Нарахування заробiтноi плати

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ РЖНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГРЖЧНИЙ РЖНСТИТУТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПРЖДГОТОВКИ ФАХРЖВЦРЖВ

К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

по дисциплiнi Вл БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛРЖК В»

Слухач: Сидоркевич Дмитро РЖванович

Спецiальнiсть, група: ЗФ тАУ 02 ( фiнанси )

Керiвник: доцент Лютова Ганна Михайлiвна

Результат, дата:

Реiстрацiйний номер, дата:

м. Черкаси

2001 р.

З М РЖ С Т

1. Порядок нарахування заробiтноi плати. - 3

2. Облiк малоцiнних i швидкозношуваних предметiв - 10

3. Задача - 13

Лiтература

1. Порядок нарахування заробiтноi плати

1.1. Органiзацiя оплати працi на пiдприiмствi; види, форми i системи оплати працi.

Види заробiтноi плати. Заробiтна плата посiдаi одне iз центральних мiсць в облiку на пiдприiмствi. Основою орВнганiзацii оплати працi на пiдприiмствi i тарифна система, яка включаi: тарифнi сiтки, тарифнi ставки, схеми посадоВнвих окладiв i тарифно-квалiфiкацiйнi характеристики (доВнвiдники). Тарифна система оплати працi використовуiться для розподiлу робiт за iх складнiстю, а працiвникiв - заВнлежно вiд iх квалiфiкацii й вiдповiдальностi за розрядами тарифноi сiтки. Вона служить пiдставою для формування i диференцiацii розмiрiв заробiтноi плати.

Пiдприiмства й органiзацii при складаннi трудовоi угоВнди встановлюють кожному працiвниковi розмiр тарифноi ставки (посадового окладу), види доплат, компенсацiйнi i гарантованi виплати, передбаченi чинним законодавством.

Вiдповiдно до ст. 1 Закону Украiни ВлПро оплату праВнцiВ» заробiтна плата - це винагорода, визначена, як правиВнло, в грошовому вимiрнику, яку вiдповiдно до трудовоi угоди власник або уповноважений ним орган виплачуi працiвниковi за виконану ним роботу. Заробiтна плата подiляiться на основну, додаткову, iншi зоохочувальнi i компенсацiйнi виплати.

Основна заробiтна плата - це винагорода за виконану роботу згiдно з встановленими нормами (норми часу, виВнробiтку, обслуговування, посадовi оклади). Вона встановВнлюiться у виглядi тарифних ставок i вiдрядних розцiнок для робiтникiв i посадових окладiв для службовцiв. До доВндатковоi заробiтноi плати належать винагороди за працю понад встановленi норми, за трудовi досягнення i винахiдництво, а також особливi умови працi. Вона вклюВнчаi доплати i надбавки до тарифних ставок i посадових окладiв у розмiрах, передбачених чинним законодавством;

премii працiвникам, керiвникам, спецiалiстам за виробничi результати, включаючи премii за економiю конкретних видiв матерiальних ресурсiв; винагороди за вислугу рокiв i стаж роботи; оплату щорiчних i додаткових вiдпусток згiдно iз законодавством, компенсацiй за невикористану вiдпустку тощо.

До iнших заохочувальних i компенсацiйних виплат налеВнжать надбавки i доплати, не передбаченi чинним законоВндавством i понад встановленi розмiри; винагороди за пiдВнсумками роботи за рiк; премii за винахiдництво i рацiонаВнлiзацiю; за створення, освоiння i впровадження новоi технiки; за своiчасну поставку продукцii на експорт; одноВнразовi заохочення окремих працiвникiв за виконання особВнливо важливих виробничих завдань тощо.

Вичерпний перелiк основноi i додатковоi заробiтноi плати та iнших заохочувальних i компенсацiйних виплат мiститься в РЖнструкцii по статистицi заробiтноi плати, затВнвердженiй наказом Мiнстату Украiни вiд 11.12.95 №323.

Усi державнi, кооперативнi пiдприiмства i господарськi товариства повиннi вести окремий облiк:

фонду заробiтноi плати робiтникiв i службовцiв:

тАФ спискового складу,

тАФ позаспискового (позаштатного) складу;

тАФ разових та iнших премiй, якi не включаються до фонду заробiтноi плати;

тАФ iнших грошових i натуральних виплат робiтникам i службовцям.

Джерелами коштiв на оплату працi на пiдприiмствах i кошти, одержанi в результатi iх господарськоi дiяльностi;

в бюджетних установах - асигнування з бюджету, а також частка доходiв, одержаних у результатi iх господарськоi дiяльностi.

У пiдприiмствах недержавноi форми власностi й об'iдВннаннях громадян (кооперативах, спiльних пiдприiмствах з iноземними iнвестицiями, акцiонерних та iнших господарВнських товариствах) оплата працi здiйснюiться вiдповiдно до положень, передбачених установчими документами, з дотриманням норм i гарантiй в оплатi працi вiдповiдно до чинного законодавства.

Держава згiдно з Законом Украiни ВлПро оплату працiВ» здiйснюi регулювання оплати працi працiвникiв пiдприВнiмств усiх форм власностi шляхом встановлення розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати, iнших державних норм i гаВнрантiй, а також шляхом прогресивного оподаткування доВнходiв громадян.

Форми i системи оплати працi. На пiдприiмствах застоВнсовують двi форми отати працi - вiдрядну i погодинну. Кожна з цих форм маi рiзновиди (системи). РЗик, вiдрядна форма оплати працi маi системи: пряма вiдрядна, вiдрядВнно-премiальна, вiдрядно-прогресивна, акордна. При прямiй вiдряднiй системi оплата працi здiйснюiться за кожну одиВнницю виготовленоi продукцii (виконаних робiт, послуг). Вiдрядно-премiальна система передбачаi, що робiтникам, крiм основного заробiтку, нараховуються премii (за викоВннання норм виробiтку, економiю матерiалiв, якiсть проВндукцii тощо). Ця система стимулюi покращення кiлькiсних i якiсних показникiв роботи, тому широко застосовуiться на пiдприiмствах. При вiдрядно-прогресивнiй системi викоВннанi роботи оплачуються: в межах норми - за твердими розцiнками, понад норми - за пiдвищеними прогресивно-зростаючими розцiнками. Ця система маi обмежене засВнтосування (на найважливiших дiлянках господарськоi дiВняльностi), оскiльки при ii застосуваннi темпи зростання заВнробiтноi плати можуть випереджати темпи росту продуктивностi працi, що може призвести до перевитрати фонду оплати працi, пiдвищення собiвартостi продукцii. При акорднiй системi оплати працi норма i розцiнка визВнначаються на весь комплекс виконуваних робiт (ремонтВнних, будiвельних тощо).

Погодинна форма оплати працi маi двi системи: проста погодинна i погодинно-премiальна. При простiй погодинВннiй системi праця працiвникiв оплачуiться виходячи тiльВнки з кiлькостi вiдпрацьованого часу i тарифноi ставки (поВнсадового окладу) вiдповiдно до iх квалiфiкацii. При погоВндинно-премiальнii'! системi до погодинноi ставки (посадового окладу) за досягнення визначних показникiв працiвникам виплачуiться премiя. Економiчна доцiльнiсть застосування тих або iнших форм i систем оплати працi визначаiться iх стимулюючою роллю в пiдвищеннi ефективностi дiяльностi кожноi дiлянки i пiдприiмства в цiлому.

1.2. Порядок нарахування заробiтноi плати працiвникам

Порядок нарахування заробiтноi плати, належноi праВнцiвникам пiдприiмства, залежить вiд форм оплати працi, що застосовуються на пiдприiмствi, i органiзацii виконанВння самих робiт (в, iндивiдуальному порядку чи бригадою).

При погодиннiй оплатi працi основним документом, який служить пiдставою для нарахування заробiтноi плати, i табель використання робочого часу (ф. № П-12 i № П-13). У цьому разi для розрахунку погодинного заробiтку праВнцiвника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду i кiлькiсть вiдпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробiтноi плати за посадовим окладом останнiй зберiгаiться при вiдпрацюваннi всiх роВнбочих днiв мiсяця. Якщо вiдпрацьована неповна кiлькiсть робочих днiв, середньоденний заробiток перемножаiться на кiлькiсть вiдпрацьованих днiв.

