Организация информационных систем учета и аудита

Мiжрегiональна Академiя управлiння персоналом

Закарпатський iнститут iм.Августина Волошина

Факультет бiзнесу та зовнiшньо-економiчноi дiяльностi

Кафедра економiки та управлiння бiзнесом

Габор Кристина РЖванiвна

Контрольна робота

З дисциплiни:

Органiзацiя iнформацiйних систем облiку, контролю i аудиту

Шифр групи: 11-2000 (С6ОА) (2.0з)

Спецiальнiсть: облiк i аудит

№ залiковоi книжки: Фз-00437

Ст.викладач

Калинич Н.В.

___________________

Ужгород-2002

З М РЖ С Т

1. Виникнення i розвиток iнформацiйних технологiйтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж3

2. Основнi напрямки автоматизацii

iнформацiйно-управлiнськоi дiяльностiтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.5

3. РЖнформацiйнi можливостi прикладних комплексiвтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж9

Використана лiтературатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж12

1. Виникнення i розвиток iнформацiйних технологiй

Розвиток iнформацiйноi технологii може бути представлено у виглядi сукупностi етапiв, кожний з яких характеризуiться визначеними параметрами.

Початковий етап (1950-1960 рр.) характерний тим, що в основi засобiв взаiмодii людини i ЕОМ лежали мови, в яких програмування велось в термiнах того, як необхiдно досягти мети обробки iнформацii. На цьому i на послiдуючих етапах (до появи iнтелектуальних мов високого рiвня) ЕОМ були досяжнi тiльки професiоналам-програмiстам. У цi роки почалось створення мов алгоритмiчного типу. Однак у бiльшостi випадкiв програмування здiйснювалось безпосередньо з використанням командних мов ЕОМ. При цьому взаiмодiя програмiстiв з ЕОМ здiйснювалось в дiалоговому монопольному режимi.

Другий етап розвитку iнформацiйноi технологii (1960-1970 рр.) характеризувався створенням операцiйних систем, якi дозволяють вести обробку декiлькох завдань, що формуюються рiзними користувачами. Основна мета при цьому полягала в забезпеченнi найбiльшоi завантаженостi машинних ресурсiв. Тут також використовувались алгоритмiчнi мови, орiiнтованi на ту чи iншу предметну область.

Третiй етап характерний якiсною змiною критерiю ефективностi автоматизованоi обробки даних. Якщо на перших етапах в якостi такого критерiю виступали машиннi ресурси (внаслiдок обмеженоi областi використання ЕОМ), то в послiдуючих основними стали людськi ресурси, що здiйснюють розробку i супровiд програмного забезпечення. Область використання обчислювальноi технiки до того часу була вже достатньо обширна i включала в себе ряд складних задач i проблем. Крiм того, почали розроблюватись i впроваджуватись в практику не тiльки великi, але й бiльш дешевi мiнi-ЕОМ, що дозволило в основному вирiшити проблему необхiдностi обчислювальних ресурсiв. З метою бiльш швидкого розроблення програмного забезпечення на цьому етапi використовувася iнтерактивний режим взаiмодii декiлькох користувачiв з ЕОМ, пiдтримуваний iнтерактивними операцiйними системами. Але цi технологiчнi рiшення, якi в цiлому пiдняли рiвень технологiх розробки програмного забезпечення, не дозволили вирiшити проблему людських ресурсiв. Розрив мiж обтАЩiмами автоматизацii i загальною кiлькiстю програмiстiв продовжував рости.

Четвертий етап ознаменував новий якiсний стрибок i технологii розробки програмного забезпечення, що вiдкрив можливiсть вирiшення вказаноi проблеми. Його суть зводиться до того, що центр тяжiння технологiчних рiшень переноситься на створення засобiв, що забезпечували б взаiмодiю користувачiв з ЕОМ на етапах створення програмного продукту. Ключовим ланцюгом новоi iнформацiноi технологii стаi представлення i обробка знань. Свiй розвиток отримують мови представлення знань, якi дозволяють користувачам безпосередньо вносити своi знання в ЕОМ i в подальшому використовувати iх при вирiшеннi конкретних задач. РЖндустрiя знань стала швидко впроваджуватись у рiзнi областi створення прикладних iнформацiйних систем: в теперiшнiй час створюються iнтелектуальнi пакети прикладних програм, бази даних, експертнi системи. Цей етап характеризуiться також створенням i використанням персональних комптАЩютерiв. Створюються технiчнi передумови для застосування ПЕОМ в широкому масштабi безпосередньо споживачами iнформацii тАУ користувачами.

В системах, заснованих на концепцii банка даних, реалiзуються функцii дедуктивного виводу тАУ вiд узагальнених знань, представлених в базi знань, здiйснюiться перехiд до конкретних знань, якi формуються при вiришеннi заданоi практичноi задачi.

В теперiшнiй час отримуi свiй розвиток й iнший напрямок використання концепцii банка знань тАУ автоматичний синтез знань. Проблема синтезу знань, чи iндуктивного виводу, безсумнiвно, бiльш складна i бiльш глобальна, нiж аналiз наявних знань (що вiдбуваiться в експертних системах). По сутi, мова йде тут про надання ЕОМ елементiв творчого мислення, характерного для людини. РЗi часткове вирiшення полягаi у створеннi механiзмiв знань в рамках окремих проблемно-орiiнтованих областей, в яких можливий синтез на основi деякого набору правил, що характеризуюються повнотою вiдносно можливих ситуацiй створення знань.

Можливостi новоi iнформацiйноi технологii тАЬпроникаютьтАЭ в усi сфери iнформацiйноi iндустрii. Зарах широко використовуються мережi ЕОМ, що iнтегруюють розподiленi бази знань. РЗх створення дозволяi забезпечитит доступ до необхiдноi iнформацii в любiй точкi Землi i вирiшити усi проблеми, починаючи вiд створення вiдповiдних технiчних засобiв,якi забезпечували б передачу i обробку iнформацii, i закiнчуючи мовними засобами взаiмодii людини та ЕОМ.

2. Основнi напрямки автоматизацii

iнформацiйно-управлiнськоi дiяльностi

У звтАЩязку з великою рiзноманiтнiстю iснуючих форм i методiв управлiння в економiцi (наявнiстю рiзнотипних пiдпримств, трестiв, вiдомств, мiнiстерств i т.д.) велике значення набувають питання унiфiкацii алгоритмiв для економiчних автоматизованих систем управлiння. Вирiшення цiii проблеми здiйснюiться проведенням роботи в слiдуючих трьох напрямках:

- побудовою математичного забезпечення рiзних економiчних автоматизованих систем управлiння з унiфiкованих блокiв;

- виокремленням бiльш або менш однотипних економiчних обтАЩiктiв (пiдприiмств, галузей, вiдомств) i розробкою для них унiфiкованих систем математичного забезпеченя;

- перебудовою iснуючих систем управлiння економiчними обтАЩiктами в напрямку типiзацii iнформацiних процесiв i iх органiзацiйних структур з метою використання в них типових алгоритмiв.

Роботи по вказаним трьом напрямкам унiфiкацii математичного забезпечення повиннi проводитися комплексно; це значить, що при розробцi конкретних автоматизованих систем управлiння повиннi враховуватися можливостi як приведення iх до якого-небудь визначеного типу, так i побудови цих систем з унiфiкованих блокiв.

Типовий склад завдань з точки зору iх економiчного змiсту може бути розбитий на слiдуючи класи:

1) Обробка звiтностi. Тут головна увага повинна звертатися на запис та контроль вихiдних даних, формування вихiдних документiв, органiзацiю рацiонального сортування. Для вирiшення завдань цього класу широке застосування знаходять унiверсальнi таблично-орiiнтованi засоби.

2) Розрахунки потреби в матерiалах по планам виробництва виробiв i нормам витрат матерiалiв. Змiст цих завдань зводиться до сортування однотипних матерiалiв i виробiв i вирахуванню сум парних добуткiв. Основна увага повинна звертатися на рацiональну органiзацiю нормативного господарства, яка забезпечувала би повне i своючасне отримання нормативiв вiд пiдприiмств. При машиннiй реалiзацii цих завдань важливим i забезпечення швидкого пошуку i простоти коригування необхiдних норм. Для цих цiлей ефективно використовуються методи асоцiативного програмування.

3) Задачi оптимального перспективного планування i розвитку та розмiщення виробництва, якi зводяться в основному до побудови рiзного виду балансiв виробництва i розподiлу продукцii (галузевих, мiжгалузевих, регiональних i т.д.). З точки зору програмування особливостю цих завдань i оперування з матрицями бiльшоi розмiрностi i застосування стандартних методiв i програм вирiшення задач лiнiйного програмування (симплекс-методу та iн.).

4) Задачi оптимального поточного планування виробництва i розподiлу завдань мiж виробничими одиницями (мiнiстерствами, заводами, цехами, цчастками i т.д.). Вони вирiшуються в основному методами лiнiйного програмування.

5) Збiр та обробка оперативноi iнформацii, яка поступаi по каналам звтАЩязку безпосередньо в ЕОМ в реальному масштабi часу одночасно вiд багатьох вiддалених абонентiв. Особливiстю даного класу завдань i необхiднiсть контролю передачi повiдомлень i забезпечення оперативного двостороннього обмiну iнформацiiю.

6) Задачi управлiння запасами, що включають оперативний контроль рiвнiв, оптимальний розподiл мiж споживачами i оптимальне планування замовлень на поповнення запасiв. При вирiшеннi цих задач використовуються методи лiнiйного програмування i теорii масового обслуговування.

7) РЖнформацiйно-логiчнi документальнi i фактографiчнi (довiдковi) задачi. Для них характерно накопичення в памтАЩятi машини великих масивiв довiдковоi iнформацii про обладання, кадри, площi, випущенi вироби, використовуваних матерiалах та напiвфабрикатах i т.д. Програмна реалiзацiя цих задач заснована на застосуваннi так званих iнформацiйно-характеристичних таблиць, асоцiативних вузлових структур та iнших прийомiв.

8) Задачi моделювання процесiв виробництва i матерiально-технiчного постачання (детермiнiстичного статистичного). Характерним i використання спецiальних прийомiв i засобiв для отримання випадкових чисел, застосування типових процедур для сiнхронiзацii модельованих подiй, побудови ланцюгових спискiв для управлiння черговiстю подiй. Цi особливостi вимагають наявностi спецiальних засобiв моделювання економiчних систем.

9) Задачi галузевого планування i управлiння процесами створення складних виробiв. Тут характерним моментом i застосування методiв оптимiзацii мережевих графiкiв з урахуванням часу i вартостi розробок i виробництва продукцii. Створюються типовi комплекси алгоритмiв i програм для розрахунку i оновлення мережевих графiкiв i забезпечення взаiмодii ЕОМ та людей в процесi аналiзу мережевих графiкiв i прийняття рiшень.

До типових задач з точку зору iх машинноi реалiзацii вiдносяться:

¨ обробка масивiв записiв;

¨ накопичення i пошук даних в iiрархiчних класифiкацiйних системах;

¨ бiблiографiчний пошук;

¨ фактографiчний пошук.

3. РЖнформацiйнi можливостi прикладних комплексiв

Як приклад прикладного комплексу можна привести Microsoft Office 95.

ОбтАШiднавши своi кращi програми в iдиний прикладний комплекс, компанiя Microsoft створила унiверсальний засiб для вирiшення задач обробки даних, оптимiзацii i планування, що виникають у усучасному бiзнесi - Microsoft Office 95. В усiх додатках цiii системи використовуються стандартнi команди, вiкна дiалогу, основнi операцii. Тому, навчившись працювати з одним додатком, можна швидко освоiти iншi. Додатки проектувались для сумiсноi роботи, що дозволяi обтАЩiднати в однiй ефективнiй презентацii текст з Word, дiаграму з Excel та iнформацiю з Access. В додатках Microsofr Office пiдтримуються рiзноматiнi файловi формати, схожi засоби форматування та макромови, а також передбачена повна пiдтримка електронноi пошти; його можна пристосувати до любого звичного стилю роботи.

До складу Професiйного випуску Microsoft Office входять слiдуючi прикладнi програми:

В· Microsoft Word для Windows 95, версiя 7 тАУ унiверсальний редактор текстiв i засiб пiдготовки оригiнал-макетiв;

В· Microsoft Excel для Windows 95, версiя 7 тАУ електронна таблиця з потужними засобами аналiзу даних i побудови дiаграм, а також аналiтичними функцiями;

В· Microsoft Access для Windows 95, версiя 7 тАУ реляцiйна таблиця управлiння базами даних з можливостями побудови запитiв, звiтiв та управлiння списками для поштових розсилок;

В· Microsoft Power-Point для Windows 95, версiя 7 - програма презентацiйноi графiки для створення слайдiв, настiнних проекцiй та мультимедiа-презентацiй;

В· Microsoft Schedule для Windows 95, версiя 7 тАУ програма-планувальник для пiдвищення особистоi продуктивностi, планування зборiв i розподiлу ресурсiв.

Microsoft Word справляiться зi створенням складних звiтiв, бюлетнiв в декiлька стовбчикiв i оригiнал-макетiв однаково легко, як з простими докладними записками, листами i запрошеннями. Вiн дозволяi всього декiлькома простими командами i натисканням мишi зтАЩднати на однiй сторiнцi текст, дiаграми, iлюстрацii та таблицi; його засоби перевiрки орфографii (росiйськоi мови), граматики, а також застосування словника-тезауруса покращують стиль викладення. У Word включена пiдтримка бiльш нiж 30 файлових форматiв рiзних текстових редакторiв. Це означаi, що можна взяти документ, пiдготовлений в iншому текстовому редакторi (наприклад, WordPerfect), i продовжити роботу з ним в Word. Багато користувачiв також застосовують Word для створення i ведення спискiв поштовоi розсилки i для складення листiв електронноi пошти.

Microsoft Excel тАУ унiверсальна електронна таблиця, розроблена для ведення облiку, планування податкiв, бухгалтерii, побудови дiаграм i фiнансового аналiзу. Це iдеальний додаток для тих випадкiв, коли бiзнес вимагаi вiдслiдковування фактiв та цифр. Документ Excel, який ще маi назву листа, складаiться з органiзованих в стовбчики та рядки комiрок. Комiрки мiстять рiзнi значення, якi можна додавати, форматувати чи сортувати простим натисканням мишки. Серед типових листiв, створюваних Excel, - бухгалтерськi книги, звiти про витрати, пiдсумковi звiти про продаж. За його допомогою здiйснюiться консолiдацiя даних i опрацьовуються сценарii тАЬщо тАУ якщотАЭ. Excel також дозволяi будувати на основi даних листа дiаграми самих рiзних видiв та розмiрiв.

Microsoft Access тАУ система управлiння реляцiйними базами даних, створена для зберiгання i обробки великих обтАЩiмiв дiловоi iнформацii. База даних Access може мiстити любу iнформацiю тАУ вiд вiдомостей складського i податкового облiку, списку клiiнтiв i дiлових контактiв до iнформацii про компакт-диски з музикальноi колекцii. Спецiальнi засоби, що входять у склад Access, дозволяють вводити данi, здiйснювати пошук записiв в базi даних, створювати зведенi звiти, будувати дiаграми i друкувати наклейки для розiслання по поштi. Access сумiсний з бiльшiстю популярних форматiв бз даних тАУ таких, наприклад, як Paradox, DBASE, Oracle та SQL Server.

Microsoft PowerPoint тАУ програма презентацiйноi графiки, розроблена для створенню слайдiв, прозорих плiвок для проекторiв, замiток доповiдача i матерiалiв для видачi слухачам. Вона дозволяi будувати презентацiю на основi набору ранiше визначених форматiв або ж задавати свiй власний змiст за допомогою своiх презентацiйних засобiв i даних з Word, Excel чи Access. Серед типових застосувань PowerPoint тАУ презентацii пiд час продажу, слайди для зборiв, технiчнi огляди и мультимедiа-демонстрацii. PowerPoint також пiдтримуi роботу зi звуком та анiмацiiю, тому дозволяють створювати ефективнi презентацii, якi можуть демонструватися в автономному режимi пiд управлiнням Windows. Крiм того, файли PowerPoint можуть бути легко перетворенi у слайди чи кольоровi плiвки, так що необхiдного результату вдаiться добитися при мiнiмумi зусиль.

Microsoft Schedule+ - засiб для особистого планування часу i складення обтАЩднаних розкладiв роботи, якi зпроектовано для використання на окремих комптАЩютерах чи на комптАЩютерах локальноi мережi офiсу. В його склад входять планувальники розкладiв на день, на тиждень ф на мiсяць; база даних дiлових контактiв, в якiй можна ввести списки iмен, адрес та телефонiв; список задач з можливiстю призначення приорiтетiв та управлiння асом; засоби планування в рамках робочоi групи, включаючи планувальникiв ресурсiв i зборiв. Schedule+ дозволяi користувачас мережi сумiсно використовувати розклади, планувати збори i замовлювати примiщення для iх проведення всього декiлькома натисканнями мишi. До складу пакету входить популярна програма пiдвищення продуктивностi працi, яка видаi кориснi поради та iнформацiю для прийняття рiшень.

Обмiн даними мiж рiзними додатками Microsofr Office виконуi трьома основними способами:

- статичним копiюванням (перемiщенням даних);

- повтАЩязуванням даних;

- впровадженням даних.

Список використаноi лiтератури:

1. Кондрашова С.С. РЖнформацiйнi технологii в управлiннi: Навч.посiбник.тАУ К.: МАУП, 1998. тАУ 136 с. - Рос.

2.

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

РЖнвентаризацiя активiв

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях