Облiк зносу та амортизацii основних засобiв

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Донецький нацiональний унiверситет

Кафедра облiку та аудиту

Студентка ______________________________ О.В. Подворотня

дата представлення до захисту пiдпис

Спецiальнiсть 0106

Форма навчання денна

Група укр

Науковий керiвник,

Асистент ______________________________ Н.В. Пiскунова

дата представлення до захисту пiдпис

Донецьк

2002 р.

ЗМРЖСТ

ВСТУП 3

1. ЕКОНОМРЖЧНА СУТНРЖСТЬ ЗНОСУ ТА АМОРТИЗАЦРЖРЗ 4

2. МЕТОДИ НАРАХУВАННЯ АМОРТИЗАЦРЖРЗ ОСНОВНИХ ЗАСОБРЖВ

У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛРЖКУ 7

3 ПОРЯДОК ВИБОРУ МЕТОДУ ДЛЯ АМОРТИЗАЦРЖЙНОРЗ ПОЛРЖТИКИ ПРЖДПРИРДМСТВА ТА ВРЖДОБРАЖЕННЯ ЙОГО НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛРЖКУ 17

4. ВПЛИВ АМОРТИЗАЦРЖЙНИХ ВРЖДРАХУВАНЬ НА РЕЗУЛЬТАТИ

ФРЖНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ПРОМИСЛОВИХ

ПРЖДПРИРДМСТВ 21

5. ПРОБЛЕМИ ОБЛРЖКУ АМОРТИЗАЦРЖРЗ В УКРАРЗНРЖ ТА ШЛЯХИ РЗХ

ПОДОЛАННЯ 26

ВИСНОВОК 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33

Вступ.

Реформи у системi бухгалтерського облiку, що почалися ще у 1997р. заснували податковий облiк. Вiн, у свою чергу, суттiво вплинув i на бухгалтерський облiк основних засобiв. При цьому бухгалтерський облiк основних засобiв та порядок нарахування амортизацii опинився у ролi тАЬпотерпiлоготАЭ. Намагаючись зтАЩiднати облiк бухгалтерський та податковий, законодавцi принесли у тАЬжертвутАЭ економiчну сутнiсть бiльшостi операцiй з основними засобами. Результати такого обтАЩiднання привели до того, що при продажу обтАЩiктiв основних засобiв, як правило, був вiдсутнiй фiнансовий результат, нарахування амортизацii робилося на балансову вартiсть групи, а не на вартiсть окремого обтАЩiкту тощо. Нововведення поставили бухгалтерський облiк основних засобiв з нiг на голову. Вiдображення в облiку операцiй з основними засобами викликало значнi труднощi у багатьох бухгалтерiв.

З 1 липня 2000р. зi вступанням у силу довгоочiкуваного П(С)БО №7 тАЬОсновнi засобитАЭ пiдприiмства Украiни отримали право самостiйно обирати методи нарахування амортизацii. Починаючи з цiii дати на пiдприiмствi повинно вестися два облiки основних засобiв: податковий та бухгалтерський. При цьому два цих облiки iснують зовсiм самостiйно, та не слiд шукати мiж ними жодних взаiмин. Так як податковий облiк основних засобiв регламентуiться Законом Украiни тАЬПро оподаткування прибутку пiдприiмствтАЭ вiд 22.05.97 р. № 2833/97-ВР зi змiнами та доповненнями. Що стосуiться бухгалтерського облiку основних засобiв, то методологiчнi основи формування у бухгалтерському облiку iнформацii про основнi засоби та iншi необоротнi матерiальнi активи, а також розкриття iнформацii про них у фiнансовiй звiтностi визначаiться Положенням (стандартом) бухгалтерського облiку № 7 тАЬОсновнi засобитАЭ.

Таким чином, у наданiй роботi поряд з визначенням концепцiй амортизацii розглядаiться порядок нарахування амортизацii основних засобiв у податковому облiку, а також питання розрахунку та вiдображення сум амортизацii i у регiстрах бухгалтерського облiку вiдповiдно до П(С)БО №7 тАЬОсновнi засобитАЭ. Також значна увага придiляiться впливу амортизацiйних вiдрахувань на результати фiнансово-господарськоi дiяльностi промислових пiдприiмств та проблемам облiку амортизацii в Украiнi та шляхам iх подолання.

Спираючись на це, робота маi птАЩять роздiлiв, перший з яких носить теоретичний характер. У ньому розглядаiться економiчна сутнiсть понять амортизацii та зносу.

В основному роздiлi розглядаються методи нарахування амортизацii, що передбаченi П(С)БО № 7 серед яких i податковi методи, що регламентуються Законом Украiни тАЮПро оподаткування прибуткутАЭ. Також у цьому роздiлi ми навели приклади зi свiтовоi практики, тобто методи, що передбаченi стандартами GAAP.

Питання, що мають дискусiйнi моменти також розглядаються у вiдокремлених роздiлах.

При написаннi роботи були використанi навчальнi посiбники з бухгалтерського облiку, фiнансам, економiки пiдприiмств та монографii, що присвяченi облiку основних засобiв. Також значну кiлькiсть джерел представляють перiодичнi видання з вiдповiдних дисциплiн.

Роздiл 1. Економiчна сутнiсть амортизацii та зносу.

Вартiсть виробничих потужностей адекватна функцiональнiй (виробничiй) корисностi предметiв протягом усього строку iх експлуатацii (тобто перiоду, протягом якого майно, що вiдноситься до основних засобiв, здатне виконувати функцii, що приносять прибуток iх власнику).

Вiдповiдно з принципами бухгалтерського облiку вартiсть виробничих потужностей повинна рiвномiрно розподiлятися протягом передбаченого строку iх експлуатацii шляхом розподiлу (списання) на звiтнi перiоди, протягом яких цi потужностi будуть мати виробничу кориснiсть (знос). Його мета тАУ розподiлити вартiсть матерiальних активiв довгострокового використання на витрати протягом передбаченого строку експлуатацii на основi застосування систематичних та рацiональних записiв, тобто це процес розподiлу, а не оцiнки. У наданому визначеннi i кiлька значних моментiв:

По-перше, усi матерiальнi активи довгострокового використання, крiм землi, мають обмежений строк експлуатацii. Внаслiдок обмеженостi строку служби вартiсть цих активiв повинна розподiлятися на витрати протягом усiх рокiв iх експлуатацii. Двома головними причинами обмеженостi строку служби активiв i фiзичний та моральний знос (застарiння).

Пiд фiзичним зносом розумiють поступову втрату основними засобами своii первiсноi споживноi вартостi, що вiдбуваiться не лише у процесi iх функцiонування, але й при iх бездiйностi (зруйнування вiд зовнiшнiх впливiв, атмосферного впливу, корозii). Фiзичний знос основних засобiв залежить вiд якостi основних засобiв, iх технiчноi удосконаленостi (конструкцii, виду та якостi матерiалiв, якостi побудови будинкiв та монтажу верстатiв); особливостей технологiчного процесу (величина швидкостi та сили рiзання, подачi тощо); по часу iх дii (кiлькiсть днiв працi на рiк, змiн у добу, годин працi у змiну); ступеню захисту основних засобiв вiд зовнiшнiх умов (спеки, холоду, вологостi, атмосферних опадiв); якостi догляду за основними засобами та iх обслуговування, вiд квалiфiкацii робiтникiв та iх вiдношення до основних засобiв.

Фiзичний знос вiдбуваiться нерiвномiрно навiть по однаковим елементам основних засобiв. Розрiзняють повний та частковий знос основних засобiв. При повному зносi дiючi фонди лiквiдуються та замiнюються новими (капiтальне будiвництво та поточна замiна зношених основних засобiв). Частковий знос виправляiться за допомогою ремонту. Але все ж таки i кожна будiвля , i кожна машина повинна прийти до непотребу. Необхiднiсть амортизацii не може бути виключена регулярним ремонтом.

Моральний знос тАУ це зменшення вартостi машин та обладнання пiд впливом скорочення суспiльно необхiдних витрат на iх вiдбудову (моральний знос першоi форми); зменшення iх вартостi у результатi введення нових, бiльш прогресивних економiчно ефективних машин та обладнання (моральний знос другоi форми). Пiд впливом цих форм морального зносу основнi засоби стають вiдсталими по своiй технiчнiй характеристицi та економiчноi ефективностi.

У сучасних умовах все бiльше значення приймаi облiк морального зносу. Поява нових, бiльш сучасних видiв обладнання з пiдвищеною виробнiстю, покращеними умовами обслуговування та експлуатацii часто робить економiчно доцiльно замiну старих основних засобiв ще до iх фiзичного зносу. Несвоiчасна замiна морально застарiлих основних засобiв призводить до того, що на них виробляiться бiльш дорога та гiршоi якостi продукцiя у зрiвняннi з виготовляiмою на бiльш удосконалених машинах та обладнаннi. А це зовсiм недопустимо в умовах ринковоi конкуренцii.

Бухгалтера звичайно не роблять рiзницi мiж фiзичним та моральним зносом, так як iх цiкавить строк експлуатацii основних засобiв, не дивлячись на можливий строк iх служби.

По-друге, термiн тАЬамортизацiятАЭ, що використовуiться у облiку, розумiiться нi як фiзичний знос або зниження ринковоi вартостi обтАЩiкту протягом даного часу, а як списання вартостi виробничих активiв протягом часу iх корисного функцiонування. Термiн застосовуiться для вiдображення поступового списання вартостi основних засобiв на витрати.

По-третi, амортизацiя не i процесом оцiнки вартостi. Бухгалтерськi записи ведуть вiдповiдно з принципами визначення собiвартостi; таким чином, вони не можуть служити iндикатором змiни рiвня цiн. Навiть якщо у результатi вигiдноi угоди та специфiчних особливостей контАЩюнктури ринкова цiна будови або iншого активу може пiднятися, не дивлячись на це амортизацiя повинна продовжувати нараховуватися, бо i слiдством розподiлу ранiше понесених витрат, а не оцiнки.

В основi дiючоi зараз в Украiнi системи амортизацii лежить iдея поступовоi замiни самого амортизуiмого обтАЩiкту, його вiдтворення, тобто вiдтворення зношених фондiв, а не створення вiльних грошових коштiв для розвитку його виробничоi бази. Прийнятий у П(С)БО №7 термiн амортизацii суперечить прийнятоi у свiтовiй практицi концепцii амортизацii, згiдно з якою амортизацiя вважаiться не оцiнкою або способом вiдновлення основних засобiв (тобто мета вiдрахувань не зводиться строго до вiдновлення активу), а лише методом розподiлу витрат на придбання активу (або будь-якоi iншоi прийнятоi за базову вартiсть) по рокам строку його служби. Сучасна украiнська концепцiя амортизацii була у свiй час охарактеризована як тАЬнатуралiстичнатАЭ, що направлена на вiдновлення основних засобiв у натуральнiй формi.

У класичному розумiннi амортизацiя представляi собою вiдновлення грошових коштiв пiдприiмства, якi воно витратило, придбаючи або створюючи довгостроковi активи. Такi активи переносять свою вартiсть на готовий продукт частинами залежно вiд перiоду фiзичного та морального зносу.

Активи, що амортизуються, в принципi призначенi для використання бiльш нiж в одному виробничому перiодi. Вони мають обмежений час корисного функцiонування, протягом якого пiдприiмство використовуi iх у виробництвi або для поставки товарiв (послуг), здавання в оренду або для адмiнiстративних цiлей.

Оскiльки витрати на основнi засоби представляють собою вiдкладенi витрати у дiяльностi пiдприiмства, що реалiзуються по мiрi продажу продукцii (послуг), амортизацiя виступаi як розподiлена на кiлька фiскальних перiодiв цiна (або будь-яка оцiнка, що прийнята за базову) основних засобiв. Амортизацiйнi вiдрахування i формою використання подiбних активiв та включення iх використаних частин, що перейшли iз складу активу у склад собiвартостi, у частину, що вiдiймаiться з валового прибутку пiдприiмства.

З моменту введення у США податку на прибуток у 1909 р. податковi правила передбачають розумну (обгрунтовану) знижку для вартостi, що амортизуiться, що виключаiться з доходу до розрахунку податку. Амортизацiя у наданому випадку розумiiться не як вiдрахування для фiнансування вiдновлення активу або його оцiнки (подiбне трактування можна знайти вже у монографiях 40-50-х рокiв). Амортизацiiю вважаiться розмiщення витрат або iншоi базовоi оцiнки дотикового активу (групи активiв) систематичним та рацiональним способом. Це процес розмiщення, а не оцiнку. Надане пояснення спираiться на звiт про фiнансовi результати, у якому проти доходiв облiкового перiоду виставляються минулi витрати (собiвартiсть), у тому числi одна з iх частин тАУ амортизацiйнi вiдрахування.

Друга концепцiя амортизацii як способу зменшення вартостi активу (мiж двома моментами часу) з метою замiни його у майбутньому виходить з балансу пiдприiмства, де такий актив з кожним роком вiдображаiться по все меншiй вартостi. Ця оцiнка носить назву тАЬкнижковоiтАЭ, або бухгалтерськоi (book value).

Рiзниця мiж двома наданими пiдходами можна краще зрозумiти з точки зору амортизацiйноi полiтики самого пiдприiмства. В одному випадку власник пiдприiмства хоче адекватно вiдобразити витрати перiоду з метою правильного (обТСрунтованого) розрахування оподатковуiмого прибутку, тобто частини валового доходу, що звiльнюiться вiд собiвартостi (концепцiя тАЬрозмiщення витраттАЭ); у другому отримати амортизацiйний фонд (резерв) з iдиною метою тАУ вiдновити розглядаiмий актив у майбутньому (концепцiя тАЬвтрати вартостiтАЭ). Реально тут можна простежити три виробничих ефекти одноразово: накопичення витрат, оцiнка та вiдновлення. Але ж особлива увага повинна придiлятися першому з них, щоб полегшити для пiдприiмства використання звiльнених вiд оподаткування грошових коштiв. Важливе не те, буде чи нi вiдновлений актив у майбутньому, а те, чи дозволено пiдприiмству окупити зробленi у свiй час iнвестицii у капiтальнi активи. Тому, наприклад, Мiжнародний стандарт №4 тАЬОблiк амортизацiйних вiдрахуваньтАЭ зобовтАЩязуi списувати амортизацiю (тобто нарахування суми зносу активiв протягом передбаченого строку корисного використання ) за кожний облiковий перiод прямо чи опосередковано у зменшення доходу на систематичнiй основi.

Амортизацiйнi вiдрахування тАУ частина виробничого капiталу, що переходить у форму товарного, або частину вартостi основних засобiв, що поступаi з виробництва в обiг. Для будь-якого пiдприiмства амортизацiйнi вiдрахування представляють собою спосiб поступового повернення iммобiлiзованих коштiв (якi у свiй час пiдприiмство витратило на придбання та створення амортизуiмого активу) у зворотнi.

Неможливо достовiрно визначити, на якi цiлi пiдприiмство направляi суми амортизацiйних вiдрахувань, що попали у зворотнi кошти. Вони починають власний рух, не повтАЩязаний з основними засобами, на якi вони нараховуються. Вони можуть бути вкладенi у тi ж самi або iншi необоротнi активи, а також у iншi ( не грошовi) види зворотних засобiв. Податковi органи повиннi цiкавитися виключно розмiром амортизацiйних вiдрахувань, а не iх подальшим використанням.

Отже, усi основнi засоби, крiм землi пiдверненi фiзичному та моральному зносу, тобто пiд впливом фiзичних сил, технiчних та економiчних факторiв вони поступово втрачають своi якостi та приходять до непотребу. Поступове перенесення вартостi дiючих основних фондiв на готовий продукт та накопичення грошового фонду для замiни зношених обтАЩiктiв називаiться амортизацiiю. На свiтi декiлька рiзноманiтних концепцiй амортизацii. На Украiнi дii тАЬнатуралiстичнатАЭ концепцiя.

Роздiл 2. Методи нарахування амортизацii основних засобiв та порядок iх вибору для амортизацiйноi полiтики пiдприiмства.

Як було зазначено ранiше, поява П(С)БО №7 тАЬОсновнi засобитАЭ остаточно провели межу мiж податковим та бухгалтерським облiком основних засобiв. У цьому роздiлi зупинимося на облiку амортизацii основних засобiв у бухгалтерському облiку вiдповiдно до умов П(С)БО №7, а також основнi принципи, що передбаченi ст.8 Закону Украiни тАЮПро оподаткування прибутку пiдприiмствтАЭ.

Вiдповiдно до П(С)БО №7, знос необоротних активiв тАУ сума амортизацii обтАЩiкту необоротних активiв з початку iх корисного використання.

Амортизацiя тАУ це систематичний розподiл амортизуiмоi вартостi незворотних активiв протягом строку iх корисного використання (експлуатацii).

Визначення амортизуiмоi вартостi запишемо у виглядi формули:

АВ = ПВ тАУ ЛВ (2.1)

АВ тАУ амортизуiма вартiсть;

ПВ - первинна або переоцiнена вартiсть;

ЛВ тАУ лiквiдацiйна вартiсть;

Первинна вартiсть визнаiться П(С)БО №7 як iсторична або фактична собiвартiсть обтАЩiкту основних засобiв, а переоцiнена вартiсть тАУ як його вартiсть пiсля переоцiнки.

Лiквiдацiйна вартiсть тАУ це та сума грошових коштiв або вартiсть iнших активiв, якi пiдприiмство очiкуi отримати вiд вибуття (реалiзацii, лiквiдацii) основних засобiв при закiнченi строку iх корисного використання мiнус витрати, що повтАЩязанi з вибуттям.

Лiквiдацiйна вартiсть визначаiться у момент отримання обтАЩiкту основних засобiв. Якщо визначити ii неможливо або важко, або якщо вона незначна, тодi ii прирiвнюють до нуля. Вiдповiдно до формули у цьому випадку первинна (переоцiнена) вартiсть обтАЩiкту буде рiвна його амортизуiмоi вартостi.

Отже обтАЩiктом амортизацii i основнi засоби, крiм землi.

Нарахування амортизацii робиться протягом строку iх корисного використання (експлуатацii) обтАЩiкта, що встановлюiться наданим пiдприiмством при визнаннi наданого обтАЩiкта активом (при зарахуваннi на баланс), та зупиняiться на перiод його реконструкцii, модернiзацii, добудови та консервування.

При визначенi строку корисного використання (експлуатацii) треба враховувати:

- очiкуiме використання обтАЩiкта пiдприiмством з урахуванням його потужностi або продуктивностi;

- очiкуiмий фiзичний та моральний знос;

- правовi або iншi обмеження вiдносно строку використання обтАЩiкта та iншi фактори;

Строк корисного використання (експлуатацii) обтАЩiкта основних засобiв можна передивитися у випадку змiни очiкуiмих економiчних вигод вiд його використання.

Вiдповiдно до П(С)БО №7 амортизацiя основних засобiв нараховуiться з використанням наступних методiв:

- прямолiнiйного (прямолiнiйного списання);

- зменшення залишковоi вартостi;

- прискореного зменшення залишковоi вартостi;

- кумулятивного (суми кiлькостi рокiв);

- виробничого (метод суми одиниць продукцii).

Наведенi методи нарахування амортизацii можна умовно подiлити на два види:

- методи амортизацii, що базуються на часi використання основних засобiв (прямолiнiйний, метод зменшення залишковоi вартостi, метод прискореного зменшення залишковоi вартостi, кумулятивний);

- метод амортизацii, який базуiться на кiлькостi одиниць, отриманих вiд використання обтАЩiкта основних засобiв (виробничий),

Розглянемо особливостi нарахування амортизацii основних засобiв рiзними методами на умовному прикладi ( i при умовi незмiнностi первiсно визначених облiкових оцiнок).

Пiдприiмство тАЬАБВтАЭ придбало виробниче обладнання:

- первiсна вартiсть тАУ 20 000 грн.;

- лiквiдацiйна вартiсть тАУ 2000 грн.;

- очiкуiмий строк корисного використання обладнання тАУ 5 рокiв.

Очiкуiмий обсяг виробництва продукцii, що буде виготовлена з використанням придбаного обладнання тАУ 14 400 одиниць.

Прямолiнiйний метод амортизацii основних засобiв.

При використаннi прямолiнiйного методу вартiсть обтАЩiкту основних засобiв списуiться однаковими частинами протягом усього перiоду його експлуатацii.

Рiчна сума амортизацii визначаiться дiленням амортизуiмоi вартостi на очiкуiмий строк використання обтАЩiкту основних засобiв:

А = АВ / Т (2.2)

А тАУ сума амортизацiйних вiдрахувань, грн.;

АВ тАУ амортизуiма вартiсть обтАЩiкту, грн.;

Т - очiкуiмий строк використання обтАЩiкту.

За рiк це складаi (20 000 тАУ 2000) / 5 = 3600 грн.

Сума нарахованоi амортизацii також може бути розрахована множенням амортизуiмоi вартостi основних засобiв на норму амортизацii.

А = АВ * Н (2.3)

Н тАУ норма амортизацii.

Рiчна норма амортизацii по цьому методу i величина, зворотна очiкуiмому строку корисного використання основних засобiв у вiдсотках: 1 / 5 * 100 % = 20 %.

Звiдси рiчна сума амортизацii рiвна: ( 20 000 тАУ 2000) * 20 % = 3600грн.

Ця сума амортизацii буде включатися щорiчно (з року у рiк), протягом строку корисного використання обтАЩiкту, у склад витрат пiдприiмства та вiдображатися у Звiтi про фiнансовi результати. На цю ж суму рiвномiрно (з року у рiк) буде збiльшуватися накопичена амортизацiя (знос) та вiдповiдно зменшуватися залишкова вартiсть обтАЩiкту основних засобiв, що вiдображаються у Балансi (табл. 2.1)

Таблиця 2.1 Нарахування амортизацii основних засобiв прямолiнiйним методом, грн.

Метод прямолiнiйного списання, як правило використовуiться по вiдношенню до обтАЩiктiв основних засобiв, стан яких залежить виключно вiд строку корисного використання та на них не дii вплив iнших факторiв. До таких основних засобiв вiдносять будови, споруди, меблi та iншi.

Характеризуючи метод прямолiнiйного списання, не можна не вiдмiтити його переваги у простотi розрахункiв та рiвномiрностi розподiлу сум амортизацii мiж облiковими перiодами, простотi, точностi розрахункiв. Його використання особливо доцiльно, коли ступiнь експлуатацii обтАЩiкта основних засобiв у кожному звiтному перiодi залишаiться незмiнною. Вiн передбачаi практично рiвномiрний спад економiчноi корисностi обтАЩiкту iз року у рiк.

Але ж недолiком такого методу i те, що при його використаннi не враховуiться моральний знос, а також не робиться реальна оцiнка виробничоi потужностi основних засобiв у рiзнi роки експлуатацii. Практика показуi, що знос машин збiльшуiться у першi роки iх експлуатацii, потiм величина зносу стабiлiзуiться, а у останнi роки експлуатацii знос машин знову зростаi. Що до морального зносу машин, то вiн також нерiвномiрний. Застосування наданого методу не завжди забезпечуi повне перенесення вартостi основних засобiв на знов створений продукт, в результатi чого створюiться недоамортизацiя основних засобiв, що i прямим збитком пiдприiмства.

Виробничий метод амортизацii основних засобiв.

Для окремих видiв основних засобiв нарахування амортизацii робиться на основi сумарноi виробiтки обтАЩiкту за весь перiод його експлуатацii у вiдповiдних одиницях вимiру (одиницях виготовленоi продукцii, вiдпрацьованих годин, кiлометрах пробiгу тощо).

Мiсячна сума амортизацii розраховуiться спiввiдношенням амортизуiмоi вартостi обтАЩiктiв основних засобiв та очiкуiмого обтАЩiму продукцii (робiт, послуг) за весь рiк корисного використання такогообтАЩiкту основних засобiв. Як вiдмiчалося ранiше, амортизуiмою вартiстю обтАЩiкту основних засобiв i первинна вартiсть, зменшена на його лiквiдацiйну вартiсть.

Таким чином, норму амортизацii по цьому методу можна розрахувати по формулi:

Н = АВ / ОД (2.4)

ОД тАУ розрахунковий обтАЩiм дiяльностi (виробництва).

Нарахування амортизацii за весь перiод експлуатацii характеризуiться даними, що наведенi у таблицi 2.2.

Таблиця 2.2 Нарахування амортизацii виробничим методом, грн.

У нашому прикладi очiкуiмий обтАЩiм продукцii з використанням обладнання складаi по рокам, од.: 1 рiк тАУ 2600; 2 рiк тАУ 3100; 3 рiк тАУ 3500; 4 рiк тАУ 3000; 5 рiк тАУ 2200; Усього 14 400.

Виробнича норма амортизацii на одиницю продукцii: (20 000 тАУ 2000) / 14400 = 1.25 грн./од.

Вiдзначимо, що при використаннi виробничого методу сума амортизацii, яка визнаiться витратами звiтного перiоду, та балансова вартiсть обтАЩiкту при використаннi цього методу змiнюiться у зрiвняннi з попереднiм перiодом прямо пропорцiйно обтАЩiму виробленоi продукцii (робiт, послуг).

В основi цього методу лежить припущення, що фактично отриманий прибуток вiд експлуатацii вiдповiдного нематерiального активу у кожному звiтному перiодi повтАЩязаний з випуском одиниць продукцii, вироблених з його участю у цих звiтних перiодах. РЖснуi точка зору, що на такий вид обладнання, як верстат, амортизацiя повинна нараховуватися в облiкових цiнах пропорцiйно одиницям виробленоi на ньому продукцii у кожному звiтному перiодi (на основi первiсно визначеного загального випуску продукцii), а не просто пропорцiйно часу с початку експлуатацii (як передбачаi прямолiнiйний метод). При цьому стверджуiться, бiльшiсть виробничих активiв приймають участь у створенi прибутку (та вiдповiдно зношуються) лише тодi, коли вони використовуються у виробництвi.

Метод нарахування зносу пропорцiйно випуску продукцii також дуже простий, рацiональний та систематичний. Краще за все його використовувати тому випадку, коли вiдносно активу, на який нараховуiться знос, можна визначити фактичний обтАЩiм виробленоi продукцii. Його використання також доцiльно, коли економiчна користь того чи iншого необоротного активу зменшуiться у звтАЩязку з експлуатацiiю його у виробництвi, а не у звтАЩязку з впливом на нього часу. Цей метод забезпечуi також вiдповiднiсть суми амортизацii, яка визнаiться витратами поточного перiоду, отриманням прибутку, у випадку, якщо використання вiдповiдного необоротного активу у рiзнi перiоди неоднаковi. Але, не дивлячись на плюси, цей метод у закордоннiй практицi не знайшов широкого застосування, оскiльки дуже складно визначити фактичний обтАЩiм продукцii, виробленоi з використанням того чи iншого необоротного активу.

Метод зменшення залишковоi вартостi.

Сутнiсть наданого методу складаiться у визначеннi рiчноi суми амортизацii обтАЩiкту основних засобiв виходячи з основноi вартостi такого обтАЩiкту на початок звiтного року. Сума амортизацiйних вiдрахувань визначаiться шляхом перемноження остаточноi вартостi обтАЩiкту основних засобiв на норму рiчноi амортизацii.

А = ЗВ * НА (2.5)

ЗВ тАУ залишкова вартiсть обтАЩiкту основних засобiв.

Норму рiчноi амортизацii пiдприiмство визначаi самостiйно по наступнiй формулi (2.6)

Н тАУ строк корисного використання обтАЩiкту основних засобiв, рокiв;

ЛВ тАУ лiквiдацiйна вартiсть обтАЩiкту основних засобiв, що визначаiться пiдприiмством самостiйно, грн.;

ПВ тАУ первiсна вартiсть обтАЩiкту основних засобiв, грн.

Використання методу зменшення залишковоi вартостi при нарахуваннi амортизацii передбачаi наявнiсть лiквiдацiйноi вартостi амортизуiмого обтАЩiкту основних засобiв. В протилежному випадку обтАЩiкт основних засобiв буде повнiстю тАЬзамортизовантАЭ протягом одного року! Це виходить з формули розрахунку нормi амортизацii.

Зазначимо, що вiдповiдно до П(С)БО №7 базою для нарахування амортизацii при використаннi наданого методу i залишкова вартiсть на початок звiтного року або первiсна вартiсть на дату початку нарахування амортизацii. З цього слiдуi, що, починаючи з дати вводу в експлуатацiю обтАЩiкту основних засобiв до кiнця звiтного року, у якому був введений такий обтАЩiкт, базою для нарахування амортизацii буде його первiсна вартiсть. РЖншими словами, якщо обтАЩiкт основних засобiв був введений в експлуатацiю у вереснi, то починаючи з жовтня по лютий (включно) сума амортизацiйних вiдрахувань буде визначатися шляхом множення первiсноi вартостi обтАЩiкту на норму амортизацii. Починаючи з березня наступного звiтного року, сума амортизацii обтАЩiкту основних засобiв буде визначатися шляхом множення залишковоi вартостi такого обтАЩiкту на норму амортизацii.

При використаннi наданого методу нарахування амортизацii можлива ситуацiя, при якiй остаточна вартiсть обтАЩiкту наприкiнцi запланованого строку експлуатацii не буде рiвна лiквiдацiйнiй вартостi. Такi розходження будуть виникати у випадку, якщо обтАЩiкт основних засобiв був введений в експлуатацiю у серединi звiтного перiоду. Але ж це не повинно стати причиною сумнiвiв, так як нарахування амортизацii було не з початку звiтного року, а з середини, та по усiм правилам математики така рiзниця повинна була виникнути. У звтАЩязку з цим пiдприiмство може прийняти рiшення про змiну строку амортизацii та до амортизувати залишкову частину вартостi або вважати залишкову вартiсть обтАЩiкту лiквiдацiйною вартiстю.

Таблиця 2.3 Нарахування амортизацii методом зменшення залишковоi вартостi.

Метод прискореного зменшення залишковоi вартостi

Цей метод i рiзновидом методу зменшення залишковоi вартостi.

При такому методi рiчна сума амортизацii визначаiться виходячи з залишковоi вартостi обтАЩiкту на початок звiтного перiоду або первiсноi вартостi на дату початку нарахування амортизацii по введеним протягом року обтАЩiктам та подвоiння рiчноi норми амортизацii, що розраховуiться виходячи зi строку корисного використання обтАЩiкту.

Норма амортизацii у наданому випадку розраховуiться аналогiчно нормi амортизацii при застосуваннi прямолiнiйного методу нарахування амортизацii, тобто використовуiться подвоiна ставка амортизацiйних вiдрахувань, що розрахована методом прямолiнiйного списання.

При цьому норму амортизацii при використаннi прямолiнiйного методу можна розрахувати так:

НА = А / АВ (2.6)

Переробивши надану формулу, отримаiмо норму амортизацii для наданого методу:

НА = 2 * (А / АВ) = 2 * ( АВ / Т) / АВ = 2 / Т (2.7)

Наданий метод нарахування амортизацii, а саме при розрахованi норми рiчноi амортизацii, не передбачаi обовтАЩязковоi наявностi лiквiдацiйноi вартостi обтАЩiкту основних засобiв. При цьому виконуiться правило, при якому сума амортизацii останнього року розраховуiться таким чином, щоб залишкова вартiсть обтАЩiкту наприкiнцi перiоду його експлуатацii була не менше, нiж його лiквiдацiйна вартiсть.

Таблиця 2.4 Нарахування амортизацii метод прискореного зменшення залишковоi вартостi, грн.

Кумулятивний метод.

Рiчна сума амортизацii за цим методом визначаiться як перемноження амортизуiмоi вартостi та кумулятивного коефiцiiнта.

Кумулятивний коефiцiiнт розраховуiться дiленням кiлькостi рокiв, що залишилися до кiнця очiкуiмого строку служби обтАЩiкту основних засобiв, на суму чисел рокiв його корисного використання.

Сума чисел рокiв тАУ це результат суми порядкових номерiв тих рокiв, протягом яких функцiонуi обтАЩiкт.

У нашому прикладi сума чисел рокiв корисноi експлуатацii обладнання рiвна 15 (1+2+3+4+5).

Рiчна норма амортизацii визначаiться як спiввiдношення залишеного строку служби ( на початок звiтного перiоду) та суми чисел рокiв.

У нашому прикладi ця норма встановить:

У 1-й рiк експлуатацii тАУ 5/15

У 2-й рiк експлуатацii тАУ 4/15

У 3-й рiк експлуатацii тАУ 3/15

У 4-й рiк експлуатацii тАУ 2/15

У 5-й рiк експлуатацii тАУ 1/15

Для визначення рiчноi суми амортизацiйних вiдрахувань норму амортизацii вiдповiдного року помножаiмо на рiзницю мiж первинною вартiстю обтАЩiкту та його лiквiдацiйною вартiстю, тобто на амортизуiму вартiсть.

А = НА * (ПВ тАУ ЛВ) (2.8)

Нарахування амортизацii характеризуiться даними таблицi 2.5

Таблиця 2.5 Нарахування амортизацii кумулятивним методом.

Якщо строк експлуатацii обтАЩiкта достатньо довгий, то сума чисел рокiв визначаiться за формулою кумулятивного числа:

(( Т + 1) * Т) / 2 (2.8)

Треба зазначити, що застосування методу залишковоi вартостi, а також кумулятивного методу визначення сум амортизацii i найбiльш прогресивним з точки зору методологii бухгалтерського облiку. Доцiльнiсть використання цих методiв пояснюiться наступним:

1) найбiльша ефективнiсть використання основних засобiв приходиться на першi роки iх експлуатацii, коли вони фiзично та морально ще новi;

2) накопичуються грошовi кошти для замiни обтАЩiкта у випадку його морального застарiння та iнфляцii;

3) забезпечуiться можливiсть збiльшення частини витрат на ремонт амортизуiмих обтАЩiктiв, що приходяться на останнi роки використання таких обтАЩiктiв без вiдповiдного збiльшення витрат виробництва за рахунок того, що сума нараховуiмоi амортизацii у цi роки зменшуiться.

Крiм розглянутих норм та методiв нарахування амортизацii;пiдприiмство маi право застосовувати норми та методи нарахування амортизацii основних засобiв; що передбаченi податковим законодавством; а саме ст.8 Закону Украiни ВлПро оподаткування прибутку пiдприiмствВ».

Отже треба зазначити;що у бухгалтерському облiку на вiдмiну вiд податкового нарахування амортизацii робиться не в цiлому по групi; а по окремому обтАЩiкту основних засобiв щомiсячно.

Крiм того; вiдтАЩiмнiсть у бухгалтерському облiку вiд податкового буде на суму:

- амортизацii невиробничих основних фондiв;

- поточних ремонтiв бiльш 5% балансовоi вартостi основних фондiв на початок року;

- вартостi вибувших обтАЩiктiв; що вiдносяться у податковому облiку до 2; 3 груп;

- вартостi безкоштовно отриманих основних засобiв.

У податковому облiку норми амортизацii встановлюються у вiдсотках до баланс

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

РЖнвентаризацiя активiв

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях