Международные стандарты бухучета

УКООПСПРЖЛКА

Полтавський Кооперативний РЖнститут

кафедра бухгалтерського облiку

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: "Мiжнароднi стандарти

бухгалтерського облiку"

з курсу: "Вступ до спецiальностi"

Пiдготував: студент групи ОА-11

факультету фiнансiв та облiку

Корчан Андрiй Валерiйович

Науковий керiвник: к. е. н. Деньга С. М.

ПОЛТАВА тАУ 1998 р.

Змiст

План	3
Вступ	4
1. Поняття про стандарти бухгалтерського облiку та необхiднiсть iх використання в бухгалтерськiй працi	5
2. Формування та розвиток мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (МСБО)	6
2.1. Розвиток мiжнародного бiзнесу i розвиток мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (МСБО)	6
2.2. Структура i основний змiст МСБО	7
2.3. Використання МСБО у практицi бухгалтерського облiку пiдприiмств Украiни	10
3. Перспективи i можливостi переходу Украiни на мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку	11
Висновки	12
Список використаноi лiтератури	13

План

1. Поняття про стандарти бухгалтерського облiку та необхiднiсть iх використання в бухгалтерськiй працi.

2. Формування та розвиток мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (МСБО).

2.1. Розвиток мiжнародного бiзнесу i розвиток мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (МСБО).

2.2. Структура i основний змiст МСБО.

2.3. Використання МСБО у практицi бухгалтерського облiку пiдприiмств Украiни.

3. Перспективи i можливостi переходу Украiни на мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку.

Вступ

Ринковi вiдносини будуються на кругообiзi суспiльного продукту, капiталу й доходу, а система бухгалтерського облiку вiдображаi цей кругообiг на мiкроекономiчному рiвнi.

Роль бухгалтерського облiку в ринковiй економiцi двояка: з одного боку, бухгалтерський облiк даi можливiсть власнику чiтко вiдокремити його пiдприiмство з усiм майном вiд усiх iнших господарських суб‘iктiв таким чином, щоб ВлмоiВ» й ВлВлтвоiВ» в кожен момент могли бути чiтко вiддiленi один вiд одного. Виходячи з цього, стаi можливий найсуворiший контроль за здiйснюваними змiнами форм та вартостi усiх частин майна пiдприiмства.

Одним з найважливiших принципiв, установлених Мiжнародними стандартами бухгалтерського облiку, i автономнiсть пiдприiмства, згiдно якого в облiцi i балансi вiдображаiться лише те майно, котре законодавчо визнаiться власнiстю конкретного пiдприiмства. В ринковiй економiцi дотримання принципу автономностi пiдприiмства i правовою основою для визначення дiйсного майна й фiнансового стану того чи iншого господарюючого суб‘iкта.

1. Поняття про стандарти бухгалтерського облiку та необхiднiсть iх використання в бухгалтерськiй працi.

Предметом бухгалтерського облiку i господарча дiяльнiсть пiдприiмства, яка складаiться з окремих господарчих операцiй, що змiнюють майно пiдприiмства та його джерела чи стан, та використання майна пiдприiмства.

Сутнiсть предмета бухгалтерського облiку розкриваiться через об‘iкти. Об‘iктами i господарчi засоби, джерела господарчих засобiв та господарчi процеси.

Бухгалтерський облiк вiдбиваi увесь процес виробництва, кошти пiдприiмства, даi можливiсть прослiдкувати за змiнами, якi потерпають його майновi засоби. Враховуючи сукупнiсть затрат, пiдприiмець визначаi собiвартiсть виробництва чи мiнiмум того; що вiн повинен виручити, якщо не бажаi нести збитки. Для цього вiн постiйно порiвнюi собiвартiсть своii продукцii, робiт та послуг з ринковими цiнами. Таким чином пiдприiмець контролюi продуктивнiсть i прибутковiсть свого пiдприiмства.

Бухгалтерський облiк i, так би мовити, лiтописом дiяльностi будь-якого господарства, даi йому змогу поновити кожен господарський факт з усiма подробицями. Бухгалтерська iнформацiя надаi суцiльну, без будь-яких пропускiв, картину бiзнесу i маi найбiльшу повноту. Такая повнота iнформацii забезпечуi пiдприiмцям достатню свободу в прийняттi управлiнських рiшень.

В умовах переходу до ринкових вiдносин головною та основною задачею бухгалтерського облiку визнано отримання точноi та достовiрноi информацii про господарчi процеси i результати дiяльностi пiдприiмства, необхiдноi як для оперативного управлiння пiдприiмством, так i для використання iнвесторами, кредиторами, податковими, фiнансовими та банкiвскими органами, а також iншими зацiкавленими юридичними i фiзичними особами.

У кожнiй краiнi мiсцевi положення регулюють бiльшою або меншою мiрою випуск фiнансових звiтiв. Такi мiсцевi регулюючi положення включають стандарти бухгалтерського облiку, котрi приймаються регулюючими органами та/або професiйними бухгалтерськими органiзацiями у кожнiй краiнi.

До утворення КМСБО часто iснували вiдмiнностi у формi та змiстi опублiкованих стандартiв бухгалтерського облiку бiльшостi краiн. КМСБО бере до уваги запропонованi проекти або прийнятi стандарти бухгалтерського облiку з кожного питання i розробляi МСБО для прийняття у свiтовому масштабi. Однiiю з цiлей КМСБО i максимально можлива гармонiзацiя рiзних стандартiв бухгалтерського облiку та облiкових полiтик рiзних краiн.

При виконаннi завдання з адаптацii iснуючих стандартiв i при формулюваннi Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку з нових тем КМСБО концентруi увагу на суттiвих питаннях. Таким чином, вiк докладаi зусилля для уникнення ситуацiй, у яких Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку будуть настiльки складними, що iх ефективне широке мiжнародне використання буде неможливим. Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку, якi приймаi КМСБО, постiйно переглядаються з метою урахування поточних умов та потреб у внесеннi змiн.

Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку, котрi приймаi КМСБО, не i домiнуючими над мiсцевими положеннями, про якi йдеться вище i якi регулюють випуск фiнансових звiтiв у певнiй краiнi. Зобов'язання, взятi членами КМСБО, як пояснюiться в цiй Передмовi, передбачають, що в разi дотримання Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку у всiх важливих аспектах цей факт маi розкриватися. Там, де мiсцевi папоження вимаглоть вiдхилення вiд Мiжнародних ~ртiв бухгалтерського облiку, мiсцевi члени КМСБО намагаються переконативiдповiднi органи у доцiльностi гармонiзацii з МСБО.

Бухгалтерськi документи, за умови надзвичайноi важливостi бухгалтерськоi працi та бухгалтерського облiку, повиннi бути дуже чiткi та зрозумiлi. Якщо бухоблiк буде у кожного пiдприiмця та в кожнiй органiзiцii довiльним, то вiн втратить своi значеня. Отже бухгалтерський облiк повинен бути весь стандартизований.

Структура стандарту визначаiться обсягом та змiстом питань, якi вiн розглядаi. До кожного стандарту входить: загальнi положення, якi пояснюють його мету; сферу застосування та мiстять визначення всiх основних термiнiв, якi використовуються в стандартi; порядок оцiнки та деталiзацii iнформацii вiдповiдних об'iктiв у фiнансовiй звiтностi. Маючи таку структуру, стандарти БО дещо спрощують роботу бухгалтера, та використання даних бухоблiку.

2. Формування та розвиток мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (МСБО).

2.1. Розвиток мiжнародного бiзнесу i розвиток мiжнародних

стандартiв бухгалтерського облiку (МСБО).