Приклад. Посадовий оклад працiвника - 200 грн. РобоВнчих днiв у звiтному мiсяцi - 25, фактично вiдпрацьовано працiвником - 21 день. Середньоденний заробiток - 8 грн. (200 грн.: 25). Сума погодинного заробiтку - 168 грн. (8 грн.-21).

При вiдряднiй оплатi працi та iндивiдуальному виконан-iч робiт заробiток робiтника визначаiться множенням кiлькостi виготовленоi продукцii (виконаних робiт, посВнлуг), зазначених у вiдповiдних первинних документах, на встановлену розцiнку за одиницю роботи. При бригаднiй формi органiзацii працi заробiтна плата i премii за виконаВнну роботу нараховуються всiй бригадi, а потiм розподiВнляються мiж членами бригади пропорцiйно до вiдпрацьоВнваних кожним робiтником годин з урахуванням iх квалiфiВнкацii (розряду). Для цього роблять розрахунок у такiй послiдовностi: 1) спочатку множенням вiдпрацьованоi кiлькостi годин кожним робiтником на iх погодиннi таВнрифнi ставки i пiдсумком цих добуткiв знаходять заробiВнток бригади за тарифними ставками; 2) потiм визначають вiдношення вiдрядного заробiтку бригади до заробiтноi плати ii членiв за тарифними ставками (коефiцiiнт прироВнбiтку); 3) множенням заробiтку за тарифною ставкою кожВнного члена бригади за фактично вiдпрацьований час на коефiцiiнт приробiтку визначають вiдрядний заробiток окВнремих членiв бригади.

Оплата працi за понадурочний час здiйснюiться вiдпоВнвiдно до ст. 106 КЗпП Украiни в подвiйному розмiрi погоВндинноi ставки (при погодиннiй оплатi працi); при вiдрядВннiй оплатi працi нараховуiться доплата в розмiрi 100% таВнрифноi ставки робiтника вiдповiдноi квалiфiкацii, оплата працi якого здiйснюiться за погодинною формою, - за всi вiдпрацьованi понадурочнi години.

Оплата працi в нiчнi години (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) вiдповiдно до ст. 108 КЗпП Украiни здiйснюВнiться в пiдвищеному розмiрi, який встановлюiться генеВнральними, галузевими (регiональними) угодами, але не нижче 20% тарифноi ставки (окладу) за кожну годину роВнботи в нiчний час.

Оплата працi у святковi i неробочi днi згiдно зi ст. 103 КЗпП Украiни здiйснюiться в подвiйному розмiрi.

Порядок оплати за час простою не з вини робiтника оплачуiться з розрахунку не нижче 2/3 тарифноi ставки встановленого йому розряду (окладу). Час простою з вини робiтника не оплачуiться.

Доплати за сумiсництво професiй (посад) встановлюВнються на певний строк i визначаються за наказом керiвниВнка у розмiрi, який залежить вiд характеру i складностi виВнконуваних робiт.

Оплата працi по середньому заробiтку.

Кабiнет МiнiстВнрiв Украiни постановою вiд 08.02.95 № 100 (з доповненняВнми i змiнами, внесеними постановами вiд 16.05.95 № 348 та вiд 24.02.97 № 185) затвердив Порядок визначення заВнробiтноi плати, дiя якого поширюiться на пiдприiмства, установи й органiзацii всiх форм власностi. Зазначений Порядок застосовуiться у випадках:

- надання працiвникам щорiчноi вiдпустки, додатковоi вiдпустки у зв'язку з навчанням, додатковоi вiдпустки праВнцiвникам, якi мають дiтей (або виплати компенсацiй за неВнвикористану вiдпустку);

- надання працiвникам творчоi вiдпустки;

- виконання працiвниками державних i громадських обов'язкiв;

- переведення працiвникiв на iншу легшу нижчеоплачуВнвану роботу за станом здоров'я;

- переведення'вагiтних жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, на iншу легшу роботу;

- надання жiнкам, якi мають немовлят, додаткових пеВнрерв для годування дитини;

- виплати вихiдноi допомоги, збереження середньоi зароВнбiтноi плати звiльненим працiвникам на встановлений чинВнним законодавством перiод iх працевлаштування;

- службових вiдряджень; вимушеного простою; виплати допомоги по тимчасовiй непрацездатностi, вагiтностi i поВнлогах та в iнших випадках, коли за чинним законодавстВнвом виплати здiйснюються виходячи з середнього заробiтку.

Виходячи iз затвердженого Порядку визначення середВнньоi заробiтноi плати, при нарахуваннi оплати за час черВнговоi i додатковоi вiдпустки в календарних днях або за час вiдпустки у зв'язку з навчанням без вiдриву вiд виробництВнва. якi надаються в календарних днях, виходять з сумарноВнго заробiтку за останнi перед наданням вiдпустки 12 мiсяВнцiв (або менший фактично вiдпрацьований перiод). У пiдВнрахунок середнього заробiтку включаються всi види основноi i додатковоi заробiтноi плати, премiальнi виплаВнти (у тому числi одноразовi заохочення працiвникам за виконання важливих виробничих завдань, винагорода за результатами роботи пiдприiмства за пiдсумками року), а також допомога по тимчасовiй непрацездатностi (за виВннятком виплат, передбачених п. 4 Порядку). Шляхом дiВнлення сумарного заробiтку за останнi перед настанням вiдВнпустки 12 мiсяцiв (або менший фактично вiдпрацьований перiод) на вiдповiдну кiлькiсть календарних днiв року (або менший вiдпрацьований перiод), за винятком святкових i неробочих днiв, встановлених законодавством, i множенВнняВ».; на кiлькiсть календарних днiв вiдпустки визначають заробiтну плату працiвниковi за час вiдпустки.

Якщо визначена за таким розрахунком сума заробiтноi плати за час вiдпустки виявиться нижче тарифноi ставки або посадового окладу працiвника на день вiдпустки, то пiдприВнiмствам згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 21.03.92 № 140 ВлПро додатковi заходи у зв'язку з пiдвищенВнням заробiтноi платиВ» дозволено брати до розрахунку зароВнбiтну плату, встановлену з дня ii останньоi змiни, починаючи з якоi здiйснюiться виплата по середньому заробiтку.

У випадках, коли частина вiдпустки переходить на насВнтупний мiсяць, заробiтна плата за цi днi вiдпустки облiкоВнвуiться у звiтному мiсяцi як виданий аванс i при складанВннi балансу вiдображаiться в складi статтi активу ВлРозраВнхунки з рiзними дебiторамиВ». Зазначенi суми вiдносяться на витрати виробництва або обiгу в наступному мiсяцi (в кореспонденцii з кредитом рахунка 66 ВлРозрахунки з оплаВнти працiВ»).

В iнших випадках збереження середньоi заробiтноi плаВнти (оплата часу при виконаннi державних i громадських обов'язкiв, перерв у роботi матерiв, якi годують немовлят, пiльгових годин пiдлiткiв тощо), а також при нарахуванВннi допомоги по тимчасовiй непрацездатностi, оплатi вiдВнпусток по вагiтностi i пологах середньомiсячна заробiтна плата визначаiться виходячи з виплат за останнi два каВнлендарних мiсяцi.

Працiвникам, якi вiдпрацювали на пiдприiмствi менше двох мiсяцiв, середня заробiтна плата визначаiться вихоВндячи з виплат за фактично вiдпрацьований час.

Якщо протягом останнiх двох мiсяцiв працiвник не працював, заробiтна плата визначаiться виходячи з випВнлат за попереднi два мiсяцi роботи. Час, протягом якого вiдповiдно з чинним законодавством або з iнших поважВнних причин працiвник не працював i за ним не зберiгався заробiток або зберiгався частково, з розрахункового перiВноду виключаiться.

Крiм того, не враховуються виплати за час, протягом якого зберiгався середнiй заробiток працiвника (за час виВнконання державних i громадських обов'язкiв, щорiчноi i додатковоi вiдпустки тощо), а також допомога по тимчаВнсовiй непрацездатностi.

Нарахування виплат, визначених за два останнiх мiсяВнцi, здiйснюiться множенням середньоденного заробiтку на кiлькiсть робочих днiв. Середньоденний заробiток визнаВнчаiться дiленням заробiтноi плати за фактично вiдпрацьоВнванi протягом двох мiсяцiв робочi днi на кiлькiсть робоВнчих днiв (годин) за цей перiод.

У разi пiдвищення тарифних ставок (посадових окладiв) згiдно iз законодавчими актами в перiодi, протягом якого за працiвником зберiгаiться середнiй заробiток, робиться кориВнгування заробiтку на коефiцiiнт його пiдвищення.

Час виконання державних i громадських обов'язкiв офорВнмляiться табелем облiку робочого часу i засвiдчуiться доВнвiдкою органiзацii i установи, де вони виконувались. Вiн оплачуiться за середньоденним (або середньогодинним) заробiтком з розрахунку двох календарних мiсяцiв роботи.

Додатковi перерви в роботi матерiв, якi годують немовВнлят, оформляються довiдками медичних установ. Перерви мають бути не ранiше нiж через три години i тривалiстю не менше ЗО хвилин кожна. Середньогодинний заробiток визначаiться виходячи з середньоi заробiтноi плати за осВнтаннiх два календарних мiсяцi.

Чинним законодавством для працiвникiв-пiдлiткiв встаВнновлена тривалiсть робочого часу на тиждень: вiком вiд 16 до 18 рокiв - 36 годин, вiком вiд 15 до 16 рокiв тАУ 24 години. Пiльговi години оплачуються: робiтникам-вiдрядВнникам - за тарифною ставкою робiтника-вiдрядника вiдВнповiдного розряду; робiтникам-погодинникам - за таВнрифною ставкою робiтника-погодинника вiдповiдного розВнряду.

При звiльненнi працiвника або виходi на пенсiю з ним здiйснюiться остаточний розрахунок як по заробiтнiй плаВнтi за вiдпрацьований час у звiтному мiсяцi, так i за час вiдпустки, яка до звiльнення не була використана.

При звiльненнi працiвника у зв'язку iз змiнами в оргаВннiзацii виробництва (у тому числi лiквiдацii, реорганiзацii або перепрофiлюванню, скорочення чисельностi працiвниВнкiв) за звiльненим працiвником згiдно з п. 1 ст. 40 КЗпП Украiни зберiгаiться середня заробiтна Плата на перiод працевлаштування, але не бiльше нiж за три мiсяцi з дня звiльнення з урахуванням вихiдноi допомоги, а також безВнперервний стаж роботи, якщо перерва в роботi пiсля звiльнення не перевищуi З мiсяцi.

Вихiдна допомога визначаiться виходячи з виплат за останнi два календарних мiсяця, що передували звiльненВнню. Якщо протягом останнiх двох календарних мiсяцiв пеВнред звiльненням працiвник не працював, середня заробiтна плата визначаiться виходячи з виплат за попереднi два мiВнсяцi роботи. У разi, якщо працiвник не мав заробiтку i в цi два календарних мiсяцi, то розрахунок вихiдноi допомоВнги здiйснюiться виходячи зi встановлених йому в трудовоВнму договорi тарифноi ставки або посадового окладу.

При призовi працiвника до вiйськовоi служби (або напВнравленнi до альтернативноi служби) вихiдна допомога виплачуiться у розмiрi не менше 2-мiсячного середнього заробiтку (п. З ст. 39 КЗпП).

Вихiдна допомога не оподатковуiться прибутковим поВндатком i нiякi iншi утримання з неi не робляться.

При розрахунку середньомiсячноi заробiтноi плати для призначення пенсiй згiдно зi ст. 65 Закону Украiни ВлПро пенсiйне забезпеченняВ» за вибором особи, яка звернулась за пенсiiю, вибiрка заробiтноi плати може здiйснюватися за 24 останнiх календарних мiсяцi роботи пiдряд перед звертанням за пенсiiю, або 60 календарних мiсяцiв роботи пiдряд протягом всiii трудовоi дiяльностi перед звертанВнням за пенсiiю, незалежно вiд наявностi перерв у роботi.

1.3 Облiк забезпечення оплати вiдпусток працiвникам

Деякi особливостi i в облiку заробiтноi плати працiвВнникiв за час вiдпустки. Черговi вiдпустки працiвникам наВндаються протягом року, як правило, нерiвномiрно (особВнливо в сезонних виробництвах). З метою рiвномiрного включення до собiвартостi продукцii (робiт, послуг) зароВнбiтноi плати на оплату вiдпусток пiдприiмствам дозволено створювати резерв. Такий резерв створюiться шляхом щоВнмiсячного включення рiвними сумами (визначеними за плановим вiдсотком до фактично нарахованоi заробiтноi плати) наступних витрат на оплату вiдпусток. При цьому резерв створюiться на наступнi витрати по оплатi вiдпусВнток працiвникам, а також нарахуванням на цi суми збору на соцiальне страхування (оскiльки при нарахуваннi зароВнбiтноi плати за час черговоi вiдпустки працiвнику в розраВнхунок приймаiться i допомога по тимчасовiй непрацездатностi, яка виплачуiться за рахунок коштiв соцiального страВнхування).

У бухгалтерському облiку на суму створеного резерву робиться запис по дебету рахунка 23 ВлВиробництвоВ», 91 ВлЗагальновиробничi витратиВ», 92 ВлАдмiнiстративнi витраВнтиВ», 93 ВлВитрати на збутВ» та iн., кредиту рахунка 471 ВлЗаВнбезпечення виплат вiдпустокВ». Нарахована заробiтна плаВнта вiдноситься на зменшення ранiше створеного резерву записом по дебету рахунка 471 у кореспонденцii з кредиВнтом рахунка 661 ВлРозрахунки за заробiтною платоюВ».

Сальдо (кредитове) рахунка 471ВлЗабезпечення виплат вiдпустокВ» показуi залишок невикористаного на день року резерву.

Наприкiнцi року проводиться iнвентаризацiя резерву на оплату вiдпусток працiвникам. З цiiю метою за даними вiддiлу кадрiв (або уповноваженоi для цього особи) склаВндаiться список з зазначенням прiзвища кожного працiвниВнка, за який перiод не використана вiдпустка, кiлькiсть днiв невикористаноi на 1 сiчня наступного року вiдпустки. Шляхом множення середньоденного заробiтку працiвника на кiлькiсть днiв ненаданоi вiдпустки визначають суму реВнзерву за невикористанi вiдпустки. Якщо, наприклад, за даВнними iнвентаризацii визначена загальна кiлькiсть невикоВнристаноi вiдпустки 500 людино-днiв, то при середньоденВнному заробiтку працiвникiв 8 грн. сума резерву з урахуванням збору на соцiальне страхування дорiвнюi 4160 грн. (8 грн. тАв 500 тАв 1,04). Ця сума маi дорiвнювати кредитовому сальдо рахунка 471 ВлЗабезпечення виплат вiдпустокВ». Заяво нарахована сума резерву сторнуiться, а на суму, якоi не вистачаi, робиться донарахування.

Якщо на пiдприiмствi не прийнято створювати резерв на оплату наступних вiдпусток, то заробiтна плата, нараВнхована працiвникам при наданнi вiдпустки, вiдноситься на витрати виробництва або обiгу в загальному порядку (тобто вiдображаiться по дебету рахунка 23 ВлВиробництВнвоВ» та iн. в кореспонденцii з кредитом рахунка 661 ВлРозВнрахунки за заробiтною платоюВ»).

Наказом Мiнфiну Украiни вiд 01.02.94 № 10 пiдприiмВнствам дозволено, поряд з резервом на оплату вiдпусток, резервувати також кошти для виплати винагороди за висВнлугу рокiв, яка здiйснюiться згiдно з чинним закоВннодавством.

Таблиця 1.1

Таблиця ставок для визначення прибуткового податку з сукупного оподатковуваного доходу громадян за мiсцем основноi роботи (служби, навчання)

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

РЖнвентаризацiя активiв

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях