Аудит статутного капiталу

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Донецький нацiональний унiверситет

Облiково-фiнансовий факультет

Кафедра тАЮОблiк i аудиттАЭ

Курсова робота

на тему: тАЮАудит статутного капiталутАЭ

Донецьк

2003 р.

Змiст

Вступ. 3

1. Мета i завдання аудиту статутного капiталу. 4

2. Нормативно-правове регулювання формування та змiни розмiру статутного капiталу. 5

3. Проблемнi аспекти формування статутного капiталу та типовi помилки, що виявляються в процесi аудиторськоi перевiрки. 7

4. Змiст аудиторськоi перевiрки на пiдтвердження статутного капiталу 8

5. Типова кореспонденцiя рахункiв стосовно формування та руху статутного капiталу. 12

6. Збiр аудиторських доказiв та формування робочих документiв. 19

7. Аудиторський висновок. 27

Висновки. 30

Лiтература. 31

Вступ

Пiсля переходу Украiни до ринкових вiдносин виникла необхiднiсть створення нових економiчних iнститутiв, що регулюють взаiмовiдносини рiзних субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi, серед яких належне мiсце займаi iнститут аудиторства. Його головною метою i забезпечення контролю за достовiрнiстю iнформацii, що вiдображаiться в бухгалтерськiй та податковiй звiтностi. РЖнформацiя про використання майна, грошових коштiв, проведення комерцiйних операцiй та iнвестицiй у юридичних осiб повинна бути обтАЩiктивно пiдтверджена незалежним аудитором.

Наявнiсть достовiрноi iнформацii дозволяi пiдвищити ефективнiсть функцiонування ринку капiталу та надаi можливiсть оцiнювати та прогнозувати насiдки рiзних економiчних рiшень.

Проведення аудиторськоi перевiрки навiть у тих випадках, коли вона не i обовтАЩязковою, безумовно, маi важливе значення. В умовах ринку пiдприiмства, кредитнi установи, iншi господарськi субтАЩiкти вступають в договiрнi вiдносини стосовно використання майна, грошових коштiв, проведення комерцiйних операцiй та iнвестицiй. Довiра в цих вiдносинах повинна пiдкрiплюватися можливiстю для всiх учасникiв економiчних вiдносин отримувати та використовувати фiнансову iнформацiю. Достовiрнiсть iнформацii пiдтверджуiться незалежним аудитором.

Власники, а насамперед колективнi власники тАФ акцiонери, а також кредитори, не мають можливостi самостiйно переконатися в тому, що всi операцii пiдприiмства законнi i правильно вiдображенi у звiтностi, тому що звичайно не мають нi доступу до облiкових записiв, нi вiдповiдного досвiду, i саме тому мають потребу в послугах аудиторiв.

Серед господарських коштiв пiдприiмства не останнi мiсце посiдають власнi кошти, одним iз джерел яких виступаi статутний капiтал.

Статутний капiтал тАФ це сукупнiсть в грошовому еквiвалентi внескiв засновникiв в майно при створеннi пiдприiмства для забезпечення його дiяльностi в розмiрах, визначеними засновницькими документами.

В курсовiй роботi детально розглянуто формування та рух статутного капiталу, його облiк на пiдприiмствi, а також аудит капiталу.

В цiй роботi розкритi мета i завдання аудиту статутного капiталу. Також приведена нормативна база регулювання аудиторськоi перевiрки. Розкрито проблемнi аспекти формування статутного капiталу пiдприiмства в умовах ринковоi економiки.

В роботi розкрито змiст аудиторськоi перевiрки на пiдтвердження статутного капiталу пiдприiмства, розглянуто основнi аудиторськi процедури. Також висвiтлено порядок надання висновку аудитором за результатами проведеноi перевiрки.

Для написання курсовоi роботи використовувалася рiзноманiтна лiтература: пiдручники, навчальнi посiбники та перiодичнi видання.

1. Мета i завдання аудиту статутного капiталу

СубтАЩiкти господарювання починають свою пiдприiмницьку дiяльнiсть при первинному накопиченнi власного капiталу для забезпечення господарськоi дiяльностi.

Власний капiтал тАФ це загальна вартiсть активiв пiдприiмства (матерiальних цiнностей, грошових коштiв, фiнансових iнвестицiй тощо), якi належать йому на правах власностi i використовуються в процесi виробничоi та iншоi пiдприiмницькоi дiяльностi.

Власний капiтал маi складну структуру, яка залежить вiд органiзацiйно - правового статусу субтАЩiкта господарювання.

Метою аудиту статутного капiталу i встановлення достовiрностi первинних даних вiдносно формування та використання статутного капiталу, повноти i своiчасностi вiдображення iнформацii в зведених документах та облiкових регiстрах, правильностi ведення облiку статутного капiталу вiдповiдно до установчих документiв та облiковоi полiтики, достовiрностi вiдображення статутного капiталу у звiтностi пiдприiмства.

Основними завданнями аудиту статутного капiталу i:

v перевiрка достовiрностi вiдображення показникiв щодо власного капiталу, встановлення законностi й правильностi iх формування ;

v встановлення повноти формування статутного капiталу, вiдповiдностi фактичних внескiв учасникiв умовам установчих документiв, дотримання строкiв внесення часток до статутного капiталу;

v перевiрка стабiльностi величини статутного капiталу, його вiдповiдностi розмiру, визначеними установчими документами.

Джерелами iнформацii для аудиту операцiй зi статутним капiталом i:

1) наказ про облiкову полiтику пiдприiмства;

2) документи, що пiдтверджують право власностi на майно, що вноситься як внесок до статутного капiталу: свiдоцтво про право власностi на нерухомiсть, земельнi дiлянки, транспортнi засоби, iнтелектуальну власнiсть тощо;

3) органiзацiйнi документи: свiдоцтво про державну реiстрацiю, накази та розпорядження, протоколи про результати закритого перепису, про пiдсумки торгiв, зборiв засновникiв, акцiонерiв, довiдки про прийняття на облiк в податковому органi, про реiстрацiю в органах статистики та вiдповiдних вiддiленнях позабюджетних фондiв, лiцензii на види дiяльностi, що пiдлягають лiцензуванню згiдно з законодавством;

4) первиннi документи з облiку статутного капiталу (статут, установчий договiр, накази, довiдки та розрахунки бухгалтерii тощо);

5) облiковi регiстри, що використовуються для вiдображення операцiй з облiку власного капiталу (журнал 7);

6) акти та довiдки попереднiх ревiзiй, аудиторськi висновки та iнша документацiя, що узагальнюi результати контролю;

7) звiтнiсть (Баланс, Звiт про власний капiтал).

2. Нормативно-правове регулювання формування та змiни розмiру статутного капiталу

Аудит як форма iнтелектуальноi дiяльностi маi деякi особливостi органiзацii та методики проведення. Мiжнароднi асоцiацii бухгалтерiв та аудиторiв узагальнили досвiд органiзацii та методики облiку й аудиту в краiнах з рiзними формами власностi та господарювання у виглядi мiжнародних норм аудиту (МНА), якi у визначенiй мiрi можуть виконувати функцii стандартiв з облiку та аудиту.

Стандарти аудиту тАФ це загальнi керуючi матерiали для допомоги аудиторам у виконаннi iхнiх обовтАЩязкiв з аудиту. В них наведено професiйнi вимоги до якостi (компетентнiсть, незалежнiсть, обтАЩiктивнiсть) аудитора та аудиторських висновкiв i доказiв. Метою складання стандартiв аудиту i встановлення загальних правил аудиторськоi дiяльностi з органiзацii та методики проведення. В практицi аудиторськоi дiяльностi в Украiнi необхiдно користуватися мiжнародними та нацiональними стандартами, нормативними документами з органiзацii та методологii бухгалтерського облiку та фiнансово-господарського контролю, що використовуються у вiтчизнянiй практицi.

До основних принципiв норм аудиту належать:

тАУ цiлiснiсть, обтАЩiктивнiсть та незалежнiсть, конфiденцiйнiсть, знання та компетентнiсть;

тАУ правила використання результатiв роботи iнших аудиторiв;

тАУ документальне оформлення, планування, отримання доказiв аудитором;

тАУ перевiрка систем внутрiшнього контролю та облiку;

тАУ аналiз висновкiв аудитора та складання ним звiту.

Аудиторська палата Украiни з метою регламентування правил та порядку проведення аудиту i виконання аудиторських послуг розробляi нацiональнi нормативи аудиту (ННА). Вони базуються на законодавствi Украiни про аудиторську дiяльнiсть та мiжнародних нормах аудиту, а також професiйнiй термiнологii, прийнятiй у свiтовiй практицi.

Правовi та органiзацiйнi основи аудиторськоi дiяльностi в Украiнi регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифiкацiю спецiалiстiв з аудиту та лiцензування iхньоi дiяльностi.

При проведеннi аудиторськоi перевiрки аудитор повинен неухильно виконувати вимоги, передбаченi ННА. Так, ННА № 9 передбачено основнi вимоги до планування аудиторськоi перевiрки. Збiр аудиторських доказiв регламентовано ННА № 14, а порядок надавання аудиторського висновку затверджено ННА № 26.

Наведемо основнi нормативно-правовi акти з облiку статутного капiталу, якими повинен керуватися в своiй роботi аудитор:

1. Закон Украiни тАЮПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiстьтАЭ № 996-XIV вiд 16.07.99р.;

2. План рахункiв бухгалтерського облiку пiдприiмств, органiзацiй та установ, затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни № 291 вiд 30.11.99р.;

3. Закон Украiни тАЮПро внесення змiн i доповнень до Закону Украiни тАЮПро оподаткування прибутку пiдприiмствтАЭ № 283/97-ВР вiд 22.05.97р., з наступними змiнами i доповненнями;

4. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 5 тАЮЗвiт про власний капiталтАЭ, затверджене наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни № 87 вiд 31.03.99р.;

5. Закон Украiни тАЮПро господарськi пiдприiмстватАЭ № 1577-12 вiд 19.09.91р., з наступними змiнами i доповненнями;

6. Закон Украiни тАЮПро цiннi папери та фондову бiржутАЭ;

7. Закон Украiни тАЮПро пiдприiмства в УкраiнiтАЭ вiд 27.03.91р., з наступними змiнами i доповненнями;

8. Положення про порядок реiстрацii випуску акцiй та облiгацiй пiдприiмств та iнформацii про iх емiсiю № 07-01/98;

9. Положення про порядок збiльшення статутного фонду акцiонерного товариства у звтАЩязку з iндексацiiю основних фондiв № 07-04/98.

3. Проблемнi аспекти формування статутного капiталу та типовi помилки, що виявляються в процесi аудиторськоi перевiрки

Статутний капiтал вiдображаiться на рахунку 40 тАЮСтатутний капiталтАЭ, де облiковуiться стан та рух статутного капiталу пiдприiмства. При перевiрцi треба мати на увазi, що величина статутного капiталу вiдповiдаi розмiру, зареiстрованому в статутних документах як вартiсть вкладiв (часток, акцiй за номiнальною вартiстю, пайових внескiв) засновникiв (учасникiв) пiдприiмства. Повнота внесення вкладiв засновникiв контролюiться шляхом порiвняння його розмiру (по кредиту рахунку 40) з величиною заборгованостi власникiв (учасникiв) по внесках до статутного капiталу (рахунок 46 тАЮНесплачений капiталтАЭ). Змiна розмiру статутного капiталу можлива лише пiсля внесення вiдповiдних змiн до статутних документiв пiдприiмства.

При формуваннi статутного капiталу виникають рiзнi упущення, помилки, виправлення (табл.3.1). Наведемо основнi з них:

- необТСрунтоване збiльшення статутного капiталу за рахунок завищення вартостi ТМЦ, НМА, що вносяться до статутного капiталу;

- невнесення або неповне внесення засновниками своiх вкладiв до статутного капiталу;

- несвоiчасне внесення змiн до реiстру акцiонерiв;

- несвоiчасне оформлення вибуття та прийому нових засновникiв;

- неправильне оформлення внесення засновниками своiх вкладiв до статутного капiталу;

- неправильне оформлення повернення засновникам часток iз статутного капiталу;

- вiдсутнi пiдтверджуючi документи по здiйсненим фiнансово-господарським операцiям; невiдображення здiйснених операцiй;

- виправлення записiв у документах без явних на те причин;

- вiдсутнiсть оригiналiв або завiрених вiдповiдно до законодавства документiв;

- фiктивнi документи або операцii;

- дiяльнiсть без лiцензii;

- невиконання нормативних документiв.

Таблиця 3.1.

Найхарактернiшi помилки, що можуть бути виявленi аудитором.

4. Змiст аудиторськоi перевiрки на пiдтвердження статутного капiталу

Пiд час проведення аудиту аудитор повинен неухильно виконувати вимоги, зазначенi в ННА № 2 тАЮОсновнi вимоги до аудитутАЭ.

Основнi вимоги, якi регулюють аудиторську дiяльнiсть, подiляються на двi групи: етичнi i методологiчнi. Дотримання етичних вимог, що визначаються в Кодексi професiйноi етики аудиторiв Украiни та в Законi тАЮПро аудиторську дiяльнiстьтАЭ обовтАЩязкове в усiх обставинах аудиту. Методологiчнi принципи, якi визначаються в нормативах, можуть в окремих випадках мати необовтАЩязковий характер. ОбовтАЩязковiсть або рекомендацiйний характер методологiчних принципiв регламентуються тими конкретними нормативами аудиту, в яких описуються вiдповiднi принципи.

Етичнi професiйнi вимоги: незалежнiсть, обтАЩiктивнiсть, компетентнiсть, конфiденцiйнiсть, доброзичливiсть.

Методологiчнi вимоги: планування аудиту; обТСрунтованiсть оцiнки значущостi аудиторських доказiв, а також систем внутрiшнього контролю; доцiльнiсть вибору методики i технiки аудиту, визначення критерiiв суттiвостi й достовiрностi; дотримування методики оцiнки ризику та вибiрковоi перевiрки даних; аналiз iнформацii та формування висновкiв; вiдповiдальнiсть за зроблений висновок; дотримання порядку документального оформлення; взаiмодiя аудиторiв; обТСрунтування використання результатiв роботи iншого аудитора бо спецiалiста iншоi галузi; повне iнформування клiiнта; контроль якостi роботи аудитора.

Аудиторська перевiрка повинна складатися з декiлькох етапiв. Умовно можна видiлити три етапи: планування; збiр аудиторських доказiв; завершення аудиту.

Вiдповiдно до ННА № 9 тАЮПланування аудитутАЭ, планування тАФ це вироблення головноi стратегii i конкретних пiдходiв до характеру, перiоду, а також часу проведення аудиту. Аудиторський план розробляiться з огляду на те, що в ньому визначаiться час проведення кожноi конкретноi аудиторськоi процедури.

Аудитори i аудиторськi фiрми Украiни пiд час розробки плану аудиту та протягом тривалостi аудиту мають право самостiйно визначати форми i методи аудиту на пiдставi чинного законодавства, iснуючих норм i стандартiв, умов договору iз замовником, професiйних знань та досвiду.

Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливiсть ефективно провести аудиторську перевiрку. Планування маi ТСрунтуватися на попередньому вивченнi особливостей бiзнесу клiiнта.

Метою планування аудиту i звернення уваги аудитора на найважливiшi напрямки аудиту, на виявлення проблем, якi слiд перевiрити найретельнiше. Планування допоможе аудиторовi належним чином органiзувати свою роботу i здiйснювати нагляд за роботою асистентiв, якi беруть участь у перевiрцi, а також координувати роботу, яка здiйснюiться iншими аудиторами i фахiвцями iнших професiй.

Характер планування залежить вiд органiзацiйноi форми, розмiру i виду дiяльностi пiдприiмства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на пiдприiмствi.

Для досягнення ефективностi та результативностi аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрiшнiм розкладом роботи фахiвцiв пiдприiмства аудитор обговорюi з керiвництвом та спiвробiтниками пiдприiмства елементи загального аудиторського плану та аудиторськi процедури.

Аудиторовi слiд розробити i документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому iстотнiсть помилок, а потiм здiйснити аудит за цим планом.

Загальний план аудиту розробляiться настiльки детально, щоб аудитор мав можливiсть завдяки йому пiдготувати програму аудиту. В свою чергу програма аудиту, ii змiст i розмiр залежать вiд розмiру, виду i специфiки пiдприiмства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики i технiки, що iх використовуi аудитор пiд час перевiрки.

Пiд час розробки загального плану аудитор здiйснюi аналiз наступних питань:

- розумiння аудитором бiзнесу клiiнта (головнi фактори, якi впливають на дiяльнiсть; характеристики дiяльностi пiдприiмства, його органiзацiйноi структури; розподiл обовтАЩязкiв мiж керiвництвом пiдприiмства);

- розумiння облiку i системи внутрiшнього контролю (методи i принципи бухгалтерського облiку);

- визначення ризикiв i суттiвостi (оцiнка аудитором ризику внутрiшнього контролю; визначення порогу суттiвостi помилок для цiлей аудиту з кожного виду операцiй);

- види, час i повнота процедур (вплив iнформацiйних технологiй на аудит; можливий вплив роботи внутрiшнiх аудиторiв);

- координацiя, керiвництво, супроводження i нагляд (участь в аудитi iнших аудиторiв або фахiвцiв; мiсцезнаходження пiдроздiлiв пiдприiмства);

- iншi питання (вiдносини пiдприiмства зi спорiдненими сторонами).

У програмi аудиту види, змiст та час проведення запланованих аудиторських процедур повиннi спiвпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагаi керувати виконавцями аудиту та контролювати iх роботу. До аудиторськоi програми включаiться також перелiк обтАЩiктiв аудиту за його напрямками, а також час, що його необхiдно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру.

У програмi аудитор оцiнюi розмiр ризику внутрiшнього контролю та свiй особистий ризик не виявлення суттiвих помилок у звiтностi, який iснуi пiд час проведення аудиторських процедур, визначаi термiн проведення аудиторських тестiв i незалежних процедур тАФ координуi роботу всiх можливих помiчникiв, залучених з числа спiвробiтникiв пiдприiмства, вiдзначаi присутнiсть iнших виконавцiв аудиту, якщо такi беруть участь в роботi.

Порядок проведення процедур одержання аудиторських доказiв розглянуто в ННА № 14 тАЮАудиторськi доказитАЭ. Вiдповiдно до нього, аудитор повинен одержати таку кiлькiсть аудиторських доказiв, яка б забезпечила спроможнiсть зробити необхiднi висновки, при використаннi яких буде пiдготовлено аудиторський висновок.

Аудиторськi докази одержуються в результатi належного поiднання тестiв систем контролю та процедур перевiрки на суттiвiсть. За деяких обставин докази можуть бути одержанi в результатi процедур перевiрки на суттiвiсть.

Вiдповiдно до статей 7 i 21 Закону Украiни тАЮПро аудиторську дiяльнiстьтАЭ аудитор маi провести перевiрку бухгалтерськоi рiчноi звiтностi субтАЩiкту господарювання з метою надання висновку про достовiрнiсть i реальнiсть представленоi iнформацii i ii пiдтвердження або не пiдтвердження. ННА № 26 тАЮАудиторський висновоктАЭ регулюi основнi принципи, за якими складаiться аудиторський висновок. В ньому говориться, що аудитор повинен проаналiзувати й оцiнити висновки, одержанi на основi отриманих аудиторських доказiв, для пiдготовки аудиторського висновку про перевiрену фiнансову звiтнiсть.

Результати аудиту оформлюються у виглядi аудиторського висновку, який повинен мiстити в собi чiтке i ясне уявлення аудитора про перевiрену фiнансову звiтнiсть.

Отже, на останньому (третьому) етапi аудитор повинен:

o завершити пiдготовку робочоi документацii у виглядi аудиторського файлу;

o пiдготувати письмову iнформацiю керiвництву перевiреного економiчного субтАЩiкта за результатами аудиту;

o сформулювати за результатами аудиту свою думку про достовiрнiсть фiнансовоi звiтностi перевiреного економiчного субтАЩiкта;

o пiдготувати за встановленою формою аудиторський висновок.

Така схема (як i будь-яка iнша) лише приблизно вiдображаi процес реальноi роботи аудитора. Наприклад, не всi етапи аудиту виконуються послiдовно, деякi йдуть одночасно. Так, вивчення й оцiнка системи внутрiшнього контролю перевiряiмоi органiзацii може проводитися в тому числi i на стадii збору аудиторських доказiв, планування аудиту може проходити не лише на початку, але й в процесi аудиту, а документування аудиту тАФ на всiх його етапах, але лише на заключному етапi аудиторський файл приймаi закiнчений вигляд.

В ходi аудиторськоi перевiрки статутного капталу аудитор повинен звернути увагу на наступнi питання:

1. В бухгалтерському облiку вiдображаiться величина статутного капiталу, що зареiстрована в статутних документах економiчних субтАЩiктiв як величина вкладiв (часток, пайових внескiв учасникiв, акцiй за номiнальною вартiстю) в грошовiй, натуральнiй, нематерiальнiй формах або у виглядi цiнних паперiв.

2. У вiдповiдностi з дiючим законодавством Украiни залежно вiд дiяльностi пiдприiмства встановлено розмiри статутного капiталу господарських товариств (табл.4.1).

3. Статутний капiтал та фактична заборгованiсть засновникiв (учасникiв) по вкладах (внесках) до статутного капiталу облiковуються та вiдображаються у звiтностi окремо.

4. Акцii товариства при його створеннi повиннi бути повнiстю оплаченi протягом строку, визначеного статутом товариства, при цьому не менше 50% статутного капiталу повинно бути оплачено до моменту реiстрацii товариства, а iнша частина тАФ протягом року з моменту його реiстрацii.

5. Додатковi акцii товариства повиннi бути оплаченi протягом строку, визначеного вiдповiдно з рiшенням про iх розмiщення, але не пiзнiше року з моменту iх придбання (розмiщення).

6. Оплата акцiй та iнших цiнних паперiв акцiонерного товариства може здiйснюватися грошима, цiнними паперами, iншими речами, майновими або iншими правами, що мають грошову оцiнку. Форма оплати акцiй товариства при його створеннi визначаiться угодою про створення товариства або статутом товариства, а додаткових акцiй та iнших цiнних паперiв тАФ рiшенням про iх розмiщення.

7. Сума статутного капiталу збiльшуiться або зменшуiться вiдповiдно з результатами дiяльностi економiчного субтАЩiкта за рiк та пiсля перереiстрацii засновницьких документiв з внесеними до них змiнами.

Таблиця 4.1.

Розмiр статутного капiталу господарських товариств.

5. Типова кореспонденцiя рахункiв стосовно формування та руху статутного капiталу

Статутний капiтал тАФ це сума внескiв учасникiв (власникiв) в майно пiдприiмства. Статутний капiтал вiдображаi двоiстiсть вiдносин власностi та характеризуi як фонд власних коштiв пiдприiмства як юридичноi особи, так i фонд вкладiв акцiонерiв, iнших учасникiв у майно пiдприiмства, тобто iх власнiсть. Кожен учасник несе вiдповiдальнiсть за результати господарськоi та фiнансовоi дiяльностi лише в межах свого внеску в колективну власнiсть пiдприiмства.

Порядок формування та змiни статутного капiталу залежить вiд форми та виду дiяльностi пiдприiмства. Найбiльш розповсюдженою формою пiдприiмницькоi дiяльностi i господарськi товариства, якi утворюються та дiють вiдповiдно до Закону Украiни тАЮПро господарськi товаристватАЭ № 1577-12 вiд 19.09.91р., зi змiнами та доповненнями.

Важливим елементом статутних документiв i iнформацiя про розмiр та порядок утворення статутного капiталу. Розмiр статутного капiталу пiдприiмства визначаiться його зареiстрованим статутом та складаiться з внескiв його учасникiв.

Оцiнка внескiв в статутний капiтал здiйснюiться в грошовому еквiвалентi за сумiсною згодою учасникiв вiдповiдно до статутних документiв.

Внески засновникiв можуть бути в таких формах:

тАУ майно та матерiали (обладнання, будiвлi та матерiальнi цiнностi);

тАУ цiннi папери (акцii, облiгацii та iншi);

тАУ права на володiння природними ресурсами;

тАУ права на володiння майном (будiвлями, обладнанням);

тАУ права на використання обтАЩiктiв iнтелектуальноi власностi;

тАУ грошовi кошти.

Матерiальнi цiнностi, що вносяться до статутного капiталу, оцiнюються за первинними документами, що пiдтверджують iх вартiсть.

Майно, що вноситься до статутного капталу без пiдтвердження первинними документами, оцiнюються на пiдставi протоколу зборiв засновникiв.

Якщо внеском до статутного капiталу виступаi майно в натуральнiй формi, воно вiдображаiться в бухгалтерському облiку сумою, що включаi його вартiсть, визначену в зазначеному вище порядку, та всi витрати на доставку, монтаж, установку та державну реiстрацiю.

Права на користування природними ресурсами, а також майновi права, внесенi засновниками до статутного капiталу, вiдображаються в бухгалтерському облiку та балансi за первинною вартiстю, розрахованою у визначеному порядку.

Засновницькi внески до статутного капiталу вiдображаються у бухгалтерському облiку вiдповiдно до iх надходження. В засновницьких документах повиннi бути обумовленi строки формування статутного капiталу. Як правило, строк формування статутного капiталу тАФ один рiк.

Облiк статутного капiталу на державному пiдприiмствi

На державних пiдприiмствах статутний капiтал представляi собою державнi кошти, видiленнi для постiйного користування та розпорядження пiдприiмства у виглядi основних та оборотних засобiв.

На державних пiдприiмствах статутний капiтал формуiться державою. Його первинний розмiр фiксуiться статутними документами. Змiна величини статутного капiталу можлива лише у випадках, регламентованих законодавством. Статутний капiтал може збiльшитися при:

тАУ введеннi в дiю нових потужностей;

тАУ реконструкцii та модернiзацii обладнання;

тАУ безкоштовному отриманнi коштiв вiд iнших пiдприiмств;

тАУ дооцiнцi засобiв;

тАУ отриманнi коштiв внаслiдок злиття декiлькох державних пiдприiмств;

тАУ видiленнi додаткових коштiв, зареiстрованих в статутних документах державними структурами.

Зменшуiться статутний капiтал за рахунок щомiсячного нарахування зносу по основним засобам або в результатi лiквiдацii та вибуття основних засобiв при злиттi пiдприiмств або iх лiквiдацii.

Синтетичний облiк статутного капiталу ведеться на рахунку 40 тАЮСтатутний капiталтАЭ; рахунок пасивний, фондовий. Сальдо цього рахунка повинно вiдповiдати розмiру статутного капiталу.

По дебету рахунка 40 вiдображаються:

o кошти, отриманi вiд iнших пiдприiмств;

o кошти, отриманi вiд в результатi злиття декiлькох державних пiдприiмств.

По кредиту рахунка 40 змiни статутного капiталу вiдображаються:

o при лiквiдацii пiдприiмства;

o в звтАЩязку з передачею коштiв iншому державному пiдприiмству.

Таблиця 5.1.

Облiк статутного капiталу на державних пiдприiмствах

Таблиця 5.1 (продовження)

Облiк статутного капiталу в акцiонерних товариствах

РЖснують акцiонернi товариства вiдкритого та закритого типiв, в залежностi вiд того, як i мiж ким розповсюджуються акцii.

Для створення акцiонерного товариства засновники повиннi заявити про намiр створити акцiонерне товариство, вiдкрити пiдписку на акцii, провести засновницькi збори та здiйснити державну реiстрацiю вiдповiдно до дiючого законодавства.

Акцiонерне товариство випускаi цiннi папери вiдповiдно до вимог Державноi комiсii з цiнних паперiв та фондового ринку. Закрите акцiонерне товариство випускаi лише iменнi акцii. Акцiонерне товариство не пiзнiше, нiж через 6 мiсяцiв пiсля реiстрацii випуску акцiй повинно видати акцii акцiонерам.

Акцiонерне товариство в процесi створення може розповсюджувати своi акцii шляхом вiдкритоi пiдписи. Засновники вiдкритого акцiонерного товариства повиннi в цьому випадку тримати акцiй на суму не менше 25% статутного капiталу i строком не менше 2 рокiв. Строк вiдкритоi пiдписки на акцii не може перевищувати 6 мiсяцiв. Особи, що пiдписалися на акцii, повиннi внести на рахунок засновникiв не менше 10% вартостi акцiй, на якi вони пiдписалися. Акцiонер в строки, встановленi засновницькими зборами, але не пiзнiше року пiсля реiстрацii товариства, повинен оплатити повну вартiсть акцiй.

Вiдповiдно до дiючого законодавства (ст.13 Закону Украiни тАЮПро господарськi товаристватАЭ) засновники акцiонерного товариства самостiйно проводять оцiнку внескiв до статутного капiталу.

Акцiонерне товариство, яке вiдповiдно то постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни провело iндексацiю балансовоi вартостi основних засобiв, маi право збiльшити статутний капiтал на суму, що не перевищуi суму iндексацii балансовоi вартостi основних засобiв, зменшену на суму iндексацii по ним, шляхом емiсii акцiй новоi номiнальноi вартостi або додатковоi кiлькостi акцiй iснуючоi номiнальноi вартостi. При випуску акцiй в звтАЩязку зi збiльшенням статутного капiталу продаж акцiй не здiйснюiться.

При збiльшеннi статутного капiталу шляхом емiсii додатковоi кiлькостi акцiй здiйснюiться випуск акцiй тiii ж номiнальноi вартостi, яка визначена ранiше випущеними акцiями. Додаткова кiлькiсть акцiй розподiляiться мiж акцiонерами пропорцiйно iх частцi в статутному капiталi акцiонерного товариства. Обмеження строку отримання акцiонерами додатковоi кiлькостi акцiй не допускаiться.

При збiльшеннi статутного капiталу шляхом емiсii акцiй новоi номiнальноi вартостi акцii попереднiх випускiв обмiнюються на акцii новоi номiнальноi вартостi вiдповiдно до кiлькостi акцiй, якими володii акцiонер. Обмеження строку обмiну акцiй не допускаiться.

Пiсля державноi реiстрацii пiдприiмства його статутний капiтал в сумi внескiв учасникiв, передбачених засновницькими документами, вiдображаiться по кредиту рахунка 40 тАЮСтатутний капiталтАЭ в кореспонденцii з рахунками: 10 тАЮОсновнi засобитАЭ, 11 тАЮРЖншi необоротнi активитАЭ, 12 тАЮНематерiальнi активитАЭ, 20 тАЮВиробничi запаситАЭ, 22 тАЮМалоцiннi та швидкозношуванi предметитАЭ, 28 тАЮТоваритАЭ, 30 тАЮКасатАЭ, 31 тАЮРахунки в банкахтАЭ. Вартiсть акцiй, не оплачена акцiонерами, вiдображаiться в бухгалтерському облiку по дебету рахунка 46 тАЮНесплачений капiталтАЭ та кредиту рахунка 40 тАЮСтатутний капiталтАЭ. Таким чином, на рахунку 40 буде вiдображена фактична сума пiдписки на акцii.

У випадку, якщо акцii розповсюджувалися за цiною, яка перевищуi iх номiнальну вартiсть, рiзниця мiж емiсiiю та номiнальною вартiстю випущених акцiй облiковуiться окремо на рахунку 42 тАЮДодатковий капiталтАЭ. Ця сума не пiдлягаi використанню або розподiлу, крiм випадку реалiзацii акцiй за цiною, нижчою вiд номiнальноi вартостi.

Для облiку розрахункiв iз засновниками в бухгалтерському облiку використовуiться синтетичний рахунок 46 тАЮНесплачений капiталтАЭ. По дебету цього рахунка вiдображаються суми заборгованостi засновникiв по внескам до статутного капiталу, а по кредиту тАФ погашення заборгованостi по внескам.

Статутний капiтал акцiонерне товариство може збiльшувати за умови, що всi акцii, випущенi ранiше, повнiстю оплаченi за цiною, не нижче iх номiнальноi вартостi. Якщо у встановлений строк акцii не оплаченi, то пiдписка на акцii анулюiться або сума зменшуiться до внесеноi величини.

Вiдповiдно до ст.38 Закону Украiни тАЮПро господарськi товаристватАЭ збiльшення статутного капiталу акцiонерного товариства здiйснюiться шляхом випуску нових акцiй, обмiну облiгацiй на акцii або збiльшення номiнальноi вартостi акцiй. зменшення статутного капiталу здiйснюiться шляхом зменшення номiнальноi вартостi акцiй або зменшення числа акцiй у iх власникiв з метою анулювання.

При приватизацii державних пiдприiмств статутний капiтал створюiться на основi оцiнки вартостi майна. За результатами оцiнки майна складаiться заключний баланс. Пiсля реiстрацii акцiонерного товариства комiсiя з приватизацii проводить закриту пiдписку на акцii.

Збiльшення або зменшення статутного капiталу здiйснюiться тiльки пiсля внесення змiн до статутних документiв. При цьому збiльшення можливе лише при повному викупi статутного капiталу попереднього розмiру.

Таблиця 5.2.

Облiк статутного капiталу акцiонерного товариства.