В рiзних краiнах свiту створювалися рiзнi пiдприiмства, якi поступово розвивалися, збiльшувався обсяг iх послуг та продукцii, з‘являлась необхiднiсть торгiвлi та спiвробiтництва з пiдприiмствами iнших краiн. Наслiдком цього було створеня спiльних пiдприiмств, вiдкриття iноземних фiлiалiв, а отже i необхiднiсть однакового розумiння та використання всiма учасниками фiнiнсовоi, зокрема бухгалтерськоi iнформацii. Але iснувала рiзниця мiж поданням цiii iнформацii в рiзних краiнах. Для формування стандартiв, якi були б найзручнiшими i зрозумiлими було створено спецiальну органiзацiю тАУ Комiтет з Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку (КМСБО). Цей комiтет i незалежною органiзацiiю приватного сектора, яка маi за мету досягнення iдностi у принципах бухгалтерського облiку, що iх використовують пiдприiмства та iншi органiзацii для складання фiнансовоi звiтностi в рiзних краiнах свiту. Комiтет був заснований у 1973 роцi на пiдставi угоди, укладеноi мiж професiйними бухгалтерськими органiзацiями Австралii, Великобританii, РЖрландii, Канади, Нiдерландiв, Нiмеччини, Мексики, Сполучених Штатiв Америки, Францii та Японii. 3 1983 року КМСБО об'iднуi всi професiйнi бухгалтерськi органiзацii, що входять до складу Мiжнародноi федерацii бухгалтерiв (МФБ). За станом на сiчень 1997 року до КМСБО входять 119 повних та 6 асоцiйованих членiв з 88 краiн свiту. Нинi багато рiзних органiзацiй залучаються до роботи комiтету, крiм того, багато краiн, якi не i членами КМСБО, використовують Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку.

Дiяльнiсть КМСБО i можливою завдяки фiнансовiй пiдтримцi професiйних органiзацiй бухгалтерiв та iнших органiзацiй, що входять до складу Ради Комiтету, завдяки пiдтримцi МФБ i рiзних компанiй, фiнансових установ, бухгалтерських фiрм та iнших. Одним iз джерел отримання доходу i продаж публiкацiй Комiтету в усьому свiтi.

Представники Ради, органiзацii-члени, члени Консультативноi групи, iншi органiзацii та окремi особи, а також працiвники КМСБО заохочуються до надання пропозицiй щодо розробки Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку з нових тем.

Згiдно з Конституцiiю КМСБО, мета органiзацii:

а) формулювати i публiкувати в iнтересах громадськостi стандарти бухгалтерського облiку, що iх мають дотримуватися при складаннi фiнансовоi звiтностi, а також сприяти iх прийняттю та дотриманню в усьому свiтi;

б) спрямовувати зусилля на полiпшення та гармонiзацiю регулюючих положень, стандартiв бухгалтерського облiку i процедур, пов'язаних iз поданням фiнансових звiтiв.

Дiяльнiстю КМСБО керуi Рада, до складу якоi входять представники бухгалтерських органiзацiй 13 краiн (або груп краiн), що призначаються Радою МФБ, i не бiльше 4 представникiв iнших органiзацiй, зацiкавлених питаннями фiнансовоi звiтностi. Кожен член Ради маi право висунути не бiльше двох представникiв та одного технiчного консультанта, якi беруть участь у засiданнях Ради. Комiтет заохочуi кожного члена Ради вводити до складу своiх представникiв принаймнi одну особу, яка працюi в промисловостi, i одну особу, яка безпосередньо бере участь у дiяльностi нацiонального органу з розробки стандартiв.

Належна органiзацiя роботи КМСБО забезпечуi високу якiсть Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку, якi вимагають необхiдноi облiковоi практики за конкретних економiчних обставин. Така органiзацiя працi, включаючи консультацii з членами Консультативноi групи, з органiзацiями-членами КМСБО, органами, що розробляють стандарти, та з iншими зацiкавленими групами й особами в рiзних краiнах свiту, забезпечуi також прийнятнiсть Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку для користувачiв фiнансових звiтiв i для тих, хто iх складаi.

Процедура розробки Мiжнародного стандарту бухгалтерського облiку (МСБО) така:

а) Рада формуi Керiвний комiтет. Головою кожного Керiвного комiтету i Представник Ради. До складу Комiтету, як правило, входять представники бухгалтерських органiзацiй принаймнi трьох iнших краiн. Керiвнi комiтети також можуть включати представникiв iнших органiзацiй, якi входять до Ради або Консультативноi групи, чи експертiв iз певних питань;

б) Керiвний комiтет визначаi та переглядаi всi питання бухгалтерського облiку, пов'язанi з певною темою. Керiвний комiтет розглядаi застосування Концептуальноi основи КМСБО для пiдготовки та надання фiнансових звiтiв щодо визначених питань бухгалтерського облiку. Керiвний комiтет також вивчаi регiональнi та нацiональнi вимоги до бухгалтерського облiку i практику, в тому числi рiзнi облiковi пiдходи, якi можуть бути доречними за рiзних обставин. Розглянувши всi необхiднi питання, Керiвний комiтет може надати Радi Виклад мети;

в) пiсля отримання вiд Ради коментарiв щодо Викладу мети, якщо вони надаються, Керiвний комiтет, як правило, готуi i публiкуi Проектний виклад принципiв або iнший документ для обговорення. Метою цього Проектного викладу i визначення основоположних облiкових принципiв, якi формуватимуть основу для пiдготовки Проекту для обговорення. Комiтет також описуi розглянутi альтернативнi рiшення i причини рекомендацii щодо iх прийняття або вiдхилення. Протягом перiоду обговорення, який, як правило, триваi три мiсяцi, всi зацiкавленi сторони заохочуються до надання коментарiв. Для перегляду iiснуючого МСБО Рада може дати вказiвку Керiвному комiтетовi пiдготувати Проект для обговорення без попередньоi публiкацii Проектного викладу принципiв;

г) Керiвний комiтет переглядаi коментарi щодо Проектного викладу принципiв i узгоджуi остаточний Виклад принципiв, який подаiться Радi для ухвалення i використовуiться як основа для пiдготовки Проекту для обговорення МСБО, що пропонуiться. Остаточний Виклад принципiв офiцiйно не публiкуiться, але його можна отримати за запитом;

д) Керiвний комiтет готуi попереднiй варiант Проекту для обговорення, який маi бути ухвалений Радою. Пiсля перегляду й ухвалення принаймнi 2/3 членiв Ради Проект для обговорення публiкуiться. Протягом перiоду обговорення, що становить мiнiмум один мiсяць, а триваi, як правило, щонайменше три мiсяцi, всi зацiкавленi сторони заохочуються до надання коментарiв;

е) Керiвний комiтет переглядаi коментарi, готуi проект МСБО для перегляду Радою. Пiсля перегляду i за згодою принаймнi 2/3 членiв Ради стандарт публiкуiться.

Протягом цього процесу Рада може вирiшити, що питання, яке розглядаiться, вимагаi додаткових консультацiй або буде детально пророблене в разi випуску Документа для обговорення й отримання коментарiв. Може виникнути необхiднiсть у випусковi кiлькох Проектiв для обговорення перед початком розробки МСБО.

2.2. Структура i основний змiст МСБО.

Структура стандарту визначаiться обсягом та змiстом питань, якi вiн розглядаi. До кожного стандарту входить: загальнi положення, якi пояснюють його мету, сферу застосування та мiстять визначення всiх основних термiнiв, якi використовуються в стандартi, порядок оцiнки та деталiзацii iнформацii вiдповiдних об'iктiв у фiнансовiй звiтностi.

МСБО покликанi забезпечувати iднiсть принципiв бухоблiку в рiзних краiнах, зiставнiсть показникiв фiнансових звiтiв, полiпшення взаiморозумiння мiж користувачами фiнансових звiтiв в усьому свiтi та тими, хто iх складаi, забезпечення високоi якостi необхiдноi облiковоi практики за конкретних економiчних обставин. Всього мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку 33. Кожен з них розглядаi певнi питання i маi вiдповiдно певну назву.

МСБО 1 "Розкриття облiковоi полiтики" (переформатований у 1994 р.).

Даний стандарт слiд застосовувати при розкриттi всiх суттiвих складникiв облiковоi полiтики, якi були прийнятi при складаннi та поданнi фiнансових звiтiв.

МСБО 2 "Запаси" (переглянутий у 1993 р.).

Метою даного стандарту i визначення пiдходу до облiку запасiв, який базуiться на системi iсторичноi собiвартостi. Головним питанням облiку запасiв i визначення суми, яка повинна визнаватися як актив та залишатися такою до моменту визнання вiдповiдних доходiв. Цей стандарт забезпечуi практичне керiвництво для визначення собiвартостi.

МСБО 4 "Облiк амортизацii" (переформатований у 1994 р.).

Даний стандарт слiд використовувати для облiку амортизацii.

Амортизацiя тАУ це розподiл суми активу, шо амортизуiться, протягом очiкуваного строку його використання.

МСБО 5 "РЖнформацiя, яка пiдлягаi розкриттю у фiнансових звiтах" (переформатований у 1994 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати при розкриттi iнформацii у фiнансових звiтах, якi включають баланс, звiт про прибутки та збитки, примiтки до них, а також iншi звiти i пояснювальнi матерiали, що визначаються як частина фiнансових звiтiв.

МСБО 7 "Звiт про рух грошових коштiв" (переглянутий у 1992 р.).

Метою цього стандарту i вимоги до надання iнформацii про змiни грошових коштiв пiдприiмства та еквiвалентiв протягом певного часу за допомогою Звiту про рух грошових коштiв.

МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за перiод, суттiвi помилки та змiни в облiковiй полiтицi" (переглянутий у 1993 р.).

Метою даного стандарту i визначення класифiкацii, розкриття та облiкового пiдходу до певних статей звiту про прибутки та збитки з тим, щоб всi пiдприiмства складали та надавали звiт про прибутки та збитки на послiдовнiй основi.

МСБО 9 "Витрати на дослiдження та розробки" (переглянутий у 1993 р.).

Метою даного стандарту i визначення облiкового пiдходу до витрат на дослiдження та розробки.

МСБО 10 "Непередбаченi подii та подii, якi вiдбуваються пiсля дати балансу" (переформатований у 1994 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати для облiку та розкриття непередбачених подiй i подiй якi вiдбуваються пiсля дати балансу.

МСБО 11 "Будiвельнi контракти" (переглянутий у 1993 р.).

Мета даного стандарту тАУ розкрити облiковий пiдхiд до доходiв та витрат пов‘язаних з будiвельними контрактами.

МСБО 12 "Облiк податкiв на прибуток" (переглянутий у 1996 р.)

Даний стандарт слiд застосовувати для облiку податкiв на прибутки у фiнансових звiтах.

МСБО 13 "Подання поточних активiв та поточних зобов'язань" (переформатований у 1994 р).

Цей стандарт слiд застосовувати при поданнi поточних активiв та поточних зобов‘язань у фiнансових звiтах.

МСБО 14 "Звiтна фiнансова iнформацiя за сегментами" (переформатований у 1994 р.).

Мета подання iнформацii за сегментами тАУ надати користувачам фiнансових звiтiв iнформацiю про вiдносний розмiр, внесок у прибуток та тенденцii розвитку рiзних галузей i географiчних зон, в яких функцiонуi диверсифiковане пiдприiмство, з тим, шоб користувачi могли скласти власну iнформацiйно обгрунтовану думку про пiприiмство в цiлому.

МСБО 15 "РЖнформацiя, що вiдображаi вплив змiни цiн" (переформатований у 1994 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати при вiдображеннi впливу змiни цiн на оцiнки, що використовуються при визначеннi результатiв господарськоi дiяльностi та фiнансового стану пiдприiмства.

МСБО 16 "Основнi засоби" (переглянутий у 1993 р.).

Метою даного стандарту i визначення облiкового пiдходу до основних засобiв (матерiальних активiв).

МСБО 17 "Облiк оренди" (переформатований у 1994 р.).

Це стандарт слiд застосовувати для облiку оренди (передання активiв в тимчасове використання).

МСБО 18 "Дохiд" (переглянутий у 1993 р.).

Метою даного стандарту i визначення облiкового пiдходу до доходу, який виникаi в результатi певних операцiй та подiй.

МСБО 19 "Витрати на пенсiйне забезпечення" (переглянутий у 1993 р.).

Метою цього стандарту i визначення, у якому випадку витрати на пенсiйне забезпечення визнаються як витрати, а також яку сумму цих витрат слiд визнати.

МСБО 20 "Облiк державних грантiв i розкриття iнформацii про державну допомогу" (переформатований у 1994 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати в облiку та при розкриттi iнформацii про державнi гранти, а також при розкриттi iнформацii про iншi форми державноi допомоги.

МСБО 21 "Вплив змiн валютних курсiв" (переглянутий у 1993 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати в облiку операцiй в iноземнiй валютi та при переведеннi фiнансових звiтiв закордонних господарских одиниць, якi включаються до звiтiв пiдприiмства.

МСБО 22 "Об'iднання компанiй" (переглянутий у 1993 р.).

Метою даного стандарту i визначення облiкового пiдходу до об‘iднання компанiй. Стандарт охоплюi як придбання одного пiдприiмства iншим, так i окремi випадки об‘iднаня iнтересiв, коли визначити покупця неможливо.

МСБО 23 "Витрати на позики" (переглянутий у 1993 р.).

Метою данного стандарту i визначення облiкового пiдходу до витрат на позики.

МСБО 24 "Розкриття iнформацii щодо зв'язаних сторiн" (переформатований у 1994 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати, коли йдеться про зв‘язанi сторони та операцii пiдприiмства, що звiтуi, та зв‘заними з ним сторонами.

МСБО 25 "Облiк iнвестицiй" (переформатований у 1994 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати в облiку та розкриттi iнформацii про iнвестицii.

МСБО 26 "Облiк та звiтнiсть щодо програм пенсiйного забезпечення" (переформатований у 1994 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати до звiтiв щодо програм пенсiйного забезпечення при складаннi таких звiтiв.

МСБО 27 "Консолiдованi фiнансовi звiти та облiк iнвестицiй у дочiрнi пiдприiмства" (переформатований у 1994 р.).

Даний стандарт слiд застосовувати для складання та надання консолiдованих звiтiв групи пiдприiмств, якi контролюються материнською компанiiю, та в облiку iнвестицiй в дочiрнi компанii.

МСБО 28 "Облiк iнвестицiй в асоцiйованi компанii" (переформатований у 1994 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати iнвестору в облiку iнвестицiй в асоцiйованi компанii.

МСБО 29 "Фiнансова звiтнiсть в умовах гiперiнфляцii" (переформатований у 1994 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати до основних фiнансових звiтiв будь-яких пiдприiмств, що складають звiтнiсть у грошових одиницях краiни з гiперiнфляцiiю.

МСБО 30 "Розкриття iнформацii у фiнансових звiтах банкiв та подiбних фiнансових установ" (переформатований у 1994 р.).

Даний стандарт слiд застосовувати для фiнансових звiтiв банкiв та подiбних фiнансових структур.

МСБО 31 "Фiнансова звiтнiсть про частки у спiльних пiдприiмствах" (переформатований у 1994 р.).

Цей стандарт слiд застосовувати до облiку часток в спiльних пiдприiмствах.

МСБО 32 "Фiнансовi iнструменти: розкриття та подання" .

Даний стандарт встановлюi певнi вимоги до подання iнформацii про балансовi фiнансовi iнструменти та визначаi iнформацiю, яку слiд розкривати як про балансовi, так i позабалансовi фiнансовi iнструменти.

МСБО 33 "Прибуток на акцiю".

Метою цього стандарту i опис принципiв для визначення та подання прибутку на акцiю, що покращить зiставнiсть показникiв даяльностi рiзних пiдприiмств за один перiод чи одного пiдприiмства в рiзних облiкових перiодах.

У деяких випадках, якщо МСБО дозволяi два облiкових пiдходи до подiбних операцiй та подiй, один пiдхiд визначаiться як базовий, а другий тАУ як дозволений альтернативний пiдхiд.

Мiжнароднi стандарти носять рекомендацiйний характер та торкаються окремих питань облiку активiв, зобов‘язань, капiталу, доходiв, витрат та рiзних господарських операцiй. Наприклад, стандарт № 4 розглядаi питання облiку зносу основних засобiв, № 13 тАУ представлення поточних (оборотних) активiв та поточних (короткосрокових) зобов‘язань, № 18 тАУ визнання доходiв i т. д. За правилом, рекомендована ними практика облiку тих чи iнших господарчих подiй вiдрiзняiться багатоварiантiстю. Це i характерною рисою стандартiв облiку багатьох краiн, наприклад США. Слiд зазначити, що МС в цiлому знаходяться пiд значним впливом американськоi облiковоi системи.

2.3. Використання МСБО у практицi бухгалтерського облiку пiдприiмств Украiни.

Загальновiдомо, що для досягнення Украiною бажаного рiвня розвитку необхiдно реформувати рiзнi сектори економiки i в першу чергу тАУ фiнансовий, в якому найважливiше мiсце вiдводиться банкам. Процесс реформування банкiвськоi ситеми повинен охопити всi елементи банкiвського сектора, включно iз бухгалтеським облiком та звiтнiстю. Причому iх реформування в першу чергу передбачаi перехiд до МСБО, що дозволяють реально вiдображати фiнансовий стан банку та передбачати тенденцii розвитку капиталу на ринку.

На даний момент 15 пiлотних банкiв вiдпрацьовують на практицi новi форми облiку та звiтностi, проводять вiдповiдну пiдготовку персоналу. Два банки тАУ Перший украiнськи мiжнародний банк та "Сос‘iте Женераль Украiна", працюють за МС з моменту iх створення. iншi банки перейшли на бухгалтерську систему за мiжнародними стандартами з початку 1998 року. Для реализацii програми реформування бухоблiку в Украiнi створенi робочi групи в якi входять керiвники та спецiалiсти основних департаментiв НБУ та комерцiйних банкiв, вченi. Програму пiдтримують МВФ, Центральний банк Нiдерландiв, Британський фонд ноу-хау, Агенство мiжнародного розвитку США, ТАСРЖС, ЕС.

Реалiзацiя програми вiдбуваiться шляхом перегляду украiнських СБО з точки зору МСБО, виданням та розробкою нових планiв рахункiв НБУ та комерцiйними банками.

Також Державною комiсiiю з цiнних паперiв та фондового ринку затвердженi форми фiнансовоi звiтностi емiтентiв цiнних паперiв, що вiдповiдають МСБО.

3. Перспективи i можливостi переходу Украiни на мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку

Украiна iнтегруiться у свiтовий економiчний простiр. Тому перехiд нацiональноi системи бухгалтерського облiку та складання звiтностi на мiжнароднi стандарти (МСБО) i вимогою часу.

Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку мiстять iдинi методологiчнi пiдходи до оцiнки та розкриття iнформацii, необхiдноi iнвесторам та кредиторам. Концептуальнi положення МСБО, як правило, стають основою для розробки тiiю чи iншою краiною власних стандартiв бухоблiку, якi конкретизують та доповнюють вiдповiднi МСБО з урахуванням рiвня соцiально-економiчного розвитку та нацiональних традицiй.

4 вересня 1996 року Мiнiстерством юстицii Украiни зареiстрована Федерацiя професiйних бухгалтерiв та аудиторiв Украiни. Згiдно статуту федерацiя маi статус громадськоi органiзацii, та не переслiдуi коммерцiйних цiлей. Метою Федерацii i пiдвищення значення бухгалтерськоi професii в процесi переходу до ринковоi економiки, впровадження мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку.

Федерацiя заснувала друкований орган "Вiсник бухгалтера та аудитора Украiни". Видання покликане заповнити лробiли в нестачi iнформацii. Значне мiсце в ньому присвячуiться мiжнародним та нацiонапьним стандартам облiку й коментарям до них провiдних спецiалистiв.

Також Федерацiiю було досягнуто домовленостi про права на переклад та видання МСБО. В наслiдок чого було видано книгу "Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку", яка мiстить повний текст усiх (33) МСБО украiнською мовою, якi були прийнятi на 1 сiчня 1997 року.

Федерацiiю проводяться навчальнi семiнари по всiй Украiнi з питання реформування бухоблiку в Украiнi та впровадження МСБО.

У 1997 роцi Федерацiя професiйних бухгалтерiв i аудиторiв Украiни (ФПБАУ) розробила нацiональнi стандарти бухгалтерського облiку. Ця iнiцiатива була пiдтримана Державною комiсiiю з цiнних паперiв та фондового ринку, яка визнала ФПБАУ як органiзацiю тАУ розробника стандартiв бухоблiку для професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв.

На основi попереднього аналiзу були визначенi 23 стандарти, якi пiдлягають першочерговiй розробцi. Цi стандарти охоплюють усi дiючi МСБО (крiм тих, якi стосуються звiтностi банкiв i пенсiйних фондiв), але не копiюють iх. Деякi нацiональнi стандарти (наприклад, НСБО № 12 "РЖнвестицii", № 16 "Витрати" тощо) об'iднують положення кiлькох МСБО, а в деяких випадках передбачають нацiональнi стандарти, якi не мають аналогiчного мiжнародного стандарту. Але всi нацiональнi стандарти базуються на МСБО та не протирiчать iм.

При розробцi проектiв нацiональних стандартiв використовуються не лише дiючi МСБО, а також iх проекти та iншi матерiали, виданi Комiтетом з мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку.

Слiд звернути увагу, що з урахуванням специфiки банкiв i бюджетних установ, не всi НСБО розповсюджуються на цi сфери дiяльностi. Але бiльшiсть стандартiв мiстять методологiчнi пiдходи до облiку, якi i загальними для всiх пiдприiмств, органiзацiй, установ незалежно вiд сфери дiяльностi та форми власностi.

Також в Украiнi працюi комiсiя ВР з питань економiчноi полiтики та управлiнням народним господарством, яка проводить роботу з розробки НСБО з урахуванням МСБО, хоч поки-що спостерiгаються деякi складнощi з виконанням цього проекту

Висновки

В умовах, коли Украiна переходить до ринкових вiдносин, особливе значення маi набуття професiйних знань, навичок та вмiння працiвниками, зайнятими в найрiзноманiтнiших сферах економiки та управлiння, в пошуках вiрних и обгрунтованних управлiнських пiдходiв та рiшень з метою пiдвищення ефективностi роботи пiдприiмства, об‘iднання та iнших господарчих структур. Для нормального функцiонування в будь-якiй структурi ринковоi економiки конче необхiдно, щоб учасники, приймаючи рiшення, мали правдиву й об‘iктивную iнформацiю про майно, грошовий та фiнансовий стан, результати роботи (прибуток, доход або збитки), а також про систему iх формування. Таку iнформацiю надаi система облiку. Але для того, щоб ця iнформацiя була зрозумiлою не лише тiй людинi, яка ii зiбрала, а й iншим: потенцiйним iнвесторам та податковим органам. Для цього використовуються стандарти бухгалтерського облiку, а оскiльки, як вже зазначалося, Украiна виходить на свiтовий ринок, то вона буде мати зносини з закордонними iнвесторами та партнерами, а отже i необхiднiсть у тому, щоб вони теж могли "прочитати" цю iнформацiю. Ось чому i важливимим впровадження МСБО тАУ щоб будь-яка людина, яка матиме з Вами спiльний бiзнес, могла визначити тАУ чи варто..

Список використанноi литература:

Вестник бухгалтера и аудитора Украины тАУ инф. бюлл. №1 ноябрь 1996.
Зачем нужен переход на международные стандарты бухгалтерского учёта // Плюс тАУ минус.тАУ 1997.тАУ 21 ноября .тАУ С. 6.
Мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку / Перекл. з англ. за ред. С. Ф. Голова. тАУ К.: Федерацiя професiйних бухгалтерiв i аудиторiв Украiни, 1998 тАУ 736 с.
Соловьёва О. Что такое GAAP?: учёт за рубежом // Бухгалтерский учёт и аудит.тАУ 1997.тАУ №5.тАУ С. 72 тАУ 81
Чебанова Н. В., Котенко Л. Н. Бухгалтерский учёт (торговые и посреднические предприятия) тАУ 2-е изд., перераб. и доп. тАУ Харьков: Интеллект тАУ ЭКО, 1994.
Цiннi папери Украiни № 17 (17) вiд 13.08.1998.

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

РЖнвентаризацiя активiв

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях