Особливостi облiку на пiдприiмствi роздрiбноi торгiвлi тАУ платника iдиного податку

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ

ЛЬВРЖВСЬКИЙ ЕКОНОМРЖЧНИЙ БРЖЗНЕС-КОЛЕДЖ

Кафедра: бухгалтерського облiку i аудиту

Спецiальнiсть: облiк та аудит Робота перевiрена i

допущена до захисту

Зав.кафедрою_______

___________________

___________________

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

НА ТЕМУ :тАЬОсобливостi облiку на пiдприiмствi

роздрiбноi торгiвлi тАУ платника iдиного податкутАЭ


Студента IV курсу

бухгалтерсько-економiчного

факультету

_________ _ ____

Науковий керiвник

______________________.

_______________________

ЛЬВРЖВ тАУ 2001

ПЛАН РОБОТИ

Стор.

ВСТУПтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж3

Роздiл 1.ТЕОРЕТИЧНРЖ РЖ НОРМАТИВНРЖ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ

РДДИНОГО ПОДАТКУ НА ПРЖДПРИРДМСТВРЖ РОЗДРРЖБНОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ.

1.1 тАУ Хто такi субтАЭiкти малого пiдприiмництватАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.6

1.2 тАУ Елементи та умови переходу на облiк по iдиному податкутАжтАжтАжтАжтАж.8

1.3 тАУ Принцип розподiлу сплачених сум iдиного податкутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж14

Роздiл 2. АНАЛРЖТИЧНА ОЦРЖНКА ОБЛРЖКУ РЖ ЗВРЖТНОСТРЖ ТОРГОВОГО

ПРЖДПРИРДМСТВА тАУ ПЛАТНИКА РДДИНОГО ПОДАТКУ.

2.1 тАУ Бухгалтерський облiк за спрощеною системою оподаткуваннятАжтАжтАж.16

2.2 - Характеристика та принципи пiдготовки бухгалтерськоi звiтностiтАжтАж.22

Роздiл 3. ПОЗИТИВНРЖ ТА НЕГАТИВНРЖ СТОРОНИ РДДИНОГО ПОДАТКУ.

3.1 тАУ Економiчна доцiльнiсть спрощеноi системи оподаткуваннятАжтАжтАж.. ..29

3.2 тАУ Переваги i недолiки спрощеноi системи оподаткуваннятАжтАжтАжтАжтАжтАж.33

3.3 тАУ Основнi завдання вдосконалення податковоi системи УкраiнитАжтАжтАж34

ВИСНОВКИтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.38

Список лiтературитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж40

Додаток 1тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж41

Додаток 2тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж42

Додаток 3тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж43

Додаток 4тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж45

Додаток 5тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж46

ВСТУП

Податкова система тАУ це сукупнiсть податкiв, зборiв та iнших обовтАЭязкових платежiв i надходжень в бюджет та державнi цiльовi фонди, дiючi у встановленому законом порядку. Мета, структура та роль системи оподаткування визначаються податковою полiтикою, яка i виключним правом держави, яка здiйснюi ii в краiнi самостiйно, виходячи з завдань соцiально-економiчного розвитку. Через податки, пiльги й фiнансовi санкцii, а також обовтАЭязки, якi i невiдтАЭiмною частиною системи оподаткування, держава висуваi iдинi вимоги щодо ефективного ведення господарства в краiнi.

Податки i необхiдним ланцюжком економiчних вiдносин в суспiльствi з моменту виникнення держави. Розвиток та змiна форми державного устрою завжди супроводжуiться перебудовою податковоi системи. В сучасному цивiлiзованому суспiльствi податок тАУ основна форма доходiв держави. Окрiм цiii суто фiнансовоi функцii податковий механiзм використовуiться для економiчного впливу держави на суспiльне виробництво, його динамiку та структуру, на стан науково-технiчного прогресу. Податки вiдомi з давнiх-давен, ще на початку розквiту людськоi цивiлiзацii. РЗх поява повтАЭязана з самими першими суспiльними потребами.

В розвитку форм та методiв стягнення податкiв можна видiлити три найбiльших етапа. На першому етапi розвитку вiд стародавнього свiту до початку середнiх вiкiв держава не маi фiнансового апарату для визначення та збору податкiв. Вона лише визначаi загальну суму засобiв, яку бажаi отримати, а збiр податкiв доручаi мiсту або общинi. Надто часто вона звертаiться по допомогу вiдкупщикiв. На другому етапi (XVI тАУ початок XIX ст.) в краiнi виникаi мережа державних установ, в тому числi фiнансових, i держава бере частину функцiй на себе: встановлюi квоту оподаткування, наглядаi за процесом збору податкiв, визначаi цей процес бiльш-менш широкими рамками. Роль вiдкупщикiв податкiв в цей перiод ще дуже велика. РЖ, накiнець, третiй, сучасний етап тАУ держава бере на себе усi функцii встановлення i стягнення податкiв, так як правила оподаткування встигли вiдпрацюватися. Регiональнi органи влади, мiсцевi общини вiдiграють роль помiчникiв держави маючи той чи iнший ступiнь самостiйностi.

Система оподаткування Украiни являi собою сукупнiсть податкiв, зборiв, iнших обовтАЭязкових платежiв в бюджет та надходжень в державнi цiльовi фонди, що стягуються у встановленому порядку. На сьогоднi ii стан можна охарактеризувати як створення основ.

Здiйснюючи дiю на економiку, держава, як правило, переслiдуi наступнi основнi цiлi:

В· досягнення постiйного стiйкого економiчного зростання;

В· забезпечення стабiльностi цiн на основнi товари та послуги;

В· забезпечення повноi зайнятостi працездатного населення;

В· створення системи соцiальноi захищенностi громадян, насамперед пенсiонерiв, iнвалiдiв, багатодiтних;

В· рiвновага в зовнiшньо тАУекономiчнiй дiяльностi.

Досягнути цих цiлей одночасно практично неможливо. Знайти збалансоване спiввiдношення тАУ це i i головне в економiчнiй полiтицi держави.

Основним iнструментом державного регулювання i податкова полiтика i фiнансовий вплив на приватне пiдприiмництво.

За допомогою лише економiчних регуляторiв, властивих ринковому господарству: оподаткування, кредитування, iнвестування, держава спонукаi приймати бажанi варiанти господарськоi дiяльностi, що задовiльняють суспiльнi потреби.

Через податки, пiльги та фiнансовi санкцii, а також зобовтАЭязання i вiдповi-

дальнiсть, що виступають невiдтАЭiмною частиною системи оподаткування, держава висуваi iдинi вимоги до ефективного ведення господарства в Украiнi.

1.ТЕОРЕТИЧНРЖ РЖ НОРМАТИВНРЖ ОСНОВИ ЗДРЖЙСНЕННЯ ОБЛРЖКУ НА

ПРЖДПРИРДМСТВРЖ РОЗДРРЖБНОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ

1.1 Хто такi субтАЭiкти малого пiдприiмництва.

Поняття субтАЭiктiв малого пiдприiмництва вперше було введено Указом №456[1] у 1998 роцi. Одночасно з його пiдписанням Президент Украiни направив на розгляд до Верховноi Ради вiдповiдний законопроект. У звтАЭязку з прийняттям Закону №2063[2],який набрав чиннностi 22 листопада 2000 року, умови вiднесення до субтАЭiктiв малого пiдприiмництва значно змiнилися (з цього моменту Указ №456 втратив чиннiсть). Отже, розглянемо iх детальнiше.

СубтАЭiктами малого пiдприiмництва i:

-фiзичнi особи, але про них мова не йде;

-юридичнi особи - субтАЭiкти пiдприiмницькоi дiяльностi будь-якоi органiзацiйно-правовоi форми та форми власностi, у яких середньооблiкова чисельнiсть працюючих за календарний рiк не перевищуi 50 осiб, а обсяг рiчного валового доходу тАУ 500 тис. iвро.

Змiни, що торкнулися юридичних осiб, заслуговують на особливу увагу. Так, якщо ранiше обсяг виручки вiд реалiзацii продукцii (робiт, послуг) таких пiдприiмств не повинен був перевищувати 1млн. грн. за календарний рiк (виходячи з вимог Указу №456), то у тепершнiй час обсяг рiчного валового доходу не повинен бути бiльше 500 тис. iвро (що складаi близько 2,37 млн. грн.). З розширенням кола субтАЭiктiв малого пiдприiмництва внаслiдок збiльшення граничного обсягу валового доходу зтАЭявилися i додатковi обмеження: до субтАЭiктiв малого пiдприiмництва не вiдносяться ломбарди, субтАЭiкти пiдприiмництва, якi займаються гральним бiзнесом, пункти обмiну iноземноi валюти, виробники та iмпортери пiдакцизних товарiв. Незмiнним залишилося обмеження за чисельнiстю найманих працiвникiв тАУ не бiльш 50 осiб, а також тАЬневiднесеннятАЭ до субтАЭiктiв малого пiдприiмництва довiрчих товариств, страхових компанiй, банкiв, а також субтАЭiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi, бiльш 25% статутного фонду яких належить юридичним особам, якi не i субтАЭiктами малого пiдприiмництва.

Як вiдомо, значна частина субтАЭiктiв малого пiдприiмництва тАУ платники iдиного податку. У багатьох з них виникаi питання: чи вiдобразилася змiна законодавчоi бази з питань вiднесення до субтАЭiктiв малого пiдприiмництва на обкладаннi iдиним податком? Простiше кажучи, чи збiльшилася тепер гранична рiчна виручка iдинникiв до бажаних 500 тис. iвро? Але треба стерегтися тАУ Закон №2063 не i законом про оподаткування. Це означаi, що збiльшення обсягу виручки (бiльше 1 млн. грн.), а також обмеження для пiдприiмств сфери грального бiзнесу, виробникiв або iмпортерiв пiдакцизних товарiв i деякi iншi не повиннi застосовуватися платниками iдиного податку. Тiльки з прийняттям Закону про спрощену систему оподаткування (проект якого дотепер знаходиться на розглядi у Верховнiй Радi) i внесенням до нього зазначених змiн для платникiв iдиного податку можливi податковi наслiдки.

Не слiд плутати субтАЭiктiв малого пiдприiмництва з малими пiдприiмствами. Критерiй вiднесення пiдприiмств до категорii малих, а саме тАУ чисельнiсть працюючих залежно вiд галузi, до якоi належить пiдприiмство, визначений у Законi №887. Наприклад, установи науки i наукового обслуговування вiдносяться до малих пiдприiмств , якщо чисельнiсть iх прцiвникiв не перевищуi 100 осiб, а пiдприiмства промисловостi i будiвництва тАУ 200 осiб. Таким чином, пiдприiмство може бути малим i при цьому не вiдноситися до субтАЭiктiв малого пiдприiмництва, оскiльки не виконуються обмеження за

чисельнiстю (не бiльше 50 осiб). Такi пiдприiмства, природно, не можуть застосовувати спрощену систему бухгалтерського облiку та звiтностi.

1.2 Елементи та умови переходу на облiк по iдиному податку.

Застосування iдиного податку регулюiться Указом Президента Украiни вiд 03.07.98 р. № 727 ВлПро спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi субтАЩiктiв малого пiдприiмництваВ» у редакцii Указу Президента Украiни вiд 28.06.99 р. № 746. Спрощену систему введено з 01.01.99 р. Перехiд на неi тАФ добровiльний, тобто субтАЩiктам пiдприiмницькоi дiяльностi надано право вибору.

На сьогоднi нормативна база щодо спрощеноi системи оподаткування, облiку та звiтностi складаiться з таких документiв:

Указ Президента Украiни вiд 28.06.99 р. № 746 ВлПро спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi субтАЩiктiв малого пiдприiмництваВ»;

Порядок ведення Книги облiку доходiв i витрат субтАЩiкта малого пiдприiмництва тАФ юридичноi особи, що застосовуi спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi (наказ ДПА Украiни вiд 13.10.98 р. № 477 у редакцii наказу ДПА Украiни вiд 12.10.99 р. № 554);

Порядок видачi свiдоцтва про право сплати iдиного податку субтАЩiктом малого пiдприiмництва тАФ юридичною особою (наказ ДПА Украiни вiд 12.10.99 р. № 555);

наказ ДПА Украiни вiд 12.10.99 р. № 553 ВлПро затвердження форми Розрахунку сплати iдиного податку субтАЩiктом малого пiдприiмництва тАФ юридичною особоюВ»;

Порядок надходження до Фонду соцiального страхування коштiв, одержаних вiд сум фiксованого сiльськогосподарського податку, iдиного податку i вiд продажу спецiальних торгових патентiв, iх облiку та використання (постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 30.08.2000 р. № 1352); Положення про спрощену форму бухгалтерського облiку субтАЩiктiв малого пiдприiмництва (наказ Мiнфiну Украiни вiд

30.09.98 р. № 196 iз змiнами, внесеними наказом Мiнфiну Украiни вiд 25.02.2000 р. № 39).

Спрощеною системою оподаткування облiку та звiтностi можуть скористатися юридичнi особи будь-якоi форми власностi за умови, якщо:

середньооблiкова чисельнiсть працюючих за рiк не перевищуi 50 чоловiк;

обсяг виручки вiд реалiзацii продукцii (товарiв, робiт, послуг) не перевищуi

1 млн. грн.

Винятки становлять:

пiдприiмства, якi працюють iз застосуванням спецiальних патентiв;

довiрчi товариства, страховi компанii, банки, iншi фiнансово-кредитнi та небанкiвськi фiнансовi установи;

пiдприiмства, у статутному фондi яких частки учасникiв i засновникiв тАФ юридичних осiб, що не i субтАЩiктами малого пiдприiмництва, перевищують 25%;

спiльна дiяльнiсть без створення юридичноi особи.

У випадку якщо пiдприiмство перевищить чисельнiсть або розмiр виручки у звiтному кварталi, то, починаючи з наступного кварталу, воно повинно перейти на звичайну систему оподаткування, облiку та звiтностi.

Чисельнiсть визначаiться вiдповiдно до РЖнструкцii зi статистики чисельностi працiвникiв, зайнятих у народному господарствi Украiни (наказ Мiнстату Украiни вiд 07.07.95 р. № 171). Критерiiм i середньооблiкова чисельнiсть усього персоналу в еквiвалентi повноi зайнятостi. Методика розрахунку цього показника регулюiться

п. 3.4 названоi РЖнструкцii i полягаi в перерахунку всього персоналу в умовну чисельнiсть працiвникiв, зайнятих повний день, виходячи з його встановленоi тривалостi. Чисельнiсть працiвникiв, облiк робочого часу яких не ведеться

(надомники, якi працюють за договором пiдряду), розраховуiться шляхом дiлення фактично нарахованоi зарплати на середньомiсячну зарплату одного працiвника спискового складу,перераховану в еквiвалентi повноi зайнятостi.

Другий критерiй тАФ обсяг виручки вiд реалiзацii. Визначення виручки, подане в п. 1 Указу, не мiстить у собi будь-якоi двозначностi: сума, фактично отримана на розрахунковий рахунок або в касу за здiйснення операцiй iз продажу товарiв, робiт, послуг. Таким чином, обтАЩiктом i грошi (готiвковi або безготiвковi), що надiйшли у виглядi передоплати за товари (роботи, послуги) або у виглядi наступноi оплати за отриманi товари (роботи, послуги). При продажу основних фондiв обтАЩiктом i позитивна рiзниця мiж цiною продажу i залишковою вартiстю основних фондiв.

Перехiд на спрощену систему оподаткування можна здiйснити з будь-якого кварталу. Якщо застосування спрощеноi системи негативно позначиться на результатах дiяльностi пiдприiмства, то вiдмовитися вiд неi i повернутися до звичайноi системи оподаткування, облiку та звiтностi теж можна з початку будь-якого кварталу. РДдине обмеження полягаi в тому, що перейти на сплату iдиного податку можна не бiльше одного разу протягом календарного року. Тобто якщо ви скористалися спрощеною системою в будь-якому кварталi, а потiм вiд неi вiдмовилися, то наступний перехiд на iдиний податок можливий тiльки з першого кварталу наступного календарного року.

У заявi слiд обов'язково вказати, яку ставку iдиного податку обрано. Рiшення про перехiд на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi, незалежно вiд обраноi ставки iдиного податку тАУ 6% чи 10%, може бути прийняте платником податку не бiльше нiж один раз протягом календарного року. Орган державноi податковоi служби зобов'язаний протягом десяти робочих днiв видати безоплатно свiдоцтво про право сплати iдиного податку або надати письмову мотивовану вiдмову. Свiдоцтво видаiться термiном на один рiк.

Заяву про перехiд на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi необхiдно подати до податковоi iнспекцii за мiсцем реiстрацii не пiзнiше нiж за 15 днiв до початку наступного звiтного перiоду (кварталу). Останнiй день подання заяви про перехiд на сплату iдиного податку :

з I кварталу тАФ 16 грудня;

з II кварталу тАФ 16 березня;

з III кварталу тАФ 15 червня;

з IV кварталу тАФ 15 вересня.

Вiдмова вiд застосування спрощеноi системи теж здiйснюiться шляхом подання вiдповiдноi заяви до ДПРЖ не пiзнiше нiж за 15 днiв до закiнчення попереднього звiтного перiоду (кварталу). Останнiй день подання заяви про вiдмову вiд сплати iдиного податку:

з I кварталу тАФ 15 грудня;

з II кварталу тАФ 15 березня;

з III кварталу тАФ 14 червня;

з IV кварталу тАФ 14 вересня.

У випадку порушення обмежень, установлених ст. 1 Указу (перевищення граничноi чисельностi, перевищення максимальноi виручки, застосування iншоi, нiж грошова, форми розрахунку), перехiд на загальну систему оподаткування повинен бути здiйснений iз наступного кварталу.

Обмеженням фактично заборонено бартер. Особливого засмучення цей факт викликати не повинен. Застосування товарообмiну економiчно недоцiльне, тому що, по сутi, це спричиняло подвiйне оподаткування: перший раз тАФ при оплатi товарами за отриманi товари (послуги), в другий раз тАФ при продажу самих товарiв, отриманих за бартером. Застосування векселiв як засобiв платежу допускаiться за умови, що оплата (погашення) векселя здiйснюiться тiльки грошовими коштами.

При переходi на спрощену систему оподаткування ви маiте право обрати ставку iдиного податку. Варiантiв два:

В· 6% тАФ для платникiв ПДВ;

В· 10% тАФ для неплатникiв ПДВ.

У платникiв ПДВ податок обчислюiться вiд суми виручки за мiнусом акцизного збору, тобто сума ПДВ, що надiйшла вiд покупцiв, оподатковуiться iдиним податком. У неплатникiв до обтАЩiкта оподаткування теж включаiться виручка, за винятком акцизного збору.

Стосовно складу виторгу вiд реалiзацii в комiсiонерiв, туристичних агентiв, митних

брокерiв та iнших суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi, якi оперують не власними коштами та працюють за комiсiйну винагороду, то ДПА стверджуi, що суб'iкт малого пiдприiмництва для обкладення iдиним податком повинен ураховувати всi надходження, отриманi на його розрахунковий рахунок та в касу вiд продажу продукцii (товарiв, робiт, послуг), суми позареалiзацiйних доходiв, виторгу вiд iншоi реалiзацii. Статтею 398 Цивiльного кодексу Украiни визначено, що майно, що надiйшло до комiсiонера вiд комiтента або набуте комiсiонером за рахунок комiтента, i власнiстю останнього. Тому виторг вiд реалiзацii неналежного комiсiонеру майна не може вважатися його доходом. Вiдповiдно до пункту 72 постанови КМУ вiд 03.01.93 р. №250, яка була чинна до 01.01.2000 р., прибутком (збитком) вiд реалiзацii продукцii (робiт, послуг) у торговельних органiзацiях вважаiться сума торговельних надбавок, знижок i нацiнок на реалiзованi товари. Таку думку донедавна подiляла i ДПА: ".. тобто для суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi - юридичних осiб, якi займаються комiсiйною торгiвлею i перейшли на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi, обсягом виторгу вiд реалiзацii продукцii (товарiв, робiт, послуг) i сума комiсiйноi винагороди.." [10,стр.4].

Якщо говорити про переваги застосування спрощеноi системи оподаткування, то найочевиднiше з них тАФ зменшення кiлькостi сплачуваних податкiв.

У вищезазначеному Указi Президента наведено кiнцевий перелiк податкiв i зборiв, платником яких не i мале пiдприiмство, що сплачуi iдиний податок:

В· податок на прибуток;

В· плата (податок) за землю;

В· збiр до Фонду Чорнобиля;

В· збiр до Державного iнновацiйного фонду;

В· збiр на обовтАЩязкове соцiальне страхування;

В· збiр на утримання автодорiг;

В· комунальний податок;

В· збiр на обовтАЩязкове пенсiйне страхування;

В· збiр за видачу дозволу на розмiщення обтАЩiкта торгiвлi та сфери послуг;

В· збiр за спецiальне використання природних ресурсiв;

В· внески на соцiальний захист iнвалiдiв;

В· внески до Фонду сприяння зайнятостi населення;

В· податок на додану вартiсть (крiм тих, що сплачують iдиний податок за ставкою 6%);

В· плата за торговий патент.

Деякi пункти перелiку вимагають пояснень. А саме:

-податок на землю.

Платники iдиного податку звiльняються вiд сплати податку лише за ту землю, яка використовуiться у виробничiй дiяльностi. При цьому вони не звiльняються вiд орендноi плати за землю;

-збори на соцiальне i пенсiйне страхування.

Вiд них звiльнено юридичну особу, тобто не нараховуються збори за ставками 32%, 4% i 1,5% вiдповiдно. Утримання з доходiв громадян за ставками 1% (2%) i 0,5% здiйснюються в загальному порядку;

-податок на прибуток.

Незважаючи на те що платники iдиного податку не сплачують податок на прибуток, ДПА Украiни наполягаi на обовтАЩязковостi утримання i перерахування таких видiв податку на прибуток, як податок на репатрiацiю i податок на дивiденди.

Таким чином, iншi податки, передбаченi чинним законодавством, пiдлягають сплатi. Не вдаючись до тонкощiв механiзму введення самих податкiв i зборiв, наведу лише iхнiй перелiк:

В· податок на додану вартiсть (крiм тих, хто сплачуi iдиний податок за ставкою 10%);

В· акцизний збiр;

В· податок з власникiв транспортних засобiв;

В· податок на доходи фiзичних осiб (прибутковий податок);

В· збiр до Пенсiйного фонду, утриманий iз сукупного оподатковуваного доходу громадян (за ставкою 1% або 2%);

В· збiр на соцiальне страхування на випадок безробiття, утриманий iз сукупного оподатковуваного доходу громадян (за ставкою 0,5%);

В· держмито;

В· мiсцевi податки i збори, до яких належать готельний збiр, збiр за право використання мiсцевоi символiки, ринковий збiр, збiр за паркування автотранспорту, податок з реклами, збiр за проведення мiсцевих аукцiонiв, конкурсного розпродажу i лотерей, збiр за проiзд територiiю прикордонних областей автотранспорту, що прямуi за кордон, збiр за право проведення кiно- i телезйомок (за винятком комунального податку та збору за видачу дозволу на розмiщення об'iктiв торгiвлi та сфери послуг) .

В· збiр за забруднення навколишнього природного середовища.

В· збiр на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства, з виторгу вiд реалiзацii в гуртово-роздрiбнiй торгiвлi алкогольних напоiв та пива.

В· орендну плату за землю, що перебуваi у державнiй або комунальнiй власностi.

1.3 Принцип розподiлу сплачених сум iдиного податку.

Принцип розподiлу сплачених сум iдиного податку нашого пiдприiмства нiчим не вiдрiзняiться вiд розподiлу цiii суми сплаченоi любою iншою юридичною особою, яка обрала спрощену систему оподаткування незалежно вiд обраноi ставки податку тАУ 6% чи 10%.

Згiдно Указу Президента Украiни вiд 28 червня 1999 року №746/99 тАЬПро

спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi субтАЭiктiв малого пiдприiмництватАЭ тАУ юридична особа сплачуi iдиний податок щомiсяця не пiзнiше 20 числа наступного за звiтнiм мiсяця на окремий рахунок вiддiлень Державного Казначейства Украiни.

- до держбюджету Украiни тАУ 20%

- до мiсцевого бюджету Украiни тАУ 23%

- до Пенсiйного фонду Украiни тАУ 42%

- на обовтАЭязкове соцiальне страхування тАУ 11%

- до Державного фонду сприяння зайнятостi тАУ 4%, для вiдшкодування витрат, якi здiйснюються вiдповiдно до законодавства у звтАЭязку з тимчасовою непрацездатнiстю, а також витрат зумовлених надходженням та похованням.

Платники iдиного податку тАУ юридичнi особи ведуть податковий облiк за тими податками, платниками яких вони i, згiдно вищевказаного Указу.

Щодо допомоги з тимчасовоi непрацездатностi, то питання оплати лiкарняних листкiв урегульовано постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 30.08.2000 р. № 1352. Для вiдшкодування витрат на оплату лiкарняних листкiв платник iдиного податку звертаiться до виконавчоi дирекцii Фонду соцiального страхування з заявою, яку пiдписують керiвник i головний бухгалтер. Виконавчi дирекцii перераховують на пiдставi заяви кошти в 10-денний термiн. Довiдка про використання отриманих коштiв подаiться до виконавчоi дирекцii Фонду щокварталу до 12 числа наступного мiсяця. Форму довiдки встановлено названою постановою.

Обчислення i виплата допомоги за рахунок коштiв соцiального страхування здiйснюються в загальновстановленому порядку.

Джерелом коштiв на оплату допомоги i надходження в розмiрi 11% суми iдиного податку. Перерахування цих сум на рахунок Фонду соцiального страхування здiйснюють органи Державного казначейства.

2.АНАЛРЖТИЧНА ОЦРЖНКА ОБЛРЖКУ РЖ ЗВРЖТНОСТРЖ ТОРГОВОГО ПРЖДПРИРДМСТВА тАУ ПЛАТНИКА РДДИНОГО ПОДАТКУ

2.1 Бухгалтерський облiк за спрощеною системою оподаткування.

Бухгалтерський облiк i обовтАЭязковим видом облiку, який ведеться пiдприiмством. На його основi складаiться фiнансова, податкова, статистична та iншi види звiтностi. Складання та надання користувачам фiнансовоi звiтностi (скороченоi або повноi) також i обовтАЭязковим, що передбачено Законом №996, Порядком №419, Стандартом №25. Таким чином, всi пiдприiмства зобовтАЭязанi вести бухгалтерський облiк.

Бухгалтерський облiк пiдприiмств тАФ платникiв iдиного податку в нових умовах особливих вiдмiнностей не маi. До документiв, що регулюють органiзацiю i ведення облiку, можна вiднести:

Закон Украiни вiд 16.07.99 р. № 996-XIV ВлПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiстьВ»;

основнi Положення (стандарти) бухгалтерського облiку;

План рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобовтАЩязань i господарських операцiй пiдприiмств i органiзацiй (затверджено наказом Мiнфiну Украiни вiд 30.11.99 р. № 291);

РЖнструкцiя про застосування Плану рахункiв (затверджена наказом Мiнфiну Украiни вiд 30.11.99 р. № 291).

Облiк доходiв

Облiк реалiзацii товарiв вiдображаiться на рахунку 70 ВлДоходи вiд реалiзацiiВ» за вiдповiдними субрахунками:

701 ВлДохiд вiд реалiзацii готовоi продукцiiВ»

702 ВлДохiд вiд реалiзацii товарiвВ»

703 ВлДохiд вiд реалiзацii послугВ».

За необхiдностi на кожному iз субрахункiв можна вiдкривати субрахунки другого порядку. Наприклад:

702.1 ВлДохiд вiд реалiзацii оподатковуваних ПДВ товарiвВ»

702.2 ВлДохiд вiд реалiзацii неоподатковуваних ПДВ товарiвВ».

За кредитом вiдображаiться сума реалiзацii за методом нарахування, за дебетом тАФ сума непрямих податкiв у сумi реалiзацii (акцизний збiр i ПДВ у пiдприiмств, що сплачують податок за ставкою 6%). Сума реалiзацii за мiнусом ПДВ, акцизного збору списуiться за дебетом рахунку 70 у кредит рахунку 79 ВлФiнансовi результатиВ» на субрахунок 791 ВлРезультат основноi дiяльностiВ».

Особливостi бухгалтерського облiку для субтАЭiктiв малого пiдприiмництва, що обрали його спрощену форму, визначенi Положенням №196. Вони полягають у тому, що затрати на виробництво продукцii (робiт, послуг), а також затрати, повтАЭязанi зi здiйсненням торгiвельноi дiяльностi, субтАЭiкти малого пiдприiмництва

Вiдображають по дебету рахункiв класу 8 ВлВитрати за елементамиВ» (тобто без застосування рахункiв класу 9 ВлВитрати дiяльностiВ» ). Можна сказати, що це правило i загальним для всiх субтАЭiктiв малого пiдприiмництва.

Така система облiку витрат цiлком задовольнить тi пiдприiмства, якi до переходу на новi рахунки усi витрати вiдображали лише на рахунку 20 або 44. Витрати вiдображаються на вiдповiдних рахунках i субрахунках:

80 ВлМатерiальнi витратиВ». Звернiть увагу, що субрахунок 808 ВлВитрати товарiвВ» призначено для вiдображення лише тих товарiв, що використанi на власнi потреби, а не для продажу.

81 ВлВитрати на оплату працiВ». Цей рахунок маi субрахунки, що деталiзують характер виплати

82 ВлВiдрахування на соцiальнi заходиВ»

83 ВлАмортизацiяВ»

84 ВлРЖншi операцiйнi витратиВ»

Цi рахунки дають вичерпну iнформацiю для складання II роздiлу Звiту про фiнансовi результати, тобто формують витрати за елементами. Так як у звiтi про фiнансовi результати за формою 2-м не передбачено розподiлу адмiнiстративних витрат i витрат на збут, то в облiку iх теж можна не розподiляти. На рахунку 84 ВлРЖншi операцiйнi витратиВ» можна все ж вiдкрити два субрахунки:

841 ВлРЖншi операцiйнi витрати, що включаються до складу валових витратВ»

842 ВлРЖншi операцiйнi витрати, що не включаються до складу валових витратВ»

85 ВлРЖншi витратиВ». У складi iнших витрат враховуiться iдиний податок. На цьому рахунку можна вести визначенi субрахунки, що полегшують складання Звiту про фiнансовi результати. Наприклад:

851 ВлФiнансовi витратиВ»

852 ВлВитрати iнвестицiйноi дiяльностiВ»

853 ВлВитрати вiд надзвичайних подiйВ»

854 ВлРДдиний податокВ».

Подальше списання затрат залежить вiд здiйснюваного виду дiяльностi i проводиться вiдповiдно до Положення №196 та РЖнструкцii №291 до нового Плану рахункiв.

Для облiку решти господарських операцiй, що проводяться субтАЭiктами малого пiдприiмництва ( облiк необоротнiх активiв, запасiв, власного капiталу, зобовтАЭязань тощо ), необхiдно керувати прийнятими бухгалтерськими Стандартами та РЖнструкцiiю №291.

Розглянемо загальний порядок вiдображенння витрат з використанням 8-го класу рахункiв на прикладi затрат на оплату працi ( Додаток 1 ).

Фiнансовий результат у звичному для нас розумiннi вiдображаiться на рахунку 44 ВлНерозподiленi прибутки (непокритi збитки)В». На цьому рахунку вiдкриваються три субрахунки:

441 ВлНерозподiлений прибутокВ»

442 ВлНепокритi збиткиВ»

443 ВлВикористаний прибутокВ».

По закiнченнi звiтного перiоду усi витрати операцiйноi дiяльностi списуються в дебет субрахунку 791. Для визначення фiнансового результату варто порiвняти обороти за дебетом i кредитом субрахунку 791 i списати вiдповiдними бухгалтерськими записами:

якщо оборот за кредитом бiльше обороту за дебетом, то утвориться прибуток: Дт 791 тАФ Кт 441

якщо оборот за кредитом менше обороту за дебетом, то утвориться збиток: Дт 442 тАФ Кт 791.

На субрахунку 443 вiдображаiться розподiл прибутку на дивiденди i вiдрахування до резервного (страхового) фонду, якщо створення такого фонду передбачено установчими документами.

Якщо пiдприiмство тАФ платник iдиного податку здiйснюi декiлька видiв дiяльностi або маi складну органiзацiйну структуру (що малоймовiрно при такiй обмеженiй чисельностi), то можна облiковувати витрати iз застосуванням рахункiв класу 9. Право вибору надано пiдприiмству. Зафiксувати обрану систему облiку витрат потрiбно розпорядженням, наприклад наказом про органiзацiю бухгалтерського облiку на поточний рiк.

У девтАЩятому класi рахункiв, очевидно, iдиний податок доцiльно облiковувати на рахунку 98 ВлПодаток на прибутокВ».

Вiдповiдно до п.7 Положення №196 пiдприiмства тАУ субтАЭiкти малого пiдприiмництва, що виконують роботи чи надають послуги, вiдображають витрати по дебету рахунка 23 тАЬВиробництвотАЭ i у подальшому щомiсячно списують iх з кредиту рахунку 23 у дебет рахунку 79 тАЬФiнансовi результатитАЭ. Однак це не означаi, що всi без винятку витрати потрапляють до дебету рахунку 23. Пiдприiмства, що надають послуги, повиннi розподiляти витрати на прямi ( що складають виробничу собiвартiсть робiт, послуг ) та iншi (адмiнiстративнi, на збут тощо ) вiдповiдно до П(С)БО 16 тАЬВитратитАЭ. Це необхiдно для правильного складання фiнансовоi звiтностi ( зокрема для заповнення рядкiв 040 i 090 Звiту про фiнансовi результати субтАЭiктiв малого пiдприiмництва ).

Формування фiнансового результату пiдприiмства при виконанннi робiт ( послуг ) розглянемо у виглядi схеми в Додатку №2.

Приклад вiдображення у бухгалтерському облiку доходiв i витрат при виконанннi робiт ( послуг ), а також особливостi заповнення форми № 2-м тАЬЗвiт про фiнансовi результатитАЭ розглянуто у таблицi в Додатку №3. У частинi витрат на зарплату використанi числовi данi таблицi Додатка №1.

Як вiдомо, iдиний податок, що пiдлягаi сплатi до бюджету, обчислюiться iз сум виручки вiд реалiзацii, що надiйшла на розрахунковий рахунок або до каси пiдприiмства. У той же час у бухгалтерському облiку доходом (виручкою) визнаiться не надходження грошей, а вiдвантаження продукцii (товарiв, робiт, послуг) тАУ передача покупцевi всiх ризикiв i вигiд, повтАЭязаних з правом власностi на продукцiю (товар, iнший актив).

Не важко помiтити, що порядок визначення виручки вiд реалiзацii у бухгалтерському та податковому облiку iдиннникiв не збiгаються. Постаi питання тАУ як же правильно нарахувати iдиний податок: за бухгалтерською виручкою чи за податковою?

Оскiльки у бухгалтерському облiку всi податки, що сплачуються за рахунок коштiв пiдприiмства (у тому числi iдиний), визнаються витратами, та у даному випадку необхiдно керуватись п.7П(С)БО 16 тАЬВитратитАЭ, вiдповiдно до якого витрати визнаються витратами певного перiоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони здiйсненнi. Це означаi, що одночасно з нарахуванням доходу за певний мiсяць (Кт рахунку 70) вiд суми цього доходу повинен бути нарахований i iдиний податок (Кт рахунку 641 субрахунок тАЬРДдиний податоктАЭ), незважаючи на те що кошти вiд покупця ще не одержанi.

РЖгнорування принципу вiдповiдностi доходiв i витрат може призвести до значного перекручення звiтностi. Наприклад, пiдприiмство вiдвантажувало продукцiю протягом всього 2000 року, а оплату одержало тiльки у сiчнi 2001 року. Якщо нарахувати iдиний податок вiд всiii суми виручки, що надiйшла, то витрати пiдприiмства за сiчень будуть безпiдставно завищенi, а доходи за 2000 рiк - заниженi.

А ось перерахування iдиного податку до бюджету рекомендуiмо здiйснювати вiдповiдно до даних Розрахунку суми iдиного податку, тобто вiд реально одержаноi виручки, визначеноi на пiдставi Книги облiку доходiв i витрат.

Деякi спецiалiсти рекомендують використовувати iнший варiант тАУ вiдкрити в облiку iдиного податку два субрахунки: тАЬРДдиний податок, термiн сплати якого не наставтАЭ i тАЬРДдиний податок, термiн сплати якого наставтАЭ. По мiрi надходженння виручки за продукцiю (товари, роботи, послуги) цi субрахунки будуть кореспондуватись мiж собою i закриватися. Однак вiдбудеться це не автоматично, як у першому випадку. Бухгалтеру необхiдно буде вiдслiдити перiод вiдвантаження продукцii, за яку надiйшли кошти, i вiдповiдно до цього закривати субрахунки з облiку iдиного податку.

На рахунок облiку витрат зi сплати iдиного податку РЖнструкцiя №291 чiткоi вказiвки не даi, тому бухгалтерам доводиться розбиратись самостiйно, на свiй розсуд.

РДдиний податок i специфiчним податком, оскiльки обтАЭiднуi податки i збори, якi пiдприiмство - платник податку на прибуток вiдображаi по дебету рахункiв:

-23 тАЬВиробництвотАЭ (наприклад, нарахування на соцiальне страхування iз заробiтку виробничих робiтникiв);

-84 тАЬРЖншi операцiйнi витратитАЭ (наприклад комунальний податок);

-85 тАЬРЖншi витратитАЭ (податок на прибуток).

На мою думку, iдиний пподаток доцiльно облiковувати на окремому субрахунку рахунка 84 або 85. У цьому випадку бухгалтеру не доведеться вичленовувати суму нарахованого iдиного податку iз загальноi суми витрат при заповненнi форми № 2-м.

2.2 Характеристика та принципи пiдготовки бухгалтерськоi звiтностi.

Вiдповiдно до останннiх змiн, внесених до Положення № 196 i Стандарту №25, при складаннi фiнансовоi звiтностi за 2000 рiк цей податок не потрiбно розподiляти на частини (57% i 43%). Його сума (нарахована по кредиту рахунку 641 за звiтнiй перiод) зазначаiться у новому рядку 165 тАЬРДдиний податоктАЭ роздiлу РЖ форми № 2-м тАЬЗвiт про фiнансовi результатитАЭ.

Вiдповiдно до п.3 статтi11 Закону №996 для субтАЭiктiв малого пiдприiмництва встановлюiться скорочена за показниками фiнансова звiтнiсть у складi Балансу (форма № 1-м) i Звiту про фiнансовi результати (форма № 2-м). Зазначенi форми звiтностi, а також порядок iх заповнення затвердженнi Стандартом № 25. При заповненнi форми № 2-м за 2000 рiк слiд мати на увазi, що показники за 1999 рiк (графа 4) не заповнюються.

Решту форм рiчноi звiтностi (звiт про рух грошових коштiв, звiт про власний капiтал i примiтки до звiтностi) субтАЭiкти малого пiдприiмництва не складають.

Фiнансова звiтнiсть подаiться органам, до сфери управлiння яких належать пiдприiмства, трудовим колективам на iх вимогу, власникам (засновникам) вiдповiдно до установчих документiв, а також згiдно iз законодавством тАУ iншим органам i користувачам, зокрема органам державноi статистики.

Термiни подання фiнансовоi звiтностi встановленi Порядком № 419. Так, квартальна звiтнiсть подаiться не пiзнiше 25 числа мiсяця, що настаi за звiтнiм кварталом, а рiчна тАУ не пiзнiше 20 чиса наступного за звiтнiм року.

Обидвi форми значно скорочено порiвняно з тими, що складають пiдприiмства, якi не i малими. Скорочення здiйснено шляхом поiднання декiлькох статтей в одну. Коди рядкiв збережено.

За рахунок скорочення кiлькостi показникiв значно спрощено звiт про фiнансовi результати. Деталiзацiю доходiв i витрат зменшено. Найбiльше задоволення викликаi той факт, що витрати для складання форми № 2-м можна формувати iз застосуванням лише рахункiв класу 8 нового Плану рахункiв. Конкретно визначено, де у звiтностi вiдображаiться сума iдиного податку, спецiального патенту i фiксованого податку сiльськогосподарських виробникiв.

Технiку складання фiнансового звiту малих пiдприiмств, що перейшли на новий План рахункiв, у тому числi платникiв iдиного податку, подано нижче.

БАЛАНС

Актив Код рядка Змiст статтi Балансу

I. Необоротнi активи

Незавершене будiвництво 020 Залишок за рахунками 151 -153 плюс аванси, перерахованi пiд будiвництво

Основнi засоби:

залишкова вартiсть 030 Ряд. 031

Вместе с этим смотрят:


1C: Бухгалтерия


РЖнвентаризацiя активiв


Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"


Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв


Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях