

- Збiльшення забезпечення протягом звiтного перiоду внаслiдок створення забезпечення або додаткових вiдрахувань.

- Сума забезпечення, що використана протягом звiтного перiоду.

- Невикористана сума забезпечення, що сторнована у звiтному перiодi.

- Сума очiкуваного вiдшкодування витрат iншою стороною, що врахована при оцiнцi забезпечення.

За кожним видом непередбачених зобов'язань наводиться така iнформацiя:

- Стислий опис зобов'язання та його сума.

- Невизначенiсть щодо суми або строку погашення.

- Сума очiкуваного погашення зобов'язання iншою стороною.

Таблиця 2.2

Документування кредиторськоi заборгованостi.

3. Аудит облiковоi полiтики стосовно до дебiторiв та зобов’язанням.

Мета аудиту облiковоi полiтики тАУ встановити вiдповiднiсть внутрiшньофiрмових документiв системи органiзацii та ведення бухгалтерського облiку економiчного суб’iкту дiючим законодавчим нормативним актом та статутним документам.

При аудитi даного сегменту у якостi джерел iнформацii аудитор може використовувати:

• Приказ про облiкову полiтику та змiни, що в неi вносилися;

• Системнi положення, що i елементами облiковоi полiтики економiчного суб’iкту;

• РЖнструкцii, що описують функцiональну органiзацiйну структуру економiчного суб’iкту та його фiнансових служб;

• Посадовi iнструкцii;

• Графiк документообороту;

• Порядок проведення iнвентаризацii;

• Методичнi розробки вiддiлiв методологii бухгалтерського облiку або внутрiшнього аудиту та економiчного суб’iкту тощо;

Центральним об’iктом вивчення i документацiя з облiковоi полiтики економiчного суб’iкту.

Аудитор повинен перевiрити наступнi контрольнi моменти:

• Наявнiсть приказу (розпорядження) керiвника про прийняття облiковоi полiтики економiчного суб’iкту;

• Вiдповiднiсть прийнятоi облiковоi полiтики вимогам дiючих законодавчих нормативних актiв;

• Вiдповiднiсть прийнятоi облiковоi полiтики характеру та масштабам дiяльностi економiчного суб’iкту;

• Дотримання при пiдготовцi облiковоi полiтики припущень та вимог, що установленi нормативними актами;

• Повноту розкриття обраних при розробцi облiковоi полiтики способiв ведення бухгалтерського облiку, що суттiво впливають на формування показникiв бухгалтерськоi звiтностi;

• Прийняту у економiчного суб’iкта систему внутрiшньоi звiтностi;

• Посадовi iнструкцii;

• Затвердженнi системи та графiки документозвороту;

• Вибiр форми ведення бухгалтерського облiку;

• Порядок проведення iнвентаризацiй;

• Робочi план рахункiв бухгалтерського облiку;

• Варiанти використання рахункiв бухгалтерського облiку, що вiдрiзняються вiд загальноприйнятого порядку.

Часто для зручностi поточного облiку економiчнi суб’iкти використовують вiльнi коди рахункiв або коди рахункiв бухгалтерського облiку порядку, що вiдрiзняiться вiд загальноприйнятого. Усi такi випадки повиннi бути описанi в облiковiй полiтицi. Аудитору слiд особливо уважно проаналiзувати правильнiсть переносу сальдо по таким рахункам в бухгалтерську звiтнiсть.

Окремо вивчаються методологiчнi питання облiковоi полiтики, оцiнюiться ефективнiсть iх застосування.

До питань розрахункiв та зобов’язань пiдприiмства вiдносять:

• Форми бланкiв документiв, регiстрiв облiку i звiтностi;

• Порядок укладення договору про повну матерiальну вiдповiдальнiсть;

• Порядок проведення iнвентаризацii розрахункiв;

• Порядок проведення зобов’язань;

• Форми кадровоi документацii;

• Форми, системи, розмiри заробiтноi плати та iнших виплат;

• Встановлення режиму роботи;

• Нормування та оплата працi;

• Порядок створення резервiв на виплату вiдпусток, щорiчноi винагороди за вислугу рокiв, винагород за пiдсумками роботи за рiк;

• Порядок обробки та зберiгання первинних документiв з облiку працi та ii оплати до бухгалтерii пiдприiмства;

• Змiни в органiзацii працi, форми кадровоi документацii.

Результати аудиту системних питань мають ключове значення для формування уявлення аудитора про бухгалтерську звiтнiсть. Даннi, що отримуються при аудитi цього роздiлу, кореспондують з iншими сегментами аудиту.

4. Оцiнка системи внутрiшнього контролю та пошук зон ризику.

Аудиторовi необхiдно досягнути такоi обiзнаностi про системи облiку та внутрiшнього контролю, яка дозволить йому спланувати аудит i розробити ефективний пiдхiд до його проведення. Аудитору слiд використовувати професiйнi знання для оцiнки ризику аудиту i пiдготовки аудиторських процедур, необхiдних для зменшення ризику для сприятливого рiвня.

Незалежнi процедури перевiрки тАУ аудиторськi процедури, якi використовуються аудитором для визначення того, чи були фiнансово-господарськi операцii клiiнта належним чином санкцiонованi, правильно оформленнi та вiдображеннi в облiкових регiстрах.

Ризик аудиту або належний ризик тАУ це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерськоi звiтностi iснують суттiвi перекручення, iнакше кажучи, за невiрно пiдготовленою звiтнiстю буде представлено аудиторський висновок без зауважень

Ризик аудиту маi три основнi частини:

• власний ризик

• ризик, пов’язаний з невiдповiднiстю функцiонування внутрiшнього контролю

• ризик не виявлення помилок та перекручень.

Система внутрiшнього контролю тАУ цей термiн визначаi всi внутрiшнi правила та процедури контролю, запровадженi керiвництвом пiдприiмства для досягнення поставленоi мети тАУ забезпечення (в межах можливого) стабiльного ефективного функцiонування пiдприiмства, дотримання внутрiшньоi господарськоi полiтики, збереження та рацiонального використання активiв пiдприiмства, запобiгання та покриття фальсифiкацiй, помилок, точнiсть i повноту, бухгалтерських записiв, своiчасну пiдготовку надiйноi фiнансовоi iнформацii. Система внутрiшнього контролю виходить за межi тих аспектiв, котрi безпосередньо стосуються тiльки бухгалтерського облiку i включаi в себе:

- середовище контролю, де вiдбуваються операцii тАУ заходи i записи, якi характеризують реальне становище керiвництва i власникiв пiдприiмства до дiючоi системи внутрiшнього контролю, важливiсть дiючоi системи внутрiшнього контролю для пiдприiмства.

До факторiв середовища контролю належать:

• дiяльнiсть керiвництва (власникiв) клiiнта

• полiтика та методи керiвництва

• органiзацiйна структура пiдприiмства i методи розподiлу функцiй управлiння i вiдповiдальност

  Вместе с этим смотрят:

  
  

  1C: Бухгалтерия
  

  
  

  РЖнвентаризацiя активiв
  

  
  

  Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"
  

  
  

  Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв
  

  
  

  Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях