Економiчна сутнiсть основних фондiв пiдприiмства та шляхи iх вiдтворення

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ

Черкаський банкiвський коледж

Економiчний факультет

Курсова робота

з предмету:

Економiка пiдприiмства

На тему:

ВлЕкономiчна сутнiсть основних фондiв пiдприiмства та шляхи iх вiдтворенняВ»

Виконал:

студентк групи ЕФ(к)

Тетера О.А.

Перевiрив:

_____________________

Черкаси 2001

Змiст

1. Вступ 3

2. Економiчна сутнiсть основних фондiв 3

Методи оцiнки основних фондiв

Класифiкацiя основних фондiв

Структура основних фондiв

Знос i амортизацiя основних фондiв

3. Шляхи вiдтворення i полiпшення використання основних фондiв 14

4. Висновки 24

5. Список лiтератури 25

1. Вступ

Однiii з найбiльше важливих задач розвитку промисловостi i забезпечення виробництва насамперед за рахунок пiдвищення його ефективностi i бiльш повного використання внутрiшньогосподарських резервiв. Для цього необхiдно рацiонально використовувати основнi фонди i виробничi потужностi.

До складу виробничих фондiв промислових пiдприiмств входять основнi й оборотнi фонди, котрi i засоби виробництва, що складаються вiдповiдно з засобiв труда i предметiв працi.

В цiii роботi розглянута економiчна сутнiсть основних фондiв та шляхи iх вiдтворення.

2. Економiчна сутнiсть основних фондiв

До основних виробничих фондiв вiдносяться тi засоби труда, що, знаходячись у сферi матерiального виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленнi матерiальних благ (машини, устаткування i т.п.), створюють умови для здiйснення виробничого процесу (виробничi будинки, спорудження, електромережi, трубопроводи й iн.), служать для збереження i перемiщення предметiв труда.

Крiм основних виробничих фондiв до складу основних фондiв промисловостi входять i основнi невиробничi фонди, до яких вiдносять такi об'iкти невиробничого призначення (житловi будинки, дитячi садки, школи, лiкарнi й iншi об'iкти охорони здоров'я i культурно-побутового призначення). Вони перебувають у вiданнi промислових пiдприiмств (вони не безпосередньо, а побiчно впливають на процес виробництва). Тут ми розглядаiмо тiльки основнi виробничi фонди.

Основнi виробничi фонди промисловостi - це засоби труда, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберiгаючи при цьому свою натуральну форму, а iхня вартiсть переноситься на виготовлену продукцiю частинами в мiру зношування.

Основнi фонди промисловостi займають важливе мiсце в нацiональному багатствi. Питома вага промисловостi в основних виробничих фондах народного господарства складаi бiльш 48%.

Темпи ростуосновних виробничих фондiв промисловостi перевершують темпи росту основних виробничих фондiв у цiлому по народному господарству. Наприклад, за 1980-1990 р. основнi виробничi фонди збiльшилися в промисловостi в 1,3 разу, а в усiм народному господарствi -у 1,05 разу.

Методи оцiнки основних фондiв

У практицi облiку i планування вiдтворення основних фондiв промисловостi використовуються як грошовi, так i натуральнi показники, оскiльки основнi фонди у виробничому процесi виступають не тiльки як носii вартостi, але i як сукупнiсть певних засобiв труда.

Грошова оцiнка основних фондiв необхiдна для облiку iхнi динамiки, планування розширеного вiдтворення, установлення зносу, нарахування амортизацii, визначення собiвартостi продукцii i рентабельностi пiдприiмств, а також для здiйснення господарського розрахунку.

У зв'язку з тривалою участю основних фондiв у процесi виробництва, iхнiм поступовим зношуванням, а також iз змiною за цей перiод умов вiдтворення iснуi декiлька видiв грошовоi оцiнки основних фондiв:

1) по повнiй початковiй вартостi;

2) по початковiй вартостi за вiдрахуванням зносу;

3) по повнiй вiдбудовнiй вартостi;

4) по вiдбудовнiй вартостi з облiком зносу. Повна початкова вартiсть являi собою фактичну вартiсть по цiнах придбання (включаючи витрати на доставку i монтаж) або будiвництва основних фондiв.

Початкова вартiсть за вiдрахуванням зносу виражаi вартiсть основних фондiв, ще не перенесену на виготовлену продукцiю. Вона менше повноi початковоi вартостi на величину зносу основних фондiв i часто називаiться залишковою вартiстю.

Цi два види грошовоi оцiнки утрудняють порiвняннiсть даних про динамiк основних фондiв, тому що цiни на устаткування i вартiсть будiвництва змiнюються й основнi фонди, придбанi (побудованi) у рiзнi роки, виражаються в змiшаних цiнах.

Порiвняннiсть створених у рiзнi роки однакових елементiв основних фондiв досягаiться завдяки iхнiй оцiнцi по вiдбудовнiй вартостi. Повна вiдбудовна вартiсть -це вартiсть вiдтворення основних фондiв у нових виробничих умовах (даного року).

Метод оцiнки по вiдбудовнiй вартостi не враховуi ступiнь зношеностi основних фондiв, а тому вiн доповнюiться оцiнкою основних фондiв по вiдбудовнiй вартостi з облiком зносу.

тАв Вiдбудовна вартiсть з урахуванням зносу показуi частину вiдбудовноi вартостi основних фондiв, ще не перенесену на продукт.

Оцiнка основних фондiв по вiдбудовнiй вартостi -складний, трудомiсткий процес, що потребуi значних витрат часу i засобiв для переоцiнки всiх елементiв основних фондiв. Переоцiнка основних фондiв здiйснюiться перiодично.

Облiк i планування основних фондiв здiйснюються не тiльки в грошовому вираженнi, але й у натуральних показниках у видi конкретних засобiв труда. Це необхiдно для того, щоб визначити технiчний склад, виробничу потужнiсть пiдприiмств i галузей промисловостi, установити завдання i шляхи ефективного використання виробничоi потужностi скласти баланс устаткування i т.д. Такi данi можна одержати за результатами iнвентаризацii основних фондiв, що перiодично здiйснюються в промисловостi.

За допомогою натуральних i грошових показникiв здiйснюються необхiднi групування рiзноманiтних елементiв основних фондiв, У цих групуваннях окремi елементи основних фондiв видiляються в щодо однорiднi групи вiдповiдно до iхнього призначення у виробничому процесi.

Класифiкацiя основних фондiв

В даний час центральне статистичне управлiння класифiкуi основнi фонди промисловостi по наступних основних групах.

1. Будiвлi. До цiii групи вiдносять будiвлi основних, допомiжних i обслуговуючих цехiв, а також адмiнiстративноi будинку пiдприiмств.

2. Споруди. Сюди входять пiдземнi i вiдкритi гiрськi виробiтки, нафтовi i газовi свердловини, гiдротехнiчноi й iншоi споруди.

3. Передатнi пристроi. Це пристроi, за допомогою яких вiдбуваiться передача, наприклад, електричноi або iншоi енергii до мiсць ii споживання.

4. Машини й устаткування. У цю групу входять усi види технологiчного устаткування, а також первиннi i вториннi двигуни. У данiй групi видiляються двi пiдгрупи:

а) силовi машини й устаткування;

б) робочи машини й устаткування.

До першоi пiдгрупи вiдносять паровi i гiдравлiчнi турбiни, трансформатори, вiтродвигуни, електромотори, двигуни внутрiшнього палiння й iншi первиннi i вториннi двигуни. В другу пiдгрупу входять верстати, преси, молоти, хiмiчна апаратура, доменнi i мартенiвськi печi, прокатнi стани й iншi машини й устаткування.

5. Транспортнi засоби. У iхнiй склад входять усi види транспортних засобiв, у тому числi: цеховий, мiжцеховий i мiжзаводський транспорт, рiчковий i морський флот рибноi промисловостi, трубопровiдний магiстральний транспорт i т.д.

6. РЖнструмент, виробничий i господарський iнвентар та iншi основнi фонди. Сюди вiдносять iнструменти рiжучi, що давлять, ударнi й iншi; iнвентар виробничого i господарського призначення, що сприяi полегшенню i створенню нормальних умов труда (устаткування контор, верстати, контейнери, iнвентарна тара, предмети протипожежного призначення й iн.).

Для простоти облiку до складу основних фондiв, що входять у шосту групу, включаються лише iнструменти, виробничий i господарський iнвентар iз термiном служби понад один рiк i вартiстю бiльш 500 грн за одиницю. РЖнший iнструмент, iнвентар, а також iншi приналежностi (незважаючи на те що теоретично вони по всiх економiчних ознаках повиннi вiдносити до основних фондiв) у господарськiй практика прийнято вважати оборотними фондами.

Кожна група приведеноi класифiкацii у свою чергу пiдроздiляiться на пiдгрупи, що складаються з ще бiльш родинних основних фондiв iз приблизно рiвними термiнами служби, нормами амортизацii й умовами експлуатацii.

Не всi елементи основних фондiв грають однакову роль у процесi виробництва. Робочи машини й устаткування, iнструменти, вимiрювальнi i регулюючi прилади i пристроi, технiчнi споруди (гiрськi виробiтки шахт i розрiзiв, нафтовi i газовi свердловини) приймають особисту участь у виробничому процесi, сприяють збiльшенню випуску продукцii i тому вiдносять до активно дiючоi частини основних фондiв. РЖншi елементи основних фондiв (виробничi будинки, iнвентар) роблять лише непрямий вплив на виробництво продукцii i тому iх називають пасивною частиною основних фондiв.

Структура основних фондiв

Користуючи цим групуванням, можна визначити виробничу структуру основних фондiв. Виробнича структура основних фондiв характеризуiться питомою вагою кожноi групи основних фондiв у загальноi iхньоi вартостi по пiдприiмству, галузi i промисловостi в цiлому.

Виробнича структура основних фондiв i ii змiна за той або iнший вiдрiзок часу дають можливiсть характеризувати технiчний рiвень промисловостi й ефективнiсть використання капiтальних вкладень в основнi фонди. Зокрема, чим вище в складi основних фондiв питома вага машин, устаткування й iнших елементiв активноi частини основних фондiв, тим бiльше продукцii буде зроблено на кожну стоймосну одиницю основних фондiв.

Розходження виробничоi структури основних фондiв у рiзних галузях промисловостi i результатом технiко-економiчних особливостей цих галузей. Навiть пiдприiмства усерединi однiii i тiii ж галузi промисловостi, як правило, мають неоднакову виробничу структуру основних фондiв. Найбiльше висока питома вага активних елементiв основних фондiв на пiдприiмствах iз високим рiвнем технiчноi оснащеностi i електро-озброiностi працi, де виробничi процеси механiзованi й автоматизованi i широко використовуються хiмiчнi методи обробки.

На виробничу структуру основних фондiв впливаi розвиток концентрацii, спецiалiзацii, кооперування i комбiнування виробництва, на ii впливаi також капiтальне будiвництво. Домагаючись зниження вартостi будiвництва. наприклад, виробничих будинкiв, можна зменшити частку пасивних елементiв основних фондiв у загальноi iхньоi вартостi i тим самим пiдвищити ефективнiсть витрат, вкладених в основнi фонди нового пiдприiмства.

Все це говорить про те, що бiзнес i суспiльство зацiкавлене в пiдвищеннi частки машин i устаткування -найбiльше активноi частини основних фондiв i в зниженнi питомоi ваги насамперед будинкiв i господарського iнвентарю без збитку для ефективного функцiонування виробничого процесу .

Майже кожне пiдприiмство може полiпшити структуру основних виробничих фондiв за рахунок пiдвищення частки виробничого устаткування. Це можливо завдяки бiльш рацiональному розмiщенню устаткування усерединi цехiв, розмiщення його на вiдкритих площадках, де це можливо, а також виносу з виробничих майданiв невиробничих служб (складiв, контор i т.д.) i розмiщення на них додатковоi кiлькостi устаткування.

Структуру промислово-виробничих основних фондiв варто розглядати й у галузевому розрiзi. Вона вiдбиваi рiвень матерiально-технiчноi бази промислового виробництва, а також ступiнь iндустрiального розвитку краiни.

Основна частина виробничих основних фондiв промисловостi знаходиться на пiдприiмствах важкоi промисловостi, у тому числi значна iхня частка сконцентрована в галузях, що забезпечують технiчний прогрес у народному господарствi (у електроенергетицi, машинобудуваннi, у хiмiчнiй, нафтохiмiчнiй i паливнiй промисловостi, у чорнiй металургii й iнших галузях).

Знос i амортизацiя основних фондiв

Основнi фонди, що знаходяться на пiдприiмствах, поступово зношуються. Фiзичний знос основних фондiв наступаi як у результатi iхнiй використання в процесi виробництва, так i в перiод iхньоi бездiяльностi. Непрацюючi основнi фонди зношуються, якщо пiддаються впливу природних процесiв (атмосферних явищ, внутрiшнiх процесiв, що вiдбуваються в будiвлi металiв i iнших матерiалiв, iз яких виготовленi основнi фонди). У результатi такого зносу суспiльству завдаються великi збитки. Що стосуiться дiючих основних фондiв, то iхнiй фiзичний знос залежить вiд ряду факторiв, у тому числi вiд якостi основних фондiв (матерiалiв, iз яких вони виготовленi, вiд технiчноi досконалостi конструкцiй, вiд якостi будiвництва i монтажу), вiд ступеня навантаження (кiлькiсть змiн i часiв роботи в добу, тривалiсть роботи в роцi, iнтенсивнiсть використання в кожну одиницю робочого часу), вiд особливостей технологiчного процесу i ступеня захисту основних фондiв вiд впливу зовнiшнiх умов, у тому числi агресивних серед (температура, вологiсть i iн.), вiд якостi вiдходу (своiчаснiсть чищення, змащення, фарбування, регулярнiсть i якiсть ремонту), вiд квалiфiкацii робiтникiв i iхнього вiдношення до основних фондiв.

Основнi фонди, зазнаючи в процесi виробництва фiзичному зносу, щорiчно втрачають частину своii вартостi, рiвну тiй ii величинi, що перенесена на виготовлену протягом цього року продукцiю. Наприклад, при термiнi служби машини вiсiм рокiв пiсля другого року ii експлуатацii величина зносу складе 25%. Ця величина визначаiться по наступнiй формулi:

де И - знос основних фондiв, виражений у вiдсотках;

С - фактичний термiн експлуатацii основних фондiв (рокiв);

А - нормативний термiн служби (амортизацiйний перiод) основних фондiв (рокiв).

Основнi фонди, що знаходяться на пiдприiмствах, пiддаються не тiльки фiзичному, але i моральному зносу. Моральний знос маi двi форми. Перша форма морального зносу полягаi в тому, що з упровадженням нових машин, з удосконаленням технiки, технологii, органiзацii виробництва i працi вартiсть виготовлення, наприклад, машин i устаткування при зберiганнi iхнiх конструктивних властивостей i експлуатацiйних показникiв неухильно знижуiться. Те ж вiдноситься i до будинкiв, вартiсть яких у результатi iндустрiалiзацii будiвництва знижуiться. Отже, ця форма морального зносу виражаi зменшення вартостi машин або устаткування внаслiдок здешевлення iхнiй вiдтворення. У вiдповiдностi зi зниженням вартостi виробництва машин, устаткування й iнших елементiв основних фондiв переглядаються вiдповiдно i цiна на них.

Друга форма морального зносу маi мiсце в тому випадку, коли змiнюються конструкцiя й експлуатацiйнi показники нових машин. РЗхнi застосування дозволяi збiльшити обсяг виробництва, пiдвищити продуктивнiсть працi, зменшити витрату експлуатацiйних матерiалiв (пальне, електроенергiя, мастильнi матерiали i т.д.), а в деяких випадках i основних матерiалiв, знизити витрати на виробництво одиницi продукцii i забезпечити бiльш високу якiсть обробки. Таким чином, друга форма морального зносу маi мiсце тодi, коли машина технiчно застарiла i замiняiться бiльш досконалоi. У цьому випадку суспiльство, застосовуючи постарiлу технiку, витрачаi бiльше робочого часу на виробництво того самого кiлькостi продукцii.

Вирiшити проблему морального зносу можна за допомогою здiйснення ряду господарсько-органiзацiйних заходiв. Насамперед машини i механiзми повиннi використовуватися з максимальним навантаженням, щоб прискорити вiддачу iхнього корисного ефекту до наступу моменту старiння. От чому так важливо скорочувати термiни будiвництва нових об'iктiв i термiни експлуатацii машин i устаткування, домагатися, щоб випущенi машини не затримувалися на складах або в монтажi.

Вiдомо, що пiд час експлуатацii основних фондiв наступаi перiод, коли iх необхiдно ремонтувати, удосконалити або замiняти новими. Для ремонту староi або покупки новоi машини потрiбнi кошти. Вони створюються i накопичуються при експлуатацii машини, тому що в процесi працi частина вартостi ii переноситься на знову створений продукт. Зазначена частина вартостi машини включаiться у витрати на виробництво продукцii у видi амортизацii.

Знос i амортизацiя не i тотожними поняттями. Амортизацiя в грошовiй формi виражаi знос основних фондiв. Вона може не збiгатися з розмiром зносу в окремi промiжки року, тому що основнi фонди зношуються нерiвномiрно, а амортизацiя начисляiться рiвними частками протягом року.

Амортизацiя в промисловостi - це планове погашення вартостi основних фондiв (у мiру iхнього зносу) шляхом ii перенесення на виготовлену продукцiю. Вона виконуi такi основнi задачi:

1) дозволяi визначити сукупнi суспiльнi витрати виробництва. У цiй ролi амортизацiя необхiдна для числення обсягу i динамiки нацiонального доходу в краiнi;

2) характеризуi в узагальненiй формi ступiнь зносу основних фондiв, що необхiдно для планування процесу iхнiй вiдтворення;

3) створюi грошовий фонд для замiни засобiв працi, що зносилися, i iхнього капiтального ремонту.

Звiдси очевидно, що амортизацiя спрямована як у минуле (завдяки iй обчислюiться собiвартiсть продукцii i ступiнь зносу основних фондiв), так i в майбутнi (створюi фонд вiдшкодування). Перша ii сторона розрахункова, пасивна, а друга-активна, що впливаi на процес вiдтворення технiчноi бази.

У цьому зв'язку вiдзначимо, що амортизацiя тiсно пов'язана зi здiйсненням науково-технiчного прогресу за допомогою встановлення науково обгрунтованих норм амортизацii основних фондiв. Тому однiii з задач в областi науково-технiчного прогресу i розробка i поступове введення нових, бiльш коротких термiнiв амортизацii виробничого устаткування з обмеженням обсягiв малоефективного капiтального ремонту i збiльшенням частки амортизацiйних вiдрахувань, що видiляються на замiну зношеного i морально застарiлого обладнання.

Величина вартостi, що включаiться за допомогою амортизацii у витрати виробництва, являють собою амортизацiйнi вiдрахування.

Амортизацiйнi вiдрахування провадяться на основi норм амортизацii, що встановлюються по кожному видi основних фондiв. Визначаються вони шляхом вiднесення суми рiчних амортизацiйних вiдрахувань до вартостi основних фондiв i виражаються у вiдсотках, що очевидно з такоi формули:

де Н- рiчна норма амортизацii

А- розмiр амортизацiйних вiдрахувань за рiк

Ф- вартiсть (початкова або вiдбудовна) основних фондiв.

Оскiльки розмiр амортизацiйних вiдрахувань за рiк залежить вiд початковоi вартостi основних фондiв у момент iхнiй придбання, термiна гаданоi служби, витрат на капiтальнi ремонти за весь амортизацiйний перiод, а також вiд залишковоi (лiквiдацiйноi) вартостi даних основних фондiв. Тому рiчна норма амортизацii може бути певна по формулi:

де Рм- витрати на капiтальнi ремонти (включаючи модернiзацiю) протягом термiна служби основних фондiв ;

Л- лiквiдацiйна вартiсть основних фондiв, що вийшли з

А- амортизацiйний перiод (термiн служби) основних фондiв.

По таких видах основних фондiв, як будинки, споруди i передатнi пристроi, що мають тривалий термiн служби, норми амортизацii значно нижче, чим, наприклад, на машини й устаткування, транспортнi засоби, що i бiльш активною частиною основних фондiв. У загальнiй нормi амортизацii основних фондiв промисловостi досить велика питома вага амортизацiйних вiдрахувань, що спрямовуються на капiтальний ремонт (бiля 27%). По окремих видах основних фондiв (будинку, силовi, а також робiтники машини й устаткування, транспортнi засоби) вiн досягаi 50-54%. Та частина амортизацiйних вiдрахувань, що призначена для капiтального ремонту основних фондiв, знаходиться в розпорядженнi пiдприiмств i витрачаiться за iхнiм розсудом вiдповiдно до прийнятих планiв здiйснення ремонтних робiт;

Результати роботи пiдприiмств показують, що багато хто з них, використовуючи засоби фонду розвитку виробництва, серед яких амортизацiйнi вiдрахування дуже значнi, замiняють застарiле обладнання, упроваджують нову технiку удосконалюють органiзацiю виробництва i працi, домагаючись значних успiхи в пiдвищеннi продуктивностi працi, зниженнi собiвартостi i полiпшеннi якостi продукцii i рентабельностi виробництва.

3. Шляхи вiдтворення i полiпшення використання основних фондiв

Збiльшення обсягiв виробництва промисловоi продукцii досягаiться за рахунок:

1) введення в дiю основних фондiв i виробничих потужностей;

2) полiпшення використання дiючих основних фондiв i виробничих потужностей.

Прирiст основних фондiв i виробничих потужностей промисловостi, ii галузей i пiдприiмств досягаiться завдяки новому будiвництву, а також реконструкцii i розширенню дiючих пiдприiмств.

Реконструкцiя i розширення дiючих фабрик i заводiв, приходячи джерелом збiльшення основних фондiв i виробничих потужностей пiдприiмств, одночасно дозволяють краще використовувати наявний у промисловостi виробничий апарат.

Вирiшальну частину приросту продукцii в цiлому по промисловостi одержують iз дiючих основних фондiв i виробничих потужностей, що у декiлька разiв перевищують щорiчнi новi фонди i потужностi.

Дiючi промисловi пiдприiмства нашоi краiни мають у своiму розпорядженнi основнi виробничi фонди на загальну суму 120 млрд. гр.

Для визначення рiвня використання основних фондiв застосовуються показники, вираженi в натуральних i вартiсних (грошових) одиницях що випускаiться продукцii, а також в одиницях часу. Щоб обчислити використання виробничоi потужностi, застосовуються тiльки показники випуску продукцii в натуральному вираженнi. Натуральнi одиницi використання основних фондiв застосовуються головним чином на пiдприiмствах тих галузей промисловостi, де випускаiться щодо однорiдна продукцiя.

Показники використання основних фондiв, вираженi в натуральних одиницях, можуть бути розрахованi по фактичному випуску продукцii, а також по можливому технiчно розрахунковому випуску. Даючи представлення про загальний рiвень використання тих або iнших однорiдних машин, агрегатiв, тiii або iншоi одиницi устаткування або групи цього устаткування, вони не дозволяють вiдповiсти на запитання: - За рахунок чого отримана фактична продуктивнiсть даного агрегату, тобто яку частину робочого часу цей агрегат функцiонував i який був рiвень його використання протягом цього часу ?

До системи взаiмозалежних показникiв (коефiцiiнтiв), що безпосередньо характеризують рiвень використання основних фондiв i виробничих потужностей, а також що розкривають резерви подальшого полiпшення iхнiй використання, вiдносять:

1) використання в часу (коефiцiiнт екстенсивного навантаження);

2) використання в одиницю часу (коефiцiiнт iнтенсивного навантаження);

3) загальне використання (коефiцiiнт iнтегрального навантаження).

Перший показник (Кэкст) визначаiться шляхом розподiлу часу фактичного використання на максимально можливий час використання основних фондiв. Другий показник (Кинт) утворюiться в результатi розподiлу фактичноi кiлькостi продукцii, зробленого в одиницю часу роботи устаткування, на максимальний випуск цiii продукцii, що можна зробити за участю даних основних фондiв у ту ж одиницю часу. Третiй показник (Кинтегр) розраховуiться шляхом перемножування перших двох показникiв.

До числа показникiв екстенсивного використання основних фондiв на пiдприiмствi вiдноситься коефiцiiнт змiнностi. Вiн характеризуi час цiлозмiнного використання встановленого устаткування, що працюi на багатозмiнному режимi. Коефiцiiнт змiнностi розраховуiться по окремих групах устаткування, окремим виробничим пiдроздiлам пiдприiмства, а також у цiлому по пiдприiмству. Вiн показуi, скiльки змiн у середньому протягом доби працювалася встановлене устаткування.

Показник використання основних фондiв у часу (коефiцiiнт екстенсивного навантаження) визначаiться порiвняно просто. Показник же використання основних фондiв в одиницю часу (коефiцiiнт iнтенсивного навантаження) визначити легко лише в тих галузях, де випускаiться однорiдна продукцiя i, отже, обсяг ii виробництва може бути виражений у натуральних одиницях. Якщо ж пiдприiмство i його пiдроздiли виробляють продукцiю рiзноманiтноi номенклатури, то показник використання основних фондiв в одиницю часу розрахувати значно сутужнiше. Варто мати на увазi, що приведенi вище показники усе ж не дозволяють дати вiдповiдь на питання, як використовуються основнi фонди в цiлому по пiдприiмству, у галузi й у промисловостi.

Роль показника використання, що узагальнюi, основних фондiв може деякою мiрою виконувати показник випуску продукцii на одиницю виробничого майдану. Цей показник виражаiться, як правило, у натуральних одиницях.

Одним iз найбiльше загальних показникiв використання виробничоi потужностi i коефiцiiнт ii фактичного використання, що розраховуiться шляхом розподiлу продукцii, виготовленоi за певний промiжок часу (звичайно за рiк), на величину виробничоi потужностi. Для пiдприiмств, знову введених в експлуатацiю, звичайно визначаiться коефiцiiнт використання проектноi потужностi, що подаi собою частка вiд розподiлу фактичного випуску продукцii на величину потужностi пiдприiмства по проектi. Цей показник характеризуi рiвень освоiння проектноi потужностi .

Натуральнi показники використання основних фондiв, використовуванi при аналiзi сучасного стана i планування виробничих потужностей, при упорядкуваннi балансу устаткування i т.д. усе ж не розкривають загальноi картини ефективностi використання всiii сукупностi основних фондiв пiдприiмства, галузi, промисловостi в цiлому.

Для загального аналiзу господарськоi дiяльностi, планування капiтальних вкладень, введення в дiю основних фондiв i виробничих потужностей усiх ланок промисловостi усе бiльше значення набуваi такий показник ефективностi виробництва, як випуск продукцii на 1 гр. основних фондiв, що звичайно називають показником фондовiддачi. Застосовуiться також показник, зворотний фондовiддачi, - фондоiмнiсть. При визначеннi показника фондовiддачi застосовуються як вартiснi, так i натуральнi одиницi вимiру.

Натуральнi показники фондовiддачi поряд iз вартiсними застосовуються в електроенергетичнiй, металургiйнiй i деяких галузях добувноi промисловостi. Наприклад, у чорнiй металургii таким показником i виплавка чавуна або стали на 1 гр. основних виробничих фондiв вiдповiдно доменного або сталеплавильного цеху.

Показник фондовiддачi (як вартiсний показник використання усiii сукупностi Основних фондiв пiдприiмства) визначаiться шляхом розподiлу продукцii на середньорiчну вартiсть виробничих фондiв. При цьому валова продукцiя враховуiться в незмiнних цiнах, а основнi фонди - по повноi початковоi (або вiдбудовноi) оцiнцi.

Однiii з головних причин, що погiршують показник фондовiддачi, i повiльне освоiння введених у дiю пiдприiмств.

Однiii з найважливiших задач пiдвищення ефективностi використання капiтальних вкладень i основних фондiв i своiчасне введення в експлуатацiю нових основних фондiв i виробничих потужностей, швидке iхнi освоiння. Скорочення термiнiв введення в експлуатацiю нових фабрик i заводiв дозволяi швидше одержати потрiбну для народного господарства продукцiю з технiчно бiльш зроблених основних фондiв, прискорити iхнiй оборот i тим самим уповiльнити наступ морального зносу основних фондiв пiдприiмств, пiдвищити ефективнiсть суспiльного виробництва в цiлому.

Полiпшення використання дiючих основних фондiв i виробничих потужностей промислових пiдприiмств, у тому числi знову введених в експлуатацiю, може бути досягнуте завдяки:

1) пiдвищенню iнтенсивностi використання виробничих потужностей i основних фондiв;

2) пiдвищенню екстенсивностi iхнiй навантаження.

Бiльш iнтенсивне використання виробничих потужностей i основних фондiв досягаiться насамперед за рахунок технiчного удосконалювання останнiх.

Практика промислових пiдприiмств показуi, що тут йде процес збiльшення одиничноi потужностi устаткування:

- у верстатах, машинах i агрегатах полiпшуються найбiльше вiдповiдальнi деталi i вузли;

- пiдвищуються основнi параметри виробничих процесiв (швидкiсть, тиск, температура);

- механiзуються й автоматизуються не тiльки основнi виробничi процеси й операцii, але i допомiжнi i транспортнi операцii, що нерiдко стримують нормальний хiд виробництва i використання устаткування; застарiлi машини модернiзуються i замiняються новими, бiльш досконалими.

РЖнтенсивнiсть використання виробничих потужностей i основних фондiв пiдвищуiться також шляхом удосконалювання технологiчних процесiв; органiзацii безперервно-потокового виробництва на базi оптимальноi концентрацii виробництва однорiдноi продукцii; вибору сировини, його пiдготування до виробництва вiдповiдно до вимог заданоi технологii i якостi що випускаiться продукцii; лiквiдацii штурмiвщини i забезпечення рiвномiрноi, ритмiчноi роботи пiдприiмств, цехiв i виробничих дiлянок, проведення ряду iнших заходiв, що дозволяють пiдвищити швидкiсть обробки предметiв працi i забезпечити збiльшення виробництва продукцii в одиницю часу, на устаткування або на 1 кв. м виробничого майдану.

РЖнтенсивний шлях використання основних фондiв дiючих пiдприiмств включаi, отже, технiчне iхнi переозброiння, пiдвищення темпiв вiдновлення основних фондiв. Досвiд роботи ряду галузей промисловостi показуi, що швидке технiчне переоснащення дiючих фабрик i заводiв особливо важливо для тих пiдприiмств, де маi мiсце бiльш значний знос основних фондiв.

Полiпшення екстенсивного використання основних фондiв припускаi, з одного боку, збiльшення часу роботи дiючого устаткування в календарний перiод (протягом змiни, доби, мiсяця, кварталу, роки) i з iншого боку, збiльшення кiлькостi i питомоi ваги дiючого устаткування в складi всього устаткування, наявного на пiдприiмствi й у його виробничiй ланки.

Збiльшення часу роботи устаткування досягаiться за рахунок:

1) постiйноi пiдтримки пропорцiйностi мiж виробничими потужностями окремих груп устаткування на кожнiй виробничiй дiлянцi, мiж цехами пiдприiмства в цiлому, мiж окремими виробництвами усерединi кожноi галузi промисловостi, мiж темпами i пропорцiями розвитку галузей промисловостi i всього народного господарства;

2) полiпшення вiдходу за основними фондами, дотримання передбаченоi технологii виробництва, удосконалювання органiзацii виробництва i працi, що сприяi правильноi експлуатацii устаткування, недопущенню простоiв i аварiй, здiйсненню своiчасного i якiсного ремонту, що скорочуi простоi устаткування в ремонтi й увеличивающего мiжремонтний перiод;

3) проведення заходiв, що пiдвищують питома вага основних виробничих операцiй у витратах робочого часу, скорочення сезонностi в роботi пiдприiмств ряду галузей промисловостi, пiдвищення змiнностi роботи пiдприiмств.

Вiдомо, що на пiдприiмствах крiм дiючих верстатiв, машин i агрегатiв частина устаткування знаходиться в ремонтi i резервi, а частина - на складi. Своiчасний монтаж не встановленого устаткування, а також введення в дiю усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резервi i ремонтi, значно покращуi використання основних фондiв.

В усiх галузях промисловостi i великi можливостi, що дозволяють полiпшити використання основних фондiв, i особливо металорiзного устаткування. Бiльш 50% усiх металорiзальних верстатiв знаходиться в немашинобудiвних i навiть у непромислових галузях народного господарства, де вони використовуються гiрше, чим у машинобудуваннi.

У машинобудуваннi важливим напрямком полiпшення використання устаткування i пiдвищення змiнностi використання устаткування. В даний час коефiцiiнт змiнностi в машинобудiвнiй промисловостi складаi менше 1,4, тобто бiля 70% вiд двозмiнноi роботи. Пiдвищення коефiцiiнта змiнностi роботи устаткування до 1,75-1,8 дозволить збiльшити виробництво продукцii з одиницi устаткування приблизно на 25%.

Вирiшуючи задачу пiдвищення коефiцiiнта змiнностi роботи устаткування, необхiдно насамперед мати на увазi, що основне устаткування на багатьох пiдприiмствах машинобудування використовуiться не цiлком головним чином через дефiцит робочоi сили.

На успiшне рiшення проблеми полiпшення використання основних фондiв, виробничих потужностей i росту продуктивностi працi значно впливаi створення крупних виробничих об'iднань. Разом iз цим необхiдно бiльше уваги звернути на розвиток спецiалiзацii виробництва i технiчного переозброiння дiючих пiдприiмств, висновок iз цих пiдприiмств невластивоi iхньому профiлю продукцii, створення спецiалiзованих промислових об'iктiв у тягнущимся до крупних iндустрiальних центрiв невеличких i середнiх мiстах, де i резерви робочоi сили.

Проводячи курс на розвиток спецiалiзацii дiючих пiдприiмств, варто мати на увазi, що це спрощуi iхню виробничу структуру, визволяi робочу силу з допомiжних i обслуговуючих пiдроздiлiв, комплектуi тим самим другi змiни основних цехiв i пiдвищуi коефiцiiнт змiнностi.

Найважливiшою умовою пiдвищення змiнностi i механiзацiя й автоматизацiя виробничих процесiв, i в першу чергу в допомiжних виробництвах, тому що це дозволяi перевести людей iз важких немеханiзованих робiт на квалiфiкованi роботи в другiй змiнi.

Прискоренi темпи механiзацii пiдйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних i складських робiт i основою для лiквiдацii наявноi диспропорцii в рiвнi механiзацii основного i допомiжного виробництва на промислових пiдприiмствах. Це основа для вивiльнення значноi кiлькостi допомiжних робiтникiв, забезпечення поповнення основних цехiв робочою силою, пiдвищення коефiцiiнта змiнностi роботи пiдприiмств i розширення виробництва на дiючих пiдприiмствах без додаткового залучення робочоi сили. У крупних мiстах, що мають дефiцит робочоi сили, рiшення проблеми полiпшення використання основних фондiв i виробничих потужностей дiючих пiдприiмств шляхом iхньоi реконструкцii, розширення, механiзацii й автоматизацii виробництва, удосконалювання органiзацii виробництва i працi маi особливо важливе значення.

Важливий резерв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв i виробничих потужностей дiючих пiдприiмств укладений у скороченнi часу мiжзмiнних простоiв устаткування, що на рядi промислових пiдприiмств досягають 15-20% усього робочого часу.

Полiпшення використання основних фондiв i виробничих потужностей залежить значною мiрою вiд квалiфiкацii кадрiв, особливо вiд майстерностi робiтникiв, що обслуговують машини, механiзми, агрегати й iншi види виробничого устаткування.

Творче i сумлiнне вiдношення робiтникiв до працi i важливою умовою полiпшення використання основних фондiв i виробничих потужностей.

Вiдомо, що вiд досконалостi системи морального i матерiального стимулювання в значнiй мiрi залежить рiвень використання виробничих потужностей i основних фондiв. Аналiз технiко-економiчних показникiв промислових пiдприiмств, що працюють у нових умовах планування й економiчного стимулювання, свiдчить, що новий економiчний механiзм, у тому числi введення плати за виробничi фонди, перегляд оптових цiн, застосування нового показника для визначення рiвня рентабельностi, створення на пiдприiмствах заохочувальних фондiв, сприяють полiпшенню використання основних виробничих фондiв.

Будь-який комплекс заходiв щодо полiпшення використання виробничих потужностей i основних фондiв, розроблювальний у всiх ланках управлiння промисловiс

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

РЖнвентаризацiя активiв

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях